Суд розглянув справу за конституційною скаргою Юрія Ярошенка, який оспорює окремі приписи законів щодо обмеження максимального розміру пенсії працівникам прокуратури
Другий сенат Конституційний Суд України 26 липня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ярошенка Юрія Івановича про відповідність Конституції України першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон №1697), першого речення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами (Закон – 3668).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик поінформував про зміст конституційної скарги, перебіг справи в судах та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність низці статей Конституції України:
– перше речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону № 1697 згідно з яким максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
– перше речення статті 2 Закону № 3668 відповідно до якого максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням надбавок <…>, призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Юрій Ярошенко є пенсіонером, колишнім працівником органів прокуратури, який з 2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві (далі – Управління) та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90 % заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–ХІІ (далі – Закон № 1789). Суд апеляційної інстанції підтвердив право Юрія Ярошенка на отримання пенсії за вислугу років згідно з Законом № 1789 із розрахунку 90 % складових заробітної плати та без обмеження граничного розміру пенсії.
У зв’язку з підвищенням заробітної плати прокурорам, заявник звернувся до Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії. Управління відмовило йому у перерахунку пенсії, зокрема, посилаючись на приписи статті 86 Закону № 1697.
Суд першої інстанції задовольнив позов Юрія Ярошенка і зобов’язав Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії заявнику, виходячи із розрахунку 90 % від суми підвищеної заробітної плати прокурорам без обмеження граничного розміру пенсії.
Водночас суд апеляційної інстанції задовольнив скаргу Управління: рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії Юрію Ярошенку у розмірі 90 % суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат скасував та прийняв у цій частині нову постанову, якою зобов’язав Управління здійснити перерахунок та виплату Юрію Ярошенку пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Юрія Ярошенка, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності.
Другий сенат Конституційний Суд України 26 липня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ярошенка Юрія Івановича про відповідність Конституції України першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон №1697), першого речення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами (Закон – 3668).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик поінформував про зміст конституційної скарги, перебіг справи в судах та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність низці статей Конституції України:
– перше речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону № 1697 згідно з яким максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
– перше речення статті 2 Закону № 3668 відповідно до якого максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням надбавок <…>, призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Юрій Ярошенко є пенсіонером, колишнім працівником органів прокуратури, який з 2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві (далі – Управління) та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90 % заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–ХІІ (далі – Закон № 1789). Суд апеляційної інстанції підтвердив право Юрія Ярошенка на отримання пенсії за вислугу років згідно з Законом № 1789 із розрахунку 90 % складових заробітної плати та без обмеження граничного розміру пенсії.
У зв’язку з підвищенням заробітної плати прокурорам, заявник звернувся до Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії. Управління відмовило йому у перерахунку пенсії, зокрема, посилаючись на приписи статті 86 Закону № 1697.
Суд першої інстанції задовольнив позов Юрія Ярошенка і зобов’язав Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії заявнику, виходячи із розрахунку 90 % від суми підвищеної заробітної плати прокурорам без обмеження граничного розміру пенсії.
Водночас суд апеляційної інстанції задовольнив скаргу Управління: рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії Юрію Ярошенку у розмірі 90 % суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат скасував та прийняв у цій частині нову постанову, якою зобов’язав Управління здійснити перерахунок та виплату Юрію Ярошенку пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Юрія Ярошенка, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності.
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджує, що застосування судами оспорюваних приписів Закону № 1697 та Закону № 3668 порушує його конституційне право на мирне володіння майном (право власності), гарантоване частиною першою статті 41 Конституції України; право на соціальний захист, гарантоване частиною першою статті 46 Конституції України, у контексті незабезпечення того рівня соціальної захищеності, установленого Законом № 1789, за яким він виходив на пенсію.
Суддя-доповідач також поінформував, що на розгляді Суду є 11 скарг стосовно тих самих питань.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Іван Хомич та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Долучитися до перегляду відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій Суду“.
Суддя-доповідач також поінформував, що на розгляді Суду є 11 скарг стосовно тих самих питань.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Іван Хомич та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Долучитися до перегляду відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій Суду“.
⚖️ Велика палата #КСУ розглядала справи за конституційними поданнями та ухвалила низку ухвал
🔹Суд на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування„. 🖇Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
🔹Також на закритій частині пленарного засідання Суд розглядав справу за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" та цього закону в цілому, окремих положень Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, законів України „Про Національний банк України‟, „Про банки і банківську діяльність‟, „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб‟, „Про виконавче провадження‟ зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності‟. 🖇Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
🗞Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України та у справі за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Велика палата подовжила до 7 вересня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: http://surl.li/jmvxe
🔹Суд на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування„. 🖇Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
🔹Також на закритій частині пленарного засідання Суд розглядав справу за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" та цього закону в цілому, окремих положень Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, законів України „Про Національний банк України‟, „Про банки і банківську діяльність‟, „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб‟, „Про виконавче провадження‟ зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності‟. 🖇Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
🗞Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України та у справі за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Велика палата подовжила до 7 вересня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: http://surl.li/jmvxe
⚡️Вітаємо українців із Днем Української Державності, який символізує утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення.
Пам’ятаємо і вшановуємо героїчний чин наших предків і кожного, хто сьогодні бореться за нашу Батьківщину.
🔹На честь Дня Української Державності на площі біля будівлі Конституційного Суду України судді, працівники Секретаріату Суду й військовослужбовці Управління державної охорони України хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії рф та урочисто підняли Державний Прапор України.
🔸Бажаємо всім українцям міцного духу, а нашій державі – миру і процвітання!
Слава Україні! Героям Слава! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Пам’ятаємо і вшановуємо героїчний чин наших предків і кожного, хто сьогодні бореться за нашу Батьківщину.
🔹На честь Дня Української Державності на площі біля будівлі Конституційного Суду України судді, працівники Секретаріату Суду й військовослужбовці Управління державної охорони України хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії рф та урочисто підняли Державний Прапор України.
🔸Бажаємо всім українцям міцного духу, а нашій державі – миру і процвітання!
Слава Україні! Героям Слава! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#КСУ розглянув справу про конституційність законодавчого припису, який унеможливив страхові виплати і надання соціальних послуг потерпілим особам, яким оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном
☑️Суд на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування‟ від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105).
💬Під час пленарного засідання з розгляду цієї справи суддя-доповідач Віктор Кичун виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність низці статей Конституції України пункт 1 частини першої статті 40 Закону № 1105.
📑Згідно з оспорюваним приписом Закону № 1105 здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються „якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України‟.
Зі змісту конституційного подання та доданих до нього матеріалів убачається, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 25 листопада 2020 року у справі № 234/9296/17 дійшов висновку про те, що суперечить частинам першій, другій статті 24, частині третій статті 25, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 46, частині першій статті 64 Конституції України припис Закону №1105 (у редакції, яка була чинною на момент розгляду справи), який передбачав припинення страхових виплат і надання соціальних послуг на весь час проживання потерпілого за кордоном.
Однак 1 січня 2023 року набув чинності Закон України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, яким внесено зміни до Закону №1105. Пленум Верховного Суду, здійснюючи порівняльний аналіз припису пункту 1 частини першої статті 46 Закону №1105 в попередній редакції та припису пункту 1 частини першої статті 40 Закону №1105 у чинній редакції, яким здійснено правове регулювання підстав та порядку припинення здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг, дійшов висновку, що таке регулювання стосовно громадян, які проживають за кордоном, змінилося в бік погіршення правового становища особи, оскільки здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняється не у разі постійного проживання громадян України за кордоном, а й у разі оформлення ними лише документів на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.
✒️Також суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було підготовлено та направлено запити до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Міністерства соціальної політики України, а також Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України.
📚Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023.
http://surl.li/jnocz
☑️Суд на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування‟ від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105).
💬Під час пленарного засідання з розгляду цієї справи суддя-доповідач Віктор Кичун виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність низці статей Конституції України пункт 1 частини першої статті 40 Закону № 1105.
📑Згідно з оспорюваним приписом Закону № 1105 здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються „якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України‟.
Зі змісту конституційного подання та доданих до нього матеріалів убачається, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 25 листопада 2020 року у справі № 234/9296/17 дійшов висновку про те, що суперечить частинам першій, другій статті 24, частині третій статті 25, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 46, частині першій статті 64 Конституції України припис Закону №1105 (у редакції, яка була чинною на момент розгляду справи), який передбачав припинення страхових виплат і надання соціальних послуг на весь час проживання потерпілого за кордоном.
Однак 1 січня 2023 року набув чинності Закон України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, яким внесено зміни до Закону №1105. Пленум Верховного Суду, здійснюючи порівняльний аналіз припису пункту 1 частини першої статті 46 Закону №1105 в попередній редакції та припису пункту 1 частини першої статті 40 Закону №1105 у чинній редакції, яким здійснено правове регулювання підстав та порядку припинення здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг, дійшов висновку, що таке регулювання стосовно громадян, які проживають за кордоном, змінилося в бік погіршення правового становища особи, оскільки здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняється не у разі постійного проживання громадян України за кордоном, а й у разі оформлення ними лише документів на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.
✒️Також суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було підготовлено та направлено запити до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Міністерства соціальної політики України, а також Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України.
📚Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023.
http://surl.li/jnocz
🇺🇦 Українська державність: історія та сучасність
💬 До Дня Державності суддя Конституційного Суду України Галина Юровська провела лекцію на тему „Українська державність: історія та сучасність‟.
Галина Юровська нагадала слова українського політичного і державного діяча Володимира Винниченка, який вважав, що ‟Зміст державності є значно ширшим порівняно з поняттям «держава». Державність є своєрідним фундаментом, корінням держави, а остання, своєю чергою, є одним із складників – своєрідним вінцем державності‟.
🔎 У лекції суддя детально розповіла про витоки, етапи становлення та розвитку Української державності. Зокрема, Галина Юровська висвітлила таке:
• ознаки Української державності – державний суверенітет, незалежність, система правових норм, міжнародне визнання держави, наявність органів публічної влади;
• державні символи як основа історичної свідомості громадян та процесів державотворення;
• державотворці й українські подвижники, будівничі церкви і культури;
• етапи становлення Держави Україна, яка має понад тисячолітню історію свого творення: Княжа доба, Галицько-
Волинська держава, Запорізька Січ, Гетьманщина, Українська Держава періоду П. Скоропадського, Українська Народна Республіка /Директорія/ Західноукраїнська Народна Республіка, сучасна Українська Держава;
• держава за часів князя Київського Володимира Великого – державотворця, який прийняттям у 988 році християнства засвідчив цивілізаційний вибір Руси-України.
📑 Також Галина Юровська наголосила на знакових рішеннях Конституційного Суду України, спрямованих на зміцнення української державності.
☝️Будь-який народ, будь-яка нація має досконало знати своє минуле, своє коріння. Тож запрошуємо читачів приєднатися до перегляду лекції судді КСУ та дізнатися більше про Українську Державність 🎞 https://cutt.ly/KwaKvXpa
📚 Окрім цього, до відзначення Дня Української Державності Бібліотека Конституційного Суду України підготувала тематичну виставку „Українська Державність: витоки, становлення, розвиток“. Ознайомитися з підбіркою книг щодо основних етапів становлення та розвитку Української Державності можна за посиланням: http://surl.li/jnnpw .
📝 Також до вашої уваги пропонуємо тест, який допоможе перевірити, як добре ви знаєте історію українського державотворення.
⏩ Питання https://cutt.ly/MwaKTpV6
⏩ Відповіді https://cutt.ly/RwaKTEaK
💬 До Дня Державності суддя Конституційного Суду України Галина Юровська провела лекцію на тему „Українська державність: історія та сучасність‟.
Галина Юровська нагадала слова українського політичного і державного діяча Володимира Винниченка, який вважав, що ‟Зміст державності є значно ширшим порівняно з поняттям «держава». Державність є своєрідним фундаментом, корінням держави, а остання, своєю чергою, є одним із складників – своєрідним вінцем державності‟.
🔎 У лекції суддя детально розповіла про витоки, етапи становлення та розвитку Української державності. Зокрема, Галина Юровська висвітлила таке:
• ознаки Української державності – державний суверенітет, незалежність, система правових норм, міжнародне визнання держави, наявність органів публічної влади;
• державні символи як основа історичної свідомості громадян та процесів державотворення;
• державотворці й українські подвижники, будівничі церкви і культури;
• етапи становлення Держави Україна, яка має понад тисячолітню історію свого творення: Княжа доба, Галицько-
Волинська держава, Запорізька Січ, Гетьманщина, Українська Держава періоду П. Скоропадського, Українська Народна Республіка /Директорія/ Західноукраїнська Народна Республіка, сучасна Українська Держава;
• держава за часів князя Київського Володимира Великого – державотворця, який прийняттям у 988 році християнства засвідчив цивілізаційний вибір Руси-України.
📑 Також Галина Юровська наголосила на знакових рішеннях Конституційного Суду України, спрямованих на зміцнення української державності.
☝️Будь-який народ, будь-яка нація має досконало знати своє минуле, своє коріння. Тож запрошуємо читачів приєднатися до перегляду лекції судді КСУ та дізнатися більше про Українську Державність 🎞 https://cutt.ly/KwaKvXpa
📚 Окрім цього, до відзначення Дня Української Державності Бібліотека Конституційного Суду України підготувала тематичну виставку „Українська Державність: витоки, становлення, розвиток“. Ознайомитися з підбіркою книг щодо основних етапів становлення та розвитку Української Державності можна за посиланням: http://surl.li/jnnpw .
📝 Також до вашої уваги пропонуємо тест, який допоможе перевірити, як добре ви знаєте історію українського державотворення.
⏩ Питання https://cutt.ly/MwaKTpV6
⏩ Відповіді https://cutt.ly/RwaKTEaK
YouTube
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
🇺🇦 Із нагоди Дня Української Державності працівники Конституційного Суду України долучилися до благодійної акції.
💙💛 Конституційний Суд України радо долучився до доброчинної акції, організованої Благодійним фондом Ukraine Alive 2022 та німецьким Благодійним фондом Stelp до Дня Української Державності.
🎁 Напередодні державного свята приїхали до вихованців дитячого будинку на Київщині, де живуть дітки-сироти, щоб підтримати їх і передати гостинці, взуття та інші подарунки.
✨ Поверталися з найкращою подякою – дитячими посмішками та позитивними емоціями.
⏯ https://www.youtube.com/watch?v=AIHYscwR4T8
💙💛 Конституційний Суд України радо долучився до доброчинної акції, організованої Благодійним фондом Ukraine Alive 2022 та німецьким Благодійним фондом Stelp до Дня Української Державності.
🎁 Напередодні державного свята приїхали до вихованців дитячого будинку на Київщині, де живуть дітки-сироти, щоб підтримати їх і передати гостинці, взуття та інші подарунки.
✨ Поверталися з найкращою подякою – дитячими посмішками та позитивними емоціями.
⏯ https://www.youtube.com/watch?v=AIHYscwR4T8
YouTube
Із нагоди Дня Української Державності працівники КСУ долучилися до благодійної акції
Конституційний Суд України радо долучився до доброчинної акції, організованої Благодійним фондом Ukraine Alive 2022 та німецьким Благодійним фондом Stelp до Дня Української Державності.
Напередодні державного свята приїхали до вихованців дитячого будинку…
Напередодні державного свята приїхали до вихованців дитячого будинку…