📣 Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
Під час заходу буде оголошене рішення щодо облікової ставки, а також презентовано оновлений макроекономічний прогноз НБУ.
➡️ Пресбрифінг транслюватиметься у прямому ефірі.
Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Під час заходу буде оголошене рішення щодо облікової ставки, а також презентовано оновлений макроекономічний прогноз НБУ.
➡️ Пресбрифінг транслюватиметься у прямому ефірі.
Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
⚡️Облікову ставку знижено до 13,5% з 26 квітня 2024 року
Таке рішення Правління НБУ враховує:
▪️послаблення фактичного та очікуваного цінового тиску;
▪️зниження ризиків для надходження міжнародної фінансової підтримки;
▪️необхідність підтримати розвиток кредитування та відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності.
📉 Упродовж I кварталу 2024 року споживча інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ. В березні вона знизилася до 3,2% р/р. Як і раніше, НБУ прогнозує помірне пришвидшення інфляції цьогоріч: за оновленим поліпшеним прогнозом – до 8,2%.
🌐 У березні Україна отримала від міжнародних партнерів близько 9 млрд дол. США, у квітні надійшов другий транш від ЄС обсягом 1,5 млрд євро. Крім того, маємо позитивні новини зі США про ухвалення пакета військової та фінансової допомоги. Ураховуючи це, Україна може розраховувати на 38 млрд дол. США зовнішньої бюджетної допомоги цього року.
🇺🇦 Триває реалізація заходів з посилення спроможності України до самозабезпечення. Уряд зміцнює власну ресурсну базу та нарощує залучення на внутрішньому ринку. НБУ вдосконалює заходи валютного контролю. Разом із налагодженням ритмічності зовнішньої допомоги це дасть змогу профінансувати заплановані видатки бюджету та підтримувати контрольовану ситуацію на валютному ринку.
Дохідність банківських депозитів та ОВДП, попри очікуване поступове зниження, перевищує інфляцію. Помірне зниження облікової ставки не має зашкодити збереженню інтересу до заощаджень у гривні, адже вони й надалі забезпечуватимуть захист заощаджень від інфляційного знецінення.
⬇️ Разом зі зниженням облікової ставки на 1 в. п. зменшуються ставки за депозитними сертифікатами овернайт та тримісячними депозитними сертифікатами – до 13,5% та 16,5 % відповідно.
Ставки за кредитами рефінансування Національний банк знижує суттєвіше, на 2 в. п. – до 17,5%.
☝️ Крім того, враховуючи достатньо комфортний рівень міжнародних резервів, контрольовану ситуацію на валютному ринку та очікування щодо подальшого надходження міжнародної допомоги, НБУ передбачає в найближчі тижні низку кроків з валютної лібералізації.
Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає зниження облікової ставки до 13% у поточному році. НБУ адаптуватиме монетарну політику в разі істотних змін у балансі ризиків.
🔗 Детальніше – у нашому релізі.
Таке рішення Правління НБУ враховує:
▪️послаблення фактичного та очікуваного цінового тиску;
▪️зниження ризиків для надходження міжнародної фінансової підтримки;
▪️необхідність підтримати розвиток кредитування та відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності.
📉 Упродовж I кварталу 2024 року споживча інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ. В березні вона знизилася до 3,2% р/р. Як і раніше, НБУ прогнозує помірне пришвидшення інфляції цьогоріч: за оновленим поліпшеним прогнозом – до 8,2%.
🌐 У березні Україна отримала від міжнародних партнерів близько 9 млрд дол. США, у квітні надійшов другий транш від ЄС обсягом 1,5 млрд євро. Крім того, маємо позитивні новини зі США про ухвалення пакета військової та фінансової допомоги. Ураховуючи це, Україна може розраховувати на 38 млрд дол. США зовнішньої бюджетної допомоги цього року.
🇺🇦 Триває реалізація заходів з посилення спроможності України до самозабезпечення. Уряд зміцнює власну ресурсну базу та нарощує залучення на внутрішньому ринку. НБУ вдосконалює заходи валютного контролю. Разом із налагодженням ритмічності зовнішньої допомоги це дасть змогу профінансувати заплановані видатки бюджету та підтримувати контрольовану ситуацію на валютному ринку.
Дохідність банківських депозитів та ОВДП, попри очікуване поступове зниження, перевищує інфляцію. Помірне зниження облікової ставки не має зашкодити збереженню інтересу до заощаджень у гривні, адже вони й надалі забезпечуватимуть захист заощаджень від інфляційного знецінення.
⬇️ Разом зі зниженням облікової ставки на 1 в. п. зменшуються ставки за депозитними сертифікатами овернайт та тримісячними депозитними сертифікатами – до 13,5% та 16,5 % відповідно.
Ставки за кредитами рефінансування Національний банк знижує суттєвіше, на 2 в. п. – до 17,5%.
☝️ Крім того, враховуючи достатньо комфортний рівень міжнародних резервів, контрольовану ситуацію на валютному ринку та очікування щодо подальшого надходження міжнародної допомоги, НБУ передбачає в найближчі тижні низку кроків з валютної лібералізації.
Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає зниження облікової ставки до 13% у поточному році. НБУ адаптуватиме монетарну політику в разі істотних змін у балансі ризиків.
🔗 Детальніше – у нашому релізі.
🌱 Оновлений макропрогноз на 2024 – 2026 роки.
Ключові цифри оприлюднені сьогодні під час пресбрифінгу з монетарних рішень.
Що важливо знати про економічні події в найближчі роки?
1️⃣ Інфляція помірно прискориться, а надалі закріпиться в цільовому діапазоні 5% ± 1 в. п. НБУ, як і раніше, прогнозує помірне пришвидшення інфляції у 2024 році – до 8,2%. Однак уже наприкінці 2025 року вона сповільниться до 6%, а у 2026 – до 5%. Цьому сприятимуть поступова нормалізація умов для функціонування економіки, послаблення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика НБУ.
2️⃣ Відновлення економіки триватиме, хоча буде стриманим. У І кварталі 2024 року, за оцінками НБУ, зростання реального ВВП було слабшим, ніж очікувалося. Вплинули стримані бюджетні видатки в умовах невизначеності з надходженням зовнішнього фінансування, й додатково наслідки блокади західного кордону. Прогноз зростання ВВП дещо погіршено через наслідки масштабних атак росії на енергетичну інфраструктуру України.
Очікується, що економіка зросте на 3% у 2024 році та на 4,5-5% у 2025-2026 роках.
3️⃣ У 2024 році Україна розраховує отримати 38 млрд дол. США зовнішньої бюджетної допомоги. Завдяки цьому міжнародні резерви залишатимуться на високому рівні. Наразі їх обсяг – близько 44 млрд дол. США. Завдяки підтримці партнерів та посиленню стійкості державних фінансів буде змога й надалі забезпечувати макрофінансову стабільність, необхідну для сталого відновлення економіки.
4️⃣ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається тривалість та інтенсивність війни. Суттєво послабився ризик недостатності міжнародного фінансування в цьому році, однак ризики ритмічності його надходження зберігаються.
5️⃣ Водночас можуть реалізуватися й позитивні сценарії, наприклад, розширення експортних можливостей, передавання Україні коштів від знерухомлених російських активів, пришвидшення євроінтеграційних процесів, реалізація масштабної програми відновлення України.
Більше подробиць – у релізі.
Нагадаємо, що за тиждень буде опубліковано детальний Інфляційний звіт НБУ.
Ключові цифри оприлюднені сьогодні під час пресбрифінгу з монетарних рішень.
Що важливо знати про економічні події в найближчі роки?
1️⃣ Інфляція помірно прискориться, а надалі закріпиться в цільовому діапазоні 5% ± 1 в. п. НБУ, як і раніше, прогнозує помірне пришвидшення інфляції у 2024 році – до 8,2%. Однак уже наприкінці 2025 року вона сповільниться до 6%, а у 2026 – до 5%. Цьому сприятимуть поступова нормалізація умов для функціонування економіки, послаблення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика НБУ.
2️⃣ Відновлення економіки триватиме, хоча буде стриманим. У І кварталі 2024 року, за оцінками НБУ, зростання реального ВВП було слабшим, ніж очікувалося. Вплинули стримані бюджетні видатки в умовах невизначеності з надходженням зовнішнього фінансування, й додатково наслідки блокади західного кордону. Прогноз зростання ВВП дещо погіршено через наслідки масштабних атак росії на енергетичну інфраструктуру України.
Очікується, що економіка зросте на 3% у 2024 році та на 4,5-5% у 2025-2026 роках.
3️⃣ У 2024 році Україна розраховує отримати 38 млрд дол. США зовнішньої бюджетної допомоги. Завдяки цьому міжнародні резерви залишатимуться на високому рівні. Наразі їх обсяг – близько 44 млрд дол. США. Завдяки підтримці партнерів та посиленню стійкості державних фінансів буде змога й надалі забезпечувати макрофінансову стабільність, необхідну для сталого відновлення економіки.
4️⃣ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається тривалість та інтенсивність війни. Суттєво послабився ризик недостатності міжнародного фінансування в цьому році, однак ризики ритмічності його надходження зберігаються.
5️⃣ Водночас можуть реалізуватися й позитивні сценарії, наприклад, розширення експортних можливостей, передавання Україні коштів від знерухомлених російських активів, пришвидшення євроінтеграційних процесів, реалізація масштабної програми відновлення України.
Більше подробиць – у релізі.
Нагадаємо, що за тиждень буде опубліковано детальний Інфляційний звіт НБУ.
Сьогодні, в 38-му річницю Чорнобильської катастрофи, НБУ вводить в обіг пам’ятну монету "Чорнобиль. Відродження. Лелека чорний".
Це – четверта монета з серії, присвяченої відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника.
🟢 Чому лелека?
Лелека чорний – рідкісний птах, який став одним із своєрідних символів відродження життя в Чорнобильській зоні.
Це один із двох видів лелек, що зустрічається у фауні України. Оселяється переважно біля лісових озер чи лісових боліт. На відміну від білого лелеки, цей птах – дуже обережний та намагається уникати людей, тому представників його виду побачити можна дуже рідко.
Лелека чорний занесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку, охороняється Бернською і Боннською конвенціями.
Наразі його популяція на території Чорнобильського заповідника зростає. Це свідчить про відновлення екосистеми регіону, та про те, що заповідник стає осередком біорізноманіття навіть в умовах радіаційного забруднення.
🟢 Як виглядає монета?
На реверсі монети на тлі пейзажу зображено лелеку чорного, над яким угорі – пташенята в гнізді.
На аверсі – в центрі розміщено символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: стилізований міжнародний знак “Радіаційна загроза”, оповитий листям, навколо якого тварини, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, зокрема лелеки чорного, коня Пржевальського, рисі, зубра, лося та бурого ведмедя.
Номінал пам’ятної монети – 5 грн. Вона виготовлена з нейзильберу. Тираж – 40 000 шт. (у тому числі 20 000 шт. у сувенірному пакованні).
💳 Придбати її можна буде вже відсьогодні з 10:00 в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.
➡️ Крім того, монети поступово реалізовуватимуться і банками-дистриб’юторами (АТ АБ "УКРГАЗБАНК", АТ "АБ "РАДАБАНК", АТ "ТАСКОМБАНК", АТ КБ "ПриватБанк") – у міру їх відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ. Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу монет дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.
Це – четверта монета з серії, присвяченої відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника.
🟢 Чому лелека?
Лелека чорний – рідкісний птах, який став одним із своєрідних символів відродження життя в Чорнобильській зоні.
Це один із двох видів лелек, що зустрічається у фауні України. Оселяється переважно біля лісових озер чи лісових боліт. На відміну від білого лелеки, цей птах – дуже обережний та намагається уникати людей, тому представників його виду побачити можна дуже рідко.
Лелека чорний занесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку, охороняється Бернською і Боннською конвенціями.
Наразі його популяція на території Чорнобильського заповідника зростає. Це свідчить про відновлення екосистеми регіону, та про те, що заповідник стає осередком біорізноманіття навіть в умовах радіаційного забруднення.
🟢 Як виглядає монета?
На реверсі монети на тлі пейзажу зображено лелеку чорного, над яким угорі – пташенята в гнізді.
На аверсі – в центрі розміщено символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: стилізований міжнародний знак “Радіаційна загроза”, оповитий листям, навколо якого тварини, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, зокрема лелеки чорного, коня Пржевальського, рисі, зубра, лося та бурого ведмедя.
Номінал пам’ятної монети – 5 грн. Вона виготовлена з нейзильберу. Тираж – 40 000 шт. (у тому числі 20 000 шт. у сувенірному пакованні).
💳 Придбати її можна буде вже відсьогодні з 10:00 в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.
➡️ Крім того, монети поступово реалізовуватимуться і банками-дистриб’юторами (АТ АБ "УКРГАЗБАНК", АТ "АБ "РАДАБАНК", АТ "ТАСКОМБАНК", АТ КБ "ПриватБанк") – у міру їх відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ. Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу монет дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.
Національний банк перерахував до Державного бюджету України 38,64 млрд грн зі свого прибутку за минулий рік.
"Ці кошти посилять спроможності нашої країни та підтримають бюджет війни", – прокоментував Голова НБУ Андрій Пишний.
26 квітня Рада Національного банку затвердила Консолідовану фінансову звітність регулятора за 2023 рік. За підсумками року прибуток до розподілу НБУ становить 76,6 млрд грн.
Ця сума традиційно, відповідно до ЗУ "Про Національний банк України", частково спрямовується до Держбюджету, а частково – в загальні резерви Національного банку.
ℹ️ Детальніше про Консолідовану фінансову звітність за 2023 рік та прибуток до розподілу.
"Ці кошти посилять спроможності нашої країни та підтримають бюджет війни", – прокоментував Голова НБУ Андрій Пишний.
26 квітня Рада Національного банку затвердила Консолідовану фінансову звітність регулятора за 2023 рік. За підсумками року прибуток до розподілу НБУ становить 76,6 млрд грн.
Ця сума традиційно, відповідно до ЗУ "Про Національний банк України", частково спрямовується до Держбюджету, а частково – в загальні резерви Національного банку.
ℹ️ Детальніше про Консолідовану фінансову звітність за 2023 рік та прибуток до розподілу.
#ГолосНБУ
Облікова ставка, оновлений макропрогноз, фінансова інклюзія та ШІ у кредитуванні – розповідаємо про теми, які цього тижня коментували спікери НБУ.
🚩 Чому НБУ знизив облікову ставку до 13,5% та що відбуватиметься в економіці країни? Голова НБУ у промові під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики розповів про причини зниження ставки та оновлений макропрогноз.
🚩 Штучний інтелект, посилення конкуренції та зміна ландшафту ринку – ключові рушії розвитку роздрібного кредитування. Про перспективи цього напряму для банків і небанківських фінустанов розповіли перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова та директор Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
🚩 Як банківський сектор упроваджуватиме фінансову інклюзію? Найважливіші завдання озвучив Голова НБУ Андрій Пишний під час виступу на форумі "Моя Безбар’єрність".
🚩 Детальніше про ключові передумови для пожвавлення ринкового кредитування за підсумками 2023 року розповіла директор Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
Облікова ставка, оновлений макропрогноз, фінансова інклюзія та ШІ у кредитуванні – розповідаємо про теми, які цього тижня коментували спікери НБУ.
🚩 Чому НБУ знизив облікову ставку до 13,5% та що відбуватиметься в економіці країни? Голова НБУ у промові під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики розповів про причини зниження ставки та оновлений макропрогноз.
🚩 Штучний інтелект, посилення конкуренції та зміна ландшафту ринку – ключові рушії розвитку роздрібного кредитування. Про перспективи цього напряму для банків і небанківських фінустанов розповіли перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова та директор Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
🚩 Як банківський сектор упроваджуватиме фінансову інклюзію? Найважливіші завдання озвучив Голова НБУ Андрій Пишний під час виступу на форумі "Моя Безбар’єрність".
🚩 Детальніше про ключові передумови для пожвавлення ринкового кредитування за підсумками 2023 року розповіла директор Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
🗓️Цього року на початку травня маємо кілька святкових та пам’ятних днів:
▪️1 травня (середа) – День праці;
▪️5 травня (неділя) – Великдень;
▪️8 травня (середа) – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років.
❓Як працюватимуть СЕП та банки в ці дні?
По-перше, система електронних платежів Національного банку (СЕП) вже понад рік працює в режимі 24/7/365. Усі банки України підключені до системи та мають можливість здійснювати платежі клієнтів цілодобово та без вихідних, ураховуючи власні потреби та потреби своїх клієнтів.
По-друге, в період дії воєнного стану в Україні тимчасово призупинена дія окремих норм законодавства про працю. Зокрема, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає, що скасовуються святкові й неробочі дні, у тому числі не переноситься вихідний день на наступний після святкового, якщо той припадає на суботу чи неділю.
✅ Отже, 1, 6 та 8 травня будуть звичайними робочими днями для фінансової системи.
▪️1 травня (середа) – День праці;
▪️5 травня (неділя) – Великдень;
▪️8 травня (середа) – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років.
❓Як працюватимуть СЕП та банки в ці дні?
По-перше, система електронних платежів Національного банку (СЕП) вже понад рік працює в режимі 24/7/365. Усі банки України підключені до системи та мають можливість здійснювати платежі клієнтів цілодобово та без вихідних, ураховуючи власні потреби та потреби своїх клієнтів.
По-друге, в період дії воєнного стану в Україні тимчасово призупинена дія окремих норм законодавства про працю. Зокрема, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає, що скасовуються святкові й неробочі дні, у тому числі не переноситься вихідний день на наступний після святкового, якщо той припадає на суботу чи неділю.
✅ Отже, 1, 6 та 8 травня будуть звичайними робочими днями для фінансової системи.
🤝 Національний банк тримає зв’язок з бізнесом.
Минулого тижня відбулась чергова зустріч з керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.
Зокрема, були присутні представники 106 підприємств майже всіх видів діяльності та регіонів України
✅ Під час онлайн-зустрічі детально обговорили:
▪️поточний стан економіки;
▪️оновлений макроекономічний прогноз НБУ;
▪️пом'якшення валютних обмежень;
▪️стійкість банківської системи та розвиток кредитування.
Також представники Національного банку відповіли на запитання бізнес-спільноти, які стосувалися особливостей наявних валютних обмежень та новел фінансового моніторингу.
☝️Долучатися до онлайн-опитувань можна в мобільному застосунку "Щомісячні опитування підприємств". Завантажити його можна на Google Play та Apple Store.
➡️ Детальніше про зустріч з бізнесом.
Минулого тижня відбулась чергова зустріч з керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.
Зокрема, були присутні представники 106 підприємств майже всіх видів діяльності та регіонів України
✅ Під час онлайн-зустрічі детально обговорили:
▪️поточний стан економіки;
▪️оновлений макроекономічний прогноз НБУ;
▪️пом'якшення валютних обмежень;
▪️стійкість банківської системи та розвиток кредитування.
Також представники Національного банку відповіли на запитання бізнес-спільноти, які стосувалися особливостей наявних валютних обмежень та новел фінансового моніторингу.
☝️Долучатися до онлайн-опитувань можна в мобільному застосунку "Щомісячні опитування підприємств". Завантажити його можна на Google Play та Apple Store.
➡️ Детальніше про зустріч з бізнесом.
☝️Оновлення на сайті НБУ!
Відсьогодні розділ "Фінансові ринки" доповнений новими показниками роботи ринку облігацій внутрішньої державної позики.
📊 Нова статистична інформація дає змогу проаналізувати операції, які проводяться з ОВДП на вторинному ринку, за окремими характеристиками:
▪️валютою випуску;
▪️типами правочинів;
▪️строком обігу цінних паперів.
Інформація представлена у формі графіків, тож можна візуально простежити динаміку роботи ринку ОВДП за будь-який період часу в межах останніх п'яти років.
До того ж необхідні дані можна завантажити в зручному форматі українською та англійською мовами.
ℹ️ Детальніше про оновлення на сайті – за посиланням.
👉 Переглянути оновлений розділ.
Відсьогодні розділ "Фінансові ринки" доповнений новими показниками роботи ринку облігацій внутрішньої державної позики.
📊 Нова статистична інформація дає змогу проаналізувати операції, які проводяться з ОВДП на вторинному ринку, за окремими характеристиками:
▪️валютою випуску;
▪️типами правочинів;
▪️строком обігу цінних паперів.
Інформація представлена у формі графіків, тож можна візуально простежити динаміку роботи ринку ОВДП за будь-який період часу в межах останніх п'яти років.
До того ж необхідні дані можна завантажити в зручному форматі українською та англійською мовами.
ℹ️ Детальніше про оновлення на сайті – за посиланням.
👉 Переглянути оновлений розділ.
📊 У квітні бізнес другий місяць поспіль позитивно оцінив поточні результати своєї діяльності.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності.
⬆️ У квітні 2024 року ІОДА зріс до 52.3 з 52.0 у березні.
Позитивним настроям респондентів усіх секторів сприяли:
▪️оптимістичні прогнози щодо міжнародного фінансування;
▪️налагодження логістичних ланцюгів;
▪️сезонне пожвавлення бізнесу;
▪️збільшення внутрішнього попиту;
▪️уповільнення темпів інфляції.
Водночас стримуючими чинниками залишаються пошкодження енергетичних об’єктів, збільшення витрат на логістику й оплату праці та брак кваліфікованих кадрів.
Розповідаємо детальніше про очікування бізнесу 👇
🟢 Підприємства будівництва продемонстрували найоптимістичніші очікування щодо економічних результатів своєї діяльності, зважаючи на бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури, збільшення внутрішнього попиту та сприятливі погодні умови: секторальний індекс у квітні становив 53.4 (у березні – 53.5).
🟢 Підприємства сфери послуг поліпшили очікування завдяки сезонному пожвавленню споживчого попиту, розширенню морського коридору та сповільненню темпів інфляції: секторальний індекс зріс до 53.1 (у березні – 50.6).
🟢 Підприємства торгівлі дещо послабили позитивні оцінки щодо своєї ділової активності, враховуючи негативний вплив від збільшення логістичних витрат через блокування західного кордону: секторальний індекс – 51.8 (у березні – 55.1).
🟢 Підприємства промисловості зберегли позитивні оцінки завдяки налагодженню логістичних ланцюгів, сталому споживчому попиту та сповільненню інфляції: секторальний індекс – 51.7 (у березні – 51.0).
Підприємства всіх секторів, що беруть участь в опитуванні, очікували на подальше здорожчання власної продукції / послуг.
Ситуація на ринку праці залишається нестійкою. Незначне збільшення загальної кількості працівників очікували опитані представники сфери будівництва, водночас респонденти сфери торгівлі погіршили свої оцінки та разом з іншими секторами прогнозували незначне скорочення персоналу.
📌 Більше інформації про результати опитування.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності.
⬆️ У квітні 2024 року ІОДА зріс до 52.3 з 52.0 у березні.
Позитивним настроям респондентів усіх секторів сприяли:
▪️оптимістичні прогнози щодо міжнародного фінансування;
▪️налагодження логістичних ланцюгів;
▪️сезонне пожвавлення бізнесу;
▪️збільшення внутрішнього попиту;
▪️уповільнення темпів інфляції.
Водночас стримуючими чинниками залишаються пошкодження енергетичних об’єктів, збільшення витрат на логістику й оплату праці та брак кваліфікованих кадрів.
Розповідаємо детальніше про очікування бізнесу 👇
🟢 Підприємства будівництва продемонстрували найоптимістичніші очікування щодо економічних результатів своєї діяльності, зважаючи на бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури, збільшення внутрішнього попиту та сприятливі погодні умови: секторальний індекс у квітні становив 53.4 (у березні – 53.5).
🟢 Підприємства сфери послуг поліпшили очікування завдяки сезонному пожвавленню споживчого попиту, розширенню морського коридору та сповільненню темпів інфляції: секторальний індекс зріс до 53.1 (у березні – 50.6).
🟢 Підприємства торгівлі дещо послабили позитивні оцінки щодо своєї ділової активності, враховуючи негативний вплив від збільшення логістичних витрат через блокування західного кордону: секторальний індекс – 51.8 (у березні – 55.1).
🟢 Підприємства промисловості зберегли позитивні оцінки завдяки налагодженню логістичних ланцюгів, сталому споживчому попиту та сповільненню інфляції: секторальний індекс – 51.7 (у березні – 51.0).
Підприємства всіх секторів, що беруть участь в опитуванні, очікували на подальше здорожчання власної продукції / послуг.
Ситуація на ринку праці залишається нестійкою. Незначне збільшення загальної кількості працівників очікували опитані представники сфери будівництва, водночас респонденти сфери торгівлі погіршили свої оцінки та разом з іншими секторами прогнозували незначне скорочення персоналу.
📌 Більше інформації про результати опитування.
⬇️ Частка непрацюючих кредитів у банках за І квартал скоротилася до 36.1%.
Це на 1,3 в. п. нижче показника на 1 січня 2024 року.
Загалом обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 2 млрд грн – до 420,3 млрд грн.
☝️Ключовий фактор скорочення частки NPL – зростання працюючого кредитного портфеля. Протягом І кварталу він зріс на 34,6 млрд грн (на 3,1%).
Витрати банків на відрахування в резерви під кредити залишаються низькими.
📌 Детальніше – за посиланням.
Це на 1,3 в. п. нижче показника на 1 січня 2024 року.
Загалом обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 2 млрд грн – до 420,3 млрд грн.
☝️Ключовий фактор скорочення частки NPL – зростання працюючого кредитного портфеля. Протягом І кварталу він зріс на 34,6 млрд грн (на 3,1%).
Витрати банків на відрахування в резерви під кредити залишаються низькими.
📌 Детальніше – за посиланням.
📰 У свіжому журналі NV вийшла колонка Голови НБУ Андрія Пишного. Вона про:
➡️ виклики євроінтеграції, зокрема для фінансової та монетарної сфер;
➡️ зміни, що чекають на сам Європейський союз із приєднанням України.
❓️Чому наша держава зробить його сильнішим, читайте в колонці.
➡️ виклики євроінтеграції, зокрема для фінансової та монетарної сфер;
➡️ зміни, що чекають на сам Європейський союз із приєднанням України.
❓️Чому наша держава зробить його сильнішим, читайте в колонці.
NV
Євроінтеграція України: виклики та перспективи
Наскільки завдання України доєднатися до Євросоюзу реалістичне
🟢 Про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, станом на 1 травня.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить понад 738 млн грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 303 млн грн. А всього з початку війни – понад 36 млрд грн в еквіваленті.
На потреби оборони зі спецрахунку з початку війни перераховано понад 35,5 млрд грн, у квітні 2024 року – понад 1 млрд грн.
👉 Підтримати сили оборони
📌 Детальніше – за посиланням.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить понад 738 млн грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 303 млн грн. А всього з початку війни – понад 36 млрд грн в еквіваленті.
На потреби оборони зі спецрахунку з початку війни перераховано понад 35,5 млрд грн, у квітні 2024 року – понад 1 млрд грн.
👉 Підтримати сили оборони
📌 Детальніше – за посиланням.
▪️Що таке трансмісійний механізм та чому він важливий?
▪️Які канали трансмісії сьогодні є найефективнішими та які чинники це зумовлюють?
▪️Що робив НБУ, щоб збільшити силу трансмісії у депозитні ставки під час війни?
👉 На ці питання простою мовою відповідають фахівці Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ – Артем Вдовиченко, Михайло Ребрик, Надія Шаповаленко та Юлія Кузьменко – у колонці для "Економічної правди".
📍Детальний аналіз, з графіками та додатковою інформацією – у колонці для VoxUkraine.
▪️Які канали трансмісії сьогодні є найефективнішими та які чинники це зумовлюють?
▪️Що робив НБУ, щоб збільшити силу трансмісії у депозитні ставки під час війни?
👉 На ці питання простою мовою відповідають фахівці Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ – Артем Вдовиченко, Михайло Ребрик, Надія Шаповаленко та Юлія Кузьменко – у колонці для "Економічної правди".
📍Детальний аналіз, з графіками та додатковою інформацією – у колонці для VoxUkraine.
📊 Оновлена статистика від депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
З початку 2024 року уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах більше ніж 155 млрд грн в еквіваленті, а загалом упродовж воєнного стану – більше ніж 973 млрд грн в еквіваленті.
✅ Упродовж чотирьох місяців 2024 року уряд:
▪️залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 102 876,7 млн грн, 763,6 млн дол. США та 557,2 млн євро;
▪️спрямував на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 26 122,9 млн грн, 810,9 млн дол. США та 555,5 млн євро.
➡️ Детальна статистика щодо продажу та погашення ОВДП.
З початку 2024 року уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах більше ніж 155 млрд грн в еквіваленті, а загалом упродовж воєнного стану – більше ніж 973 млрд грн в еквіваленті.
✅ Упродовж чотирьох місяців 2024 року уряд:
▪️залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 102 876,7 млн грн, 763,6 млн дол. США та 557,2 млн євро;
▪️спрямував на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 26 122,9 млн грн, 810,9 млн дол. США та 555,5 млн євро.
➡️ Детальна статистика щодо продажу та погашення ОВДП.
🌿 📑 Опубліковано квітневий Інфляційний звіт з ґрунтовним аналізом економічних подій в Україні та світі, а також оновленим макропрогнозом НБУ на 2024–2026 роки.
З нього ви дізнаєтеся:
▪️Що буде з цінами?
▪️Як швидко відновлюватиметься економіка?
▪️Яка ситуація на ринку праці? Що буде з безробіттям та чи зростуть доходи?
Коротко: інфляція помірно пришвидшиться у 2024 році – до 8,2%, але вже наступного року знизиться до 6%, а надалі – до 5%. Відновлення економіки триватиме, хоча й сповільниться цьогоріч до 3% передусім через значні руйнування в енергетичному секторі. У наступні два роки очікується пришвидшення зростання ВВП до 5,3% та 4,5% відповідно.
📍Традиційно в звіті розглядається кілька спеціальних тем, наприклад, про зміни на ринку праці за два роки повномасштабного вторгнення або ж наслідки блокади на кордоні з Польщею на українську економіку.
Читайте подробиці:
▪️у пресрелізі,
▪️в Інфляційному звіті.
З нього ви дізнаєтеся:
▪️Що буде з цінами?
▪️Як швидко відновлюватиметься економіка?
▪️Яка ситуація на ринку праці? Що буде з безробіттям та чи зростуть доходи?
Коротко: інфляція помірно пришвидшиться у 2024 році – до 8,2%, але вже наступного року знизиться до 6%, а надалі – до 5%. Відновлення економіки триватиме, хоча й сповільниться цьогоріч до 3% передусім через значні руйнування в енергетичному секторі. У наступні два роки очікується пришвидшення зростання ВВП до 5,3% та 4,5% відповідно.
📍Традиційно в звіті розглядається кілька спеціальних тем, наприклад, про зміни на ринку праці за два роки повномасштабного вторгнення або ж наслідки блокади на кордоні з Польщею на українську економіку.
Читайте подробиці:
▪️у пресрелізі,
▪️в Інфляційному звіті.
#ПризначенняНБУ
Два структурні підрозділи Національного банку – Департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг та Департамент ліцензування – отримають нових керівників.
🟢 Департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг
Тетяна Мосійчук, яка очолювала Департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг, 03 травня завершила роботу в Національному банку згідно з поданою заявою.
Новим директором Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг з 06 травня буде призначений Михайло Федоренко.
На цю посаду його переведено з посади директора Департаменту ліцензування, яку він обіймав з жовтня 2021 року.
🟢 Департамент ліцензування
Новим директором Департаменту ліцензування з 09 травня буде призначена Дар’я Софіна, яка понад рік очолювала новостворений напрям у структурі Департаменту фінансового моніторингу НБУ – управління санкційної політики.
☝️Нагадаємо, що обидва департаменти входять до вертикалі підпорядкування "Пруденційний нагляд", керівництво якою здійснює заступник Голови Національного банку Дмитро Олійник.
➡️ Детальніше
Два структурні підрозділи Національного банку – Департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг та Департамент ліцензування – отримають нових керівників.
🟢 Департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг
Тетяна Мосійчук, яка очолювала Департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг, 03 травня завершила роботу в Національному банку згідно з поданою заявою.
Новим директором Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг з 06 травня буде призначений Михайло Федоренко.
На цю посаду його переведено з посади директора Департаменту ліцензування, яку він обіймав з жовтня 2021 року.
🟢 Департамент ліцензування
Новим директором Департаменту ліцензування з 09 травня буде призначена Дар’я Софіна, яка понад рік очолювала новостворений напрям у структурі Департаменту фінансового моніторингу НБУ – управління санкційної політики.
☝️Нагадаємо, що обидва департаменти входять до вертикалі підпорядкування "Пруденційний нагляд", керівництво якою здійснює заступник Голови Національного банку Дмитро Олійник.
➡️ Детальніше
“Давайте вже після свят”, – не про НБУ!
✅ Впроваджуємо найбільший пакет пом'якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни.
Сьогодні Правління НБУ ухвалило низку змін, які поліпшать умови ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу українського бізнесу на нові ринки. А також підтримають відновлення економіки та сприятимуть припливу нових інвестицій у країну.
Зміни стосуватимуться кількох напрямів 👇
1️⃣ скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг;
2️⃣ забезпечується можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди;
3️⃣ надається можливість переказувати кошти за кордон за лізингом / орендою;
4️⃣ пом'якшуються обмеження в частині погашення “нових” зовнішніх кредитів;
5️⃣ надається можливість погашати проценти за “старими” зовнішніми кредитами;
6️⃣ пом'якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
☝️Переважна більшість з них наберуть чинності з 4 травня 2024 року. Лише можливість репатріювати “нові” дивіденди запрацює з 13 травня 2024 року.
ℹ️ Детально про кожен пункт обов’язково прочитайте в нашому пресрелізі.
❗️ Важливо, що Національний банк робить цей крок з огляду на сформованість необхідних передумов. Ураховуючи ще й ретельний аналіз кожного окремого кроку, зміни не мають створити додаткових ризиків для макрофінансової стабільності та стійкості валютного ринку.
Вони вже враховані в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збереження міжнародних резервів цього й наступного року на рівні, близькому до поточного (43-44 млрд дол. США).
“Давайте вже після свят”, – не про НБУ!
✅ Впроваджуємо найбільший пакет пом'якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни.
Сьогодні Правління НБУ ухвалило низку змін, які поліпшать умови ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу українського бізнесу на нові ринки. А також підтримають відновлення економіки та сприятимуть припливу нових інвестицій у країну.
Зміни стосуватимуться кількох напрямів 👇
1️⃣ скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг;
2️⃣ забезпечується можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди;
3️⃣ надається можливість переказувати кошти за кордон за лізингом / орендою;
4️⃣ пом'якшуються обмеження в частині погашення “нових” зовнішніх кредитів;
5️⃣ надається можливість погашати проценти за “старими” зовнішніми кредитами;
6️⃣ пом'якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
☝️Переважна більшість з них наберуть чинності з 4 травня 2024 року. Лише можливість репатріювати “нові” дивіденди запрацює з 13 травня 2024 року.
ℹ️ Детально про кожен пункт обов’язково прочитайте в нашому пресрелізі.
❗️ Важливо, що Національний банк робить цей крок з огляду на сформованість необхідних передумов. Ураховуючи ще й ретельний аналіз кожного окремого кроку, зміни не мають створити додаткових ризиків для макрофінансової стабільності та стійкості валютного ринку.
Вони вже враховані в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збереження міжнародних резервів цього й наступного року на рівні, близькому до поточного (43-44 млрд дол. США).
Голова НБУ Андрій Пишний – в ефірі телеканалу "Ми – Україна".
Велика розмова про економічні перспективи країни в умовах війни, що триває.
▪️Чи вистачить міжнародної допомоги, щоб профінансувати потреби бюджету оборони?
▪️Що необхідно, аби Україна отримала доступ до російських знерухомлених активів?
▪️Що буде з цінами та чи зможуть українці захистити заощадження від інфляції?
▪️Чи знизяться ставки за кредитами?
А також про те, як банківський сектор може підтримати економічне відновлення.
Велика розмова про економічні перспективи країни в умовах війни, що триває.
▪️Чи вистачить міжнародної допомоги, щоб профінансувати потреби бюджету оборони?
▪️Що необхідно, аби Україна отримала доступ до російських знерухомлених активів?
▪️Що буде з цінами та чи зможуть українці захистити заощадження від інфляції?
▪️Чи знизяться ставки за кредитами?
А також про те, як банківський сектор може підтримати економічне відновлення.
YouTube
НОВІ ПОДРОБИЦІ! Що з курсом долара? Прогноз інфляції. $300 млрд для України від РФ / ПИШНИЙ
Андрій Пишний, голова Національного банку України в програмі “ПАНЮТА.ПІДСУМКИ”. Говоримо про конфіскацію російських активів, фінансову підтримку Західних партнерів та курс валют.
🔺 Підписатися на канал: https://www.youtube.com/channel/UCEduOt4TK8TtOazn…
🔺 Підписатися на канал: https://www.youtube.com/channel/UCEduOt4TK8TtOazn…
#ГолосНБУ
❓Які теми обговорювали експерти НБУ цього тижня?
Це – доступ України до знерухомлених російських активів, виклики євроінтеграції для фінансової системи, розвиток кредитування та відновлення економіки, поліпшення безпеки платіжних операцій в Україні та інші теми.
Тож читайте в дайджесті 👇
🚩 Інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного в ефірі телеканалу "Ми – Україна" про збереження міжнародної фінансової допомоги, можливість отримання Україною доступу до знерухомлених російських активів, ситуацію в економіці та перспективи її подальшого відновлення.
🚩 Про виклики євроінтеграції, зокрема для фінансової та монетарної сфери, та зміни, що чекають на сам Європейський союз із приєднанням України – в колонці Андрія Пишного для журналу NV.
🚩 Як зниження облікової ставки вплине на депозитні ставки та кредитування? Які валютні обмеження планує пом'якшувати НБУ? Що відбувається на валютному ринку та чого очікувати далі? Про все це говорили Андрій Пишний і заступники Голови Сергій Ніколайчук та Юрій Гелетій під час пресбрифінгу з монетарної політики.
🚩 Відновлення зовнішнього фінансування, українське питання на міжнародному порядку денному, розвиток кредитування для відновлення економіки та перспективи інтеграції української фінансової системи до системи ЄС обговорювали члени Правління НБУ на зустрічі з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про те, як стабільна робота фінансової системи впливає на відновлення економіки, розповів Сергій Ніколайчук під час експертного обговорення звіту "Відбудова України: варіанти політики для розбудови ефективної фінансової архітектури".
🚩 Також під час Першого інвестиційного форуму USAID та Міністерства економіки України, Сергій Ніколайчук розповів про поточну ситуацію в економіці та перспективи відновлення, а також плани Національного банку.
🚩 Директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час XIX Міжнародного форуму "Польсько-українські дні бізнесу" розповів про концепцію запровадження в Україні повнофункціональної системи страхування воєнних ризиків.
🚩 В якому стані банківська система України після двох років повномасштабного російського вторгнення? Чи готові банки нарощувати кредитування та підтримувати економіку, зберігаючи стійкість надалі? На ці питання відповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час лекції для Асоціації випускників НаУКМА.
🚩 Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, та Андрій Поддєрьогін, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку, розповіли про роботу регулятора з поліпшення якості та безпеки платіжних операцій в Україні під час конференції «XXIV Payments & Security ЕМА», організованій Українською міжбанківською асоціацією членів платіжних систем «ЄМА».
🚩 За рахунок чого НБУ вдається утримувати курс і наскільки ефективними є ці механізми? Про "силу" трансмісії та чинники, що її зумовлюють, розповіли фахівці Департаменту монетарної політики та економічного аналізу в колонці для "Економічної правди".
❓Які теми обговорювали експерти НБУ цього тижня?
Це – доступ України до знерухомлених російських активів, виклики євроінтеграції для фінансової системи, розвиток кредитування та відновлення економіки, поліпшення безпеки платіжних операцій в Україні та інші теми.
Тож читайте в дайджесті 👇
🚩 Інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного в ефірі телеканалу "Ми – Україна" про збереження міжнародної фінансової допомоги, можливість отримання Україною доступу до знерухомлених російських активів, ситуацію в економіці та перспективи її подальшого відновлення.
🚩 Про виклики євроінтеграції, зокрема для фінансової та монетарної сфери, та зміни, що чекають на сам Європейський союз із приєднанням України – в колонці Андрія Пишного для журналу NV.
🚩 Як зниження облікової ставки вплине на депозитні ставки та кредитування? Які валютні обмеження планує пом'якшувати НБУ? Що відбувається на валютному ринку та чого очікувати далі? Про все це говорили Андрій Пишний і заступники Голови Сергій Ніколайчук та Юрій Гелетій під час пресбрифінгу з монетарної політики.
🚩 Відновлення зовнішнього фінансування, українське питання на міжнародному порядку денному, розвиток кредитування для відновлення економіки та перспективи інтеграції української фінансової системи до системи ЄС обговорювали члени Правління НБУ на зустрічі з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про те, як стабільна робота фінансової системи впливає на відновлення економіки, розповів Сергій Ніколайчук під час експертного обговорення звіту "Відбудова України: варіанти політики для розбудови ефективної фінансової архітектури".
🚩 Також під час Першого інвестиційного форуму USAID та Міністерства економіки України, Сергій Ніколайчук розповів про поточну ситуацію в економіці та перспективи відновлення, а також плани Національного банку.
🚩 Директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час XIX Міжнародного форуму "Польсько-українські дні бізнесу" розповів про концепцію запровадження в Україні повнофункціональної системи страхування воєнних ризиків.
🚩 В якому стані банківська система України після двох років повномасштабного російського вторгнення? Чи готові банки нарощувати кредитування та підтримувати економіку, зберігаючи стійкість надалі? На ці питання відповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час лекції для Асоціації випускників НаУКМА.
🚩 Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, та Андрій Поддєрьогін, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку, розповіли про роботу регулятора з поліпшення якості та безпеки платіжних операцій в Україні під час конференції «XXIV Payments & Security ЕМА», організованій Українською міжбанківською асоціацією членів платіжних систем «ЄМА».
🚩 За рахунок чого НБУ вдається утримувати курс і наскільки ефективними є ці механізми? Про "силу" трансмісії та чинники, що її зумовлюють, розповіли фахівці Департаменту монетарної політики та економічного аналізу в колонці для "Економічної правди".
