📚 Друга лекція із циклу, присвяченому Висновку КРЄС „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“ від 1 грудня 2023 року
№ 26 (2023) на тему „Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози“
💬 У цій лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська зосередили увагу на окремих ключових аспектах щодо використання асистивних технологій під час здійснення правосуддя, визначених у Висновку КРЄС № 26. Зокрема, на таких:
☑️ штучний інтелект (ШІ) має підтримувати, а не замінювати суддів;
☑️ остаточна відповідальність за судові рішення залишається за людиною;
☑️ на базовому рівні інструменти обробки даних сприяють швидкому та економічно ефективнішому правовому дослідженню та підготовці судовими органами рішень і наказів;
☑️ використання асистивного штучного інтелекту для допомоги суддям в ухваленні рішень може підірвати здатність кожного судді досліджувати та ухвалювати рішення;
☑️ використання прогностичного кодування може підірвати здатність судді визначати, що є, а що ні, релевантним доказом, і може негативно вплинути на його або її здатність оцінювати надійність доказів;
☑️ інструменти обробки даних, такі як чат-боти, можуть давати неправдиві результати, наприклад, вони можуть створювати фіктивне прецедентне право, що може призвести до судової помилки;
☑️ використання ШІ також може підірвати (послабити) контроль судової системи за розподілом справ;
☑️ технологію можна використовувати лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні і визначенні проваджень. Ухвалення рішень мають, явно чи неявно, здійснювати лише судді. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології.
Судді також назвали міжнародні та національні нормативні акти, які встановлюють гармонізовані правила у сфері штучного інтелекту, регулюють питання щодо його розвитку, визначають напрями реалізації та пріоритетні сфери застосування.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні“ від 2 грудня 2020 року № 1556-р. пріоритетними сферами, в яких реалізують завдання державної політики розвитку галузі штучного інтелекту в Україні, є: освіта і професійне навчання, наука, економіка, кібербезпека, інформаційна безпека, оборона, публічне управління, правове регулювання та етика, правосуддя.
Для реалізації цього завдання, зокрема в частині правосуддя, потрібен подальший розвиток уже існуючих технологій у сфері правосуддя (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, Електронний суд, Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо), а також упровадження консультативних програм на основі штучного інтелекту, які відкриють доступ до юридичної консультації широким верствам населення тощо.
Із лекції слухачі також дізнаються про роботу Консультативної ради зі штучного інтелекту (AIAB) при CEPEJ, що надає експертні консультації з питань, пов’язаних зі штучним інтелектом у судовому середовищі, а також про Ресурсний центр із питань кіберсправедливості та штучного інтелекту, який допомагає отримати загальне уявлення про такі системи ШІ та інші ключові інструменти кіберправосуддя.
У наступній лекції слухачам розкажуть про виклики і проблеми, пов’язані з використанням штучного інтелекту.
🎞 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/3wXy7iRG
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
№ 26 (2023) на тему „Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози“
💬 У цій лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська зосередили увагу на окремих ключових аспектах щодо використання асистивних технологій під час здійснення правосуддя, визначених у Висновку КРЄС № 26. Зокрема, на таких:
☑️ штучний інтелект (ШІ) має підтримувати, а не замінювати суддів;
☑️ остаточна відповідальність за судові рішення залишається за людиною;
☑️ на базовому рівні інструменти обробки даних сприяють швидкому та економічно ефективнішому правовому дослідженню та підготовці судовими органами рішень і наказів;
☑️ використання асистивного штучного інтелекту для допомоги суддям в ухваленні рішень може підірвати здатність кожного судді досліджувати та ухвалювати рішення;
☑️ використання прогностичного кодування може підірвати здатність судді визначати, що є, а що ні, релевантним доказом, і може негативно вплинути на його або її здатність оцінювати надійність доказів;
☑️ інструменти обробки даних, такі як чат-боти, можуть давати неправдиві результати, наприклад, вони можуть створювати фіктивне прецедентне право, що може призвести до судової помилки;
☑️ використання ШІ також може підірвати (послабити) контроль судової системи за розподілом справ;
☑️ технологію можна використовувати лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні і визначенні проваджень. Ухвалення рішень мають, явно чи неявно, здійснювати лише судді. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології.
Судді також назвали міжнародні та національні нормативні акти, які встановлюють гармонізовані правила у сфері штучного інтелекту, регулюють питання щодо його розвитку, визначають напрями реалізації та пріоритетні сфери застосування.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні“ від 2 грудня 2020 року № 1556-р. пріоритетними сферами, в яких реалізують завдання державної політики розвитку галузі штучного інтелекту в Україні, є: освіта і професійне навчання, наука, економіка, кібербезпека, інформаційна безпека, оборона, публічне управління, правове регулювання та етика, правосуддя.
Для реалізації цього завдання, зокрема в частині правосуддя, потрібен подальший розвиток уже існуючих технологій у сфері правосуддя (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, Електронний суд, Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо), а також упровадження консультативних програм на основі штучного інтелекту, які відкриють доступ до юридичної консультації широким верствам населення тощо.
Із лекції слухачі також дізнаються про роботу Консультативної ради зі штучного інтелекту (AIAB) при CEPEJ, що надає експертні консультації з питань, пов’язаних зі штучним інтелектом у судовому середовищі, а також про Ресурсний центр із питань кіберсправедливості та штучного інтелекту, який допомагає отримати загальне уявлення про такі системи ШІ та інші ключові інструменти кіберправосуддя.
У наступній лекції слухачам розкажуть про виклики і проблеми, пов’язані з використанням штучного інтелекту.
🎞 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/3wXy7iRG
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики, загрози | Лекція 2
Друга лекція із циклу, присвяченому Висновку КРЄС „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“ від 1 грудня 2023 року
№ 26 (2023) на тему „Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози“
У цій лекції судді Конституційного…
№ 26 (2023) на тему „Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози“
У цій лекції судді Конституційного…
⚖️ Конституційний Суд України розглядав справи за конституційною скаргою та конституційним поданням
У вівторок, 6 лютого, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
🔹за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
🔹за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“.
🗞Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/qfpss
У вівторок, 6 лютого, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
🔹за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
🔹за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“.
🗞Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/qfpss
📚Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко виступив з доповіддю під час круглого столу «Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя»
👥Суддя #КСУ Віктор Городовенко взяв участь в круглому столі на тему «Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя», що його організували видавництво «Юридична практика» за підтримки Верховного Суду, Вищої ради правосуддя й Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.
💬Під час заходу суддя КСУ Віктор Городовенко представив доповідь на тему: «Чи є майбутнє у Конституційного Суду України».
«Конституційний Суд є і повинен бути гарантом стабільного конституційного ладу та конституційного правопорядку в державі. Конституційний Суд має забезпечувати сталий розвиток держави, зокрема шляхом доктринального розвитку положень Основного Закону та захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина», – наголосив суддя КСУ.
🗞За словами Віктора Городовенка, Конституційний Суд України за час свого існування послідовно відстоює свою незалежність. Суддя наголосив, що Венеційська Комісія у Терміновому спільному висновку вказала, що «боротьба з корупцією є одним із найважливіших елементів правової держави, так само як і повага до Конституції та конституційного правосуддя. Вони йдуть пліч-о-пліч. Парламент і виконавча влада повинні поважати роль Конституційного Суду як стража Конституції та виконувати його рішення».
У контексті свого виступу щодо ролі Конституційного Суду України у майбутньому Віктор Городовенко згадав слова судді Європейського суду з прав людини Миколи Гнатовського, який сказав, що він бачить Конституційний Суд національним Європейським судом з прав людини, який зможе так ефективно захищати права людини, що в українських громадян не буде потреби звертатися за їх захистом до ЄСПЛ.
Повний текст доповіді судді КСУ Віктора Городовенка тут: http://surl.li/qfpvw
👥Суддя #КСУ Віктор Городовенко взяв участь в круглому столі на тему «Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя», що його організували видавництво «Юридична практика» за підтримки Верховного Суду, Вищої ради правосуддя й Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.
💬Під час заходу суддя КСУ Віктор Городовенко представив доповідь на тему: «Чи є майбутнє у Конституційного Суду України».
«Конституційний Суд є і повинен бути гарантом стабільного конституційного ладу та конституційного правопорядку в державі. Конституційний Суд має забезпечувати сталий розвиток держави, зокрема шляхом доктринального розвитку положень Основного Закону та захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина», – наголосив суддя КСУ.
🗞За словами Віктора Городовенка, Конституційний Суд України за час свого існування послідовно відстоює свою незалежність. Суддя наголосив, що Венеційська Комісія у Терміновому спільному висновку вказала, що «боротьба з корупцією є одним із найважливіших елементів правової держави, так само як і повага до Конституції та конституційного правосуддя. Вони йдуть пліч-о-пліч. Парламент і виконавча влада повинні поважати роль Конституційного Суду як стража Конституції та виконувати його рішення».
У контексті свого виступу щодо ролі Конституційного Суду України у майбутньому Віктор Городовенко згадав слова судді Європейського суду з прав людини Миколи Гнатовського, який сказав, що він бачить Конституційний Суд національним Європейським судом з прав людини, який зможе так ефективно захищати права людини, що в українських громадян не буде потреби звертатися за їх захистом до ЄСПЛ.
Повний текст доповіді судді КСУ Віктора Городовенка тут: http://surl.li/qfpvw
⚖️ Конституційний Суд України розглядав справу за конституційною скаргою Богдана Панченка щодо законодавчого регулювання звільнення прокурорів
У середу, 7 лютого 2024 року, Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича.
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині першій статті 32, частинам першій, шостій статті 43, частині першій статті 58 Конституції України пункт 9 частини першої статті 51, підпункт 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами (далі – Закон).
▪️ За пунктом 9 частини першої статті 51 Закону прокурора звільняють із посади у разі „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
▪️ Згідно з підпунктом 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону, зокрема, прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування.
Зі змісту конституційної скарги та долучених матеріалів убачається, що заявник – Панченко Богдан Миколайович – працював в органах прокуратури Запорізької області. Наказом прокурора області після неуспішного проходження тестування Панченка Богдана було звільнено із займаної посади та з органів прокуратури у зв’язку зі скороченням штату працівників відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України та на підставі відповідного наказу.
Не погодившись із цим, заявник оскаржив цей наказ у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, однак за результатами розгляду судами його позову, він не був поновлений на посаді.
Автор клопотання зазначає, що застосування судами оспорюваних приписів Закону призвело до порушення його права на працю, права на захист від незаконного звільнення, а також права на повагу до приватного життя. Богдан Панченко твердить, що законодавче розширення переліку підстав для звільнення прокурорів із посад призвело до безпідставного перешкоджання йому виконувати прокурорські функції, звузило його існуючі права та порушило конституційний принцип незворотності дії закону в часі.
🗞Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Конституційного Суду є справи, що стосуються тих самих питань, та зазначив, що під час підготовки справи до розгляду були направлені запити для з’ясування позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
http://surl.li/qgjcm
У середу, 7 лютого 2024 року, Другий сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича.
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині першій статті 32, частинам першій, шостій статті 43, частині першій статті 58 Конституції України пункт 9 частини першої статті 51, підпункт 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами (далі – Закон).
▪️ За пунктом 9 частини першої статті 51 Закону прокурора звільняють із посади у разі „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
▪️ Згідно з підпунктом 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону, зокрема, прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування.
Зі змісту конституційної скарги та долучених матеріалів убачається, що заявник – Панченко Богдан Миколайович – працював в органах прокуратури Запорізької області. Наказом прокурора області після неуспішного проходження тестування Панченка Богдана було звільнено із займаної посади та з органів прокуратури у зв’язку зі скороченням штату працівників відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України та на підставі відповідного наказу.
Не погодившись із цим, заявник оскаржив цей наказ у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, однак за результатами розгляду судами його позову, він не був поновлений на посаді.
Автор клопотання зазначає, що застосування судами оспорюваних приписів Закону призвело до порушення його права на працю, права на захист від незаконного звільнення, а також права на повагу до приватного життя. Богдан Панченко твердить, що законодавче розширення переліку підстав для звільнення прокурорів із посад призвело до безпідставного перешкоджання йому виконувати прокурорські функції, звузило його існуючі права та порушило конституційний принцип незворотності дії закону в часі.
🗞Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Конституційного Суду є справи, що стосуються тих самих питань, та зазначив, що під час підготовки справи до розгляду були направлені запити для з’ясування позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
http://surl.li/qgjcm
✍️#КСУ перевірить на конституційність окремі приписи Закону України „Про судовий збір“
📖Другий сенат #Суду 7 лютого 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Конторського Петра Федоровича.
Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4, частину першу статті 8 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (далі – Закон).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності умов, визначених у цій статті.
🗞Суддя-доповідач повідомив, що зі змісту конституційної скарги та долучених матеріалів убачається, що Петро Конторський мав судовий спір стосовно стягнення заборгованості за договором позики, де він був відповідачем, та подав зустрічний позов щодо визнання договору позики недійсним.
На стадії касаційного оскарження рішень у справі представник Петра Конторського подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Однак ухвалою Верховного Суду, що є остаточним судовим рішенням у цій справі, суб’єкту права на конституційну скаргу, було відмовлено у задоволенні цього клопотання.
Заявник вважає, що внаслідок застосування в остаточному судовому рішенні у його справі приписів частини першої статті 8 Закону було порушено його право на судовий захист, гарантоване частинами першою, другою статті 55 Конституції України, за ознакою незадовільного майнового стану – через свою фінансову неспроможність сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі, визначеному судом на підставі підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону.
📜Також у своїй конституційній скарзі Петро Конторський стверджує, що «конструкція частини 1 статті 8 Закону № 3674 – VI від 8 липня 2011 року, за якою „суд, враховуючи майновий стан сторони, може…“, визначає, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов’язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення».
Окрім цього, суддя-доповідач поінформував, що під час підготовки справи до розгляду були направлені запити до органів державної влади, наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
🔹Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
http://surl.li/qgkpw
📖Другий сенат #Суду 7 лютого 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Конторського Петра Федоровича.
Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4, частину першу статті 8 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (далі – Закон).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності умов, визначених у цій статті.
🗞Суддя-доповідач повідомив, що зі змісту конституційної скарги та долучених матеріалів убачається, що Петро Конторський мав судовий спір стосовно стягнення заборгованості за договором позики, де він був відповідачем, та подав зустрічний позов щодо визнання договору позики недійсним.
На стадії касаційного оскарження рішень у справі представник Петра Конторського подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Однак ухвалою Верховного Суду, що є остаточним судовим рішенням у цій справі, суб’єкту права на конституційну скаргу, було відмовлено у задоволенні цього клопотання.
Заявник вважає, що внаслідок застосування в остаточному судовому рішенні у його справі приписів частини першої статті 8 Закону було порушено його право на судовий захист, гарантоване частинами першою, другою статті 55 Конституції України, за ознакою незадовільного майнового стану – через свою фінансову неспроможність сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі, визначеному судом на підставі підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону.
📜Також у своїй конституційній скарзі Петро Конторський стверджує, що «конструкція частини 1 статті 8 Закону № 3674 – VI від 8 липня 2011 року, за якою „суд, враховуючи майновий стан сторони, може…“, визначає, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов’язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення».
Окрім цього, суддя-доповідач поінформував, що під час підготовки справи до розгляду були направлені запити до органів державної влади, наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
🔹Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
http://surl.li/qgkpw
📚 Третя лекція із циклу, присвяченому Висновку КРЄС „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“ від 1 грудня 2023 року № 26 (2023) на тему „Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози“
💬 У цій лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська розповіли про виклики та проблеми, пов’язані із застосуванням штучного інтелекту в судочинстві, зосередили увагу на правових й етичних основах використання технологій, а також позиціях ЄСПЛ.
Судді зазначили, що ухвалення судових рішень є висококваліфікованою діяльністю і це вимагає значної підготовки та досвіду. Проте використання інструментів обробки даних як заміни юридичного дослідження суддею штучним інтелектом для допомоги суддям в ухваленні рішень може послабити здатність кожного судді ухвалювати рішення.
Крім того, судді можуть стати залежними від технічної допомоги, а також від тих компаній, які формують технічне завдання на створення штучного інтелекту або інформаційного продукту. Це створює загрозу для інституційної незалежності судової влади, оскільки фактично процес ухвалення рішень може потрапити до тих компаній, які розробляють інструменти обробки даних.
Також становлять ризик для здатності судової системи виконувати свій обов’язок щодо забезпечення відкритого правосуддя неналежне використання аудіо- та відеоконференції. Так, наприклад, участь у судовому процесі з дому, в автомобілі чи у громадському місці може підірвати розуміння суспільством важливості цього процесу.
Судді наголосили також, що впроваджувати технологічні зміни слід помірно, інакше є ризик того, що такі зміни будуть реалізовані неповно.
Держава має забезпечити альтернативи у тому разі, якщо немає технічної можливості у громадян звернутися до суду. Наприклад, подання позовів тільки в електронній формі не може обмежувати право на звернення до суду. Тому, в законодавстві обов’язково повинні бути передбачені альтернативні варіанти для звернення громадян до суду, або надана допомога у цьому.
Судді також повідомили, що використання технологій тягне за собою великий обсяг обробки даних та наголосили на важливості непорушності прав людини, зокрема і права на захист персональних даних. Збій системи може зробити дані справи недоступними, а тому існує ризик для ефективного доступу до правосуддя в разі відсутності дієвих технологічних та/або паперових систем резервного копіювання.
Лектори також звернули увагу й на те, що надмірне використання технологій може негативно вплинути на здоров’я користувачів, а саме призвести до втоми, напруги очей, головного болю, і, як наслідок, викликати стрес, зниження концентрації уваги тощо. Зокрема усі ці фактори збільшують ризик суддівської помилки.
Крім того, судді наголосили на важливості чіткої правової та етичної основи для розроблення та використання технологій судовими органами, зазначивши, що використання технологій повинно узгоджуватися з принципами незалежності та неупередженості суддів, відповідати правам на приватність і захист даних, справедливий судовий розгляд, свободу вираження поглядів та інше.
Про застосування штучного інтелекту, його вплив на суспільство і судову владу слухачам рекомендують дізнатися більше зі статті кандидата юридичних наук, адвоката Сергія Козьякова „Якою має бути державна політика підтримки розвитку та стримування небезпеки штучного інтелекту“.
🎞 Подробиці цієї лекції дивіться за посиланням: https://cutt.ly/QwCabE2m
У наступній лекції буде окремо зосереджено увагу слухачів на використанні інформаційних технологій в українському судочинстві.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
💬 У цій лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська розповіли про виклики та проблеми, пов’язані із застосуванням штучного інтелекту в судочинстві, зосередили увагу на правових й етичних основах використання технологій, а також позиціях ЄСПЛ.
Судді зазначили, що ухвалення судових рішень є висококваліфікованою діяльністю і це вимагає значної підготовки та досвіду. Проте використання інструментів обробки даних як заміни юридичного дослідження суддею штучним інтелектом для допомоги суддям в ухваленні рішень може послабити здатність кожного судді ухвалювати рішення.
Крім того, судді можуть стати залежними від технічної допомоги, а також від тих компаній, які формують технічне завдання на створення штучного інтелекту або інформаційного продукту. Це створює загрозу для інституційної незалежності судової влади, оскільки фактично процес ухвалення рішень може потрапити до тих компаній, які розробляють інструменти обробки даних.
Також становлять ризик для здатності судової системи виконувати свій обов’язок щодо забезпечення відкритого правосуддя неналежне використання аудіо- та відеоконференції. Так, наприклад, участь у судовому процесі з дому, в автомобілі чи у громадському місці може підірвати розуміння суспільством важливості цього процесу.
Судді наголосили також, що впроваджувати технологічні зміни слід помірно, інакше є ризик того, що такі зміни будуть реалізовані неповно.
Держава має забезпечити альтернативи у тому разі, якщо немає технічної можливості у громадян звернутися до суду. Наприклад, подання позовів тільки в електронній формі не може обмежувати право на звернення до суду. Тому, в законодавстві обов’язково повинні бути передбачені альтернативні варіанти для звернення громадян до суду, або надана допомога у цьому.
Судді також повідомили, що використання технологій тягне за собою великий обсяг обробки даних та наголосили на важливості непорушності прав людини, зокрема і права на захист персональних даних. Збій системи може зробити дані справи недоступними, а тому існує ризик для ефективного доступу до правосуддя в разі відсутності дієвих технологічних та/або паперових систем резервного копіювання.
Лектори також звернули увагу й на те, що надмірне використання технологій може негативно вплинути на здоров’я користувачів, а саме призвести до втоми, напруги очей, головного болю, і, як наслідок, викликати стрес, зниження концентрації уваги тощо. Зокрема усі ці фактори збільшують ризик суддівської помилки.
Крім того, судді наголосили на важливості чіткої правової та етичної основи для розроблення та використання технологій судовими органами, зазначивши, що використання технологій повинно узгоджуватися з принципами незалежності та неупередженості суддів, відповідати правам на приватність і захист даних, справедливий судовий розгляд, свободу вираження поглядів та інше.
Про застосування штучного інтелекту, його вплив на суспільство і судову владу слухачам рекомендують дізнатися більше зі статті кандидата юридичних наук, адвоката Сергія Козьякова „Якою має бути державна політика підтримки розвитку та стримування небезпеки штучного інтелекту“.
🎞 Подробиці цієї лекції дивіться за посиланням: https://cutt.ly/QwCabE2m
У наступній лекції буде окремо зосереджено увагу слухачів на використанні інформаційних технологій в українському судочинстві.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики, загрози | Лекція 3
Третя лекція із циклу, присвяченому Висновку КРЄС „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“ від 1 грудня 2023 року № 26 (2023) на тему „Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози“
У цій лекції судді Конституційного…
У цій лекції судді Конституційного…
🔹Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними скаргами
📚 У середу, 7 лютого 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни, Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ, другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ. 🗞Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📖Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
• Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ;
• Конторського Петра Федоровича щодо конституційності підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“.
🖇 #КСУ дослідив матеріали цих справ на відкритій частині пленарних засідань та перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
✍️Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
• Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
• Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
🖇Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
📖 У справах за конституційними скаргами Огродюка Павла Амбросійовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–ІХ та Прокопенка Юрія Олексійовича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ Другий сенат визначив форму розгляду – письмові провадження.
http://surl.li/qglwi
📚 У середу, 7 лютого 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни, Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ, другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ. 🗞Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📖Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
• Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ;
• Конторського Петра Федоровича щодо конституційності підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“.
🖇 #КСУ дослідив матеріали цих справ на відкритій частині пленарних засідань та перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
✍️Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
• Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
• Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
🖇Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
📖 У справах за конституційними скаргами Огродюка Павла Амбросійовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–ІХ та Прокопенка Юрія Олексійовича про конституційність підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ Другий сенат визначив форму розгляду – письмові провадження.
http://surl.li/qglwi
⚖️Колегії суддів #КСУ ухвалили 7 ухвал
Сьогодні, 7 лютого 2024 року, відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів Першого сенату відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✍️Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 2, 3 частини першої статті 389, статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
✍️Новака Анатолія Ілліча щодо конституційності пункту 3 частини шостої статті 12, пункту 2 частини п’ятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
✍️Катюшина Бориса Павловича щодо конституційності статті 2, абзаців третього, четвертого підпункту 5, абзаців п’ятого, шостого підпункту 6 пункту 6 Розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“, частини третьої статті 27 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“;
✍️Демчук Ольги Василівни щодо конституційності частини другої статті 3 Закону України „Про використання земель оборони“.
У справах за двома конституційними скаргами Плескача В’ячеслава Юрійовича колегії суддів Другого сенату відкрили конституційні провадження в частині щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України та відмовили – щодо конституційності частини другої статті 425 Цивільного процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Крім того, у справі за конституційною скаргою Ворони Тетяни Сергіївни про відповідність Конституції України пункту 1–1 частини першої статті 4 Закону України „Про санкції“ колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
http://surl.li/qglwi
Сьогодні, 7 лютого 2024 року, відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів Першого сенату відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✍️Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 2, 3 частини першої статті 389, статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
✍️Новака Анатолія Ілліча щодо конституційності пункту 3 частини шостої статті 12, пункту 2 частини п’ятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
✍️Катюшина Бориса Павловича щодо конституційності статті 2, абзаців третього, четвертого підпункту 5, абзаців п’ятого, шостого підпункту 6 пункту 6 Розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, частини третьої статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення“, частини третьої статті 27 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“;
✍️Демчук Ольги Василівни щодо конституційності частини другої статті 3 Закону України „Про використання земель оборони“.
У справах за двома конституційними скаргами Плескача В’ячеслава Юрійовича колегії суддів Другого сенату відкрили конституційні провадження в частині щодо конституційності частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України та відмовили – щодо конституційності частини другої статті 425 Цивільного процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Крім того, у справі за конституційною скаргою Ворони Тетяни Сергіївни про відповідність Конституції України пункту 1–1 частини першої статті 4 Закону України „Про санкції“ колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
http://surl.li/qglwi
⚖️ Велика палата #КСУ провела засідання та ухвалила 3 ухвали
🔹 У четвер, 8 лютого 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Також Велика палата #Суду за результатами розгляду клопотання представника суб’єкта права на конституційне подання народного депутата України Власенка С.В. про розгляд окремого питання в порядку усного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“ на засіданні Великої палати Суду – ухвалила ухвалу про розгляд окремого питання у цій справі в порядку усного провадження.
🗞 Окрім цього, Велика палата на засіданні подовжила до 8 березня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Едуарда Пуканича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський комбікормовий завод».
http://surl.li/qhfcu
🔹 У четвер, 8 лютого 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Також Велика палата #Суду за результатами розгляду клопотання представника суб’єкта права на конституційне подання народного депутата України Власенка С.В. про розгляд окремого питання в порядку усного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“ на засіданні Великої палати Суду – ухвалила ухвалу про розгляд окремого питання у цій справі в порядку усного провадження.
🗞 Окрім цього, Велика палата на засіданні подовжила до 8 березня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Едуарда Пуканича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський комбікормовий завод».
http://surl.li/qhfcu
📚 До вашої уваги – збірник матеріалів і тез ІІ Маріупольського конституційного форуму «Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції» http://surl.li/qkxse
💬У збірнику представлені тези доповідей учасників заходу, які містять погляди відомих конституціоналістів, вчених, науковців, національних та міжнародних експертів.
ІІ Маріупольський конституційний форум, що його організував Конституційний Суд України спільно із Програмою підтримки ОБСЄ для України, відбувся у змішаному форматі 6 жовтня 2023 року в Києві.
🖇 Цей форум був продовженням І Маріупольського конституційного форуму «Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій», який започаткований у 2021 році та проведений в місті-герої Маріуполь 13-14 вересня цього ж року з нагоди 25-ї річниці з дня заснування Конституційного Суду України.
▶️Інформаційний матеріал про І Маріупольський форум: https://bit.ly/3Lbk4M1
▶️Збірник матеріалів форуму: https://bit.ly/3vyTBAA
Під час ІІ Маріупольського конституційного форуму фахівці та експерти проаналізували актуальні питання захисту прав людини за допомогою інструментів конституційного правосуддя в умовах війни, відновлення та утвердження конституційних цінностей і людських прав на всій території України.
👥У його роботі взяли участь: судді Конституційного Суду України, судді Суду у відставці, члени Науково-консультативної ради Суду, вчені-правознавці, вітчизняні та міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники державних, судових, наукових установ, органів місцевого самоврядування, академічної спільноти, вишів-переселенців та громадських організацій, а також представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав і міжнародних організацій.
▪️ Переглянути Збірник матеріалів II Маріупольського конституційного форуму можна за посиланням: http://surl.li/qkxse
▪️ Інформаційний матеріал та фотоогляд заходу тут: http://surl.li/lwmxz
💬У збірнику представлені тези доповідей учасників заходу, які містять погляди відомих конституціоналістів, вчених, науковців, національних та міжнародних експертів.
ІІ Маріупольський конституційний форум, що його організував Конституційний Суд України спільно із Програмою підтримки ОБСЄ для України, відбувся у змішаному форматі 6 жовтня 2023 року в Києві.
🖇 Цей форум був продовженням І Маріупольського конституційного форуму «Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій», який започаткований у 2021 році та проведений в місті-герої Маріуполь 13-14 вересня цього ж року з нагоди 25-ї річниці з дня заснування Конституційного Суду України.
▶️Інформаційний матеріал про І Маріупольський форум: https://bit.ly/3Lbk4M1
▶️Збірник матеріалів форуму: https://bit.ly/3vyTBAA
Під час ІІ Маріупольського конституційного форуму фахівці та експерти проаналізували актуальні питання захисту прав людини за допомогою інструментів конституційного правосуддя в умовах війни, відновлення та утвердження конституційних цінностей і людських прав на всій території України.
👥У його роботі взяли участь: судді Конституційного Суду України, судді Суду у відставці, члени Науково-консультативної ради Суду, вчені-правознавці, вітчизняні та міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники державних, судових, наукових установ, органів місцевого самоврядування, академічної спільноти, вишів-переселенців та громадських організацій, а також представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав і міжнародних організацій.
▪️ Переглянути Збірник матеріалів II Маріупольського конституційного форуму можна за посиланням: http://surl.li/qkxse
▪️ Інформаційний матеріал та фотоогляд заходу тут: http://surl.li/lwmxz