У жовтні минає 27 років із дня заснування Конституційного Суду України – органу конституційної юрисдикції, покликанням якого є забезпечення верховенства Конституції України.
За цей час Конституційний Суд України ухвалив 400 рішень та 42 висновки, в яких сформулював юридичні позиції щодо захисту українських конституційних цінностей, зокрема: незалежності України, її суверенітету, ідентичності Українського народу та людської гідності.
З-поміж ухвалених Конституційним Судом України рішень за весь період його діяльності історичними є, зокрема, про скасування в Україні смертної кари як виду покарання, про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, про забезпечення функціонування української мови як державної.
На Конституційному Суді України лежить велика відповідальність – робити свій професійний, тобто юридичний, внесок у справу збереження Української державності, її захисту від зовнішнього ворога та гарантування українцям права на гідне людини існування як самобутньої нації.
Слава Україні!
Героям слава!
https://cutt.ly/QwQhTHV1
За цей час Конституційний Суд України ухвалив 400 рішень та 42 висновки, в яких сформулював юридичні позиції щодо захисту українських конституційних цінностей, зокрема: незалежності України, її суверенітету, ідентичності Українського народу та людської гідності.
З-поміж ухвалених Конституційним Судом України рішень за весь період його діяльності історичними є, зокрема, про скасування в Україні смертної кари як виду покарання, про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, про забезпечення функціонування української мови як державної.
На Конституційному Суді України лежить велика відповідальність – робити свій професійний, тобто юридичний, внесок у справу збереження Української державності, її захисту від зовнішнього ворога та гарантування українцям права на гідне людини існування як самобутньої нації.
Слава Україні!
Героям слава!
https://cutt.ly/QwQhTHV1
YouTube
27-ма річниця з дня заснування Конституційного Суду України
⚖️#КСУ розглядав справи за конституційними поданнями.
Колегії суддів ухвалили дві ухвали
📚У вівторок, 17 жовтня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖50 народних депутатів України щодо конституційності пунктів 3, 4 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг“, деяких указів Президента України;
➖ 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Деталі за посиланням: http://surl.li/mgjme
Колегії суддів ухвалили дві ухвали
📚У вівторок, 17 жовтня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖50 народних депутатів України щодо конституційності пунктів 3, 4 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг“, деяких указів Президента України;
➖ 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Деталі за посиланням: http://surl.li/mgjme
⚖️Конституційне право на працю та доступ до державної служби: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Оксани Тиховської
Перший сенат 18 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тиховської Оксани Андріївни.
💬Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність друге речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII (далі – Закон № 889) у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ (далі – Закон№ 440).
📄Оспорюваним приписом, який втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності, було встановлено, що „суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що Оксану Тиховську звільнили із займаної посади у зв’язку з ліквідацією державного органу з припиненням державної служби. Не погодившись із наказом про звільнення, заявниця звернулася до суду першої інстанції з позовом про скасування цього наказу та поновлення її на посаді. Суд відмовив їй у задоволенні позовних вимог, зазначивши у рішенні, що відповідно до чинного на час звільнення законодавства суб’єкт призначення або керівник державної служби може, але не зобов’язаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).
📑 Водночас Суд апеляційної інстанції з позовними вимогами заявниці погодився, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, вказавши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, зокрема, в частині дотримання попередження Оксани Тиховської про наступне вивільнення з державної служби у зв’язку з ліквідацією. Питання щодо обов’язковості пропонувати вакантну посаду у цьому ж державному органі суд не досліджував.
📑 Із позицією апеляційного суду не погодився Верховний Суд, який скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції. У своїй постанові Верховний Суд зокрема зазначив, що в оспорюваному законодавчому приписі вжите слово „може“ означає, що на суб’єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов’язок із працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні, законодавець залишив на розсуд суб’єкта призначення.
💬На думку заявниці, оспорюваний припис Закону № 889 у редакції Закону № 440 порушує принцип правової визначеності, призвів до звуження змісту та обсягу її конституційних прав на працю та на доступ до державної служби, а також позбавив захисту від незаконного звільнення.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного розгляду справи, підготовки необхідних матеріалів та висновків із питань, порушених у конституційній скарзі, були направлені запити до наукових установ, а також до Верховної Ради України та Президента України. Він також поінформував, що в провадженні Суду перебуває кілька справ із того самого питання.
🔸Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання була присутня суб’єкт права на конституційну скаргу Оксана Тиховська.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
➡️ http://surl.li/mhcpg
Перший сенат 18 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тиховської Оксани Андріївни.
💬Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність друге речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII (далі – Закон № 889) у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ (далі – Закон№ 440).
📄Оспорюваним приписом, який втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності, було встановлено, що „суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що Оксану Тиховську звільнили із займаної посади у зв’язку з ліквідацією державного органу з припиненням державної служби. Не погодившись із наказом про звільнення, заявниця звернулася до суду першої інстанції з позовом про скасування цього наказу та поновлення її на посаді. Суд відмовив їй у задоволенні позовних вимог, зазначивши у рішенні, що відповідно до чинного на час звільнення законодавства суб’єкт призначення або керівник державної служби може, але не зобов’язаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).
📑 Водночас Суд апеляційної інстанції з позовними вимогами заявниці погодився, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, вказавши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, зокрема, в частині дотримання попередження Оксани Тиховської про наступне вивільнення з державної служби у зв’язку з ліквідацією. Питання щодо обов’язковості пропонувати вакантну посаду у цьому ж державному органі суд не досліджував.
📑 Із позицією апеляційного суду не погодився Верховний Суд, який скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції. У своїй постанові Верховний Суд зокрема зазначив, що в оспорюваному законодавчому приписі вжите слово „може“ означає, що на суб’єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов’язок із працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні, законодавець залишив на розсуд суб’єкта призначення.
💬На думку заявниці, оспорюваний припис Закону № 889 у редакції Закону № 440 порушує принцип правової визначеності, призвів до звуження змісту та обсягу її конституційних прав на працю та на доступ до державної служби, а також позбавив захисту від незаконного звільнення.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного розгляду справи, підготовки необхідних матеріалів та висновків із питань, порушених у конституційній скарзі, були направлені запити до наукових установ, а також до Верховної Ради України та Президента України. Він також поінформував, що в провадженні Суду перебуває кілька справ із того самого питання.
🔸Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання була присутня суб’єкт права на конституційну скаргу Оксана Тиховська.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
➡️ http://surl.li/mhcpg
#КСУ перевірить на конституційність законодавчий припис, згідно з яким рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями
✍️Другий сенат Суду 18 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність‟ від 5 липня 2012 року № 5076–VI (далі – Закон).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що відповідно до частини третьої статті 57 Закону „рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями“.
Автор клопотання у конституційній скарзі вказує, що оспорюваний припис Закону суперечить частинам першій-третій статті 57 Конституції України, у зв’язку з тим, що:
➖„Закон передбачає, що рішення Ради адвокатів України, якщо сама Рада адвокатів України не вирішить інакше, вступають в силу негайно з моменту їх прийняття – навіть якщо ці рішення мають характер нормативно-правових актів та потребують їх офіційного у встановленому законом порядку доведення до відома громадян. Тобто за замовчуванням за спірною нормою закону нормативно-правові акти Ради адвокатів України вступають в чинність не з моменту їх оприлюднення, а з моменту прийняття – навіть якщо ці дати значно розбігаються в часі;
➖ Закон дозволяє набрання чинності нормативно-правовими актами Ради адвокатів України без їх офіційного оприлюднення у спосіб, який передбачав би створення ними правових ефектів не раніше моменту, коли учасники правовідносин дізналися чи могли б достеменно дізнатись про їх зміст;
➖Закон передбачає можливість набрання нормативно-правовими актами Ради адвокатів України чинності без фіксації моменту, дня їх оприлюднення, а також і фіксації автентичного їх тексту. Через це неможливо визначити ані конкретний момент, коли права і обов’язки починають обмежуватись нормативно-правовими актами Ради адвокатів України, ані неможливо встановити автентичну версію такого нормативно-правового акту…‟.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, оспорюваний припис Закону порушує його конституційне право знати свої права і обов’язки (частина перша статті 57 Конституції України), оскільки передбачає, що його права, свободи і обов’язки визначаються, обмежуються нормативно-правовими актами Ради адвокатів України без доведення їх до відома у спосіб, який передбачав би його обізнаність про дату, час, оприлюднення, зафіксований автентичний їх текст, і більше того навіть саму можливість знати про факт прийняття такого нормативно-правового акту.
📑Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
✍️Другий сенат Суду 18 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність‟ від 5 липня 2012 року № 5076–VI (далі – Закон).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що відповідно до частини третьої статті 57 Закону „рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями“.
Автор клопотання у конституційній скарзі вказує, що оспорюваний припис Закону суперечить частинам першій-третій статті 57 Конституції України, у зв’язку з тим, що:
➖„Закон передбачає, що рішення Ради адвокатів України, якщо сама Рада адвокатів України не вирішить інакше, вступають в силу негайно з моменту їх прийняття – навіть якщо ці рішення мають характер нормативно-правових актів та потребують їх офіційного у встановленому законом порядку доведення до відома громадян. Тобто за замовчуванням за спірною нормою закону нормативно-правові акти Ради адвокатів України вступають в чинність не з моменту їх оприлюднення, а з моменту прийняття – навіть якщо ці дати значно розбігаються в часі;
➖ Закон дозволяє набрання чинності нормативно-правовими актами Ради адвокатів України без їх офіційного оприлюднення у спосіб, який передбачав би створення ними правових ефектів не раніше моменту, коли учасники правовідносин дізналися чи могли б достеменно дізнатись про їх зміст;
➖Закон передбачає можливість набрання нормативно-правовими актами Ради адвокатів України чинності без фіксації моменту, дня їх оприлюднення, а також і фіксації автентичного їх тексту. Через це неможливо визначити ані конкретний момент, коли права і обов’язки починають обмежуватись нормативно-правовими актами Ради адвокатів України, ані неможливо встановити автентичну версію такого нормативно-правового акту…‟.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, оспорюваний припис Закону порушує його конституційне право знати свої права і обов’язки (частина перша статті 57 Конституції України), оскільки передбачає, що його права, свободи і обов’язки визначаються, обмежуються нормативно-правовими актами Ради адвокатів України без доведення їх до відома у спосіб, який передбачав би його обізнаність про дату, час, оприлюднення, зафіксований автентичний їх текст, і більше того навіть саму можливість знати про факт прийняття такого нормативно-правового акту.
📑Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
#КСУ розглянув справу за конституційною скаргою Єлизавети Євграфової, яка оспорює окремі приписи Закону України „Про судоустрій і статус суддів“
✍️Другий сенат Конституційного Суду України 18 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності окремих приписів пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі – Закон № 1402).
🗞Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що Єлизавета Євграфова звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 126 Конституції України окремі приписи пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402 «у частині визначення гарантій суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України до припинення діяльності цих судів Законом України „Про судоустрій і статус суддів“ від 07 липня 2010 року № 2453-VІ».
💬Авторка клопотання твердить, що після набрання чинності Законом № 1402 з 30 вересня 2016 року продовжує здійснювати правосуддя у суді касаційної інстанції, успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, однак отримує суддівську винагороду відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453-VІ (далі – Закон № 2453).
Єлизавета Євграфова звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якому просила, зокрема, визнати протиправними дії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо ненарахування і невиплати їй суддівської винагороди згідно з приписами пункту 3 частини третьої статті 135 Закону № 1402 (з розрахунку посадового окладу судді Верховного Суду), зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити їй суддівську винагороду у відповідному розмірі, а також провести перерахунок виплаченої суддівської винагороди з 28 липня 2017 року з урахуванням проведених виплат.
Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні цього позову, а Шостий апеляційний адміністративний суд, застосувавши, зокрема, приписи пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402, залишив зазначене рішення без змін.
▪️ Авторка клопотання вважає, що окремими приписами пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402 її „у числі інших суддів вищих спеціалізованих судів, що здійснювали повноваження касаційної інстанції, без будь-якого обґрунтування законодавцем виокремлено в категорію суддів, на яких не поширюються гарантії незалежності суддів визначені Законом № 1402“, зокрема право на суддівську винагороду у розмірі, визначеному статтею 135 Закону № 1402, та право на відставку на умовах, установлених Законом № 1402.
▪️ Єлизавета Євграфова наголошує, що оспорюваними приписами Закону № 1402 „запроваджено дискримінаційний підхід щодо гарантій незалежності суддів вищих спеціалізованих судів, які до початку роботи Верховного Суду (у новому складі) здійснювали повноваження касаційної інстанції, що порушує принцип недопустимості дискримінації, принцип єдності статусу суддів, конституційні гарантії їх незалежності“, що суперечить частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 126 Конституції України.
✍️Другий сенат Конституційного Суду України 18 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності окремих приписів пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі – Закон № 1402).
🗞Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що Єлизавета Євграфова звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 126 Конституції України окремі приписи пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402 «у частині визначення гарантій суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України до припинення діяльності цих судів Законом України „Про судоустрій і статус суддів“ від 07 липня 2010 року № 2453-VІ».
💬Авторка клопотання твердить, що після набрання чинності Законом № 1402 з 30 вересня 2016 року продовжує здійснювати правосуддя у суді касаційної інстанції, успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, однак отримує суддівську винагороду відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453-VІ (далі – Закон № 2453).
Єлизавета Євграфова звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якому просила, зокрема, визнати протиправними дії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо ненарахування і невиплати їй суддівської винагороди згідно з приписами пункту 3 частини третьої статті 135 Закону № 1402 (з розрахунку посадового окладу судді Верховного Суду), зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити їй суддівську винагороду у відповідному розмірі, а також провести перерахунок виплаченої суддівської винагороди з 28 липня 2017 року з урахуванням проведених виплат.
Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні цього позову, а Шостий апеляційний адміністративний суд, застосувавши, зокрема, приписи пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402, залишив зазначене рішення без змін.
▪️ Авторка клопотання вважає, що окремими приписами пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402 її „у числі інших суддів вищих спеціалізованих судів, що здійснювали повноваження касаційної інстанції, без будь-якого обґрунтування законодавцем виокремлено в категорію суддів, на яких не поширюються гарантії незалежності суддів визначені Законом № 1402“, зокрема право на суддівську винагороду у розмірі, визначеному статтею 135 Закону № 1402, та право на відставку на умовах, установлених Законом № 1402.
▪️ Єлизавета Євграфова наголошує, що оспорюваними приписами Закону № 1402 „запроваджено дискримінаційний підхід щодо гарантій незалежності суддів вищих спеціалізованих судів, які до початку роботи Верховного Суду (у новому складі) здійснювали повноваження касаційної інстанції, що порушує принцип недопустимості дискримінації, принцип єдності статусу суддів, конституційні гарантії їх незалежності“, що суперечить частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 126 Конституції України.
▪️ На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, окремі приписи пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402 „позбавляють“ її права на отримання суддівської винагороди у розмірі, визначеному статтею 135 Закону № 1402, „що становить втручання у право власності (мирне володіння майном), яке захищається статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є підставою для визнання таких положень неконституційними“.
✔️Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні була присутня суб’єкт права на конституційну скаргу Єлизавета Євграфова.
Переглянути пленарне засідання можна тут: http://surl.li/lbvbh
Більше про розгляд цієї справи за посиланням: http://surl.li/mhgsr
✔️Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні була присутня суб’єкт права на конституційну скаргу Єлизавета Євграфова.
Переглянути пленарне засідання можна тут: http://surl.li/lbvbh
Більше про розгляд цієї справи за посиланням: http://surl.li/mhgsr
⚖️#КСУ перевіряє на конституційність окремий припис Сімейного кодексу України. Колегія суддів відкрила провадження за конституційною скаргою
🔸У четвер, 19 жовтня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
http://surl.li/mictq
🔸У четвер, 19 жовтня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
http://surl.li/mictq
📚 Лекція суддів Конституційного Суду України Галини Юровської й Віктора Городовенка на тему „Застосування практики Європейського суду з прав людини Конституційним Судом України“
⚖️ Конституційний Суд України враховує приписи чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та практику тлумачення і застосування цих договорів міжнародними органами, юрисдикцію яких визнала Україна, зокрема Європейським судом з прав людини, – ішлося під час лекції.
💬 Судді акцентували на основних аспектах законодавчого регулювання питань, пов’язаних із виконанням рішень Європейського суду з прав людини, на застосуванні судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ.
🔎 Конституційний Суд України застосував практику ЄСПЛ у Рішенні про смертну кару від 29 грудня 1999 року і зокрема зазначив: „ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню“. Згаданий припис відтворює статтю 3 Європейської Конвенції з прав людини, а невідповідність смертної кари цій статті Конвенції підтверджує ЄСПЛ, юрисдикцію якого щодо тлумачення зазначеної Конвенції визнала Україна.
👥 Для учасників лекції було надано детальну інформацію про рішення Конституційного Суду України, у яких Суд керується позиціями ЄСПЛ і використовує його практику, зокрема для обґрунтування неприпустимості обмеження прав і свобод людини.
📑 Цікавою для слухачів також буде інформація про те, що Європейським судом з прав людини ухвалені рішення щодо України у справах стосовно права на повагу до приватного і сімейного життя, права на шлюб, права на справедливий суд, свободи зібрань і об’єднань, свободи вираження поглядів, заборони дискримінації тощо.
⏯ Про це та інше дивіться у лекції https://cutt.ly/ywWL0Sfp
⚖️ Конституційний Суд України враховує приписи чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та практику тлумачення і застосування цих договорів міжнародними органами, юрисдикцію яких визнала Україна, зокрема Європейським судом з прав людини, – ішлося під час лекції.
💬 Судді акцентували на основних аспектах законодавчого регулювання питань, пов’язаних із виконанням рішень Європейського суду з прав людини, на застосуванні судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ.
🔎 Конституційний Суд України застосував практику ЄСПЛ у Рішенні про смертну кару від 29 грудня 1999 року і зокрема зазначив: „ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню“. Згаданий припис відтворює статтю 3 Європейської Конвенції з прав людини, а невідповідність смертної кари цій статті Конвенції підтверджує ЄСПЛ, юрисдикцію якого щодо тлумачення зазначеної Конвенції визнала Україна.
👥 Для учасників лекції було надано детальну інформацію про рішення Конституційного Суду України, у яких Суд керується позиціями ЄСПЛ і використовує його практику, зокрема для обґрунтування неприпустимості обмеження прав і свобод людини.
📑 Цікавою для слухачів також буде інформація про те, що Європейським судом з прав людини ухвалені рішення щодо України у справах стосовно права на повагу до приватного і сімейного життя, права на шлюб, права на справедливий суд, свободи зібрань і об’єднань, свободи вираження поглядів, заборони дискримінації тощо.
⏯ Про це та інше дивіться у лекції https://cutt.ly/ywWL0Sfp
YouTube
Застосування практики Європейського суду з прав людини Конституційним Судом України
📚 Лекція суддів Конституційного Суду України Галини Юровської й Віктора Городовенка на тему „Застосування практики Європейського суду з прав людини Конституційним Судом України“
⚖️ Конституційний Суд України враховує приписи чинних міжнародних договорів…
⚖️ Конституційний Суд України враховує приписи чинних міжнародних договорів…
🔹Суддя КСУ Олександр Петришин у Вільнюсі виступив із доповіддю перед представниками європейських конституційних судів та відомими конституціоналістами
🗞Суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин на запрошення юридичного факультету Університету Миколаса Ромеріса, перебував у Литовській Республіці, де 20 жовтня цього року взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції „Конституційний контроль як засадничий складник демократичної держави“, що відбулася у м. Вільнюс.
▪️ Захід організовано Університетом Миколаса Ромеріса спільно з Конституційним Судом Литовської Республіки, Парламентом Литовської Республіки та Асоціацією адвокатів Литви з нагоди 30-ї річниці від дня заснування Конституційного Суду Литовської Республіки.
👥Відкрила міжнародну конференцію Вікторія Чміліте-Нільсен, спікер Сейму Литовської Республіки. У межах урочистої церемонії до запрошених із вітальними словами також звернулися Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Ґінтарас Ґода, декан юридичного факультету Університету Миколаса Ромеріса Ліра Якулевічєнє та інші.
Серед запрошених були судді європейських конституційних судів та вищих судових органів, парламентарі, відомі науковці та практики в галузі конституційного права.
🔹На тематичних сесіях учасники конференції розглянули такі питання:
- історичні передумови здійснення конституційного контролю, його особливості на сучасному етапі розвитку правової системи країни;
- зв’язок конституційного контролю з доктриною життєздатної конституції (англ. «living constitution doctrine»);
- захист людських прав і свобод у контексті постійних викликів глобального юридичного правопорядку та особливості конституційного контролю в демократичних державах.
☑️Під час четвертої тематичної сесії суддя КСУ Олександр Петришин виступив із доповіддю на тему „Конституційний Суд України в умовах воєнного стану (демократії, яка здатна себе захищати)“.
Зауважимо, що організатори конференції продемонстрували велику повагу до Конституційного Суду України і попросили Олександра Петришина виголосити свою доповідь українською мовою, попри те, що робочими мовами конференції були литовська та англійська.
💬У виступі суддя розповів про те, що вітчизняний орган конституційного контролю виконує свої функції під час воєнного стану та в такий спосіб бере участь у спротиві агресії російської федерації. Зокрема, суддя повідомив про ухвалені Судом рішення щодо захисту цілої низки конституційних прав громадян за період із 24 лютого 2022 року й до сьогодні.
Крім того, доповідач зазначив, що поряд із напрацюванням власної практики забезпечення доступу до конституційного правосуддя Суд активно прагне використовувати міжнародний досвід у цій ділянці.
🖇„У всіх своїх рішеннях Конституційний Суд прагне до використання усталених підходів та стандартів діяльності європейських конституційних судів, провідною ідеєю яких є дотримання принципу верховенства права (правовладдя), демократичних засад діяльності державної влади“, – наголосив Олександр Петришин.
Олександр Петришин від імені Конституційного Суду України привітав литовських колег із 30-ю річницею з дня заснування Конституційного Суду Литовської Республіки та подякував усім присутнім за можливість обговорити актуальні проблеми конституційного судочинства.
Також під час перебування у Вільнюсі суддя КСУ Олександр Петришин відвідав Сейм та Конституційний Суд Литовської Республіки, де відбулася зустріч із окремими його суддями. Судді обговорили діяльність органів конституційної юрисдикції в обох країнах. Зокрема, розглянули різні аспекти діяльності конституційних судів, серед яких їх повноваження, структурна організація та поточні виклики, з якими вони зіштовхуються.
🔹Окремою темою було питання розвитку двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Литовської Республіки.
🗞Суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин на запрошення юридичного факультету Університету Миколаса Ромеріса, перебував у Литовській Республіці, де 20 жовтня цього року взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції „Конституційний контроль як засадничий складник демократичної держави“, що відбулася у м. Вільнюс.
▪️ Захід організовано Університетом Миколаса Ромеріса спільно з Конституційним Судом Литовської Республіки, Парламентом Литовської Республіки та Асоціацією адвокатів Литви з нагоди 30-ї річниці від дня заснування Конституційного Суду Литовської Республіки.
👥Відкрила міжнародну конференцію Вікторія Чміліте-Нільсен, спікер Сейму Литовської Республіки. У межах урочистої церемонії до запрошених із вітальними словами також звернулися Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Ґінтарас Ґода, декан юридичного факультету Університету Миколаса Ромеріса Ліра Якулевічєнє та інші.
Серед запрошених були судді європейських конституційних судів та вищих судових органів, парламентарі, відомі науковці та практики в галузі конституційного права.
🔹На тематичних сесіях учасники конференції розглянули такі питання:
- історичні передумови здійснення конституційного контролю, його особливості на сучасному етапі розвитку правової системи країни;
- зв’язок конституційного контролю з доктриною життєздатної конституції (англ. «living constitution doctrine»);
- захист людських прав і свобод у контексті постійних викликів глобального юридичного правопорядку та особливості конституційного контролю в демократичних державах.
☑️Під час четвертої тематичної сесії суддя КСУ Олександр Петришин виступив із доповіддю на тему „Конституційний Суд України в умовах воєнного стану (демократії, яка здатна себе захищати)“.
Зауважимо, що організатори конференції продемонстрували велику повагу до Конституційного Суду України і попросили Олександра Петришина виголосити свою доповідь українською мовою, попри те, що робочими мовами конференції були литовська та англійська.
💬У виступі суддя розповів про те, що вітчизняний орган конституційного контролю виконує свої функції під час воєнного стану та в такий спосіб бере участь у спротиві агресії російської федерації. Зокрема, суддя повідомив про ухвалені Судом рішення щодо захисту цілої низки конституційних прав громадян за період із 24 лютого 2022 року й до сьогодні.
Крім того, доповідач зазначив, що поряд із напрацюванням власної практики забезпечення доступу до конституційного правосуддя Суд активно прагне використовувати міжнародний досвід у цій ділянці.
🖇„У всіх своїх рішеннях Конституційний Суд прагне до використання усталених підходів та стандартів діяльності європейських конституційних судів, провідною ідеєю яких є дотримання принципу верховенства права (правовладдя), демократичних засад діяльності державної влади“, – наголосив Олександр Петришин.
Олександр Петришин від імені Конституційного Суду України привітав литовських колег із 30-ю річницею з дня заснування Конституційного Суду Литовської Республіки та подякував усім присутнім за можливість обговорити актуальні проблеми конституційного судочинства.
Також під час перебування у Вільнюсі суддя КСУ Олександр Петришин відвідав Сейм та Конституційний Суд Литовської Республіки, де відбулася зустріч із окремими його суддями. Судді обговорили діяльність органів конституційної юрисдикції в обох країнах. Зокрема, розглянули різні аспекти діяльності конституційних судів, серед яких їх повноваження, структурна організація та поточні виклики, з якими вони зіштовхуються.
🔹Окремою темою було питання розвитку двосторонньої співпраці між конституційними судами України та Литовської Республіки.
🔸Олександр Петришин подякував Конституційному Суду Литовської Республіки за постійну підтримку і готовність розвивати двосторонні відносини. „Щиро вдячний литовському народові та всім інституціям Литовської Республіки за непохитну підтримку України та нашого народу в часи тяжких випробувань. Окремо хочу подякувати колегам із Конституційного Суду Литви за плідну і дружню співпрацю та партнерство між нашими органами, що сприяють втіленню спільних проєктів у галузі конституційного судочинства“, – підсумував суддя КСУ.
http://surl.li/mlzdq
http://surl.li/mlzdq
📚 Судді Конституційного Суду України провели робочу зустріч із керівниками Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
✅ Сьогодні, 25 жовтня 2023 року, судді Конституційного Суду України, які входять до складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення – Оксана Грищук (голова комісії), Віктор Колісник, Віктор Кривенко та Олександр Петришин мали зустріч із головою Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрієм Барабашем, його заступником Сергієм Різником та вченим секретарем Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Сергієм Вавженчуком, на якій обговорили організаційні питання, розв’язання яких потрібно для проведення чергового засідання НКР.
👥Участь у зустрічі також взяли керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний та перший заступник керівника Секретаріату Суду – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк.
📝Під час зустрічі було порушено такі питання: узгодження тематики фахової дискусії, організаційні питання проведення V засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
💬Члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України висловили пропозиції щодо нової форми взаємодії суддів і науковців, зокрема стосовно створення міні-груп із науковців-дослідників у відповідних галузях права для обговорення актуальних питань тощо.
📑 Судді подякували членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України за їхню роботу, зокрема, відзначивши, що науковці надали 63 висновки з 65-ти за запитами суддів Конституційного Суду України, що свідчить про ефективну взаємодію.
✅ Сьогодні, 25 жовтня 2023 року, судді Конституційного Суду України, які входять до складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення – Оксана Грищук (голова комісії), Віктор Колісник, Віктор Кривенко та Олександр Петришин мали зустріч із головою Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Юрієм Барабашем, його заступником Сергієм Різником та вченим секретарем Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Сергієм Вавженчуком, на якій обговорили організаційні питання, розв’язання яких потрібно для проведення чергового засідання НКР.
👥Участь у зустрічі також взяли керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний та перший заступник керівника Секретаріату Суду – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк.
📝Під час зустрічі було порушено такі питання: узгодження тематики фахової дискусії, організаційні питання проведення V засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
💬Члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України висловили пропозиції щодо нової форми взаємодії суддів і науковців, зокрема стосовно створення міні-груп із науковців-дослідників у відповідних галузях права для обговорення актуальних питань тощо.
📑 Судді подякували членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України за їхню роботу, зокрема, відзначивши, що науковці надали 63 висновки з 65-ти за запитами суддів Конституційного Суду України, що свідчить про ефективну взаємодію.
⚖️ Суд розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Василя Атаманчука, який оспорює окремі приписи законів щодо обмеження максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“
🗂️ Другий сенат 25 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича.
💬 Як зазначив суддя-доповідач у справі Сергій Головатий, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність окремі приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами, якими встановлено, що „максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) <…> (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до <…> законів України <…> „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ <…> не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
👤 Автор клопотання також просить перевірити на конституційність перше речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796), згідно з яким „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке. Заявнику, який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок виконання обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у 1993 році призначено пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796 у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“» від 17 червня 1993 року № 3285–ХІІ (далі – Закон № 3285) у розмірі відшкодування фактичних збитків – 70 відсотків заробітку за роботу в зоні відчуження.
✍️ У 2022 році він звернувся до суду першої інстанції із адміністративним позовом, у якому просив зокрема, зобов’язати відповідача (Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-франківській області) виплачувати йому пенсію з інвалідності відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796 в редакції, що діяла на час призначення йому пенсії, а саме – у розмірі відшкодування фактичних збитків із ступенем втрати працездатності 70% за роботу в зоні відчуження. Суд відмовив йому в задоволені позову. У рішенні суд, зокрема, зазначив, що перерахунок пенсії з обмеженням її граничного розміру є законним і обґрунтованим та не призвів до зменшення розміру пенсії, яку заявник отримував.
📄 Із висновками суду першої інстанції погодився апеляційний адміністративний суд, який залишив скаргу Василя Атаманчука без задоволення, а рішення суду – без змін. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.
🗂️ Другий сенат 25 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Атаманчука Василя Івановича.
💬 Як зазначив суддя-доповідач у справі Сергій Головатий, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність окремі приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами, якими встановлено, що „максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) <…> (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до <…> законів України <…> „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ <…> не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
👤 Автор клопотання також просить перевірити на конституційність перше речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796), згідно з яким „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке. Заявнику, який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок виконання обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у 1993 році призначено пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796 у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“» від 17 червня 1993 року № 3285–ХІІ (далі – Закон № 3285) у розмірі відшкодування фактичних збитків – 70 відсотків заробітку за роботу в зоні відчуження.
✍️ У 2022 році він звернувся до суду першої інстанції із адміністративним позовом, у якому просив зокрема, зобов’язати відповідача (Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-франківській області) виплачувати йому пенсію з інвалідності відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796 в редакції, що діяла на час призначення йому пенсії, а саме – у розмірі відшкодування фактичних збитків із ступенем втрати працездатності 70% за роботу в зоні відчуження. Суд відмовив йому в задоволені позову. У рішенні суд, зокрема, зазначив, що перерахунок пенсії з обмеженням її граничного розміру є законним і обґрунтованим та не призвів до зменшення розміру пенсії, яку заявник отримував.
📄 Із висновками суду першої інстанції погодився апеляційний адміністративний суд, який залишив скаргу Василя Атаманчука без задоволення, а рішення суду – без змін. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.