📚 Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів: ухвалили рішення та ухвали
▪️ Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційними скаргами Стариченка Миколи Петровича, Гарлики Сергія Сергійовича, Петричука Олександра Анатолійовича, Остапенко Мар’яни Василівни, Менчинського Сергія Віталійовича щодо конституційності абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ. У цій справі Суд ухвалив Рішення, яке оприлюднить на офіційному вебсайті 14 вересня ц.р.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Оніщенка Руслана Ілліча щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Окрім цього, Другий сенат на засіданні змінив форму конституційного провадження з письмової на усну у справі за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
У справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ Другий сенат визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
▪️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше на сайті Суду за посиланням: http://surl.li/lbvmf
▪️ Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційними скаргами Стариченка Миколи Петровича, Гарлики Сергія Сергійовича, Петричука Олександра Анатолійовича, Остапенко Мар’яни Василівни, Менчинського Сергія Віталійовича щодо конституційності абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ. У цій справі Суд ухвалив Рішення, яке оприлюднить на офіційному вебсайті 14 вересня ц.р.
Крім того, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Оніщенка Руслана Ілліча щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Окрім цього, Другий сенат на засіданні змінив форму конституційного провадження з письмової на усну у справі за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
У справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 57 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ Другий сенат визначив форму розгляду справи – письмове провадження.
▪️ Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше на сайті Суду за посиланням: http://surl.li/lbvmf
☑️Конституційний Суд України оприлюднив Рішення щодо соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
#КСУ оприлюднив ухвалене 13 вересня 2023 року Рішення у справі за конституційною скаргою Костіни Миколи Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України.
▶️Рішення за посиланням: http://surl.li/lcpfj
▶️Резюме Рішення: http://surl.li/lcpfb
#КСУ оприлюднив ухвалене 13 вересня 2023 року Рішення у справі за конституційною скаргою Костіни Миколи Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України.
▶️Рішення за посиланням: http://surl.li/lcpfj
▶️Резюме Рішення: http://surl.li/lcpfb
⚖️ #КСУ визнав неконституційним припис Закону щодо винагороди прокурорів
📚Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) на пленарному засіданні 13 вересня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Стариченка Миколи Петровича, Гарлики Сергія Сергійовича, Петричука Олександра Анатолійовича, Остапенко Мар’яни Василівни, Менчинського Сергія Віталійовича щодо конституційності абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113–ІХ).
📑Суб’єкти права на конституційну скаргу порушили перед Судом питання щодо конституційності абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113–ІХ, відповідно до якого винагороду прокурорів мав установлювати Кабінет Міністрів України своєю постановою, тоді як перед тим це питання регулював Закон.
🔹Суд констатував, що нове місце прокуратури в системі органів державної влади та стандарти незалежності прокурорів, яких Україна має додержувати як член Ради Європи, вимагають від держави забезпечити захист гарантій незалежності прокурорів рівносильно, як це зроблено для суддів.
🔸Суд указав, що врегулювання законом, а не підзаконним актом, питання винагороди прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури. Інакше це становитиме недодержання принципу поділу влади.
🔹Суд зазначив, що Верховна Рада України запровадила неоднакове регулювання оплати праці прокурорів, фактично поділивши їх на дві категорії: одній з яких винагороду виплачують відповідно до Закону № 1697–VII; другій – винагороду визначено підзаконним нормативним актом, а саме постановою Кабінету Міністрів України.
Таку відмінність у ставленні до прокурорів, які мають єдиний юридичний статус, не можна вважати об’єктивно виправданою, а тому вона є дискримінаційною.
🔸Прокуратуру інституційно віднесено до системи правосуддя. Визначені статтею 131-1 Конституції України функції та юридичний статус прокуратури, а також установлений Законом № 1697–VII статус прокурора та обсяг гарантій його незалежності становлять єдину систему гарантій незалежності прокуратури як інституції загалом, так і окремого прокурора зокрема. Отже, Верховна Рада України ще раніше створила підстави для впевненості прокурорів у тому, що їхній статус (і відповідно його невіддільні елементи), як і статус суддів, захищено нормативними актами вищого, ніж підзаконного, рівня). Суд звернув увагу на те, що одночасна дія актів права того самого рівня, які неоднаково регулюють те саме питання – винагороду прокурора – не відповідає вимозі юридичної визначеності як складникові правовладдя.
☑️З наведеного в рішенні Суду обґрунтовання випливає, що оспорений припис Закону № 113–IX не відповідає Конституції України в частині:
➖ статті 6 (через несумісність із принципом поділу влади);
➖ статті 8 (через створення юридичної невизначеності, що є недодержанням принципу верховенства права/правовладдя);
➖ статті 24 (через дискримінаційний підхід до питання винагороди прокурорів);
➖ статті 41 (через порушення права особи на власність).
Судді-доповідачі у справі – Сергій Головатий, Віктор Городовенко та Галина Юровська.
Рішення ➡️ https://ccu.gov.ua/docs/6352
http://surl.li/lcwju
📚Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) на пленарному засіданні 13 вересня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Стариченка Миколи Петровича, Гарлики Сергія Сергійовича, Петричука Олександра Анатолійовича, Остапенко Мар’яни Василівни, Менчинського Сергія Віталійовича щодо конституційності абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113–ІХ).
📑Суб’єкти права на конституційну скаргу порушили перед Судом питання щодо конституційності абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113–ІХ, відповідно до якого винагороду прокурорів мав установлювати Кабінет Міністрів України своєю постановою, тоді як перед тим це питання регулював Закон.
🔹Суд констатував, що нове місце прокуратури в системі органів державної влади та стандарти незалежності прокурорів, яких Україна має додержувати як член Ради Європи, вимагають від держави забезпечити захист гарантій незалежності прокурорів рівносильно, як це зроблено для суддів.
🔸Суд указав, що врегулювання законом, а не підзаконним актом, питання винагороди прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури. Інакше це становитиме недодержання принципу поділу влади.
🔹Суд зазначив, що Верховна Рада України запровадила неоднакове регулювання оплати праці прокурорів, фактично поділивши їх на дві категорії: одній з яких винагороду виплачують відповідно до Закону № 1697–VII; другій – винагороду визначено підзаконним нормативним актом, а саме постановою Кабінету Міністрів України.
Таку відмінність у ставленні до прокурорів, які мають єдиний юридичний статус, не можна вважати об’єктивно виправданою, а тому вона є дискримінаційною.
🔸Прокуратуру інституційно віднесено до системи правосуддя. Визначені статтею 131-1 Конституції України функції та юридичний статус прокуратури, а також установлений Законом № 1697–VII статус прокурора та обсяг гарантій його незалежності становлять єдину систему гарантій незалежності прокуратури як інституції загалом, так і окремого прокурора зокрема. Отже, Верховна Рада України ще раніше створила підстави для впевненості прокурорів у тому, що їхній статус (і відповідно його невіддільні елементи), як і статус суддів, захищено нормативними актами вищого, ніж підзаконного, рівня). Суд звернув увагу на те, що одночасна дія актів права того самого рівня, які неоднаково регулюють те саме питання – винагороду прокурора – не відповідає вимозі юридичної визначеності як складникові правовладдя.
☑️З наведеного в рішенні Суду обґрунтовання випливає, що оспорений припис Закону № 113–IX не відповідає Конституції України в частині:
➖ статті 6 (через несумісність із принципом поділу влади);
➖ статті 8 (через створення юридичної невизначеності, що є недодержанням принципу верховенства права/правовладдя);
➖ статті 24 (через дискримінаційний підхід до питання винагороди прокурорів);
➖ статті 41 (через порушення права особи на власність).
Судді-доповідачі у справі – Сергій Головатий, Віктор Городовенко та Галина Юровська.
Рішення ➡️ https://ccu.gov.ua/docs/6352
http://surl.li/lcwju
❗️ Друзі! Раді повідомити, що вийшла друком дев’ятнадцята книга збірника „Конституційний Суд України. Рішення. Висновки. 2021–2022“.
📚 Ця книга містить 23 рішення Конституційного Суду України, що їх Суд ухвалив у 2021–2022 роках. У виданні опубліковано резюме рішень англійською мовою, а також окремі думки суддів Конституційного Суду України стосовно цих актів.
📄 У рішеннях сформульовано засадничі юридичні позиції, зокрема, щодо державного суверенітету та національної безпеки України, як-от:
☑️ щодо статусу та функціонування української мови як державної;
☑️ щодо заборони трансляції фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, та за участю осіб, яких внесено до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
☑️ щодо обов’язкового зазначення повної назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.
📚 Також книга містить й інші важливі рішення Конституційного Суду України стосовно окремих аспектів юридичної відповідальності; непорушності права власності; захисту гарантованих Конституцією України прав на працю, на житло; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, військовослужбовців, захисників і захисниць України, державних службовців тощо.
🔹 Зазначимо, що в усіх рішеннях Конституційний Суд України застосовував питомо українську правничу термінологію.
🔹 Переконані, що ця книга буде корисною для державних службовців, працівників органів публічної влади, науковців, викладачів, студентів юридичних закладів вищої освіти, а також усіх, хто цікавиться практикою органу конституційної юрисдикції та розвитком конституційного права в Україні.
📚 Ця книга містить 23 рішення Конституційного Суду України, що їх Суд ухвалив у 2021–2022 роках. У виданні опубліковано резюме рішень англійською мовою, а також окремі думки суддів Конституційного Суду України стосовно цих актів.
📄 У рішеннях сформульовано засадничі юридичні позиції, зокрема, щодо державного суверенітету та національної безпеки України, як-от:
☑️ щодо статусу та функціонування української мови як державної;
☑️ щодо заборони трансляції фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, та за участю осіб, яких внесено до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
☑️ щодо обов’язкового зазначення повної назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.
📚 Також книга містить й інші важливі рішення Конституційного Суду України стосовно окремих аспектів юридичної відповідальності; непорушності права власності; захисту гарантованих Конституцією України прав на працю, на житло; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, військовослужбовців, захисників і захисниць України, державних службовців тощо.
🔹 Зазначимо, що в усіх рішеннях Конституційний Суд України застосовував питомо українську правничу термінологію.
🔹 Переконані, що ця книга буде корисною для державних службовців, працівників органів публічної влади, науковців, викладачів, студентів юридичних закладів вищої освіти, а також усіх, хто цікавиться практикою органу конституційної юрисдикції та розвитком конституційного права в Україні.
👥Працівники Конституційного Суду України взяли участь в XI Літній школі, яку щорічно проводять у Турецькій Республіці
🔹Наукові консультанти суддів #КСУ Макар Марчук та Володимир Кочин взяли участь у програмі XI Літньої школи „Незалежність судової влади як гарантія права на справедливий суд“.
Традиційно захід був організований Конституційним Судом Турецької Республіки та проводився в місті Анкара упродовж 18-21 вересня цього року.
📚Працівники Конституційного Суду України презентували його учасникам доповідь на тему «Справедливий суд в Україні: конституційний контроль, європейська практика та засоби забезпечення». Учасники Літньої школи отримали унікальну можливість здійснити обмін професійними знаннями, ідеями та досвідом як під час виголошування своїх доповідей, так і завдяки проведенню дискусій та сесій у форматі „запитання-відповіді“.
ℹ️ Довідково. Уже понад 10 років (з 2013 року) організовує і проводить Літні школи Конституційний Суд Турецької Республіки за підтримки Центру навчання та розвитку людських ресурсів Асоціації азіатських конституційних судів та еквівалентних установ.
Кожна із щорічних літніх шкіл є унікальний науково-практичний майданчик, який об’єднує представників органів конституційного контролю з майже 30 країн світу. Основна мета цих заходів – поглибити усестороннє вивчення актуальних проблем розвитку конституційного правосуддя, сприяти промоції загальновизнаних ідей конституціоналізму, а також заохочувати взаємний обмін ідеями та досвідом між правниками, що залучені до роботи органів конституційного контролю.
Представники Конституційного Суду України щорічно на запрошення турецьких колег беруть участь у зазначеному науковому заході.
🔹Наукові консультанти суддів #КСУ Макар Марчук та Володимир Кочин взяли участь у програмі XI Літньої школи „Незалежність судової влади як гарантія права на справедливий суд“.
Традиційно захід був організований Конституційним Судом Турецької Республіки та проводився в місті Анкара упродовж 18-21 вересня цього року.
📚Працівники Конституційного Суду України презентували його учасникам доповідь на тему «Справедливий суд в Україні: конституційний контроль, європейська практика та засоби забезпечення». Учасники Літньої школи отримали унікальну можливість здійснити обмін професійними знаннями, ідеями та досвідом як під час виголошування своїх доповідей, так і завдяки проведенню дискусій та сесій у форматі „запитання-відповіді“.
ℹ️ Довідково. Уже понад 10 років (з 2013 року) організовує і проводить Літні школи Конституційний Суд Турецької Республіки за підтримки Центру навчання та розвитку людських ресурсів Асоціації азіатських конституційних судів та еквівалентних установ.
Кожна із щорічних літніх шкіл є унікальний науково-практичний майданчик, який об’єднує представників органів конституційного контролю з майже 30 країн світу. Основна мета цих заходів – поглибити усестороннє вивчення актуальних проблем розвитку конституційного правосуддя, сприяти промоції загальновизнаних ідей конституціоналізму, а також заохочувати взаємний обмін ідеями та досвідом між правниками, що залучені до роботи органів конституційного контролю.
Представники Конституційного Суду України щорічно на запрошення турецьких колег беруть участь у зазначеному науковому заході.
📚 #КСУ передав книгу „Сягнувши вершини, продовжую путь…“ до провідних державних бібліотек та закладів вищої освіти
🔸Конституційний Суд України, підтримуючи співпрацю з провідними бібліотеками України та закладами вищої освіти України, надіслав книгу „Юрій Баулін. Сягнувши вершини, продовжую путь…“ (до 70-річчя від дня народження), видану за ініціативи суддів Конституційного Суду України до 70-річчя від дня народження доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України, лауреата Державної премії України у галузі науки та техніки, заслуженого діяча науки та техніки України, судді КСУ у 2008–2017 роках, Голови КСУ у 2014–2017 роках Юрія Бауліна.
🔹Це видання містить акти Конституційного Суду України (рішення та ухвали КСУ), у яких Юрій Баулін був суддею-доповідачем у справах, а також тези доповідей і виступів, інтерв’ю та вибрані статті за роки його роботи у Конституційному Суді України.
🗞Книга стане надзвичайно корисною в роботі провідних державних бібліотек України, які обслуговують найширші верстви населення, а саме: Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної історичної бібліотеки України.
🖇Окрім цього, книгу передали до закладів вищої освіти, як-от: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету „Києво-Могилянська академія“, Львівського національного університету імені Івана Франка, Харківського національного університету внутрішніх справ, Національного університету „Одеська юридична академія“, Національної академії внутрішніх справ, Національної школи суддів України, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Львівського державного університету внутрішніх справ, Одеського державного університету внутрішніх справ.
🔸Конституційний Суд України, підтримуючи співпрацю з провідними бібліотеками України та закладами вищої освіти України, надіслав книгу „Юрій Баулін. Сягнувши вершини, продовжую путь…“ (до 70-річчя від дня народження), видану за ініціативи суддів Конституційного Суду України до 70-річчя від дня народження доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України, лауреата Державної премії України у галузі науки та техніки, заслуженого діяча науки та техніки України, судді КСУ у 2008–2017 роках, Голови КСУ у 2014–2017 роках Юрія Бауліна.
🔹Це видання містить акти Конституційного Суду України (рішення та ухвали КСУ), у яких Юрій Баулін був суддею-доповідачем у справах, а також тези доповідей і виступів, інтерв’ю та вибрані статті за роки його роботи у Конституційному Суді України.
🗞Книга стане надзвичайно корисною в роботі провідних державних бібліотек України, які обслуговують найширші верстви населення, а саме: Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної історичної бібліотеки України.
🖇Окрім цього, книгу передали до закладів вищої освіти, як-от: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету „Києво-Могилянська академія“, Львівського національного університету імені Івана Франка, Харківського національного університету внутрішніх справ, Національного університету „Одеська юридична академія“, Національної академії внутрішніх справ, Національної школи суддів України, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Львівського державного університету внутрішніх справ, Одеського державного університету внутрішніх справ.
👥Відбувся робочий візит делегації Конституційного Суду України до Латвійської Республіки
🔹Судді #КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Олег Первомайський, Петро Філюк та Галина Юровська 21 та 22 вересня цього року перебували в Ризі, де взяли участь у Міжнародній конференції „Роль судової гілки влади у виконанні рішень Європейського суду з прав людини“.
🔗Захід, що його спільно організували Конституційний Суд та Верховний Суд Латвійської Республіки в межах головування Латвійської Республіки в Комітеті міністрів Ради Європи, відбувся 21 вересня 2023 року. Для участі в ньому були запрошені очільники та судді органів конституційної юрисдикції, верховних судів, судів загальної юрисдикції зарубіжних країн, представники органів державної влади Латвійської Республіки, міжнародних організацій та установ, наукових та навчальних інституцій.
🔸У межах конференції відбулися дискусії в трьох пленарних засіданнях. На запрошення організаторів заходу судді КСУ взяли участь у цих засіданнях.
Зокрема, судді КСУ Петро Філюк та Галина Юровська долучилися до роботи під час панелі, присвяченій „Res judicata та відновлення провадження після рішень ЄСПЛ та роль ЄСПЛ у нагляді за виконанням його рішень“, яку модерував Канстанцін Дзегцяру, професор права у ділянці людських прав Ліверпульського університету.
На паралельному засіданні на тему „Нагляд за національними заходами виконання рішень ЄСПЛ та розподіл влади; національна конституційна ідентичність як перешкода для виконання“, модераторкою якої була Башак Чалі, професорка міжнародного права в приватному університеті Берліна Hertie School, взяли участь судді КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук та Олег Первомайський.
🔹Перебуваючи в Латвії, судді КСУ провели двосторонні зустрічі з колегами Конституційного Суду Латвійської Республіки.
✍️У п’ятницю, 22 вересня, делегація Конституційного Суду України відвідала Конституційний Суд Латвійської Республіки, де провели зустріч із його Головою Алдісом Лавіньшем. Участь у зустрічі також взяли заступниця Голови Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина та судді Суду Гунарс Кусіньш, Яніс Нейманіс, Артурс Кучс, Аніта Родіня і Яутріте Брієде.
Під час двосторонніх засідань учасники зустрічей обговорили актуальні питання, що постають перед органами конституційної юрисдикції в нових умовах, та обмінялися думками з широкого кола питань конституційного судочинства.
🔹Зокрема, суддя КСУ Оксана Грищук представила доповідь на тему „Європейські правові цінності в юридичних позиціях Конституційного Суду України“. Про застосування Конституційним Судом України практики Європейського суду з прав людини розповіла суддя КСУ Галина Юровська. На зазначену тематику з боку іноземних колег виступив суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яніс Нейманіс.
🔸Суддя КСУ Віктор Городовенко учасникам зустрічі представив доповідь на тему „Застосування цифрових технологій та штучного інтелекту в конституційному судочинстві“. Своє бачення щодо зазначеного питання також виклав Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш.
Під час візиту судді #КСУ розповіли про діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану, зауваживши, що Суд продовжує виконувати свої конституційні повноваження. Крім того, коротко розповіли міжнародним колегам про рішення Суду, що були ухвалені після повномаштабного вторгнення рф на територію України.
http://surl.li/lmtjf
🔹Судді #КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Олег Первомайський, Петро Філюк та Галина Юровська 21 та 22 вересня цього року перебували в Ризі, де взяли участь у Міжнародній конференції „Роль судової гілки влади у виконанні рішень Європейського суду з прав людини“.
🔗Захід, що його спільно організували Конституційний Суд та Верховний Суд Латвійської Республіки в межах головування Латвійської Республіки в Комітеті міністрів Ради Європи, відбувся 21 вересня 2023 року. Для участі в ньому були запрошені очільники та судді органів конституційної юрисдикції, верховних судів, судів загальної юрисдикції зарубіжних країн, представники органів державної влади Латвійської Республіки, міжнародних організацій та установ, наукових та навчальних інституцій.
🔸У межах конференції відбулися дискусії в трьох пленарних засіданнях. На запрошення організаторів заходу судді КСУ взяли участь у цих засіданнях.
Зокрема, судді КСУ Петро Філюк та Галина Юровська долучилися до роботи під час панелі, присвяченій „Res judicata та відновлення провадження після рішень ЄСПЛ та роль ЄСПЛ у нагляді за виконанням його рішень“, яку модерував Канстанцін Дзегцяру, професор права у ділянці людських прав Ліверпульського університету.
На паралельному засіданні на тему „Нагляд за національними заходами виконання рішень ЄСПЛ та розподіл влади; національна конституційна ідентичність як перешкода для виконання“, модераторкою якої була Башак Чалі, професорка міжнародного права в приватному університеті Берліна Hertie School, взяли участь судді КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук та Олег Первомайський.
🔹Перебуваючи в Латвії, судді КСУ провели двосторонні зустрічі з колегами Конституційного Суду Латвійської Республіки.
✍️У п’ятницю, 22 вересня, делегація Конституційного Суду України відвідала Конституційний Суд Латвійської Республіки, де провели зустріч із його Головою Алдісом Лавіньшем. Участь у зустрічі також взяли заступниця Голови Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина та судді Суду Гунарс Кусіньш, Яніс Нейманіс, Артурс Кучс, Аніта Родіня і Яутріте Брієде.
Під час двосторонніх засідань учасники зустрічей обговорили актуальні питання, що постають перед органами конституційної юрисдикції в нових умовах, та обмінялися думками з широкого кола питань конституційного судочинства.
🔹Зокрема, суддя КСУ Оксана Грищук представила доповідь на тему „Європейські правові цінності в юридичних позиціях Конституційного Суду України“. Про застосування Конституційним Судом України практики Європейського суду з прав людини розповіла суддя КСУ Галина Юровська. На зазначену тематику з боку іноземних колег виступив суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яніс Нейманіс.
🔸Суддя КСУ Віктор Городовенко учасникам зустрічі представив доповідь на тему „Застосування цифрових технологій та штучного інтелекту в конституційному судочинстві“. Своє бачення щодо зазначеного питання також виклав Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш.
Під час візиту судді #КСУ розповіли про діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану, зауваживши, що Суд продовжує виконувати свої конституційні повноваження. Крім того, коротко розповіли міжнародним колегам про рішення Суду, що були ухвалені після повномаштабного вторгнення рф на територію України.
http://surl.li/lmtjf