📚Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів

🔹У середу, 6 грудня, Перший сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 143 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 143, частини другої статті 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

🔹Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України;
➖Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

Окрім того, Другий сенат у справі за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ визначив форму розгляду – письмове провадження.

Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

Більше за посиланням: http://surl.li/nzdja

Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями народних депутатів України

✍️Велика палата 7 грудня 2023 року на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:

• 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“;

• 51 народного депутата України щодо конституційності приписів розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.
🗞Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.

📚Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Михайлова Константина Івановича щодо конституційності частини другої, пунктів 3, 11 частини третьої статті 2, частини другої статті 17, пунктів 1, 2, 5 частини шостої статті 19, частини третьої статті 389, абзаців другого, третього, четвертого пункту 5 частини другої статті 392, частини першої, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.

http://surl.li/oabop

📚 Людська гідність і свобода як конституційні цінності

💬 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олександр Петришин та Галина Юровська.

Під час лекції увагу слухачів судді зосередили на змісті людської гідності, концепціях щодо людської гідності і свободи, окремих приписах Конституції України та конституцій зарубіжних країн, а також юридичних позиціях Конституційного Суду України та позиціях Європейського суду з прав людини щодо захисту права людини на гідність, свободу та особисту недоторканність.

Зокрема, ішлося про те, що для кожної країни найважливішим юридичним документом є її конституція, яка встановлює права і свободи людини, обов’язки держави тощо. Так, стаття 3 Конституції України визначає гідність людини як найвищу соціальну цінність. Стаття 21 Основного Закону наголошує, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Водночас стаття 28 гарантує кожному право на повагу до його гідності, а стаття 68 установлює обов’язок кожного „не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей“.

📑 Конституційний Суд України в Рішенні від 29 грудня 1999 року зазначав, що „невід’ємне право кожної людини на життя нерозривно поєднано з її правом на людську гідність“. У Рішенні від 16 вересня 2021 року Суд наголошував, що „людина є скарбом Природи, звідки й походять притаманні людині за народженням права і свободи, тобто ті, що природні. Людська гідність як джерело всіх прав і свобод людини та їх основа є однією із засадничих цінностей українського конституційного ладу“.

Людська гідність як основна соціальна цінність та джерело прав і свобод людини визнана багатьма державами і міжнародним правом. У більшості основних міжнародних актів ідеться про захист людської гідності і свободи, заборону катувань та будь-якого нелюдського поводження, зокрема в Загальній Декларації прав людини від 10 грудня 1948 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р., Конвенції ООН від 10 грудня 1984 року. У Конституції ФРН „гідність людини є недоторканною“, а обов’язок усіх органів державної влади – поважати і захищати її.

Переглянувши лекцію, слухачі дізнаються про погляди відомого польського правознавця Марека Новицького, основи вчення мислителя Еразма Роттердамського, ідеолога реформації Мартіна Лютера та ін.

📜 Під час лекції йшлося й про конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав, який оголосив Конституційний Суд України. Судді запросили студентів, аспірантів, здобувачів закладів вищої освіти взяти у ньому участь. Більше про умови конкурсу можна довідатися, переглянувши Положення про конкурс на кращу наукову статтю. (http://surl.li/njwua)

📝 Для слухачів заходу провели інтерактивне тестування, за результатами якого визначили переможця. Цього разу перемогла студентка Київського університету права Олександра Коваленко, якій презентували подарункові книжкові видання.

🎞️ Дивіться лекцію за посиланням: https://cutt.ly/0wAyuAB8

🔗 Переглянути всі попередні лекції можна на сторінках Конституційного Суду України в Ютубі та Телеграм-каналі.

Додержання фундаментальних прав під час подолання криз

Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. До лекції також долучився суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.

📋 Лекцію провели напередодні Дня прав людини, який щороку у всьому світі відзначають 10 грудня.

Під час лекції Галина Юровська розповіла про становлення і розвиток прав та свобод людини, починаючи з давніх часів і до сьогодення. Зокрема, лекторка говорила про ідеї природної рівності людей та волі всіх людей, які були висловлені мислителями-софістами, зміст політичної свободи в поглядах Шарля Монтеск’є.

Увагу суддя зосередила на широкому діапазоні прав людини, що проголошені у таких документах:
▪️ Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 року;
▪️ Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права;
▪️ Міжнародному пакті про громадянські і політичні права;
▪️ Європейській конвенції з прав людини та протоколах до неї, які гарантують додержання прав на освіту, свободу пересування, вибір місця проживання тощо.


Крім того, прослухавши лекцію, слухачі довідаються про:
▪️ окремі позиції Європейського суду з прав людини щодо захисту прав людини на життя, освіту, гідність;
▪️ права, що гарантовані Конституцією України;
▪️ права, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану;
▪️ дотримання конституційних прав і свобод під час протидії пандемії та в умовах воєнного або надзвичайного стану.

📑 Доповідачка зазначила, що Конституційний Суд України розглядав питання допустимості обмежень певних конституційних прав в умовах пандемії. У Рішенні № 10-р/2020 Суд наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, установлених Конституцією України. Таке обмеження може визначати лише закон – акт, ухвалений Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні; установлення такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції України.

💬 Також суддя розповіла про рішення Конституційного Суду України, які мають важливе суспільне значення для України під час дії воєнного стану, зокрема це  рішення у справах про посилений соціальний захист військовослужбовців, щодо повної назви релігійних організацій, та закцентувала на допустимих обмеженнях конституційних прав в умовах воєнного стану.

🔸 Під час лекції суддя Віктор Городовенко, який є Представником України в Консультативній раді європейських суддів при Комітеті міністрів Ради Європи (КРЄС) поінформував про нещодавнє пленарне засідання КРЄС, на якому було ухвалено Висновок № 26 (2023) стосовно використання новітніх технологій у судовій системі. Більш детально про зміст цього висновку слухачі дізнаються в наступних лекціях.

👥 Слухачі лекції взяли участь в інтерактивному тестуванні, за результатами якого визначено двох переможців.

Дивіться лекцію за посиланням: https://cutt.ly/DwAcMbYk

🔗 Переглянути всі попередні лекції можна на сторінках Конституційного Суду України в Ютубі та Телеграм-каналі.

✍🏻ТЕСТ: https://cutt.ly/wwAcY4UC
✅ВІДПОВІДІ: https://cutt.ly/ewAcUi6U

КСУ перевірить конституційність законодавчих приписів щодо обмеження максимального розміру пенсії

📝 Конституційний Суд України 11 грудня 2023 року отримав конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України частини першої статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи‟ в частині поширення її дії на Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII „Про пенсійне забезпечення‟ та частини третьої статті 85 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII „Про пенсійне забезпечення‟ в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи‟.

📑 Верховний Суд у конституційному поданні просить перевірити на відповідність статті 21, частині третій статті 22, частині першій статті 24, статтям 46 і 64 Конституції України оспорювані законодавчі приписи, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.

http://surl.li/oelnh

🔎 Судді КСУ взяли участь у X Національному судовому форумі ‟Актуальні питання розгляду справ про захист прав громадян в умовах воєнного стану в Україні‟

👥 Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Василь Лемак, Олександр Петришин, Олег Первомайський, Петро Філюк, Галина Юровська та керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний взяли участь у X Національному судовому форумі на тему „Актуальні питання розгляду справ про захист прав громадян в умовах воєнного стану в Україні‟. Захід, що організували Представництво Норвезької ради у справах біженців (NRC) в Україні спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України, відбувся 11-12 грудня 2023 року.

🔗 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/XwA5VdCF

⚖️ Відбулися засідання Першого сенату: розглядали справи за конституційними скаргами

У середу, 13 грудня 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🗓 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

✍️ Окрім цього, Перший сенат у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ визначив форму розгляду – письмове провадження.

http://surl.li/oftfw

💪 Сергія Головатого обрано на відповідальну посаду в системі робочих органів Венеційської Комісії

16 грудня 2023 року Венеційська Комісія на 137-му пленарному засіданні відповідно до своїх правил на ротаційній основі оновила керівний склад робочих органів на наступний дворічний період.

Члена Венеційської Комісії від України, суддю КСУ Сергія Головатого обрано Головою підкомісії з правовладдя («верховенства права»). Перед цим Сергій Головатий входив до складу Бюро Комісії.

ℹ️ За досить тривалий час діяльності в рамках Венеційської Комісії Сергій Головатий обіймав різні керівні посади в системі робочих органів Комісії: у 1997–2001 рр. він був віцепрезидентом та членом Бюро; у 2019–2021 рр. – Головою підкомісії з правовладдя («верховенства права»); у 2010–2013 рр. – представником Парламентської Асамблеї Ради Європи в Комісії.

У 2016 році за вагомий особистий внесок в роботу Венеційської Комісії Сергія Головатого нагороджено спеціальною медаллю « Pro Merito” ( «За заслуги»).

⚖️ Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі

📑Другий сенат #КСУ на пленарному засіданні 20 грудня 2023 року ухвалив Рішення (https://ccu.gov.ua/dokument/11-rii2023) у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо відповідності Конституції України окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо особистого і сімейного життя особи, засудженої до довічного позбавлення волі).

Лужинецький Анатолій Олександрович, що його засуджено до довічного позбавлення волі і який відбуває покарання, звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України, окремі приписи частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі ‒ Кодекс), 💬згідно з якими засудженим, яких тримають у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволено короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, без урахування часу, потрібного для проїзду в обидва боки (не більше трьох діб), у зв’язку з винятковими особистими обставинами, зокрема такою, як „смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого“.

🗞Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що через застосування судами частини першої статті 111 Кодексу було порушено низку його конституційних прав.

🔎Конституційний Суд України в аспекті розгляду питань, порушених у конституційній скарзі Лужинецького Анатолія Олександровича, перевірив на відповідність Конституції України окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу, якими унеможливлено короткочасні виїзди за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, саме засудженим до довічного позбавлення волі особам.

❗️ Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України, окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу в тім, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого.

📚Рішення Конституційного Суду України ґрунтується на документах міжнародного права. У Рішенні Суд врахував власні юридичні позиції, а також практику органів конституційної юрисдикції європейських країн.

🔹Конституційний Суд України зазначив, що стрижневими засадами у питанні виконання та відбування кримінальних покарань у міжнародному праві є однаково гуманне та гідне ставлення до всіх позбавлених волі осіб, незалежно від тяжкості скоєних ними злочинів.

Суд наголосив, що абсолютна цінність людської гідності – це передусім однаково гуманне ставлення до кожного та повага до сутності людської природи безвідносно до особистого, соціального чи іншого статусу. Тому механізм виконання та відбування кримінальних покарань для всіх засуджених до позбавлення волі осіб, незалежно від тяжкості скоєних ними злочинів, не може призводити до знищення людини як особистості, приниження та знецінення її моральних, психологічних, духовних якостей і потреб, скасування права кожного на людяне ставлення до себе, а також нівелювати сутнісний зміст конституційних прав і свобод людини.

☝️У Рішенні Суд констатував, що можливість кожного відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутнім на його похованні є складником конституційного права на недоторканність особистого та сімейного життя у сув’язі з людською гідністю. Тому держава повинна забезпечити встановлення належного механізму реалізації такої можливості, визнаючи її для всіх осіб, засуджених до позбавлення волі, навіть для тих із них, які скоїли особливо тяжкі злочини і засуджені до довічного позбавлення волі.
Конституційний Суд України також зазначив, що практика Європейського суду з прав людини не виключає того, що за певних обставин питання браку можливості в особи, позбавленої волі, відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутньою на його похованні може бути розглянуте в аспекті порушення статті 3 Конвенції, відповідно до якої установлено заборону катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання.

#КСУ виснував, що визнання державою для всіх засуджених до позбавлення волі осіб, незалежно від тяжкості скоєних ними злочинів, потенційної можливості відвідувати свого тяжкохворого близького родича або бути присутніми на його похованні не лише сприятиме захистові людської гідності таких засуджених, захистові їхніх конституційних прав на вільний розвиток своєї особистості та на недоторканність особистого життя, а й стане проявом виконання державою свого позитивного обов’язку щодо соціальної реабілітації, показником утвердження гуманності та цивілізованості суспільства загалом.

🔹У Рішенні Суд наголосив, що на міжнародному рівні тимчасове залишення місць позбавлення волі розглядають як ефективний засіб виправлення та соціальної реабілітації засуджених до позбавлення волі осіб, особливо якщо воно зумовлене винятковими особистими обставинами, зокрема смертю або тяжкою хворобою близького родича. Такий засіб може бути застосований до всіх засуджених до позбавлення волі осіб, також і тих, що засуджені до довічного позбавлення волі, якщо це не є несумісним із гарантуванням суспільної безпеки та охороною громадського порядку.

Конституційний Суд України виходячи з гуманістичної спрямованості Конституції України, значущості людської гідності під час виконання та відбування кримінальних покарань зазначає, що встановлення кримінально-виконавчим законодавством України, передусім Кодексом, порядку й умов виконання та відбування кримінальних покарань має гарантувати і повагу до людської гідності всіх засуджених осіб, непорушність сутності їхніх прав і свобод, виправлення та ресоціалізацію таких осіб, і суспільну безпеку та охорону громадського порядку в аспекті запобігання вчиненню засудженими нових кримінальних правопорушень та забезпечення невідворотності виконання і відбування покарань.

🔹Конституційний Суд України наголосив, що можливість кожного відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутнім на його похованні є складником конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя, джерелом якого є людська гідність. Ураховуючи зазначене та припис частини третьої статті 63 Конституції України, відповідно до якого засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законом і встановлених вироком суду, Конституційний Суд України акцентує, що вказану можливість належить мати і засудженим до довічного позбавлення волі особам.

📌Конституційний Суд України вказав, що держава зобов’язана надати кожній засудженій до позбавлення волі особі, незалежно від тяжкості скоєного нею злочину, принаймні потенційну можливість короткочасного виїзду за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, проте відповідний суб’єкт владних повноважень перед наданням дозволу на такий виїзд повинен провести всебічне індивідуальне оцінювання загрози від кожної такої особи для суспільної безпеки та громадського порядку, яке не зводиться лише до врахування тяжкості скоєного нею злочину.

Таке оцінювання не спричинятиме неминучих негативних наслідків для суспільної безпеки та громадського порядку і водночас буде менш обтяжливим для прав і свобод засуджених до довічного позбавлення волі осіб порівняно з тим, що вказана можливість не визначена оспорюваними приписами Кодексу, що фактично допускає обмеження конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя таких засуджених на підставі єдиного критерію – тяжкості скоєних ними злочинів.

Також у Рішенні Суд вказав, що оспорювані приписи Кодексу свідчать, що держава не виконує свого позитивного обов’язку щодо соціальної реабілітації засуджених до довічного позбавлення волі осіб, що, своєю чергою, не відповідає покладеному на державу позитивному обов’язку визнавати визначену статтею 3 Конституції України людську гідність як найвищу цінність.

🔹На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу суперечать статтям 3, 8, 21, 23, 24, 28, 32, 64 Конституції України в тім, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого.

Повний текст Рішення Суду та його резюме за посиланням: http://surl.li/oltxt

📚Питання інституту конституційної скарги обговорили в Конституційному Суді України

🗞У #КСУ 22 грудня 2023 року відбувся семінар „Проблемні питання інституту конституційної скарги‟, що його було організовано за підтримки партнерів із Програми підтримки ОБСЄ для України.

Під час заходу працівники Суду, які безпосередньо залучені до процесу опрацювання конституційних скарг, ознайомилися із сучасною науковою думкою та світовим досвідом щодо застосування інституту конституційної скарги.

👥У семінарі взяли участь суддя КСУ Віктор Городовенко, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, перший заступник керівника Секретаріату – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк, завідувач відділу попередньої перевірки конституційних скарг Віталій Запорожець, працівники Суду, що залучені до процесу опрацювання конституційних скарг, провідні вітчизняні й міжнародні науковці та експерти.

🖇З вітальною промовою до учасників заходу звернувся керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний і висловив вдячність Організації з безпеки і співробітництва в Європі, за підтримки якої відбувався цей захід.

Віктор Бесчастний наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні верховенства Конституції нашої держави. Також він зазначив, що одним із механізмів, що дозволяє Суду забезпечувати конституційний правопорядок, є його повноваження визначати, чи відповідають Конституції України закони та інші нормативно-правові акти. У контексті цього питання, як зазначив керівник Секретаріату Суду, важливим є інститут конституційної скарги, за допомогою якого фізичні та юридичні особи можуть звернутися до органу конституційної юрисдикції за захистом конституційних прав.

Також він висловив переконання, що цей семінар, який є унікальною можливістю для працівників Секретаріату Конституційного Суду України ознайомитись із сучасною науковою думкою та світовим досвідом, сприятиме вдосконаленню процесу опрацювання конституційних скарг.

📝Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков запевнив Конституційний Суд України в підтримці, зазначивши, що Програма підтримки ОБСЄ для України залишається надійним партнером для Конституційного Суду України загалом та Секретаріату Суду зокрема. Ця підтримка буде збільшуватися, сказав Олександр Водянніков, оскільки роль Конституційного Суду України є надзвичайно важливою в розбудові демократичної держави.
Олександр Водянніков зауважив, що питання, винесені на обговорення, є ґрунтовними та важливими, а також подякував експертам, які готові ділитися своїми знаннями та досвідом.

Під час семінару учасники обговорили низку важливих та актуальних питань стосовно практичної реалізації інституту конституційної скарги. Ішлося про оцінку конституційності законів, що втратили чинність, але продовжують застосовуватись до правовідносин, що виникли під час їх чинності; відповідальність держави та відшкодування шкоди, спричиненої неконституційністю закону; окремі аспекти виконання судами рішень Конституційного Суду України за конституційними скаргами; особливості доступу до публічної інформації щодо діяльності органу конституційної юрисдикції.

Присутні також проаналізували питання законодавчих прогалин або законодавчих упущень. До обговорення цієї тематики долучився суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, який акцентував на розумінні законодавчого упущення у практиці Конституційного Суду України.

📖 На завершення заходу Віктор Городовенко подякував представникам Організації з безпеки і співробітництва в Європі та міжнародним експертам ‒ знаним науковцям у галузі конституційного права, які поділилися своїм науковим та практичним досвідом із працівниками Суду. Окремо суддя КСУ відзначив важливість юридичних висновків (amicus curiae), які надають спеціальні радники Конституційного Суду України задля експертної допомоги в конституційних провадженнях за конституційними скаргами.

Більше за посиланням: http://surl.li/opckt