Суд розглядав справу за конституційною скаргою Віктора Приходька, який оспорює окремі законодавчі приписи щодо пенсійного забезпечення пенсіонерів органів прокуратури, які працюють
✍️Другий сенат 6 грудня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Віктора Приходька.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 58, частині першій статті 64 Конституції України абзац перший пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058-IV зі змінами (далі – Закон № 1058), абзац сімдесятий підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VIII (далі – Закон № 2148).
Відповідно до абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону № 2148 до розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 було внесено зміни, зокрема його доповнено пунктом 13-1.
💬Згідно з абзацом першим пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 «з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“(крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“) на умовах законів України „Про державну службу“, „Про прокуратуру“, „Про статус народного депутата України“, „Про наукову і науково-технічну діяльність“ у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України „Про прокуратуру“, „Про судоустрій і статус суддів“, виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону».
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Віктор Приходько з 29 травня 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – Управління) та отримує пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до статті 50-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–XII зі змінами (далі – Закон № 1789).
З 1 липня 2018 року заявнику почали виплачувати пенсію у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058.
Віктор Приходько звернувся до Управління із заявою щодо відновлення виплати йому пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1789, у повному обсязі. Управління відмовило йому в задоволенні заяви, обґрунтовуючи це змінами в регулюванні відповідних правовідносин. Після цього автор клопотання оскаржив дії Управління в судах, які відмовили в задоволенні позову.
На думку заявника, застосування оспорюваних приписів Закону № 1058, Закону № 2148 призвело до „обмеження права на набуту з 01.10.2011 по 03.10.2017 пенсію працюючих на посадах прокурора пенсіонерів органів прокуратури“.
🗞Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Президента України, Голови Верховної Ради України, низки інших органів державної влади, закладів вищої освіти та членів Науково-консультативної ради КСУ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Віктор Приходько, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та інші громадяни України.
Більше: http://surl.li/nyxai
✍️Другий сенат 6 грудня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Віктора Приходька.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 58, частині першій статті 64 Конституції України абзац перший пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058-IV зі змінами (далі – Закон № 1058), абзац сімдесятий підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VIII (далі – Закон № 2148).
Відповідно до абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону № 2148 до розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 було внесено зміни, зокрема його доповнено пунктом 13-1.
💬Згідно з абзацом першим пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 «з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“(крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“) на умовах законів України „Про державну службу“, „Про прокуратуру“, „Про статус народного депутата України“, „Про наукову і науково-технічну діяльність“ у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України „Про прокуратуру“, „Про судоустрій і статус суддів“, виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону».
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Віктор Приходько з 29 травня 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – Управління) та отримує пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до статті 50-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–XII зі змінами (далі – Закон № 1789).
З 1 липня 2018 року заявнику почали виплачувати пенсію у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058.
Віктор Приходько звернувся до Управління із заявою щодо відновлення виплати йому пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1789, у повному обсязі. Управління відмовило йому в задоволенні заяви, обґрунтовуючи це змінами в регулюванні відповідних правовідносин. Після цього автор клопотання оскаржив дії Управління в судах, які відмовили в задоволенні позову.
На думку заявника, застосування оспорюваних приписів Закону № 1058, Закону № 2148 призвело до „обмеження права на набуту з 01.10.2011 по 03.10.2017 пенсію працюючих на посадах прокурора пенсіонерів органів прокуратури“.
🗞Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Президента України, Голови Верховної Ради України, низки інших органів державної влади, закладів вищої освіти та членів Науково-консультативної ради КСУ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
✔️Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Віктор Приходько, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та інші громадяни України.
Більше: http://surl.li/nyxai
⚖️Суд перевірить на конституційність окреме положення Кодексу адміністративного судочинства України про перегляд судових рішень за виключними обставинами у разі, якщо рішення суду ще не виконане
📑 Перший сенат 6 грудня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Володимира Тимошенкова.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Петро Філюк повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окреме положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс), а саме: „якщо рішення суду ще не виконане“.
📑 Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Суддя-доповідач повідомив, що Другим сенатом розглядається об’єднана в одне конституційне провадження справа за конституційними скаргами Сергія Ващенка, Ігоря Губка, Оксани Тимошенкової, Михайла Цимбала з тим самим предметом конституційного провадження.
📑 Заявлене клопотання Володимира Тимошенкова про об’єднання конституційних проваджень Перший сенат розгляне на закритій частині пленарного засідання.
Таким чином, Суд у цій справі перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Тимошенков, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та інші громадяни.
🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті #КСУ в рубриці Архів відеотрансляцій засідань: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023.
surl.li/nyziu
📑 Перший сенат 6 грудня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Володимира Тимошенкова.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Петро Філюк повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окреме положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс), а саме: „якщо рішення суду ще не виконане“.
📑 Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Суддя-доповідач повідомив, що Другим сенатом розглядається об’єднана в одне конституційне провадження справа за конституційними скаргами Сергія Ващенка, Ігоря Губка, Оксани Тимошенкової, Михайла Цимбала з тим самим предметом конституційного провадження.
📑 Заявлене клопотання Володимира Тимошенкова про об’єднання конституційних проваджень Перший сенат розгляне на закритій частині пленарного засідання.
Таким чином, Суд у цій справі перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Тимошенков, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та інші громадяни.
🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті #КСУ в рубриці Архів відеотрансляцій засідань: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023.
surl.li/nyziu
📚Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів
🔹У середу, 6 грудня, Перший сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 143 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 143, частини другої статті 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України;
➖Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Окрім того, Другий сенат у справі за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ визначив форму розгляду – письмове провадження.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: http://surl.li/nzdja
🔹У середу, 6 грудня, Перший сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 143 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 143, частини другої статті 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України;
➖Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Окрім того, Другий сенат у справі за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ визначив форму розгляду – письмове провадження.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: http://surl.li/nzdja
Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями народних депутатів України
✍️Велика палата 7 грудня 2023 року на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
• 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“;
• 51 народного депутата України щодо конституційності приписів розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.
🗞Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📚Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Михайлова Константина Івановича щодо конституційності частини другої, пунктів 3, 11 частини третьої статті 2, частини другої статті 17, пунктів 1, 2, 5 частини шостої статті 19, частини третьої статті 389, абзаців другого, третього, четвертого пункту 5 частини другої статті 392, частини першої, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
http://surl.li/oabop
✍️Велика палата 7 грудня 2023 року на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
• 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“;
• 51 народного депутата України щодо конституційності приписів розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.
🗞Їхній розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📚Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Михайлова Константина Івановича щодо конституційності частини другої, пунктів 3, 11 частини третьої статті 2, частини другої статті 17, пунктів 1, 2, 5 частини шостої статті 19, частини третьої статті 389, абзаців другого, третього, четвертого пункту 5 частини другої статті 392, частини першої, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
http://surl.li/oabop
📚 Людська гідність і свобода як конституційні цінності
💬 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олександр Петришин та Галина Юровська.
Під час лекції увагу слухачів судді зосередили на змісті людської гідності, концепціях щодо людської гідності і свободи, окремих приписах Конституції України та конституцій зарубіжних країн, а також юридичних позиціях Конституційного Суду України та позиціях Європейського суду з прав людини щодо захисту права людини на гідність, свободу та особисту недоторканність.
Зокрема, ішлося про те, що для кожної країни найважливішим юридичним документом є її конституція, яка встановлює права і свободи людини, обов’язки держави тощо. Так, стаття 3 Конституції України визначає гідність людини як найвищу соціальну цінність. Стаття 21 Основного Закону наголошує, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Водночас стаття 28 гарантує кожному право на повагу до його гідності, а стаття 68 установлює обов’язок кожного „не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей“.
📑 Конституційний Суд України в Рішенні від 29 грудня 1999 року зазначав, що „невід’ємне право кожної людини на життя нерозривно поєднано з її правом на людську гідність“. У Рішенні від 16 вересня 2021 року Суд наголошував, що „людина є скарбом Природи, звідки й походять притаманні людині за народженням права і свободи, тобто ті, що природні. Людська гідність як джерело всіх прав і свобод людини та їх основа є однією із засадничих цінностей українського конституційного ладу“.
Людська гідність як основна соціальна цінність та джерело прав і свобод людини визнана багатьма державами і міжнародним правом. У більшості основних міжнародних актів ідеться про захист людської гідності і свободи, заборону катувань та будь-якого нелюдського поводження, зокрема в Загальній Декларації прав людини від 10 грудня 1948 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р., Конвенції ООН від 10 грудня 1984 року. У Конституції ФРН „гідність людини є недоторканною“, а обов’язок усіх органів державної влади – поважати і захищати її.
Переглянувши лекцію, слухачі дізнаються про погляди відомого польського правознавця Марека Новицького, основи вчення мислителя Еразма Роттердамського, ідеолога реформації Мартіна Лютера та ін.
📜 Під час лекції йшлося й про конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав, який оголосив Конституційний Суд України. Судді запросили студентів, аспірантів, здобувачів закладів вищої освіти взяти у ньому участь. Більше про умови конкурсу можна довідатися, переглянувши Положення про конкурс на кращу наукову статтю. (http://surl.li/njwua)
📝 Для слухачів заходу провели інтерактивне тестування, за результатами якого визначили переможця. Цього разу перемогла студентка Київського університету права Олександра Коваленко, якій презентували подарункові книжкові видання.
🎞️ Дивіться лекцію за посиланням: https://cutt.ly/0wAyuAB8
🔗 Переглянути всі попередні лекції можна на сторінках Конституційного Суду України в Ютубі та Телеграм-каналі.
💬 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олександр Петришин та Галина Юровська.
Під час лекції увагу слухачів судді зосередили на змісті людської гідності, концепціях щодо людської гідності і свободи, окремих приписах Конституції України та конституцій зарубіжних країн, а також юридичних позиціях Конституційного Суду України та позиціях Європейського суду з прав людини щодо захисту права людини на гідність, свободу та особисту недоторканність.
Зокрема, ішлося про те, що для кожної країни найважливішим юридичним документом є її конституція, яка встановлює права і свободи людини, обов’язки держави тощо. Так, стаття 3 Конституції України визначає гідність людини як найвищу соціальну цінність. Стаття 21 Основного Закону наголошує, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Водночас стаття 28 гарантує кожному право на повагу до його гідності, а стаття 68 установлює обов’язок кожного „не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей“.
📑 Конституційний Суд України в Рішенні від 29 грудня 1999 року зазначав, що „невід’ємне право кожної людини на життя нерозривно поєднано з її правом на людську гідність“. У Рішенні від 16 вересня 2021 року Суд наголошував, що „людина є скарбом Природи, звідки й походять притаманні людині за народженням права і свободи, тобто ті, що природні. Людська гідність як джерело всіх прав і свобод людини та їх основа є однією із засадничих цінностей українського конституційного ладу“.
Людська гідність як основна соціальна цінність та джерело прав і свобод людини визнана багатьма державами і міжнародним правом. У більшості основних міжнародних актів ідеться про захист людської гідності і свободи, заборону катувань та будь-якого нелюдського поводження, зокрема в Загальній Декларації прав людини від 10 грудня 1948 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р., Конвенції ООН від 10 грудня 1984 року. У Конституції ФРН „гідність людини є недоторканною“, а обов’язок усіх органів державної влади – поважати і захищати її.
Переглянувши лекцію, слухачі дізнаються про погляди відомого польського правознавця Марека Новицького, основи вчення мислителя Еразма Роттердамського, ідеолога реформації Мартіна Лютера та ін.
📜 Під час лекції йшлося й про конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав, який оголосив Конституційний Суд України. Судді запросили студентів, аспірантів, здобувачів закладів вищої освіти взяти у ньому участь. Більше про умови конкурсу можна довідатися, переглянувши Положення про конкурс на кращу наукову статтю. (http://surl.li/njwua)
📝 Для слухачів заходу провели інтерактивне тестування, за результатами якого визначили переможця. Цього разу перемогла студентка Київського університету права Олександра Коваленко, якій презентували подарункові книжкові видання.
🎞️ Дивіться лекцію за посиланням: https://cutt.ly/0wAyuAB8
🔗 Переглянути всі попередні лекції можна на сторінках Конституційного Суду України в Ютубі та Телеграм-каналі.
Додержання фундаментальних прав під час подолання криз
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. До лекції також долучився суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
📋 Лекцію провели напередодні Дня прав людини, який щороку у всьому світі відзначають 10 грудня.
Під час лекції Галина Юровська розповіла про становлення і розвиток прав та свобод людини, починаючи з давніх часів і до сьогодення. Зокрема, лекторка говорила про ідеї природної рівності людей та волі всіх людей, які були висловлені мислителями-софістами, зміст політичної свободи в поглядах Шарля Монтеск’є.
Увагу суддя зосередила на широкому діапазоні прав людини, що проголошені у таких документах:
▪️ Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 року;
▪️ Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права;
▪️ Міжнародному пакті про громадянські і політичні права;
▪️ Європейській конвенції з прав людини та протоколах до неї, які гарантують додержання прав на освіту, свободу пересування, вибір місця проживання тощо.
Крім того, прослухавши лекцію, слухачі довідаються про:
▪️ окремі позиції Європейського суду з прав людини щодо захисту прав людини на життя, освіту, гідність;
▪️ права, що гарантовані Конституцією України;
▪️ права, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану;
▪️ дотримання конституційних прав і свобод під час протидії пандемії та в умовах воєнного або надзвичайного стану.
📑 Доповідачка зазначила, що Конституційний Суд України розглядав питання допустимості обмежень певних конституційних прав в умовах пандемії. У Рішенні № 10-р/2020 Суд наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, установлених Конституцією України. Таке обмеження може визначати лише закон – акт, ухвалений Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні; установлення такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції України.
💬 Також суддя розповіла про рішення Конституційного Суду України, які мають важливе суспільне значення для України під час дії воєнного стану, зокрема це рішення у справах про посилений соціальний захист військовослужбовців, щодо повної назви релігійних організацій, та закцентувала на допустимих обмеженнях конституційних прав в умовах воєнного стану.
🔸 Під час лекції суддя Віктор Городовенко, який є Представником України в Консультативній раді європейських суддів при Комітеті міністрів Ради Європи (КРЄС) поінформував про нещодавнє пленарне засідання КРЄС, на якому було ухвалено Висновок № 26 (2023) стосовно використання новітніх технологій у судовій системі. Більш детально про зміст цього висновку слухачі дізнаються в наступних лекціях.
👥 Слухачі лекції взяли участь в інтерактивному тестуванні, за результатами якого визначено двох переможців.
Дивіться лекцію за посиланням: https://cutt.ly/DwAcMbYk
🔗 Переглянути всі попередні лекції можна на сторінках Конституційного Суду України в Ютубі та Телеграм-каналі.
✍🏻ТЕСТ: https://cutt.ly/wwAcY4UC
✅ВІДПОВІДІ: https://cutt.ly/ewAcUi6U
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. До лекції також долучився суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
📋 Лекцію провели напередодні Дня прав людини, який щороку у всьому світі відзначають 10 грудня.
Під час лекції Галина Юровська розповіла про становлення і розвиток прав та свобод людини, починаючи з давніх часів і до сьогодення. Зокрема, лекторка говорила про ідеї природної рівності людей та волі всіх людей, які були висловлені мислителями-софістами, зміст політичної свободи в поглядах Шарля Монтеск’є.
Увагу суддя зосередила на широкому діапазоні прав людини, що проголошені у таких документах:
▪️ Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 року;
▪️ Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права;
▪️ Міжнародному пакті про громадянські і політичні права;
▪️ Європейській конвенції з прав людини та протоколах до неї, які гарантують додержання прав на освіту, свободу пересування, вибір місця проживання тощо.
Крім того, прослухавши лекцію, слухачі довідаються про:
▪️ окремі позиції Європейського суду з прав людини щодо захисту прав людини на життя, освіту, гідність;
▪️ права, що гарантовані Конституцією України;
▪️ права, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану;
▪️ дотримання конституційних прав і свобод під час протидії пандемії та в умовах воєнного або надзвичайного стану.
📑 Доповідачка зазначила, що Конституційний Суд України розглядав питання допустимості обмежень певних конституційних прав в умовах пандемії. У Рішенні № 10-р/2020 Суд наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, установлених Конституцією України. Таке обмеження може визначати лише закон – акт, ухвалений Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні; установлення такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції України.
💬 Також суддя розповіла про рішення Конституційного Суду України, які мають важливе суспільне значення для України під час дії воєнного стану, зокрема це рішення у справах про посилений соціальний захист військовослужбовців, щодо повної назви релігійних організацій, та закцентувала на допустимих обмеженнях конституційних прав в умовах воєнного стану.
🔸 Під час лекції суддя Віктор Городовенко, який є Представником України в Консультативній раді європейських суддів при Комітеті міністрів Ради Європи (КРЄС) поінформував про нещодавнє пленарне засідання КРЄС, на якому було ухвалено Висновок № 26 (2023) стосовно використання новітніх технологій у судовій системі. Більш детально про зміст цього висновку слухачі дізнаються в наступних лекціях.
👥 Слухачі лекції взяли участь в інтерактивному тестуванні, за результатами якого визначено двох переможців.
Дивіться лекцію за посиланням: https://cutt.ly/DwAcMbYk
🔗 Переглянути всі попередні лекції можна на сторінках Конституційного Суду України в Ютубі та Телеграм-каналі.
✍🏻ТЕСТ: https://cutt.ly/wwAcY4UC
✅ВІДПОВІДІ: https://cutt.ly/ewAcUi6U
YouTube
Додержання фундаментальних прав під час подолання криз
Додержання фундаментальних прав під час подолання криз
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. До лекції також долучився суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
📋 Лекцію провели напередодні Дня…
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. До лекції також долучився суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
📋 Лекцію провели напередодні Дня…
КСУ перевірить конституційність законодавчих приписів щодо обмеження максимального розміру пенсії
📝 Конституційний Суд України 11 грудня 2023 року отримав конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України частини першої статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи‟ в частині поширення її дії на Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII „Про пенсійне забезпечення‟ та частини третьої статті 85 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII „Про пенсійне забезпечення‟ в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи‟.
📑 Верховний Суд у конституційному поданні просить перевірити на відповідність статті 21, частині третій статті 22, частині першій статті 24, статтям 46 і 64 Конституції України оспорювані законодавчі приписи, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
http://surl.li/oelnh
📝 Конституційний Суд України 11 грудня 2023 року отримав конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України частини першої статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи‟ в частині поширення її дії на Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII „Про пенсійне забезпечення‟ та частини третьої статті 85 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII „Про пенсійне забезпечення‟ в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи‟.
📑 Верховний Суд у конституційному поданні просить перевірити на відповідність статті 21, частині третій статті 22, частині першій статті 24, статтям 46 і 64 Конституції України оспорювані законодавчі приписи, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
http://surl.li/oelnh