Щоранку о 9:00 ми вшановуємо пам'ять всіх загиблих внаслідок цинічного російського вторгнення 🕯

@bagnenkoDaily

Якби мені сказали, що завтра настане кінець світу, то ще сьогодні я посадив би дерево.

Мартин Лютер
@obodrenieReformation

Верховна Рада провалила голосування за демосковізацію назв 333 міст і сіл.

Не вистачило голосів.

Там ніби мають повторно голосувати на днях, але ситуація дуже показова.

Коли окупанти захоплюють наше місто чи село, перше що вони роблять:

1. Вбивають/позбавляють волі/катують усіх, хто має українську патріотичну позицію.

2. Повертають совкові/московські топоніми та памʼятники.

3. Знищують українську мову в усіх сенсах: від вивісок і книжок до носіїв.

4. Знищують українські церкви та українських священників.

Не розуміти на 11 році війни, що ця війна перш за все за ідентичність — значить бути ідіотом або ворогом.

Надто багато в нас ще толерантності до ворога. До ворога і його символів, до його агентури, до його «культури», до його «церкви». Надто багато толерантності як для тотальної війни за виживання.

Що ще треба, щоб цієї толерантності остаточно позбутися? Скільки ще ракетних ударів? Скільки ще знищених міст? Скільки ще братських могил?

Що ще потрібно, щоб нарешті знищити у собі малороса і раба?

Щоранку о 9:00 ми вшановуємо пам'ять всіх загиблих внаслідок цинічного російського вторгнення 🕯

@bagnenkoDaily

Набережна, Херсон.
Вересень 2017.

@bagnenkoDaily

Історія про книги і військових.

Я їжджу до військових в шпиталь, ви мабуть вже знаєте. В рюкзаку завжди є книги, які читаю (пишу про це більше на своєму каналі психолога, долучайтесь). Зараз там виключно про військових і ПТСР.

А вчора терапевтична сесія вийшла вже доволі плідною і довгою і потім я зачепив тему книг, які варто прочитати, щоб краще розуміти себе і свої симптоми.

По ітогу, ці книги показав хлопцю. А він навіть не знав, що такі існують.

Книга — те, що зближає і допомагає мати більше точок перетину. І з цим солдатом вийшло побудувати дуже якісний перший контакт.
Продовжу читати і буду і з вами ділитись знахідками з цих книг, якщо ви не проти 💁🏻‍♂️😊
@bagnenkoText

Щоранку о 9:00 ми вшановуємо пам'ять всіх загиблих внаслідок цинічного російського вторгнення 🕯

@bagnenkoDaily

Тепер я працюю в шпиталі для військових.

Я починаю працювати у військовому шпиталі.
Дуже цьому радію і тішусь.

8 місяців я йшов до цієї мети — працювати з військовими офіційно і багато. І набиратись досвіду.

Бо довіра до психолога, який в штаті - набагато більша.
Та і досвіду я отримаю набагато більше.

Працювати буду на півставки. Тобто половину тижня. Інша половина - на навчання і все, що треба встигати робити (клієнти, подкаст, інша робота).
Працювати буду в тому ж шпиталі, куди їздив.
Мене тут знають і довіряють. І я багато чого знаю. Тому вливатись буде легше.

Працювати буду на посаді практичного психолога.

Робота з військовими - це те, у що я глибоко вірю. Це є моїм сенсом останній майже рік.
Це те, що найбільше надихає.

Тому дуже радію, що маю цю можливість і можу працювати з ними зараз ще більш активно і завзято.
За перші кілька днів вже набагато більше часу і користі зміг приділити їм.

Працювати буду з VR (віртуальна реальність) і підтримуючим консультуванням військових. Ймовірно також групова терапія. Подивимось.

Планую і надалі ділитись думками і досвідом. Бо бачу наскільки це важливо і корисно. Якщо цікаво як це працювати в шпиталі — дайте знати :)

Дякую вам за ваші донати і підтримку, бо без цього я б не зміг так активно підтримувати цей шпиталь.

Приймаю вітання :)

P.S. Тепер можу носити білий халат офіційно. Хоча це дуже незвично, але тут це обов’язково.
В коментарях відео з робочого місця 😊💁🏻‍♂️

@bagnenkoPsy

- Знаєте, що найстрашніше в старінні?
- Що?
- Це коли ти стаєш невидимим.
Поки ти молодий, ти щось собою являєш, ти можеш бути гарний, потворний, сильний, привабливий, страшний, красивий, а з віком все це проходить.
Ти стаєш одним із старих людей в поношеному піджачку.
Ти стаєш невидимим. Прозорим ...
Це так. Єдиною індивідуальною рисою для бабусь і дідусів стає вік.
Зверніть увагу, про старих не говорять: він - інженер, або вона - бухгалтер. Кажуть - йому 76, а їй вже під 80 ...
Після досягнення певного віку, кількість людей, які можуть знати стареньку людину, знати, ким вона була, що вона вміє, що любить, як живе, різко скорочується. Її друзі, колеги, або померли, або стали майже нерухомі. Вони виходять з дому лише в найближчий магазин і перестають бачитись один з одним.
Люди похилого віку – це майже безіменний світ.
Ми часто не розуміємо який вакуум поступово оточує наших старіючих батьків.
Не розуміємо, чому мама 5 разів на день телефонує нам на роботу і сильно заважає. Чому тато вимагає звіту про речі, які його зовсім не стосуються ...
Люди похилого віку просто хочуть, щоб був хтось, хто впізнає їх по голосу.
Ось і дзвонять, боячись втратити і цю ниточку. Поспішають скористатися, поки вона не обірвалася ...

Автор Андрій Білик
@obodrenieUkraine

Не можна залишати поза увагою те, що помилкові невротичні шляхи стають закоренілими звичками і що, незважаючи на все розуміння, вони не зникають доти, доки не заміняться іншими звичками, які можна придбати лише завдяки навчанню. Ця робота може здійснюватись виключно через власне виховання. Пацієнт має бути в повному розумінні цього слова «переведений» на інші шляхи, що може бути здійснено лише за наявності у нього власного бажання.

Карл Густав Юнг
@CarlJungWriting

Ми істинно вільні, коли ми зберегли здатність міркувати самостійно, коли необхідність не примушує нас захищати нав’язані нам думки.

Марк Туллій Цицерон (Ціцерон, лат. Marcus Tullius Cicero; 106 до н. е. — 43 до н. е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор. Один з зачинателів римської розповідної прози.
@AncientPhilosophers

Щоранку о 9:00 ми вшановуємо пам'ять всіх загиблих внаслідок цинічного російського вторгнення 🕯

@bagnenkoDaily

Херсон, 2017

Фото: Станіслав Остроус
#фотоХерсона
@bagnenkoDaily

У кожного воїна свій досвід. Рубрика «Вичитав».

Читаю «Одного разу воїн — воїн назавжди». Дуже сильна книга і простою мовою все пояснюється.

Поки бачу в цій книзі один з найкращих описів простими словами — що таке птср, від яких подій цей розлад зʼявляється і як з цим жити.

Неодноразово чув від солдатів, яких консультую, що їх досвід унікальний і порівнювати ні з чим не варто.

На фото приклад — 4 історії, які викликали ПТСР.
Наглядно. Зрозуміло.
І все це може бути причиною ПТСР.

До речі, плануємо зробити клуб в Києві разом з Валентиною з клубу «In book we trust”, попередньо 5 жовтня, в суботу.

Якщо вам цікаво обговорити цю книгу і взагалі як взаємодіяти з військовими — поставте + в коментарях.
Деталі будуть згодом, але всім плюсанувшим відправимо їх.

@bagnenkoText