⚖️#КСУ розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив низку ухвал
У середу, 27 вересня 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Оніщенка Руслана Ілліча щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Також Другий сенат на засіданні у справі за конституційною скаргою Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
🗞Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За наслідками розгляду колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Щирань Лілії Вікторівни щодо конституційності окремого припису пункту 4 статті 1219 Цивільного кодексу України;
➖ Курила Володимира Івановича щодо конституційності пункту 1 частини шостої, частини дев’ятої статті 19, пункту 1 частини першої, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Князєва Дениса Володимировича про конституційність абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX;
➖ Красної Юлії В’ячеславівни щодо конституційності окремого положення пункту 1 статті 1215 Цивільного кодексу України;
➖ Кізими Юрія Маріановича щодо конституційності частини третьої статті 433 Кримінального процесуального кодексу України.
http://surl.li/lnzkc
У середу, 27 вересня 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.
Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
▪️ Оніщенка Руслана Ілліча щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Також Другий сенат на засіданні у справі за конституційною скаргою Корецького Олега Павловича щодо конституційності другого речення абзацу третього підпункту „в“ підпункту 106 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
🗞Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За наслідками розгляду колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Євграфової Єлизавети Павлівни щодо конституційності пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Щирань Лілії Вікторівни щодо конституційності окремого припису пункту 4 статті 1219 Цивільного кодексу України;
➖ Курила Володимира Івановича щодо конституційності пункту 1 частини шостої, частини дев’ятої статті 19, пункту 1 частини першої, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Князєва Дениса Володимировича про конституційність абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX;
➖ Красної Юлії В’ячеславівни щодо конституційності окремого положення пункту 1 статті 1215 Цивільного кодексу України;
➖ Кізими Юрія Маріановича щодо конституційності частини третьої статті 433 Кримінального процесуального кодексу України.
http://surl.li/lnzkc
⚖️Велика палата #КСУ і колегія суддів провели засідання
✍️У четвер, 28 вересня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑Також на засіданні Велика палата подовжила до 26 жовтня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Віктора Сороки, Богдана Панченка, Петра Конторського.
📃Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання про відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: http://surl.li/lovka
✍️У четвер, 28 вересня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑Також на засіданні Велика палата подовжила до 26 жовтня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Віктора Сороки, Богдана Панченка, Петра Конторського.
📃Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання про відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: http://surl.li/lovka
Право на свободу та особисту недоторканість
Таку тему у своїх виступах розкрили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко.
Увагу слухачів Галина Юровська зосередила на окремих рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких Суд висловив позиції стосовно прав особи на свободу та особисту недоторканність. Зокрема, як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ не дозволяється затримання „когось через те, що його ідеї чи поведінка відхиляються від норм, домінуючих у даному суспільстві“; “затримання неповнолітнього без виховної мети є несумісним з Європейською конвенцією з прав людини“ та інше.
Суддя розповіла про загальноєвропейські підходи, сформульовані ЄСПЛ щодо підстав для позбавлення свободи особи, та про необхідні судові гарантії від свавільного арешту та затримання, а саме: „право бути поінформованим про причини арешту та будь-які звинувачення“, „право на оскарження до суду“, „право на компенсацію у разі незаконного затримання“.
Крім того, цікавою була надана інформація щодо установлених строків затримання особи без рішення суду. Зокрема, в різних країнах світу особу тримають під вартою упродовж 24, 42, 72, 96 годин та невизначений строк.
Доповідачка також окреслила юридичні позиції, сформульовані Конституційним Судом України, які Суд висловив у рішеннях щодо захисту права людини на свободу та особисту недоторканність, і навела позиції конституційних судів інших держав.
Під час лекції Віктор Городовенко поінформував про деякі справи, які наразі розглядає Конституційний Суд України, де предметом розгляду є окремі статті Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо умов обрання особі запобіжного заходу під час дії воєнного стану. У цьому контексті він повідомив, які складні питання стоять перед Судом і потребують вирішення.
Дивіться лекцію за посиланням:
🔗 Переглянути всі попередні лекції можна на сторінках Конституційного Суду України в Ютубі та Телеграм-каналі
https://cutt.ly/mwbbNAEW
Таку тему у своїх виступах розкрили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко.
Увагу слухачів Галина Юровська зосередила на окремих рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких Суд висловив позиції стосовно прав особи на свободу та особисту недоторканність. Зокрема, як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ не дозволяється затримання „когось через те, що його ідеї чи поведінка відхиляються від норм, домінуючих у даному суспільстві“; “затримання неповнолітнього без виховної мети є несумісним з Європейською конвенцією з прав людини“ та інше.
Суддя розповіла про загальноєвропейські підходи, сформульовані ЄСПЛ щодо підстав для позбавлення свободи особи, та про необхідні судові гарантії від свавільного арешту та затримання, а саме: „право бути поінформованим про причини арешту та будь-які звинувачення“, „право на оскарження до суду“, „право на компенсацію у разі незаконного затримання“.
Крім того, цікавою була надана інформація щодо установлених строків затримання особи без рішення суду. Зокрема, в різних країнах світу особу тримають під вартою упродовж 24, 42, 72, 96 годин та невизначений строк.
Доповідачка також окреслила юридичні позиції, сформульовані Конституційним Судом України, які Суд висловив у рішеннях щодо захисту права людини на свободу та особисту недоторканність, і навела позиції конституційних судів інших держав.
Під час лекції Віктор Городовенко поінформував про деякі справи, які наразі розглядає Конституційний Суд України, де предметом розгляду є окремі статті Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо умов обрання особі запобіжного заходу під час дії воєнного стану. У цьому контексті він повідомив, які складні питання стоять перед Судом і потребують вирішення.
Дивіться лекцію за посиланням:
🔗 Переглянути всі попередні лекції можна на сторінках Конституційного Суду України в Ютубі та Телеграм-каналі
https://cutt.ly/mwbbNAEW
YouTube
Право на свободу та особисту недоторканість
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦 Україна цього року День захисників і захисниць вперше відзначить у нову дату – 1 жовтня.
🕯Цього дня о 9 годині рух центральними площами та вулицями українських міст на хвилину зупиниться задля вшанування пам’яті полеглих захисників і захисниць нашої країни.
Долучаймося до вшанування вічної пам’яті полеглих Героїв, які загинули, захищаючи нашу державу й українців.
🙏Вічна Слава Героям!
🕯Цього дня о 9 годині рух центральними площами та вулицями українських міст на хвилину зупиниться задля вшанування пам’яті полеглих захисників і захисниць нашої країни.
Долучаймося до вшанування вічної пам’яті полеглих Героїв, які загинули, захищаючи нашу державу й українців.
🙏Вічна Слава Героям!
Сьогодні, 1 жовтня, День захисників і захисниць України
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Цього дня ми згадуємо українських воїнів, які в усі часи становлення нашої держави ціною власного життя виборювали і наразі виборюють її майбутнє.
Щодня і щохвилини відважні захисники і захисниці мужньо боронять кордони рідної країни, роблять все можливе задля спокою і мирної праці українців. Вони – наші герої – крок за кроком, демонструючи стійкість, непохитність і міць, відвойовують українські землі та дають гідну відсіч російському ворогові.
Дякуємо вам за ваші відвагу та вірність Україні! Нехай Божа Матір захистить кожного своїм святим покровом, щоб жодне горе не спіткало ваші домівки.
Низькій уклін та вічна пам’ять кожному, хто віддав своє життя, боронячи країну!
На честь Дня захисників і захисниць України у Конституційному Суді України вшанували пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії рф проти України та підняли 🇺🇦 Державний Прапор України.
Пам’ятаємо наших Героїв!
Слава Україні! Героям слава!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Цього дня ми згадуємо українських воїнів, які в усі часи становлення нашої держави ціною власного життя виборювали і наразі виборюють її майбутнє.
Щодня і щохвилини відважні захисники і захисниці мужньо боронять кордони рідної країни, роблять все можливе задля спокою і мирної праці українців. Вони – наші герої – крок за кроком, демонструючи стійкість, непохитність і міць, відвойовують українські землі та дають гідну відсіч російському ворогові.
Дякуємо вам за ваші відвагу та вірність Україні! Нехай Божа Матір захистить кожного своїм святим покровом, щоб жодне горе не спіткало ваші домівки.
Низькій уклін та вічна пам’ять кожному, хто віддав своє життя, боронячи країну!
На честь Дня захисників і захисниць України у Конституційному Суді України вшанували пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії рф проти України та підняли 🇺🇦 Державний Прапор України.
Пам’ятаємо наших Героїв!
Слава Україні! Героям слава!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
⚖️Упродовж вересня Конституційний Суд України провів 61 засідання та ухвалив 69 актів
🔹У #КСУ упродовж вересня поточного року відбулося 61 засідання, з них:
- 6 засідань Суду;
- 10 пленарних засідань і 9 засідань Великої палати Суду;
- 4 пленарних засідання і 4 засідання Першого сенату;
- 9 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату;
- 13 засідань колегій суддів сенатів Суду.
🔸На цих засіданнях Суд ухвалив 69 актів Суду, з них:
3 постанови Суду;
- 24 ухвали Великої палати Суду;
- 2 рішення і 4 ухвали Першого сенату Суду;
- 1 рішення Другого сенату і 6 ухвал Другого сенату;
- 29 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
🔎З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ у вересні можна ознайомитися на вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/events
📃Також до #КСУ в серпні-вересні надійшло 66 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 29 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 37 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📬Також Секретаріат Суду за цей період підготував та надіслав 109 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
🔹У #КСУ упродовж вересня поточного року відбулося 61 засідання, з них:
- 6 засідань Суду;
- 10 пленарних засідань і 9 засідань Великої палати Суду;
- 4 пленарних засідання і 4 засідання Першого сенату;
- 9 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату;
- 13 засідань колегій суддів сенатів Суду.
🔸На цих засіданнях Суд ухвалив 69 актів Суду, з них:
3 постанови Суду;
- 24 ухвали Великої палати Суду;
- 2 рішення і 4 ухвали Першого сенату Суду;
- 1 рішення Другого сенату і 6 ухвал Другого сенату;
- 29 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
🔎З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ у вересні можна ознайомитися на вебсайті Суду: https://ccu.gov.ua/events
📃Також до #КСУ в серпні-вересні надійшло 66 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 29 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 37 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📬Також Секретаріат Суду за цей період підготував та надіслав 109 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
📚Відбувся ІІ Маріупольський конституційний форум „Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції “
У п’ятницю, 6 жовтня 2023 року, відбувся ІІ Маріупольський конституційний форум „Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції“, що його у змішаному форматі організував Конституційний Суд України спільно із Програмою підтримки ОБСЄ для України.
Мета цього заходу – привернути увагу до актуальних питань захисту прав людини за допомогою інструментів конституційного правосуддя, відновлення та утвердження конституційних цінностей і людських прав на всій території України.
👥У його роботі взяли участь: судді Конституційного Суду України, судді Суду у відставці, члени Науково-консультативної ради Суду, вчені-правознавці, вітчизняні та міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники державних, судових, наукових установ, органів місцевого самоврядування, академічної спільноти, вишів-переселенців та громадських організацій, а також представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав і міжнародних організацій.
🕯 Учасники форуму хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв теракту, який 5 жовтня 2023 року вчинила росія в Харківській області.
💬Відкриваючи форум, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко від імені Конституційного Суду України привітав учасників ІІ Маріупольського конституційного форуму та зазначив, що для кожного українця Маріуполь – це місто трудової слави, місто металургів, моряків, студентів та надзвичайно працьовитих і привітних людей, які всім серцем його люблять.
🔹Продовжуючи виступ, суддя Конституційного Суду України сказав, що після початку неспровокованої, невиправданої, жорстокої агресії рф проти України Маріуполь став символом незламності, символом сили духу українців, символом героїв-захисників Азовсталі – бійців легендарного полку „Азов‟, морських піхотинців, прикордонників, працівників поліції та простих мешканців, які зі зброєю у руках стали боронити рідне місто.
🔹День початку повномасштабної агресії, 24 лютого 2022 року, назавжди змінив Україну і українців, – зазначив Віктор Городовенко. „Ми більше не будемо відкладати на потім вирішення проблем, пов’язаних із національною безпекою. Не будемо сприймати суто декларативно конституційний припис статті 17 Основного Закону України, відповідно до якого захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу‟, – переконаний суддя Конституційного Суду України.
Повномасштабна війна, продовжив доповідач, яка за задумом стратегів у кремлівських кабінетах мала знищити Україну як державу, насправді загартувала і згуртувала весь Український народ, перетворила нас на монолітну націю, яка мужньо бореться з агресором.
Окрім цього, у своєму виступі Віктор Городовенко звернув увагу на роль органу конституційного контролю України в системі захисту демократичних цінностей та інститутів, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення дії правовладдя.
🔹Він наголосив, що Конституційний Суд України інституційно серед органів державної влади посідає надзвичайно важливе місце. “За період майже тридцятирічної діяльності Конституційний Суд України неодноразово ставав на заваді тим, хто намагався зруйнувати демократичні цінності, не поважав принцип правовладдя. Безумовно, пріоритетом для Конституційного Суду України є утвердження в національній правовій системі дії принципу правовладдя, захисту прав і свобод людини і громадян”, – констатував суддя.
Детальна інформація про роботу форуму за посиланням: http://surl.li/lwmxz
У п’ятницю, 6 жовтня 2023 року, відбувся ІІ Маріупольський конституційний форум „Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції“, що його у змішаному форматі організував Конституційний Суд України спільно із Програмою підтримки ОБСЄ для України.
Мета цього заходу – привернути увагу до актуальних питань захисту прав людини за допомогою інструментів конституційного правосуддя, відновлення та утвердження конституційних цінностей і людських прав на всій території України.
👥У його роботі взяли участь: судді Конституційного Суду України, судді Суду у відставці, члени Науково-консультативної ради Суду, вчені-правознавці, вітчизняні та міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники державних, судових, наукових установ, органів місцевого самоврядування, академічної спільноти, вишів-переселенців та громадських організацій, а також представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав і міжнародних організацій.
🕯 Учасники форуму хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв теракту, який 5 жовтня 2023 року вчинила росія в Харківській області.
💬Відкриваючи форум, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко від імені Конституційного Суду України привітав учасників ІІ Маріупольського конституційного форуму та зазначив, що для кожного українця Маріуполь – це місто трудової слави, місто металургів, моряків, студентів та надзвичайно працьовитих і привітних людей, які всім серцем його люблять.
🔹Продовжуючи виступ, суддя Конституційного Суду України сказав, що після початку неспровокованої, невиправданої, жорстокої агресії рф проти України Маріуполь став символом незламності, символом сили духу українців, символом героїв-захисників Азовсталі – бійців легендарного полку „Азов‟, морських піхотинців, прикордонників, працівників поліції та простих мешканців, які зі зброєю у руках стали боронити рідне місто.
🔹День початку повномасштабної агресії, 24 лютого 2022 року, назавжди змінив Україну і українців, – зазначив Віктор Городовенко. „Ми більше не будемо відкладати на потім вирішення проблем, пов’язаних із національною безпекою. Не будемо сприймати суто декларативно конституційний припис статті 17 Основного Закону України, відповідно до якого захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу‟, – переконаний суддя Конституційного Суду України.
Повномасштабна війна, продовжив доповідач, яка за задумом стратегів у кремлівських кабінетах мала знищити Україну як державу, насправді загартувала і згуртувала весь Український народ, перетворила нас на монолітну націю, яка мужньо бореться з агресором.
Окрім цього, у своєму виступі Віктор Городовенко звернув увагу на роль органу конституційного контролю України в системі захисту демократичних цінностей та інститутів, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення дії правовладдя.
🔹Він наголосив, що Конституційний Суд України інституційно серед органів державної влади посідає надзвичайно важливе місце. “За період майже тридцятирічної діяльності Конституційний Суд України неодноразово ставав на заваді тим, хто намагався зруйнувати демократичні цінності, не поважав принцип правовладдя. Безумовно, пріоритетом для Конституційного Суду України є утвердження в національній правовій системі дії принципу правовладдя, захисту прав і свобод людини і громадян”, – констатував суддя.
Детальна інформація про роботу форуму за посиланням: http://surl.li/lwmxz
⚖️ Вітання з нагоди Дня юриста!
Це професійне свято тих, хто присвячує своє життя юриспруденції та щоденно працює заради єдиного спільного блага – захисту прав і свобод кожного громадянина, чиє покликання полягає у самовідданому служінню закону, наполегливій праці задля практичного втілення у життя принципів верховенства права (правовладдя).
Вплив юристів на політичні та соціально-економічні процеси в державі важко переоцінити. Своєю багатогранною діяльністю юристи активно сприяють руху України до побудови демократичної держави європейського типу. 🌍
📘💼 Твердо віримо, що досвід, фахові знання, загострене почуття відповідальності допоможуть бути на висоті вимог нашої доби.
🕊️🙏 Бажаємо мирного неба та Божої благодаті!
Слава Україні! Героям слава!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Це професійне свято тих, хто присвячує своє життя юриспруденції та щоденно працює заради єдиного спільного блага – захисту прав і свобод кожного громадянина, чиє покликання полягає у самовідданому служінню закону, наполегливій праці задля практичного втілення у життя принципів верховенства права (правовладдя).
Вплив юристів на політичні та соціально-економічні процеси в державі важко переоцінити. Своєю багатогранною діяльністю юристи активно сприяють руху України до побудови демократичної держави європейського типу. 🌍
📘💼 Твердо віримо, що досвід, фахові знання, загострене почуття відповідальності допоможуть бути на висоті вимог нашої доби.
🕊️🙏 Бажаємо мирного неба та Божої благодаті!
Слава Україні! Героям слава!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
⚖️ #КСУ розглянув справу за конституційною скаргою Анатолія Лужинецького щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України
📚У середу, 11 жовтня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 81 Кодексу умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим „не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання“.
📑Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.
Верховний Суд України визнав Анатолія Лужинецького засудженим до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
✍️Автор клопотання звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в якій зазначив, що згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(IІ)/2021 та з урахуванням змін до Кодексу, внесених Законом України ,,Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини“ від 18 жовтня 2022 року № 2690–IX (далі – Закон № 2690), Законом України ,,Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання“ від 26 листопада 2015 року № 838–VIII, на день подання заяви він відбув двадцять п’ять років, два місяці і чотирнадцять днів строку покарання, призначеного судом, а отже, має право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Вінницький міський суд Вінницької області у задоволенні заяви Анатолія Лужинецького відмовив, дійшовши висновку, що така заява ,,є передчасною та задоволенню не підлягає“, оскільки на законодавчому рівні визнано право засуджених, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням та в подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу Анатолія Лужинецького без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу зазнали порушень його право на повагу до людської гідності, а саме: частина перша статті 3, частини перша, друга статті 28 Конституції України та, як наслідок, пов’язані з ним права“.
☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
🎥Переглянути пленарне засідання можна тут: http://surl.li/mapwq.
http://surl.li/mapwb
📚У середу, 11 жовтня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності пункту 3 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 81 Кодексу умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим „не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання“.
📑Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.
Верховний Суд України визнав Анатолія Лужинецького засудженим до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
✍️Автор клопотання звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в якій зазначив, що згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(IІ)/2021 та з урахуванням змін до Кодексу, внесених Законом України ,,Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини“ від 18 жовтня 2022 року № 2690–IX (далі – Закон № 2690), Законом України ,,Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання“ від 26 листопада 2015 року № 838–VIII, на день подання заяви він відбув двадцять п’ять років, два місяці і чотирнадцять днів строку покарання, призначеного судом, а отже, має право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Вінницький міський суд Вінницької області у задоволенні заяви Анатолія Лужинецького відмовив, дійшовши висновку, що така заява ,,є передчасною та задоволенню не підлягає“, оскільки на законодавчому рівні визнано право засуджених, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням та в подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу Анатолія Лужинецького без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу зазнали порушень його право на повагу до людської гідності, а саме: частина перша статті 3, частини перша, друга статті 28 Конституції України та, як наслідок, пов’язані з ним права“.
☑️Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
🎥Переглянути пленарне засідання можна тут: http://surl.li/mapwq.
http://surl.li/mapwb
⚖️Суд перевірить на конституційність припис КУпАП, яким встановлено відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті
📝Перший сенат 11 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Диняка Сергія Васильовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
🔶️Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Колісник, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Основного Закону України частину першу статті 14-3 Кодексу, відповідно до якої за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
🔷️Суддя-доповідач поінформував, що автор клопотання також оспорює частину другу статті 132-1 Кодексу, згідно з якою „перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу“.
Із матеріалів конституційної скарги вбачається, що в період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на заявника було складено близько 2 тис. постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності за перевищення транспортними засобами, що належать підприємству, в якому він обіймає посаду керівника, нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України.
На думку Сергія Диняка, оспорювані приписи Кодексу „створюють умови надмірного втручання у право власності особи“, гарантоване статтею 41 Конституції України.
📝Перший сенат 11 жовтня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Диняка Сергія Васильовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
🔶️Як зазначив суддя-доповідач у справі Віктор Колісник, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Основного Закону України частину першу статті 14-3 Кодексу, відповідно до якої за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
🔷️Суддя-доповідач поінформував, що автор клопотання також оспорює частину другу статті 132-1 Кодексу, згідно з якою „перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу“.
Із матеріалів конституційної скарги вбачається, що в період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на заявника було складено близько 2 тис. постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності за перевищення транспортними засобами, що належать підприємству, в якому він обіймає посаду керівника, нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України.
На думку Сергія Диняка, оспорювані приписи Кодексу „створюють умови надмірного втручання у право власності особи“, гарантоване статтею 41 Конституції України.