#КСУ розглянув справу про конституційність законодавчого припису, який унеможливив страхові виплати і надання соціальних послуг потерпілим особам, яким оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном

☑️Суд на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування‟ від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105).
💬Під час пленарного засідання з розгляду цієї справи суддя-доповідач Віктор Кичун виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.

Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність низці статей Конституції України пункт 1 частини першої статті 40 Закону № 1105.

📑Згідно з оспорюваним приписом Закону № 1105 здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються „якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України‟.
Зі змісту конституційного подання та доданих до нього матеріалів убачається, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 25 листопада 2020 року у справі № 234/9296/17 дійшов висновку про те, що суперечить частинам першій, другій статті 24, частині третій статті 25, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 46, частині першій статті 64 Конституції України припис Закону №1105 (у редакції, яка була чинною на момент розгляду справи), який передбачав припинення страхових виплат і надання соціальних послуг на весь час проживання потерпілого за кордоном.

Однак 1 січня 2023 року набув чинності Закон України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, яким внесено зміни до Закону №1105. Пленум Верховного Суду, здійснюючи порівняльний аналіз припису пункту 1 частини першої статті 46 Закону №1105 в попередній редакції та припису пункту 1 частини першої статті 40 Закону №1105 у чинній редакції, яким здійснено правове регулювання підстав та порядку припинення здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг, дійшов висновку, що таке регулювання стосовно громадян, які проживають за кордоном, змінилося в бік погіршення правового становища особи, оскільки здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняється не у разі постійного проживання громадян України за кордоном, а й у разі оформлення ними лише документів на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.

✒️Також суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було підготовлено та направлено запити до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Міністерства соціальної політики України, а також Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України.

📚Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

На відкритій частині пленарного засідання були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.

Переглянути відкриту частину пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023.
http://surl.li/jnocz

🇺🇦 Українська державність: історія та сучасність

💬 До Дня Державності суддя Конституційного Суду України Галина Юровська провела лекцію на тему „Українська державність: історія та сучасність‟.

Галина Юровська нагадала слова українського політичного і державного діяча Володимира Винниченка, який вважав, що ‟Зміст державності є значно ширшим порівняно з поняттям «держава». Державність є своєрідним фундаментом, корінням держави, а остання, своєю чергою, є одним із складників – своєрідним вінцем державності‟.

🔎 У лекції суддя детально розповіла про витоки, етапи становлення та розвитку Української державності. Зокрема, Галина Юровська висвітлила таке:

• ознаки Української державності – державний суверенітет, незалежність, система правових норм, міжнародне визнання держави, наявність органів публічної влади;
• державні символи як основа історичної свідомості громадян та процесів державотворення;
• державотворці й українські подвижники, будівничі церкви і культури;
• етапи становлення Держави Україна, яка має понад тисячолітню історію свого творення: Княжа доба, Галицько-
Волинська держава, Запорізька Січ, Гетьманщина, Українська Держава періоду П. Скоропадського, Українська Народна Республіка /Директорія/ Західноукраїнська Народна Республіка, сучасна Українська Держава;
• держава за часів князя Київського Володимира Великого – державотворця, який прийняттям у 988 році християнства засвідчив цивілізаційний вибір Руси-України.

📑 Також Галина Юровська наголосила на знакових рішеннях Конституційного Суду України, спрямованих на зміцнення української державності.

☝️Будь-який народ, будь-яка нація має досконало знати своє минуле, своє коріння. Тож запрошуємо читачів приєднатися до перегляду лекції судді КСУ та дізнатися більше про Українську Державність 🎞 https://cutt.ly/KwaKvXpa

📚 Окрім цього, до відзначення Дня Української Державності Бібліотека Конституційного Суду України підготувала тематичну виставку „Українська Державність: витоки, становлення, розвиток“. Ознайомитися з підбіркою книг щодо основних етапів становлення та розвитку Української Державності можна за посиланням: http://surl.li/jnnpw .

📝 Також до вашої уваги пропонуємо тест, який допоможе перевірити, як добре ви знаєте історію українського державотворення.

⏩ Питання https://cutt.ly/MwaKTpV6
⏩ Відповіді https://cutt.ly/RwaKTEaK

🇺🇦 Із нагоди Дня Української Державності працівники Конституційного Суду України долучилися до благодійної акції.

💙💛 Конституційний Суд України радо долучився до доброчинної акції, організованої Благодійним фондом Ukraine Alive 2022 та німецьким Благодійним фондом Stelp до Дня Української Державності.

🎁 Напередодні державного свята приїхали до вихованців дитячого будинку на Київщині, де живуть дітки-сироти, щоб підтримати їх і передати гостинці, взуття та інші подарунки.

✨ Поверталися з найкращою подякою – дитячими посмішками та позитивними емоціями.

⏯ https://www.youtube.com/watch?v=AIHYscwR4T8

📊Інформація щодо результатів діяльності КСУ за липень: Суд провів 80 засідань і ухвалив 65 актів Суду

#КСУ упродовж липня поточного року провів 80 засідань, з них: ▪️18 пленарних засідань і 5 засідань Великої палати;
▪️2 спеціальних пленарних засідання Суду і 3 засідання Суду;
▪️9 пленарних засідань Першого сенату;
▪️15 пленарних засідань і 12 засідань Другого сенату;
▪️16 засідань колегій суддів сенатів Суду.

На цих засіданнях Суд ухвалив 65 актів:
▪️18 ухвал Великої палати;
▪️2 постанови Суду;
▪️6 ухвал Першого сенату Суду;
▪️1 рішення Другого сенату і 9 ухвал Другого сенату Суду;
▪️29 ухвал колегій суддів сенатів.

З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду.

🗳До Суду в липні надійшло 40 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 25 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 15 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 60 відповідей на запити на публічну інформацію і звернення громадян.

http://surl.li/jrkdf

📌 Індивідуалізація юридичної відповідальності за митне правопорушення. Юридичні позиції Конституційного Суду України

Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський та Галина Юровська.

📘 Судді розповіли про ключові юридичні позиції, викладені в рішеннях Конституційного Суду України, стосовно окремих приписів Митного кодексу України.

💬 Віктор Городовенко зосередив увагу на сформованих у рішеннях Суду позиціях щодо індивідуалізації юридичної відповідальності, зокрема у справі про призначення судом більш м’якого покарання особам, які вчинили злочини невеликої тяжкості (Рішення № 15-рп/2004).

📑 Також суддя окреслив ключові аспекти рішення, у якому Суд дослідив окремий припис абзацу другого статті 471 Митного кодексу України. Так, у рішенні Суд зазначив, що переміщення валютних цінностей у сумі, що перевищує еквівалент 10 тисяч євро, без їх попереднього декларування через митний кордон України особою, яка формою митного контролю обрала проходження (проїзд) через „зелений коридор“, із огляду на специфіку організації та реалізації такої форми переміщення валютних цінностей може відбуватися без дійсного наміру особи порушувати правила митного контролю, установлені законодавством України. Якщо такого наміру немає, фактично уся шкода для державних і суспільних інтересів полягатиме в неповідомленні держави про переміщення через її митний кордон зазначених валютних цінностей, а їх конфіскація як адміністративне стягнення набуватиме непомірно каральних ознак. Тому і суспільна користь від застосування такого адміністративного стягнення відповідно до статті 471 Кодексу є незначною, тоді як сама конфіскація валютних цінностей стає надмірним тягарем для права власності особи.

💬 Олег Первомайський розповів про рішення, у якому предметом розгляду був припис абзацу другого статті 485 Митного кодексу України, що визначає санкцію за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

📑 Ухвалюючи рішення про неконституційність оспорюваного припису, Суд дійшов висновку, що цей припис не забезпечує бажаної гнучкості в діях та рішеннях органу державної влади під час визначення розміру штрафу щодо правопорушника з урахуванням усіх обставин справи. Тому внаслідок його застосування не забезпечено справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи.

💬 На ключових аспектах рішення, у якому Суд виклав юридичні позиції щодо припису статті 483 Митного кодексу України, наголосила Галина Юровська.

📑 Цим приписом передбачено санкцію про накладення на осіб, які перемістили товар через кордон із приховуванням від митного контролю, штрафу в розмірі 100% вартості товарів, а також обов’язкову конфіскацію товарів. Суд визнав цей припис неконституційним. У Рішенні Суд зазначив, що накладення штрафу в розмірі, що дорівнює вартості товару, та конфіскація, що є обов'язковими, позбавили суди можливості врахувати індивідуальні обставини в кожному конкретному випадку порушення митних правил. Конституційний Суд України вважає, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію.

🎞 Більш детально - https://cutt.ly/4wsCD05N

📚Судді #КСУ долучилися до роботи ХI Літньої школи конституційного права

Завершила роботу цьогорічна Літня школа „Конституціоналізм і верховенство права в екстремальних умовах: влада, суспільство і демократія‟, яка тривала 7-12 серпня. Цей захід щорічно організовують для 30 студентів закладів вищої освіти України, і його метою є поглиблене обговорення актуальних питань конституційного права.

👥Кожного дня перед слухачами з доповідями виступали експерти в галузі конституційного і європейського права, теорії та філософії права, представники органів державної влади, провідні вітчизняні та іноземні науковці, юристи-практики і представники громадянського суспільства.
Від Конституційного Суду України в ХI літній школі взяли участь судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Василь Лемак і Олександр Петришин.

📝Судді Конституційного Суду України зосередили свої виступи на важливих та актуальних питаннях конституційного судочинства, зокрема викликах, що постали перед органом конституційної юрисдикції України та особливостях його роботи в умовах війни.

▪️ Суддя КСУ Олександр Петришин запропонував до уваги присутніх доповіді на теми „Офіційне тлумачення конституційних норм: традиції та новації‟ та „Принцип демократичної держави: підходи до тлумачення в практиці КСУ‟.

▪️ Своєю чергою, суддя КСУ Оксана Грищук розповіла учасникам про європейські правові цінності в юридичних позиціях Конституційного Суду України.

▪️ Суддя КСУ Василь Лемак сфокусував увагу на питанні аргументації у рішеннях Конституційного Суду України та потребі в її розвитку. Суддя також розкрив особливості здійснення конституційного судочинства в Україні під час війни.
Загалом учасники Літньої школи обговорили низку актуальних тем із питань захисту людських прав та свобод під час війни, тлумачення конституційних цінностей в екстремальних умовах, а також подискутували про методологію тлумачення нормативних актів у процесі оцінювання їх на конституційність. Окрім того, лектори у виступах зосередили увагу на особливостях застосування Конституції під час здійснення правосуддя, виконанні рішень ЄСПЛ та інтерпретації Конституції у світлі європейських юридичних цінностей.

Захід традиційно організували ОБСЄ у співпраці з Конституційним Судом України.
http://surl.li/kbigp

📌 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська на запрошення Міністерства молоді та спорту України виступила з доповіддю для молоді в межах програми професійно-освітнього курсу „Державотворець: молодь важлива‟

📖 Суддя КСУ Галина Юровська запропонувала до уваги студентів доповідь на тему ‟Стримування та противаги: як взаємодіють 3 гілки влади‟. Галина Юровська детально розповіла про важливу роль Конституційного Суду як арбітра між трьома гілками влади в нашій країні.

💬 У своєму виступі вона наголосила, що „головну роль в урівноваженні гілок влади відіграють, безумовно, засоби стримування, тобто юридичні засоби, що дозволяють кожній гілці влади впливати на сферу функціонального призначення інших гілок‟.

🔎 У виступі судді КСУ йшлося, зокрема, про таке:

🔹суть принципу поділу влади;
🔸моделі поділу влади в різних країнах світу;
🔹інститути системи „стримувань і противаг‟, утілені в Конституції України;
🔸юридичні позиції Конституційного Суду України щодо поділу державної влади, повноважень ВРУ, КМУ, співвідношення повноважень Президента України та Кабінету Міністрів України, а також юридичні позиції КСУ щодо незалежності судової гілки влади;
🔹рішення конституційних судів інших держав, зокрема Молдови, Словенії, Хорватії, Литви, Польщі, Чехії, щодо зазначених питань.

📝 Слухачі також мали нагоду долучилися до інтерактивного практикуму.

ℹ️ Довідково 👉 З 14 по 20 серпня 2023 року на базі Київської школи державного управління ім. С. Нижного відбувається другий етап проєкту – професійно-освітнього курсу для 35 відібраних студентів.

🇺🇦Мета національної програми „Державотворець‟ – це створення системи особистісного та професійного розвитку молоді в Україні віком від 18 до 35 років, розвиток відповідального лідерства та підвищення рівня громадянської активності молоді. Випускниками програми стали сотні молодих людей з різних регіонів України, що вже створили проактивну всеукраїнську спільноту.

📚 Матеріали презентації👇

У Конституційному Суді України вшанували Державний Прапор України 🇺🇦

✨Український прапор – символ боротьби і незламності країни, національної єдності, свободи, волі, честі та гідності!

⚡️Наш Прапор єднає українців усього світу, він втілює багатовікову історію боротьби та відданості національним цінностям. І, звичайно, ж Прапор уособлює мужність, нескореність і волю до перемоги, яку впевнено наближають Збройні Сили України, працівники на фронті і в тилу!

Конституційний Суд України разом з усією країною відзначає цю важливу подію. З цієї нагоди на площі біля будівлі Суду урочисто підняли український стяг.

Бажаємо всім миру та віри в щасливе майбутнє України. Разом ми сильні та непереможні! 💙💛

Слава Україні! Героям слава! 🇺🇦