⚖️ Конституційний Суд України в межах співпраці з органами конституційної юрисдикції зарубіжних країн, міжнародними судами та міжнародними організаціями постійно обмінюється інформацією та досвідом роботи. Зокрема здійснює обмін щорічними звітами за підсумками їхньої діяльності попереднього року, а також юридичними матеріалами, науковими та експертними дослідженнями.

📖Перший звіт Конституційний Суд України отримав 1997 року від Європейської Комiсiї „За демократiю через право“ (Венеційська Комісія) –„Щорiчний звiт про дiяльнiсть Європейської Комiсiї „За демократiю через право“ (Венеційська Комісія) у 1996 році“.

📘 Щорічний звіт від Європейського суду з прав людини надійшов 2001 року і перший звіт про діяльність роботи органів конституційної юрисдикції зарубіжних країн надійшов 2010 року від Конституційного Суду Республіки Словенія.

📚 На сьогодні в Бібліотеці Конституційного Суду України можна ознайомитися зі звітами про діяльність Конституційного Суду Республіки Австрія, Конституційного Суду Республіки Індонезія, Конституційного Суду Італійської Республіки, Верховного Суду Канади, Конституційного Суду Республіки Корея, Конституційного Суду Латвійської Республіки, Конституційного Суду Республіки Молдова, Конституційного Суду Республіки Словенія, Конституційного Суду Турецької Республіки, Конституційної Ради Французької Республіки, Федерального Конституційного Суду Німеччини, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (понад 30 щорічних звітів).

📒 У Конституційному Суді України також є книги, отримані від міжнародних колег, зокрема найповніша й найстаріша універсальна енциклопедія англійською мовою „Британіка“ (Encyclopædia Britannica), Оксфордська ілюстрована енциклопедія, „Збірники законодавства США“ у 50-ти томах, „Рішення Федерального Конституційного Суду Німеччини“ (152 томи). Окремо хочемо зазначити про понад 1000 примірників вибраних рішень конституційних судів: Республіки Польща, Республіки Словенія, Словацької Республіки та багатьох інших європейських країн.

✍️ Щорічне інформування суспільства про діяльність органу конституційної юрисдикції є сталою практикою в зарубіжних країнах. Конституційний Суд України розпочав підготування та оприлюднення Щорічних інформаційних доповідей за підсумками своєї діяльності та фінансового забезпечення у попередньому році з 2017 року після відповідних змін у законодавстві (стаття 43 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136–VІІІ).

📖Цього року було підготовлено та оприлюднено для громадськості вже шосту Щорічну інформаційну доповідь про діяльність Конституційного Суду України за 2022 рік, у якій детально висвітлено його діяльність за минулий рік та визначено пріоритетні напрями розвитку в майбутньому.
Із кожним роком щорічна інформаційна доповідь Конституційного Суду України зазнавала змін та удосконалень, покращувалося її змістовне наповнення та візуальний формат.

🔗Ознайомитися із Щорічними інформаційними доповідями Конституційного Суду України можна за посиланням https://cutt.ly/swUio1X2

🔎 Реалізація права на людську гідність осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

💬 Таку тему у своїх виступах розкрили судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук та Галина Юровська.

🔹 Після проголошення незалежності України скасування смертної кари стало нагальним питанням для держави, бо такий вид покарання був недопустимим для країн, які входили до Ради Європи.

🔸 Протокол № 6 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачав заборону смертної кари для країн, які обрали європейський шлях свого розвитку.

🔹 У Рішенні Суду від 29 грудня 1999 року йдеться, що „невід’ємне право кожної людини на життя нерозривно поєднано з її правом на людську гідність“. У цьому рішенні Суд визнав приписи Кримінального кодексу України (ККУ), які визначали застосування смертної кари, неконституційними. У зв’язку з цим у 2000 році законодавець уніс зміни до ККУ, якими вилучив такий вид покарання, як смертна кара. Наразі найбільш суворим видом кримінального покарання є довічне позбавлення волі.

⚖️ Судді під час лекції зосередили увагу на розумінні людської гідності в рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.

📑 Зокрема, у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України наголосив, що „людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття…“.

📑 У рішенні КСУ від 16 вересня 2021 року № 6-(ІІ)/2021 у справі про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі, Суд зазначив, що „людина є скарбом Природи, звідки й походять притаманні людині за народженням права і свободи, тобто ті, що природні. Людська гідність як джерело всіх прав і свобод людини та їх основа є однією із засадничих цінностей українського конституційного ладу“. У цьому рішенні Суд указав, що особа, карана на довічне позбавлення волі, має право або на призначення більш м’якого покарання, або на умовно-дострокове звільнення. Верховна Рада України вже внесла відповідні зміни до ККУ.

⏯ Прослухавши лекцію, ви дізнаєтеся таке:
– які наслідки приєднання України до європейського правопорядку в питанні людських прав;
‒ поняття „людська гідність“ у практиці Суду Справедливості Європейського Союзу та низки органів конституційної юрисдикції європейських країн;
‒ на які суб’єкти публічної влади покладений обов’язок держави забезпечувати охорону та захист людської гідності;
– на кого поширюється імператив, який установлює заборону на всі форми нелюдських або таких, що принижують гідність, поводжень або покарань;
– у чому полягає позитивний обов’язок держави в разі призначення судом покарання шляхом позбавлення волі винуватої особи;
‒ яких висновків дійшов Конституційний Суд України, досліджуючи питання можливості застосування до осіб, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, інститутів умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

🎞 https://cutt.ly/ZwUAryAj

День Гідності та Свободи
https://cutt.ly/RwUVEjwY

✨Дорогі друзі! Конституційний Суд України запрошує до участі в конкурсі на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав

#КСУ оголосив конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав. Це унікальна можливість для вас проявити свій науковий потенціал, поділитися своїми підходами та ідеями щодо зазначеної тематики, а також зробити своє дослідження доступним для широкого загалу.

🖇 Запрошуємо студентів, аспірантів, ад’юнктів, здобувачів закладів вищої освіти взяти участь у цьому конкурсі з науковими статтями, які ви ще раніше не публікували.

📬 Наукову статтю разом із заявкою та рецензією потрібно надіслати на електронну пошту: inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс‟) до 1 червня 2024 року.

Журі оцінюватиме ваші матеріали за такими критеріями: актуальність, наукова новизна та обґрунтованість, незалежність висновків, суджень і пропозицій автора, оригінальність, послідовність та логічність викладу.

🏆Переможців конкурсу відзначать почесними грамотами Конституційного Суду України під час урочистих заходів, присвячених до Дня Конституції України.

📚Статтю переможця конкурсу опублікують в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.

💡Більше інформації про умови конкурсу, порядок його проведення, вимоги до статей читайте в Положенні про конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав за посиланням: http://surl.li/njwxd

За додатковою інформацією звертайтеся за номером телефону (044) 238-10-18.

http://surl.li/njwua

#КСУ розглядав справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

У вівторок, 21 листопада, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

Також на засіданні Велика палата подовжила до 21 грудня ц.р. строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Константина Михайлова.

http://surl.li/njyqg

#КСУ перевірить на конституційність припис КПК України, яким визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні окремих злочинів, застосовується винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

⚖️ Другий сенат 22 листопада 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.

💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик повідомив, що Анатолій Бай звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 24, частинам першій, другій статті 29 Конституції України частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів, установлених статтями 109–114-2, 258–258-6, 260, 261, 437–442 Кримінального кодексу України, під час дії воєнного стану, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 Кодексу, застосовують запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті Кодексу, а саме тримання під вартою.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке ⤵️
Суд першої інстанції здійснює судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням Анатолія Бая у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 111 Кримінального кодексу України. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження Анатолію Баю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке суди задовольнили.

Заявник стверджує, що оспорювані приписи Кодексу не відповідають Конституції України, оскільки порушують його права на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність, захист прав і свобод судом.

☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

На відкритій частині пленарного засідання були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу Дмитро Савицький та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.

Більше за посиланням: http://surl.li/nkyqm

⚖️ Конституційний Суд України розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив Рішення

🔹Сьогодні, 22 листопада 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційною скаргою Гасяка Віталія Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

🔹Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бая Анатолія Анатолійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України. У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Окрім цього, на закритій частині пленарних засідань Другий сенат продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України;
➖Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань‟ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення‟ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань‟.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

🔺У справі за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2023, яке буде оприлюднене на офіційному вебсайті Суду 23 листопада ц.р.

📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Бая Анатолія Анатолійовича та Бичкова Сергія Андрійовича щодо конституційності частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.

🗞Цього ж дня Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ та відкрила конституційне провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуться на засіданні Другого сенату.

Більше за посиланням: http://surl.li/nlcrv

⚖️ Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах

☑️Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) на пленарному засіданні 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Кушаби Івана Петровича, Якіменка Володимира Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).

🗞Згідно з пунктами 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу для цілей Кодексу малозначними справами є:

„1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
<…>

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.

За пунктом 2 частини третьої статті 389 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню:

„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.

Суб’єкти права на конституційну скаргу порушили перед Судом питання стосовно конституційності інституту малозначної справи, внормованого оспорюваними приписами Кодексу.

🔹Досліджуючи правомірність мети запровадження у Кодексі категорії малозначних справ, Суд виходить із того, що визнання справи малозначною та як наслідок її розгляд, за загальним правилом у порядку спрощеного позовного провадження є передумовою додержання розумних строків розгляду справи судом – однієї з основних засад судочинства, визначених Конституцією України (пункт 7 частини другої статті 129).

🔹Суд зважає на те, що скорочений строк розгляду судом малозначних справ та інші процесуальні особливості розвʼязання малозначних спорів мають наслідком зниження судових витрат для особи, яка реалізує своє конституційне право на судовий захист, що у цілому полегшує доступ до правосуддя та саму можливість реалізації права, гарантованого приписами статті 55 Конституції України.

🔸Крім того, Суд зазначає, що приписи частини шостої статті 19 Кодексу, які визначають види малозначних справ, є узгодженими із застосовними в країнах ЄС приписами Європейської процедури розвʼязання дрібних позовів у країнах ЄС від 11 липня 2007 року № 861/2007 зі змінами (The European Small Claims Procedure), затвердженої Європейським Парламентом і Радою Європейського Союзу.

🔸Ураховуючи сукупність наведених міркувань Суд висновує, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу не суперечать частині першій статті 55, частині другій статті 129 Конституції України.

🔹Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу були досліджені Судом на предмет їх домірності та відсутності в них дискримінаційного змісту з огляду на визначені у них розміри ціни позову. Суд, вважає, що держава, реалізуючи свій розсуд щодо встановлення в процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних, має обовʼязок додержуватись конституційних принципів та зважати на потребу існування правомірної мети використання такого юридичного засобу віднесення цивільних справ до категорії малозначних як ціна позову та домірність цього юридичного засобу.

Проте визначені в частині шостій статті 19 Кодексу розміри ціни позову як критерій віднесення справи до категорії малозначних у сумі 268 400 грн (пункт 1) та 671 000 грн (пункт 5) є не лише значними, а й перевищують установлені у законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного.

☑️Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу у зазначеному аспекті суперечать частині першій статті 8 та частині другій статті 24 Конституції України.

☝️Конституційний Суд України, зважаючи на визначений в Основному Законі України стратегічний курс на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, наголошує на обов’язковості забезпечення Україною високого рівня захисту прав споживачів у спосіб створення та функціонування механізму здійснення та захисту прав споживачів.

Оцінюючи пункт 5 частини шостої статті 19 Кодексу, Суд визнає наявність у Верховної Ради України повноважень із ухвалення законів, які змінюють регулювання процесуальних відносин за участю споживачів. Проте законотворча діяльність Верховної Ради України з внесення таких змін та зміст відповідних законів мають відповідати конституційним вимогам, зокрема вимозі юридичної визначеності в аспекті передбачності, вмотивованості, та послідовності законодавчого регулювання суспільних правовідносин.

🔹З огляду на наведене, Суд вважає, що пункт 5 частини шостої статті 19 Кодексу за яким до категорії малозначних справ віднесено справи про захист прав споживачів ціна позову у яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не відповідає вимозі юридичної визначеності та є неузгодженим з конституційними приписами та міжнародними зобовʼязаннями України щодо забезпечення високого рівня захисту прав споживачів.

🔹Розв’язуючи питання щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, Суд виходив із того, що цей припис Кодексу встановлює один із „фільтрів“ для касаційного перегляду судових рішень – визнання справи малозначною, та має правомірну мету – додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.

🔸Суд виходить із того, що додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) є надважливим для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям.

🔸Конституційний Суд України вважає, що чинне врегулювання у Кодексі процесуальних відносин з касаційного перегляду у цивільних справах судових рішень узгіднено з приписом пункту 8 частини другої статті 129 Основного Закону України та відповідає ролі Верховного Суду не лише як суду касаційної інстанції у цивільних справах, а й як найвищого суду в системі судоустрою України (частина третя статті 125 Конституції України). Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків судових рішень, а не задля нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розвʼязанні цивільних спорів.

👥Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.

Текст Рішення буде оприлюднений на офіційному вебсайті Суду 23 листопада 2023 року.

http://surl.li/nleae