⚖️ Конституційний Суд України провів засідання: розглядав справи за конституційними поданнями та конституційними скаргами
У вівторок, 23 січня, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд таких справ:
▶️за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ;
▶️за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI;
▶️за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
▶️за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🖇Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/pqzqe
У вівторок, 23 січня, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд таких справ:
▶️за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ;
▶️за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI;
▶️за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
▶️за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🖇Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/pqzqe
📚 Розпочато цикл тематичних лекцій. Висновок КРЄС „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“ від 1 грудня 2023 року № 26 (2023)
🔷 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська та суддя Конституційного Суду України, представник України в Консультативній раді європейських суддів (КРЄС) Віктор Городовенко провели першу цьогорічну лекцію на тему: „Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози“ (частина І). Судді розповідатимуть про застосування інформаційних технологій та можливості використання штучного інтелекту під час здійснення судочинства.
📑 Упродовж лекції судді наголошували на Висновку № 26, що був ухвалений 1 грудня 2023 року Консультативною радою європейських судів, органом, який діє при Комітеті Міністрів Ради Європи, до складу якого входять діючі судді, і розробляє висновки, що безпосередньо стосуються питань незалежності та неупередженості суддів.
📑 Висновок № 26 був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, зокрема Великої хартії суддів (2010) та Висновку КРЄС № 14 (2011) „Правосуддя та інформаційні технології (ІТ)“, у ньому також ураховано низку інших документів Ради Європи.
💬 За словами суддів Конституційного Суду України, Висновок № 26 потрібно розглядати у взаємозв’язку із Висновком № 14, у якому йдеться про застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІТ) у судах, увагу сконцентровано на можливостях та впливі, що отримують судова влада та судочинство від використання ІТ. Судді наголошували й на тому, що Висновок № 14 був підготовлений тоді, коли використання та характер технологій перебували на ранній стадії розвитку.
🔶 Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) розробила низку документів, які стали основою для впровадження асистивних технологій. Більш детально про основні джерела, які були враховані під час ухвалення Висновку № 26, зокрема такі, як: Цифрові технології для кращого правосуддя – Інструментарій для дій (2020) Міжамериканського банку розвитку, Закон про штучний інтелект; Загальний регламент про захист даних дивіться в лекції.
💬 Судді також розповіли про ключові принципи Європейської етичної хартії Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) Ради Європи щодо використання штучного інтелекту в судових системах та їхньому середовищі (2018), їх зміст та реалізацію. Зокрема, такими принципами є повага до основоположних прав; прозорість, неупередженість, справедливість; контроль користувачем.
⚖️💻Крім того, лектори звернули увагу на особливості застосування штучного інтелекту (ШІ) суддями, наголосивши на головній ролі судді та його персональній відповідальності у разі застосування ШІ у своїх дослідженнях чи роботі, а також потребі в перевірянні ним відповідних юридичних позицій і неприпустимості їх автоматичного застосування.
🔎 Більше за посиланням: https://cutt.ly/gwLYGyH3
Усі попередні лекції можна переглянути на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
🔷 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська та суддя Конституційного Суду України, представник України в Консультативній раді європейських суддів (КРЄС) Віктор Городовенко провели першу цьогорічну лекцію на тему: „Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози“ (частина І). Судді розповідатимуть про застосування інформаційних технологій та можливості використання штучного інтелекту під час здійснення судочинства.
📑 Упродовж лекції судді наголошували на Висновку № 26, що був ухвалений 1 грудня 2023 року Консультативною радою європейських судів, органом, який діє при Комітеті Міністрів Ради Європи, до складу якого входять діючі судді, і розробляє висновки, що безпосередньо стосуються питань незалежності та неупередженості суддів.
📑 Висновок № 26 був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, зокрема Великої хартії суддів (2010) та Висновку КРЄС № 14 (2011) „Правосуддя та інформаційні технології (ІТ)“, у ньому також ураховано низку інших документів Ради Європи.
💬 За словами суддів Конституційного Суду України, Висновок № 26 потрібно розглядати у взаємозв’язку із Висновком № 14, у якому йдеться про застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІТ) у судах, увагу сконцентровано на можливостях та впливі, що отримують судова влада та судочинство від використання ІТ. Судді наголошували й на тому, що Висновок № 14 був підготовлений тоді, коли використання та характер технологій перебували на ранній стадії розвитку.
🔶 Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) розробила низку документів, які стали основою для впровадження асистивних технологій. Більш детально про основні джерела, які були враховані під час ухвалення Висновку № 26, зокрема такі, як: Цифрові технології для кращого правосуддя – Інструментарій для дій (2020) Міжамериканського банку розвитку, Закон про штучний інтелект; Загальний регламент про захист даних дивіться в лекції.
💬 Судді також розповіли про ключові принципи Європейської етичної хартії Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) Ради Європи щодо використання штучного інтелекту в судових системах та їхньому середовищі (2018), їх зміст та реалізацію. Зокрема, такими принципами є повага до основоположних прав; прозорість, неупередженість, справедливість; контроль користувачем.
⚖️💻Крім того, лектори звернули увагу на особливості застосування штучного інтелекту (ШІ) суддями, наголосивши на головній ролі судді та його персональній відповідальності у разі застосування ШІ у своїх дослідженнях чи роботі, а також потребі в перевірянні ним відповідних юридичних позицій і неприпустимості їх автоматичного застосування.
🔎 Більше за посиланням: https://cutt.ly/gwLYGyH3
Усі попередні лекції можна переглянути на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики, загрози
🗞 Відбулися засідання Великої палати та Другого сенату #КСУ
🔸️ У середу, 24 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📃 Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Також Велика палата під час засідання подовжила до 22 лютого 2024 року строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гудиренка С. В.
🔹Крім того, Другий сенат ухвалив 3 ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої, Другої колегій суддів Другого сенату судді з іншої колегії цього ж сенату.
http://surl.li/psvuh
🔸️ У середу, 24 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📃 Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Також Велика палата під час засідання подовжила до 22 лютого 2024 року строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гудиренка С. В.
🔹Крім того, Другий сенат ухвалив 3 ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої, Другої колегій суддів Другого сенату судді з іншої колегії цього ж сенату.
http://surl.li/psvuh
⚖️Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями та конституційними скаргами
Сьогодні, 25 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування“;
▪️ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності положення другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
▪️ за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ;
▪️ за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143.
🖇Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/ptjpu
Сьогодні, 25 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування“;
▪️ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності положення другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
▪️ за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ;
▪️ за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143.
🖇Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/ptjpu
⚖️Суд розглядав справи за конституційними поданнями 48 народних депутатів України та Верховного Суду
У вівторок, 30 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
📑 за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
📑 за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ.
Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше за посиланням: http://surl.li/pyuxk
У вівторок, 30 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
📑 за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
📑 за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ.
Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше за посиланням: http://surl.li/pyuxk
🗞 У справі щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про судовий збір“ #КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення
Сьогодні, 31 січня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича.
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що до Конституційного Суду України звернувся Володимир Лопушанський із клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (далі – Закон) щодо обов’язку позивача (стягувача у виконавчому провадженні) сплачувати судовий збір за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби за зверненням з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу судді, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
На думку автора клопотання, застосовані в остаточному судовому рішенні в його справі приписи Закону, порушують його право на судовий захист та оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та не забезпечують виконання державою судового рішення і контролю за його виконанням.
📚Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення вона направила запити до Президента України, Верховної Ради України, низки інших органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис пленарного засідання
▶️ http://surl.li/lbvbh
http://surl.li/pzpfr
Сьогодні, 31 січня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича.
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що до Конституційного Суду України звернувся Володимир Лопушанський із клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (далі – Закон) щодо обов’язку позивача (стягувача у виконавчому провадженні) сплачувати судовий збір за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби за зверненням з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу судді, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
На думку автора клопотання, застосовані в остаточному судовому рішенні в його справі приписи Закону, порушують його право на судовий захист та оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та не забезпечують виконання державою судового рішення і контролю за його виконанням.
📚Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення вона направила запити до Президента України, Верховної Ради України, низки інших органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис пленарного засідання
▶️ http://surl.li/lbvbh
http://surl.li/pzpfr
⚖️ Суд перевірить на конституційність положення Цивільного процесуального кодексу України щодо перегляду за виключними обставинами рішення, постанови, ухвали суду, якими закінчено розгляд справи
Перший сенат 31 січня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича.
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря поінформувала, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність окреме положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Згідно з частиною першою статті 423 Кодексу „рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення № 10-р(II)/2023, яким, зокрема, визнав неконституційними пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що після ухвалення цього рішення Євстіфеєв М.І. 24 листопада 2023 року звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 3 лютого 2023 року, якою йому було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Верховний Суд, посилаючись на частину першу статті 423 Кодексу, повернув Євстіфеєву М.І. його заяву. В ухвалі Суд вказав, що вона „не підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом, оскільки ухвала Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження не є ухвалою суду, якою закінчено розгляд справи“.
🔸 На думку заявника, оспорюваним положенням Кодексу унеможливлено перегляд ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та повторне вирішення Верховним Судом питання про відкриття такого провадження без застосування положення, визнаного раніше неконституційним. Він твердить, що його фактично позбавлено можливості ефективно захистити та поновити права, порушені застосуванням у його справі норми, визнаної неконституційною.
💬 Суддя-доповідач поінформувала, що задля забезпечення повного та всебічного розгляду справи вона надіслала запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховного Суду, до низки наукових установ та закладів вищої освіти, а також членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.
Про зміст висловлених позицій судді Конституційного Суду України будуть поінформовані на закритій частині пленарного засідання, – зазначила суддя.
Отже, у цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🔹 На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Микита Євстіфеєв, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці Архів відеотрансляцій засідань: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
http://surl.li/qbcqu
Перший сенат 31 січня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича.
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря поінформувала, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність окреме положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Згідно з частиною першою статті 423 Кодексу „рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами“.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення № 10-р(II)/2023, яким, зокрема, визнав неконституційними пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що після ухвалення цього рішення Євстіфеєв М.І. 24 листопада 2023 року звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 3 лютого 2023 року, якою йому було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Верховний Суд, посилаючись на частину першу статті 423 Кодексу, повернув Євстіфеєву М.І. його заяву. В ухвалі Суд вказав, що вона „не підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом, оскільки ухвала Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження не є ухвалою суду, якою закінчено розгляд справи“.
🔸 На думку заявника, оспорюваним положенням Кодексу унеможливлено перегляд ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та повторне вирішення Верховним Судом питання про відкриття такого провадження без застосування положення, визнаного раніше неконституційним. Він твердить, що його фактично позбавлено можливості ефективно захистити та поновити права, порушені застосуванням у його справі норми, визнаної неконституційною.
💬 Суддя-доповідач поінформувала, що задля забезпечення повного та всебічного розгляду справи вона надіслала запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховного Суду, до низки наукових установ та закладів вищої освіти, а також членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.
Про зміст висловлених позицій судді Конституційного Суду України будуть поінформовані на закритій частині пленарного засідання, – зазначила суддя.
Отже, у цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🔹 На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Микита Євстіфеєв, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці Архів відеотрансляцій засідань: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2024
http://surl.li/qbcqu
⚖️Перший сенат Суду провів засідання
📑У середу, 31 січня 2024 року, Перший сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📖Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни, Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ, другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
☑️ Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📜У справі за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
http://surl.li/pzvhx
📑У середу, 31 січня 2024 року, Перший сенат #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📖Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни, Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ, другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
☑️ Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📜У справі за конституційною скаргою Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
http://surl.li/pzvhx