⚖️ Відбулися засідання Першого сенату: розглядали справи за конституційними скаргами
У середу, 13 грудня 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🗓 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️ Окрім цього, Перший сенат у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ визначив форму розгляду – письмове провадження.
http://surl.li/oftfw
У середу, 13 грудня 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🗓 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️ Окрім цього, Перший сенат у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ визначив форму розгляду – письмове провадження.
http://surl.li/oftfw
💪 Сергія Головатого обрано на відповідальну посаду в системі робочих органів Венеційської Комісії
16 грудня 2023 року Венеційська Комісія на 137-му пленарному засіданні відповідно до своїх правил на ротаційній основі оновила керівний склад робочих органів на наступний дворічний період.
Члена Венеційської Комісії від України, суддю КСУ Сергія Головатого обрано Головою підкомісії з правовладдя («верховенства права»). Перед цим Сергій Головатий входив до складу Бюро Комісії.
ℹ️ За досить тривалий час діяльності в рамках Венеційської Комісії Сергій Головатий обіймав різні керівні посади в системі робочих органів Комісії: у 1997–2001 рр. він був віцепрезидентом та членом Бюро; у 2019–2021 рр. – Головою підкомісії з правовладдя («верховенства права»); у 2010–2013 рр. – представником Парламентської Асамблеї Ради Європи в Комісії.
У 2016 році за вагомий особистий внесок в роботу Венеційської Комісії Сергія Головатого нагороджено спеціальною медаллю « Pro Merito” ( «За заслуги»).
16 грудня 2023 року Венеційська Комісія на 137-му пленарному засіданні відповідно до своїх правил на ротаційній основі оновила керівний склад робочих органів на наступний дворічний період.
Члена Венеційської Комісії від України, суддю КСУ Сергія Головатого обрано Головою підкомісії з правовладдя («верховенства права»). Перед цим Сергій Головатий входив до складу Бюро Комісії.
ℹ️ За досить тривалий час діяльності в рамках Венеційської Комісії Сергій Головатий обіймав різні керівні посади в системі робочих органів Комісії: у 1997–2001 рр. він був віцепрезидентом та членом Бюро; у 2019–2021 рр. – Головою підкомісії з правовладдя («верховенства права»); у 2010–2013 рр. – представником Парламентської Асамблеї Ради Європи в Комісії.
У 2016 році за вагомий особистий внесок в роботу Венеційської Комісії Сергія Головатого нагороджено спеціальною медаллю « Pro Merito” ( «За заслуги»).
⚖️ Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі
📑Другий сенат #КСУ на пленарному засіданні 20 грудня 2023 року ухвалив Рішення (https://ccu.gov.ua/dokument/11-rii2023) у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо відповідності Конституції України окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі).
Лужинецький Анатолій Олександрович, що його засуджено до довічного позбавлення волі і який відбуває покарання, звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України, окремі приписи частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі ‒ Кодекс), 💬згідно з якими засудженим, яких тримають у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволено короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, без урахування часу, потрібного для проїзду в обидва боки (не більше трьох діб), у зв’язку з винятковими особистими обставинами, зокрема такою, як „смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого“.
🗞Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що через застосування судами частини першої статті 111 Кодексу було порушено низку його конституційних прав.
🔎Конституційний Суд України в аспекті розгляду питань, порушених у конституційній скарзі Лужинецького Анатолія Олександровича, перевірив на відповідність Конституції України окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу, якими унеможливлено короткочасні виїзди за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, саме засудженим до довічного позбавлення волі особам.
❗️ Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України, окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу в тім, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого.
📚Рішення Конституційного Суду України ґрунтується на документах міжнародного права. У Рішенні Суд врахував власні юридичні позиції, а також практику органів конституційної юрисдикції європейських країн.
🔹Конституційний Суд України зазначив, що стрижневими засадами у питанні виконання та відбування кримінальних покарань у міжнародному праві є однаково гуманне та гідне ставлення до всіх позбавлених волі осіб, незалежно від тяжкості скоєних ними злочинів.
Суд наголосив, що абсолютна цінність людської гідності – це передусім однаково гуманне ставлення до кожного та повага до сутності людської природи безвідносно до особистого, соціального чи іншого статусу. Тому механізм виконання та відбування кримінальних покарань для всіх засуджених до позбавлення волі осіб, незалежно від тяжкості скоєних ними злочинів, не може призводити до знищення людини як особистості, приниження та знецінення її моральних, психологічних, духовних якостей і потреб, скасування права кожного на людяне ставлення до себе, а також нівелювати сутнісний зміст конституційних прав і свобод людини.
📑Другий сенат #КСУ на пленарному засіданні 20 грудня 2023 року ухвалив Рішення (https://ccu.gov.ua/dokument/11-rii2023) у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо відповідності Конституції України окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі).
Лужинецький Анатолій Олександрович, що його засуджено до довічного позбавлення волі і який відбуває покарання, звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України, окремі приписи частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі ‒ Кодекс), 💬згідно з якими засудженим, яких тримають у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволено короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, без урахування часу, потрібного для проїзду в обидва боки (не більше трьох діб), у зв’язку з винятковими особистими обставинами, зокрема такою, як „смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого“.
🗞Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що через застосування судами частини першої статті 111 Кодексу було порушено низку його конституційних прав.
🔎Конституційний Суд України в аспекті розгляду питань, порушених у конституційній скарзі Лужинецького Анатолія Олександровича, перевірив на відповідність Конституції України окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу, якими унеможливлено короткочасні виїзди за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, саме засудженим до довічного позбавлення волі особам.
❗️ Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України, окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу в тім, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого.
📚Рішення Конституційного Суду України ґрунтується на документах міжнародного права. У Рішенні Суд врахував власні юридичні позиції, а також практику органів конституційної юрисдикції європейських країн.
🔹Конституційний Суд України зазначив, що стрижневими засадами у питанні виконання та відбування кримінальних покарань у міжнародному праві є однаково гуманне та гідне ставлення до всіх позбавлених волі осіб, незалежно від тяжкості скоєних ними злочинів.
Суд наголосив, що абсолютна цінність людської гідності – це передусім однаково гуманне ставлення до кожного та повага до сутності людської природи безвідносно до особистого, соціального чи іншого статусу. Тому механізм виконання та відбування кримінальних покарань для всіх засуджених до позбавлення волі осіб, незалежно від тяжкості скоєних ними злочинів, не може призводити до знищення людини як особистості, приниження та знецінення її моральних, психологічних, духовних якостей і потреб, скасування права кожного на людяне ставлення до себе, а також нівелювати сутнісний зміст конституційних прав і свобод людини.
☝️У Рішенні Суд констатував, що можливість кожного відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутнім на його похованні є складником конституційного права на недоторканність особистого та сімейного життя у сув’язі з людською гідністю. Тому держава повинна забезпечити встановлення належного механізму реалізації такої можливості, визнаючи її для всіх осіб, засуджених до позбавлення волі, навіть для тих із них, які скоїли особливо тяжкі злочини і засуджені до довічного позбавлення волі.
Конституційний Суд України також зазначив, що практика Європейського суду з прав людини не виключає того, що за певних обставин питання браку можливості в особи, позбавленої волі, відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутньою на його похованні може бути розглянуте в аспекті порушення статті 3 Конвенції, відповідно до якої установлено заборону катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання.
#КСУ виснував, що визнання державою для всіх засуджених до позбавлення волі осіб, незалежно від тяжкості скоєних ними злочинів, потенційної можливості відвідувати свого тяжкохворого близького родича або бути присутніми на його похованні не лише сприятиме захистові людської гідності таких засуджених, захистові їхніх конституційних прав на вільний розвиток своєї особистості та на недоторканність особистого життя, а й стане проявом виконання державою свого позитивного обов’язку щодо соціальної реабілітації, показником утвердження гуманності та цивілізованості суспільства загалом.
🔹У Рішенні Суд наголосив, що на міжнародному рівні тимчасове залишення місць позбавлення волі розглядають як ефективний засіб виправлення та соціальної реабілітації засуджених до позбавлення волі осіб, особливо якщо воно зумовлене винятковими особистими обставинами, зокрема смертю або тяжкою хворобою близького родича. Такий засіб може бути застосований до всіх засуджених до позбавлення волі осіб, також і тих, що засуджені до довічного позбавлення волі, якщо це не є несумісним із гарантуванням суспільної безпеки та охороною громадського порядку.
Конституційний Суд України виходячи з гуманістичної спрямованості Конституції України, значущості людської гідності під час виконання та відбування кримінальних покарань зазначає, що встановлення кримінально-виконавчим законодавством України, передусім Кодексом, порядку й умов виконання та відбування кримінальних покарань має гарантувати і повагу до людської гідності всіх засуджених осіб, непорушність сутності їхніх прав і свобод, виправлення та ресоціалізацію таких осіб, і суспільну безпеку та охорону громадського порядку в аспекті запобігання вчиненню засудженими нових кримінальних правопорушень та забезпечення невідворотності виконання і відбування покарань.
🔹Конституційний Суд України наголосив, що можливість кожного відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутнім на його похованні є складником конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя, джерелом якого є людська гідність. Ураховуючи зазначене та припис частини третьої статті 63 Конституції України, відповідно до якого засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законом і встановлених вироком суду, Конституційний Суд України акцентує, що вказану можливість належить мати і засудженим до довічного позбавлення волі особам.
📌Конституційний Суд України вказав, що держава зобов’язана надати кожній засудженій до позбавлення волі особі, незалежно від тяжкості скоєного нею злочину, принаймні потенційну можливість короткочасного виїзду за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, проте відповідний суб’єкт владних повноважень перед наданням дозволу на такий виїзд повинен провести всебічне індивідуальне оцінювання загрози від кожної такої особи для суспільної безпеки та громадського порядку, яке не зводиться лише до врахування тяжкості скоєного нею злочину.
Конституційний Суд України також зазначив, що практика Європейського суду з прав людини не виключає того, що за певних обставин питання браку можливості в особи, позбавленої волі, відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутньою на його похованні може бути розглянуте в аспекті порушення статті 3 Конвенції, відповідно до якої установлено заборону катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання.
#КСУ виснував, що визнання державою для всіх засуджених до позбавлення волі осіб, незалежно від тяжкості скоєних ними злочинів, потенційної можливості відвідувати свого тяжкохворого близького родича або бути присутніми на його похованні не лише сприятиме захистові людської гідності таких засуджених, захистові їхніх конституційних прав на вільний розвиток своєї особистості та на недоторканність особистого життя, а й стане проявом виконання державою свого позитивного обов’язку щодо соціальної реабілітації, показником утвердження гуманності та цивілізованості суспільства загалом.
🔹У Рішенні Суд наголосив, що на міжнародному рівні тимчасове залишення місць позбавлення волі розглядають як ефективний засіб виправлення та соціальної реабілітації засуджених до позбавлення волі осіб, особливо якщо воно зумовлене винятковими особистими обставинами, зокрема смертю або тяжкою хворобою близького родича. Такий засіб може бути застосований до всіх засуджених до позбавлення волі осіб, також і тих, що засуджені до довічного позбавлення волі, якщо це не є несумісним із гарантуванням суспільної безпеки та охороною громадського порядку.
Конституційний Суд України виходячи з гуманістичної спрямованості Конституції України, значущості людської гідності під час виконання та відбування кримінальних покарань зазначає, що встановлення кримінально-виконавчим законодавством України, передусім Кодексом, порядку й умов виконання та відбування кримінальних покарань має гарантувати і повагу до людської гідності всіх засуджених осіб, непорушність сутності їхніх прав і свобод, виправлення та ресоціалізацію таких осіб, і суспільну безпеку та охорону громадського порядку в аспекті запобігання вчиненню засудженими нових кримінальних правопорушень та забезпечення невідворотності виконання і відбування покарань.
🔹Конституційний Суд України наголосив, що можливість кожного відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутнім на його похованні є складником конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя, джерелом якого є людська гідність. Ураховуючи зазначене та припис частини третьої статті 63 Конституції України, відповідно до якого засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законом і встановлених вироком суду, Конституційний Суд України акцентує, що вказану можливість належить мати і засудженим до довічного позбавлення волі особам.
📌Конституційний Суд України вказав, що держава зобов’язана надати кожній засудженій до позбавлення волі особі, незалежно від тяжкості скоєного нею злочину, принаймні потенційну можливість короткочасного виїзду за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, проте відповідний суб’єкт владних повноважень перед наданням дозволу на такий виїзд повинен провести всебічне індивідуальне оцінювання загрози від кожної такої особи для суспільної безпеки та громадського порядку, яке не зводиться лише до врахування тяжкості скоєного нею злочину.
Таке оцінювання не спричинятиме неминучих негативних наслідків для суспільної безпеки та громадського порядку і водночас буде менш обтяжливим для прав і свобод засуджених до довічного позбавлення волі осіб порівняно з тим, що вказана можливість не визначена оспорюваними приписами Кодексу, що фактично допускає обмеження конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя таких засуджених на підставі єдиного критерію – тяжкості скоєних ними злочинів.
Також у Рішенні Суд вказав, що оспорювані приписи Кодексу свідчать, що держава не виконує свого позитивного обов’язку щодо соціальної реабілітації засуджених до довічного позбавлення волі осіб, що, своєю чергою, не відповідає покладеному на державу позитивному обов’язку визнавати визначену статтею 3 Конституції України людську гідність як найвищу цінність.
🔹На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу суперечать статтям 3, 8, 21, 23, 24, 28, 32, 64 Конституції України в тім, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого.
Повний текст Рішення Суду та його резюме за посиланням: http://surl.li/oltxt
Також у Рішенні Суд вказав, що оспорювані приписи Кодексу свідчать, що держава не виконує свого позитивного обов’язку щодо соціальної реабілітації засуджених до довічного позбавлення волі осіб, що, своєю чергою, не відповідає покладеному на державу позитивному обов’язку визнавати визначену статтею 3 Конституції України людську гідність як найвищу цінність.
🔹На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу суперечать статтям 3, 8, 21, 23, 24, 28, 32, 64 Конституції України в тім, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого.
Повний текст Рішення Суду та його резюме за посиланням: http://surl.li/oltxt
📚Питання інституту конституційної скарги обговорили в Конституційному Суді України
🗞У #КСУ 22 грудня 2023 року відбувся семінар „Проблемні питання інституту конституційної скарги‟, що його було організовано за підтримки партнерів із Програми підтримки ОБСЄ для України.
Під час заходу працівники Суду, які безпосередньо залучені до процесу опрацювання конституційних скарг, ознайомилися із сучасною науковою думкою та світовим досвідом щодо застосування інституту конституційної скарги.
👥У семінарі взяли участь суддя КСУ Віктор Городовенко, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, перший заступник керівника Секретаріату – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк, завідувач відділу попередньої перевірки конституційних скарг Віталій Запорожець, працівники Суду, що залучені до процесу опрацювання конституційних скарг, провідні вітчизняні й міжнародні науковці та експерти.
🖇З вітальною промовою до учасників заходу звернувся керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний і висловив вдячність Організації з безпеки і співробітництва в Європі, за підтримки якої відбувався цей захід.
Віктор Бесчастний наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні верховенства Конституції нашої держави. Також він зазначив, що одним із механізмів, що дозволяє Суду забезпечувати конституційний правопорядок, є його повноваження визначати, чи відповідають Конституції України закони та інші нормативно-правові акти. У контексті цього питання, як зазначив керівник Секретаріату Суду, важливим є інститут конституційної скарги, за допомогою якого фізичні та юридичні особи можуть звернутися до органу конституційної юрисдикції за захистом конституційних прав.
Також він висловив переконання, що цей семінар, який є унікальною можливістю для працівників Секретаріату Конституційного Суду України ознайомитись із сучасною науковою думкою та світовим досвідом, сприятиме вдосконаленню процесу опрацювання конституційних скарг.
📝Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков запевнив Конституційний Суд України в підтримці, зазначивши, що Програма підтримки ОБСЄ для України залишається надійним партнером для Конституційного Суду України загалом та Секретаріату Суду зокрема. Ця підтримка буде збільшуватися, сказав Олександр Водянніков, оскільки роль Конституційного Суду України є надзвичайно важливою в розбудові демократичної держави.
Олександр Водянніков зауважив, що питання, винесені на обговорення, є ґрунтовними та важливими, а також подякував експертам, які готові ділитися своїми знаннями та досвідом.
Під час семінару учасники обговорили низку важливих та актуальних питань стосовно практичної реалізації інституту конституційної скарги. Ішлося про оцінку конституційності законів, що втратили чинність, але продовжують застосовуватись до правовідносин, що виникли під час їх чинності; відповідальність держави та відшкодування шкоди, спричиненої неконституційністю закону; окремі аспекти виконання судами рішень Конституційного Суду України за конституційними скаргами; особливості доступу до публічної інформації щодо діяльності органу конституційної юрисдикції.
Присутні також проаналізували питання законодавчих прогалин або законодавчих упущень. До обговорення цієї тематики долучився суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, який акцентував на розумінні законодавчого упущення у практиці Конституційного Суду України.
📖 На завершення заходу Віктор Городовенко подякував представникам Організації з безпеки і співробітництва в Європі та міжнародним експертам ‒ знаним науковцям у галузі конституційного права, які поділилися своїм науковим та практичним досвідом із працівниками Суду. Окремо суддя КСУ відзначив важливість юридичних висновків (amicus curiae), які надають спеціальні радники Конституційного Суду України задля експертної допомоги в конституційних провадженнях за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: http://surl.li/opckt
🗞У #КСУ 22 грудня 2023 року відбувся семінар „Проблемні питання інституту конституційної скарги‟, що його було організовано за підтримки партнерів із Програми підтримки ОБСЄ для України.
Під час заходу працівники Суду, які безпосередньо залучені до процесу опрацювання конституційних скарг, ознайомилися із сучасною науковою думкою та світовим досвідом щодо застосування інституту конституційної скарги.
👥У семінарі взяли участь суддя КСУ Віктор Городовенко, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, перший заступник керівника Секретаріату – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк, завідувач відділу попередньої перевірки конституційних скарг Віталій Запорожець, працівники Суду, що залучені до процесу опрацювання конституційних скарг, провідні вітчизняні й міжнародні науковці та експерти.
🖇З вітальною промовою до учасників заходу звернувся керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний і висловив вдячність Організації з безпеки і співробітництва в Європі, за підтримки якої відбувався цей захід.
Віктор Бесчастний наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні верховенства Конституції нашої держави. Також він зазначив, що одним із механізмів, що дозволяє Суду забезпечувати конституційний правопорядок, є його повноваження визначати, чи відповідають Конституції України закони та інші нормативно-правові акти. У контексті цього питання, як зазначив керівник Секретаріату Суду, важливим є інститут конституційної скарги, за допомогою якого фізичні та юридичні особи можуть звернутися до органу конституційної юрисдикції за захистом конституційних прав.
Також він висловив переконання, що цей семінар, який є унікальною можливістю для працівників Секретаріату Конституційного Суду України ознайомитись із сучасною науковою думкою та світовим досвідом, сприятиме вдосконаленню процесу опрацювання конституційних скарг.
📝Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков запевнив Конституційний Суд України в підтримці, зазначивши, що Програма підтримки ОБСЄ для України залишається надійним партнером для Конституційного Суду України загалом та Секретаріату Суду зокрема. Ця підтримка буде збільшуватися, сказав Олександр Водянніков, оскільки роль Конституційного Суду України є надзвичайно важливою в розбудові демократичної держави.
Олександр Водянніков зауважив, що питання, винесені на обговорення, є ґрунтовними та важливими, а також подякував експертам, які готові ділитися своїми знаннями та досвідом.
Під час семінару учасники обговорили низку важливих та актуальних питань стосовно практичної реалізації інституту конституційної скарги. Ішлося про оцінку конституційності законів, що втратили чинність, але продовжують застосовуватись до правовідносин, що виникли під час їх чинності; відповідальність держави та відшкодування шкоди, спричиненої неконституційністю закону; окремі аспекти виконання судами рішень Конституційного Суду України за конституційними скаргами; особливості доступу до публічної інформації щодо діяльності органу конституційної юрисдикції.
Присутні також проаналізували питання законодавчих прогалин або законодавчих упущень. До обговорення цієї тематики долучився суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, який акцентував на розумінні законодавчого упущення у практиці Конституційного Суду України.
📖 На завершення заходу Віктор Городовенко подякував представникам Організації з безпеки і співробітництва в Європі та міжнародним експертам ‒ знаним науковцям у галузі конституційного права, які поділилися своїм науковим та практичним досвідом із працівниками Суду. Окремо суддя КСУ відзначив важливість юридичних висновків (amicus curiae), які надають спеціальні радники Конституційного Суду України задля експертної допомоги в конституційних провадженнях за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: http://surl.li/opckt
📌 Гарантування права на судовий захист у малозначних спорах
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський у лекції, підсумковій у 2023 році.
💬 Лекція розпочалася зі вступного слова ректора Національної школи суддів України Миколи Оніщука. Він зазначив про успішну реалізацію спільного проєкту Конституційного Суду України й Національної школи суддів, що має на меті просвітницьку місію, яку реалізують через пряме спілкування суддів КСУ із широкою правничою аудиторією: студентами, правниками та тими, хто прагне поліпшити знання у сфері конституційного права.
Микола Оніщук наголосив на важливості цього проєкту, подальшому його підтриманні та побажав, щоб і надалі організовані заходи користувалися увагою чисельної слухацької аудиторії.
📑 Під час лекції судді КСУ розповіли про ключові юридичні позиції, викладені в Рішенні №10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. У цьому Рішенні Суд визнав конституційним пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) та неконституційними пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК, які утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Судом цього Рішення.
📑 Зокрема у Рішенні йдеться, що визнання справи малозначною та, як наслідок, її розгляд, за загальним правилом, у порядку спрощеного позовного провадження є передумовою забезпечення додержання розумних строків розгляду справи судом – однієї з основних засад судочинства.
Установлення у процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних має бути ґрунтовано на принципові домірності, що зобовʼязує державу визначити в ЦПК такий розмір ціни позову, який не буде надмірним для обраної мети та не спотворить розуміння справи як малозначної для особи.
⚖️ Суд також зважає на те, що перегляд у касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, матиме наслідком збільшення судових витрат і тривалості розгляду цивільних справ, які за критерієм ціни позову або іншим критерієм визнані малозначними та ін.
💬 За словами судді-доповідача у цій справі Олега Первомайського, відповідно до рішення Конституційного Суду України процесуальний інститут малозначних спорів (справ) є таким, що відповідає Конституції України. Суддя зазначив, що ураховуючи рішення КСУ, суди всіх інстанцій мають виважено застосовувати інститут малозначних спорів (справ). Судді судів судоустрою мають розцінювати малозначність справи не лише за критеріями ціни позову, а й враховуючи низку інших обставин. Він також додав, що виконуючи рішення КСУ, законодавець у відтермінований Судом строк має якісно внормувати процесуальні відносини.
✅ Прослухавши лекцію, слухачі також довідаються:
– які саме справи вважаються малозначними згідно з нормами ЦПК та в якому порядку розглядають такі справи;
– про рішення ЄСПЛ, на які посилався Конституційний Суд України у цьому Рішенні;
– про юридичні позиції Конституційного Суду України щодо права на судовий захист;
– про міжнародні акти, у яких зазначено про право на судовий захист;
– про правила Європейської процедури розв’язання дрібних позовів у країнах ЄС від 11 липня 2007 року № 861/2007 зі змінами (The European Small Claims Procedure).
💬 На завершення лекції Галина Юровська подякувала Національній школі суддів України, учасникам та колективу Суду за підтримку цього проєкту.
🥇 Переможці раніше проведених онлайн-вікторин отримали сертифікати.
🤝 Нагадаємо, що зазначений Проєкт онлайн-зустрічей (лекцій) був започаткований у квітні 2022 року за співпраці Конституційного Суду України з Національною школою суддів України.
🎞 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/uwFxyL1F
🔗 Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду в Ютубі та Телеграм-каналі.
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський у лекції, підсумковій у 2023 році.
💬 Лекція розпочалася зі вступного слова ректора Національної школи суддів України Миколи Оніщука. Він зазначив про успішну реалізацію спільного проєкту Конституційного Суду України й Національної школи суддів, що має на меті просвітницьку місію, яку реалізують через пряме спілкування суддів КСУ із широкою правничою аудиторією: студентами, правниками та тими, хто прагне поліпшити знання у сфері конституційного права.
Микола Оніщук наголосив на важливості цього проєкту, подальшому його підтриманні та побажав, щоб і надалі організовані заходи користувалися увагою чисельної слухацької аудиторії.
📑 Під час лекції судді КСУ розповіли про ключові юридичні позиції, викладені в Рішенні №10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. У цьому Рішенні Суд визнав конституційним пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) та неконституційними пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК, які утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Судом цього Рішення.
📑 Зокрема у Рішенні йдеться, що визнання справи малозначною та, як наслідок, її розгляд, за загальним правилом, у порядку спрощеного позовного провадження є передумовою забезпечення додержання розумних строків розгляду справи судом – однієї з основних засад судочинства.
Установлення у процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних має бути ґрунтовано на принципові домірності, що зобовʼязує державу визначити в ЦПК такий розмір ціни позову, який не буде надмірним для обраної мети та не спотворить розуміння справи як малозначної для особи.
⚖️ Суд також зважає на те, що перегляд у касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, матиме наслідком збільшення судових витрат і тривалості розгляду цивільних справ, які за критерієм ціни позову або іншим критерієм визнані малозначними та ін.
💬 За словами судді-доповідача у цій справі Олега Первомайського, відповідно до рішення Конституційного Суду України процесуальний інститут малозначних спорів (справ) є таким, що відповідає Конституції України. Суддя зазначив, що ураховуючи рішення КСУ, суди всіх інстанцій мають виважено застосовувати інститут малозначних спорів (справ). Судді судів судоустрою мають розцінювати малозначність справи не лише за критеріями ціни позову, а й враховуючи низку інших обставин. Він також додав, що виконуючи рішення КСУ, законодавець у відтермінований Судом строк має якісно внормувати процесуальні відносини.
✅ Прослухавши лекцію, слухачі також довідаються:
– які саме справи вважаються малозначними згідно з нормами ЦПК та в якому порядку розглядають такі справи;
– про рішення ЄСПЛ, на які посилався Конституційний Суд України у цьому Рішенні;
– про юридичні позиції Конституційного Суду України щодо права на судовий захист;
– про міжнародні акти, у яких зазначено про право на судовий захист;
– про правила Європейської процедури розв’язання дрібних позовів у країнах ЄС від 11 липня 2007 року № 861/2007 зі змінами (The European Small Claims Procedure).
💬 На завершення лекції Галина Юровська подякувала Національній школі суддів України, учасникам та колективу Суду за підтримку цього проєкту.
🥇 Переможці раніше проведених онлайн-вікторин отримали сертифікати.
🤝 Нагадаємо, що зазначений Проєкт онлайн-зустрічей (лекцій) був започаткований у квітні 2022 року за співпраці Конституційного Суду України з Національною школою суддів України.
🎞 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/uwFxyL1F
🔗 Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду в Ютубі та Телеграм-каналі.
YouTube
Гарантування права на судовий захист у малозначних спорах
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський у лекції, підсумковій у 2023 році.
Лекція розпочалася зі вступного слова ректора Національної школи суддів України Миколи Оніщука. Він зазначив про…
Лекція розпочалася зі вступного слова ректора Національної школи суддів України Миколи Оніщука. Він зазначив про…
📚Огляд останніх цьогорічних номерів „Вісника Конституційного Суду України“
📑У чергових номерах „Вісника Конституційного Суду України“ (№ 3-4, № 5-6) читачі можуть дізнатися про діяльність органу конституційної юрисдикції за квітень – листопад 2023 року. Видання зосереджує увагу на результатах процесуальної діяльності Суду.
Розділ „Акти Конституційного Суду України“ знайомить із низкою рішень та ухвал Суду, а також із окремими думками суддів до цих рішень.
Серед публікацій рішень Суду у справах за конституційними скаргами є такі:
➖ щодо особових даних у судовому рішенні (Рішення від 19 квітня 2023 року № 4-р(ІІ)/2023);
➖щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи за митне правопорушення (Рішення від 5 липня 2023 року № 5-р(ІІ)/2023);
➖щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України (Рішення від 6 вересня 2023 року № 6-р(І)/2023);
➖щодо конституційності положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України (Рішення від 13 вересня 2023 року № 7-р(І)/2023);
➖щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності (Рішення від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023);
➖щодо індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів (Рішення від 1 листопада 2023 року № 9-р(ІІ)/2023).
🖇Резюме цих рішень надано англійською мовою.
Розділ „Конференції, симпозіуми, семінари“ знайомить читачів з оглядом Міжнародної конференції „Конституція України та тріада європейських цінностей: погляд у світлі євроінтеграції“, що відбулася з нагоди Дня Конституції України.
📃У розділі „Зовнішні зв’язки Конституційного Суду України“ надано інформацію про участь суддів Конституційного Суду України в міжнародних наукових заходах, засіданнях, зустрічах із представниками міжнародних організацій, які відбулися впродовж квітня – листопада 2023 року.
Окрему частину журналу становить реферативний огляд публікацій із конституційного права за 2023 рік, з-поміж яких: дисертаційні дослідження, статті, наукові доповіді, монографії та інші видання.
Переглянути номери Вісника в електронному форматі можна за посиланням https://ccu.gov.ua/docs/6194
📑У чергових номерах „Вісника Конституційного Суду України“ (№ 3-4, № 5-6) читачі можуть дізнатися про діяльність органу конституційної юрисдикції за квітень – листопад 2023 року. Видання зосереджує увагу на результатах процесуальної діяльності Суду.
Розділ „Акти Конституційного Суду України“ знайомить із низкою рішень та ухвал Суду, а також із окремими думками суддів до цих рішень.
Серед публікацій рішень Суду у справах за конституційними скаргами є такі:
➖ щодо особових даних у судовому рішенні (Рішення від 19 квітня 2023 року № 4-р(ІІ)/2023);
➖щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи за митне правопорушення (Рішення від 5 липня 2023 року № 5-р(ІІ)/2023);
➖щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України (Рішення від 6 вересня 2023 року № 6-р(І)/2023);
➖щодо конституційності положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України (Рішення від 13 вересня 2023 року № 7-р(І)/2023);
➖щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності (Рішення від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023);
➖щодо індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів (Рішення від 1 листопада 2023 року № 9-р(ІІ)/2023).
🖇Резюме цих рішень надано англійською мовою.
Розділ „Конференції, симпозіуми, семінари“ знайомить читачів з оглядом Міжнародної конференції „Конституція України та тріада європейських цінностей: погляд у світлі євроінтеграції“, що відбулася з нагоди Дня Конституції України.
📃У розділі „Зовнішні зв’язки Конституційного Суду України“ надано інформацію про участь суддів Конституційного Суду України в міжнародних наукових заходах, засіданнях, зустрічах із представниками міжнародних організацій, які відбулися впродовж квітня – листопада 2023 року.
Окрему частину журналу становить реферативний огляд публікацій із конституційного права за 2023 рік, з-поміж яких: дисертаційні дослідження, статті, наукові доповіді, монографії та інші видання.
Переглянути номери Вісника в електронному форматі можна за посиланням https://ccu.gov.ua/docs/6194
Завершується важкий 2023 рік.
Другий рік повномасштабної війни з російським окупантом змінив життя усіх українців і державних інституцій також.
І попри всі труднощі з якими стикається Конституційний Суд України - ми продовжуємо працювати.
Про підсумки діяльності Конституційного Суду та рішення, які були ухвалені в році, що минає, пропонуємо переглянути у короткому відео.
Ми щиро бажаємо усім Щасливого та Мирного Нового 2024 Року!
Переконані, що наша солідарність і в прийдешньому році покаже всьому світові, що ми - нація нескорених!
Слава Україні! 🇺🇦
🎞️ https://youtu.be/H48a-ViDbA4
Другий рік повномасштабної війни з російським окупантом змінив життя усіх українців і державних інституцій також.
І попри всі труднощі з якими стикається Конституційний Суд України - ми продовжуємо працювати.
Про підсумки діяльності Конституційного Суду та рішення, які були ухвалені в році, що минає, пропонуємо переглянути у короткому відео.
Ми щиро бажаємо усім Щасливого та Мирного Нового 2024 Року!
Переконані, що наша солідарність і в прийдешньому році покаже всьому світові, що ми - нація нескорених!
Слава Україні! 🇺🇦
🎞️ https://youtu.be/H48a-ViDbA4
YouTube
Конституційний Суд України у 2023 році
Завершується важкий 2023 рік.
Другий рік повномасштабної війни з російським окупантом змінив життя усіх українців і державних інституцій також.
І попри всі труднощі з якими стикається Конституційний Суд України - ми продовжуємо працювати.
Про…
Другий рік повномасштабної війни з російським окупантом змінив життя усіх українців і державних інституцій також.
І попри всі труднощі з якими стикається Конституційний Суд України - ми продовжуємо працювати.
Про…
📄 Інформація щодо результатів діяльності Конституційного Суду України за грудень: Суд провів 37 засідань і ухвалив 30 актів
#КСУ упродовж грудня 2023 року провів 37 засідань, із них:
▪️9 засідань Суду;
▪️4 пленарних засідання і 2 засідання Великої палати;
▪️5 пленарних засідань і 2 засідання Першого сенату;
▪️6 пленарних засідань і 1 засідання Другого сенату;
▪️8 засідань колегій суддів сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 30 актів:
▪️6 постанов Суду;
▪️8 ухвал Великої палати;
▪️2 ухвали Першого сенату;
▪️1 рішення Другого сенату;
▪️2 ухвали Другого сенату;
▪️11 ухвал колегій суддів сенатів.
З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/events
📄 До Суду в грудні надійшло 45 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 26 конституційних скарг розподілені між суддями Суду.
Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 19 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
✍️ Окрім цього, Секретаріат Суду підготував та надіслав 64 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
http://surl.li/otwqw
#КСУ упродовж грудня 2023 року провів 37 засідань, із них:
▪️9 засідань Суду;
▪️4 пленарних засідання і 2 засідання Великої палати;
▪️5 пленарних засідань і 2 засідання Першого сенату;
▪️6 пленарних засідань і 1 засідання Другого сенату;
▪️8 засідань колегій суддів сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 30 актів:
▪️6 постанов Суду;
▪️8 ухвал Великої палати;
▪️2 ухвали Першого сенату;
▪️1 рішення Другого сенату;
▪️2 ухвали Другого сенату;
▪️11 ухвал колегій суддів сенатів.
З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/events
📄 До Суду в грудні надійшло 45 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 26 конституційних скарг розподілені між суддями Суду.
Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 19 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
✍️ Окрім цього, Секретаріат Суду підготував та надіслав 64 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
http://surl.li/otwqw