#КСУ перевірить конституційність законодавчих приписів, якими встановлено можливість короткочасних виїздів засудженим за межі виправних і виховних колоній
⚖️Другий сенат Суду 19 липня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо відповідності Конституції України окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року № 1129–ІV (далі – Кодекс).
💬Суддя-доповідач у цій справі Віктор Городовенко зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині першій статті 3, частині першій статті 9, статті 23, частині другій статті 24, частинам першій, другій статті 28, другому реченню частини другої статті 51 Конституції України, окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу.
📃Відповідно до оспорюваних приписів Кодексу засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з винятковими особистими обставинами, зокрема „смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого“.
📚Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Анатолій Лужинецький, який засуджений до довічного позбавлення волі і відбуває покарання в установі виконання покарань, звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про надання йому дозволу на короткочасний виїзд за межі виправної колонії. Обґрунтовуючи це клопотання, заявник, зокрема зазначав, що він перебуває під вартою 24 роки, за системою оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення у нього мінімальний ризик, має заохочення від адміністрації установи, свідоцтва про реєстрацію авторських прав, у нього відсутні небезпечні схильності, а його мати має тяжкі проблеми зі здоров’ям.
🗞Суд першої інстанції ухвалою, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, відмовив Анатолію Лужинецькому у задоволенні клопотання. Застосувавши частину першу статті 111 Кодексу, суд апеляційної інстанції наголосив, що законодавством України не передбачено можливість надання відпустки особам, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі і відбувають покарання в установах суворого режиму, а також погодився з висновком суду першої інстанції про те, що визначені законом підстави для надання відпустки зазначеній категорії осіб відсутні.
Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Анатолія Лужинецького, оскільки цю скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
📝Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами частини першої статті 111 Кодексу зазнали порушення його „права і обов’язки“, а саме: „право на повагу до людської гідності в ув’язці із правом на виправлення, правом на визнання доведеності особою свого виправлення та правом на короткочасні виїзди“, „право на визнання доведеності особою свого виправлення в ув’язці із правом на виправлення“, „право на короткочасні виїзди“, „право на відсутність дискримінації за правовим статусом шляхом ігнорування доведеності особою свого виправлення“, обов’язок „повнолітнього сина піклуватися про свою непрацездатну матір, тяжка хвороба якої загрожує її життю“.
✅Конституційний Суд України дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання: http://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_19_07_2023.mp4
https://cutt.ly/yJ
⚖️Другий сенат Суду 19 липня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо відповідності Конституції України окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року № 1129–ІV (далі – Кодекс).
💬Суддя-доповідач у цій справі Віктор Городовенко зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині першій статті 3, частині першій статті 9, статті 23, частині другій статті 24, частинам першій, другій статті 28, другому реченню частини другої статті 51 Конституції України, окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу.
📃Відповідно до оспорюваних приписів Кодексу засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з винятковими особистими обставинами, зокрема „смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого“.
📚Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Анатолій Лужинецький, який засуджений до довічного позбавлення волі і відбуває покарання в установі виконання покарань, звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про надання йому дозволу на короткочасний виїзд за межі виправної колонії. Обґрунтовуючи це клопотання, заявник, зокрема зазначав, що він перебуває під вартою 24 роки, за системою оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення у нього мінімальний ризик, має заохочення від адміністрації установи, свідоцтва про реєстрацію авторських прав, у нього відсутні небезпечні схильності, а його мати має тяжкі проблеми зі здоров’ям.
🗞Суд першої інстанції ухвалою, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, відмовив Анатолію Лужинецькому у задоволенні клопотання. Застосувавши частину першу статті 111 Кодексу, суд апеляційної інстанції наголосив, що законодавством України не передбачено можливість надання відпустки особам, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі і відбувають покарання в установах суворого режиму, а також погодився з висновком суду першої інстанції про те, що визначені законом підстави для надання відпустки зазначеній категорії осіб відсутні.
Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Анатолія Лужинецького, оскільки цю скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
📝Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами частини першої статті 111 Кодексу зазнали порушення його „права і обов’язки“, а саме: „право на повагу до людської гідності в ув’язці із правом на виправлення, правом на визнання доведеності особою свого виправлення та правом на короткочасні виїзди“, „право на визнання доведеності особою свого виправлення в ув’язці із правом на виправлення“, „право на короткочасні виїзди“, „право на відсутність дискримінації за правовим статусом шляхом ігнорування доведеності особою свого виправлення“, обов’язок „повнолітнього сина піклуватися про свою непрацездатну матір, тяжка хвороба якої загрожує її життю“.
✅Конституційний Суд України дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання: http://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_19_07_2023.mp4
https://cutt.ly/yJ
Малозначність справи та право особи на касаційне оскарження: Суд досліджував матеріали справи за конституційною скаргою Якіменка В.П.
⚖️Перший сенат 19 липня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що Володимир Якіменко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України припис Кодексу, за яким малозначними справами є: „справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“ (пункти 1, 5 частини шостої статті 19).
📄Заявник також просить перевірити пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу, відповідно до якого не підлягають касаційному оскарженню:
„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.
📄Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що у травні минулого року заявник звернувся до районного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за його позовом до ТОВ „Інвестиційно-розрахункового центру“ про захист прав споживача, у якій просив „стягнути з відповідача понесені ним під час розгляду цивільної справи судові витрати у розмірі 15 329 грн“.
📄 Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, заяву в частині стягнення судових витрат залишив без розгляду, в іншій частині – повернув заявнику. Не погоджуючись із судовими рішеннями, Володимир Якіменко оскаржив їх у касаційному порядку. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд виходив із того, що справа є малозначною і в ухвалі зазначив, зокрема, що „застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним; судовий спір розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію; заявник не навів інших виключних обставин, за яких відповідно до приписів Кодексу справу розглядали б у касаційному порядку“.
Автор клопотання вважає, що пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу суперечить приписам Конституції України та обмежує його конституційне право на судовий захист щодо гарантій на касаційний перегляд судових рішень.
Суддя-доповідач також поінформувала, що на розгляді обох сенатів є подібні справи стосовно тих самих питань.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Якіменко.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
bit.ly/3pO4JuP
⚖️Перший сенат 19 липня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що Володимир Якіменко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України припис Кодексу, за яким малозначними справами є: „справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“ (пункти 1, 5 частини шостої статті 19).
📄Заявник також просить перевірити пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу, відповідно до якого не підлягають касаційному оскарженню:
„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.
📄Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що у травні минулого року заявник звернувся до районного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за його позовом до ТОВ „Інвестиційно-розрахункового центру“ про захист прав споживача, у якій просив „стягнути з відповідача понесені ним під час розгляду цивільної справи судові витрати у розмірі 15 329 грн“.
📄 Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, заяву в частині стягнення судових витрат залишив без розгляду, в іншій частині – повернув заявнику. Не погоджуючись із судовими рішеннями, Володимир Якіменко оскаржив їх у касаційному порядку. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд виходив із того, що справа є малозначною і в ухвалі зазначив, зокрема, що „застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним; судовий спір розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію; заявник не навів інших виключних обставин, за яких відповідно до приписів Кодексу справу розглядали б у касаційному порядку“.
Автор клопотання вважає, що пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу суперечить приписам Конституції України та обмежує його конституційне право на судовий захист щодо гарантій на касаційний перегляд судових рішень.
Суддя-доповідач також поінформувала, що на розгляді обох сенатів є подібні справи стосовно тих самих питань.
У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Якіменко.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023
bit.ly/3pO4JuP
📑 Відбулися засідання Великої палати #КСУ та колегій суддів
У четвер, 20 липня 2023 року, Велика палата на засіданні подовжила до 7 вересня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Василя Атаманчука, Єлизавети Євграфової, Володимира Чайкіна, Віктора Приходька, Ольги Полякової.
📄 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За наслідками розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
📎 Тарнавського Віталія Андрійовича щодо конституційності окремого припису абзацу другого частини п’ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
📎 компанії „Лімпієза Лімітед“ (Limpieza Limited) щодо конституційності пункту 1-1 частини першої статті 4, абзаців першого, другого, дев’ятого, десятого, двадцять першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“, абзацу другого частини тринадцятої статті 36 Закону України „Про ринки капіталу та організовані товарні ринки“, частини шостої, першого речення частини восьмої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
📄 У справі за конституційною скаргою Глазько Олесі Сергіївни колегія суддів відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в іншій частині – щодо конституційності примітки до статті 122, статей 279-1, 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення – відмовила. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
bit.ly/3Q7RUWK
У четвер, 20 липня 2023 року, Велика палата на засіданні подовжила до 7 вересня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Василя Атаманчука, Єлизавети Євграфової, Володимира Чайкіна, Віктора Приходька, Ольги Полякової.
📄 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За наслідками розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
📎 Тарнавського Віталія Андрійовича щодо конституційності окремого припису абзацу другого частини п’ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
📎 компанії „Лімпієза Лімітед“ (Limpieza Limited) щодо конституційності пункту 1-1 частини першої статті 4, абзаців першого, другого, дев’ятого, десятого, двадцять першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“, абзацу другого частини тринадцятої статті 36 Закону України „Про ринки капіталу та організовані товарні ринки“, частини шостої, першого речення частини восьмої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
📄 У справі за конституційною скаргою Глазько Олесі Сергіївни колегія суддів відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в іншій частині – щодо конституційності примітки до статті 122, статей 279-1, 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення – відмовила. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
bit.ly/3Q7RUWK
📑 Унесення змін до Конституції України. Здійснення КСУ попереднього (передувального) конституційного контролю
Спікерами цієї онлайн-лекції виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
🔹 Під час лекції Галина Юровська зосередила увагу слухачів на приписах статей розділу ХІІІ Конституції України „Внесення змін до Конституції України“, розповіла про суб’єктів законодавчої ініціативи, порядок ухвалення парламентом законопроєкту стосовно внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ Основного Закону, а також про здійснення Конституційним Судом України превентивного конституційного контролю щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроєктів про внесення змін до Основного Закону.
💬 Доповідачка окреслила юридичні позиції, викладені в рішеннях Конституційного Суду України, зокрема про додержання процедури внесення змін до Конституції України, наголосивши на обов’язковій умові розгляду законопроєкту про внесення змін до Конституції України парламентом за наявності висновку Конституційного Суду України.
💬 Суддя також поінформувала про ухвалені Судом висновки та зміни до Конституції України стосовно окремих повноважень Конституційного Суду України, вимог до судді КСУ, запровадження інституту конституційної скарги.
🔸 Своїми міркуваннями щодо потреб і умов унесення змін до Конституції України поділився суддя Олег Первомайський. Він зазначив, що Конституційний Суд України залучений до здійснення як передувального, так і подальшого конституційного контролю. На його переконання, здійснення превентивного конституційного контролю є потрібним, аби не допустити внесення необґрунтованих змін до Основного Закону.
🎥 Лекцію суддів для майбутніх правників дивіться за посиланням: https://cutt.ly/twpf1mm2
Усі попередні лекції можна переглянути на офіційних каналах Конституційного Суду в ютубі та телеграмі.
Спікерами цієї онлайн-лекції виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
🔹 Під час лекції Галина Юровська зосередила увагу слухачів на приписах статей розділу ХІІІ Конституції України „Внесення змін до Конституції України“, розповіла про суб’єктів законодавчої ініціативи, порядок ухвалення парламентом законопроєкту стосовно внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ Основного Закону, а також про здійснення Конституційним Судом України превентивного конституційного контролю щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроєктів про внесення змін до Основного Закону.
💬 Доповідачка окреслила юридичні позиції, викладені в рішеннях Конституційного Суду України, зокрема про додержання процедури внесення змін до Конституції України, наголосивши на обов’язковій умові розгляду законопроєкту про внесення змін до Конституції України парламентом за наявності висновку Конституційного Суду України.
💬 Суддя також поінформувала про ухвалені Судом висновки та зміни до Конституції України стосовно окремих повноважень Конституційного Суду України, вимог до судді КСУ, запровадження інституту конституційної скарги.
🔸 Своїми міркуваннями щодо потреб і умов унесення змін до Конституції України поділився суддя Олег Первомайський. Він зазначив, що Конституційний Суд України залучений до здійснення як передувального, так і подальшого конституційного контролю. На його переконання, здійснення превентивного конституційного контролю є потрібним, аби не допустити внесення необґрунтованих змін до Основного Закону.
🎥 Лекцію суддів для майбутніх правників дивіться за посиланням: https://cutt.ly/twpf1mm2
Усі попередні лекції можна переглянути на офіційних каналах Конституційного Суду в ютубі та телеграмі.
YouTube
Унесення змін до Конституції України. Здійснення КСУ попереднього конституційного контролю
📑 Унесення змін до Конституції України. Здійснення КСУ попереднього (передувального) конституційного контролю
Спікерами цієї онлайн-лекції виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
🔹 Під час лекції Галина Юровська…
Спікерами цієї онлайн-лекції виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.
🔹 Під час лекції Галина Юровська…
⚖️ #КСУ розглядав справи щодо конституційності окремих приписів низки законів України
Сьогодні, 25 липня 2023 року, Суд на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними поданнями:
➖Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
➖Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
➖51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;
➖Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення‟ Закону України „Про Вищу раду правосуддя‟ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення„ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя„ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ.
☑️Суд продовжить розгляд зазначених справ на одному з наступних пленарних засідань.
Більше за посиланням: https://cutt.ly/cwacrzcn
Сьогодні, 25 липня 2023 року, Суд на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними поданнями:
➖Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
➖Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
➖51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;
➖Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення‟ Закону України „Про Вищу раду правосуддя‟ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення„ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя„ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ.
☑️Суд продовжить розгляд зазначених справ на одному з наступних пленарних засідань.
Більше за посиланням: https://cutt.ly/cwacrzcn
Суд розглянув справу за конституційною скаргою Юрія Ярошенка, який оспорює окремі приписи законів щодо обмеження максимального розміру пенсії працівникам прокуратури
Другий сенат Конституційний Суд України 26 липня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ярошенка Юрія Івановича про відповідність Конституції України першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон №1697), першого речення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами (Закон – 3668).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик поінформував про зміст конституційної скарги, перебіг справи в судах та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність низці статей Конституції України:
– перше речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону № 1697 згідно з яким максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
– перше речення статті 2 Закону № 3668 відповідно до якого максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням надбавок <…>, призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Юрій Ярошенко є пенсіонером, колишнім працівником органів прокуратури, який з 2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві (далі – Управління) та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90 % заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–ХІІ (далі – Закон № 1789). Суд апеляційної інстанції підтвердив право Юрія Ярошенка на отримання пенсії за вислугу років згідно з Законом № 1789 із розрахунку 90 % складових заробітної плати та без обмеження граничного розміру пенсії.
У зв’язку з підвищенням заробітної плати прокурорам, заявник звернувся до Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії. Управління відмовило йому у перерахунку пенсії, зокрема, посилаючись на приписи статті 86 Закону № 1697.
Суд першої інстанції задовольнив позов Юрія Ярошенка і зобов’язав Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії заявнику, виходячи із розрахунку 90 % від суми підвищеної заробітної плати прокурорам без обмеження граничного розміру пенсії.
Водночас суд апеляційної інстанції задовольнив скаргу Управління: рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії Юрію Ярошенку у розмірі 90 % суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат скасував та прийняв у цій частині нову постанову, якою зобов’язав Управління здійснити перерахунок та виплату Юрію Ярошенку пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Юрія Ярошенка, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності.
Другий сенат Конституційний Суд України 26 липня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ярошенка Юрія Івановича про відповідність Конституції України першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII зі змінами (далі – Закон №1697), першого речення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI зі змінами (Закон – 3668).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик поінформував про зміст конституційної скарги, перебіг справи в судах та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність низці статей Конституції України:
– перше речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону № 1697 згідно з яким максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
– перше речення статті 2 Закону № 3668 відповідно до якого максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням надбавок <…>, призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Юрій Ярошенко є пенсіонером, колишнім працівником органів прокуратури, який з 2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві (далі – Управління) та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90 % заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–ХІІ (далі – Закон № 1789). Суд апеляційної інстанції підтвердив право Юрія Ярошенка на отримання пенсії за вислугу років згідно з Законом № 1789 із розрахунку 90 % складових заробітної плати та без обмеження граничного розміру пенсії.
У зв’язку з підвищенням заробітної плати прокурорам, заявник звернувся до Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії. Управління відмовило йому у перерахунку пенсії, зокрема, посилаючись на приписи статті 86 Закону № 1697.
Суд першої інстанції задовольнив позов Юрія Ярошенка і зобов’язав Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії заявнику, виходячи із розрахунку 90 % від суми підвищеної заробітної плати прокурорам без обмеження граничного розміру пенсії.
Водночас суд апеляційної інстанції задовольнив скаргу Управління: рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії Юрію Ярошенку у розмірі 90 % суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат скасував та прийняв у цій частині нову постанову, якою зобов’язав Управління здійснити перерахунок та виплату Юрію Ярошенку пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Юрія Ярошенка, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності.
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджує, що застосування судами оспорюваних приписів Закону № 1697 та Закону № 3668 порушує його конституційне право на мирне володіння майном (право власності), гарантоване частиною першою статті 41 Конституції України; право на соціальний захист, гарантоване частиною першою статті 46 Конституції України, у контексті незабезпечення того рівня соціальної захищеності, установленого Законом № 1789, за яким він виходив на пенсію.
Суддя-доповідач також поінформував, що на розгляді Суду є 11 скарг стосовно тих самих питань.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Іван Хомич та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Долучитися до перегляду відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій Суду“.
Суддя-доповідач також поінформував, що на розгляді Суду є 11 скарг стосовно тих самих питань.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Іван Хомич та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Долучитися до перегляду відкритої частини пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій Суду“.