📖Відбулися засідання сенатів та колегій Суду: ухвалили Рішення та 11 ухвал
🔹У середу, 5 липня 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
- Костіни Миколи Васильовича щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України;
- Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України.
☑️Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України. 🗞За наслідками розгляду Суд ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2023, яке оприлюднить на офіційному вебсайті 6 липня ц.р.
🔹Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
- Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“;
- Оніщенка Руслана Ілліча щодо конституційності частини шостої
статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України;
- Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
- Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
🖇Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Окрім цього, Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ярошенка Юрія Івановича про відповідність Конституції України першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, першого речення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
🗞Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: bit.ly/3pIqGLs
🔹У середу, 5 липня 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
- Костіни Миколи Васильовича щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України;
- Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України.
☑️Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України. 🗞За наслідками розгляду Суд ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2023, яке оприлюднить на офіційному вебсайті 6 липня ц.р.
🔹Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
- Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“;
- Оніщенка Руслана Ілліча щодо конституційності частини шостої
статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України;
- Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
- Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
🖇Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Окрім цього, Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ярошенка Юрія Івановича про відповідність Конституції України першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, першого речення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
🗞Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: bit.ly/3pIqGLs
❗️ Суд оприлюднив текст Рішення (bit.ly/3NG8pqn) у справі за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України.
Пропонуємо ознайомитися з його коротким резюме ⤵️
🔹У середу, 5 липня 2023 року, на пленарному засіданні Другий сенат #КСУ ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі – Кодекс), визнавши оспорюваний припис таким, що не відповідає Конституції України.
Суддями–доповідачами у справі є Володимир Мойсик та Галина Юровська.
💬Відповідно до санкції частини першої статті 483 Кодексу „переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості“ має наслідком накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (абзац другий).
❗️Зауважимо, що у цьому випадку не йдеться про контрабанду, тобто дії, за які особа притягається до кримінальної відповідальності відповідно до статті 201 Кримінального Кодексу України.
Автори конституційних скарг просили визнати неконституційним оспорюваний припис статті 483 Кодексу, оскільки, на їх переконання, він унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил.
☑️У своїх рішеннях Суд неодноразово наголошував на важливості захисту митних інтересів та митної безпеки України.
Суд, розв’язуючи питання, порушені в конституційних скаргах, виходив з того, що Верховна Рада України в межах своїх повноважень визначає діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та встановлює адміністративну відповідальність за їх вчинення.
📝На запит Суду Верховна Рада України – письмово висловила позицію стосовно предмета конституційних скарг, зазначивши, що оскільки оспорювані в конституційних скаргах положення Кодексу містять безальтернативні санкції зі значним матеріальним тягарем для порушника, автори конституційних скарг правомірно порушили питання, які потребують ретельного конституційного контролю з метою однозначного праворозуміння обґрунтованої доцільності накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів. У відповіді також зазначено, що остаточне розв’язання порушених питань має бути здійснено через подальше законодавче врегулювання.
Оцінюючи оспорюваний припис статті 483 Кодексу на предмет дотримання принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, Суд вважає, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності з огляду на відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов’язковість застосування конфіскації.
Пропонуємо ознайомитися з його коротким резюме ⤵️
🔹У середу, 5 липня 2023 року, на пленарному засіданні Другий сенат #КСУ ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі – Кодекс), визнавши оспорюваний припис таким, що не відповідає Конституції України.
Суддями–доповідачами у справі є Володимир Мойсик та Галина Юровська.
💬Відповідно до санкції частини першої статті 483 Кодексу „переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості“ має наслідком накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (абзац другий).
❗️Зауважимо, що у цьому випадку не йдеться про контрабанду, тобто дії, за які особа притягається до кримінальної відповідальності відповідно до статті 201 Кримінального Кодексу України.
Автори конституційних скарг просили визнати неконституційним оспорюваний припис статті 483 Кодексу, оскільки, на їх переконання, він унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил.
☑️У своїх рішеннях Суд неодноразово наголошував на важливості захисту митних інтересів та митної безпеки України.
Суд, розв’язуючи питання, порушені в конституційних скаргах, виходив з того, що Верховна Рада України в межах своїх повноважень визначає діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та встановлює адміністративну відповідальність за їх вчинення.
📝На запит Суду Верховна Рада України – письмово висловила позицію стосовно предмета конституційних скарг, зазначивши, що оскільки оспорювані в конституційних скаргах положення Кодексу містять безальтернативні санкції зі значним матеріальним тягарем для порушника, автори конституційних скарг правомірно порушили питання, які потребують ретельного конституційного контролю з метою однозначного праворозуміння обґрунтованої доцільності накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів. У відповіді також зазначено, що остаточне розв’язання порушених питань має бути здійснено через подальше законодавче врегулювання.
Оцінюючи оспорюваний припис статті 483 Кодексу на предмет дотримання принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, Суд вважає, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності з огляду на відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов’язковість застосування конфіскації.
Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.
Суд указав, що крім штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, які перемістили через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, санкція статті 483 Кодексу передбачає обов’язкову конфіскацію товарів.
Водночас у Кодексі не визначено процесуальних механізмів, які надали б судові можливість пом’якшити відповідальність або дозволили б її не призначати.
🔹Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що відповідно до принципу верховенства права (правовладдя) законодавець може обмежувати конституційні права людини і громадянина за дотримання умов, визначених Конституцією України. „Право власності не є абсолютним, може бути обмежене, однак утручання в це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу домірності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства“, – зазначено в Рішенні Суду. Установлення обмеження прав людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що воно є домірним (пропорційним) та суспільно потрібним.
🔹Приписи статті 41 Конституції України є співвідносними з відповідними приписами статті 1 протоколу Першого до Європейської конвенції з прав людини. Європейський суд з прав людини у справі „Краєва проти України/Krayeva v. Ukraine“ від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13), констатував, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції „<…> для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають <…>“.
Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law).
Суд визнав, що абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України та є неконституційним.
📌Суд відтермінував утрату чинності абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу, що визнаний неконституційним, на шість місяців з дня ухвалення цього Рішення та установив Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим частини першої статті 483 Митного кодексу України, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
bit.ly/3XDtFRW
Суд указав, що крім штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, які перемістили через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, санкція статті 483 Кодексу передбачає обов’язкову конфіскацію товарів.
Водночас у Кодексі не визначено процесуальних механізмів, які надали б судові можливість пом’якшити відповідальність або дозволили б її не призначати.
🔹Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що відповідно до принципу верховенства права (правовладдя) законодавець може обмежувати конституційні права людини і громадянина за дотримання умов, визначених Конституцією України. „Право власності не є абсолютним, може бути обмежене, однак утручання в це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу домірності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства“, – зазначено в Рішенні Суду. Установлення обмеження прав людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що воно є домірним (пропорційним) та суспільно потрібним.
🔹Приписи статті 41 Конституції України є співвідносними з відповідними приписами статті 1 протоколу Першого до Європейської конвенції з прав людини. Європейський суд з прав людини у справі „Краєва проти України/Krayeva v. Ukraine“ від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13), констатував, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції „<…> для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають <…>“.
Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law).
Суд визнав, що абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України та є неконституційним.
📌Суд відтермінував утрату чинності абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу, що визнаний неконституційним, на шість місяців з дня ухвалення цього Рішення та установив Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим частини першої статті 483 Митного кодексу України, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
bit.ly/3XDtFRW
📌Про ключові юридичні позиції Рішення від 5 липня 2023 року № 5-р(ІІ)/2023 розповіла суддя-співдоповідачка Галина Юровська
📄Конституційний Суд України в Рішенні від 5 липня 2023 року визнав неконституційним окремий припис статті 483 Митного кодексу України, що встановлює санкцію за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю.
Однак зауважу, що зовсім не йдеться про контрабанду, яка передбачена статтею 201 Кримінального кодексу України. Конституційний Суд у своїх рішеннях неодноразово підкреслював важливість захисту митних інтересів та митної безпеки України.
За порушення митних правил установлено адміністративну відповідальність. Верховна Рада України в межах своїх повноважень передбачила у статті 483 Митного кодексу України, що переміщення та дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, є адміністративним правопорушенням.
Однак абзац другий частини першої статті 483 Кодексу визначає безальтернативну санкцію, що за ці дії накладається штраф у розмірі 100% вартості товару безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів.
Парламент у своїй відповіді на запит Конституційного Суду України зауважував, що в конституційних скаргах правильно зазначено, що ці приписи містять безальтернативні санкції, які є значним матеріальним тягарем для порушника, і Верховна Рада визнала, що остаточне розв’язання цих питань має здійснюватися через подальше законодавче врегулювання.
Конституція України гарантує кожній особі індивідуальний характер юридичної відповідальності. Однак за такої безальтернативної санкції суди під час розгляду справ про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не можуть забезпечити індивідуалізацію такої відповідальності, оскільки в оспорюваних приписах немає інших стягнень, неможлива зміна розміру відсотків, за якими визначають штраф, і, крім того, у цій статті передбачено обов’язковість конфіскації. Неможливість вибору судом виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин, а саме: характеру вчиненого діяння, форми вини і характеристики особи, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, фактично унеможливлює справедливий розгляд справи судом.
Крім того, що санкція статті містить 100% штраф вартості предметів, вона передбачає також обов’язкову конфіскацію товарів, які є предметом адміністративного правопорушення.
Тут Конституційний Суд досліджував відповідність цієї санкції статті 41 Конституції України, яка передбачає право приватної власності, що воно є непорушним, конфіскація має бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі і порядку, встановлених законом. Так, право власності не є абсолютним, воно може бути обмежено, але таке втручання має здійснюватися, по-перше, відповідно до вимог закону, має відповідати правомірній меті, у цьому випадку це захист митних інтересів, митної безпеки, однак ключовим у зазначеному дослідженні було те, чи є тут принцип домірності, який вимагає досягнення розумного справедливого балансу, розумного співвідношення між інтересами особи і суспільства.
📄Конституційний Суд України в Рішенні від 5 липня 2023 року визнав неконституційним окремий припис статті 483 Митного кодексу України, що встановлює санкцію за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю.
Однак зауважу, що зовсім не йдеться про контрабанду, яка передбачена статтею 201 Кримінального кодексу України. Конституційний Суд у своїх рішеннях неодноразово підкреслював важливість захисту митних інтересів та митної безпеки України.
За порушення митних правил установлено адміністративну відповідальність. Верховна Рада України в межах своїх повноважень передбачила у статті 483 Митного кодексу України, що переміщення та дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, є адміністративним правопорушенням.
Однак абзац другий частини першої статті 483 Кодексу визначає безальтернативну санкцію, що за ці дії накладається штраф у розмірі 100% вартості товару безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів.
Парламент у своїй відповіді на запит Конституційного Суду України зауважував, що в конституційних скаргах правильно зазначено, що ці приписи містять безальтернативні санкції, які є значним матеріальним тягарем для порушника, і Верховна Рада визнала, що остаточне розв’язання цих питань має здійснюватися через подальше законодавче врегулювання.
Конституція України гарантує кожній особі індивідуальний характер юридичної відповідальності. Однак за такої безальтернативної санкції суди під час розгляду справ про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не можуть забезпечити індивідуалізацію такої відповідальності, оскільки в оспорюваних приписах немає інших стягнень, неможлива зміна розміру відсотків, за якими визначають штраф, і, крім того, у цій статті передбачено обов’язковість конфіскації. Неможливість вибору судом виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин, а саме: характеру вчиненого діяння, форми вини і характеристики особи, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, фактично унеможливлює справедливий розгляд справи судом.
Крім того, що санкція статті містить 100% штраф вартості предметів, вона передбачає також обов’язкову конфіскацію товарів, які є предметом адміністративного правопорушення.
Тут Конституційний Суд досліджував відповідність цієї санкції статті 41 Конституції України, яка передбачає право приватної власності, що воно є непорушним, конфіскація має бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі і порядку, встановлених законом. Так, право власності не є абсолютним, воно може бути обмежено, але таке втручання має здійснюватися, по-перше, відповідно до вимог закону, має відповідати правомірній меті, у цьому випадку це захист митних інтересів, митної безпеки, однак ключовим у зазначеному дослідженні було те, чи є тут принцип домірності, який вимагає досягнення розумного справедливого балансу, розумного співвідношення між інтересами особи і суспільства.
Під час обмеження права власності в інтересах суспільства домірними вважають такі заходи, які є найменш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.
Конституційний Суд також урахував у своєму рішенні практику Європейського суду з прав людини. З огляду на це я хочу зазначити, що ще півтора року тому 13 січня 2022 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення „Краєва проти України“, у якому безпосередньої досліджував санкцію статті 483 Митного кодексу і зазначив: штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, - що є дуже великою сумою, - та конфіскація товару, що є обов’язковими заходами без жодних винятків; відсутність дискреції не дає можливості українським судам врахувати індивідуальні обставини, що позбавляють сенсу будь-яку оцінку судом. Подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом прав особи на власність.
Ще хочу окремо підкреслити, що Конституційний Суд у своєму Рішенні чітко прописав, що відтерміновується втрата чинності абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу, яка фактично визнана неконституційною, на шість місяців, для того, щоб унеможливити непритягнення осіб до відповідальності за порушення митних правил.
Верховна Рада з дня ухвалення цього Рішення, але не пізніше шести місяців, має привести відповідне нормативне регулювання, встановлене абзацом другим частини першої статті 483 Кодексу, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України і цим Рішенням.
▶️ https://cutt.ly/Qwu3nZeV
Конституційний Суд також урахував у своєму рішенні практику Європейського суду з прав людини. З огляду на це я хочу зазначити, що ще півтора року тому 13 січня 2022 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення „Краєва проти України“, у якому безпосередньої досліджував санкцію статті 483 Митного кодексу і зазначив: штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, - що є дуже великою сумою, - та конфіскація товару, що є обов’язковими заходами без жодних винятків; відсутність дискреції не дає можливості українським судам врахувати індивідуальні обставини, що позбавляють сенсу будь-яку оцінку судом. Подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом прав особи на власність.
Ще хочу окремо підкреслити, що Конституційний Суд у своєму Рішенні чітко прописав, що відтерміновується втрата чинності абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу, яка фактично визнана неконституційною, на шість місяців, для того, щоб унеможливити непритягнення осіб до відповідальності за порушення митних правил.
Верховна Рада з дня ухвалення цього Рішення, але не пізніше шести місяців, має привести відповідне нормативне регулювання, встановлене абзацом другим частини першої статті 483 Кодексу, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України і цим Рішенням.
▶️ https://cutt.ly/Qwu3nZeV
YouTube
Коментар щодо ухвалення КСУ Рішення №5-р(ІІ)/2023 | суддя КСУ Галина Юровська
📚До вашої уваги щорічна інформаційна доповідь Конституційного Суду України за 2022 рік
У доповіді можна ознайомитися з інформацією щодо діяльності #КСУ за 2022 рік, зокрема, про:
➖діяльність Конституційного Суду України зі здійснення конституційного контролю: аналіз змісту звернень, що надійшли до Суду у попередньому році, аналіз актів, ухвалених Судом у 2022 році, а також підстав для відмови у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами;
➖позасудову діяльність: події та заходи, співпраця Суду з громадянським суспільством, міжнародне співробітництво, наукові публікації суддів.
➖роботу Секретаріату Суду, спрямовану на забезпечення діяльності органу конституційного контролю: фінансове забезпечення діяльності Суду, перспективи та напрями його розвитку.
📑Із текстом щорічної інформаційної доповіді можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://cutt.ly/cwiYGBhT
У доповіді можна ознайомитися з інформацією щодо діяльності #КСУ за 2022 рік, зокрема, про:
➖діяльність Конституційного Суду України зі здійснення конституційного контролю: аналіз змісту звернень, що надійшли до Суду у попередньому році, аналіз актів, ухвалених Судом у 2022 році, а також підстав для відмови у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами;
➖позасудову діяльність: події та заходи, співпраця Суду з громадянським суспільством, міжнародне співробітництво, наукові публікації суддів.
➖роботу Секретаріату Суду, спрямовану на забезпечення діяльності органу конституційного контролю: фінансове забезпечення діяльності Суду, перспективи та напрями його розвитку.
📑Із текстом щорічної інформаційної доповіді можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://cutt.ly/cwiYGBhT
📖🇺🇦 Тематична онлайн-лекція „Конституція моєї держави“
🎞 https://cutt.ly/VwiXpc2s
🔎 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Галина Юровська.
🔹 Вітаючи слухачів із Днем Конституції України, Віктор Городовенко зазначив, якщо кожен із нас говоритиме про Конституцію України: „Це моя Конституція! Це частинка мого серця!“, то конституційні права і свободи людини, які втілено в Основному Законі, справді будуть непорушними, а наша держава залишатиметься незламною і незалежною.
🔶 У своєму виступі Оксана Грищук зосередила увагу на тріаді європейських цінностей, як-от: демократія, людські права і правовладдя. Ці цінності, зазначила вона, є стрижнем Конституції України, яку ми розуміємо не лише як писаний текст, а й як принципи та цінності, які складають її зміст. За її словами, Конституційний Суд України у своїх рішеннях торкнувся кожної із цих цінностей, протлумачив їх, що стало доктриною українського конституціоналізму.
🔷 Водночас Галина Юровська окреслила основні етапи становлення Конституції України, починаючи від Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) і до сьогодення. Вона розповіла про основні приписи, викладені у проєкті Конституції незалежної України, що був розроблений робочою групою під керівництвом професора, першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Юзькова, а також про передумови ухвалення чинної Конституції України та основні зміни до неї.
📚Під час лекції слухачам презентували збірники наукових праць та інші книги, які були представлені на тематичній виставці „Конституція України шлях утвердження Української держави“, організованій у Бібліотеці Суду з нагоди 27-ї річниці Конституції України.
📝 Слухачі також мали нагоду долучилися до участі в інтерактивному практикумі та засвоїти отримані знання.
⏩ Питання https://cutt.ly/owiXfN1V
⏩ Відповіді https://cutt.ly/gwiXgc9j
🎞 https://cutt.ly/VwiXpc2s
🔎 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Галина Юровська.
🔹 Вітаючи слухачів із Днем Конституції України, Віктор Городовенко зазначив, якщо кожен із нас говоритиме про Конституцію України: „Це моя Конституція! Це частинка мого серця!“, то конституційні права і свободи людини, які втілено в Основному Законі, справді будуть непорушними, а наша держава залишатиметься незламною і незалежною.
🔶 У своєму виступі Оксана Грищук зосередила увагу на тріаді європейських цінностей, як-от: демократія, людські права і правовладдя. Ці цінності, зазначила вона, є стрижнем Конституції України, яку ми розуміємо не лише як писаний текст, а й як принципи та цінності, які складають її зміст. За її словами, Конституційний Суд України у своїх рішеннях торкнувся кожної із цих цінностей, протлумачив їх, що стало доктриною українського конституціоналізму.
🔷 Водночас Галина Юровська окреслила основні етапи становлення Конституції України, починаючи від Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) і до сьогодення. Вона розповіла про основні приписи, викладені у проєкті Конституції незалежної України, що був розроблений робочою групою під керівництвом професора, першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Юзькова, а також про передумови ухвалення чинної Конституції України та основні зміни до неї.
📚Під час лекції слухачам презентували збірники наукових праць та інші книги, які були представлені на тематичній виставці „Конституція України шлях утвердження Української держави“, організованій у Бібліотеці Суду з нагоди 27-ї річниці Конституції України.
📝 Слухачі також мали нагоду долучилися до участі в інтерактивному практикумі та засвоїти отримані знання.
⏩ Питання https://cutt.ly/owiXfN1V
⏩ Відповіді https://cutt.ly/gwiXgc9j
YouTube
Тематична онлайн-лекція „Конституція моєї держави“
📖🇺🇦 Тематична онлайн-лекція „Конституція моєї держави“
🔎 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Галина Юровська.
🔹 Вітаючи слухачів із Днем Конституції України, Віктор Городовенко зазначив…
🔎 Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Галина Юровська.
🔹 Вітаючи слухачів із Днем Конституції України, Віктор Городовенко зазначив…
⚖️ У вівторок, 11 липня 2023 року, відбулися засідання #КСУ: ухвалили 5 ухвал
📜Велика палата Суду на пленарному засіданні продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“. 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Крім того, Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо конституційності положень першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ та конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
🗞Також відбулося пленарне засідання Другого сенату, на якому судді розглядали справу за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“. 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📖Другий сенат на засіданні визначив письмову форму конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України та Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📚Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: https://cutt.ly/VwiX2rWz
📜Велика палата Суду на пленарному засіданні продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“. 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Крім того, Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо конституційності положень першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ та конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича, Парового Володимира Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
🗞Також відбулося пленарне засідання Другого сенату, на якому судді розглядали справу за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“. 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📖Другий сенат на засіданні визначив письмову форму конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України та Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📚Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: https://cutt.ly/VwiX2rWz
⚖️ Відбулися засідання сенату та колегій суддів: розглядали справи за конституційними скаргами та ухвалили ухвали
☑️ Перший сенат 12 липня 2023 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Костіни Миколи Васильовича щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України.
🖇За наслідками розгляду Суд закрив конституційне провадження в частині, за якою норми і положення статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,51,52 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Водночас в іншій частині Суд розглядатиме справу на одному з наступних пленарних засідань.
☑️Перший сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційною скаргою Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України. 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, на засіданні Перший сенат визначив 📝 письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
☑️Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Деталі: https://cutt.ly/Rwi4P78T
☑️ Перший сенат 12 липня 2023 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Костіни Миколи Васильовича щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України.
🖇За наслідками розгляду Суд закрив конституційне провадження в частині, за якою норми і положення статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,51,52 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Водночас в іншій частині Суд розглядатиме справу на одному з наступних пленарних засідань.
☑️Перший сенат на закритій частині пленарного засідання розглядав справу за конституційною скаргою Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України. 🖇 Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Крім того, на засіданні Перший сенат визначив 📝 письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
☑️Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Деталі: https://cutt.ly/Rwi4P78T
📚 #КСУ розглядав справи за конституційними поданнями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та народних депутатів України
🔸У четвер, 13 липня, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
➖ 47 народних депутатів України щодо конституційності положень абзаців першого – четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої – дев’ятої, частин двадцятої, двадцять першої, двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої – тридцять третьої статті 91, статті 92 Закону України „Про альтернативні джерела енергії“, частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев’ятої статті 65 Закону України „Про ринок електричної енергії“.
➖ 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності частини четвертої статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“.
https://cutt.ly/pwoor3ev
🔸У четвер, 13 липня, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;
➖ 47 народних депутатів України щодо конституційності положень абзаців першого – четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої – дев’ятої, частин двадцятої, двадцять першої, двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої – тридцять третьої статті 91, статті 92 Закону України „Про альтернативні джерела енергії“, частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев’ятої статті 65 Закону України „Про ринок електричної енергії“.
➖ 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності частини четвертої статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“.
https://cutt.ly/pwoor3ev
#КСУ розглядав справу про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України
🔹Згідно з частиною четвертою статті 75 Сімейного кодексу України „один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом“.
🔹Конституційний Суд України досліджує, чи відповідає такий припис Конституції України.
Детальніше: bit.ly/3Q1Mm04
🔹Згідно з частиною четвертою статті 75 Сімейного кодексу України „один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом“.
🔹Конституційний Суд України досліджує, чи відповідає такий припис Конституції України.
Детальніше: bit.ly/3Q1Mm04
#КСУ перевірить конституційність законодавчих приписів, якими встановлено можливість короткочасних виїздів засудженим за межі виправних і виховних колоній
⚖️Другий сенат Суду 19 липня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо відповідності Конституції України окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року № 1129–ІV (далі – Кодекс).
💬Суддя-доповідач у цій справі Віктор Городовенко зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині першій статті 3, частині першій статті 9, статті 23, частині другій статті 24, частинам першій, другій статті 28, другому реченню частини другої статті 51 Конституції України, окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу.
📃Відповідно до оспорюваних приписів Кодексу засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з винятковими особистими обставинами, зокрема „смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого“.
📚Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Анатолій Лужинецький, який засуджений до довічного позбавлення волі і відбуває покарання в установі виконання покарань, звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про надання йому дозволу на короткочасний виїзд за межі виправної колонії. Обґрунтовуючи це клопотання, заявник, зокрема зазначав, що він перебуває під вартою 24 роки, за системою оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення у нього мінімальний ризик, має заохочення від адміністрації установи, свідоцтва про реєстрацію авторських прав, у нього відсутні небезпечні схильності, а його мати має тяжкі проблеми зі здоров’ям.
🗞Суд першої інстанції ухвалою, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, відмовив Анатолію Лужинецькому у задоволенні клопотання. Застосувавши частину першу статті 111 Кодексу, суд апеляційної інстанції наголосив, що законодавством України не передбачено можливість надання відпустки особам, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі і відбувають покарання в установах суворого режиму, а також погодився з висновком суду першої інстанції про те, що визначені законом підстави для надання відпустки зазначеній категорії осіб відсутні.
Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Анатолія Лужинецького, оскільки цю скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
📝Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами частини першої статті 111 Кодексу зазнали порушення його „права і обов’язки“, а саме: „право на повагу до людської гідності в ув’язці із правом на виправлення, правом на визнання доведеності особою свого виправлення та правом на короткочасні виїзди“, „право на визнання доведеності особою свого виправлення в ув’язці із правом на виправлення“, „право на короткочасні виїзди“, „право на відсутність дискримінації за правовим статусом шляхом ігнорування доведеності особою свого виправлення“, обов’язок „повнолітнього сина піклуватися про свою непрацездатну матір, тяжка хвороба якої загрожує її життю“.
✅Конституційний Суд України дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання: http://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_19_07_2023.mp4
https://cutt.ly/yJ
⚖️Другий сенат Суду 19 липня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо відповідності Конституції України окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року № 1129–ІV (далі – Кодекс).
💬Суддя-доповідач у цій справі Віктор Городовенко зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині першій статті 3, частині першій статті 9, статті 23, частині другій статті 24, частинам першій, другій статті 28, другому реченню частини другої статті 51 Конституції України, окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу.
📃Відповідно до оспорюваних приписів Кодексу засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з винятковими особистими обставинами, зокрема „смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого“.
📚Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Анатолій Лужинецький, який засуджений до довічного позбавлення волі і відбуває покарання в установі виконання покарань, звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про надання йому дозволу на короткочасний виїзд за межі виправної колонії. Обґрунтовуючи це клопотання, заявник, зокрема зазначав, що він перебуває під вартою 24 роки, за системою оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення у нього мінімальний ризик, має заохочення від адміністрації установи, свідоцтва про реєстрацію авторських прав, у нього відсутні небезпечні схильності, а його мати має тяжкі проблеми зі здоров’ям.
🗞Суд першої інстанції ухвалою, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, відмовив Анатолію Лужинецькому у задоволенні клопотання. Застосувавши частину першу статті 111 Кодексу, суд апеляційної інстанції наголосив, що законодавством України не передбачено можливість надання відпустки особам, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі і відбувають покарання в установах суворого режиму, а також погодився з висновком суду першої інстанції про те, що визначені законом підстави для надання відпустки зазначеній категорії осіб відсутні.
Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Анатолія Лужинецького, оскільки цю скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
📝Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами частини першої статті 111 Кодексу зазнали порушення його „права і обов’язки“, а саме: „право на повагу до людської гідності в ув’язці із правом на виправлення, правом на визнання доведеності особою свого виправлення та правом на короткочасні виїзди“, „право на визнання доведеності особою свого виправлення в ув’язці із правом на виправлення“, „право на короткочасні виїзди“, „право на відсутність дискримінації за правовим статусом шляхом ігнорування доведеності особою свого виправлення“, обов’язок „повнолітнього сина піклуватися про свою непрацездатну матір, тяжка хвороба якої загрожує її життю“.
✅Конституційний Суд України дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання: http://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_19_07_2023.mp4
https://cutt.ly/yJ