⚖️ #КСУ на засіданнях розглядав справи за конституційними поданнями, ухвалив ухвали і постанову
У четвер, 29 червня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
- за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності положень частин п'ятої, шістнадцятої статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“, абзацу другого розділу II Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“.
🗞Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝У справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“ Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження.
Також Велика палата подовжила до 27 липня ц.р. строк ухвалення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Віктора Приходька.
📑Крім того, Суд на засіданні затвердив текст щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2022 рік.
Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили дві ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
-Ушакова Вячеслава Сергійовича щодо конституційності підпункту 11 пункту 1 розділу І, підпунктів 1–4 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“ від 3 грудня 2019 року № 305–IX;
-Сікача Володимира Миколайовича щодо конституційності абзацу двадцять шостого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“.
bit.ly/44p5oBy
У четвер, 29 червня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
- за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності положень частин п'ятої, шістнадцятої статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“, абзацу другого розділу II Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“.
🗞Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝У справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“ Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження.
Також Велика палата подовжила до 27 липня ц.р. строк ухвалення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Віктора Приходька.
📑Крім того, Суд на засіданні затвердив текст щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2022 рік.
Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили дві ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
-Ушакова Вячеслава Сергійовича щодо конституційності підпункту 11 пункту 1 розділу І, підпунктів 1–4 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“ від 3 грудня 2019 року № 305–IX;
-Сікача Володимира Миколайовича щодо конституційності абзацу двадцять шостого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“.
bit.ly/44p5oBy
📚До Вашої уваги огляд цьогорічного номера Вісника Конституційного Суду України
У Віснику висвітлено інформацію про роботу органу конституційної юрисдикції за останні декілька місяців, а також результати процесуальної діяльності Суду.
Зокрема, розділ „Акти Конституційного Суду України“ знайомить із низкою рішень та ухвал Суду, а також із окремими думками суддів до цих рішень.
Серед публікацій рішень Суду у справах за конституційними скаргами і конституційними поданнями такі:
☑️щодо гарантій соціального захисту державних службовців (Рішення від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022);
☑️щодо повної назви релігійних організацій (Рішення від 27 грудня 2022 року № 4-р/2022);
☑️щодо конституційності абзацу третього частини другої статті 22 Закону України „Про повну загальну середню освіту“ (Рішення від 7 лютого 2023 року № 1-р/2023);
☑️щодо гарантій незалежності прокурора (Рішення від 1 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023);
☑️щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення (Рішення від 1 березня 2023 року № 2-р(ІІ)/2023);
☑️щодо гарантованості пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму (Рішення від 22 березня 2023 року № 3-р(ІІ)/2023).
Переглянути Вісник в електронному форматі можна на офіційному вебсайті #КСУ за посиланням: bit.ly/43dQNrG
У Віснику висвітлено інформацію про роботу органу конституційної юрисдикції за останні декілька місяців, а також результати процесуальної діяльності Суду.
Зокрема, розділ „Акти Конституційного Суду України“ знайомить із низкою рішень та ухвал Суду, а також із окремими думками суддів до цих рішень.
Серед публікацій рішень Суду у справах за конституційними скаргами і конституційними поданнями такі:
☑️щодо гарантій соціального захисту державних службовців (Рішення від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022);
☑️щодо повної назви релігійних організацій (Рішення від 27 грудня 2022 року № 4-р/2022);
☑️щодо конституційності абзацу третього частини другої статті 22 Закону України „Про повну загальну середню освіту“ (Рішення від 7 лютого 2023 року № 1-р/2023);
☑️щодо гарантій незалежності прокурора (Рішення від 1 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023);
☑️щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення (Рішення від 1 березня 2023 року № 2-р(ІІ)/2023);
☑️щодо гарантованості пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму (Рішення від 22 березня 2023 року № 3-р(ІІ)/2023).
Переглянути Вісник в електронному форматі можна на офіційному вебсайті #КСУ за посиланням: bit.ly/43dQNrG
📊Упродовж червня #КСУ провів 38 засідань та ухвалив 29 актів
У Конституційному Суді України упродовж червня поточного року відбулося 38 засідань, з них:
▪️10 пленарних засідань і 8 засідань Великої палати Суду;
▪️1 засідання Суду;
▪️6 пленарних засідань і 1 засідання Першого сенату Суду;
▪️1 пленарне засідання і 1 засідання Другого сенату Суду;
▪️10 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
🗞На цих засіданнях ухвалено 29 актів Суду, з них:
▪️9 ухвал Великої палати Суду;
▪️1 постанова Суду;
▪️3 ухвали Першого сенату;
▪️1 ухвала Другого сенату;
▪️15 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду.
📚До Суду в червні надійшло 38 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 24 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 14 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📬Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 52 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
bit.ly/3CZYUgJ
У Конституційному Суді України упродовж червня поточного року відбулося 38 засідань, з них:
▪️10 пленарних засідань і 8 засідань Великої палати Суду;
▪️1 засідання Суду;
▪️6 пленарних засідань і 1 засідання Першого сенату Суду;
▪️1 пленарне засідання і 1 засідання Другого сенату Суду;
▪️10 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
🗞На цих засіданнях ухвалено 29 актів Суду, з них:
▪️9 ухвал Великої палати Суду;
▪️1 постанова Суду;
▪️3 ухвали Першого сенату;
▪️1 ухвала Другого сенату;
▪️15 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду.
📚До Суду в червні надійшло 38 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 24 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 14 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📬Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 52 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
bit.ly/3CZYUgJ
✅#КСУ розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України. Колегія суддів ухвалила ухвали
🔸У вівторок, 4 липня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
– Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
– 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Цивільного процесуального кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України. 🗞Водночас у справі за конституційною скаргою Цапа Іштвана Юліусовича щодо конституційності частини першої статті 328, пункту 4 частини п’ятої статті 332, статті 349, частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України – відмовили у відкритті конституційного провадження.
bit.ly/3NB41Je
🔸У вівторок, 4 липня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
– Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
– 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Цивільного процесуального кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відкрили конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України. 🗞Водночас у справі за конституційною скаргою Цапа Іштвана Юліусовича щодо конституційності частини першої статті 328, пункту 4 частини п’ятої статті 332, статті 349, частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України – відмовили у відкритті конституційного провадження.
bit.ly/3NB41Je
⚖️ #КСУ ухвалив Рішення, яким визнав неконституційною санкцію частини першої статті 483 Митного кодексу України
📝У середу, 5 липня 2023 року, на пленарному засіданні Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
🗞Відповідно до санкції частини першої статті 483 Кодексу винних осіб, які перемістили товар через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, карають штрафом у розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів.
Автори конституційних скарг просили визнати оспорюваний припис Кодексу неконституційним, оскільки, на їх переконання, він унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.
☑️Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи статті 483 Кодексу не відповідають Конституції України у зв’язку з тим, що „таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права ( правовладді)“.
Текст Рішення та його резюме оприлюднять на офіційному вебсайті Суду 6 липня 2023 року.
bit.ly/3JJqHpq
📝У середу, 5 липня 2023 року, на пленарному засіданні Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
🗞Відповідно до санкції частини першої статті 483 Кодексу винних осіб, які перемістили товар через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, карають штрафом у розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів.
Автори конституційних скарг просили визнати оспорюваний припис Кодексу неконституційним, оскільки, на їх переконання, він унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.
☑️Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи статті 483 Кодексу не відповідають Конституції України у зв’язку з тим, що „таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права ( правовладді)“.
Текст Рішення та його резюме оприлюднять на офіційному вебсайті Суду 6 липня 2023 року.
bit.ly/3JJqHpq
📖Відбулися засідання сенатів та колегій Суду: ухвалили Рішення та 11 ухвал
🔹У середу, 5 липня 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
- Костіни Миколи Васильовича щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України;
- Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України.
☑️Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України. 🗞За наслідками розгляду Суд ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2023, яке оприлюднить на офіційному вебсайті 6 липня ц.р.
🔹Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
- Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“;
- Оніщенка Руслана Ілліча щодо конституційності частини шостої
статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України;
- Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
- Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
🖇Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Окрім цього, Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ярошенка Юрія Івановича про відповідність Конституції України першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, першого речення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
🗞Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: bit.ly/3pIqGLs
🔹У середу, 5 липня 2023 року, Перший сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
- Костіни Миколи Васильовича щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України;
- Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України.
☑️Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України. 🗞За наслідками розгляду Суд ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2023, яке оприлюднить на офіційному вебсайті 6 липня ц.р.
🔹Також Другий сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
- Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“;
- Оніщенка Руслана Ілліча щодо конституційності частини шостої
статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України;
- Дорошко Ольги Євгенівни, Кушаби Івана Петровича, Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
- Плескач Ганни Григорівни щодо конституційності частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
🖇Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Окрім цього, Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ярошенка Юрія Івановича про відповідність Конституції України першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, першого речення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
🗞Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: bit.ly/3pIqGLs
❗️ Суд оприлюднив текст Рішення (bit.ly/3NG8pqn) у справі за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України.
Пропонуємо ознайомитися з його коротким резюме ⤵️
🔹У середу, 5 липня 2023 року, на пленарному засіданні Другий сенат #КСУ ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі – Кодекс), визнавши оспорюваний припис таким, що не відповідає Конституції України.
Суддями–доповідачами у справі є Володимир Мойсик та Галина Юровська.
💬Відповідно до санкції частини першої статті 483 Кодексу „переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості“ має наслідком накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (абзац другий).
❗️Зауважимо, що у цьому випадку не йдеться про контрабанду, тобто дії, за які особа притягається до кримінальної відповідальності відповідно до статті 201 Кримінального Кодексу України.
Автори конституційних скарг просили визнати неконституційним оспорюваний припис статті 483 Кодексу, оскільки, на їх переконання, він унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил.
☑️У своїх рішеннях Суд неодноразово наголошував на важливості захисту митних інтересів та митної безпеки України.
Суд, розв’язуючи питання, порушені в конституційних скаргах, виходив з того, що Верховна Рада України в межах своїх повноважень визначає діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та встановлює адміністративну відповідальність за їх вчинення.
📝На запит Суду Верховна Рада України – письмово висловила позицію стосовно предмета конституційних скарг, зазначивши, що оскільки оспорювані в конституційних скаргах положення Кодексу містять безальтернативні санкції зі значним матеріальним тягарем для порушника, автори конституційних скарг правомірно порушили питання, які потребують ретельного конституційного контролю з метою однозначного праворозуміння обґрунтованої доцільності накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів. У відповіді також зазначено, що остаточне розв’язання порушених питань має бути здійснено через подальше законодавче врегулювання.
Оцінюючи оспорюваний припис статті 483 Кодексу на предмет дотримання принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, Суд вважає, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності з огляду на відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов’язковість застосування конфіскації.
Пропонуємо ознайомитися з його коротким резюме ⤵️
🔹У середу, 5 липня 2023 року, на пленарному засіданні Другий сенат #КСУ ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича, Ярош Ірини Миколаївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі – Кодекс), визнавши оспорюваний припис таким, що не відповідає Конституції України.
Суддями–доповідачами у справі є Володимир Мойсик та Галина Юровська.
💬Відповідно до санкції частини першої статті 483 Кодексу „переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості“ має наслідком накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (абзац другий).
❗️Зауважимо, що у цьому випадку не йдеться про контрабанду, тобто дії, за які особа притягається до кримінальної відповідальності відповідно до статті 201 Кримінального Кодексу України.
Автори конституційних скарг просили визнати неконституційним оспорюваний припис статті 483 Кодексу, оскільки, на їх переконання, він унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил.
☑️У своїх рішеннях Суд неодноразово наголошував на важливості захисту митних інтересів та митної безпеки України.
Суд, розв’язуючи питання, порушені в конституційних скаргах, виходив з того, що Верховна Рада України в межах своїх повноважень визначає діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та встановлює адміністративну відповідальність за їх вчинення.
📝На запит Суду Верховна Рада України – письмово висловила позицію стосовно предмета конституційних скарг, зазначивши, що оскільки оспорювані в конституційних скаргах положення Кодексу містять безальтернативні санкції зі значним матеріальним тягарем для порушника, автори конституційних скарг правомірно порушили питання, які потребують ретельного конституційного контролю з метою однозначного праворозуміння обґрунтованої доцільності накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів. У відповіді також зазначено, що остаточне розв’язання порушених питань має бути здійснено через подальше законодавче врегулювання.
Оцінюючи оспорюваний припис статті 483 Кодексу на предмет дотримання принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, Суд вважає, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності з огляду на відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов’язковість застосування конфіскації.
Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.
Суд указав, що крім штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, які перемістили через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, санкція статті 483 Кодексу передбачає обов’язкову конфіскацію товарів.
Водночас у Кодексі не визначено процесуальних механізмів, які надали б судові можливість пом’якшити відповідальність або дозволили б її не призначати.
🔹Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що відповідно до принципу верховенства права (правовладдя) законодавець може обмежувати конституційні права людини і громадянина за дотримання умов, визначених Конституцією України. „Право власності не є абсолютним, може бути обмежене, однак утручання в це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу домірності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства“, – зазначено в Рішенні Суду. Установлення обмеження прав людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що воно є домірним (пропорційним) та суспільно потрібним.
🔹Приписи статті 41 Конституції України є співвідносними з відповідними приписами статті 1 протоколу Першого до Європейської конвенції з прав людини. Європейський суд з прав людини у справі „Краєва проти України/Krayeva v. Ukraine“ від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13), констатував, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції „<…> для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають <…>“.
Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law).
Суд визнав, що абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України та є неконституційним.
📌Суд відтермінував утрату чинності абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу, що визнаний неконституційним, на шість місяців з дня ухвалення цього Рішення та установив Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим частини першої статті 483 Митного кодексу України, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
bit.ly/3XDtFRW
Суд указав, що крім штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, які перемістили через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, санкція статті 483 Кодексу передбачає обов’язкову конфіскацію товарів.
Водночас у Кодексі не визначено процесуальних механізмів, які надали б судові можливість пом’якшити відповідальність або дозволили б її не призначати.
🔹Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що відповідно до принципу верховенства права (правовладдя) законодавець може обмежувати конституційні права людини і громадянина за дотримання умов, визначених Конституцією України. „Право власності не є абсолютним, може бути обмежене, однак утручання в це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу домірності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства“, – зазначено в Рішенні Суду. Установлення обмеження прав людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що воно є домірним (пропорційним) та суспільно потрібним.
🔹Приписи статті 41 Конституції України є співвідносними з відповідними приписами статті 1 протоколу Першого до Європейської конвенції з прав людини. Європейський суд з прав людини у справі „Краєва проти України/Krayeva v. Ukraine“ від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13), констатував, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції „<…> для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають <…>“.
Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law).
Суд визнав, що абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України та є неконституційним.
📌Суд відтермінував утрату чинності абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу, що визнаний неконституційним, на шість місяців з дня ухвалення цього Рішення та установив Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим частини першої статті 483 Митного кодексу України, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
bit.ly/3XDtFRW