#BankIDНБУ
🔥 Відтепер отримати послуги банку можна віддалено, скориставшись ідентифікацією через Систему BankID НБУ.
☑️ Перевагами Системи BankID НБУ вже користується низка банків.
Укргазбанк та Альфа-Банк використовують її для віддаленої ідентифікації користувачів електронних грошей, що емітують ці банки. А izibank (ТАСКОМБАНК) реалізував можливість віддаленого відкриття рахунків. Тож його клієнтом можна стати не виходячи з дому, дистанційно ідентифікувавшись через Систему BankID НБУ. Над подібними продуктами зараз працює ще кілька банків, підключених до системи у якості абонентів-надавачів послуг.
🙂 Ця крута новина стала гарним доповненням до підсумків роботи Системи BankID НБУ у I кварталі 2021 року. Всі досягнення в цифрах – дивіться на інфографіці 👇
Працюємо далі💪
🔥 Відтепер отримати послуги банку можна віддалено, скориставшись ідентифікацією через Систему BankID НБУ.
☑️ Перевагами Системи BankID НБУ вже користується низка банків.
Укргазбанк та Альфа-Банк використовують її для віддаленої ідентифікації користувачів електронних грошей, що емітують ці банки. А izibank (ТАСКОМБАНК) реалізував можливість віддаленого відкриття рахунків. Тож його клієнтом можна стати не виходячи з дому, дистанційно ідентифікувавшись через Систему BankID НБУ. Над подібними продуктами зараз працює ще кілька банків, підключених до системи у якості абонентів-надавачів послуг.
🙂 Ця крута новина стала гарним доповненням до підсумків роботи Системи BankID НБУ у I кварталі 2021 року. Всі досягнення в цифрах – дивіться на інфографіці 👇
Працюємо далі💪
#запитанняпідписників
🦠 Чи дезінфікують гривні від коронавірусу?
Ще на початку пандемії у 2020 році НБУ впровадив витримку готівки на карантині, щоб максимально убезпечити українців навіть від мінімальної ймовірності поширення вірусу через банкноти.
🔒 Упродовж кількох днів готівка "відпочиває" у сховищі, а потім проходить автоматизоване оброблення за допомогою спеціалізованих високошвидкісних машин.
Банкноти, придатні для повернення в обіг, упаковуються в пачки та термоусадкову плівку. На цьому етапі пачки банкнот потрапляють у термоусадкові печі та піддаються температурному шоку (160 °C)🔥
Тепер термін цього карантину змінився. Спочатку був 14 днів, тепер його зменшено до 5 днів.
☝️Тут ми брали до уваги оновлені рекомендації МОЗ. Зокрема, згідно з оновленими інструкціями Центру контролю та профілактики захворювань, основний шлях зараження людей коронавірусом SARS-CoV-2 – це вплив крапель дихання, що несуть вірус.
Ризик зараження через контакт із забрудненими поверхнями або предметами, зокрема готівкою, як правило, вважається низьким.
Водночас п’ятиденний термін значно перевищує період виживання коронавірусу на поверхнях (від кількох годин до трьох діб).
Чимало країн взагалі не запроваджували обсервацію для готівки. Це, зокрема, Німеччина, Люксембург, Канада, Японія, Великобританія, ПАР, Мексика, Чилі, Сінгапур.
Для НБУ важлива безпека українців в умовах пандемії. Тож ми закликаємо за можливості утриматися від відвідування відділень банків та інших фінустанов.
📱Тим більше, що основні послуги сьогодні доступні дистанційно через інтернет-банкінги та мобільні застосунки.
▪️За потреби здійснити розрахунки – робіть їх безготівково.
▪️ Оплачуйте покупки та рахунки онлайн.
▪️ Платіть за товари та послуги безконтактними картками або телефоном.
🦠 Чи дезінфікують гривні від коронавірусу?
Ще на початку пандемії у 2020 році НБУ впровадив витримку готівки на карантині, щоб максимально убезпечити українців навіть від мінімальної ймовірності поширення вірусу через банкноти.
🔒 Упродовж кількох днів готівка "відпочиває" у сховищі, а потім проходить автоматизоване оброблення за допомогою спеціалізованих високошвидкісних машин.
Банкноти, придатні для повернення в обіг, упаковуються в пачки та термоусадкову плівку. На цьому етапі пачки банкнот потрапляють у термоусадкові печі та піддаються температурному шоку (160 °C)🔥
Тепер термін цього карантину змінився. Спочатку був 14 днів, тепер його зменшено до 5 днів.
☝️Тут ми брали до уваги оновлені рекомендації МОЗ. Зокрема, згідно з оновленими інструкціями Центру контролю та профілактики захворювань, основний шлях зараження людей коронавірусом SARS-CoV-2 – це вплив крапель дихання, що несуть вірус.
Ризик зараження через контакт із забрудненими поверхнями або предметами, зокрема готівкою, як правило, вважається низьким.
Водночас п’ятиденний термін значно перевищує період виживання коронавірусу на поверхнях (від кількох годин до трьох діб).
Чимало країн взагалі не запроваджували обсервацію для готівки. Це, зокрема, Німеччина, Люксембург, Канада, Японія, Великобританія, ПАР, Мексика, Чилі, Сінгапур.
Для НБУ важлива безпека українців в умовах пандемії. Тож ми закликаємо за можливості утриматися від відвідування відділень банків та інших фінустанов.
📱Тим більше, що основні послуги сьогодні доступні дистанційно через інтернет-банкінги та мобільні застосунки.
▪️За потреби здійснити розрахунки – робіть їх безготівково.
▪️ Оплачуйте покупки та рахунки онлайн.
▪️ Платіть за товари та послуги безконтактними картками або телефоном.
#корисне
🌿 Наближаються травневі свята, які цьогоріч припадають на вихідні дні: 1 травня – День праці, 2 травня – Великдень, 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
☝️Тож згідно із законодавством святковими та офіційними вихідними днями будуть 1 – 4 та 8–10 травня.
Як працюватимуть банки у цей період?
✅ Незалежно від святкових та неробочих днів, система електронних платежів Національного банку (СЕП) працює у режимі 23/7, і банки мають можливість здійснювати міжбанківські платежі майже цілодобово та 7 днів на тиждень.
✅ Скористатися цією можливістю чи ні – кожен банк визначає самостійно на свій розсуд, враховуючи власні потреби та потреби своїх клієнтів, а також керуючись нормами законодавства України. Тому варто завчасно уточнити у свого банку графік роботи на травневі свята.
✅ Банки, які здійснюватимуть міжбанківські платежі:
▪️1 – 4 травня – відображатимуть їх календарною датою першого наступного робочого (операційного) дня, тобто 5 травня 2021 року.
▪️8 – 10 травня – відображатимуть їх календарною датою першого наступного робочого (операційного) дня, тобто 11 травня 2021 року.
🌿 Наближаються травневі свята, які цьогоріч припадають на вихідні дні: 1 травня – День праці, 2 травня – Великдень, 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
☝️Тож згідно із законодавством святковими та офіційними вихідними днями будуть 1 – 4 та 8–10 травня.
Як працюватимуть банки у цей період?
✅ Незалежно від святкових та неробочих днів, система електронних платежів Національного банку (СЕП) працює у режимі 23/7, і банки мають можливість здійснювати міжбанківські платежі майже цілодобово та 7 днів на тиждень.
✅ Скористатися цією можливістю чи ні – кожен банк визначає самостійно на свій розсуд, враховуючи власні потреби та потреби своїх клієнтів, а також керуючись нормами законодавства України. Тому варто завчасно уточнити у свого банку графік роботи на травневі свята.
✅ Банки, які здійснюватимуть міжбанківські платежі:
▪️1 – 4 травня – відображатимуть їх календарною датою першого наступного робочого (операційного) дня, тобто 5 травня 2021 року.
▪️8 – 10 травня – відображатимуть їх календарною датою першого наступного робочого (операційного) дня, тобто 11 травня 2021 року.
⚡ О 15:00 запускаємо серіал із фінансової грамотності для молоді – "Фінансовий сенсей"!
🤝 Міністерство цифрової трансформації України, Дія.Цифрова освіта, Національний банк України та ПУМБ.
Онлайн-брифінг пройде на сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine/posts/2854749948072492
Приєднуйтесь!
🤝 Міністерство цифрової трансформації України, Дія.Цифрова освіта, Національний банк України та ПУМБ.
Онлайн-брифінг пройде на сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine/posts/2854749948072492
Приєднуйтесь!
Facebook
Log in to Facebook
Log in to Facebook to start sharing and connecting with your friends, family and people you know.
⚡ До справи береться Фінансовий сенсей!
Це не герой коміксу Marvel, а наш новий гуру з фінансової грамотності.
🤝 У партнерстві з Міністерством цифрової освіти та банком ПУМБ запустили новий освітній серіал для молоді.
У вісьмисерійному серіалі блогер, він же фінансовий сенсей, розповідає:
✅ як планувати бюджет та заощаджувати;
✅ як відкласти кошти та накопичити на омріяну річ;
✅ як користуватись кредитним лімітом і не сплачувати відсотки;
✅ як вберегти свої кошти від кібершахраїв;
✅ як управляти своїми грошима онлайн у будь-якому куточку світу.
Приділивши трохи свого часу (одна серія триває всього 5-10 хв), можна дізнатися багато корисного та підвищити свій рівень фінансової грамотності.
Дивіться "Фінансового сенсея" безкоштовно на порталі Дія.Цифрова освіта
Це не герой коміксу Marvel, а наш новий гуру з фінансової грамотності.
🤝 У партнерстві з Міністерством цифрової освіти та банком ПУМБ запустили новий освітній серіал для молоді.
У вісьмисерійному серіалі блогер, він же фінансовий сенсей, розповідає:
✅ як планувати бюджет та заощаджувати;
✅ як відкласти кошти та накопичити на омріяну річ;
✅ як користуватись кредитним лімітом і не сплачувати відсотки;
✅ як вберегти свої кошти від кібершахраїв;
✅ як управляти своїми грошима онлайн у будь-якому куточку світу.
Приділивши трохи свого часу (одна серія триває всього 5-10 хв), можна дізнатися багато корисного та підвищити свій рівень фінансової грамотності.
Дивіться "Фінансового сенсея" безкоштовно на порталі Дія.Цифрова освіта
osvita.diia.gov.ua
Фінансовий сенсей
Освітній серіал «Фінансовий сенсей» розроблено Міністерством цифрової трансформації України в партнерстві з банком ПУМБ та Національним банком України
#НБУ_про_віртуальні_активи
У топові новини останнього місяця стабільно потрапляє тема віртуальних активів (їх ще часто називають криптоактиви). Bitcoin – найвідоміший віртуальний актив – то встановлює рекорд вартості, то стрімко падає у ціні, занурюючи власників у депресію. У сусідній Туреччині краху зазнали вже кілька криптобірж, залишивши інвесторів без можливості повернути вкладені кошти.
👀 Водночас у світі й досі немає єдиного визначення – що ж таке віртуальні активи? Адже їхня правова природа надзвичайно складна – у чистому вигляді це не грошові кошти, не валютна цінність, не платіжний засіб однієї з країн, не електронні гроші, не цінні папери, не грошовий сурогат, не товар. Водночас вони можуть мати ознаки та слугувати цифровим вираженням сутності усього перерахованого.
Як бачите, зовсім не просто упевнено сказати, що ж це таке. У одних країнах їх вважають "товаром", у других – "інвестиційним активом", у третіх – "окремим видом цінних паперів". По суті, фінальне визначення може зафіксувати лише держава.
☝️ Оскільки тема актуальна й для України, ми розпочинаємо серію дописів про віртуальні активи. Аби разом з вами розібратися у цій темі та знати, чому важливо сформувати прозоре середовище для їхнього обігу та яку користь це принесе нашій державі.
Для початку розберемося у базових поняттях...
(продовження нижче) 👇
У топові новини останнього місяця стабільно потрапляє тема віртуальних активів (їх ще часто називають криптоактиви). Bitcoin – найвідоміший віртуальний актив – то встановлює рекорд вартості, то стрімко падає у ціні, занурюючи власників у депресію. У сусідній Туреччині краху зазнали вже кілька криптобірж, залишивши інвесторів без можливості повернути вкладені кошти.
👀 Водночас у світі й досі немає єдиного визначення – що ж таке віртуальні активи? Адже їхня правова природа надзвичайно складна – у чистому вигляді це не грошові кошти, не валютна цінність, не платіжний засіб однієї з країн, не електронні гроші, не цінні папери, не грошовий сурогат, не товар. Водночас вони можуть мати ознаки та слугувати цифровим вираженням сутності усього перерахованого.
Як бачите, зовсім не просто упевнено сказати, що ж це таке. У одних країнах їх вважають "товаром", у других – "інвестиційним активом", у третіх – "окремим видом цінних паперів". По суті, фінальне визначення може зафіксувати лише держава.
☝️ Оскільки тема актуальна й для України, ми розпочинаємо серію дописів про віртуальні активи. Аби разом з вами розібратися у цій темі та знати, чому важливо сформувати прозоре середовище для їхнього обігу та яку користь це принесе нашій державі.
Для початку розберемося у базових поняттях...
(продовження нижче) 👇
Звідки ж взявся цей феномен – віртуальні активи? (початок ☝️)
Їхня історія ще не довга, але вже яскрава. Фактично відлік ведеться з початку 2009 року, коли з’явився перший із них – криптовалюта Bitcoin, хоча певні напрацювання та прототипи були і раніше. А зараз у світі, крім криптовалют, налічується десятки видів криптоактивів. Самих криптовалют – майже з десяток тисяч, а їхня загальна капіталізація перевищує два трильйони доларів.
Якщо зовсім спростити, криптоактиви – це зашифрована у цифровому вигляді інформація, яка має певну вартість. Криптографічні технології (криптографія – наука про шифрування) використовуються для захисту інформації від підробки та забезпечення надійності платежів.
Для захисту від підробок запис інформації про нові транзакції та історію транзакцій за весь час існування криптоактиву здійснюється за допомогою іншої інноваційної технології – блокчейну. Для більшої надійності така інформація ще й зазвичай зберігається у вигляді розподіленого реєстру – не на одному чи декількох носіях, що належать одному власнику, а подеколи – на кількох сотнях і навіть десятках тисяч комп'ютерів по всьому світу.
Транзакції з криптоактивами не можна здійснити фізично (як зі звичайними банкнотами чи монетами), вони віртуальні. І створюються віртуальні активи відразу в цифровій мережі, їх може емітувати будь-хто, іноді для цього достатньо мати лише потужний комп’ютер. Зараз, звичайно, дедалі частіше користувачі не самі створюють та майнять ці віртуальні активи, а купують їх на вторинному ринку – так званих криптобіржах.
🟢 Ще одне цікаве запитання: чим зумовлена вартість віртуальних активів? Як і у випадку звичайних активів, курс криптоактивів повністю формується попитом на них та пропозицією на ринку. Чим вища довіра до таких активів та їхня функціональність, тим жаданіші вони для користувачів і тим вища їхня вартість. Звісно, це якщо спрощувати. Бо існує частина віртуальних активів, які "прив’язані" до фіатних валют, дорогоцінних металів або інших активів із стабільною вартістю. Тому у такого виду віртуальних активів є "стабільний" курс, який не коливається від попиту і пропозиції.
🟢 Але чим віртуальні активи заслужили таку прихильність користувачів? Найчастіше їхні прихильники вказують, як переваги віртуальних активів низьку плату за транзакції або взагалі її відсутність, підвищену анонімність операцій, часткову або повну відсутність контролю з боку держави.
📣 Останні два пункти викликають зрозуміле занепокоєння регуляторів. Анонімність може бути використана для відмивання незаконно отриманих коштів або фінансування тероризму. Відсутність механізмів контролю з боку держави може призвести до поширення шахрайства та фінансових пірамід, втрати та знецінення інвестицій та вкладень населення.
Крім того, негативними наслідками поширення криптоактивів може стати часткова або повна втрата контролю держави над грошовим обігом, а відповідно – над ціновою і фінансовою стабільністю в країні.
Нерегульований обіг віртуальних активів сприяє ухиленню від сплати податків і тінізації економіки, що ускладнює виконання державою її основних функцій, зокрема – соціальної.
Щоб цього не сталося, фінансові регулятори по всьому світу впродовж останніх років працюють над створенням цивілізованого та безпечного регулювання для операцій з віртуальними активами.
Не стоїть осторонь і Україна. Для нашої країни законодавче врегулювання обігу віртуальних активів – важливе завдання. Це допоможе побудувати в Україні цивілізований та безпечний ринок віртуальних активів, щоб захистити користувачів та інвесторів від ризиків, властивих цьому ринку, а також зберегти цінову та фінансову стабільність в державі.
У наступному дописі продовжимо дізнаватися про те, що таке віртуальні активи, та яке законодавче регулювання цього ринку потрібне нашій країні.
Наступний допис чекайте у вже незабаром. Шукайте нас за хештегом
#НБУ_про_віртуальні_активи
Їхня історія ще не довга, але вже яскрава. Фактично відлік ведеться з початку 2009 року, коли з’явився перший із них – криптовалюта Bitcoin, хоча певні напрацювання та прототипи були і раніше. А зараз у світі, крім криптовалют, налічується десятки видів криптоактивів. Самих криптовалют – майже з десяток тисяч, а їхня загальна капіталізація перевищує два трильйони доларів.
Якщо зовсім спростити, криптоактиви – це зашифрована у цифровому вигляді інформація, яка має певну вартість. Криптографічні технології (криптографія – наука про шифрування) використовуються для захисту інформації від підробки та забезпечення надійності платежів.
Для захисту від підробок запис інформації про нові транзакції та історію транзакцій за весь час існування криптоактиву здійснюється за допомогою іншої інноваційної технології – блокчейну. Для більшої надійності така інформація ще й зазвичай зберігається у вигляді розподіленого реєстру – не на одному чи декількох носіях, що належать одному власнику, а подеколи – на кількох сотнях і навіть десятках тисяч комп'ютерів по всьому світу.
Транзакції з криптоактивами не можна здійснити фізично (як зі звичайними банкнотами чи монетами), вони віртуальні. І створюються віртуальні активи відразу в цифровій мережі, їх може емітувати будь-хто, іноді для цього достатньо мати лише потужний комп’ютер. Зараз, звичайно, дедалі частіше користувачі не самі створюють та майнять ці віртуальні активи, а купують їх на вторинному ринку – так званих криптобіржах.
🟢 Ще одне цікаве запитання: чим зумовлена вартість віртуальних активів? Як і у випадку звичайних активів, курс криптоактивів повністю формується попитом на них та пропозицією на ринку. Чим вища довіра до таких активів та їхня функціональність, тим жаданіші вони для користувачів і тим вища їхня вартість. Звісно, це якщо спрощувати. Бо існує частина віртуальних активів, які "прив’язані" до фіатних валют, дорогоцінних металів або інших активів із стабільною вартістю. Тому у такого виду віртуальних активів є "стабільний" курс, який не коливається від попиту і пропозиції.
🟢 Але чим віртуальні активи заслужили таку прихильність користувачів? Найчастіше їхні прихильники вказують, як переваги віртуальних активів низьку плату за транзакції або взагалі її відсутність, підвищену анонімність операцій, часткову або повну відсутність контролю з боку держави.
📣 Останні два пункти викликають зрозуміле занепокоєння регуляторів. Анонімність може бути використана для відмивання незаконно отриманих коштів або фінансування тероризму. Відсутність механізмів контролю з боку держави може призвести до поширення шахрайства та фінансових пірамід, втрати та знецінення інвестицій та вкладень населення.
Крім того, негативними наслідками поширення криптоактивів може стати часткова або повна втрата контролю держави над грошовим обігом, а відповідно – над ціновою і фінансовою стабільністю в країні.
Нерегульований обіг віртуальних активів сприяє ухиленню від сплати податків і тінізації економіки, що ускладнює виконання державою її основних функцій, зокрема – соціальної.
Щоб цього не сталося, фінансові регулятори по всьому світу впродовж останніх років працюють над створенням цивілізованого та безпечного регулювання для операцій з віртуальними активами.
Не стоїть осторонь і Україна. Для нашої країни законодавче врегулювання обігу віртуальних активів – важливе завдання. Це допоможе побудувати в Україні цивілізований та безпечний ринок віртуальних активів, щоб захистити користувачів та інвесторів від ризиків, властивих цьому ринку, а також зберегти цінову та фінансову стабільність в державі.
У наступному дописі продовжимо дізнаватися про те, що таке віртуальні активи, та яке законодавче регулювання цього ринку потрібне нашій країні.
Наступний допис чекайте у вже незабаром. Шукайте нас за хештегом
#НБУ_про_віртуальні_активи
⚡ Сьогодні о 11:30 в НБУ продовжує роботу експертний форум "Системи миттєвих платежів".
Подія проходить онлайн.
🟢 Програма другого дня форуму:
▪️ознайомлення учасників українського ринку з європейським досвідом, зокрема експерти з Литви представлять рішення миттєвих платежів, яке базується на схемі SCT Inst;
▪️НБУ презентує власний погляд на систему миттєвих платежів;
▪️відбудеться опитування учасників платіжного ринку щодо основних підходів до проектування системи миттєвих платежів в Україні.
☝️Приєднуйтесь, буде цікаво!
🔺В Zoom: https://cutt.ly/4boZA4h
🔺На YouTube-каналі НБУ: https://cutt.ly/UbouUlE
Нагадаємо, що 28 – 29 квітня у Національному банку проходить експертний форум "Системи миттєвих платежів".
🇺🇦🇪🇺 Цей захід відбувається в межах реалізації проєкту ЄС Twinning "Посилення інституційної та регуляторної спроможності Національного банку України з метою імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС".
Під час першого дня участь у форумі взяло понад сто учасників, які представляють платіжний ринок України.
Спікери форуму детально розповіли про проєкт Європейського Союзу Twinning, а також представили:
▪️загальний огляд систем миттєвих платежів та їх ключових особливостей;
▪️досвід імплементації та функціонування систем миттєвих платежів у Польщі та Угорщині.
🖥️ 👀 Переглянути зустріч ви можете за посиланням: https://cutt.ly/0bouc2h
Подія проходить онлайн.
🟢 Програма другого дня форуму:
▪️ознайомлення учасників українського ринку з європейським досвідом, зокрема експерти з Литви представлять рішення миттєвих платежів, яке базується на схемі SCT Inst;
▪️НБУ презентує власний погляд на систему миттєвих платежів;
▪️відбудеться опитування учасників платіжного ринку щодо основних підходів до проектування системи миттєвих платежів в Україні.
☝️Приєднуйтесь, буде цікаво!
🔺В Zoom: https://cutt.ly/4boZA4h
🔺На YouTube-каналі НБУ: https://cutt.ly/UbouUlE
Нагадаємо, що 28 – 29 квітня у Національному банку проходить експертний форум "Системи миттєвих платежів".
🇺🇦🇪🇺 Цей захід відбувається в межах реалізації проєкту ЄС Twinning "Посилення інституційної та регуляторної спроможності Національного банку України з метою імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС".
Під час першого дня участь у форумі взяло понад сто учасників, які представляють платіжний ринок України.
Спікери форуму детально розповіли про проєкт Європейського Союзу Twinning, а також представили:
▪️загальний огляд систем миттєвих платежів та їх ключових особливостей;
▪️досвід імплементації та функціонування систем миттєвих платежів у Польщі та Угорщині.
🖥️ 👀 Переглянути зустріч ви можете за посиланням: https://cutt.ly/0bouc2h
#новиниНБУ
🟢 Банківський сектор зберігає прибутковість. Результати I кварталу 2021 року. 👉 10,9 млрд грн.
🟢 Банківський сектор зберігає прибутковість. Результати I кварталу 2021 року. 👉 10,9 млрд грн.
Національний банк України
Банківський сектор зберігає прибутковість – результати I кварталу
У січні – березні 2021 року банки отримали 10,9 млрд грн чистого прибутку. Це на 32% менше, ніж у аналогічному періоді минулого року, коли банківський сектор заробив понад 16 млрд грн, але істот...
#корисне
🟢 Чи може страховик не виконувати обов'язки перед клієнтом через тимчасово зупинену ліцензію?
⛔ Ні!
Застосовування заходів впливу НБУ до страховиків не звільняє від обов’язку виконувати зобов’язання перед клієнтами.
На жаль, ми отримали інформацію про випадки, коли страховики відмовляються виконувати свої зобов’язання перед клієнтами, мотивуючи це тим, що їхня ліцензія тимчасово зупинена НБУ.
Нагадаємо, Національний банк упродовж 2–23 квітня 2021 року розглянув складені акти щодо 50 страховиків та застосував до низки компаній заходи впливу за порушення фінансових нормативів та невиконання вимог законодавства.
📣 Захід впливу жодним чином не звільняє страховика від необхідності виконувати свої зобов’язань за вже укладеними договорами страхування та не припиняє їх дію. Йдеться, зокрема, й про обов’язок виплачувати страхові відшкодування за договорами "автоцивілки".
Тож, якщо ви чуєте таку відмову, значить компанія порушує ст. 526 Цивільного Кодексу України.
Відмова у виплаті страхового відшкодування, яка не ґрунтується на умовах договору або закону, є протиправною.
Детальне роз’яснення: https://cutt.ly/kbhLBrs
🟢 Чи може страховик не виконувати обов'язки перед клієнтом через тимчасово зупинену ліцензію?
⛔ Ні!
Застосовування заходів впливу НБУ до страховиків не звільняє від обов’язку виконувати зобов’язання перед клієнтами.
На жаль, ми отримали інформацію про випадки, коли страховики відмовляються виконувати свої зобов’язання перед клієнтами, мотивуючи це тим, що їхня ліцензія тимчасово зупинена НБУ.
Нагадаємо, Національний банк упродовж 2–23 квітня 2021 року розглянув складені акти щодо 50 страховиків та застосував до низки компаній заходи впливу за порушення фінансових нормативів та невиконання вимог законодавства.
📣 Захід впливу жодним чином не звільняє страховика від необхідності виконувати свої зобов’язань за вже укладеними договорами страхування та не припиняє їх дію. Йдеться, зокрема, й про обов’язок виплачувати страхові відшкодування за договорами "автоцивілки".
Тож, якщо ви чуєте таку відмову, значить компанія порушує ст. 526 Цивільного Кодексу України.
Відмова у виплаті страхового відшкодування, яка не ґрунтується на умовах договору або закону, є протиправною.
Детальне роз’яснення: https://cutt.ly/kbhLBrs
Частка #NPL знижується
✅ Результати I кварталу 2021 року.
⬇️ Станом на 1 квітня частка непрацюючих кредитів (NPL) в банках знизилася до 39,9% проти 41% на початку року: https://cutt.ly/YbjlmUT
⬇️ Частка NPL у державних банках скоротилася за квартал з 57,4% до 56,4%. Нагадаємо, що масштабну роботу з очищення портфелів вони розпочали у 2020 році, загалом списавши за рік 30,6 млрд в національній валюті та 3,1 млрд у доларовому еквіваленті в інвалюті зарезервованої заборгованості.
⬇️ Банки з іноземним капіталом також покращили свій результат: частка NPL скоротилася за квартал з 27,9% до 27,3%. При цьому найкращу динаміку показали банки іноземним капіталом без банків РФ – скорочення частки NPL з 13,3% до 11,5%.
⬇️ Банки з українським капіталом за І квартал скоротили частку непрацюючих кредитів з 14,6% до 13,2%.
🎯 Наша мета залишається незмінною – скоротити частку NPL у кредитному портфелі сектору нижче 20% до 2025 року.
✅ Результати I кварталу 2021 року.
⬇️ Станом на 1 квітня частка непрацюючих кредитів (NPL) в банках знизилася до 39,9% проти 41% на початку року: https://cutt.ly/YbjlmUT
⬇️ Частка NPL у державних банках скоротилася за квартал з 57,4% до 56,4%. Нагадаємо, що масштабну роботу з очищення портфелів вони розпочали у 2020 році, загалом списавши за рік 30,6 млрд в національній валюті та 3,1 млрд у доларовому еквіваленті в інвалюті зарезервованої заборгованості.
⬇️ Банки з іноземним капіталом також покращили свій результат: частка NPL скоротилася за квартал з 27,9% до 27,3%. При цьому найкращу динаміку показали банки іноземним капіталом без банків РФ – скорочення частки NPL з 13,3% до 11,5%.
⬇️ Банки з українським капіталом за І квартал скоротили частку непрацюючих кредитів з 14,6% до 13,2%.
🎯 Наша мета залишається незмінною – скоротити частку NPL у кредитному портфелі сектору нижче 20% до 2025 року.
#новиниНБУ
🟢 Запустили нову тематичну вебсторінку.
Вона повністю присвячена темі розкриття структур власності небанківськими фінустановами - нові вимоги НБУ.
https://promo.bank.gov.ua/transparent-nonbank-market/
✅ Сьогодні на ній розмішені:
▪️інформація про етапи розкриття структур власності, їхню гармонізацію з вимогами НБУ;
▪️приклади заповнення документів для учасників ринку;
▪️типові схеми приховування власників.
📍 З травня ми будемо постійно додавати оновлену інформацію про кількість небанківських фінустанов, які вже розкрили своїх власників та виправили недоліки у структурі.
Тож фактично у реальному часі можна буде спостерігати, як небанківський ринок складає свій своєрідний "тест на прозорість".
Більше про запуск сторінки – у новині: https://cutt.ly/8bmjFkv
🟢 Запустили нову тематичну вебсторінку.
Вона повністю присвячена темі розкриття структур власності небанківськими фінустановами - нові вимоги НБУ.
https://promo.bank.gov.ua/transparent-nonbank-market/
✅ Сьогодні на ній розмішені:
▪️інформація про етапи розкриття структур власності, їхню гармонізацію з вимогами НБУ;
▪️приклади заповнення документів для учасників ринку;
▪️типові схеми приховування власників.
📍 З травня ми будемо постійно додавати оновлену інформацію про кількість небанківських фінустанов, які вже розкрили своїх власників та виправили недоліки у структурі.
Тож фактично у реальному часі можна буде спостерігати, як небанківський ринок складає свій своєрідний "тест на прозорість".
Більше про запуск сторінки – у новині: https://cutt.ly/8bmjFkv
Національний банк України
Вся інформація про розкриття структур власності небанківськими фінансовими установами відтепер на спеціальній вебсторінці
Національний банк запустив спеціальну тематичну вебсторінку (лендинг), присвячену розкриттю реальних власників небанківських фінансових установ.
На вебсторінці зібрана детальна інформація про...
На вебсторінці зібрана детальна інформація про...
#новиниНБУ
🟢 Інформація про кредит від небанків. Які вимоги пропонує НБУ?
На громадське обговорення виноситься проєкт Положення, що містить вимоги до розкриття небанками інформації про послугу кредитування, зокрема мікрокредитування.
✅ Йдеться про дані, які фінустанови розміщують на сайтах, у рекламі, а також надаються клієнту під час користування споживчим кредитом.
Вимоги аналогічні до тих, які сьогодні вже виконують банки. Споживач повинен отримати повну та прозору інформацію про кредит, його вартість, мати змогу легко порівняти продукти різних фінустанов та зробити зважений вибір.
Тому у документі запропонований чіткий обов’язковий перелік даних, які клієнт бачитиме на сайті.
Це:
▪️повна назва та контактна інформація фінустанови,
▪️відомості про ліцензію на послугу з надання кредитів,
▪️істотні характеристики кредиту у стандартизованому форматі,
▪️калькулятор для розрахунку загальної вартості кредиту з урахуванням усіх витрат на додаткові й супутні послуги тощо.
Також особлива увага приділена рекламі кредитів, яка не повинна вводити споживача в оману.
☝️ Наприклад, недопустимо зазначати лише привабливу для споживача номінальну відсоткову ставку на рівні 0% чи 0,01%. Має бути вказана реальна річна процентна ставка, максимальна сума та строк кредиту. дозволяється не вказувати будь-які деталі про кредитний продукт, коли йдеться про іміджеву рекламу.
Деталі: https://cutt.ly/abWKWw3
🟢 Інформація про кредит від небанків. Які вимоги пропонує НБУ?
На громадське обговорення виноситься проєкт Положення, що містить вимоги до розкриття небанками інформації про послугу кредитування, зокрема мікрокредитування.
✅ Йдеться про дані, які фінустанови розміщують на сайтах, у рекламі, а також надаються клієнту під час користування споживчим кредитом.
Вимоги аналогічні до тих, які сьогодні вже виконують банки. Споживач повинен отримати повну та прозору інформацію про кредит, його вартість, мати змогу легко порівняти продукти різних фінустанов та зробити зважений вибір.
Тому у документі запропонований чіткий обов’язковий перелік даних, які клієнт бачитиме на сайті.
Це:
▪️повна назва та контактна інформація фінустанови,
▪️відомості про ліцензію на послугу з надання кредитів,
▪️істотні характеристики кредиту у стандартизованому форматі,
▪️калькулятор для розрахунку загальної вартості кредиту з урахуванням усіх витрат на додаткові й супутні послуги тощо.
Також особлива увага приділена рекламі кредитів, яка не повинна вводити споживача в оману.
☝️ Наприклад, недопустимо зазначати лише привабливу для споживача номінальну відсоткову ставку на рівні 0% чи 0,01%. Має бути вказана реальна річна процентна ставка, максимальна сума та строк кредиту. дозволяється не вказувати будь-які деталі про кредитний продукт, коли йдеться про іміджеву рекламу.
Деталі: https://cutt.ly/abWKWw3
Національний банк України
Національний банк планує запровадити вимоги до розкриття небанківськими фінустановами інформації щодо послуг із надання споживчого…
Національний банк пропонує до обговорення вимоги до розкриття небанківськими фінансовими установами повної інформації про послуги кредитування та їх повну вартість для клієнта. Це стосуєть...
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
НБУ розвиває зручні та безпечні способи безготівкових розрахунків. 👉 Саме такими є безконтактні платежі з QR-кодом.
Нагадаємо, що у лютому НБУ затвердив нову версію формату QR-коду та запровадив код старту платіжного застосунку. Тож сьогодні будь-який банк зможе інтегрувати нову опцію до власного мобільного додатка.
І ми вже маємо перший банк, що підтримує платежі з QR-кодами нового зразка. Це АТ "Альфа-Банк".
Очікуємо, що найближчим часом й інші банки забезпечать своїм клієнтам можливість зручних і безпечних платежів з використанням QR-кодів.
👀📱Як виглядає процес оплати з QR-кодом?
▪️Клієнт просто сканує смартфоном QR-код, розміщений на рахунку, після чого автоматично відкривається мобільний застосунок банку для оплати. Необхідно тільки підтвердити платіж.
▪️Якщо застосунок банку не може обробляти такий QR-код, клієнт буде переадресований на веб-сторінку з інформацією про банки, які реалізували цю опцію у своїх мобільних застосунках.
Нагадаємо, що у лютому НБУ затвердив нову версію формату QR-коду та запровадив код старту платіжного застосунку. Тож сьогодні будь-який банк зможе інтегрувати нову опцію до власного мобільного додатка.
І ми вже маємо перший банк, що підтримує платежі з QR-кодами нового зразка. Це АТ "Альфа-Банк".
Очікуємо, що найближчим часом й інші банки забезпечать своїм клієнтам можливість зручних і безпечних платежів з використанням QR-кодів.
👀📱Як виглядає процес оплати з QR-кодом?
▪️Клієнт просто сканує смартфоном QR-код, розміщений на рахунку, після чого автоматично відкривається мобільний застосунок банку для оплати. Необхідно тільки підтвердити платіж.
▪️Якщо застосунок банку не може обробляти такий QR-код, клієнт буде переадресований на веб-сторінку з інформацією про банки, які реалізували цю опцію у своїх мобільних застосунках.
#іпотека
Традиційні 5 пунктів про іпотеку за результатами опитування банків.
Цього разу дані за березень та за І квартал 2021 року.
1️⃣ Обсяг видачі кредитів у березні – 750 кредитів на загальну суму 577,4 млн. Це на 26% більше, ніж у лютому 2021 року, та майже в 2,5 рази, ніж у березні 2020 року.
2️⃣ Загалом у І кварталі 2021 року банки видали 1811 іпотечних кредитів на загальну суму майже 1,4 млрд грн. Якщо порівняти з І кварталом 2020 року, то це на 51% більше за кількістю договорів та більш ніж удвічі в грошовому вимірі.
3️⃣ Суттєво переважають іпотечні кредити на придбання житла на вторинному ринку: їхня частка у березні становила 87% за обсягом від усіх виданих кредитів. Обсяги видачі на вторинне житло зросли на 28%, на первинне – 15%.
4️⃣ Середні ставки іпотечного кредиту у березні майже не змінилася: 14,0% (у лютому – 13,9%) – на вторинному ринку, 17,4% (у лютому – 17,1%) – на первинному.
5️⃣ Середній розмір кредиту на купівлю житла продовжує зростати: 770 тис. грн у березні проти 742 тис. грн у лютому.
Традиційні 5 пунктів про іпотеку за результатами опитування банків.
Цього разу дані за березень та за І квартал 2021 року.
1️⃣ Обсяг видачі кредитів у березні – 750 кредитів на загальну суму 577,4 млн. Це на 26% більше, ніж у лютому 2021 року, та майже в 2,5 рази, ніж у березні 2020 року.
2️⃣ Загалом у І кварталі 2021 року банки видали 1811 іпотечних кредитів на загальну суму майже 1,4 млрд грн. Якщо порівняти з І кварталом 2020 року, то це на 51% більше за кількістю договорів та більш ніж удвічі в грошовому вимірі.
3️⃣ Суттєво переважають іпотечні кредити на придбання житла на вторинному ринку: їхня частка у березні становила 87% за обсягом від усіх виданих кредитів. Обсяги видачі на вторинне житло зросли на 28%, на первинне – 15%.
4️⃣ Середні ставки іпотечного кредиту у березні майже не змінилася: 14,0% (у лютому – 13,9%) – на вторинному ринку, 17,4% (у лютому – 17,1%) – на первинному.
5️⃣ Середній розмір кредиту на купівлю житла продовжує зростати: 770 тис. грн у березні проти 742 тис. грн у лютому.
#цікаве #запитанняпідписників
🟢 Що роблять з монетами, які вилучаються з обігу?
Вони відправляються на утилізацію. Це всі зношені монети або ті, які НБУ вирішив вилучити з обігу у зв’язку зі зміною монетного ряду.
Сьогодні, наприклад, монети номіналом 1, 2, 5 та 25 копійок вже перестали бути засобом платежу.
Утилізація проходить у Банкнотно-монетному дворі НБУ. На спеціальному обладнанні на монетах знищуються мотиви зображень, а брухт, що залишається в результаті, потім реалізується через аукціони. Після продажу метал переважно йде на переплавку. Як виглядають монети після такої обробки – бачите на фото.
Черговий такий аукціон відбудеться 21 травня 2021 року (https://cutt.ly/cbTtrGy). Він проходить на zakupki.prom.ua.
Цього разу на продаж йде 45,8 тон монет номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок. Така вага зібралася упродовж 2020–2021 рр.
🟢 Що роблять з монетами, які вилучаються з обігу?
Вони відправляються на утилізацію. Це всі зношені монети або ті, які НБУ вирішив вилучити з обігу у зв’язку зі зміною монетного ряду.
Сьогодні, наприклад, монети номіналом 1, 2, 5 та 25 копійок вже перестали бути засобом платежу.
Утилізація проходить у Банкнотно-монетному дворі НБУ. На спеціальному обладнанні на монетах знищуються мотиви зображень, а брухт, що залишається в результаті, потім реалізується через аукціони. Після продажу метал переважно йде на переплавку. Як виглядають монети після такої обробки – бачите на фото.
Черговий такий аукціон відбудеться 21 травня 2021 року (https://cutt.ly/cbTtrGy). Він проходить на zakupki.prom.ua.
Цього разу на продаж йде 45,8 тон монет номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок. Така вага зібралася упродовж 2020–2021 рр.
Яких банкнот та монет найбільше в обігу? А яких – найменше?
☝️Про це і не тільки у оновленій статистиці.
553,8 млрд грн – стільки готівки перебувало в обігу в Україні станом на 1 квітня 2021 року.
З них банкнот – на 550,2 млрд грн (2,9 млрд шт.) та монет – на 3,5 млрд грн (13,6 млрд шт.).
⬇️ Це на 4,7 млрд грн або на 0,8% менше, ніж на початок цього року (станом на 01.01.2021 – 558,5 млрд грн).
Тож, як бачимо, традиційно на початку року готівка в обігу скорочується. На думку Національного банку, у подальшому – в міру послаблення невизначеності через коронавірус та карантинні обмеження – попит на готівку зменшуватиметься.
На одного українця припадало 70 шт. та 153 шт. розмінних і обігових монет, які є засобом платежу (01 квітня торік – 72 шт. та 149 шт. відповідно).
☝️Про це і не тільки у оновленій статистиці.
553,8 млрд грн – стільки готівки перебувало в обігу в Україні станом на 1 квітня 2021 року.
З них банкнот – на 550,2 млрд грн (2,9 млрд шт.) та монет – на 3,5 млрд грн (13,6 млрд шт.).
⬇️ Це на 4,7 млрд грн або на 0,8% менше, ніж на початок цього року (станом на 01.01.2021 – 558,5 млрд грн).
Тож, як бачимо, традиційно на початку року готівка в обігу скорочується. На думку Національного банку, у подальшому – в міру послаблення невизначеності через коронавірус та карантинні обмеження – попит на готівку зменшуватиметься.
На одного українця припадало 70 шт. та 153 шт. розмінних і обігових монет, які є засобом платежу (01 квітня торік – 72 шт. та 149 шт. відповідно).
#новиниНБУ
🟢 Квітневі зміни серед учасників фінринку.
⬇️ Упродовж цього місяця помітно скоротилася кількість небанків – з 2002 до 1971 компаній. Проте це сталося у першу чергу через виключення компаній без жодних ліцензій (28 компаній).
⬆️ Водночас до категорії новачків потрапили 12 фінкомпаній та дві лізингові.
Всі деталі тут 👇
🟢 Квітневі зміни серед учасників фінринку.
⬇️ Упродовж цього місяця помітно скоротилася кількість небанків – з 2002 до 1971 компаній. Проте це сталося у першу чергу через виключення компаній без жодних ліцензій (28 компаній).
⬆️ Водночас до категорії новачків потрапили 12 фінкомпаній та дві лізингові.
Всі деталі тут 👇
#інфляція
⬇ У квітні 2021 року споживча інфляція у річному вимірі сповільнилася до 8,4% – дані Держстату.
▪️Що визначало рух інфляції?
Насамперед – ліпша динаміка цін на сирі продукти харчування. Зокрема, продовжили дешевшати овочі борщового набору та цитрусові, а зростання цін на молоко та гречку уповільнилося.
Натомість зберігалася світова тенденція до подорожчання палива. Стійкий споживчий попит та зростання виробничих витрат бізнесу також тиснули на вартість послуг та окремих товарів.
▪️Як зростатимуть ціни надалі?
Упродовж наступних місяців інфляційний тиск залишатиметься відчутним. Це буде пов'язано як з високими світовими цінами на енергоносії та продовольство, так і збереженням стійкого споживчого попиту.
☝️Утім, восени ситуація зміниться. Інфляція почне знижуватися і повернеться до цільового діапазону 5% ± 1 в.п. вже у першому півріччі 2022 року. Цьому, зокрема, сприятимуть надходження на ринки нового врожаю, а також останні рішення Правління Національного банку про підвищення облікової ставки.
Детальний коментар НБУ щодо інфляції в квітні https://cutt.ly/fbSIakv
⬇ У квітні 2021 року споживча інфляція у річному вимірі сповільнилася до 8,4% – дані Держстату.
▪️Що визначало рух інфляції?
Насамперед – ліпша динаміка цін на сирі продукти харчування. Зокрема, продовжили дешевшати овочі борщового набору та цитрусові, а зростання цін на молоко та гречку уповільнилося.
Натомість зберігалася світова тенденція до подорожчання палива. Стійкий споживчий попит та зростання виробничих витрат бізнесу також тиснули на вартість послуг та окремих товарів.
▪️Як зростатимуть ціни надалі?
Упродовж наступних місяців інфляційний тиск залишатиметься відчутним. Це буде пов'язано як з високими світовими цінами на енергоносії та продовольство, так і збереженням стійкого споживчого попиту.
☝️Утім, восени ситуація зміниться. Інфляція почне знижуватися і повернеться до цільового діапазону 5% ± 1 в.п. вже у першому півріччі 2022 року. Цьому, зокрема, сприятимуть надходження на ринки нового врожаю, а також останні рішення Правління Національного банку про підвищення облікової ставки.
Детальний коментар НБУ щодо інфляції в квітні https://cutt.ly/fbSIakv
Національний банк України
Коментар Національного банку щодо рівня інфляції в квітні 2021 року
У квітні 2021 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 8,4% (з 8,5% у березні). У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики ...
#корисне
🟢 Топ порад, як перевірити, чи банкноти справжні.
Сьогодні НБУ розповів про рівень підроблення банкнот у 2020 році.
☝️Спойлер: він залишається стабільно низьким.
👀 Зазвичай зловмисники розраховують на неуважність громадян. Тому важливо знати й використовувати щонайменше такі три правила самостійної перевірки банкноти.
1️⃣ На дотик. Ви відчуєте цупкий та щільний банкнотний папір, а також рельєфність окремих зображень з лицьового боку. Вони наявні завдяки спеціальному виду друку.
2️⃣ Проти світла. Перевіряємо:
▪️водяні знаки (зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака гривні);
▪️наскрізний елемент (суміщене зображення) – фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу, що виконано з лицьового та зворотного боків. При розгляді банкноти проти світла воно стає цілісним без розривів та зсувів.
▪️повністю занурену в товщу паперу захисну стрічку. Якщо дивитися на неї проти світла зі збільшувальним склом, ви побачите в прямому та перевернутому вигляді зображення цифрового позначення номіналу, написів "ГРН" та малого Державного Герба України (тризуб).
3️⃣ При зміні кута нахилу банкноти. Бачимо:
▪️зображення, що виконані оптично-змінними фарбами, які змінюють колір при розгляданні банкноти під різними кутами зору (на банкнотах середніх та високих номіналів зразка 2003-2007 років і нових банкнотах номіналом 20, 50 гривень зразка 2018 та 2019 років відповідно) і мають кінетичний ефект (елемент SPARK міститься на банкнотах номіналом 100, 200, 500 та 1000 гривень зразка 2014–2019 років);
▪️"віконну" (частково введена в товщу паперу) полімерну захисну стрічку (наприклад, на банкнотах номіналом 200 гривень зразка 2019 року – синього, номіналом 500 гривень зразка 2015 року – темно-сірого). Вона містить зображення цифрового позначення номіналу банкноти та графічного знака гривні (у банкнот номіналом 100 – 500 грн), зображення малого Державного Герба України (у банкноти – 1000 грн – пурпурного кольору) і має яскраво виражений кінетичний ефект (при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки);
▪️латентне зображення цифрового позначення номіналу, що видиме підчас розгляданні банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом (темні на світлому фоні при розгляданні банкноти з довгої сторони, світлі та темному фоні – з короткої сторони).
🔍 Як наші фахівці перевіряли підроблені 200 грн дивіться тут: https://www.youtube.com/watch?v=pwV4DsKnPio
🟢 Топ порад, як перевірити, чи банкноти справжні.
Сьогодні НБУ розповів про рівень підроблення банкнот у 2020 році.
☝️Спойлер: він залишається стабільно низьким.
👀 Зазвичай зловмисники розраховують на неуважність громадян. Тому важливо знати й використовувати щонайменше такі три правила самостійної перевірки банкноти.
1️⃣ На дотик. Ви відчуєте цупкий та щільний банкнотний папір, а також рельєфність окремих зображень з лицьового боку. Вони наявні завдяки спеціальному виду друку.
2️⃣ Проти світла. Перевіряємо:
▪️водяні знаки (зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака гривні);
▪️наскрізний елемент (суміщене зображення) – фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу, що виконано з лицьового та зворотного боків. При розгляді банкноти проти світла воно стає цілісним без розривів та зсувів.
▪️повністю занурену в товщу паперу захисну стрічку. Якщо дивитися на неї проти світла зі збільшувальним склом, ви побачите в прямому та перевернутому вигляді зображення цифрового позначення номіналу, написів "ГРН" та малого Державного Герба України (тризуб).
3️⃣ При зміні кута нахилу банкноти. Бачимо:
▪️зображення, що виконані оптично-змінними фарбами, які змінюють колір при розгляданні банкноти під різними кутами зору (на банкнотах середніх та високих номіналів зразка 2003-2007 років і нових банкнотах номіналом 20, 50 гривень зразка 2018 та 2019 років відповідно) і мають кінетичний ефект (елемент SPARK міститься на банкнотах номіналом 100, 200, 500 та 1000 гривень зразка 2014–2019 років);
▪️"віконну" (частково введена в товщу паперу) полімерну захисну стрічку (наприклад, на банкнотах номіналом 200 гривень зразка 2019 року – синього, номіналом 500 гривень зразка 2015 року – темно-сірого). Вона містить зображення цифрового позначення номіналу банкноти та графічного знака гривні (у банкнот номіналом 100 – 500 грн), зображення малого Державного Герба України (у банкноти – 1000 грн – пурпурного кольору) і має яскраво виражений кінетичний ефект (при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки);
▪️латентне зображення цифрового позначення номіналу, що видиме підчас розгляданні банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом (темні на світлому фоні при розгляданні банкноти з довгої сторони, світлі та темному фоні – з короткої сторони).
🔍 Як наші фахівці перевіряли підроблені 200 грн дивіться тут: https://www.youtube.com/watch?v=pwV4DsKnPio
