«Если они не пойдут умирать, их убьют свои же, это нелюди!» «С лопатами без патронов заставляют идти на минные поля!» Родственники мобилизованных российских военнослужащих из города Лермонтов умоляют Путина спасти своих близких от расстрела российскими командирами. Как видно, методы управления Российской армией уже ничем не отличаются от управления зэками в Вагнере. А ведь полтора года назад все они верили, что все их проблемы в жизни от украинцев… А вот оно как оказалось-то, нелюди среди «своих», среди россиян…

Оказывается, Вагнеровцы полтора года стреляют в российских военнослужащих, бьют и грабят, оставаясь неприкосновенными! Вот как внезапно! И теперь для российской армии Вагнеровцы предатели, которых надо убивать.

Описание российским военнослужащим разгромленной колонны Росгвардии на трассе близ Старого Салтовом Харьковской области. Колонна уничтожена 25 февраля 2022 года воинами 6-й роты 92-й механизированной бригады ВС Украины, я писал и снимал видео про этот бой: https://m.youtube.com/watch?v=mne__eoiopM&pp=ygVA0JHRg9GC0YPRgdC-0LIg0L_QvtC00LLQuNCzINC_0ZbQtCDRgdGC0LDRgNC40Lwg0YHQsNC70YLQvtCy0LjQvA%3D%3D

#Эпичное фото. Военнослужащий Росгвардии неудачно выходит из бронеавтомобиля Тигр после столкновения с 6-й ротой 92-й мехбригады ВС Украины под Старым Салтовым 25 февраля 2022 года. Он ехал захватить Украину за три дня, но в Кремле его обманули…

Сепаратисти тепер бояться своїх товаріщей, які повертаються на фронт після невдалого перевороту.

Що ж, тепер зрадники українського народу і зрадники росії можуть позмагатися в конкурсі хто кого перший здасть. А ЗСУ готові збирати інформацію від обох сторін

Від підписника

#Епічне відео. Голодна кішка змушена їсти трупи російських солдат, кинутих їхніми командирами під час українського наступу на південному фронті. Російська армія знищує будинки в украінських містах та селах, господарі або тікають або гинуть, і у бідних домашніх тварин, кинутих на призволяще, залишається єдиний доступний для них корм - кинуті командуванням російські військовослужбовці. Мабуть, ось так символічно і виглядає путінський план СВО.

Дякую за відео Каналу Андрія Цаплієнко

Результаты авиаудара ВС РФ по колонне ЧВК Вагнер 24 июня близ села Бугаевка Кантемировского района Воронежской области. Грузовой КАМАЗ с боеприпасами и пикап сопровождения уничтожены попаданием авиабомбы. С трупов забрали оружие, однако сами обгорелые трупы вагнеровцев брошены и до них никому нет дела.

16 річний Тігран Оганнісян та його товариш Микита Ханганов - це обличчя українського спротиву на окупованих територіях. Як багато вони пережили у собі, щоб зробити такий свідомий вибір. Яких душевних сил коштує ось так підняти руку і попрощатися з цим світом, в якому 16 річний юнак міг прожити таке довге життя, але обрав свою першу та останню битву з ворогом. Такого, звичайно, не могло та не може бути у Росії, це можливо тільки коли люди б’ються за свою незалежність. В них не було ніякої підготовки, вони не могли бути солдатами, вони не повинні були стріляти, від них ніхто не чекав подвигу. Але відкрити вогонь по ворогу і тим самим свідомо віддати життя у бою - це вища хоробрість та вища самопожертва. Тігран зняв відео, яким передав нам своє останнє слово, своє звернення до тих, хто продовжує захищати Україну. І тепер цей величний вчинок, зовсім не дитячий, є одним з найсильніших закликів війни за незалежність. Безумовно, цей подвиг гідний найвищої державної нагороди.

У Херсонській області в н.п. Олешки, поблизу Антонівського мосту українські військові знищили російську БМД-2.

"Нет желания у местных общаться с нами. Приедешь в магазин конфет купить, а они отворачиваются. Мы чужие..."

Мобілізований військовослужбовець РФ - про ставлення українців на тимчасово окупованих територіях до російських окупантів.

Вибір полоси дій та вибір ширини полоси дій. З цього питання десь далеко у високому штабі починається велика драма війни для усіх військових частин, і успіх або неуспіх починається саме з цих сухих слів та рисок на карті.

За цим одразу стоїть кількість сил, засобів, ротацій, резервів, ресурсів, боєприпасів, командирів, все це одразу ділиться та дробиться, визначається напруження та інтенсивність. Далеко до того, як щось почалось.

Це обирає не солдат, не комбат та навіть не комбриг.
Я добре запам’ятав на початку минулого року ці слова одного українського комбрига:
«Легко намалювати смугу на карті, але як важко її прожити».

Як казав генерал армії США Брюс Кларк, у настанові для генералів, «якщо щось йде не так, починайте розслідування збільшуючи кола навколо свого письмового столу».

Працюють снайпери. 
На відео ліквідація ворожої диверсійно-розвідувальної групи, яка намагалася зайти до Сумської області.

Знищення пункту управління БпЛА ворога мінометним розрахунком 32-ої окремої механізованої бригади.

Сталевий авторитет та приклад для всіх підлеглих бійців. Без сумніву, один із кращих військових сучасності. Людина, яка уособлює собою слово «Азов».

Сьогодні 32 роки виповнюється Герою України, командиру «Азову», підполковнику Денису «Редісу» Прокопенко.

В «Азові» командир це не той, кого призначили за званням. Не той, хто «дослужився» до посади. Для нас командир — це людина, на яку ми рівняємось щодня, з якої беремо приклад, до якої прислухаємось. Це той, в чиїх наказах ми не сумніваємось ані на секунду.

З 2014 року «Редіс» пройшов важкий, сповнений випробувань шлях: від рядового солдата до командира роти, батальйону, а згодом і полку. Він завжди був справжнім лідером, який здатен не тільки давати накази та ставити задачі, але й, найголовніше — бути відповідальним за ввірений йому особовий склад та прийняті ним рішення.

Ця здатність брати відповідальність в надзвичайно складних ситуаціях найяскравіше проявилася під час надважких боїв у Маріуполі, керування обороною якого взяв на себе «Редіс».

Це вже другий день народження нашого командира, який він зустрічає в полоні. У минулому році це були стіни московської в'язниці. Нині — Туреччина.

Наше головне бажання у цей день — якомога швидше повернення «Редіса» додому. На нього чекають не лише бійці «Азову». Не тільки рідні, близькі, друзі. На його повернення чекає вся Україна, служінню якій він присвятив своє життя.

Докладаємо всіх зусиль, аби жадане всіма визволення «Редіса» нарешті відбулося.

З днем народження, командире!

Бійці 1-го механізованого батальйону 28-ї ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу провели успішний штурм ворожих позицій в районі Курдюмівки Донецької області.
В результаті бою ворожий батальйон був розгромлений - до 35 ліквідованих, 40 втекли, декілька загарбників здалися в полон.

То есть «организаторы мятежа», как сказал Путин в своём телеобращении, которые «совершили предательство» и пытались «спровоцировать кровь и смерти россиян» в интересах «неонацистов Киева» и Запада, финансировались самим Путиным из бюджета Российской Федерации. Расследование «мятежа» можно считать закрытым по причине признания главного виновника.

З рубрики “своих не бросаем”.
Окупанти потрапивши під обстріл АГСів залишають своїх поранених та швидко тікають.
Ось таке воно - російське військове братство.