⚖️ Суд розглядав справу за конституційною скаргою Ніколаєва М.П.
У середу, 14 червня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо відповідності Конституції України положень першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі – Закон № 1697), першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі – Закон № 3668).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України оспорюваний припис Закону № 1697, відповідно до якого „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність“.
📄 У своєму клопотанні заявник також просить перевірити окремі приписи Закону № 3668, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону №1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; пенсіонерам, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668 і в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації <…> та проведення інших перерахунків, визначених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії.
Автор конституційної скарги вважає, що обмеження максимального розміру пенсії працівникам прокуратури, встановлене оспорюваними приписами Закону № 3668 та Закону № 1697, суперечить низці статей Основного Закону України. На підтвердження своєї позиції Микола Ніколаєв посилається, зокрема на Конституцію України, закони України, рішення Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини і судові рішення у його справі.
Суддя-доповідач повідомив, що на розгляді Конституційного Суду є подібні справи, що стосуються тих самих питань.
💬 Він також зазначив, що під час підготовки справи до розгляду були направлені запити до Президента України, Верховної Ради України та низки наукових закладів для з’ясування позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Микола Ніколаєв.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
http://surl.li/iaerb
У середу, 14 червня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо відповідності Конституції України положень першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі – Закон № 1697), першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі – Закон № 3668).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України оспорюваний припис Закону № 1697, відповідно до якого „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність“.
📄 У своєму клопотанні заявник також просить перевірити окремі приписи Закону № 3668, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону №1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; пенсіонерам, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668 і в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації <…> та проведення інших перерахунків, визначених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії.
Автор конституційної скарги вважає, що обмеження максимального розміру пенсії працівникам прокуратури, встановлене оспорюваними приписами Закону № 3668 та Закону № 1697, суперечить низці статей Основного Закону України. На підтвердження своєї позиції Микола Ніколаєв посилається, зокрема на Конституцію України, закони України, рішення Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини і судові рішення у його справі.
Суддя-доповідач повідомив, що на розгляді Конституційного Суду є подібні справи, що стосуються тих самих питань.
💬 Він також зазначив, що під час підготовки справи до розгляду були направлені запити до Президента України, Верховної Ради України та низки наукових закладів для з’ясування позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Микола Ніколаєв.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
http://surl.li/iaerb
До 27-ї річниці Конституції України в Суді відбулася фахова дискусія з питань людської гідності
У середу, 14 червня 2023 року, до 27-ї річниці Конституції України судді Конституційного Суду України, академічна спільнота та експерти в галузі конституційного права провели фахову дискусію, присвячену темі людської гідності.
Її учасники обговорили низку питань, пов’язаних із людською гідністю, з-поміж іншого – питання наукових підходів до дослідження сутності поняття „людської гідності“ та критеріїв допустимості обмежень людських прав.
Наукову дискусію було сфокусовано на розкритті і висвітленні широкого кола питань, які відіграють визначальну роль у сфері реалізації та захисту основоположних прав людини. Окремо було наголошено на захисті людських прав в умовах збройної агресії рф проти України в контексті людської гідності.
http://surl.li/iagkw
У середу, 14 червня 2023 року, до 27-ї річниці Конституції України судді Конституційного Суду України, академічна спільнота та експерти в галузі конституційного права провели фахову дискусію, присвячену темі людської гідності.
Її учасники обговорили низку питань, пов’язаних із людською гідністю, з-поміж іншого – питання наукових підходів до дослідження сутності поняття „людської гідності“ та критеріїв допустимості обмежень людських прав.
Наукову дискусію було сфокусовано на розкритті і висвітленні широкого кола питань, які відіграють визначальну роль у сфері реалізації та захисту основоположних прав людини. Окремо було наголошено на захисті людських прав в умовах збройної агресії рф проти України в контексті людської гідності.
http://surl.li/iagkw
Відбулися засідання #КСУ: судді розглядали справи за конституційними скаргами
У середу, 14 червня, Перший сенат Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо конституційності положень першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ. 📄 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🖇️ Перший сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
- Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
- Костіни Миколи Васильовича щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
📋 Перший сенат на засіданні ухвалив Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича та Чегеля Богдана Івановича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
📄 Також Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–IX у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
🖇️ Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України. У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
✍️ Крім того, Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шестєрікова Едуарда Леонідовича про відповідність Конституції України приписів пунктів 3, 4 частини першої статті 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“ від 23 лютого 2012 року № 4452–VI зі змінами.
📋 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів.
Більше за посиланням: http://surl.li/iagub
У середу, 14 червня, Перший сенат Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ніколаєва Миколи Павловича щодо конституційності положень першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ. 📄 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🖇️ Перший сенат на закритій частині пленарних засідань розглядав справи за конституційними скаргами:
- Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
- Костіни Миколи Васильовича щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
📋 Перший сенат на засіданні ухвалив Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Стефурака Ігоря Ярославовича, Палатова Сергія Олеговича та Чегеля Богдана Івановича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
📄 Також Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни щодо конституційності підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–IX у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
🖇️ Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України. У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
✍️ Крім того, Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шестєрікова Едуарда Леонідовича про відповідність Конституції України приписів пунктів 3, 4 частини першої статті 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“ від 23 лютого 2012 року № 4452–VI зі змінами.
📋 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів.
Більше за посиланням: http://surl.li/iagub
⚖️ Суд розглядав справу про конституційність приписів Господарського процесуального кодексу України, які визначають строки звернення до суду
Другий сенат 14 червня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик поінформував, що підприємство оспорює приписи статті 321 Кодексу, згідно з якими заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених, зокрема, пунктом 2 частини третьої статті 320 Кодексу (установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань під час вирішення справи судами), – не пізніше десяти років із дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 2 частини другої); зазначений строк, не може бути поновлений (частина третя).
✍️ Підприємство стверджує, що у разі застосування оспорюваних положень Кодексу „особа фактично позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, постановлено після спливу десятирічного строку з дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі, адже цей строк не підлягає поновленню“.
💬 Суб’єкт звернення зазначає, що оскаржувані приписи Кодексу не відповідають низці статей Конституції України, а їх застосування призводить до звуження права на судовий захист, порушення принципу юридичної визначеності та принципу справедливого судового розгляду як складових частин принципу верховенства права.
Суддя-доповідач повідомив, що він направив запити до наукових установ і навчальних закладів, органів державної влади, зокрема, Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України із проханням висловити позиції щодо порушених у конституційній скарзі питань.
📄 У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Михайло Тарахкало.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
http://surl.li/iaxaq
Другий сенат 14 червня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ про відповідність Конституції України пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик поінформував, що підприємство оспорює приписи статті 321 Кодексу, згідно з якими заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених, зокрема, пунктом 2 частини третьої статті 320 Кодексу (установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань під час вирішення справи судами), – не пізніше десяти років із дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 2 частини другої); зазначений строк, не може бути поновлений (частина третя).
✍️ Підприємство стверджує, що у разі застосування оспорюваних положень Кодексу „особа фактично позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, постановлено після спливу десятирічного строку з дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі, адже цей строк не підлягає поновленню“.
💬 Суб’єкт звернення зазначає, що оскаржувані приписи Кодексу не відповідають низці статей Конституції України, а їх застосування призводить до звуження права на судовий захист, порушення принципу юридичної визначеності та принципу справедливого судового розгляду як складових частин принципу верховенства права.
Суддя-доповідач повідомив, що він направив запити до наукових установ і навчальних закладів, органів державної влади, зокрема, Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України із проханням висловити позиції щодо порушених у конституційній скарзі питань.
📄 У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Михайло Тарахкало.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
http://surl.li/iaxaq
У четвер, 15 червня 2023 року, Велика палата #КСУ розглядала справи за конституційними поданнями:
🔸 47 народних депутатів України щодо конституційності положень абзаців першого – четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої – дев’ятої, частин двадцятої, двадцять першої, двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої – тридцять третьої статті 91, статті 92 Закону України „Про альтернативні джерела енергії“, частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев’ятої статті 65 Закону України „Про ринок електричної енергії “Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
🔸 Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
🔸 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Велика палата подовжила до 13 липня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами В’ячеслава Плескача та Анатолія Лужинецького.
Також відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
📋 Колегії суддів відкрили конституційне провадження у справах за конституційними скаргами:
✔️ Ярошенка Юрія Івановича щодо конституційності першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VIІ, першого речення частини першої статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI;
✔️ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
🔸 Водночас у справі за конституційною скаргою Кубрак Людмили Василівни щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження.
http://surl.li/ibfsq
🔸 47 народних депутатів України щодо конституційності положень абзаців першого – четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої – дев’ятої, частин двадцятої, двадцять першої, двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої – тридцять третьої статті 91, статті 92 Закону України „Про альтернативні джерела енергії“, частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев’ятої статті 65 Закону України „Про ринок електричної енергії “Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
🔸 Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
🔸 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Велика палата подовжила до 13 липня ц.р. строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами В’ячеслава Плескача та Анатолія Лужинецького.
Також відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
📋 Колегії суддів відкрили конституційне провадження у справах за конституційними скаргами:
✔️ Ярошенка Юрія Івановича щодо конституційності першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VIІ, першого речення частини першої статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI;
✔️ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
🔸 Водночас у справі за конституційною скаргою Кубрак Людмили Василівни щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження.
http://surl.li/ibfsq
Відбулася німецько-українська фахова зустріч із питань конституційного права
У контексті співпраці Німецького фонду міжнародного юридичного співробітництва (IRZ) із Конституційним Судом України 15-16 червня відбулася німецько-українська фахова зустріч для обміну досвідом із питань конституційного права, що проводилася в онлайн форматі.
У межах заходу судді Конституційного Суду України та судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнґард Ґайєр та проф., д-р Удо Штайнер обговорили низку професійних питань, зокрема, що стосуються концепції „обороноздатної демократії“ (militant democracy), війни, кризових ситуацій та інші.
Розпочинаючи робочу зустріч, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду Сергій Головатий наголосив, що зазначені теми для багатьох конституційних демократій є теорією, а для України, на жаль, – реальною дійсністю. За його словами, європейські цінності такі як: правдива демократія, людські права та правовладдя, на яких засновано Європу після Другої світової війни, знову під загрозою внаслідок чергової геноцидної війни московитів проти України. „З огляду на те, що Україна демонструє відданість європейським цінностям, тисячоліттями укорінена в європейську цивілізацію, саме тому вона впродовж тисячоліття зазнає нищення з боку євразійського диктатора, більшовизму, тоталітаризму і сьогодні путінізму чи рашизму“, – наголосив Сергій Головатий.
Судді Конституційного Суду на початку заходу подякували німецькому народові, урядові та колегам за непохитну підтримку України в цій боротьбі. Як було зазначено, Німецький фонд міжнародного юридичного співробітництва (IRZ) зробив дуже багато для Конституційного Суду України шляхом організації фахового обміну думками, науковим та практичним досвідом із питань конституційного права між органами конституційної юрисдикції обох держав.
Водночас нині є нагальним консолідування зусиль усіх конституціоналістів для захисту європейських цінностей. Зокрема важливим є питання сприйняття законодавчою практикою європейських країнах нового терміну „рашизм“ – який відтворює сутність політичного режиму теперішньої рф.
На переконання суддів, це допомогло б також сформувати єдиний підхід і міжнародних інституцій до визначення путінської політики, а в майбутньому – значно полегшило б притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців.
Учасники робочої зустрічі зауважили, що Німеччина має власний досвід конституційної оборонної стратегії і для суддів Конституційного Суду є дуже корисним обмінятися досвідом з іноземними колегами для його застосування під час здійснення конституційного контролю.
У межах дводенного фахового обміну його учасники розглянули низку важливих питань, які є актуальними для вітчизняної конституційної юстиції. Обговорили також практичні напрями подальшого співробітництва та скоординували спільні дії для виконання запланованих заходів.
http://surl.li/icecv
У контексті співпраці Німецького фонду міжнародного юридичного співробітництва (IRZ) із Конституційним Судом України 15-16 червня відбулася німецько-українська фахова зустріч для обміну досвідом із питань конституційного права, що проводилася в онлайн форматі.
У межах заходу судді Конституційного Суду України та судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці проф., д-р Райнґард Ґайєр та проф., д-р Удо Штайнер обговорили низку професійних питань, зокрема, що стосуються концепції „обороноздатної демократії“ (militant democracy), війни, кризових ситуацій та інші.
Розпочинаючи робочу зустріч, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду Сергій Головатий наголосив, що зазначені теми для багатьох конституційних демократій є теорією, а для України, на жаль, – реальною дійсністю. За його словами, європейські цінності такі як: правдива демократія, людські права та правовладдя, на яких засновано Європу після Другої світової війни, знову під загрозою внаслідок чергової геноцидної війни московитів проти України. „З огляду на те, що Україна демонструє відданість європейським цінностям, тисячоліттями укорінена в європейську цивілізацію, саме тому вона впродовж тисячоліття зазнає нищення з боку євразійського диктатора, більшовизму, тоталітаризму і сьогодні путінізму чи рашизму“, – наголосив Сергій Головатий.
Судді Конституційного Суду на початку заходу подякували німецькому народові, урядові та колегам за непохитну підтримку України в цій боротьбі. Як було зазначено, Німецький фонд міжнародного юридичного співробітництва (IRZ) зробив дуже багато для Конституційного Суду України шляхом організації фахового обміну думками, науковим та практичним досвідом із питань конституційного права між органами конституційної юрисдикції обох держав.
Водночас нині є нагальним консолідування зусиль усіх конституціоналістів для захисту європейських цінностей. Зокрема важливим є питання сприйняття законодавчою практикою європейських країнах нового терміну „рашизм“ – який відтворює сутність політичного режиму теперішньої рф.
На переконання суддів, це допомогло б також сформувати єдиний підхід і міжнародних інституцій до визначення путінської політики, а в майбутньому – значно полегшило б притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців.
Учасники робочої зустрічі зауважили, що Німеччина має власний досвід конституційної оборонної стратегії і для суддів Конституційного Суду є дуже корисним обмінятися досвідом з іноземними колегами для його застосування під час здійснення конституційного контролю.
У межах дводенного фахового обміну його учасники розглянули низку важливих питань, які є актуальними для вітчизняної конституційної юстиції. Обговорили також практичні напрями подальшого співробітництва та скоординували спільні дії для виконання запланованих заходів.
http://surl.li/icecv