⚖️#КСУ перевіряє на конституційність окремий припис Сімейного кодексу України. Колегія суддів відкрила провадження за конституційною скаргою
🔸У четвер, 19 жовтня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
http://surl.li/mictq
🔸У четвер, 19 жовтня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
http://surl.li/mictq
📚 Лекція суддів Конституційного Суду України Галини Юровської й Віктора Городовенка на тему „Застосування практики Європейського суду з прав людини Конституційним Судом України“
⚖️ Конституційний Суд України враховує приписи чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та практику тлумачення і застосування цих договорів міжнародними органами, юрисдикцію яких визнала Україна, зокрема Європейським судом з прав людини, – ішлося під час лекції.
💬 Судді акцентували на основних аспектах законодавчого регулювання питань, пов’язаних із виконанням рішень Європейського суду з прав людини, на застосуванні судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ.
🔎 Конституційний Суд України застосував практику ЄСПЛ у Рішенні про смертну кару від 29 грудня 1999 року і зокрема зазначив: „ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню“. Згаданий припис відтворює статтю 3 Європейської Конвенції з прав людини, а невідповідність смертної кари цій статті Конвенції підтверджує ЄСПЛ, юрисдикцію якого щодо тлумачення зазначеної Конвенції визнала Україна.
👥 Для учасників лекції було надано детальну інформацію про рішення Конституційного Суду України, у яких Суд керується позиціями ЄСПЛ і використовує його практику, зокрема для обґрунтування неприпустимості обмеження прав і свобод людини.
📑 Цікавою для слухачів також буде інформація про те, що Європейським судом з прав людини ухвалені рішення щодо України у справах стосовно права на повагу до приватного і сімейного життя, права на шлюб, права на справедливий суд, свободи зібрань і об’єднань, свободи вираження поглядів, заборони дискримінації тощо.
⏯ Про це та інше дивіться у лекції https://cutt.ly/ywWL0Sfp
⚖️ Конституційний Суд України враховує приписи чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та практику тлумачення і застосування цих договорів міжнародними органами, юрисдикцію яких визнала Україна, зокрема Європейським судом з прав людини, – ішлося під час лекції.
💬 Судді акцентували на основних аспектах законодавчого регулювання питань, пов’язаних із виконанням рішень Європейського суду з прав людини, на застосуванні судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ.
🔎 Конституційний Суд України застосував практику ЄСПЛ у Рішенні про смертну кару від 29 грудня 1999 року і зокрема зазначив: „ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню“. Згаданий припис відтворює статтю 3 Європейської Конвенції з прав людини, а невідповідність смертної кари цій статті Конвенції підтверджує ЄСПЛ, юрисдикцію якого щодо тлумачення зазначеної Конвенції визнала Україна.
👥 Для учасників лекції було надано детальну інформацію про рішення Конституційного Суду України, у яких Суд керується позиціями ЄСПЛ і використовує його практику, зокрема для обґрунтування неприпустимості обмеження прав і свобод людини.
📑 Цікавою для слухачів також буде інформація про те, що Європейським судом з прав людини ухвалені рішення щодо України у справах стосовно права на повагу до приватного і сімейного життя, права на шлюб, права на справедливий суд, свободи зібрань і об’єднань, свободи вираження поглядів, заборони дискримінації тощо.
⏯ Про це та інше дивіться у лекції https://cutt.ly/ywWL0Sfp
YouTube
Застосування практики Європейського суду з прав людини Конституційним Судом України
📚 Лекція суддів Конституційного Суду України Галини Юровської й Віктора Городовенка на тему „Застосування практики Європейського суду з прав людини Конституційним Судом України“
⚖️ Конституційний Суд України враховує приписи чинних міжнародних договорів…
⚖️ Конституційний Суд України враховує приписи чинних міжнародних договорів…
🔹Суддя КСУ Олександр Петришин у Вільнюсі виступив із доповіддю перед представниками європейських конституційних судів та відомими конституціоналістами
🗞Суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин на запрошення юридичного факультету Університету Миколаса Ромеріса, перебував у Литовській Республіці, де 20 жовтня цього року взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції „Конституційний контроль як засадничий складник демократичної держави“, що відбулася у м. Вільнюс.
▪️ Захід організовано Університетом Миколаса Ромеріса спільно з Конституційним Судом Литовської Республіки, Парламентом Литовської Республіки та Асоціацією адвокатів Литви з нагоди 30-ї річниці від дня заснування Конституційного Суду Литовської Республіки.
👥Відкрила міжнародну конференцію Вікторія Чміліте-Нільсен, спікер Сейму Литовської Республіки. У межах урочистої церемонії до запрошених із вітальними словами також звернулися Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Ґінтарас Ґода, декан юридичного факультету Університету Миколаса Ромеріса Ліра Якулевічєнє та інші.
Серед запрошених були судді європейських конституційних судів та вищих судових органів, парламентарі, відомі науковці та практики в галузі конституційного права.
🔹На тематичних сесіях учасники конференції розглянули такі питання:
- історичні передумови здійснення конституційного контролю, його особливості на сучасному етапі розвитку правової системи країни;
- зв’язок конституційного контролю з доктриною життєздатної конституції (англ. «living constitution doctrine»);
- захист людських прав і свобод у контексті постійних викликів глобального юридичного правопорядку та особливості конституційного контролю в демократичних державах.
☑️Під час четвертої тематичної сесії суддя КСУ Олександр Петришин виступив із доповіддю на тему „Конституційний Суд України в умовах воєнного стану (демократії, яка здатна себе захищати)“.
Зауважимо, що організатори конференції продемонстрували велику повагу до Конституційного Суду України і попросили Олександра Петришина виголосити свою доповідь українською мовою, попри те, що робочими мовами конференції були литовська та англійська.
💬У виступі суддя розповів про те, що вітчизняний орган конституційного контролю виконує свої функції під час воєнного стану та в такий спосіб бере участь у спротиві агресії російської федерації. Зокрема, суддя повідомив про ухвалені Судом рішення щодо захисту цілої низки конституційних прав громадян за період із 24 лютого 2022 року й до сьогодні.
Крім того, доповідач зазначив, що поряд із напрацюванням власної практики забезпечення доступу до конституційного правосуддя Суд активно прагне використовувати міжнародний досвід у цій ділянці.
🖇„У всіх своїх рішеннях Конституційний Суд прагне до використання усталених підходів та стандартів діяльності європейських конституційних судів, провідною ідеєю яких є дотримання принципу верховенства права (правовладдя), демократичних засад діяльності державної влади“, – наголосив Олександр Петришин.
Олександр Петришин від імені Конституційного Суду України привітав литовських колег із 30-ю річницею з дня заснування Конституційного Суду Литовської Республіки та подякував усім присутнім за можливість обговорити актуальні проблеми конституційного судочинства.
Також під час перебування у Вільнюсі суддя КСУ Олександр Петришин відвідав Сейм та Конституційний Суд Литовської Республіки, де відбулася зустріч із окремими його суддями. Судді обговорили діяльність органів конституційної юрисдикції в обох країнах. Зокрема, розглянули різні аспекти діяльності конституційних судів, серед яких їх повноваження, структурна організація та поточні виклики, з якими вони зіштовхуються.
🔹Окремою темою було питання розвитку двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Литовської Республіки.
🗞Суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин на запрошення юридичного факультету Університету Миколаса Ромеріса, перебував у Литовській Республіці, де 20 жовтня цього року взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції „Конституційний контроль як засадничий складник демократичної держави“, що відбулася у м. Вільнюс.
▪️ Захід організовано Університетом Миколаса Ромеріса спільно з Конституційним Судом Литовської Республіки, Парламентом Литовської Республіки та Асоціацією адвокатів Литви з нагоди 30-ї річниці від дня заснування Конституційного Суду Литовської Республіки.
👥Відкрила міжнародну конференцію Вікторія Чміліте-Нільсен, спікер Сейму Литовської Республіки. У межах урочистої церемонії до запрошених із вітальними словами також звернулися Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Ґінтарас Ґода, декан юридичного факультету Університету Миколаса Ромеріса Ліра Якулевічєнє та інші.
Серед запрошених були судді європейських конституційних судів та вищих судових органів, парламентарі, відомі науковці та практики в галузі конституційного права.
🔹На тематичних сесіях учасники конференції розглянули такі питання:
- історичні передумови здійснення конституційного контролю, його особливості на сучасному етапі розвитку правової системи країни;
- зв’язок конституційного контролю з доктриною життєздатної конституції (англ. «living constitution doctrine»);
- захист людських прав і свобод у контексті постійних викликів глобального юридичного правопорядку та особливості конституційного контролю в демократичних державах.
☑️Під час четвертої тематичної сесії суддя КСУ Олександр Петришин виступив із доповіддю на тему „Конституційний Суд України в умовах воєнного стану (демократії, яка здатна себе захищати)“.
Зауважимо, що організатори конференції продемонстрували велику повагу до Конституційного Суду України і попросили Олександра Петришина виголосити свою доповідь українською мовою, попри те, що робочими мовами конференції були литовська та англійська.
💬У виступі суддя розповів про те, що вітчизняний орган конституційного контролю виконує свої функції під час воєнного стану та в такий спосіб бере участь у спротиві агресії російської федерації. Зокрема, суддя повідомив про ухвалені Судом рішення щодо захисту цілої низки конституційних прав громадян за період із 24 лютого 2022 року й до сьогодні.
Крім того, доповідач зазначив, що поряд із напрацюванням власної практики забезпечення доступу до конституційного правосуддя Суд активно прагне використовувати міжнародний досвід у цій ділянці.
🖇„У всіх своїх рішеннях Конституційний Суд прагне до використання усталених підходів та стандартів діяльності європейських конституційних судів, провідною ідеєю яких є дотримання принципу верховенства права (правовладдя), демократичних засад діяльності державної влади“, – наголосив Олександр Петришин.
Олександр Петришин від імені Конституційного Суду України привітав литовських колег із 30-ю річницею з дня заснування Конституційного Суду Литовської Республіки та подякував усім присутнім за можливість обговорити актуальні проблеми конституційного судочинства.
Також під час перебування у Вільнюсі суддя КСУ Олександр Петришин відвідав Сейм та Конституційний Суд Литовської Республіки, де відбулася зустріч із окремими його суддями. Судді обговорили діяльність органів конституційної юрисдикції в обох країнах. Зокрема, розглянули різні аспекти діяльності конституційних судів, серед яких їх повноваження, структурна організація та поточні виклики, з якими вони зіштовхуються.
🔹Окремою темою було питання розвитку двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Литовської Республіки.
🔸Олександр Петришин подякував Конституційному Суду Литовської Республіки за постійну підтримку і готовність розвивати двосторонні відносини. „Щиро вдячний литовському народові та всім інституціям Литовської Республіки за непохитну підтримку України та нашого народу в часи тяжких випробувань. Окремо хочу подякувати колегам із Конституційного Суду Литви за плідну і дружню співпрацю та партнерство між нашими органами, що сприяють втіленню спільних проєктів у галузі конституційного судочинства“, – підсумував суддя КСУ.
http://surl.li/mlzdq
http://surl.li/mlzdq
📚 Судді Конституційного Суду України провели робочу зустріч із керівниками Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
✅ Сьогодні, 25 жовтня 2023 року, судді Конституційного Суду України, які входять до складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення – Оксана Грищук (голова комісії), Віктор Колісник, Віктор Кривенко та Олександр Петришин мали зустріч із головою Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрієм Барабашем, його заступником Сергієм Різником та вченим секретарем Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Сергієм Вавженчуком, на якій обговорили організаційні питання, розв’язання яких потрібно для проведення чергового засідання НКР.
👥Участь у зустрічі також взяли керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний та перший заступник керівника Секретаріату Суду – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк.
📝Під час зустрічі було порушено такі питання: узгодження тематики фахової дискусії, організаційні питання проведення V засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
💬Члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України висловили пропозиції щодо нової форми взаємодії суддів і науковців, зокрема стосовно створення міні-груп із науковців-дослідників у відповідних галузях права для обговорення актуальних питань тощо.
📑 Судді подякували членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України за їхню роботу, зокрема, відзначивши, що науковці надали 63 висновки з 65-ти за запитами суддів Конституційного Суду України, що свідчить про ефективну взаємодію.
✅ Сьогодні, 25 жовтня 2023 року, судді Конституційного Суду України, які входять до складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення – Оксана Грищук (голова комісії), Віктор Колісник, Віктор Кривенко та Олександр Петришин мали зустріч із головою Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрієм Барабашем, його заступником Сергієм Різником та вченим секретарем Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Сергієм Вавженчуком, на якій обговорили організаційні питання, розв’язання яких потрібно для проведення чергового засідання НКР.
👥Участь у зустрічі також взяли керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний та перший заступник керівника Секретаріату Суду – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк.
📝Під час зустрічі було порушено такі питання: узгодження тематики фахової дискусії, організаційні питання проведення V засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
💬Члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України висловили пропозиції щодо нової форми взаємодії суддів і науковців, зокрема стосовно створення міні-груп із науковців-дослідників у відповідних галузях права для обговорення актуальних питань тощо.
📑 Судді подякували членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України за їхню роботу, зокрема, відзначивши, що науковці надали 63 висновки з 65-ти за запитами суддів Конституційного Суду України, що свідчить про ефективну взаємодію.
⚖️ Суд розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Василя Атаманчука, який оспорює окремі приписи законів щодо обмеження максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“
🗂️ Другий сенат 25 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича.
💬 Як зазначив суддя-доповідач у справі Сергій Головатий, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність окремі приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами, якими встановлено, що „максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) <…> (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до <…> законів України <…> „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ <…> не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
👤 Автор клопотання також просить перевірити на конституційність перше речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796), згідно з яким „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке. Заявнику, який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок виконання обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у 1993 році призначено пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796 у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“» від 17 червня 1993 року № 3285–ХІІ (далі – Закон № 3285) у розмірі відшкодування фактичних збитків – 70 відсотків заробітку за роботу в зоні відчуження.
✍️ У 2022 році він звернувся до суду першої інстанції із адміністративним позовом, у якому просив зокрема, зобов’язати відповідача (Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-франківській області) виплачувати йому пенсію з інвалідності відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796 в редакції, що діяла на час призначення йому пенсії, а саме – у розмірі відшкодування фактичних збитків із ступенем втрати працездатності 70% за роботу в зоні відчуження. Суд відмовив йому в задоволені позову. У рішенні суд, зокрема, зазначив, що перерахунок пенсії з обмеженням її граничного розміру є законним і обґрунтованим та не призвів до зменшення розміру пенсії, яку заявник отримував.
📄 Із висновками суду першої інстанції погодився апеляційний адміністративний суд, який залишив скаргу Василя Атаманчука без задоволення, а рішення суду – без змін. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.
🗂️ Другий сенат 25 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича.
💬 Як зазначив суддя-доповідач у справі Сергій Головатий, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність окремі приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами, якими встановлено, що „максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) <…> (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до <…> законів України <…> „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ <…> не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
👤 Автор клопотання також просить перевірити на конституційність перше речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796), згідно з яким „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке. Заявнику, який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок виконання обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у 1993 році призначено пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796 у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“» від 17 червня 1993 року № 3285–ХІІ (далі – Закон № 3285) у розмірі відшкодування фактичних збитків – 70 відсотків заробітку за роботу в зоні відчуження.
✍️ У 2022 році він звернувся до суду першої інстанції із адміністративним позовом, у якому просив зокрема, зобов’язати відповідача (Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-франківській області) виплачувати йому пенсію з інвалідності відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796 в редакції, що діяла на час призначення йому пенсії, а саме – у розмірі відшкодування фактичних збитків із ступенем втрати працездатності 70% за роботу в зоні відчуження. Суд відмовив йому в задоволені позову. У рішенні суд, зокрема, зазначив, що перерахунок пенсії з обмеженням її граничного розміру є законним і обґрунтованим та не призвів до зменшення розміру пенсії, яку заявник отримував.
📄 Із висновками суду першої інстанції погодився апеляційний адміністративний суд, який залишив скаргу Василя Атаманчука без задоволення, а рішення суду – без змін. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.
💬 Автор клопотання вважає, що оспорювані законодавчі приписи не відповідають низці норм Конституції України. У конституційній скарзі він наводить чинну на час призначення йому пенсії частину першу статті 54 Закону № 796 у редакції Закону № 3285, відповідно до якої, зокрема, пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва або захворювання, призначають за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986–1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначають згідно із законодавством, без обмеження, що, на його думку, становило для військовослужбовців – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яким унаслідок цієї катастрофи встановлено інвалідність, гарантії держави щодо нарахування та виплати пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків.
🔷 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
🔶 На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Василь Атаманчук та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
⏯️ Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🖇️ http://surl.li/mnaqa
🔷 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
🔶 На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Василь Атаманчук та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
⏯️ Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🖇️ http://surl.li/mnaqa
⚖️ Суд розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Олега Корецького
🗂️ Другий сенат 25 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Корецького Олега Павловича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Головатий повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність підпункт „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ (далі – Закон № 440).
🔷 Суддя-доповідач поінформував, що Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження в цій справі щодо конституційності лише другого речення абзацу третього підпункту „в‟ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення‟ Закону № 440 та відмовила у відкритті конституційного провадження щодо конституційності абзаців першого, другого, речення першого, третього абзацу третього, абзаців четвертого–сьомого підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440 на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ за неприйнятністю конституційної скарги.
🔶 У другому реченні абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440, що ним внесено зміни до статті 87 Закону України „Про державну службу“, і щодо якого у цій справі відкрито конституційне провадження, встановлено таке: „Суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає, що Олега Корецького було звільнено із займаної ним на державній службі посади через скорочення внаслідок зміни штатного розпису з припиненням державної служби.
✍️ Заявник звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом в якому, зокрема, просив визнати протиправним і скасувати наказ про звільнення його з посади та поновити на посаді, яку він обіймав, або поновити на рівнозначній посаді. Суд відмовив заявникові в задоволенні позову. Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу заявника залишив без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва – без змін.
📄 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Олега Корецького залишила без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду без змін.
📄 Посилаючись на свою судову практику, Верховний Суд, зокрема, констатував, що «вжите у частині третій статті 87 Закону України „Про державну службу“ в редакції Закону № 440–ІХ слово „може“ означає, що на суб’єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов’язок з працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні законодавець залишив на розсуд суб’єкта призначення».
🔷 Обґрунтовуючи свою позицію щодо невідповідності оспорюваних приписів Закону № 440 статті 8 Конституції України, заявник твердить, що підпункт „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440 не містить критеріїв, якими суб’єкт призначення мав керуватись в питанні щодо надання або ненадання державному службовцеві, якого попередили про звільнення в зв’язку зі скороченням його посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, пропозиції обійняти іншу посаду державної служби, а відтак суб’єкта призначення наділено широкою дискрецією без жодних обмежень.
🗂️ Другий сенат 25 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Корецького Олега Павловича.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Головатий повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність підпункт „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ (далі – Закон № 440).
🔷 Суддя-доповідач поінформував, що Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження в цій справі щодо конституційності лише другого речення абзацу третього підпункту „в‟ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення‟ Закону № 440 та відмовила у відкритті конституційного провадження щодо конституційності абзаців першого, другого, речення першого, третього абзацу третього, абзаців четвертого–сьомого підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440 на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ за неприйнятністю конституційної скарги.
🔶 У другому реченні абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440, що ним внесено зміни до статті 87 Закону України „Про державну службу“, і щодо якого у цій справі відкрито конституційне провадження, встановлено таке: „Суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає, що Олега Корецького було звільнено із займаної ним на державній службі посади через скорочення внаслідок зміни штатного розпису з припиненням державної служби.
✍️ Заявник звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом в якому, зокрема, просив визнати протиправним і скасувати наказ про звільнення його з посади та поновити на посаді, яку він обіймав, або поновити на рівнозначній посаді. Суд відмовив заявникові в задоволенні позову. Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу заявника залишив без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва – без змін.
📄 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Олега Корецького залишила без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду без змін.
📄 Посилаючись на свою судову практику, Верховний Суд, зокрема, констатував, що «вжите у частині третій статті 87 Закону України „Про державну службу“ в редакції Закону № 440–ІХ слово „може“ означає, що на суб’єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов’язок з працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні законодавець залишив на розсуд суб’єкта призначення».
🔷 Обґрунтовуючи свою позицію щодо невідповідності оспорюваних приписів Закону № 440 статті 8 Конституції України, заявник твердить, що підпункт „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 440 не містить критеріїв, якими суб’єкт призначення мав керуватись в питанні щодо надання або ненадання державному службовцеві, якого попередили про звільнення в зв’язку зі скороченням його посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, пропозиції обійняти іншу посаду державної служби, а відтак суб’єкта призначення наділено широкою дискрецією без жодних обмежень.
🔶 На обґрунтування невідповідності оспорюваних приписів Закону № 440 статтям 19, 22, 43 Конституції України, він зазначає, що з 1 травня 2016 року до 24 вересня 2019 року діяла редакція частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“, згідно з якою звільнення державного службовця „допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення“.
У такий спосіб, на думку заявника, державних службовців було захищено від свавільних і протиправних звільнень, а дії роботодавця чітко визначено.
🔷 На підтвердження своєї думки щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону № 440 автор клопотання посилається, зокрема, на рішення Конституційного Суду України, рішення Європейського суду з прав людини та документи Комітету Міністрів Ради Європи.
🔶 Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
👤 На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
⏯️ Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🖇️ http://surl.li/mnasj
У такий спосіб, на думку заявника, державних службовців було захищено від свавільних і протиправних звільнень, а дії роботодавця чітко визначено.
🔷 На підтвердження своєї думки щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону № 440 автор клопотання посилається, зокрема, на рішення Конституційного Суду України, рішення Європейського суду з прав людини та документи Комітету Міністрів Ради Європи.
🔶 Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
👤 На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
⏯️ Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
🖇️ http://surl.li/mnasj
Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів
⚖️ У середу, 25 жовтня 2023 року, відбулося пленарне засідання Першого сенату, на якому судді об’єднали в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами
✍️Стефурака Ігоря Ярославовича,
✍️Палатова Сергія Олеговича,
✍️Чегеля Богдана Івановича,
✍️Бредуна Олександра Васильовича та
✍️Тиховської Оксани Андріївни щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
📑 Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
- Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ;
- Атаманчука Василя Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
▪️ У цих справах Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
📑 Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, Другий сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за такими конституційними скаргами:
✍️ Сотніченка Степана Петровича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII;
✍️ Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України;
✍️ Тимошенкової Оксани Василівни щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️ Розгляд цих справ відбудеться на пленарних засіданнях у формі письмових проваджень.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше за посиланням: http://surl.li/mnllu
⚖️ У середу, 25 жовтня 2023 року, відбулося пленарне засідання Першого сенату, на якому судді об’єднали в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами
✍️Стефурака Ігоря Ярославовича,
✍️Палатова Сергія Олеговича,
✍️Чегеля Богдана Івановича,
✍️Бредуна Олександра Васильовича та
✍️Тиховської Оксани Андріївни щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
📑 Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
- Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ;
- Атаманчука Василя Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
▪️ У цих справах Суд перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
📑 Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, Другий сенат на засіданнях розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за такими конституційними скаргами:
✍️ Сотніченка Степана Петровича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII;
✍️ Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-IX у взаємозв'язку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України;
✍️ Тимошенкової Оксани Василівни щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️ Розгляд цих справ відбудеться на пленарних засіданнях у формі письмових проваджень.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше за посиланням: http://surl.li/mnllu