Профіль Далії з’являється на екрані, і її останній допис — це селфі з Джексоном позаду неї. Його підборіддя лежить на її яскраво-зеленому волоссі, його руки обвиті навколо її плечей, а долоні спочивають посередині її грудей. Величезна посмішка Далії зморщує куточки її очей. Навіть у Джексона трохи вигнуті губи — щось, що так не відповідає його звичайному зловісному погляду. Його карі очі — м’які і більш вразливі, ніж я коли-небудь бачила.
Я переходжу до наступної фотографії і втягую різкий вдих. Татуйована рука Джексона обхоплює горло Далії, примушуючи її голову відхилитися, поки він цілує її з посмішкою.
Вони — зведені брат і сестра...
І вони цілуються.
Я нишпорю більше серед останніх фотографій Далії і знаходжу її діамантову обручку та намисто.
— Офігіти, — шепочу я. — Вони одружені?

“Кричи, Молодша Сестро” Віллов МакКверрі.

Рот сам собою відкрився, і я заговорив, навіть не встигнувши подумати:
— А як взагалі зрозуміти, що хочеш сексу, коли ти у стосунках?
Я почервонів, щойно запитав, і пошкодував про той напій, що випив. Він вдарив у голову сильніше, ніж я думав. Яке дурне питання. Чи був я взагалі у стосунках з Атласом? І хто не знає, коли він готовий до сексу?
Тільки от ніхто не поставився до цього як до дурного питання.
— Ну, він має тебе збуджувати, — відповів Тобі. — Типу, не кожну секунду, але принаймні частину часу. Декстер мене просто капець як збуджує.
— Ми знаємо, — пирхнув К’ю.
— Ти маєш довіряти цій людині, — серйозно сказав мені Джош. — Принаймні якщо ти шукаєш близькості. Якщо тобі некомфортно з ним поза спальнею, тобі не буде комфортно і всередині неї.
— Вони не повинні тікати, якщо поруч із тобою хтось помирає, — додав Себбі.
Усі на мить вставилися на нього, а потім Джош переклав:
— Ну так, якщо вони не залишаються поруч у важкі часи, то вони того не варті.
Усі кивнули, і я теж. Це була правда.
— Я ніколи не знайду хлопця, — забідкався Себбі, розпластавшись на дивані й ледь не перекинувши свій напій.

“Як приборкати Пекельного Пса” Шенон Мей.

– Я кохаю тебе, – кажу я.
Делайла дивиться через плече.
– Що?
– Я кохаю тебе, – кажу їй знову, відштовхуючись від стіни і скорочуючи відстань. – Якщо ти вирішиш піти, я не зупиню тебе. Я ніколи не відберу твою свободу. Я ніколи не відмовлю тобі. Я хочу, щоб ти це знала.
Її очі пом'якшуються, коли її чоло зморщується.
– Голоустак... Я... Ти кохаєш мене?
– Настільки, що боляче.

“Королева Опудала / The Scarecrow's Queen” Наомі Лукас, Мел Бракстон.

Все, що я знаю, це те, що я повинен бути поруч з нею. Я маю постійно знати, що вона робить. Її життя з цього моменту вже ніколи не буде таким, як раніше. Вона більше ніколи не буде ходити сама. Я буду її тінню, а вночі я буду її темрявою. Я поглину її, щоб вона більше ніколи не знала самотності.

“Жимолость” Джен’юарі Рейн.

Фінн відчиняє мені водійські дверцята і простягає руку, щоб допомогти сісти. Я не беру його за руку, хоча маленька, крихітна, сміховинно мізерна частина мене цього прагне.
— Я можу сама сісти в машину, — бурчу я. Деміен вмощується на пасажирське сидіння, а Фінн зачиняє за мною двері й сідає ззаду до Нокса.
— Неважливо. З нами ти двері не відчиняєш, — каже Деміен.
Скрегочучи зубами, я вчіплююся в кермо і відмовляюся дивитися на когось із них.
— Я думала, ви хочете, щоб я все робила сама.
— Тільки коли мусиш, — втручається Нокс. — Коли ми поруч, ти не відчиняєш дверей, не платиш за їжу і навіть сама не знімаєш свої кляті кросівки.
— Ви всі ненормальні.

"Померти за тебе" Гармоні Вест.

✨#Анонс✨

Назва: Як довіритись Пекельному Псу / How to Trust a Hellhound
Серія: Пекельні Пси з Парадайз-Фоллз #4 / Hellhounds of Paradise Falls #4
Автор: Шенон Мей / Shannon Mae

Вайлдер:
Ангели, демони, пекельні пси, фурії та безліч інших безсмертних - моя зграя прийомних синів, пекельних псів, упевнена, що знає, як вибрати місце. І все ж, чомусь, найцікавішим з усіх є сумна, тиха людина, яка подружилася зі зграєю. Допомагати людям зцілюватися і вчитись довіряти - моя спеціальність, але я не бачу в Джоші людини, яку можна всиновити - мій пекельний пес бачить у ньому пару. У чому проблема? Джош не вірить ні у що надприродне. До того ж, є злісний колишній хлопець, якого важко відстежити, шериф, який втручається, але дивно допомагає, делікатний побічний проект, над яким я працюю, і безсмертний злий багатій, що бігає довкола. Як я вже казав, мої хлопці знають, як вибрати місто.

Джош:
Я нудний. Без уяви. Не веселий. Все контролюю. Мій колишній хлопець навчив мене розслаблятися і досліджувати речі, але потім він змінився... або, можливо, я просто усвідомив, ким він був насправді. Я хочу когось, хто піклується про мене, а не контролює мене, але не думаю, що Рік так просто мене відпустить. Хоча всі готові допомогти, включно з красивим батьком хлопця мого найкращого друга. Однак мої недоречні почуття до нього не допомагають справі. Не кажучи вже про те, що чим більше я спілкуюся з усіма, тим більше надприродні історії мого друга-письменника раптом здаються не такими вже й притягнутими за вуха. У Парадайз-Фоллз коїться щось дивне, і я не можу позбутися думки, що Вайлдер до цього причетний більше, ніж показує.

Теги: У тихому болоті… (підмиг-підмиг); Джош не вірить у пекельних псів, але вони вірять у нього; Вайлдер - саме той пекельний пес, який дасть Джошу розраду і зцілення, яких він потребує; Хелен - найкращий терапевт для тих, кого скривдили; уся зграя вмішується (звісно), і настає хаос; колишні хлопці, які жорстоко поводяться, завжди отримують по заслугах; є тортури і смерть (але тільки дуже поганих людей); у пекельних псів є хвіст, і вони знають, як ним користуватися.

Підкинути особливих людей в Парадайз-Фоллз, тицяй туть.

– Припини казати, що я не справжній, – грубо прогарчав він мені у вухо. – Блядь, припини. Це твоя проблема. Ти занадто багато думаєш про це. – Тоді він трахав мене сильніше, так сильно, що моя голова вдарялася об спинку ліжка. Я відчувала його з кожним ударом об мою шийку матки, так глибоко, так реально.
– Гаразд, – погодилася я, відчуваючи, як сльози скорботи та екстазу просочуються з куточків моїх очей. І тоді ніж. Тупий кут леза потерся об мій клітор, і з кожним ударом усередині мене волога збиралася на нижній частині мого живота. Я глянула вниз із жахом, побачивши, як він штовхає, кожен рух його стегон вганяє його таз у гостру сторону леза. – Ти робиш собі боляче, – закричала я, відчуваючи, як мій оргазм наростає і наростає.
– Ні, – сказав він крізь зціплені зуби. – Ти робиш мені боляче. Ти робиш мені боляче, ти, блядь, вбиваєш мене, Лілак. Люсі. Чому ти так поводишся? Хіба ти не бачиш, як ми всі за тебе хвилюємося?
Я хотіла відповісти, поставити більше запитань, але все, на чому я могла зосередитися, – це відчуття його рухів, кров, що лилася на мене з кожним його поштовхом, відчуття твердого металу об мій клітор. Міцно тримаючись за задню частину його маски.
Він застогнав від свого оргазму, і я розслабилася. Мій оргазм вібрував через моє нутро, коли я смикнула за маску. На диво, він дозволив мені зняти її і подивитися у фіолетові очі, яких я так відчайдушно прагнула.
– Маре, – прошепотіла я. Але тоді я відчула це. Усвідомлення гірше, ніж кошмар, гірше, ніж жах чи укус ножа. Я прокидалася.
Я схопила його за зап’ястя і потягнула закривавлений ніж до своєї шиї.
– Зроби це, – благала я крізь ридання. – Залиш мене тут із собою.

“Король Кошмарів / The Nightmare King” Кет Блекторн.

Котики, маємо новину 🖤
Ми свого часу набрали книжок стільки, що тепер вони дивляться на нас з докором. І настав чесний момент: до частини серій ми просто перегоріли.
Але відпустити їх у небуття — не варіант.
Тому вирішили передати ці книги в дбайливі руки іншим каналам, де їх точно дочитають, долюблять і дадуть їм нове життя.
Починаємо з книжок ДжіДжі Стікс.
Якщо ви давно хотіли взятися за цю авторку — напишіть у повідомлення каналу. Віддамо з радістю 🤍

"Померти за тебе" – Гармоні Вест.

Тропи:
🏒 Серія
🏒 Темний роман
🏒 Реверс гарем
🏒 Спортивний роман (хокей)
🏒 Коледж
🏒 Одержимі гг-ї
🏒 Торкнешся її і ти 💀
🏒 Знайдення сім’ї
🏒 Оповідь від усіх гг-в
🏒 ГГ-ї – сталкери
🏒 Вони закохуються перші (і сильніше)
🏒 Клички для гг-їні
🏒 “Хто це з тобою зробив?”
🏒 Open Door
🏒 Використовують жестову мову щоб лаяти інших в їх присутності🤭

Тригери:
📌 Переслідування
📌 Автомобільна аварія
📌 Жорстокі сцени насильства
📌 Викрадення
📌 Згадки про смерть одного з батьків
📌 Вживання алкоголю
📌 Сексуальні сцени в публічних місцях
📌 Домашнє насильство
📌 Вторгнення в приватне життя
📌 Незаконне проникнення до житла
📌 Приховані камери
📌 Спільне використання партнерки
📌 Примітивні рольові практики
📌 Практики з контролем дихання
📌 Рольові ігри з масками

✨#Переклад✨

Назва: Die For You / Померти За Тебе
Серія: Diamond Devils #4 / Дияволи Даймонда #4
Автор: Harmony West / Гармоні Вест.

🏒 Анотація
🏒 Тропи/Тригери/Естетика

🏒 Попередні частини

Дякнути, тиць туть.

Котики, як на рахунок інтерактивчика?

Пропоную ось такий промт:

На основі нашого спілкування, як ти мене бачиш, зобрази мене в ролі ангела чи демона, що існують у міфології з описом.

Скидайте в коментарі свої результати 😊

- Я знаю, що це таке. - Я вдихнув, і ніби почув Тома Коллінза у себе в голові, який точно казав мені, що треба зробити. Це було очевидно, справді. Напруга, ці чвари. Я відступив убік, щоб вони обоє були в моєму полі зору. - Вам двом треба це виїбати.
Зі ахнув і театрально прикрив рот долонями.
- Солодкий малюк Гарет. Адам сказав «виїбати».
- Я не вважаю статевий акт дієвим вирішенням нашої проблеми, - передбачувано пояснив Віктор.
- З усією повагою, Вікторе, ти помиляєшся. - Я вказав на них обох по черзі. - Ви не ненавидите одне одного. Насправді я точно знаю, що ви подобаєтесь одне одному. Дуже. І, можливо, я не найкраща людина, щоб давати поради в таких справах, але я знаю, що сказав би Том, а він би сказав: «виїбіть це». Навіть коли ми були близькі, ви обоє трималися на відстані, використовуючи мене як посередника, що, чесно кажучи, круто, але нам потрібно... - я почав робити здавлюючі жести руками, не зовсім розуміючи, що саме демонструю.
- Когось придушити? - запитав Віктор.
- Помінятися ролями? - запропонував Зі.
- Саме так. Я знаю, що ви хочете. Я бачив той поцілунок у барі на вечірці-сюрпризі Зі. Ви обоє справді цього хочете, але у вас у головах усе переплуталося. Знову цитую тут Тома Коллінза: вам треба заїбати одне одного до нестями. - Я знизав плечима.
Хвіст Зі мотнувся, хоча сам він, як і Віктор, застиг наче статуя.
Вони знали, що я правий, але визнати це було цілим етапом.
- Демоне, - пробурчав Віктор.
- Вампіре? - відгукнувся Зі.
Ось воно.
Ось той самий момент.
Зараз Віктор кинеться через усю кімнату і стисне Зі в обіймах. Вони цілуватимуться як коханці, що роками не бачилися, а потім Віктор притисне Зі до стіни у ванній, бо розкутий Віктор — це втілення грубої чоловічої краси. Я вже все це прокрутив у себе в голові.
Зараз це станеться.
Ось-ось.
Моє серце калатало, готуючись до поцілунку десятиліття. До того самого поцілунку, що зруйнує їхні бар’єри й раз і назавжди підтвердить: вони й справді глибоко закохані.
Віктор вдихнув і промовив:
- З-під твоїх дверей лізуть бульбашки.
Зі кліпнув і «відімкнув» себе, його тіло розслабилося.
- Бульбашки що?
- З-під дверей. Позаду тебе.

"Готель SOS: Розкіш, за яку варто померти" Адам Векс

Думка про те, що Ейвері почувалася невидимою, злить мене ще більше. Вся система підвела її... від початку до кінця. Я опинився тут через власні вчинки, але вона - ні. Якби хоч одна людина... всього одна, блядь, людина... знайшла час зупинитися і справді подивитися, вони могли б врятувати її. Хтось міг би втрутитися, витягнути її... блядь, та навіть віддати в прийомну сім'ю. Їй було б краще.
Але в цьому і є проблема з людьми. Вони настільки зациклені на власному житті, що забувають дивитися навколо. Егоїстичні, самозакохані стерв'ятники, які дбають лише про себе. Навіть ті люди, які мали б її захищати... вчителі, лікарі, члени родини... всі вони заплющували очі.
Тепер вони живуть своїм найкращим життям, а Ейвері застрягла в Лілідейлі, знову і знову переживаючи провину та травму.

"Відлуння" Стеф Макка

Чому він, Боже?
Чому ти повернув мені Ронана?
Чому ти так боляче випробовуєш мене?
Що я зробив, щоб заслужити таке жорстоке покарання?
- Еліас. - Видихнув Ронан, його темно-сірі очі заплющились у спокої цієї миті.
Його губи були так близько.
Я відчув запах свіжого хліба, який він з’їв, коли прийшов до мене додому. Я бачив маленькі тріщинки на його губах від холодної, суворої погоди надворі. Я відчував, як він тремтить.
В очікуванні.
Було б так легко нахилитися вперед, лише на останню частку дюйма, і знову пережити ту вкрадену мить, коли ми були підлітками. Молодими хлопцями, охопленими нашою пристрастю. Я досі чув його стогони багато років тому і пам’ятав смак його губ, коли вони врізалися в мої.
- Уникайте статевої аморальності. Усі інші гріхи, які чинить людина, — поза тілом; а хто чинить статевий гріх, той грішить проти власного тіла, - процитував я вірш більше для себе, ніж для Ронана, але він відсторонився від мене.
- Заповідь нову даю вам: любіть один одного, - сказав він, не зводячи з мене очей. - Як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного. Усі знатимуть, що ви — Мої учні, якщо будете мати любов між собою.

"Під його сутаною" С.К.Прінц

❗️Грішниці і грішники, тут у нас виникло питання.❗️

Чи були б вам цікаві нам свої відгуки на перекладені книги і чи вплине це на ваше рішення читати книгу.

Але це здебільшого будуть розйобні відгуки, бо від нас доброго слова не дочекаєшся😜

Ставте реакції або пишіть варіанти в коментарях 👇
🔥 - так, пишіть і я подумаю читати чи ні.
😎 - пишіть що хочете, моя думка незворушна.
👻 - самі знаєте що зробити зі своєю думкою

- Ти залишишся на колінах, демоне, і ще дякуватимеш мені за те, що я тебе там тримаю.
Зі скиглив - і це був приємний звук, поки його хвіст обвивав голу ногу Віктора.
Що ж, це був мій вихід. Я поклав долоню на поперек Віктора, вбираючи його тепло. О, Боже, який він був міцний. Вільною рукою я підібрав його довге волосся, тримаючи його, наче віжки, і вже змащеними пальцями рушив нижче.
- Щойно ти будеш усередині, Адаме, ти замреш і не рухатимешся, - наказав Віктор.
- Стривай, що?
- Ти хочеш сказати стоп-слово?
- Ні, я... ні. - Я просто не був упевнений, що маю достатньо самоконтролю, щоб стриматися, коли він буде моїм. Я спробую. Якщо вони можуть це зробити, то я точно зможу. - Я впораюся. Ти в моїх руках. Тобто... я справді тримаю тебе. Прямо тут. Під собою. - Гола дупа Віктора. Повністю моя. Чи я взагалі все роблю правильно? - Насправді, я ніби... мабуть, не дуже справляюся?
- Кінчай думати і починай трахати, - хмикнув Зі.
- Так, гаразд.
Віктор розвернувся в талії, перехопив мою руку і притиснув її до своєї пружної сідниці.
- Я бачу, наскільки ти готовий. Відпусти себе, Адаме. Будь вільним зі мною, я зроблю решту.

"Готель SOS: Розкіш, за яку варто померти" Адам Векс

Грішники і грішниці, давайте зламаємо систему?🤭

Діліться своїми читацькими планами на цей місяць в коментарях.😜

І подивимось хто з вас був чемним🤨

Вона сонно застогнала, і я пульсував, все ще всередині неї, все ще твердий, ніби я щойно не трахнув її. У кімнаті пахло мускусом і сіллю, і їй було так тепло в моїх обіймах.
Я зарився обличчям в її волосся, глибоко вдихнув і вийшов. Вона видала скімлячий звук протесту, і я засміявся собі під ніс, перекочуючи її, поки вона не опинилася на спині. Ми подивилися один на одного, її обличчя якось помолодшало і сповнилося здивуванням, щоки рожевіли, очі блищали.
- Я хочу дивитися в твої очі, коли буду трахати тебе, - тихо промовив я, проводячи зламаним кігтем по її щоці. - Я хочу бачити момент, коли ти розпадешся на частини. Це все в очах, ссаламія.
- Ти продовжуєш називати мене цим словом, - пробурмотіла вона. Її розкішне тіло витягнулося, коли вона зі щасливим зітханням підняла руки над головою. - Що воно означає?
- Та, хто дивиться мені в очі, - відповів я, дивлячись на її теплі, закриті повіками очі. - Це любовна ласка василіска. Вираз найвищої довіри та поваги.

"Одруження з Василіском" Лейла Фей