Вітаю рішення Європейської Ради про виділення Україні допомоги в розмірі 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки.

Це рішення – життєво важливе і для нас, і для всієї Європи.

Встоїмо ми – встоїть вся Європа. Це – справді історичне правило нашої взаємозалежності.

У рішенні Європейської Ради – відповідь на брехню москви про втому від України. Це – також сигнал усім, хто свідомо або несвідомо намагається підіграти агресору або прийняти його умови.

Європейський Союз стоїть з нами пліч-о-пліч. І цього разу дає потужний приклад Америці.

Щиро вітаю митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Православної церкви України Епіфанія з річницею сходження на древній Київський Митрополичий Престол і з Днем народження!

Зичу добра, успіхів, звершень на складному, але світлому й високому шляху служіння Богові, Україні, Церкві.

В ці непрості для нашої країни часи Церква стала для віруючих українців тим символом і прихистком, що дає сил і наснаги, дарує справжню любов і віру. Віру в Господа, віру в Перемогу України.

Вдячний за беззастережну відданість Українській справі!

Многая літа!

Дякую, пане Український Генерале!

Єдине, чим увійшов в історію пропагандист Такер Карлсон, розповсюдивши потік ідіотизму, брехні та єресі від неонациста з ордером на арешт Міжнародного кримінального суду путіна, – то це тим, що жоден американський журналіст не брав інтерв’ю у нацистського злочинця гітлера після вступу США в Другу світову війну. Не слід плутати свободу слова і свободу брехні, товариш Карлсон.

Підсумки тижня від нас із @dmytrogordon_official ➡️

https://www.youtube.com/live/bbj6AoCcb-M?feature=shared

Сердечно вітаю Олександра Стубба з обранням на посаду Президента Фінляндії.

Добре памʼятаю важливий досвід співпраці наших урядів і солідарність у справах реформ і оборони. А найбільше ціную ясну і принципову позицію Олександра Стубба стосовно агресії росії.

Фінляндія дала світові багато прикладів стійкості. І сьогодні вона - лідер у допомозі Україні. Бо добре розуміє значення нашої боротьби і вагу спільної перемоги.

Після голосування в Сенаті США за пакет, що включає допомогу Україні, звернувся до американського істеблішменту з закликом до політичної волі, сміливості та рішучості.

На включенні з Києва у дискусію Humphrey School of Public Affairs високо оцінив рішення Сенату – представників Демократичної і 22-х представників Республіканської партій.

Вірю, що Палата представників зробить те саме і ухвалить критично необхідне рішення.

Йдеться про порятунок не лише України, а й про порятунок всього вільного світу.

У дискусії Humphrey School of Public Affairs, яка відбулася сьогодні в Міннеаполісі, взяли участь понад 300 учасників: діючі та колишні американські і міжнародні посадовці, дипломати, експерти з міжнародної політики, представники бізнесу, гуманітарних організацій, студенти та члени української громади.

https://youtu.be/0h4ZkgBXKeM

Страта Навального – це ще один показовий злочин путінського режиму для всього світу, і вільного, і невільного. Вільному світу він каже: я буду вбивати далі всіх незгодних, і ви мені нічого не зробите. А невільному: я буду вбивати, слідуйте моєму прикладу. Україна бореться за себе і за всіх, кому загрожує тиранія путіна. Україна заслуговує на допомогу для перемоги. росія повинна зазнати поразки і бути покарана.

Напередодні Мюнхенської конференції цього року воєнний злочинець путін зухвало вбив Олексія Навального.

Сімнадцять років тому путін виступив на Мюнхенській конференції і заявив, що розпад радянського союзу – це найбільша трагедія минулого століття. І вільний світ був повністю глухий, слухаючи цього воєнного злочинця.

Сьогодні, у десяту річницю вбивства Небесної Сотні на Майдані, виступаючи перед слухачами конференції Wilson Center, я сказав, що ми боремося за демократію. Про це саме казав президент Байден у своїй відомій промові кілька місяців тому.

Ми боремося проти тоталітарних режимів і автократії. Ми просимо й закликаємо не просто врятувати нас, а врятувати демократію у цьому світі. Адже Україна – на передовій цієї боротьби.

Звернувся до наших американських друзів та партнерів: показати, що США – це справді лідер вільного світу.

https://youtu.be/nBO7XCrtinw?feature=shared

Днями минуло десять років від Революції Гідності, від початку війни. А вже післязавтра – два роки так званому повномасштабному вторгненню росії в Україну. За насиченістю подій, за їх значенням, за вмістом ці десять років – ціла епоха. Втім, що таке десять років для країни? Одна мить, дрібний епізод, чверть абзацу в майбутньому підручнику з історії. На наших очах, у нашій пам’яті вчорашні події маліють і марніють, змінюються новими подіями, явищами й фактами.
 
Втім, я переконаний: події десятирічної давнини, другий Майдан, Революція Гідності – один із найважливіших і найзначніших моментів в історії України, що може бути порівняний з набуттям Україною державної незалежності в 1991 році. Це те десятиліття, яке безумовно визначає наступні роки і віки, це – епоха глобальної тривалості.
 
Відразу після подій на Майдані росія розпочала свою підлу гібридну війну. Саме наш Майдан і Революція Гідності дали зрозуміти російському диктатору, що цю вільну Україну, цей народ, цю націю не зламати, не здолати, не перемогти інакше як грубою військовою силою. Свого часу Збігнєв Бжезінський сказав, що без України існування росії неможливе. Я би сказав, що неможливе існування тоталітарної путінської росії поряд із вільною і незалежною Україною. Така Україна – смертельно небезпечна для кремлівського карлика.
 
У 1991 році казали, що незалежність нам дісталася майже задарма. Сьогодні ми платимо за цю незалежність найвищу ціну. Ми йдемо тяжким і крутим шляхом, який мусимо здолати. Шляхом, який почався з Майдану десять років тому.
 
Бо й сьогодні на всіх фронтах б’ється Україна, заново народжена десять років тому. Героїчні сили Тероборони вийшли безпосередньо з Самооборони Майдану. Волонтерський рух України – прямий наслідок ще тієї небаченої активності людей, які вдень і вночі несли на Майдан Незалежності у Києві теплий одяг, продукти, засоби захисту для учасників протесту. Незалежна від Москви Українська церква постала і від сили тих дзвонів Михайлівського Золотоверхого монастиря, що тривожної ночі 2014 року скликали киян на захист Майдану. І наші воїни сьогодні на Донбасі стоять за ті самі цінності й принципи, за які стояли на вулиці Інститутській і на Європейській площі.
 
А окрім того, Майдан десятирічної давності призвів до таких тектонічних наслідків, яких ми досі ще не можемо гідно поцінувати і не повинні забути.
 
По-перше, десять років тому Україна остаточно обрала волю й свободу. Люди вийшли на Майдан не за матеріальні цінності, не за ковбасу, не за зарплату, не за комунальні тарифи. Люди вийшли за якісь нібито абстрактні речі, які не можна помацати. За європейський вибір, за честь, за гідність. Це поворотний момент у національній історії. Нація, яка склала собі ціну, яка усвідомила себе як спільноту, для якої свобода є вищою цінністю, більше ніколи не погодиться бути в ярмі і в рабстві.
 
По-друге, десять років тому ми остаточно вирішили, що наше майбутнє – європейське! Вже й сам Майдан розпочався як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на європейську інтеграцію. А за певний час ми ухвалили ті рішення, на які за «нормальних» умов знадобилися би довгі десятиліття. Вимога щодо членства України в НАТО була вписана в Конституцію. Ми підписали політичну й економічну частини Угоди про асоціацію з ЄС. 16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Зрештою, ми отримали і безвізовий режим з Європою.
 
По-третє, ми нарешті відмовилися від безглуздої «багатовекторності» в національній економіці, яка на ділі завжди означала не що інше, як повну економічну залежність від росії. Вперше ми цілком і повністю відмовилися від російського газу, яким нас шантажували кожної зими від самих початків незалежності. Ми зійшли з цієї віковічної енергетичної голки. Гасло «Геть від Москви!», кинуте Миколою Хвильовим майже сто років тому, в економічному плані стало реальністю лише після Революції Гідності.

По-четверте, на Майдані народилося нове громадянське суспільство в Україні. Те суспільство, яке має голос і має силу. Відтоді громадська й суспільна думка в Україні реально впливають на політичні рішення. Українська влада не може і боїться цілковито ігнорувати думку людей.
 
По-п’яте, ми нарешті взялися за розбудову Збройних Сил України. Бо я добре пам’ятаю, як у політичних колах довго й цілком серйозно точилися розмови про те, що незалежній Україні армія взагалі не потрібна. На нас ніхто ніколи не нападе, і ми ні з ким воювати не збираємося. Неймовірна і неочікувана ніким сила спротиву України 24 лютого 2022 року не взялася нізвідки. Вона була створена саме в перші місяці і роки після Революції Гідності конкретними урядовими рішеннями щодо розвитку власного військово-промислового комплексу.
 
По-шосте, Майдан дав Україні нову національну свідомість і нову національну культуру. Стало модним і престижним бути українцем, говорити українською мовою, пишатися своєю історією. Я пригадую, як у книгарнях Києва полиця з книгами українською мовою скромно тулилася поміж довжелезних, безкінечних стелажів російської літератури. А днями на Хрещатику відкрилася модернова книгарня «Сенс», що пропонує 40 тисяч (!!!) різних книг українською мовою.

По-сьоме, саме через Майдан, через Революцію Гідності вільний демократичний світ визнав Україну своєю. Ми перестали бути територією і «буферною зоною». Ми стали країною, стали повноправною нацією і народом. Нам сьогодні дають «Абрамси», «Хаймарси» і F-16 не просто так. Це зброя для країни, яка обрала свободу і здатна її захистити.
 
Звісно, це далеко не всі наслідки тих подій десятирічної давності. Але навіть побіжного огляду цих змін вже достатньо, щоб побачити, яким шляхом ми пройшли і йдемо далі. Майдан не закінчився. Майдан триває. Майдан – не акт, Майдан – процес. Ми досі живемо з вами у велику майданну епоху, яку ще маємо гідно оцінити в майбутньому. Нова, незалежна, вільна й горда Україна Майданом не закінчилася. Нова Україна з Майдану тільки розпочалася.
 
Якось Вінстон Черчилль сказав: «Ми живемо в епоху великих подій і маленьких людей». Але ми йдемо через наш Майдан у часи, коли маленькі люди стали Великими.

Попереду в нас велика, довга і непроста дорога. Але ми знаємо, куди і навіщо йдемо. І таки дійдемо! Дійдемо!

Два роки...

Ніхто не вірив у нас, окрім нас самих.

Але ми не просто вистояли. Ми дали бій! Такий бій, що здивували весь світ і самі собі здивувалися.

За ці два роки ми стали іншою країною, іншим народом. Ми – країна, яка бореться проти вселенського зла. Ми – народ, який б’ється за свою свободу і за свободу цілого світу.

Це тяжкі часи, але це й великі часи!

Тримаймося! Переможемо!