⚖️ Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив Рішення
🔹Сьогодні, 22 листопада 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційною скаргою Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України. У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Окрім цього, на закритій частині пленарних засідань Другий сенат продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України;
➖Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань‟ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення‟ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань‟.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔺У справі за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2023, яке буде оприлюднене на офіційному вебсайті Суду 23 листопада ц.р.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Бая Анатолія Анатолійовича та Бичкова Сергія Андрійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
🗞Цього ж дня Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ та відкрила конституційне провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуться на засіданні Другого сенату.
Більше за посиланням: http://surl.li/nlcrv
🔹Сьогодні, 22 листопада 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційною скаргою Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України. У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Окрім цього, на закритій частині пленарних засідань Другий сенат продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України;
➖Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань‟ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення‟ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань‟.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔺У справі за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2023, яке буде оприлюднене на офіційному вебсайті Суду 23 листопада ц.р.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Бая Анатолія Анатолійовича та Бичкова Сергія Андрійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
🗞Цього ж дня Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ та відкрила конституційне провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуться на засіданні Другого сенату.
Більше за посиланням: http://surl.li/nlcrv
⚖️ Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах
☑️Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) на пленарному засіданні 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Кушаби Івана Петровича, Якіменка Володимира Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
🗞Згідно з пунктами 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу для цілей Кодексу малозначними справами є:
„1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
<…>
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.
За пунктом 2 частини третьої статті 389 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню:
„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.
Суб’єкти права на конституційну скаргу порушили перед Судом питання стосовно конституційності інституту малозначної справи, внормованого оспорюваними приписами Кодексу.
🔹Досліджуючи правомірність мети запровадження у Кодексі категорії малозначних справ, Суд виходить із того, що визнання справи малозначною та як наслідок її розгляд, за загальним правилом у порядку спрощеного позовного провадження є передумовою додержання розумних строків розгляду справи судом – однієї з основних засад судочинства, визначених Конституцією України (пункт 7 частини другої статті 129).
🔹Суд зважає на те, що скорочений строк розгляду судом малозначних справ та інші процесуальні особливості розвʼязання малозначних спорів мають наслідком зниження судових витрат для особи, яка реалізує своє конституційне право на судовий захист, що у цілому полегшує доступ до правосуддя та саму можливість реалізації права, гарантованого приписами статті 55 Конституції України.
🔸Крім того, Суд зазначає, що приписи частини шостої статті 19 Кодексу, які визначають види малозначних справ, є узгодженими із застосовними в країнах ЄС приписами Європейської процедури розвʼязання дрібних позовів у країнах ЄС від 11 липня 2007 року № 861/2007 зі змінами (The European Small Claims Procedure), затвердженої Європейським Парламентом і Радою Європейського Союзу.
🔸Ураховуючи сукупність наведених міркувань Суд висновує, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу не суперечать частині першій статті 55, частині другій статті 129 Конституції України.
🔹Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу були досліджені Судом на предмет їх домірності та відсутності в них дискримінаційного змісту з огляду на визначені у них розміри ціни позову. Суд, вважає, що держава, реалізуючи свій розсуд щодо встановлення в процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних, має обовʼязок додержуватись конституційних принципів та зважати на потребу існування правомірної мети використання такого юридичного засобу віднесення цивільних справ до категорії малозначних як ціна позову та домірність цього юридичного засобу.
☑️Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) на пленарному засіданні 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Кушаби Івана Петровича, Якіменка Володимира Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
🗞Згідно з пунктами 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу для цілей Кодексу малозначними справами є:
„1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
<…>
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.
За пунктом 2 частини третьої статті 389 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню:
„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.
Суб’єкти права на конституційну скаргу порушили перед Судом питання стосовно конституційності інституту малозначної справи, внормованого оспорюваними приписами Кодексу.
🔹Досліджуючи правомірність мети запровадження у Кодексі категорії малозначних справ, Суд виходить із того, що визнання справи малозначною та як наслідок її розгляд, за загальним правилом у порядку спрощеного позовного провадження є передумовою додержання розумних строків розгляду справи судом – однієї з основних засад судочинства, визначених Конституцією України (пункт 7 частини другої статті 129).
🔹Суд зважає на те, що скорочений строк розгляду судом малозначних справ та інші процесуальні особливості розвʼязання малозначних спорів мають наслідком зниження судових витрат для особи, яка реалізує своє конституційне право на судовий захист, що у цілому полегшує доступ до правосуддя та саму можливість реалізації права, гарантованого приписами статті 55 Конституції України.
🔸Крім того, Суд зазначає, що приписи частини шостої статті 19 Кодексу, які визначають види малозначних справ, є узгодженими із застосовними в країнах ЄС приписами Європейської процедури розвʼязання дрібних позовів у країнах ЄС від 11 липня 2007 року № 861/2007 зі змінами (The European Small Claims Procedure), затвердженої Європейським Парламентом і Радою Європейського Союзу.
🔸Ураховуючи сукупність наведених міркувань Суд висновує, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу не суперечать частині першій статті 55, частині другій статті 129 Конституції України.
🔹Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу були досліджені Судом на предмет їх домірності та відсутності в них дискримінаційного змісту з огляду на визначені у них розміри ціни позову. Суд, вважає, що держава, реалізуючи свій розсуд щодо встановлення в процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних, має обовʼязок додержуватись конституційних принципів та зважати на потребу існування правомірної мети використання такого юридичного засобу віднесення цивільних справ до категорії малозначних як ціна позову та домірність цього юридичного засобу.
Проте визначені в частині шостій статті 19 Кодексу розміри ціни позову як критерій віднесення справи до категорії малозначних у сумі 268 400 грн (пункт 1) та 671 000 грн (пункт 5) є не лише значними, а й перевищують установлені у законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного.
☑️Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу у зазначеному аспекті суперечать частині першій статті 8 та частині другій статті 24 Конституції України.
☝️Конституційний Суд України, зважаючи на визначений в Основному Законі України стратегічний курс на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, наголошує на обов’язковості забезпечення Україною високого рівня захисту прав споживачів у спосіб створення та функціонування механізму здійснення та захисту прав споживачів.
Оцінюючи пункт 5 частини шостої статті 19 Кодексу, Суд визнає наявність у Верховної Ради України повноважень із ухвалення законів, які змінюють регулювання процесуальних відносин за участю споживачів. Проте законотворча діяльність Верховної Ради України з внесення таких змін та зміст відповідних законів мають відповідати конституційним вимогам, зокрема вимозі юридичної визначеності в аспекті передбачності, вмотивованості, та послідовності законодавчого регулювання суспільних правовідносин.
🔹З огляду на наведене, Суд вважає, що пункт 5 частини шостої статті 19 Кодексу за яким до категорії малозначних справ віднесено справи про захист прав споживачів ціна позову у яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не відповідає вимозі юридичної визначеності та є неузгодженим з конституційними приписами та міжнародними зобовʼязаннями України щодо забезпечення високого рівня захисту прав споживачів.
🔹Розв’язуючи питання щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, Суд виходив із того, що цей припис Кодексу встановлює один із „фільтрів“ для касаційного перегляду судових рішень – визнання справи малозначною, та має правомірну мету – додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
🔸Суд виходить із того, що додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) є надважливим для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям.
🔸Конституційний Суд України вважає, що чинне врегулювання у Кодексі процесуальних відносин з касаційного перегляду у цивільних справах судових рішень узгіднено з приписом пункту 8 частини другої статті 129 Основного Закону України та відповідає ролі Верховного Суду не лише як суду касаційної інстанції у цивільних справах, а й як найвищого суду в системі судоустрою України (частина третя статті 125 Конституції України). Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків судових рішень, а не задля нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розвʼязанні цивільних спорів.
👥Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
Текст Рішення буде оприлюднений на офіційному вебсайті Суду 23 листопада 2023 року.
http://surl.li/nleae
☑️Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу у зазначеному аспекті суперечать частині першій статті 8 та частині другій статті 24 Конституції України.
☝️Конституційний Суд України, зважаючи на визначений в Основному Законі України стратегічний курс на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, наголошує на обов’язковості забезпечення Україною високого рівня захисту прав споживачів у спосіб створення та функціонування механізму здійснення та захисту прав споживачів.
Оцінюючи пункт 5 частини шостої статті 19 Кодексу, Суд визнає наявність у Верховної Ради України повноважень із ухвалення законів, які змінюють регулювання процесуальних відносин за участю споживачів. Проте законотворча діяльність Верховної Ради України з внесення таких змін та зміст відповідних законів мають відповідати конституційним вимогам, зокрема вимозі юридичної визначеності в аспекті передбачності, вмотивованості, та послідовності законодавчого регулювання суспільних правовідносин.
🔹З огляду на наведене, Суд вважає, що пункт 5 частини шостої статті 19 Кодексу за яким до категорії малозначних справ віднесено справи про захист прав споживачів ціна позову у яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не відповідає вимозі юридичної визначеності та є неузгодженим з конституційними приписами та міжнародними зобовʼязаннями України щодо забезпечення високого рівня захисту прав споживачів.
🔹Розв’язуючи питання щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, Суд виходив із того, що цей припис Кодексу встановлює один із „фільтрів“ для касаційного перегляду судових рішень – визнання справи малозначною, та має правомірну мету – додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
🔸Суд виходить із того, що додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) є надважливим для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям.
🔸Конституційний Суд України вважає, що чинне врегулювання у Кодексі процесуальних відносин з касаційного перегляду у цивільних справах судових рішень узгіднено з приписом пункту 8 частини другої статті 129 Основного Закону України та відповідає ролі Верховного Суду не лише як суду касаційної інстанції у цивільних справах, а й як найвищого суду в системі судоустрою України (частина третя статті 125 Конституції України). Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків судових рішень, а не задля нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розвʼязанні цивільних спорів.
👥Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
Текст Рішення буде оприлюднений на офіційному вебсайті Суду 23 листопада 2023 року.
http://surl.li/nleae
📚Відбулося V засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України
У #КСУ 22 листопада 2023 року відбулося V засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, в якому взяли участь судді КСУ та члени НКР.
💬Суддя Конституційного Суду України, Голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення КСУ Оксана Грищук, яка головувала на засіданні зазначила, що судді Конституційного суду України вдячні членам Науково-консультативної ради за вагомий внесок у наукове забезпечення діяльності Конституційного Суду, а також високий рівень їхніх наукових висновків. Судді наголосили, що науковці підготували та надали 63 висновки на запити суддів, що свідчить про ефективну та плідну співпрацю.
Під час засідання члени НКР спільно з суддями КСУ обговорили низку важливих питань, зокрема зміни до Положення про Науково-консультативну раду Конституційного Суду України, забезпечення діяльності НКР та форми взаємодії суддів і науковців.
✍️Крім цього, суддя КСУ Оксана Грищук поінформувала учасників засідання, проте, що Конституційний Суд України оголосив конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав. Вона зауважила, що участь у зазначеному конкурсі є доброю нагодою для молодих науковців зробити своє дослідження доступним для широкого загалу.
http://surl.li/nmalg
У #КСУ 22 листопада 2023 року відбулося V засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, в якому взяли участь судді КСУ та члени НКР.
💬Суддя Конституційного Суду України, Голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення КСУ Оксана Грищук, яка головувала на засіданні зазначила, що судді Конституційного суду України вдячні членам Науково-консультативної ради за вагомий внесок у наукове забезпечення діяльності Конституційного Суду, а також високий рівень їхніх наукових висновків. Судді наголосили, що науковці підготували та надали 63 висновки на запити суддів, що свідчить про ефективну та плідну співпрацю.
Під час засідання члени НКР спільно з суддями КСУ обговорили низку важливих питань, зокрема зміни до Положення про Науково-консультативну раду Конституційного Суду України, забезпечення діяльності НКР та форми взаємодії суддів і науковців.
✍️Крім цього, суддя КСУ Оксана Грищук поінформувала учасників засідання, проте, що Конституційний Суд України оголосив конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав. Вона зауважила, що участь у зазначеному конкурсі є доброю нагодою для молодих науковців зробити своє дослідження доступним для широкого загалу.
http://surl.li/nmalg
⚖️ Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними поданнями та ухвалив низку ухвал
🔹Велика палата #КСУ 23 листопада 2023 року на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
- за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“.
🗞 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Велика палата на закритій частині пленарного засідання закрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ та цього закону в цілому, окремих положень Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, законів України „Про Національний банк України‟, „Про банки і банківську діяльність‟, „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб‟, „Про виконавче провадження‟ зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності‟.
✍️Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Деталі за посиланням: http://surl.li/nmdht
🔹Велика палата #КСУ 23 листопада 2023 року на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
- за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про верифікацію та моніторинг державних виплат“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про Державну прикордонну службу України“, „Про захист персональних даних“, „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“, „Про Державний реєстр виборців“, „Про інформацію“, „Про зайнятість населення“, „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“, „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань“.
🗞 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Велика палата на закритій частині пленарного засідання закрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ та цього закону в цілому, окремих положень Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, законів України „Про Національний банк України‟, „Про банки і банківську діяльність‟, „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб‟, „Про виконавче провадження‟ зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності‟.
✍️Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Деталі за посиланням: http://surl.li/nmdht
☑️ Відбулася фахова дискусія „Європейська інтеграція та національна ідентичність: особливості конституційного правосуддя“
👥Судді Конституційного Суду України та члени Науково-консультативної ради #КСУ провели фахову дискусію та тему: ‟Європейська інтеграція та національна ідентичність: особливості конституційного правосуддя“. Під час заходу учасники виступили з доповідями та висловили свої міркування із зазначених питань.
▪️ Зокрема, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська розповіла про національну та конституційну ідентичність у світлі євроінтеграції, розкрила природу взаємозв’язків та практику конституційних судів держав-членів ЄС.
▪️ Інна Спасибо-Фатєєва, виконувач обов’язків завідувача кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, представила присутнім доповідь „Конституційні засади правових механізмів охорони та захисту права власності: національна ідентичність у європейському правовому просторі“.
▪️ Про „Органи конституційного правосуддя та імплементація постанов Європейського суду з прав людини: місцевий вимір національної ідентичності“ виступила професор кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“ виступила Наталія Мішина.
В обговоренні даного питання взяли участь суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун, суддя КСУ у відставці, член НКР Михайло Костицький та член НКР, головний науковий співробітник Відділу науково-правових експертиз Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України Анатолій Колодій.
Учасники заходу зауважили, що такі фахові дискусії необхідно проводити на постійній основі, адже вони сприяють підвищенню ефективності роботи Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
http://surl.li/nmsot
👥Судді Конституційного Суду України та члени Науково-консультативної ради #КСУ провели фахову дискусію та тему: ‟Європейська інтеграція та національна ідентичність: особливості конституційного правосуддя“. Під час заходу учасники виступили з доповідями та висловили свої міркування із зазначених питань.
▪️ Зокрема, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська розповіла про національну та конституційну ідентичність у світлі євроінтеграції, розкрила природу взаємозв’язків та практику конституційних судів держав-членів ЄС.
▪️ Інна Спасибо-Фатєєва, виконувач обов’язків завідувача кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, представила присутнім доповідь „Конституційні засади правових механізмів охорони та захисту права власності: національна ідентичність у європейському правовому просторі“.
▪️ Про „Органи конституційного правосуддя та імплементація постанов Європейського суду з прав людини: місцевий вимір національної ідентичності“ виступила професор кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“ виступила Наталія Мішина.
В обговоренні даного питання взяли участь суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун, суддя КСУ у відставці, член НКР Михайло Костицький та член НКР, головний науковий співробітник Відділу науково-правових експертиз Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України Анатолій Колодій.
Учасники заходу зауважили, що такі фахові дискусії необхідно проводити на постійній основі, адже вони сприяють підвищенню ефективності роботи Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
http://surl.li/nmsot