Конституційний Суд України
1.25K subscribers
2.09K photos
9 videos
5 files
1.01K links
Офіційний Telegram-канал Конституційного Суду України
Download Telegram
📌 Гарантування права на судовий захист у малозначних спорах

Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський у лекції, підсумковій у 2023 році.

💬 Лекція розпочалася зі вступного слова ректора Національної школи суддів України Миколи Оніщука. Він зазначив про успішну реалізацію спільного проєкту Конституційного Суду України й Національної школи суддів, що має на меті просвітницьку місію, яку реалізують через пряме спілкування суддів КСУ із широкою правничою аудиторією: студентами, правниками та тими, хто прагне поліпшити знання у сфері конституційного права.

Микола Оніщук наголосив на важливості цього проєкту, подальшому його підтриманні та побажав, щоб і надалі організовані заходи користувалися увагою чисельної слухацької аудиторії.

📑 Під час лекції судді КСУ розповіли про ключові юридичні позиції, викладені в Рішенні №10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. У цьому Рішенні Суд визнав конституційним пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) та неконституційними пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК, які утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Судом цього Рішення.

📑 Зокрема у Рішенні йдеться, що визнання справи малозначною та, як наслідок, її розгляд, за загальним правилом, у порядку спрощеного позовного провадження є передумовою забезпечення додержання розумних строків розгляду справи судом – однієї з основних засад судочинства.

Установлення у процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних має бути ґрунтовано на принципові домірності, що зобовʼязує державу визначити в ЦПК такий розмір ціни позову, який не буде надмірним для обраної мети та не спотворить розуміння справи як малозначної для особи.

⚖️ Суд також зважає на те, що перегляд у касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, матиме наслідком збільшення судових витрат і тривалості розгляду цивільних справ, які за критерієм ціни позову або іншим критерієм визнані малозначними та ін.

💬 За словами судді-доповідача у цій справі Олега Первомайського, відповідно до рішення Конституційного Суду України процесуальний інститут малозначних спорів (справ) є таким, що відповідає Конституції України. Суддя зазначив, що ураховуючи рішення КСУ, суди всіх інстанцій мають виважено застосовувати інститут малозначних спорів (справ). Судді судів судоустрою мають розцінювати малозначність справи не лише за критеріями ціни позову, а й враховуючи низку інших обставин. Він також додав, що виконуючи рішення КСУ, законодавець у відтермінований Судом строк має якісно внормувати процесуальні відносини.

Прослухавши лекцію, слухачі також довідаються:
– які саме справи вважаються малозначними згідно з нормами ЦПК та в якому порядку розглядають такі справи;
– про рішення ЄСПЛ, на які посилався Конституційний Суд України у цьому Рішенні;
– про юридичні позиції Конституційного Суду України щодо права на судовий захист;
– про міжнародні акти, у яких зазначено про право на судовий захист;
– про правила Європейської процедури розв’язання дрібних позовів у країнах ЄС від 11 липня 2007 року № 861/2007 зі змінами (The European Small Claims Procedure).

💬 На завершення лекції Галина Юровська подякувала Національній школі суддів України, учасникам та колективу Суду за підтримку цього проєкту.

🥇 Переможці раніше проведених онлайн-вікторин отримали сертифікати.

🤝 Нагадаємо, що зазначений Проєкт онлайн-зустрічей (лекцій) був започаткований у квітні 2022 року за співпраці Конституційного Суду України з Національною школою суддів України.

🎞 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/uwFxyL1F

🔗 Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду в Ютубі та Телеграм-каналі.
📚Огляд останніх цьогорічних номерів „Вісника Конституційного Суду України“

📑У чергових номерах „Вісника Конституційного Суду України“ (№ 3-4, № 5-6) читачі можуть дізнатися про діяльність органу конституційної юрисдикції за квітень – листопад 2023 року. Видання зосереджує увагу на результатах процесуальної діяльності Суду.

Розділ „Акти Конституційного Суду України“ знайомить із низкою рішень та ухвал Суду, а також із окремими думками суддів до цих рішень.

Серед публікацій рішень Суду у справах за конституційними скаргами є такі:
щодо особових даних у судовому рішенні (Рішення від 19 квітня 2023 року № 4-р(ІІ)/2023);
щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи за митне правопорушення (Рішення від 5 липня 2023 року № 5-р(ІІ)/2023);
щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України (Рішення від 6 вересня 2023 року № 6-р(І)/2023);
щодо конституційності положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України (Рішення від 13 вересня 2023 року № 7-р(І)/2023);
щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності (Рішення від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023);
щодо індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів (Рішення від 1 листопада 2023 року № 9-р(ІІ)/2023).
🖇Резюме цих рішень надано англійською мовою.

Розділ „Конференції, симпозіуми, семінари“ знайомить читачів з оглядом Міжнародної конференції „Конституція України та тріада європейських цінностей: погляд у світлі євроінтеграції“, що відбулася з нагоди Дня Конституції України.

📃У розділі „Зовнішні зв’язки Конституційного Суду України“ надано інформацію про участь суддів Конституційного Суду України в міжнародних наукових заходах, засіданнях, зустрічах із представниками міжнародних організацій, які відбулися впродовж квітня – листопада 2023 року.

Окрему частину журналу становить реферативний огляд публікацій із конституційного права за 2023 рік, з-поміж яких: дисертаційні дослідження, статті, наукові доповіді, монографії та інші видання.

Переглянути номери Вісника в електронному форматі можна за посиланням https://ccu.gov.ua/docs/6194
Завершується важкий 2023 рік.

Другий рік повномасштабної війни з російським окупантом змінив життя усіх українців і державних інституцій також. 
І попри всі труднощі з якими стикається Конституційний Суд України  - ми продовжуємо працювати. 

Про підсумки діяльності Конституційного Суду та рішення, які були ухвалені в році, що минає, пропонуємо переглянути у короткому відео.

Ми щиро бажаємо усім Щасливого та Мирного Нового 2024 Року!

Переконані, що наша солідарність і в прийдешньому році покаже всьому світові, що ми - нація нескорених!

Слава Україні! 🇺🇦

🎞️ https://youtu.be/H48a-ViDbA4
📄 Інформація щодо результатів діяльності Конституційного Суду України за грудень: Суд провів 37 засідань і ухвалив 30 актів

#КСУ упродовж грудня 2023 року провів 37 засідань, із них:
▪️9 засідань Суду;
▪️4 пленарних засідання і 2 засідання Великої палати;
▪️5 пленарних засідань і 2 засідання Першого сенату;
▪️6 пленарних засідань і 1 засідання Другого сенату;
▪️8 засідань колегій суддів сенатів Суду.

На цих засіданнях Суд ухвалив 30 актів:
▪️6 постанов Суду;
▪️8 ухвал Великої палати;
▪️2 ухвали Першого сенату;
▪️1 рішення Другого сенату;
▪️2 ухвали Другого сенату;
▪️11 ухвал колегій суддів сенатів.

З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/events

📄 До Суду в грудні надійшло 45 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 26 конституційних скарг розподілені між суддями Суду.
Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 19 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

✍️ Окрім цього, Секретаріат Суду підготував та надіслав 64 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.

http://surl.li/otwqw
#КСУ провів засідання та ухвалив низку ухвал

🔹У вівторок, 9 січня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо конституційності положень пункту 1 частини другої статті 37, статті 45, пункту 12 розділу ХII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України. 🖇 Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

🔸Також Велика палата на засіданні подовжила до 8 лютого 2024 року строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Олега Антоніка, В’ячеслава Плескача, Нестора Шуфрича, Лариси Гольник, Тетяни Ворони, Закарпатської обласної спілки споживчих товариств, Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України.

http://surl.li/pbnfz
⚖️ Перший сенат провів засідання: розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив 5 ухвал

У середу, 10 січня 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:

📄 Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
📄 Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🔸Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами та конституційним поданням.

Детальніше👉: http://surl.li/pcruc
⚖️ Суд розглядав справу за конституційним поданням Верховного Суду та ухвалив 4 ухвали

Велика палата #КСУ 11 січня 2024 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI.
📑 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

🗓️ Велика палата на засіданні подовжила до 9 лютого ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за ▪️конституційним поданням Верховного Суду та ▪️конституційними скаргами Едуарда Пуканича, Валентина Кобиліва, а також Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський комбікормовий завод“.
Конституційний Суд України перевірить на конституційність законодавчий припис щодо обов’язкового членства адвокатів у Національній асоціації адвокатів України

⚖️Перший сенат 17 січня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність приписи частини шостої статті 45 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність‟ від 5 липня 2012 року № 5076–VI (далі – Закон).

💬Відповідно до оспорюваних приписів Закону ,,з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України“.

Зі змісту конституційної скарги вбачається, що В’ячеслав Плескач 9 червня 2020 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і відповідно до частини шостої статті 45 Закону став членом Національної асоціації адвокатів України.

У червні 2021 року автор клопотання звернувся до суду з позовом до Держави України, в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про стягнення моральної шкоди, завданої йому державною політикою, законодавчою і регуляторною діяльністю держави.

Скаржник вимагав стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області моральну шкоду за примусове, поза його волею, набуття ним на підставі частини шостої статті 45 Закону членства в Національній асоціації адвокатів України, політика якої суперечить його власним професійним переконанням та цінностям.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні його позову. Верховний Суд відмовив В’ячеславу Плескачу у відкритті касаційного провадження у зв’язку з малозначністю справи.

Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджує, що передбачене приписами частини шостої статті 45 Закону обов’язкове і безальтернативне членство всіх адвокатів України в Національній асоціації адвокатів України є порушенням його конституційного права на свободу об’єднання громадян в громадські організації та свідчить про невідповідність цих оспорюваних приписів Закону частинам першій та четвертій статті 36 Конституції України.

📚Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки закладів вищої освіти та інших організацій із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.

Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

Більше: http://surl.li/pkbxl