Конституційний Суд України перевірить на конституційність законодавчий припис щодо обов’язкового членства адвокатів у Національній асоціації адвокатів України
⚖️Перший сенат 17 січня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність приписи частини шостої статті 45 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність‟ від 5 липня 2012 року № 5076–VI (далі – Закон).
💬Відповідно до оспорюваних приписів Закону ,,з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України“.
Зі змісту конституційної скарги вбачається, що В’ячеслав Плескач 9 червня 2020 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і відповідно до частини шостої статті 45 Закону став членом Національної асоціації адвокатів України.
У червні 2021 року автор клопотання звернувся до суду з позовом до Держави України, в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про стягнення моральної шкоди, завданої йому державною політикою, законодавчою і регуляторною діяльністю держави.
Скаржник вимагав стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області моральну шкоду за примусове, поза його волею, набуття ним на підставі частини шостої статті 45 Закону членства в Національній асоціації адвокатів України, політика якої суперечить його власним професійним переконанням та цінностям.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні його позову. Верховний Суд відмовив В’ячеславу Плескачу у відкритті касаційного провадження у зв’язку з малозначністю справи.
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджує, що передбачене приписами частини шостої статті 45 Закону обов’язкове і безальтернативне членство всіх адвокатів України в Національній асоціації адвокатів України є порушенням його конституційного права на свободу об’єднання громадян в громадські організації та свідчить про невідповідність цих оспорюваних приписів Закону частинам першій та четвертій статті 36 Конституції України.
📚Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки закладів вищої освіти та інших організацій із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Більше: http://surl.li/pkbxl
⚖️Перший сенат 17 січня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність приписи частини шостої статті 45 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність‟ від 5 липня 2012 року № 5076–VI (далі – Закон).
💬Відповідно до оспорюваних приписів Закону ,,з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України“.
Зі змісту конституційної скарги вбачається, що В’ячеслав Плескач 9 червня 2020 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і відповідно до частини шостої статті 45 Закону став членом Національної асоціації адвокатів України.
У червні 2021 року автор клопотання звернувся до суду з позовом до Держави України, в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про стягнення моральної шкоди, завданої йому державною політикою, законодавчою і регуляторною діяльністю держави.
Скаржник вимагав стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області моральну шкоду за примусове, поза його волею, набуття ним на підставі частини шостої статті 45 Закону членства в Національній асоціації адвокатів України, політика якої суперечить його власним професійним переконанням та цінностям.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні його позову. Верховний Суд відмовив В’ячеславу Плескачу у відкритті касаційного провадження у зв’язку з малозначністю справи.
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджує, що передбачене приписами частини шостої статті 45 Закону обов’язкове і безальтернативне членство всіх адвокатів України в Національній асоціації адвокатів України є порушенням його конституційного права на свободу об’єднання громадян в громадські організації та свідчить про невідповідність цих оспорюваних приписів Закону частинам першій та четвертій статті 36 Конституції України.
📚Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки закладів вищої освіти та інших організацій із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Більше: http://surl.li/pkbxl
📚У середу, 17 січня 2024 року, відбулися засідання сенату та колегій суддів #КСУ
🔹 Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України. Суд закрив конституційне провадження у цій справі.
🗞У справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
🔹Цього ж дня відбулося засідання колегій суддів Першого сенату Суду, на яких судді розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Деталі за посиланням: http://surl.li/pkkms
🔹 Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України. Суд закрив конституційне провадження у цій справі.
🗞У справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності окремого положення частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
🔹Цього ж дня відбулося засідання колегій суддів Першого сенату Суду, на яких судді розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Деталі за посиланням: http://surl.li/pkkms
⚖️ Конституційний Суд України 18 січня розглядав справу за конституційним поданням 47 народних депутатів та ухвалив ухвалу
▶️ Велика палата #КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо конституційності положень абзаців першого – четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої – дев’ятої, частин двадцятої, двадцять першої, двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої – тридцять третьої статті 9-1, статті 9-2 Закону України „Про альтернативні джерела енергії“, частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев’ятої статті 65 Закону України „Про ринок електричної енергії“. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
▶️ Друга колегія суддів Першого сенату Суду розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності частини другої статті 436-2 Кримінального кодексу України. За результатами розгляду колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі.
http://surl.li/plpfk
▶️ Велика палата #КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо конституційності положень абзаців першого – четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої – дев’ятої, частин двадцятої, двадцять першої, двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої – тридцять третьої статті 9-1, статті 9-2 Закону України „Про альтернативні джерела енергії“, частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев’ятої статті 65 Закону України „Про ринок електричної енергії“. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
▶️ Друга колегія суддів Першого сенату Суду розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності частини другої статті 436-2 Кримінального кодексу України. За результатами розгляду колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі.
http://surl.li/plpfk
⛓У День Соборності в Конституційному Суді підняли Державний Прапор України 🇺🇦
Сто п'ять років тому, 22 січня 1919 року, було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Український народ добре розуміє ціну соборності, свободи і гідності. Саме такі цінності ми захищаємо у війні з російським агресором.
З нагоди Дня Соборності судді Конституційного Суду України, працівники Суду й військовослужбовці Управління державної охорони України хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії рф та урочисто підняли Державний Прапор України.
Бажаємо всім міцного здоров’я, добра і миру.
Слава Україні! Героям слава! 💙💛
Сто п'ять років тому, 22 січня 1919 року, було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Український народ добре розуміє ціну соборності, свободи і гідності. Саме такі цінності ми захищаємо у війні з російським агресором.
З нагоди Дня Соборності судді Конституційного Суду України, працівники Суду й військовослужбовці Управління державної охорони України хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії рф та урочисто підняли Державний Прапор України.
Бажаємо всім міцного здоров’я, добра і миру.
Слава Україні! Героям слава! 💙💛
Конституційні суди України і Латвії поглиблюватимуть двосторонню співпрацю в межах проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“
🔹 Конституційний Суд України 2023 року став безпосереднім бенефіціаром та партнером Ради Європи, започаткувавши спільний проєкт „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що впроваджують в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування!“ фаза ІІІ. Він триватиме до серпня 2025 року.
Це перший такий проєкт в Україні. Його головна мета – розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів. У межах проєкту заплановано також поглиблення діалогу між Конституційним Судом України та конституційним судом країни-члена ЄС. Цього разу – із багаторічним партнером КСУ Конституційним Судом Латвійської Республіки.
🔸 У понеділок, 22 січня 2024 року, відбулася перша підготовча онлайн-зустріч між Конституційним Судом України, Конституційним Судом Латвії та представниками Ради Європи для визначення тематики і термінів реалізації заходів, визначених у проєкті.
Від української сторони в зустрічі взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, судді КСУ Олег Первомайський, Олександр Петришин, Віктор Городовенко, Галина Юровська та представники Секретаріату Суду.
💬 „Ідея про започаткування двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Латвії визрівала давно. Латвійський Конституційний Суд ментально, історично дуже близький нам, бо розв’язував подібні питання, що постали перед Конституційним Судом України. Тому досвід конституційного суду держави, що вже є членом Європейського Союзу, буде дуже корисним і потрібним для нас та принесе плідні результати “, – зазначив Сергій Головатий.
Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш зазначив, що Конституційний Суд його країни з-поміж пріоритетів визначив надання підтримки колегам із Конституційного Суду України, аби українська правова система відповідала стандартам та цінностям Європейського Союзу і в найближчому майбутньому Україна могла стати повноцінним членом Європейського Союзу.
💬 „У Латвії ми захоплюємося вами не лише тому, що попри війну, ракетні удари ви продовжуєте роботу, але й у такий важкий час думаєте про розвиток країни та її правової системи‟, – зауважив Алдіс Лавіньш. Очільник Конституційного Суду Латвійської Республіки також додав, що це є безумовною гарантією того, що в майбутньому Україна стане країною, якою керує правовладдя та яка слідує цінностям Європейського Союзу.
Він також додав, що співпрацю між конституційними судами України і Латвії угрунтовано не лише на підтримці, а й справжній дружбі. Від імені латвійського Конституційного Суду Алдіс Лавіньш побажав успішної реалізації проєкту та висловив переконання, що він стане корисним для всіх сторін.
💬 Координатор проєктів відділу програм співпраці Департаменту з питань імплементації прав людини, стандартів правосуддя та правової співпраці Ради Європи Андрій Кавакін підкреслив, що „Рада Європи в ці надзвичайно складні часи, безперечно, на боці України та надає підтримку в межах свого мандату. І частина цієї підтримки відбувається через проєкти співпраці“. Він також зазначив, що з питань конституційного судочинства в Україні активно залучають Венеційську Комісію. На його переконання, налагодження доброї співпраці між конституційними судами Латвії й України принесе багато користі для України.
🔸 В обговоренні заходів із обміну досвідом між конституційними Судами України та Латвії, а також подальших кроків на 2024 та 2025 роки взяли участь судді КСУ Олег Первомайський, Олександр Петришин, Віктор Городовенко, Галина Юровська. Вони подякували Раді Європи та Конституційному Суду Латвійської Республіки за можливість співпраці задля удосконалення конституційного судочинства в Україні.
http://surl.li/pqocr
🔹 Конституційний Суд України 2023 року став безпосереднім бенефіціаром та партнером Ради Європи, започаткувавши спільний проєкт „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що впроваджують в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування!“ фаза ІІІ. Він триватиме до серпня 2025 року.
Це перший такий проєкт в Україні. Його головна мета – розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів. У межах проєкту заплановано також поглиблення діалогу між Конституційним Судом України та конституційним судом країни-члена ЄС. Цього разу – із багаторічним партнером КСУ Конституційним Судом Латвійської Республіки.
🔸 У понеділок, 22 січня 2024 року, відбулася перша підготовча онлайн-зустріч між Конституційним Судом України, Конституційним Судом Латвії та представниками Ради Європи для визначення тематики і термінів реалізації заходів, визначених у проєкті.
Від української сторони в зустрічі взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, судді КСУ Олег Первомайський, Олександр Петришин, Віктор Городовенко, Галина Юровська та представники Секретаріату Суду.
💬 „Ідея про започаткування двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Латвії визрівала давно. Латвійський Конституційний Суд ментально, історично дуже близький нам, бо розв’язував подібні питання, що постали перед Конституційним Судом України. Тому досвід конституційного суду держави, що вже є членом Європейського Союзу, буде дуже корисним і потрібним для нас та принесе плідні результати “, – зазначив Сергій Головатий.
Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш зазначив, що Конституційний Суд його країни з-поміж пріоритетів визначив надання підтримки колегам із Конституційного Суду України, аби українська правова система відповідала стандартам та цінностям Європейського Союзу і в найближчому майбутньому Україна могла стати повноцінним членом Європейського Союзу.
💬 „У Латвії ми захоплюємося вами не лише тому, що попри війну, ракетні удари ви продовжуєте роботу, але й у такий важкий час думаєте про розвиток країни та її правової системи‟, – зауважив Алдіс Лавіньш. Очільник Конституційного Суду Латвійської Республіки також додав, що це є безумовною гарантією того, що в майбутньому Україна стане країною, якою керує правовладдя та яка слідує цінностям Європейського Союзу.
Він також додав, що співпрацю між конституційними судами України і Латвії угрунтовано не лише на підтримці, а й справжній дружбі. Від імені латвійського Конституційного Суду Алдіс Лавіньш побажав успішної реалізації проєкту та висловив переконання, що він стане корисним для всіх сторін.
💬 Координатор проєктів відділу програм співпраці Департаменту з питань імплементації прав людини, стандартів правосуддя та правової співпраці Ради Європи Андрій Кавакін підкреслив, що „Рада Європи в ці надзвичайно складні часи, безперечно, на боці України та надає підтримку в межах свого мандату. І частина цієї підтримки відбувається через проєкти співпраці“. Він також зазначив, що з питань конституційного судочинства в Україні активно залучають Венеційську Комісію. На його переконання, налагодження доброї співпраці між конституційними судами Латвії й України принесе багато користі для України.
🔸 В обговоренні заходів із обміну досвідом між конституційними Судами України та Латвії, а також подальших кроків на 2024 та 2025 роки взяли участь судді КСУ Олег Первомайський, Олександр Петришин, Віктор Городовенко, Галина Юровська. Вони подякували Раді Європи та Конституційному Суду Латвійської Республіки за можливість співпраці задля удосконалення конституційного судочинства в Україні.
http://surl.li/pqocr
⚖️ Конституційний Суд України провів засідання: розглядав справи за конституційними поданнями та конституційними скаргами
У вівторок, 23 січня, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд таких справ:
▶️за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ;
▶️за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI;
▶️за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
▶️за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🖇Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/pqzqe
У вівторок, 23 січня, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд таких справ:
▶️за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ;
▶️за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI;
▶️за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
▶️за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🖇Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/pqzqe
📚 Розпочато цикл тематичних лекцій. Висновок КРЄС „Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“ від 1 грудня 2023 року № 26 (2023)
🔷 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська та суддя Конституційного Суду України, представник України в Консультативній раді європейських суддів (КРЄС) Віктор Городовенко провели першу цьогорічну лекцію на тему: „Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози“ (частина І). Судді розповідатимуть про застосування інформаційних технологій та можливості використання штучного інтелекту під час здійснення судочинства.
📑 Упродовж лекції судді наголошували на Висновку № 26, що був ухвалений 1 грудня 2023 року Консультативною радою європейських судів, органом, який діє при Комітеті Міністрів Ради Європи, до складу якого входять діючі судді, і розробляє висновки, що безпосередньо стосуються питань незалежності та неупередженості суддів.
📑 Висновок № 26 був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, зокрема Великої хартії суддів (2010) та Висновку КРЄС № 14 (2011) „Правосуддя та інформаційні технології (ІТ)“, у ньому також ураховано низку інших документів Ради Європи.
💬 За словами суддів Конституційного Суду України, Висновок № 26 потрібно розглядати у взаємозв’язку із Висновком № 14, у якому йдеться про застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІТ) у судах, увагу сконцентровано на можливостях та впливі, що отримують судова влада та судочинство від використання ІТ. Судді наголошували й на тому, що Висновок № 14 був підготовлений тоді, коли використання та характер технологій перебували на ранній стадії розвитку.
🔶 Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) розробила низку документів, які стали основою для впровадження асистивних технологій. Більш детально про основні джерела, які були враховані під час ухвалення Висновку № 26, зокрема такі, як: Цифрові технології для кращого правосуддя – Інструментарій для дій (2020) Міжамериканського банку розвитку, Закон про штучний інтелект; Загальний регламент про захист даних дивіться в лекції.
💬 Судді також розповіли про ключові принципи Європейської етичної хартії Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) Ради Європи щодо використання штучного інтелекту в судових системах та їхньому середовищі (2018), їх зміст та реалізацію. Зокрема, такими принципами є повага до основоположних прав; прозорість, неупередженість, справедливість; контроль користувачем.
⚖️💻Крім того, лектори звернули увагу на особливості застосування штучного інтелекту (ШІ) суддями, наголосивши на головній ролі судді та його персональній відповідальності у разі застосування ШІ у своїх дослідженнях чи роботі, а також потребі в перевірянні ним відповідних юридичних позицій і неприпустимості їх автоматичного застосування.
🔎 Більше за посиланням: https://cutt.ly/gwLYGyH3
Усі попередні лекції можна переглянути на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
🔷 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська та суддя Конституційного Суду України, представник України в Консультативній раді європейських суддів (КРЄС) Віктор Городовенко провели першу цьогорічну лекцію на тему: „Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики і загрози“ (частина І). Судді розповідатимуть про застосування інформаційних технологій та можливості використання штучного інтелекту під час здійснення судочинства.
📑 Упродовж лекції судді наголошували на Висновку № 26, що був ухвалений 1 грудня 2023 року Консультативною радою європейських судів, органом, який діє при Комітеті Міністрів Ради Європи, до складу якого входять діючі судді, і розробляє висновки, що безпосередньо стосуються питань незалежності та неупередженості суддів.
📑 Висновок № 26 був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, зокрема Великої хартії суддів (2010) та Висновку КРЄС № 14 (2011) „Правосуддя та інформаційні технології (ІТ)“, у ньому також ураховано низку інших документів Ради Європи.
💬 За словами суддів Конституційного Суду України, Висновок № 26 потрібно розглядати у взаємозв’язку із Висновком № 14, у якому йдеться про застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІТ) у судах, увагу сконцентровано на можливостях та впливі, що отримують судова влада та судочинство від використання ІТ. Судді наголошували й на тому, що Висновок № 14 був підготовлений тоді, коли використання та характер технологій перебували на ранній стадії розвитку.
🔶 Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) розробила низку документів, які стали основою для впровадження асистивних технологій. Більш детально про основні джерела, які були враховані під час ухвалення Висновку № 26, зокрема такі, як: Цифрові технології для кращого правосуддя – Інструментарій для дій (2020) Міжамериканського банку розвитку, Закон про штучний інтелект; Загальний регламент про захист даних дивіться в лекції.
💬 Судді також розповіли про ключові принципи Європейської етичної хартії Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) Ради Європи щодо використання штучного інтелекту в судових системах та їхньому середовищі (2018), їх зміст та реалізацію. Зокрема, такими принципами є повага до основоположних прав; прозорість, неупередженість, справедливість; контроль користувачем.
⚖️💻Крім того, лектори звернули увагу на особливості застосування штучного інтелекту (ШІ) суддями, наголосивши на головній ролі судді та його персональній відповідальності у разі застосування ШІ у своїх дослідженнях чи роботі, а також потребі в перевірянні ним відповідних юридичних позицій і неприпустимості їх автоматичного застосування.
🔎 Більше за посиланням: https://cutt.ly/gwLYGyH3
Усі попередні лекції можна переглянути на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Суддя і штучний інтелект: переваги, виклики, загрози
🗞 Відбулися засідання Великої палати та Другого сенату #КСУ
🔸️ У середу, 24 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📃 Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Також Велика палата під час засідання подовжила до 22 лютого 2024 року строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гудиренка С. В.
🔹Крім того, Другий сенат ухвалив 3 ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої, Другої колегій суддів Другого сенату судді з іншої колегії цього ж сенату.
http://surl.li/psvuh
🔸️ У середу, 24 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Мартиросяна Гагіка Міграновича, Копилової Надії Анатоліївни, Забари Альони Володимирівни, Трутнєва Сергія Валерійовича, Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📃 Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Також Велика палата під час засідання подовжила до 22 лютого 2024 року строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гудиренка С. В.
🔹Крім того, Другий сенат ухвалив 3 ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої, Другої колегій суддів Другого сенату судді з іншої колегії цього ж сенату.
http://surl.li/psvuh
⚖️Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями та конституційними скаргами
Сьогодні, 25 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування“;
▪️ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності положення другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
▪️ за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ;
▪️ за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143.
🖇Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/ptjpu
Сьогодні, 25 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування“;
▪️ за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності положення другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
▪️ за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича, Ніколаєва Миколи Павловича, Сотніченка Степана Петровича, Ярошенка Юрія Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ;
▪️ за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143.
🖇Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/ptjpu