⚖️ У жовтні Конституційний Суд України провів 54 засідання і ухвалив 37 актів

Упродовж жовтня 2023 року #КСУ провів 54 засідання, з них:
▪️ 9 пленарних засідань і 6 засідань Великої палати;
▪️ 1 спеціальне пленарне засідання Суду і 4 засідання Суду;
▪️ 5 пленарних засідань та 1 засідання Першого сенату;
▪️ 9 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату;
▪️ 13 засідань колегій суддів сенатів Суду.

На цих засіданнях Суд ухвалив 37 актів:
▪️ 6 ухвал Великої палати;
▪️ 2 постанови Суду;
▪️ 2 ухвали Першого сенату Суду;
▪️ 6 ухвал Другого сенату Суду;
▪️ 21 ухвалу колегій суддів сенатів.
(З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/events).

До Суду в жовтні надійшло 27 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 16 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 11 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 66 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.

http://surl.li/mtiqk

⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями

У четвер, 2 листопада 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:

– 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;

– 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“;

– 51 народного депутата України щодо конституційності приписів розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.

Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

http://surl.li/mttca

☑️Конституційний Суд України оприлюднив Рішення, яким визнав неконституційним окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“

Другий сенат #КСУ на пленарному засіданні 1 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“ від 2 грудня 2010 року № 2735–VI.

▶️Рішення за посиланням: http://surl.li/mtunp
▶️Резюме Рішення: http://surl.li/mtuob

Порядок розгляду конституційної скарги в Суді

Спікерами лекції були судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська.

🔸Унаслідок конституційної реформи щодо правосуддя у 2016 році в Україні було запроваджено інститут індивідуальної конституційної скарги. Фізичні особи та юридичні особи приватного права отримали можливість звернутися до Конституційного Суду України з конституційною скаргою.

🔹Відтак для реалізації цього права 13 липня 2017 року Верховна Рада ухвалила нову редакцію Закону України „Про Конституційний Суд України“. Отже, особи, звернувшись до Суду із конституційною скаргою, отримали право поставити перед Судом питання: конституційний чи неконституційний припис закону або сам закон.

Під час лекції слухачі дізналися, зокрема, про:
▪️порядок прийняття конституційної скарги до Суду, вимоги до неї, прийнятність конституційної скарги;
▪️формуляр конституційної скарги, який розробили у Конституційному Суді для полегшення процедури подання письмових клопотань;
▪️нормативні акти, які регламентують порядок розгляду конституційної скарги в Суді;
▪️розгляд колегіями суддів і сенатами питань щодо відкриття чи відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами та визначення форми їх розгляду;
▪️перше рішення Суду, ухвалене за конституційними скаргами громадян...

Переглянути усі попередні лекції можна на сторінках Конституційного Суду України в Ютубі та Телеграм-каналі.

🎞️ https://youtu.be/JM5AXtOKeIc

📚Суддя #КСУ Ольга Совгиря взяла участь у ХІV Національному конгресі конституційного права

👥На запрошення Асоціації конституційного права Перу суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря взяла участь у форматі онлайн у ХІV Національному конгресі конституційного права, організованому за участі Конституційного Суду Перу та Ібероамериканського інституту конституційного права (2–4 листопада, м. Арекіпа (Перу)). У Конгресі також взяли участь конституціоналісти з Іспанії, Італії, Перу, Мексики, Аргентини, Бразилії, Чилі, Колумбії, Еквадору, Венесуели, Болівії.

💬В якості міжнародного доповідача Ольга Совгиря виступила з онлайн-доповіддю з теми «Верховенство права в умовах війни: виклики для конституційного судочинства України». «Попри щоденні атаки російської федерації на загальновизнані демократичні цінності, покладені в основу нашої Конституції, Україна не тільки мужньо дає відсіч ворогу на полі бою, але й намагається ефективно захищати конституційні права людини», – розпочала свій виступ суддя перед зарубіжними колегами.

У своєму виступі Ольга Совгиря детально розповіла про організаційні особливості діяльності Конституційного Суду України, зумовлені запровадженням в Україні воєнного стану: розгляд справ переважно в порядку письмових проваджень, тенденції відтермінування втрати чинності визнаних неконституційними положень правових актів тощо. Незважаючи на невпинні повітряні тривоги та ракетні обстріли, Суд не тільки не припинив свою роботу, але й ухвалив 23 рішення.

Окрему увагу суддя приділила запровадженню в Суді формуляру конституційної скарги, який сприяє полегшенню доступу громадян до захисту своїх конституційних прав.

🗞Також у доповіді Ольга Совгиря акцентувала увагу на ключових юридичних позиціях Суду, які тією чи іншою мірою стосуються збройної агресії росії проти України: як до повномасштабного вторгнення (рішення Конституційного Суду України від 16 липня 2019 року № 9-р/2019, від 21 грудня 2021 року № 3-р/2021), так і після 24 лютого 2022 року (рішення Конституційного Суду України від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022, від 27 грудня 2022 року № 4-р/2022).

🔗Суддя звернула увагу, що одним із пріоритетних напрямків діяльності Конституційного Суду України в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України став посилений соціальний захист військовослужбовців, які своєю мужньою боротьбою здійснюють ефективний захист Української держави та Українського народу.

Наостанок Ольга Совгиря подякувала зарубіжним колегам за підтримку, побажала мирного неба і щоб їх країни ніколи не зіткнулися з війною та її страшними наслідками.

http://surl.li/mwpqh

𝙐𝘼|𝙀𝙉𝙂
📌У неділю, 12 листопада 2023 року, о 12:00 відбудеться перше засідання Дорадчої групи експертів.

Порядок денний ⤵️

▶️Обрання голови та секретаря Дорадчої групи експертів.
▶️Затвердження Положення про Дорадчу групу експертів.
▶️Обговорення проекту Методології оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України.
▶️Різне.

🎥Засідання Дорадчої групи експертів транслюватиметься наживо на офіційному вебсайті та YouTube-каналі Конституційного Суду України за посиланням: https://www.youtube.com/channel/UC5qxn9-9rPGq7tSK-eeqQ8Q

ℹ️ Зауважимо, що відповідно до ст. 10-2 Закону України “Про Конституційний Суд України”, Дорадча група експертів утворюється з метою сприяння суб’єктам призначення суддів Конституційного Суду України в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України.

Згідно з п. 15 Перехідних положень цього Закону, Дорадча група експертів протягом тридцяти днів з дня її утворення проводить перше засідання, на якому обирає голову та секретаря Дорадчої групи експертів, а також затверджує Положення про Дорадчу групу експертів.

http://surl.li/mxsqc
_________
📑The first meeting of the Advisory Group of Experts will be held on Sunday, November 12, 2023, at 12:00.

Agenda ⤵️
➖Election of the Сhairman and Secretary of the Advisory Group of Experts.
➖Approval of the Regulations on the Advisory Group of Experts.
➖Discussion of the draft Methodology for assessing the moral qualities and level of competence in the field of law of candidates for the position of judge of the Constitutional Court of Ukraine.
➖Miscellaneous.

🖇The meeting of the Advisory Group of Experts will be broadcast live on the official website and YouTube channel of the Constitutional Court of Ukraine at the link: https://www.youtube.com/channel/UC5qxn9-9rPGq7tSK-eeqQ8Q

🗞Note that according to Article 10-2 of the Law of Ukraine "On the Constitutional Court of Ukraine", the Advisory Group of Experts is formed to assist the subjects of appointment of judges of the Constitutional Court of Ukraine in assessing the moral qualities and level of competence in the field of law of candidates for the position of judge of the Constitutional Court of Ukraine.

According to Clause 15 of the Transitional Provisions of the Law, the Advisory Group of Experts holds its first meeting within thirty days from the day of its formation, at which it elects the Chairman and Secretary of the Advisory Group of Experts, as well as approves the Regulations on the Advisory Group of Experts.

http://surl.li/mxsqw

⚖️#КСУ провів засідання: ухвалили 6 ухвал

У вівторок, 7 листопада, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 51 народного депутата України щодо конституційності приписів розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.
🖇 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

🔗Окрім цього, Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу третього підпункту "в" підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ та Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.

📑Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

Детальніше за посиланням: http://surl.li/mxvpx

⚖️Суд розглядав справу про конституційність законодавчих приписів, якими встановлено черговість та порядок задоволення вимог кредиторів банку у разі його ліквідації

📑 Другий сенат 8 листопада 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Шестєрікова Едуарда Леонідовича про відповідність Конституції України приписів пунктів 3, 4 частини першої статті 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“ від 23 лютого 2012 року № 4452-VI зі змінами (далі – Закон).

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик повідомив, що заявник оспорює приписи Закону, згідно з якими „кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, інвестування тимчасово вільних коштів банку в державні цінні папери, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів за умови достатності коштів для забезпечення процедури ліквідації в такій черговості:
<…> 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом;
4) вимоги вкладників – фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – підприємців), які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом“.

📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачаються такі обставини справи.
Шестєріков Е.Л. був вкладником Публічного акціонерного товариства «Банк „Київська Русь“». У липні 2015 року було розпочато процедуру ліквідації цього банку на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) «Про початок процедури ліквідації ПАТ „Банк „Київська Русь“ і призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Кредиторські вимоги Шестєрікова Е.Л. ввійшли до четвертої черги задоволення кредиторів як вимоги вкладників – фізичних осіб, які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Автор клопотання зазначає, що оскільки Фонд управляв усіма справами Публічного акціонерного товариства «Банк „Київська Русь“», то в нього виникло право вимагати від Фонду виконання зобов’язань, узятих на себе банком.

Відтак він звернувся до судів системи судоустрою, які відмовили йому у задоволенні його позовних заяв.

📝На думку заявника, оспорювані приписи Закону не відповідають Конституції України, оскільки встановлена ними черговість задоволення вимог кредиторів створює ситуацію, „за якою заявник протиправно позбавлений права власності на вклад“, а вкладників поставлено в нерівні умови з Фондом.

Суддя-доповідач поінформував, що до Суду вже надійшла низка відповідей від органів державної влади, наукових установ і навчальних закладів із питань, порушених у конституційній скарзі заявника. Він також зазначив, що в провадженні Суду перебуває справа за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності всього Закону.

📝 У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Едуард Шестєріков, представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Віталій Мельничук.

Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023

http://surl.li/myrex

⚖️#КСУ розглядав справу за конституційною скаргою Степана Сотніченка, який оспорює окремі приписи законів щодо обмеження максимального розміру пенсії працівникам прокуратури
У середу, 8 листопада 2023 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Сотніченка Степана Петровича.

💬Як зазначив суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак, Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Сотніченка Степана Петровича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами (далі – Закон № 3668), першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон № 1697).

🗞Згідно з першим реченням статті 2 Закону № 3668 «максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) <…> (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до <…> законів України <…> „Про прокуратуру“ <…>, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Інші оспорювані приписи, які є предметом конституційного контролю, кореспондуються із зазначеним положенням.

📚Суддя-доповідач поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до низки органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.

☑️У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Степан Сотніченко.

Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням:
http://surl.li/myszl.