📚 Судді Конституційного Суду України провели робочу зустріч із керівниками Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
✅ Сьогодні, 25 жовтня 2023 року, судді Конституційного Суду України, які входять до складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення – Оксана Грищук (голова комісії), Віктор Колісник, Віктор Кривенко та Олександр Петришин мали зустріч із головою Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрієм Барабашем, його заступником Сергієм Різником та вченим секретарем Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Сергієм Вавженчуком, на якій обговорили організаційні питання, розв’язання яких потрібно для проведення чергового засідання НКР.
👥Участь у зустрічі також взяли керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний та перший заступник керівника Секретаріату Суду – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк.
📝Під час зустрічі було порушено такі питання: узгодження тематики фахової дискусії, організаційні питання проведення V засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
💬Члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України висловили пропозиції щодо нової форми взаємодії суддів і науковців, зокрема стосовно створення міні-груп із науковців-дослідників у відповідних галузях права для обговорення актуальних питань тощо.
📑 Судді подякували членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України за їхню роботу, зокрема, відзначивши, що науковці надали 63 висновки з 65-ти за запитами суддів Конституційного Суду України, що свідчить про ефективну взаємодію.
✅ Сьогодні, 25 жовтня 2023 року, судді Конституційного Суду України, які входять до складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення – Оксана Грищук (голова комісії), Віктор Колісник, Віктор Кривенко та Олександр Петришин мали зустріч із головою Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрієм Барабашем, його заступником Сергієм Різником та вченим секретарем Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Сергієм Вавженчуком, на якій обговорили організаційні питання, розв’язання яких потрібно для проведення чергового засідання НКР.
👥Участь у зустрічі також взяли керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний та перший заступник керівника Секретаріату Суду – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк.
📝Під час зустрічі було порушено такі питання: узгодження тематики фахової дискусії, організаційні питання проведення V засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
💬Члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України висловили пропозиції щодо нової форми взаємодії суддів і науковців, зокрема стосовно створення міні-груп із науковців-дослідників у відповідних галузях права для обговорення актуальних питань тощо.
📑 Судді подякували членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України за їхню роботу, зокрема, відзначивши, що науковці надали 63 висновки з 65-ти за запитами суддів Конституційного Суду України, що свідчить про ефективну взаємодію.
⚖️ Суд розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Василя Атаманчука, який оспорює окремі приписи законів щодо обмеження максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“
🗂️ Другий сенат 25 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича.
💬 Як зазначив суддя-доповідач у справі Сергій Головатий, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність окремі приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами, якими встановлено, що „максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) <…> (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до <…> законів України <…> „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ <…> не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
👤 Автор клопотання також просить перевірити на конституційність перше речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796), згідно з яким „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке. Заявнику, який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок виконання обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у 1993 році призначено пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796 у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“» від 17 червня 1993 року № 3285–ХІІ (далі – Закон № 3285) у розмірі відшкодування фактичних збитків – 70 відсотків заробітку за роботу в зоні відчуження.
✍️ У 2022 році він звернувся до суду першої інстанції із адміністративним позовом, у якому просив зокрема, зобов’язати відповідача (Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-франківській області) виплачувати йому пенсію з інвалідності відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796 в редакції, що діяла на час призначення йому пенсії, а саме – у розмірі відшкодування фактичних збитків із ступенем втрати працездатності 70% за роботу в зоні відчуження. Суд відмовив йому в задоволені позову. У рішенні суд, зокрема, зазначив, що перерахунок пенсії з обмеженням її граничного розміру є законним і обґрунтованим та не призвів до зменшення розміру пенсії, яку заявник отримував.
📄 Із висновками суду першої інстанції погодився апеляційний адміністративний суд, який залишив скаргу Василя Атаманчука без задоволення, а рішення суду – без змін. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.
🗂️ Другий сенат 25 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича.
💬 Як зазначив суддя-доповідач у справі Сергій Головатий, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність окремі приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами, якими встановлено, що „максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) <…> (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до <…> законів України <…> „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ <…> не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
👤 Автор клопотання також просить перевірити на конституційність перше речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796), згідно з яким „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке. Заявнику, який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок виконання обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у 1993 році призначено пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796 у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“» від 17 червня 1993 року № 3285–ХІІ (далі – Закон № 3285) у розмірі відшкодування фактичних збитків – 70 відсотків заробітку за роботу в зоні відчуження.
✍️ У 2022 році він звернувся до суду першої інстанції із адміністративним позовом, у якому просив зокрема, зобов’язати відповідача (Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-франківській області) виплачувати йому пенсію з інвалідності відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796 в редакції, що діяла на час призначення йому пенсії, а саме – у розмірі відшкодування фактичних збитків із ступенем втрати працездатності 70% за роботу в зоні відчуження. Суд відмовив йому в задоволені позову. У рішенні суд, зокрема, зазначив, що перерахунок пенсії з обмеженням її граничного розміру є законним і обґрунтованим та не призвів до зменшення розміру пенсії, яку заявник отримував.
📄 Із висновками суду першої інстанції погодився апеляційний адміністративний суд, який залишив скаргу Василя Атаманчука без задоволення, а рішення суду – без змін. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.
💬 Автор клопотання вважає, що оспорювані законодавчі приписи не відповідають низці норм Конституції України. У конституційній скарзі він наводить чинну на час призначення йому пенсії частину першу статті 54 Закону № 796 у редакції Закону № 3285, відповідно до якої, зокрема, пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва або захворювання, призначають за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986–1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначають згідно із законодавством, без обмеження, що, на його думку, становило для військовослужбовців – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яким унаслідок цієї катастрофи встановлено інвалідність, гарантії держави щодо нарахування та виплати пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків.
🔷 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
🔶 На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Василь Атаманчук та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
⏯️ Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🖇️ http://surl.li/mnaqa
🔷 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
🔶 На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Василь Атаманчук та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
⏯️ Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🖇️ http://surl.li/mnaqa
⚖️ Суд розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Олега Корецького
🗂️ Другий сенат 25 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Корецького Олега Павловича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Головатий повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність підпункт „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ (далі – Закон № 440).
🔷 Суддя-доповідач поінформував, що Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження в цій справі щодо конституційності лише другого речення абзацу третього підпункту „в‟ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення‟ Закону № 440 та відмовила у відкритті конституційного провадження щодо конституційності абзаців першого, другого, речення першого, третього абзацу третього, абзаців четвертого–сьомого підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440 на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ за неприйнятністю конституційної скарги.
🔶 У другому реченні абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440, що ним внесено зміни до статті 87 Закону України „Про державну службу“, і щодо якого у цій справі відкрито конституційне провадження, встановлено таке: „Суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає, що Олега Корецького було звільнено із займаної ним на державній службі посади через скорочення внаслідок зміни штатного розпису з припиненням державної служби.
✍️ Заявник звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом в якому, зокрема, просив визнати протиправним і скасувати наказ про звільнення його з посади та поновити на посаді, яку він обіймав, або поновити на рівнозначній посаді. Суд відмовив заявникові в задоволенні позову. Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу заявника залишив без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва – без змін.
📄 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Олега Корецького залишила без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду без змін.
📄 Посилаючись на свою судову практику, Верховний Суд, зокрема, констатував, що «вжите у частині третій статті 87 Закону України „Про державну службу“ в редакції Закону № 440–ІХ слово „може“ означає, що на суб’єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов’язок з працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні законодавець залишив на розсуд суб’єкта призначення».
🔷 Обґрунтовуючи свою позицію щодо невідповідності оспорюваних приписів Закону № 440 статті 8 Конституції України, заявник твердить, що підпункт „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440 не містить критеріїв, якими суб’єкт призначення мав керуватись в питанні щодо надання або ненадання державному службовцеві, якого попередили про звільнення в зв’язку зі скороченням його посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, пропозиції обійняти іншу посаду державної служби, а відтак суб’єкта призначення наділено широкою дискрецією без жодних обмежень.
🗂️ Другий сенат 25 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Корецького Олега Павловича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Головатий повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність підпункт „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ (далі – Закон № 440).
🔷 Суддя-доповідач поінформував, що Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження в цій справі щодо конституційності лише другого речення абзацу третього підпункту „в‟ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення‟ Закону № 440 та відмовила у відкритті конституційного провадження щодо конституційності абзаців першого, другого, речення першого, третього абзацу третього, абзаців четвертого–сьомого підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440 на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ за неприйнятністю конституційної скарги.
🔶 У другому реченні абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440, що ним внесено зміни до статті 87 Закону України „Про державну службу“, і щодо якого у цій справі відкрито конституційне провадження, встановлено таке: „Суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає, що Олега Корецького було звільнено із займаної ним на державній службі посади через скорочення внаслідок зміни штатного розпису з припиненням державної служби.
✍️ Заявник звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом в якому, зокрема, просив визнати протиправним і скасувати наказ про звільнення його з посади та поновити на посаді, яку він обіймав, або поновити на рівнозначній посаді. Суд відмовив заявникові в задоволенні позову. Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу заявника залишив без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва – без змін.
📄 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Олега Корецького залишила без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду без змін.
📄 Посилаючись на свою судову практику, Верховний Суд, зокрема, констатував, що «вжите у частині третій статті 87 Закону України „Про державну службу“ в редакції Закону № 440–ІХ слово „може“ означає, що на суб’єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов’язок з працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні законодавець залишив на розсуд суб’єкта призначення».
🔷 Обґрунтовуючи свою позицію щодо невідповідності оспорюваних приписів Закону № 440 статті 8 Конституції України, заявник твердить, що підпункт „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440 не містить критеріїв, якими суб’єкт призначення мав керуватись в питанні щодо надання або ненадання державному службовцеві, якого попередили про звільнення в зв’язку зі скороченням його посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, пропозиції обійняти іншу посаду державної служби, а відтак суб’єкта призначення наділено широкою дискрецією без жодних обмежень.
🔶 На обґрунтування невідповідності оспорюваних приписів Закону № 440 статтям 19, 22, 43 Конституції України, він зазначає, що з 1 травня 2016 року до 24 вересня 2019 року діяла редакція частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“, згідно з якою звільнення державного службовця „допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення“.
У такий спосіб, на думку заявника, державних службовців було захищено від свавільних і протиправних звільнень, а дії роботодавця чітко визначено.
🔷 На підтвердження своєї думки щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону № 440 автор клопотання посилається, зокрема, на рішення Конституційного Суду України, рішення Європейського суду з прав людини та документи Комітету Міністрів Ради Європи.
🔶 Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
👤 На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
⏯️ Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🖇️ http://surl.li/mnasj
У такий спосіб, на думку заявника, державних службовців було захищено від свавільних і протиправних звільнень, а дії роботодавця чітко визначено.
🔷 На підтвердження своєї думки щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону № 440 автор клопотання посилається, зокрема, на рішення Конституційного Суду України, рішення Європейського суду з прав людини та документи Комітету Міністрів Ради Європи.
🔶 Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
👤 На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
⏯️ Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🖇️ http://surl.li/mnasj
Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів
⚖️ У середу, 25 жовтня 2023 року, відбулося пленарне засідання Першого сенату, на якому судді об’єднали в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами
✍️Стефурака Ігоря Ярославовича,
✍️Палатова Сергія Олеговича,
✍️Чегеля Богдана Івановича,
✍️Бредуна Олександра Васильовича та
✍️Тиховської Оксани Андріївни щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
📑 Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
- Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ;
- Атаманчука Василя Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
▪️ У цих справах Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
📑 Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, Другий сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за такими конституційними скаргами:
✍️ Сотніченка Степана Петровича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII;
✍️ Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України;
✍️ Тимошенкової Оксани Василівни щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️ Розгляд цих справ відбудеться на пленарних засіданнях у формі письмових проваджень.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше за посиланням: http://surl.li/mnllu
⚖️ У середу, 25 жовтня 2023 року, відбулося пленарне засідання Першого сенату, на якому судді об’єднали в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами
✍️Стефурака Ігоря Ярославовича,
✍️Палатова Сергія Олеговича,
✍️Чегеля Богдана Івановича,
✍️Бредуна Олександра Васильовича та
✍️Тиховської Оксани Андріївни щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
📑 Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
- Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ;
- Атаманчука Василя Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
▪️ У цих справах Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
📑 Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, Другий сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за такими конституційними скаргами:
✍️ Сотніченка Степана Петровича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII;
✍️ Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України;
✍️ Тимошенкової Оксани Василівни щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️ Розгляд цих справ відбудеться на пленарних засіданнях у формі письмових проваджень.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше за посиланням: http://surl.li/mnllu
🇺🇦 Поділ державної влади і механізми стримування та противаг: юридичні позиції Конституційного Суду України
💬 Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
📚 Під час лекції суддя розповіла про перші філософські вчення та ідеї принципу поділу влади, зокрема викладені у працях Платона, Аристотеля, Джона Локка та Шарля Луї Монтеск’є.
💬 За її словами, на відміну від концепції англійського філософа Джона Локка, французький правознавець, філософ Шарль Луї Монтеск’є, виключив існування домінуючої гілки влади й утілив принцип рівності трьох гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової).
🔎 У своїй головній праці „Про дух законів“ (1748) Шарль Луї Монтеск’є обґрунтував концепцію „розподілу влади“, що стала класичною в політичній теорії та практиці.
📖 Ішлося і про те, що принцип поділу влади уґрунтовано на системі стримувань і противаг утілено в Конституції США 1787 року. Водночас деякі українські дослідники вважають, що першим джерелом права, в якому відтворено цей принцип, є „Пакти та Конституція законів і вольностей Війська Запорозького“ (1710).
🔗 Лекторка зосередила увагу на моделях поділу влади, у контексті яких діють різні механізми стримувань і противаг; висновках Венеційської Комісії щодо поділу і балансу влади та юридичних позиціях органів конституційного контролю.
🎞 https://cutt.ly/uwEpb0yM
📝 Слухачі заходу взяли участь у тематичній онлайн-вікторині, за результатами якої визначили переможців.
👉 Тест https://cutt.ly/zwEpnLOE
👉 Відповіді https://cutt.ly/awEpncon
💬 Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
📚 Під час лекції суддя розповіла про перші філософські вчення та ідеї принципу поділу влади, зокрема викладені у працях Платона, Аристотеля, Джона Локка та Шарля Луї Монтеск’є.
💬 За її словами, на відміну від концепції англійського філософа Джона Локка, французький правознавець, філософ Шарль Луї Монтеск’є, виключив існування домінуючої гілки влади й утілив принцип рівності трьох гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової).
🔎 У своїй головній праці „Про дух законів“ (1748) Шарль Луї Монтеск’є обґрунтував концепцію „розподілу влади“, що стала класичною в політичній теорії та практиці.
📖 Ішлося і про те, що принцип поділу влади уґрунтовано на системі стримувань і противаг утілено в Конституції США 1787 року. Водночас деякі українські дослідники вважають, що першим джерелом права, в якому відтворено цей принцип, є „Пакти та Конституція законів і вольностей Війська Запорозького“ (1710).
🔗 Лекторка зосередила увагу на моделях поділу влади, у контексті яких діють різні механізми стримувань і противаг; висновках Венеційської Комісії щодо поділу і балансу влади та юридичних позиціях органів конституційного контролю.
🎞 https://cutt.ly/uwEpb0yM
📝 Слухачі заходу взяли участь у тематичній онлайн-вікторині, за результатами якої визначили переможців.
👉 Тест https://cutt.ly/zwEpnLOE
👉 Відповіді https://cutt.ly/awEpncon
YouTube
Поділ державної влади і механізми стримування та противаг: юридичні позиції КСУ
Поділ державної влади і механізми стримування та противаг: юридичні позиції Конституційного Суду України
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції суддя розповіла про перші філософські вчення та ідеї…
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції суддя розповіла про перші філософські вчення та ідеї…
⚖️ Велика палата та колегії суддів провели засідання: ухвалили 4 ухвали
У четвер, 26 жовтня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Також на засіданні Велика палата подовжила до 23 листопада ц.р. строк ухвалення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Константина Михайлова.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
✍️ Конторського Петра Федоровича щодо конституційності підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“ від 08 липня 2011 року № 3674-VI у редакції Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII;
✍️ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності приписів пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу XIII „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
📈Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📑 Водночас колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дребітка Євгенія Вікторовича щодо конституційності другого речення частини першої статті 115 Кримінального процесуального кодексу України.
📈 Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
http://surl.li/mnxua
У четвер, 26 жовтня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Також на засіданні Велика палата подовжила до 23 листопада ц.р. строк ухвалення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Константина Михайлова.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
✍️ Конторського Петра Федоровича щодо конституційності підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“ від 08 липня 2011 року № 3674-VI у редакції Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII;
✍️ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності приписів пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу XIII „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
📈Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📑 Водночас колегія суддів відмовила (не одностайно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дребітка Євгенія Вікторовича щодо конституційності другого речення частини першої статті 115 Кримінального процесуального кодексу України.
📈 Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
http://surl.li/mnxua
⚖️ Суд розглядав справи за конституційним поданням і конституційними скаргами
У вівторок, 31 жовтня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️ за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ за конституційними скаргами
✍️ Мартиросяна Гагіка Міграновича,
✍️ Копилової Надії Анатоліївни,
✍️ Забари Альони Володимирівни,
✍️ Трутнєва Сергія Валерійовича,
✍️ Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/mrwnz
У вівторок, 31 жовтня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
▪️ за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Цивільного процесуального кодексу України;
▪️ за конституційними скаргами
✍️ Мартиросяна Гагіка Міграновича,
✍️ Копилової Надії Анатоліївни,
✍️ Забари Альони Володимирівни,
✍️ Трутнєва Сергія Валерійовича,
✍️ Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
http://surl.li/mrwnz