Тематична онлайн-лекція „День Незалежності України – символ твоєї свободи“
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
📝 Відповідно до Постанови Верховної Ради України „Про День незалежності України“ щорічно 24 серпня в Україні відзначають День незалежності як державне загальнонародне свято.
💬 Галина Юровська зазначила, що кожен громадянин має знати історичні події, що відбувалися на території України від найдавніших часів до сьогодення, а також етапи становлення та розвитку української незалежності. Вона навела вислів українського поета, мовознавця Максима Рильського про те, що будь-який народ, будь-яка нація починається з того, що вона зобов’язана знати своє минуле, своє коріння, бо „хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани“.
💬 Доповідачка розповіла про події, які відбувалися упродовж ХХ століття, коли українці неодноразово намагалися вибороти свою самостійність. Ще за часів Української Народної Республіки у 1918 році затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого. У ті часи Директорія ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву, а також встановила грошовою одиницею гривню. Суддя також нагадала присутнім і про інші важливі історичні події, що передували становленню незалежності України в 1991 році, зокрема ухвалення Акту проголошення незалежності України.
Галина Юровська звернула увагу на рішення та висновки Конституційного Суду України, спрямовані на зміцнення української незалежності. Зокрема, у справах щодо:
🔹проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим,
🔹стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноантлантичного договору,
🔹повної назви релігійних організацій тощо.
👥 Слухачі заходу взяли участь у тематичній онлайн-вікторині, за результатами якої визначили переможця.
*Проєкт онлайн-зустрічей (лекцій) був започаткований у квітні 2022 року за співпраці Конституційного Суду України з Національною школою суддів України.
⏯ Переглянути лекцію можна на посиланням: https://cutt.ly/RwjWwENQ
_________
📝 Питання: https://forms.gle/q8C92ZFHomuJp78u7
✅ Відповіді: https://forms.gle/c145JzuCkuz5dNZ89
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
📝 Відповідно до Постанови Верховної Ради України „Про День незалежності України“ щорічно 24 серпня в Україні відзначають День незалежності як державне загальнонародне свято.
💬 Галина Юровська зазначила, що кожен громадянин має знати історичні події, що відбувалися на території України від найдавніших часів до сьогодення, а також етапи становлення та розвитку української незалежності. Вона навела вислів українського поета, мовознавця Максима Рильського про те, що будь-який народ, будь-яка нація починається з того, що вона зобов’язана знати своє минуле, своє коріння, бо „хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани“.
💬 Доповідачка розповіла про події, які відбувалися упродовж ХХ століття, коли українці неодноразово намагалися вибороти свою самостійність. Ще за часів Української Народної Республіки у 1918 році затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого. У ті часи Директорія ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву, а також встановила грошовою одиницею гривню. Суддя також нагадала присутнім і про інші важливі історичні події, що передували становленню незалежності України в 1991 році, зокрема ухвалення Акту проголошення незалежності України.
Галина Юровська звернула увагу на рішення та висновки Конституційного Суду України, спрямовані на зміцнення української незалежності. Зокрема, у справах щодо:
🔹проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим,
🔹стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноантлантичного договору,
🔹повної назви релігійних організацій тощо.
👥 Слухачі заходу взяли участь у тематичній онлайн-вікторині, за результатами якої визначили переможця.
*Проєкт онлайн-зустрічей (лекцій) був започаткований у квітні 2022 року за співпраці Конституційного Суду України з Національною школою суддів України.
⏯ Переглянути лекцію можна на посиланням: https://cutt.ly/RwjWwENQ
_________
📝 Питання: https://forms.gle/q8C92ZFHomuJp78u7
✅ Відповіді: https://forms.gle/c145JzuCkuz5dNZ89
YouTube
День Незалежності України - символ твоєї свободи
Тематична онлайн-лекція „День Незалежності України – символ твоєї свободи“
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
📝 Відповідно до Постанови Верховної Ради України „Про День незалежності України“ щорічно 24 серпня…
Цій темі присвятила свій виступ суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
📝 Відповідно до Постанови Верховної Ради України „Про День незалежності України“ щорічно 24 серпня…
🕯 Сьогодні День пам’яті захисників України – військовослужбовців та добровольців, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
У цей жалобний день у Конституційному Суді України хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Героїв та приспустили державні прапори України.
Пам’ятаємо кожного захисника та кожну захисницю, які віддали свої життя заради миру, свободи та майбутнього України.
Слава Україні!
Низький уклін, честь і слава всім нашим Героям!
У цей жалобний день у Конституційному Суді України хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Героїв та приспустили державні прапори України.
Пам’ятаємо кожного захисника та кожну захисницю, які віддали свої життя заради миру, свободи та майбутнього України.
Слава Україні!
Низький уклін, честь і слава всім нашим Героям!
👥Робоча зустріч суддів Конституційного Суду України з представником Ради Європи
✍️У четвер, 31 серпня 2023 року, відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого та суддів Суду Олега Первомайського, Ольги Совгирі з представником Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи – начальником відділу Департаменту у справах виконання рішень Європейського суду з прав людини Павлом Пушкарем.
📚Співрозмовники обмінялися думками щодо стану виконання рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах, ухвалених щодо України, які наразі перебувають під наглядом Комітету Міністрів Ради Європи. Окремо йшлося про захист соціальних прав громадян в аспекті збройної агресії росії проти України.
Окрім цього, судді наголосили на важливості внесення змін до Закону України, яким ратифіковано протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з тим, щоб надати Конституційному Суду України право звертатися за консультативним висновком до Європейського суду з прав людини.
💬Під час зустрічі виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий констатував: „Обґрунтовування кожного рішення Конституційного Суду України ми намагаємося підсилювати практикою Європейського суду з прав людини‟.
Окрім того, сторони погодили подальші форми співпраці.
http://surl.li/kqsyy
✍️У четвер, 31 серпня 2023 року, відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого та суддів Суду Олега Первомайського, Ольги Совгирі з представником Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи – начальником відділу Департаменту у справах виконання рішень Європейського суду з прав людини Павлом Пушкарем.
📚Співрозмовники обмінялися думками щодо стану виконання рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах, ухвалених щодо України, які наразі перебувають під наглядом Комітету Міністрів Ради Європи. Окремо йшлося про захист соціальних прав громадян в аспекті збройної агресії росії проти України.
Окрім цього, судді наголосили на важливості внесення змін до Закону України, яким ратифіковано протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з тим, щоб надати Конституційному Суду України право звертатися за консультативним висновком до Європейського суду з прав людини.
💬Під час зустрічі виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий констатував: „Обґрунтовування кожного рішення Конституційного Суду України ми намагаємося підсилювати практикою Європейського суду з прав людини‟.
Окрім того, сторони погодили подальші форми співпраці.
http://surl.li/kqsyy
✨ Сьогодні, 2 вересня, відомому українському вченому, докторові юридичних наук, професору, академікові НАПрН України, судді Конституційного Суду України у 2008–2017 роках, а також Голові Конституційного Суду України у 2014–2017 роках Юрієві БАУЛІНУ виповнюється 70 років.
✍️ Професійна діяльність Юрія Бауліна дуже різноманітна – адже він і науковець, і педагог, і суддя. Має беззаперечний авторитет компетентного і досвідченого фахівця в галузях кримінального та конституційного права. Його внесок у розвиток науки набув належної оцінки й поваги як на державному рівні, так і поміж академічної спільноти, студентів, колег. Маючи значний науковий і викладацький досвід, пан Юрій виховав не одну плеяду послідовників – чільних українських учених.
📖 Для ювіляра, а також для правників і всіх, хто цікавиться конституційним і кримінальним правом, підготовлено збірку „Сягнувши вершини, продовжую путь...“, яка містить низку публікацій. Презентація цього видання відбудеться 8 вересня цього року на науковій конференції „Наступність поколінь у кримінальному праві України“, присвяченій 70-річному ювілею пана Бауліна. Збірку також можна буде переглянути в електронному форматі на офіційному сайті Суду.
💐 Зичимо шановному Юрію Васильовичу довгих років життя, здоров’я, наснаги, творчих досягнень, родинного тепла, злагоди та миру!
✍️ Професійна діяльність Юрія Бауліна дуже різноманітна – адже він і науковець, і педагог, і суддя. Має беззаперечний авторитет компетентного і досвідченого фахівця в галузях кримінального та конституційного права. Його внесок у розвиток науки набув належної оцінки й поваги як на державному рівні, так і поміж академічної спільноти, студентів, колег. Маючи значний науковий і викладацький досвід, пан Юрій виховав не одну плеяду послідовників – чільних українських учених.
📖 Для ювіляра, а також для правників і всіх, хто цікавиться конституційним і кримінальним правом, підготовлено збірку „Сягнувши вершини, продовжую путь...“, яка містить низку публікацій. Презентація цього видання відбудеться 8 вересня цього року на науковій конференції „Наступність поколінь у кримінальному праві України“, присвяченій 70-річному ювілею пана Бауліна. Збірку також можна буде переглянути в електронному форматі на офіційному сайті Суду.
💐 Зичимо шановному Юрію Васильовичу довгих років життя, здоров’я, наснаги, творчих досягнень, родинного тепла, злагоди та миру!
🕯 СПІВЧУТТЯ
Судді Конституційного Суду України, працівники Суду, а також члени Асоціації суддів Конституційного Суду висловлюють глибоке співчуття з приводу загибелі під час захисту нашої країни на Бахмутському напрямі Чорного Андрія Йосиповича, сина судді Конституційного Суду України у відставці Мачужак Ярослави Василівни.
Вічна слава українському воїнові, який героїчно захищав Батьківщину та кожного з нас. Ми завжди пам’ятатимемо його жертву заради нашого життя у вільній, незалежній, демократичній країні.
Щирі співчуття рідним та близьким.
Судді Конституційного Суду України, працівники Суду, а також члени Асоціації суддів Конституційного Суду висловлюють глибоке співчуття з приводу загибелі під час захисту нашої країни на Бахмутському напрямі Чорного Андрія Йосиповича, сина судді Конституційного Суду України у відставці Мачужак Ярослави Василівни.
Вічна слава українському воїнові, який героїчно захищав Батьківщину та кожного з нас. Ми завжди пам’ятатимемо його жертву заради нашого життя у вільній, незалежній, демократичній країні.
Щирі співчуття рідним та близьким.
⚖️Велика палата та колегії суддів #КСУ провели засідання
📚У вівторок, 5 вересня 2023 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання розпочала розгляд справи за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності указів Президента України „Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України“ від 29 грудня 2020 року № 607/2020, „Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України“ від 26 лютого 2021 року № 79/2021, „Про деякі питання забезпечення національної безпеки України“ від 27 березня 2021 року № 124/2021.
📑У цій справі Суд оголосив перерву. Її розгляд Суд продовжить на відкритій частині одного з наступних пленарних засідань.
🗞Велика палата на засіданні подовжила до 5 жовтня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Єлизавети Євграфової, Лілії Щирань, Віктора Приходька, Петра Конторського, Анатолія Фонрабе, Юрія Кізими, Віктора Мардаренка, В’ячеслава Плескача, Людмили Кубрак, Віктора Сороки, Руслана Арсірія.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше про результати засідань за посиланням: http://surl.li/kuzgn
📚У вівторок, 5 вересня 2023 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання розпочала розгляд справи за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності указів Президента України „Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України“ від 29 грудня 2020 року № 607/2020, „Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України“ від 26 лютого 2021 року № 79/2021, „Про деякі питання забезпечення національної безпеки України“ від 27 березня 2021 року № 124/2021.
📑У цій справі Суд оголосив перерву. Її розгляд Суд продовжить на відкритій частині одного з наступних пленарних засідань.
🗞Велика палата на засіданні подовжила до 5 жовтня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Єлизавети Євграфової, Лілії Щирань, Віктора Приходька, Петра Конторського, Анатолія Фонрабе, Юрія Кізими, Віктора Мардаренка, В’ячеслава Плескача, Людмили Кубрак, Віктора Сороки, Руслана Арсірія.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше про результати засідань за посиланням: http://surl.li/kuzgn
⚖️ Конституційний Суд України визнав конституційною санкцію частини шостої статті 481 Митного кодексу України
🗞Перший сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 6 вересня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
✍️Ван Колк Фредерік Йоганнес звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, четвертій статті 41, статті 48, частині другій статті 61 Конституції України (конституційність) абзац другий частини шостої статті 481 Кодексу.
📑Частиною шостою статті 481 Кодексу передбачено, що „перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів“.
Предметом конституційного контролю у цій справі була санкція частини шостої статті 481 Кодексу.
📍 Конституційний Суд України звертає увагу на те, що в контексті перевірки санкції частини шостої статті 481 Кодексу на відповідність частині другій статті 61 Конституції України, якою закріплено принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, оспорюване положення Кодексу слід розглядати у системному взаємозв’язку з іншими частинами статті 481 Кодексу.
🔹У Рішенні зазначено, що установлення оспорюваним положенням Кодексу альтернативних видів основних адміністративних стягнень – штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації транспортного засобу – уможливлює індивідуалізацію судом адміністративного стягнення з урахуванням усієї сукупності обставин справи у межах законодавчо визначеної санкції та, як наслідок, реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності під час притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі частини шостої статті 481 Кодексу.
🔸Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що абзац другий частини шостої статті 481 Кодексу не суперечить частині другій статті 61 Конституції України.
Згідно з Конституцією України, юридичними позиціями Конституційного Суду України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини гарантоване частиною першою статті 41 Конституції України право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень. Проте будь-яке втручання у право власності має ґрунтуватися на законі, бути спрямованим на досягнення легітимної мети та пропорційним, тобто забезпечувати „справедливий баланс“ між інтересами суспільства і цим правом. Конституційний Суд України вважає, що санкція частини шостої статті 481 Кодексу не суперечить вимозі юридичної визначеності та забезпечує законне втручання у право власності особи в розумінні практики тлумачення Європейським судом з прав людини статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
🔹Зі змісту абзацу другого частини шостої статті 481 Кодексу випливає, що законодавець визначив справедливу міру адміністративної відповідальності для досягнення легітимної мети, унаслідок чого суди можуть забезпечити індивідуалізацію такої відповідальності залежно від обставин справи, не покладаючи на особу індивідуального і надмірного тягаря. Тому санкція частини шостої статті 481 Кодексу створює належне нормативне підґрунтя для досягнення „справедливого балансу“ між загальним інтересом і захистом права власності та відповідає принципу верховенства права, зокрема такій його вимозі, як принцип пропорційності.
📍 У своєму Рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що санкція частини шостої статті 481 Кодексу не суперечить положенням частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини першої статті 64 Конституції України.
🗞Перший сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 6 вересня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
✍️Ван Колк Фредерік Йоганнес звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, четвертій статті 41, статті 48, частині другій статті 61 Конституції України (конституційність) абзац другий частини шостої статті 481 Кодексу.
📑Частиною шостою статті 481 Кодексу передбачено, що „перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів“.
Предметом конституційного контролю у цій справі була санкція частини шостої статті 481 Кодексу.
📍 Конституційний Суд України звертає увагу на те, що в контексті перевірки санкції частини шостої статті 481 Кодексу на відповідність частині другій статті 61 Конституції України, якою закріплено принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, оспорюване положення Кодексу слід розглядати у системному взаємозв’язку з іншими частинами статті 481 Кодексу.
🔹У Рішенні зазначено, що установлення оспорюваним положенням Кодексу альтернативних видів основних адміністративних стягнень – штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації транспортного засобу – уможливлює індивідуалізацію судом адміністративного стягнення з урахуванням усієї сукупності обставин справи у межах законодавчо визначеної санкції та, як наслідок, реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності під час притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі частини шостої статті 481 Кодексу.
🔸Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що абзац другий частини шостої статті 481 Кодексу не суперечить частині другій статті 61 Конституції України.
Згідно з Конституцією України, юридичними позиціями Конституційного Суду України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини гарантоване частиною першою статті 41 Конституції України право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень. Проте будь-яке втручання у право власності має ґрунтуватися на законі, бути спрямованим на досягнення легітимної мети та пропорційним, тобто забезпечувати „справедливий баланс“ між інтересами суспільства і цим правом. Конституційний Суд України вважає, що санкція частини шостої статті 481 Кодексу не суперечить вимозі юридичної визначеності та забезпечує законне втручання у право власності особи в розумінні практики тлумачення Європейським судом з прав людини статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
🔹Зі змісту абзацу другого частини шостої статті 481 Кодексу випливає, що законодавець визначив справедливу міру адміністративної відповідальності для досягнення легітимної мети, унаслідок чого суди можуть забезпечити індивідуалізацію такої відповідальності залежно від обставин справи, не покладаючи на особу індивідуального і надмірного тягаря. Тому санкція частини шостої статті 481 Кодексу створює належне нормативне підґрунтя для досягнення „справедливого балансу“ між загальним інтересом і захистом права власності та відповідає принципу верховенства права, зокрема такій його вимозі, як принцип пропорційності.
📍 У своєму Рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що санкція частини шостої статті 481 Кодексу не суперечить положенням частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини першої статті 64 Конституції України.
Тож цим Рішенням Суд визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), абзац другий частини шостої статті 481 Митного кодексу України.
Суддя-доповідач у цій справі – Ольга Совгиря.
Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 7 вересня 2023 року.
http://surl.li/kvsfi
Суддя-доповідач у цій справі – Ольга Совгиря.
Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 7 вересня 2023 року.
http://surl.li/kvsfi
📚#КСУ розглядав справу про конституційність припису КУпАП, за яким власник транспортного засобу несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі
Другий сенат 6 вересня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Глазько Олесі Сергіївни щодо відповідності Конституції України частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
💬Як зазначила суддя-доповідачка у справі Галина Юровська, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Основному Закону України припис Кодексу, відповідно до якого адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб <…>.
Авторка клопотання твердить, що приписи частини першої статті 14-2 Кодексу не відповідають Конституції України, оскільки суперечать її вимогам щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи та презумпції невинуватості, встановлюють можливість притягнення до адміністративної відповідальності власників транспортних засобів навіть у разі, якщо ці особи не вчиняли адміністративного правопорушення.
📝У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
Другий сенат 6 вересня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Глазько Олесі Сергіївни щодо відповідності Конституції України частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
💬Як зазначила суддя-доповідачка у справі Галина Юровська, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Основному Закону України припис Кодексу, відповідно до якого адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб <…>.
Авторка клопотання твердить, що приписи частини першої статті 14-2 Кодексу не відповідають Конституції України, оскільки суперечать її вимогам щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи та презумпції невинуватості, встановлюють можливість притягнення до адміністративної відповідальності власників транспортних засобів навіть у разі, якщо ці особи не вчиняли адміністративного правопорушення.
📝У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
📑#КСУ оприлюднив текст Рішення (https://ccu.gov.ua/docs/6325) про визнання конституційною санкцію частини шостої статті 481 Митного кодексу України
Перший сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 6 вересня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України (далі–Кодекс).
📌Цим Рішенням Суд визнав оспорюваний припис таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
Ван Колк Фредерік Йоганнес звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, четвертій статті 41, статті 48, частині другій статті 61 Конституції України (конституційність) абзац другий частини шостої статті 481 Кодексу.
💬Частиною шостою статті 481 Кодексу передбачено, що „перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування“, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів“.
Предметом конституційного контролю у цій справі була санкція частини шостої статті 481 Кодексу.
🔹У Рішенні Суду зазначено, що установлення оспорюваним положенням Кодексу альтернативних видів основних адміністративних стягнень – штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації транспортного засобу – уможливлює індивідуалізацію судом адміністративного стягнення з урахуванням усієї сукупності обставин справи у межах законодавчо визначеної санкції та, як наслідок, реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності під час притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі частини шостої статті 481 Кодексу.
Згідно з Конституцією України, юридичними позиціями Конституційного Суду України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини гарантоване частиною першою статті 41 Конституції України право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень. Проте Конституційний Суд України наголошує, що 🗞будь-яке втручання у право власності має ґрунтуватися на законі, бути спрямованим на досягнення легітимної мети та пропорційним, тобто забезпечувати „справедливий баланс“ між інтересами суспільства і цим правом.
🔸Суд вважає, що санкція частини шостої статті 481 Кодексу не суперечить вимозі юридичної визначеності та забезпечує законне втручання у право власності особи в розумінні практики тлумачення Європейським судом з прав людини статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Конституційний Суд України зазначає, що ступінь суворості міри адміністративної відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само за втрату цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, є достатнім для досягнення бажаного стримувального та карального ефекту і запобігання майбутнім порушенням частини шостої статті 481 Кодексу.
📑Беручи до уваги межі розсуду, якими наділена Верховна Рада України у сфері визначення видів порушень митних правил та відповідальності за вчинення таких порушень, Конституційний Суд України дійшов думки, що санкція частини шостої статті 481 Кодексу не допускає невиправданого та надмірного втручання у право власності.
Перший сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 6 вересня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України (далі–Кодекс).
📌Цим Рішенням Суд визнав оспорюваний припис таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
Ван Колк Фредерік Йоганнес звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, четвертій статті 41, статті 48, частині другій статті 61 Конституції України (конституційність) абзац другий частини шостої статті 481 Кодексу.
💬Частиною шостою статті 481 Кодексу передбачено, що „перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування“, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів“.
Предметом конституційного контролю у цій справі була санкція частини шостої статті 481 Кодексу.
🔹У Рішенні Суду зазначено, що установлення оспорюваним положенням Кодексу альтернативних видів основних адміністративних стягнень – штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації транспортного засобу – уможливлює індивідуалізацію судом адміністративного стягнення з урахуванням усієї сукупності обставин справи у межах законодавчо визначеної санкції та, як наслідок, реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності під час притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі частини шостої статті 481 Кодексу.
Згідно з Конституцією України, юридичними позиціями Конституційного Суду України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини гарантоване частиною першою статті 41 Конституції України право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень. Проте Конституційний Суд України наголошує, що 🗞будь-яке втручання у право власності має ґрунтуватися на законі, бути спрямованим на досягнення легітимної мети та пропорційним, тобто забезпечувати „справедливий баланс“ між інтересами суспільства і цим правом.
🔸Суд вважає, що санкція частини шостої статті 481 Кодексу не суперечить вимозі юридичної визначеності та забезпечує законне втручання у право власності особи в розумінні практики тлумачення Європейським судом з прав людини статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Конституційний Суд України зазначає, що ступінь суворості міри адміністративної відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само за втрату цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, є достатнім для досягнення бажаного стримувального та карального ефекту і запобігання майбутнім порушенням частини шостої статті 481 Кодексу.
📑Беручи до уваги межі розсуду, якими наділена Верховна Рада України у сфері визначення видів порушень митних правил та відповідальності за вчинення таких порушень, Конституційний Суд України дійшов думки, що санкція частини шостої статті 481 Кодексу не допускає невиправданого та надмірного втручання у право власності.
🖇#КСУ зауважує, що зі змісту абзацу другого частини шостої статті 481 Кодексу випливає, що законодавець визначив справедливу міру адміністративної відповідальності для досягнення легітимної мети, унаслідок чого суди можуть забезпечити індивідуалізацію такої відповідальності залежно від обставин справи, не покладаючи на особу індивідуального і надмірного тягаря. Тому санкція частини шостої статті 481 Кодексу створює належне нормативне підґрунтя для досягнення „справедливого балансу“ між загальним інтересом і захистом права власності та відповідає принципу верховенства права, зокрема такій його вимозі, як принцип пропорційності.
Більше: http://surl.li/kwrjh
Більше: http://surl.li/kwrjh
⚖️#КСУ розглядав справи за конституційним зверненням і конституційними поданнями народних депутатів України та Верховного Суду
🔸У четвер, 7 вересня, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним зверненням 49 народних депутатів України про надання висновку щодо конституційності Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України“ від 27 квітня 2010 року № 2153–VI.
🔗У цій справі Суд оголосив перерву. Її розгляд Суд продовжить на відкритій частині одного з наступних пленарних засідань.
🔹Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ;
➖ 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
🔗Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Окрім цього, Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Забари Альони Володимирівни, Мартиросяна Гагіка Міграновича, Трутнєва Сергія Валерійовича щодо конституційності положень частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Копилової Надії Анатоліївни щодо конституційності положень частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
http://surl.li/kwrwo
🔸У четвер, 7 вересня, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним зверненням 49 народних депутатів України про надання висновку щодо конституційності Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України“ від 27 квітня 2010 року № 2153–VI.
🔗У цій справі Суд оголосив перерву. Її розгляд Суд продовжить на відкритій частині одного з наступних пленарних засідань.
🔹Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ;
➖ 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
🔗Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Окрім цього, Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Глазько Олесі Сергіївни щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Забари Альони Володимирівни, Мартиросяна Гагіка Міграновича, Трутнєва Сергія Валерійовича щодо конституційності положень частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Копилової Надії Анатоліївни щодо конституційності положень частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
http://surl.li/kwrwo