⚖️ Вітання з нагоди Дня юриста!
Це професійне свято тих, хто присвячує своє життя юриспруденції та щоденно працює заради єдиного спільного блага – захисту прав і свобод кожного громадянина, чиє покликання полягає у самовідданому служінню закону, наполегливій праці задля практичного втілення у життя принципів верховенства права (правовладдя).
Вплив юристів на політичні та соціально-економічні процеси в державі важко переоцінити. Своєю багатогранною діяльністю юристи активно сприяють руху України до побудови демократичної держави європейського типу. 🌍
📘💼 Твердо віримо, що досвід, фахові знання, загострене почуття відповідальності допоможуть бути на висоті вимог нашої доби.
🕊️🙏 Бажаємо мирного неба та Божої благодаті!
Слава Україні! Героям слава!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Це професійне свято тих, хто присвячує своє життя юриспруденції та щоденно працює заради єдиного спільного блага – захисту прав і свобод кожного громадянина, чиє покликання полягає у самовідданому служінню закону, наполегливій праці задля практичного втілення у життя принципів верховенства права (правовладдя).
Вплив юристів на політичні та соціально-економічні процеси в державі важко переоцінити. Своєю багатогранною діяльністю юристи активно сприяють руху України до побудови демократичної держави європейського типу. 🌍
📘💼 Твердо віримо, що досвід, фахові знання, загострене почуття відповідальності допоможуть бути на висоті вимог нашої доби.
🕊️🙏 Бажаємо мирного неба та Божої благодаті!
Слава Україні! Героям слава!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
⚖️ #КСУ розглянув справу за конституційною скаргою Анатолія Лужинецького щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України
📚У середу, 11 жовтня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 81 Кодексу умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим „не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання“.
📑Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.
Верховний Суд України визнав Анатолія Лужинецького засудженим до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
✍️Автор клопотання звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в якій зазначив, що згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(IІ)/2021 та з урахуванням змін до Кодексу, внесених Законом України ,,Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини“ від 18 жовтня 2022 року № 2690–IX (далі – Закон № 2690), Законом України ,,Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання“ від 26 листопада 2015 року № 838–VIII, на день подання заяви він відбув двадцять п’ять років, два місяці і чотирнадцять днів строку покарання, призначеного судом, а отже, має право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Вінницький міський суд Вінницької області у задоволенні заяви Анатолія Лужинецького відмовив, дійшовши висновку, що така заява ,,є передчасною та задоволенню не підлягає“, оскільки на законодавчому рівні визнано право засуджених, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням та в подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу Анатолія Лужинецького без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу зазнали порушень його право на повагу до людської гідності, а саме: частина перша статті 3, частини перша, друга статті 28 Конституції України та, як наслідок, пов’язані з ним права“.
☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
🎥Переглянути пленарне засідання можна тут: http://surl.li/mapwq.
http://surl.li/mapwb
📚У середу, 11 жовтня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 81 Кодексу умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим „не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання“.
📑Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.
Верховний Суд України визнав Анатолія Лужинецького засудженим до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
✍️Автор клопотання звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в якій зазначив, що згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(IІ)/2021 та з урахуванням змін до Кодексу, внесених Законом України ,,Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини“ від 18 жовтня 2022 року № 2690–IX (далі – Закон № 2690), Законом України ,,Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання“ від 26 листопада 2015 року № 838–VIII, на день подання заяви він відбув двадцять п’ять років, два місяці і чотирнадцять днів строку покарання, призначеного судом, а отже, має право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Вінницький міський суд Вінницької області у задоволенні заяви Анатолія Лужинецького відмовив, дійшовши висновку, що така заява ,,є передчасною та задоволенню не підлягає“, оскільки на законодавчому рівні визнано право засуджених, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням та в подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу Анатолія Лужинецького без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу зазнали порушень його право на повагу до людської гідності, а саме: частина перша статті 3, частини перша, друга статті 28 Конституції України та, як наслідок, пов’язані з ним права“.
☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
🎥Переглянути пленарне засідання можна тут: http://surl.li/mapwq.
http://surl.li/mapwb
⚖️Суд перевірить на конституційність припис КУпАП, яким встановлено відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті
📝Перший сенат 11 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Диняка Сергія Васильовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
🔶️Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Колісник, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Основного Закону України частину першу статті 14-3 Кодексу, відповідно до якої за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
🔷️Суддя-доповідач поінформував, що автор клопотання також оспорює частину другу статті 132-1 Кодексу, згідно з якою „перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу“.
Із матеріалів конституційної скарги вбачається, що в період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на заявника було складено близько 2 тис. постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності за перевищення транспортними засобами, що належать підприємству, в якому він обіймає посаду керівника, нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України.
На думку Сергія Диняка, оспорювані приписи Кодексу „створюють умови надмірного втручання у право власності особи“, гарантоване статтею 41 Конституції України.
📝Перший сенат 11 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Диняка Сергія Васильовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
🔶️Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Колісник, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Основного Закону України частину першу статті 14-3 Кодексу, відповідно до якої за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
🔷️Суддя-доповідач поінформував, що автор клопотання також оспорює частину другу статті 132-1 Кодексу, згідно з якою „перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу“.
Із матеріалів конституційної скарги вбачається, що в період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на заявника було складено близько 2 тис. постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності за перевищення транспортними засобами, що належать підприємству, в якому він обіймає посаду керівника, нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України.
На думку Сергія Диняка, оспорювані приписи Кодексу „створюють умови надмірного втручання у право власності особи“, гарантоване статтею 41 Конституції України.
На підтвердження своєї позиції заявник посилається, зокрема, на окремі приписи Конституції України, рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та судові рішення у своїй справі.
Під час засідання були заявлені низка клопотань від суб’єкта права на конституційну скаргу Сергія Диняка та постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, які Суд розгляне на закритій частині пленарного засідання.
🔶️Також під час пленарного засідання суб’єкт права на конституційну скаргу Сергій Диняк та його представник, адвокат Андрій Сидоренко, відповіли на запитання судді Конституційного Суду України Петра Філюка. Зокрема, заявник повідомив Суду про те, що на нього, як на фізичну особу, були накладені адміністративні штрафи у загальному розмірі понад 100 млн грн, загальна кількість протоколів у справах про адміністративні правопорушення складає близько 2 000 і фактично виконавча служба заблокувала всі його рахунки.
🔷️Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи були направлені листи-запити до членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, до Національного транспортного університету, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державної служби України з безпеки на транспорті з проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
📎 http://surl.li/mbhsh
Під час засідання були заявлені низка клопотань від суб’єкта права на конституційну скаргу Сергія Диняка та постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, які Суд розгляне на закритій частині пленарного засідання.
🔶️Також під час пленарного засідання суб’єкт права на конституційну скаргу Сергій Диняк та його представник, адвокат Андрій Сидоренко, відповіли на запитання судді Конституційного Суду України Петра Філюка. Зокрема, заявник повідомив Суду про те, що на нього, як на фізичну особу, були накладені адміністративні штрафи у загальному розмірі понад 100 млн грн, загальна кількість протоколів у справах про адміністративні правопорушення складає близько 2 000 і фактично виконавча служба заблокувала всі його рахунки.
🔷️Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи були направлені листи-запити до членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, до Національного транспортного університету, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державної служби України з безпеки на транспорті з проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
📎 http://surl.li/mbhsh
⚖️ #КСУ розглядав справи за конституційними поданнями. Колегія суддів відкрила конституційні провадження у двох справах
🔹У четвер, 12 жовтня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ;
➖ 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України;
➖ 50 народних депутатів України щодо конституційності пунктів 3, 4 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг“, деяких указів Президента України.
🗞Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
➖Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 01 липня 2022 року
№ 2352-IX у взаємозвʼязку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України;
➖Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📑Водночас у справі за конституційною скаргою Верховода Георгія Ігоровича щодо конституційності частини першої статті 35, частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України – відмовила у відкритті конституційного провадження.
http://surl.li/mbsmu
🔹У четвер, 12 жовтня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ;
➖ 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України;
➖ 50 народних депутатів України щодо конституційності пунктів 3, 4 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг“, деяких указів Президента України.
🗞Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
➖Сороки Віктора Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 01 липня 2022 року
№ 2352-IX у взаємозвʼязку з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України;
➖Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📑Водночас у справі за конституційною скаргою Верховода Георгія Ігоровича щодо конституційності частини першої статті 35, частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України – відмовила у відкритті конституційного провадження.
http://surl.li/mbsmu
У жовтні минає 27 років із дня заснування Конституційного Суду України – органу конституційної юрисдикції, покликанням якого є забезпечення верховенства Конституції України.
За цей час Конституційний Суд України ухвалив 400 рішень та 42 висновки, в яких сформулював юридичні позиції щодо захисту українських конституційних цінностей, зокрема: незалежності України, її суверенітету, ідентичності Українського народу та людської гідності.
З-поміж ухвалених Конституційним Судом України рішень за весь період його діяльності історичними є, зокрема, про скасування в Україні смертної кари як виду покарання, про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, про забезпечення функціонування української мови як державної.
На Конституційному Суді України лежить велика відповідальність – робити свій професійний, тобто юридичний, внесок у справу збереження Української державності, її захисту від зовнішнього ворога та гарантування українцям права на гідне людини існування як самобутньої нації.
Слава Україні!
Героям слава!
https://cutt.ly/QwQhTHV1
За цей час Конституційний Суд України ухвалив 400 рішень та 42 висновки, в яких сформулював юридичні позиції щодо захисту українських конституційних цінностей, зокрема: незалежності України, її суверенітету, ідентичності Українського народу та людської гідності.
З-поміж ухвалених Конституційним Судом України рішень за весь період його діяльності історичними є, зокрема, про скасування в Україні смертної кари як виду покарання, про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, про забезпечення функціонування української мови як державної.
На Конституційному Суді України лежить велика відповідальність – робити свій професійний, тобто юридичний, внесок у справу збереження Української державності, її захисту від зовнішнього ворога та гарантування українцям права на гідне людини існування як самобутньої нації.
Слава Україні!
Героям слава!
https://cutt.ly/QwQhTHV1
YouTube
27-ма річниця з дня заснування Конституційного Суду України
⚖️#КСУ розглядав справи за конституційними поданнями.
Колегії суддів ухвалили дві ухвали
📚У вівторок, 17 жовтня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖50 народних депутатів України щодо конституційності пунктів 3, 4 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг“, деяких указів Президента України;
➖ 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Деталі за посиланням: http://surl.li/mgjme
Колегії суддів ухвалили дві ухвали
📚У вівторок, 17 жовтня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖50 народних депутатів України щодо конституційності пунктів 3, 4 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг“, деяких указів Президента України;
➖ 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Деталі за посиланням: http://surl.li/mgjme
⚖️Конституційне право на працю та доступ до державної служби: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Оксани Тиховської
Перший сенат 18 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тиховської Оксани Андріївни.
💬Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність друге речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII (далі – Закон № 889) у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ (далі – Закон№ 440).
📄Оспорюваним приписом, який втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності, було встановлено, що „суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що Оксану Тиховську звільнили із займаної посади у зв’язку з ліквідацією державного органу з припиненням державної служби. Не погодившись із наказом про звільнення, заявниця звернулася до суду першої інстанції з позовом про скасування цього наказу та поновлення її на посаді. Суд відмовив їй у задоволенні позовних вимог, зазначивши у рішенні, що відповідно до чинного на час звільнення законодавства суб’єкт призначення або керівник державної служби може, але не зобов’язаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).
📑 Водночас Суд апеляційної інстанції з позовними вимогами заявниці погодився, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, вказавши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, зокрема, в частині дотримання попередження Оксани Тиховської про наступне вивільнення з державної служби у зв’язку з ліквідацією. Питання щодо обов’язковості пропонувати вакантну посаду у цьому ж державному органі суд не досліджував.
📑 Із позицією апеляційного суду не погодився Верховний Суд, який скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції. У своїй постанові Верховний Суд зокрема зазначив, що в оспорюваному законодавчому приписі вжите слово „може“ означає, що на суб’єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов’язок із працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні, законодавець залишив на розсуд суб’єкта призначення.
💬На думку заявниці, оспорюваний припис Закону № 889 у редакції Закону № 440 порушує принцип правової визначеності, призвів до звуження змісту та обсягу її конституційних прав на працю та на доступ до державної служби, а також позбавив захисту від незаконного звільнення.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного розгляду справи, підготовки необхідних матеріалів та висновків із питань, порушених у конституційній скарзі, були направлені запити до наукових установ, а також до Верховної Ради України та Президента України. Він також поінформував, що в провадженні Суду перебуває кілька справ із того самого питання.
🔸Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання була присутня суб’єкт права на конституційну скаргу Оксана Тиховська.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
➡️ http://surl.li/mhcpg
Перший сенат 18 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тиховської Оксани Андріївни.
💬Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність друге речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII (далі – Закон № 889) у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ (далі – Закон№ 440).
📄Оспорюваним приписом, який втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності, було встановлено, що „суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)“.
📑 Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що Оксану Тиховську звільнили із займаної посади у зв’язку з ліквідацією державного органу з припиненням державної служби. Не погодившись із наказом про звільнення, заявниця звернулася до суду першої інстанції з позовом про скасування цього наказу та поновлення її на посаді. Суд відмовив їй у задоволенні позовних вимог, зазначивши у рішенні, що відповідно до чинного на час звільнення законодавства суб’єкт призначення або керівник державної служби може, але не зобов’язаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).
📑 Водночас Суд апеляційної інстанції з позовними вимогами заявниці погодився, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, вказавши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, зокрема, в частині дотримання попередження Оксани Тиховської про наступне вивільнення з державної служби у зв’язку з ліквідацією. Питання щодо обов’язковості пропонувати вакантну посаду у цьому ж державному органі суд не досліджував.
📑 Із позицією апеляційного суду не погодився Верховний Суд, який скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції. У своїй постанові Верховний Суд зокрема зазначив, що в оспорюваному законодавчому приписі вжите слово „може“ означає, що на суб’єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов’язок із працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні, законодавець залишив на розсуд суб’єкта призначення.
💬На думку заявниці, оспорюваний припис Закону № 889 у редакції Закону № 440 порушує принцип правової визначеності, призвів до звуження змісту та обсягу її конституційних прав на працю та на доступ до державної служби, а також позбавив захисту від незаконного звільнення.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного розгляду справи, підготовки необхідних матеріалів та висновків із питань, порушених у конституційній скарзі, були направлені запити до наукових установ, а також до Верховної Ради України та Президента України. Він також поінформував, що в провадженні Суду перебуває кілька справ із того самого питання.
🔸Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання була присутня суб’єкт права на конституційну скаргу Оксана Тиховська.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
➡️ http://surl.li/mhcpg
#КСУ перевірить на конституційність законодавчий припис, згідно з яким рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями
✍️Другий сенат Суду 18 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність‟ від 5 липня 2012 року № 5076–VI (далі – Закон).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що відповідно до частини третьої статті 57 Закону „рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями“.
Автор клопотання у конституційній скарзі вказує, що оспорюваний припис Закону суперечить частинам першій-третій статті 57 Конституції України, у зв’язку з тим, що:
➖„Закон передбачає, що рішення Ради адвокатів України, якщо сама Рада адвокатів України не вирішить інакше, вступають в силу негайно з моменту їх прийняття – навіть якщо ці рішення мають характер нормативно-правових актів та потребують їх офіційного у встановленому законом порядку доведення до відома громадян. Тобто за замовчуванням за спірною нормою закону нормативно-правові акти Ради адвокатів України вступають в чинність не з моменту їх оприлюднення, а з моменту прийняття – навіть якщо ці дати значно розбігаються в часі;
➖ Закон дозволяє набрання чинності нормативно-правовими актами Ради адвокатів України без їх офіційного оприлюднення у спосіб, який передбачав би створення ними правових ефектів не раніше моменту, коли учасники правовідносин дізналися чи могли б достеменно дізнатись про їх зміст;
➖Закон передбачає можливість набрання нормативно-правовими актами Ради адвокатів України чинності без фіксації моменту, дня їх оприлюднення, а також і фіксації автентичного їх тексту. Через це неможливо визначити ані конкретний момент, коли права і обов’язки починають обмежуватись нормативно-правовими актами Ради адвокатів України, ані неможливо встановити автентичну версію такого нормативно-правового акту…‟.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, оспорюваний припис Закону порушує його конституційне право знати свої права і обов’язки (частина перша статті 57 Конституції України), оскільки передбачає, що його права, свободи і обов’язки визначаються, обмежуються нормативно-правовими актами Ради адвокатів України без доведення їх до відома у спосіб, який передбачав би його обізнаність про дату, час, оприлюднення, зафіксований автентичний їх текст, і більше того навіть саму можливість знати про факт прийняття такого нормативно-правового акту.
📑Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
✍️Другий сенат Суду 18 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність‟ від 5 липня 2012 року № 5076–VI (далі – Закон).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що відповідно до частини третьої статті 57 Закону „рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями“.
Автор клопотання у конституційній скарзі вказує, що оспорюваний припис Закону суперечить частинам першій-третій статті 57 Конституції України, у зв’язку з тим, що:
➖„Закон передбачає, що рішення Ради адвокатів України, якщо сама Рада адвокатів України не вирішить інакше, вступають в силу негайно з моменту їх прийняття – навіть якщо ці рішення мають характер нормативно-правових актів та потребують їх офіційного у встановленому законом порядку доведення до відома громадян. Тобто за замовчуванням за спірною нормою закону нормативно-правові акти Ради адвокатів України вступають в чинність не з моменту їх оприлюднення, а з моменту прийняття – навіть якщо ці дати значно розбігаються в часі;
➖ Закон дозволяє набрання чинності нормативно-правовими актами Ради адвокатів України без їх офіційного оприлюднення у спосіб, який передбачав би створення ними правових ефектів не раніше моменту, коли учасники правовідносин дізналися чи могли б достеменно дізнатись про їх зміст;
➖Закон передбачає можливість набрання нормативно-правовими актами Ради адвокатів України чинності без фіксації моменту, дня їх оприлюднення, а також і фіксації автентичного їх тексту. Через це неможливо визначити ані конкретний момент, коли права і обов’язки починають обмежуватись нормативно-правовими актами Ради адвокатів України, ані неможливо встановити автентичну версію такого нормативно-правового акту…‟.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, оспорюваний припис Закону порушує його конституційне право знати свої права і обов’язки (частина перша статті 57 Конституції України), оскільки передбачає, що його права, свободи і обов’язки визначаються, обмежуються нормативно-правовими актами Ради адвокатів України без доведення їх до відома у спосіб, який передбачав би його обізнаність про дату, час, оприлюднення, зафіксований автентичний їх текст, і більше того навіть саму можливість знати про факт прийняття такого нормативно-правового акту.
📑Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023