📑 У підсумку Заявник виснував, що дискреційні повноваження суду при застосуванні оспорюваного припису Кодексу не забезпечують необхідний механізм запобігання зловживанню, який повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади в її права і свободи, а з іншого – наявність можливості в особи передбачати дії цих органів.
Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, окремих науковців із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі Заявника.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Третяк, представники суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Валерія Лутковська та Володимир Владимиров, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
http://surl.li/msssh
Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, окремих науковців із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі Заявника.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Третяк, представники суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Валерія Лутковська та Володимир Владимиров, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
http://surl.li/msssh
⚖️ Суд розпочав розгляд справи щодо конституційності окремого припису КАС України про перегляд судових рішень за виключною обставиною у разі, якщо рішення суду ще не виконане
Другий сенат 1 листопада 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Оксани Тимошенкової.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко повідомив, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремий припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
📑 Цим приписом визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“. Заявниця просить перевірити на конституційність пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу в частині окремого припису „якщо рішення суду ще не виконане“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Оксана Тимошенкова раніше зверталася до Конституційного Суду України із конституційною скаргою щодо перевірки на конституційність пункту 6, окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113).
💬 Суддя-доповідач повідомив, що колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за цією конституційною скаргою. Згодом Перший сенат Суду закрив конституційне провадження у цій справі в частині щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 за наявністю Рішення Конституційного Суду України щодо того самого предмета конституційної скарги, а саме: Рішення від 1 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023, яким визнано неконституційним пункт 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113.
Заявниця на підставі цього Рішення звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови цього суду від 8 грудня 2021 року, якою їй було відмовлено у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування наказу Генеральної прокуратури України про її звільнення з посади, поновлення на посаді прокурора і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 червня 2023 року відмовив у задоволенні її скарги про перегляд судового рішення за виключними обставинами і залишив у силі постанову від 8 грудня 2021 року.
📑 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 29 серпня 2023 року відмовила у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою, пославшись на позицію об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначила, що «судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися „не виконаним“ у розумінні пункту 1 частини п’ятої статті 361 КАС України, а значить не може переглядатися за виключними обставинами з указаної нормативної підстави <…> рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, адже на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення суду першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню».
Другий сенат 1 листопада 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Оксани Тимошенкової.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко повідомив, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремий припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
📑 Цим приписом визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“. Заявниця просить перевірити на конституційність пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу в частині окремого припису „якщо рішення суду ще не виконане“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Оксана Тимошенкова раніше зверталася до Конституційного Суду України із конституційною скаргою щодо перевірки на конституційність пункту 6, окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113).
💬 Суддя-доповідач повідомив, що колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за цією конституційною скаргою. Згодом Перший сенат Суду закрив конституційне провадження у цій справі в частині щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 за наявністю Рішення Конституційного Суду України щодо того самого предмета конституційної скарги, а саме: Рішення від 1 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023, яким визнано неконституційним пункт 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113.
Заявниця на підставі цього Рішення звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови цього суду від 8 грудня 2021 року, якою їй було відмовлено у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування наказу Генеральної прокуратури України про її звільнення з посади, поновлення на посаді прокурора і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 червня 2023 року відмовив у задоволенні її скарги про перегляд судового рішення за виключними обставинами і залишив у силі постанову від 8 грудня 2021 року.
📑 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 29 серпня 2023 року відмовила у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою, пославшись на позицію об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначила, що «судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися „не виконаним“ у розумінні пункту 1 частини п’ятої статті 361 КАС України, а значить не може переглядатися за виключними обставинами з указаної нормативної підстави <…> рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, адже на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення суду першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню».
Оксана Тимошенкова вважає, що окремий припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу „суперечить принципу верховенства права, а саме таким його елементам, як юридична визначеність та легітимні очікування“, оскільки «сполучення слів „якщо рішення суду ще не виконане“ є оціночним, його зміст законодавчо не визначений, що не забезпечує передбачності застосування» зазначеного окремого припису Кодексу.
Вона також твердить, що в статті 361 Кодексу «не встановлено критеріїв, за якими можна визначити виконане рішення, чи ні, а також не розкрито змісту сполучення слів „якщо рішення суду ще не виконане“, що уможливлює неоднозначне розуміння і як наслідок – обмеження в правах учасників судового процесу з однаковим юридичним статусом та блокує виконання рішень Конституційного Суду України, нівелюючи принцип обов’язковості судових рішень».
На її думку, вказане словосполучення, яке містить пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, „надає право на перегляд судового рішення лише тій категорії громадян, судове рішення у справі яких ще не було виконано, водночас позбавляючи такого права тих осіб, рішення у справі яких виконано або ж є таким, що не передбачає примусового виконання, що, у свою чергу, вказує на дискримінаційний характер оспорюваного законодавчого припису“.
Заявниця вважає, що припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу „в частині встановлення заборони на перегляд за виключними обставинами рішень судів, які не підлягають виконанню (зокрема, внаслідок відмови у задоволенні позову) створює процесуальну дискримінацію учасників судового провадження; обмежує право на судовий захист та подачу конституційної скарги, оскільки позбавляє сторону раціонального сенсу звертатись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, а відтак норми Конституції України, які передбачають таке право, набувають ознак декларативних і формальних“.
📑 Обґрунтовуючи свою позицію щодо невідповідності оспорюваного припису Кодексу низці норм Конституції України, заявниця, зокрема, посилається на рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, а також на судові рішення у своїй справі.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Оксана Тимошенкова та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
http://surl.li/mstwo
Вона також твердить, що в статті 361 Кодексу «не встановлено критеріїв, за якими можна визначити виконане рішення, чи ні, а також не розкрито змісту сполучення слів „якщо рішення суду ще не виконане“, що уможливлює неоднозначне розуміння і як наслідок – обмеження в правах учасників судового процесу з однаковим юридичним статусом та блокує виконання рішень Конституційного Суду України, нівелюючи принцип обов’язковості судових рішень».
На її думку, вказане словосполучення, яке містить пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, „надає право на перегляд судового рішення лише тій категорії громадян, судове рішення у справі яких ще не було виконано, водночас позбавляючи такого права тих осіб, рішення у справі яких виконано або ж є таким, що не передбачає примусового виконання, що, у свою чергу, вказує на дискримінаційний характер оспорюваного законодавчого припису“.
Заявниця вважає, що припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу „в частині встановлення заборони на перегляд за виключними обставинами рішень судів, які не підлягають виконанню (зокрема, внаслідок відмови у задоволенні позову) створює процесуальну дискримінацію учасників судового провадження; обмежує право на судовий захист та подачу конституційної скарги, оскільки позбавляє сторону раціонального сенсу звертатись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, а відтак норми Конституції України, які передбачають таке право, набувають ознак декларативних і формальних“.
📑 Обґрунтовуючи свою позицію щодо невідповідності оспорюваного припису Кодексу низці норм Конституції України, заявниця, зокрема, посилається на рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, а також на судові рішення у своїй справі.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Оксана Тимошенкова та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
http://surl.li/mstwo
#КСУ визнав неконституційним окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“
Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 1 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“ від 2 грудня 2010 року № 2735–VI (далі – Закон).
На підставі оспорюваного припису Закону на особу, яка вперше вчинила правопорушення із введення в обіг товарів (продукції) або яку згідно із Законом вважають такою, що ввела в обіг товари (продукцію), які не відповідають установленим вимогам (крім випадків, визначених статтею 28, частиною третьою статті 29 Закону), має бути накладений штраф у фіксованому розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 гривень.
Заявниця вважає, що визначений у пункті 2 частини другої статті 44 Закону „розмір відповідальності є безальтернативним та не залежить від характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність тощо“, тому застосуванням „оспорюваного припису не забезпечується справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи“, що не відповідає частині першій статті 41, частині другій статті 61 Конституції України, накладення на неї штрафу в розмірі 51 000 гривень „є втручанням держави в гарантоване Основним Законом України право власності“.
У своєму Рішенні Конституційний Суд України висновує, що дієвий та ефективний захист прав споживачів є одним зі способів виконання державою її головного конституційного обов’язку – утверджувати й забезпечувати права і свободи людини.
Заходи задля запобігання порушень законодавства про якість та безпеку товарів, продукції, усіх видів робіт та послуг мають бути стримувальними. Санкція, що її може бути застосовано до суб’єкта підприємницької діяльності як захід юридичної відповідальності за порушення прав споживачів, зокрема щодо якості та безпечності товарів, продукції, усіх видів робіт та послуг, має бути ефективною та дієвою в аспекті стимулювання субʼєктів підприємницької діяльності до додержання вимог законодавства, що внормовує якість та безпечність товарів, продукції, усіх видів робіт та послуг.
Конституційний Суд України зазначає, що встановлення в законі абсолютно визначених та/або безальтернативних санкцій має бути розумно поєднано із наданням законом уповноваженому суб’єктові притягнення особи до юридичної відповідальності варіативності в питанні обрання санкції до порушника, що уможливило б додержання в такий спосіб принципів домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності. Принципи домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності в разі притягнення особи до юридичної відповідальності може бути забезпечено, зокрема, у спосіб установлення в законі різних видів санкцій за вчинення одного й того самого правопорушення або різних за розміром штрафів, що їх може бути накладено на порушників тієї самої охоронної норми.
Оспорюваний припис Закону, що визначає безальтернативну санкцію, яка до того ж має ознаки абсолютно визначеної, не надає суб’єкту накладання адміністративного стягнення можливості врахувати те, що гіпотезою пункту 2 частини другої статті 44 Закону охоплено велику та різноманітну кількість виявів об’єктивної та суб’єктивної сторони цього правопорушення, а тому суперечить частині першій статті 8, частині другій статті 61 Конституції України.
Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 1 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“ від 2 грудня 2010 року № 2735–VI (далі – Закон).
На підставі оспорюваного припису Закону на особу, яка вперше вчинила правопорушення із введення в обіг товарів (продукції) або яку згідно із Законом вважають такою, що ввела в обіг товари (продукцію), які не відповідають установленим вимогам (крім випадків, визначених статтею 28, частиною третьою статті 29 Закону), має бути накладений штраф у фіксованому розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 гривень.
Заявниця вважає, що визначений у пункті 2 частини другої статті 44 Закону „розмір відповідальності є безальтернативним та не залежить від характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність тощо“, тому застосуванням „оспорюваного припису не забезпечується справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи“, що не відповідає частині першій статті 41, частині другій статті 61 Конституції України, накладення на неї штрафу в розмірі 51 000 гривень „є втручанням держави в гарантоване Основним Законом України право власності“.
У своєму Рішенні Конституційний Суд України висновує, що дієвий та ефективний захист прав споживачів є одним зі способів виконання державою її головного конституційного обов’язку – утверджувати й забезпечувати права і свободи людини.
Заходи задля запобігання порушень законодавства про якість та безпеку товарів, продукції, усіх видів робіт та послуг мають бути стримувальними. Санкція, що її може бути застосовано до суб’єкта підприємницької діяльності як захід юридичної відповідальності за порушення прав споживачів, зокрема щодо якості та безпечності товарів, продукції, усіх видів робіт та послуг, має бути ефективною та дієвою в аспекті стимулювання субʼєктів підприємницької діяльності до додержання вимог законодавства, що внормовує якість та безпечність товарів, продукції, усіх видів робіт та послуг.
Конституційний Суд України зазначає, що встановлення в законі абсолютно визначених та/або безальтернативних санкцій має бути розумно поєднано із наданням законом уповноваженому суб’єктові притягнення особи до юридичної відповідальності варіативності в питанні обрання санкції до порушника, що уможливило б додержання в такий спосіб принципів домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності. Принципи домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності в разі притягнення особи до юридичної відповідальності може бути забезпечено, зокрема, у спосіб установлення в законі різних видів санкцій за вчинення одного й того самого правопорушення або різних за розміром штрафів, що їх може бути накладено на порушників тієї самої охоронної норми.
Оспорюваний припис Закону, що визначає безальтернативну санкцію, яка до того ж має ознаки абсолютно визначеної, не надає суб’єкту накладання адміністративного стягнення можливості врахувати те, що гіпотезою пункту 2 частини другої статті 44 Закону охоплено велику та різноманітну кількість виявів об’єктивної та суб’єктивної сторони цього правопорушення, а тому суперечить частині першій статті 8, частині другій статті 61 Конституції України.
Конституційний Суд України констатує, що зазначений припис Закону не створює умов для досягнення під час правозастосування справедливого балансу між вимогами публічного інтересу в забезпеченні високого рівня захисту прав споживачів та захистом права власності особи, оскільки цей припис покладає на особу індивідуальний і надмірний тягар, а отже є підґрунтям для надмірного втручання держави у право власності, внаслідок чого суперечить частинам першій, четвертій статті 41 Основного Закону України.
З огляду на викладене, Конституційний Суд України визнав окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“ від 2 грудня 2010 року № 2735–VI зі змінами, а саме: „у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“ таким, що не відповідає Конституції України.
Визнаний неконституційним припис Закону, утрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суддя-доповідач у цій справі – Олег Первомайський.
Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 2 листопада 2023 року.
http://surl.li/mtuob
З огляду на викладене, Конституційний Суд України визнав окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“ від 2 грудня 2010 року № 2735–VI зі змінами, а саме: „у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“ таким, що не відповідає Конституції України.
Визнаний неконституційним припис Закону, утрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суддя-доповідач у цій справі – Олег Первомайський.
Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 2 листопада 2023 року.
http://surl.li/mtuob
⚖️ Відбулися засідання сенатів Суду та колегії суддів: ухвалили рішення та ухвали
У середу, 1 листопада 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔎 Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дребітка Євгенія Вікторовича щодо конституційності другого речення частини першої статті 115 Кримінального процесуального кодексу України.
За результатами розгляду Суд відмовив у відкритті конституційного провадження у цій справі.
🔎 Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
- Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- Тимошенкової Оксани Василівни щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
У цих справах Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
🔎 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
- Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України;
- Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Водночас у справі за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“ Другий сенат ухвалив Рішення № 9-р(ІІ)/2023, яке оприлюднить на офіційному вебсайті Суду 2 листопада ц.р.
Також Другий сенат у справі за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маєвої Тетяни Сергіївни щодо конституційності абзацу другого розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам“», частини першої статті 33 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“.
🔗 http://surl.li/mswsg
У середу, 1 листопада 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича, Чегеля Богдана Івановича, Бредуна Олександра Васильовича, Тиховської Оксани Андріївни щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔎 Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дребітка Євгенія Вікторовича щодо конституційності другого речення частини першої статті 115 Кримінального процесуального кодексу України.
За результатами розгляду Суд відмовив у відкритті конституційного провадження у цій справі.
🔎 Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
- Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- Тимошенкової Оксани Василівни щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
У цих справах Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
🔎 Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
- Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України;
- Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Водночас у справі за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“ Другий сенат ухвалив Рішення № 9-р(ІІ)/2023, яке оприлюднить на офіційному вебсайті Суду 2 листопада ц.р.
Також Другий сенат у справі за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маєвої Тетяни Сергіївни щодо конституційності абзацу другого розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам“», частини першої статті 33 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“.
🔗 http://surl.li/mswsg
⚖️ У жовтні Конституційний Суд України провів 54 засідання і ухвалив 37 актів
Упродовж жовтня 2023 року #КСУ провів 54 засідання, з них:
▪️ 9 пленарних засідань і 6 засідань Великої палати;
▪️ 1 спеціальне пленарне засідання Суду і 4 засідання Суду;
▪️ 5 пленарних засідань та 1 засідання Першого сенату;
▪️ 9 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату;
▪️ 13 засідань колегій суддів сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 37 актів:
▪️ 6 ухвал Великої палати;
▪️ 2 постанови Суду;
▪️ 2 ухвали Першого сенату Суду;
▪️ 6 ухвал Другого сенату Суду;
▪️ 21 ухвалу колегій суддів сенатів.
(З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/events).
До Суду в жовтні надійшло 27 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 16 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 11 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 66 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
http://surl.li/mtiqk
Упродовж жовтня 2023 року #КСУ провів 54 засідання, з них:
▪️ 9 пленарних засідань і 6 засідань Великої палати;
▪️ 1 спеціальне пленарне засідання Суду і 4 засідання Суду;
▪️ 5 пленарних засідань та 1 засідання Першого сенату;
▪️ 9 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату;
▪️ 13 засідань колегій суддів сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 37 актів:
▪️ 6 ухвал Великої палати;
▪️ 2 постанови Суду;
▪️ 2 ухвали Першого сенату Суду;
▪️ 6 ухвал Другого сенату Суду;
▪️ 21 ухвалу колегій суддів сенатів.
(З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/events).
До Суду в жовтні надійшло 27 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 16 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 11 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 66 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
http://surl.li/mtiqk
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями
У четвер, 2 листопада 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
– 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
– 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“;
– 51 народного депутата України щодо конституційності приписів розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/mttca
У четвер, 2 листопада 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
– 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
– 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“;
– 51 народного депутата України щодо конституційності приписів розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/mttca
☑️Конституційний Суд України оприлюднив Рішення, яким визнав неконституційним окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“
Другий сенат #КСУ на пленарному засіданні 1 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“ від 2 грудня 2010 року № 2735–VI.
▶️Рішення за посиланням: http://surl.li/mtunp
▶️Резюме Рішення: http://surl.li/mtuob
Другий сенат #КСУ на пленарному засіданні 1 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“ від 2 грудня 2010 року № 2735–VI.
▶️Рішення за посиланням: http://surl.li/mtunp
▶️Резюме Рішення: http://surl.li/mtuob