Ища спасение раненные российские солдаты своими телами пытались выложить сигнал SOS, но получилось как всегда Z. Конечно же, такую цель украинский дрон пропустить не мог.

Битва за Авдіївку: обстановка на 18 жовтня

Після провалу штурму 10-14 жовтня російські війська закріплюються на кількох захоплених позиціях. Просування у росіян - одна посадка північніше Авдіївки та частина села Водяне південніше Авдіївки. За це вони заплатили дуже дорого.

Під ударами українських військ російське командування було змушене згорнути штурм, тому що вони не витримали високий темп втрат, піхота в штурмових батальйонах та бронетехніка підтримки фактично були вибиті. Вони готуються до українських контратак та зосереджують резерви, щоб створити перевагу на таких напрямках:

1. Північніше Авдіївки на Степове-Бердичи, з метою перерізати основну магістраль до міста.

2. Південніше Авдіївки на Водяне та частину ППО відому як "Зеніт" - щоб створити загрозу охоплення Авдіївки з півдня, і намагатись згорнути фронт у бік Невельського.

На обох напрямках ворог просунувся далеко, і подальше просування створить серйозну загрозу дестабілізації фронту під Донецьком. Втім, українське командування загрозу усвідомлює.

У нас є серйозні козирі для того, щоб повернути справи під Авдіївкою на свою користь. Передові позиції ворога дуже вразливі. У нас в цьому районі є як мінімум два комбриги, які мають беззаперечну перевагу у якості бойового управління над противником. Так, 110-та бригада, за умови своєчасного поповнення, як показав відбитий штурм, готова відбити прямі атаки противника, який переважає у 3-4 рази.

Важливо подякувати за відбиття штурму міста у складі 110-ки також 2-му батальйону Президентської бригади ЗСУ, окремим батальйонам 129-і та 116-і бригади ТРО, 31-і механізованої бригади, та спецпідрозділам СБУ та НГУ. Південніше міста мужньо билися воїни 53-і механізованої та 59-і мотопіхотної бригад.

Загалом, біля міста є можливості розбити ворога, нав’язати йому ініціативу та такий темп втрат, який зробить неможливим утримання цих двох напрямків, з яких Авдіївці загрожують оточенням. Битва буде важкою. Для Росії на Донбасі важливо створити контрольовану зону навколо Донецька, щоб отримати змогу використовувати Донецьк як основний комунікаційний вузол та місце базування.

Втім, Україна показала, що має силу впевнено обороняти місто, і успішно перемолоти російські ударні з’єднання.

"Не ту позицію фарш назвали"

Українські військовослужбовці 32-ї окремої механізованої бригади у режимі реального часу демонструють та коментують наслідки ворожого "м'ясного штурму" на Купʼянському напрямку. Російські «загони смерті» цілком виправдовують свою назву — свою піхоту противник навіть не рахує.

Усі окупанти, що потрапили на ці кадри, були знищені. Танк Т-72Б3М з КМТ-7 використовувався як транспорт для піхоти, був уражений з ПТРК.

«- У нас у батальйоні 6 «двісті». Сусіди провалились, нам довелось відновлювати становище. А там на другій лінії окопи по коліно, захисту нема. Ми поклали там ще один російський «шторм» з зеків, тримаємось, але вони продовжують атаки, їх багато, а позиції погано обладнані».

Як же прикро таке чути після півтора років війни.

В мене питання - а чи приділяє Ставка Верховного головнокомандувача, міністр оборони Умєров, керівництво Генштабу обладаннню позицій військ?

Чому у нас охоче будуються дороги, на які виділяють мільярди, мільярди йдуть на телемарафон та провладні телеканали, але досі нема державної програми для облаштування хоча б 800 кілометрів позицій у зоні активних бойових дій? Чому за будівництво доріг президент призначив вповноваженого, проводив наради, постійно викладав фото як йдуть роботи, а коли треба організувати тією самою технікою обладнання опорних пунктів, основних, запасних та хибних позицій для техніки, то це чомусь не цікаво і ніякої серйозної уваги цьому не приділяється. І інженерні роботи проводяться в останній момент силами піхотинця з лопатою. На першій лінії лопата необхідна, але другу та третю мають рити машини.

Чому не залучається централізовано будівельна техніка?

Чому не виділяються будівельні матеріали, щоб хоча б друга-третя лінія оборони були б вириті технікою, укріплені лісом та бетоном?

Чому міністерство оборони України не здатне побудувати таку потужну лінію оборони як зробили росіяни на півдні? Адже для цього не треба ніякі високі технології, потрібен порядок та організація.

Потрібна відповідальність конкретної організації за конкретну ділянку фронту, ресурси, і постійна інженерна робота, бо це зберігає дуже багато життів та техніки.

Всього 800 км треба зарити в кілька рядів.

Коли ви почнете займатися питанням обладнання другої-третьої лінії оборони, панове керівники?

Нагадую слова Да Вінчі:

https://m.youtube.com/watch?v=rSlZD9p-8gc&pp=ygUe0JHRg9GC0YPRgdC-0LIg0LTQsCDQstGW0L3Rh9GW

З наскрізним пораненням голови в підбитому гелікоптері. Подробиці евакуації із оточеного Маріуполя.

Такі історії, здається, бувають тільки у фільмах. Герою наскрізь прострелили голову, а він - вижив, потім у вертоліт, що його евакуйовував влучила ракета, але він знову вижив! Це сталося під час унікальної спецоперації у 100-кілометровій глибині за ворожими лініями, що проводилася ГУР МО та полком НГУ «АЗОВ». В межах 7 місій літало 16 бортів Мі-8, завантажених спорядженням, провіантом, водою, медикаментами та боєприпасами. До окупованого міста змогли перекинути 72-х бійців поповнення. Натомість із самого Маріуполя ці борти евакуйовували поранених. В один із останніх таких польотів - один із гелікоптерів не повернувся - його підбили вже неподалік від виїзду з Маріуполя. У ще один - поцілила ракета, але не здетонувала. Саме в цьому гелікоптері евакуйовувався 22-во річний гранатоментик Андрій - з прострелною головою він долав нудоту від поранення і захоплення від першого польоту на гвинтокрилі.

https://youtu.be/ISzZuivogrc

Відео, що інтригує буквально до останніх секунд. Аеробомбер 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади з позивним "Пепсі" проводить для російського окупанта заняття з фітнесу.