⭐️ Завершилася подача заявок на проєкт, у межах якого ми допоможемо громадам залучити жителів та жительок до планування відновлення та розвитку! Дякуємо усім, хто подавали заявки, а також тим, хто поширювали інформацію про проєкт.
🤩 Усього відгукнулася 71 громада з різних областей України.
Набільш активними виявилися громади Полтавської, Дніпропетровської, Чернігівської та Київської областей.
➡️ При цьому 38% заявок ми отримали від міських громад, 32,4% — від сільських та 29,6% — від селищних.
🥳 Скоро ми оголосимо 10 територіальних громад, які перемогли у конкурсі!
У межах проєкту з відібраними громадами працюватиме команда експертів і експерток у сфері залучення, а також проведення досліджень, просторового та стратегічного розвитку, роботи зі спадщиною, освіти, соціального захисту, житла та міського планування.
Детальніше про проєкт «Не залишити нікого осторонь: громадська участь для планування відновлення громад» читайте на нашому сайті.
🤩 Усього відгукнулася 71 громада з різних областей України.
Набільш активними виявилися громади Полтавської, Дніпропетровської, Чернігівської та Київської областей.
➡️ При цьому 38% заявок ми отримали від міських громад, 32,4% — від сільських та 29,6% — від селищних.
🥳 Скоро ми оголосимо 10 територіальних громад, які перемогли у конкурсі!
У межах проєкту з відібраними громадами працюватиме команда експертів і експерток у сфері залучення, а також проведення досліджень, просторового та стратегічного розвитку, роботи зі спадщиною, освіти, соціального захисту, житла та міського планування.
Детальніше про проєкт «Не залишити нікого осторонь: громадська участь для планування відновлення громад» читайте на нашому сайті.
Read the study "War and Education. How a Year of the Full-scale Invasion Influenced Ukrainian Schools" in English!
Analytical research records the devastating consequences of Russian aggression against Ukrainian education.
Here are some theses:
📌 As a result of Russia’s military aggression against Ukraine, as of January 2023, 1,259 schools have been damaged; this constitutes 11% of the total number of schools in the country. 223 schools have been completely destroyed. Half of the destroyed and damaged schools are located in Donetsk, Kharkiv, and Luhansk Regions. For instance, in Kharkiv, half of the city’s schools have been affected.
📌 As of December 2022, 13% of students and 3% of teachers continued to stay abroad. The highest number of them have left the eastern and southern regions, parts of which are still under occupation, are active battlegrounds, or are located close to the border with Russia.
📌 Most schools in Ukraine cannot teach children in the usual in-person format due to the full-scale war. As of December 2022, 36% of schools alternated between remote and in-person learning, and another 36% only taught their students remotely.
📌 During remote learning, the availability of a device and a workplace at home becomes a mandatory condition for students. According to the findings of our survey, the majority of children (90%) have at least one device of their own that they use to study. For most of them, their main device for studying is a smartphone, which can affect the quality of their learning, especially if it is conducted remotely. Among IDP children and children from lower-income families, the share of those who own devices is lower.
📌 Remote learning has also become a challenge for parents since they have to spend more time on their children’s studies. Parents of children in primary and basic school are the most involved in their children’s education (63% of these parents participate in it every day), and parents of high schoolers are the least involved (14%).
📌 The majority of parents (61%) believe that their children have symptoms of stress, such as deteriorated sleep, anxiety, trouble concentrating, and problems in communication with their peers and teachers.
👉 The full report is available here.
Analytical research records the devastating consequences of Russian aggression against Ukrainian education.
Here are some theses:
📌 As a result of Russia’s military aggression against Ukraine, as of January 2023, 1,259 schools have been damaged; this constitutes 11% of the total number of schools in the country. 223 schools have been completely destroyed. Half of the destroyed and damaged schools are located in Donetsk, Kharkiv, and Luhansk Regions. For instance, in Kharkiv, half of the city’s schools have been affected.
📌 As of December 2022, 13% of students and 3% of teachers continued to stay abroad. The highest number of them have left the eastern and southern regions, parts of which are still under occupation, are active battlegrounds, or are located close to the border with Russia.
📌 Most schools in Ukraine cannot teach children in the usual in-person format due to the full-scale war. As of December 2022, 36% of schools alternated between remote and in-person learning, and another 36% only taught their students remotely.
📌 During remote learning, the availability of a device and a workplace at home becomes a mandatory condition for students. According to the findings of our survey, the majority of children (90%) have at least one device of their own that they use to study. For most of them, their main device for studying is a smartphone, which can affect the quality of their learning, especially if it is conducted remotely. Among IDP children and children from lower-income families, the share of those who own devices is lower.
📌 Remote learning has also become a challenge for parents since they have to spend more time on their children’s studies. Parents of children in primary and basic school are the most involved in their children’s education (63% of these parents participate in it every day), and parents of high schoolers are the least involved (14%).
📌 The majority of parents (61%) believe that their children have symptoms of stress, such as deteriorated sleep, anxiety, trouble concentrating, and problems in communication with their peers and teachers.
👉 The full report is available here.
У четвер о 14:00 за київським часом чекаємо вас на воркшопі Залучення громади до обговорення чутливих тем і проєктів
Спікерками та спікерами події будуть:
▪️ Костянтин Шокало — керівник напряму регіональної аналітики Центру спільних дій;
▪️ Микола Бурлуцький — керівник ромської громадської організації «Чачімо»;
▪️ Інна Терещенко — керівниця Навчально-наукового центру лідерства в освіті Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
▪️ Ольга Лящук — координаторка проєктів ГО «Екоклуб».
Модераторка — Марія Грищенко, соціологиня, дослідниця міст.
Під час події серед іншого поговоримо про:
📌 можливі стратегії залучення людей до обговорення питань розвитку соціально-культурної інфраструктури в умовах браку ресурсів;
📌 розвиток соціальної інклюзії в мультикультурних спільнотах;
особливості залучення переселенок та переселенців;
📌 налагодження діалогу та порозуміння між різними групами населення в сфері захисту навколишнього середовища.
Воркшоп відбудеться онлайн у Zoom з синхронним перекладом між українською й англійською мовами. Для того, щоби взяти участь події та мати змогу приєднатися до дискусії, будь ласка, зареєструйтесь.
Спікерками та спікерами події будуть:
▪️ Костянтин Шокало — керівник напряму регіональної аналітики Центру спільних дій;
▪️ Микола Бурлуцький — керівник ромської громадської організації «Чачімо»;
▪️ Інна Терещенко — керівниця Навчально-наукового центру лідерства в освіті Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
▪️ Ольга Лящук — координаторка проєктів ГО «Екоклуб».
Модераторка — Марія Грищенко, соціологиня, дослідниця міст.
Під час події серед іншого поговоримо про:
📌 можливі стратегії залучення людей до обговорення питань розвитку соціально-культурної інфраструктури в умовах браку ресурсів;
📌 розвиток соціальної інклюзії в мультикультурних спільнотах;
особливості залучення переселенок та переселенців;
📌 налагодження діалогу та порозуміння між різними групами населення в сфері захисту навколишнього середовища.
Воркшоп відбудеться онлайн у Zoom з синхронним перекладом між українською й англійською мовами. Для того, щоби взяти участь події та мати змогу приєднатися до дискусії, будь ласка, зареєструйтесь.
🤔 Які потреби населення Вінниці в житлі? Чи можуть мешканки та мешканці самі забезпечити себе місцем проживання? Яким має бути комфортне для життя місто?
Публікуємо другу частину висновків дослідження про потребу в житлі та житлові умови у Вінниці:
📌15% постійного населення Вінниці витрачає понад 30% сукупного доходу домогосподарства на оплату житла. Майже половина людей каже, що потребує допомоги з оплатою комунальних послуг.
📌 Жительки та жителі Вінниці здебільшого задоволені своїм районом проживання і кількістю зелених насаджень у місті.
📌 Як постійне населення, так і ВПО незадоволені доступністю житла для людей з інвалідністю та доступністю бомбосховищ і укриттів. Також жительок та жителів непокоїть недостатня кількість культурних закладів, місць відпочинку для дорослих (зокрема, спортивної інфраструктури), дитячих садочків.
📌 1/5 постійного населення Вінниці хоче змінити місце проживання. Ще 1/5 опитаних відзначили, що мають потребу змінити місце проживання. Серед внутрішньо переміщених осіб таких людей більше — понад третина опитаних.
📌 Для половини постійного населення й абсолютної більшості ВПО недостатня кількість коштів — ключова перешкода для того, щоби змінити місце проживання.
📌 Понад 3/4 постійного населення Вінниці проживає у багатоквартирних будинках, менше 1/4 — у приватних. При цьому, трохи більше половини опитаних хочуть жити у приватних будинках. Щодо людей, для кого поверховість житла важлива, а це — половина опитаних, вони хотіли би жити у будинку висотою до 5 поверхів.
👉 Читайте дослідження повністю.
Звіт підготований на замовлення Агенції просторового розвитку та Integrated Urban Development in Ukraine II.
Публікуємо другу частину висновків дослідження про потребу в житлі та житлові умови у Вінниці:
📌15% постійного населення Вінниці витрачає понад 30% сукупного доходу домогосподарства на оплату житла. Майже половина людей каже, що потребує допомоги з оплатою комунальних послуг.
📌 Жительки та жителі Вінниці здебільшого задоволені своїм районом проживання і кількістю зелених насаджень у місті.
📌 Як постійне населення, так і ВПО незадоволені доступністю житла для людей з інвалідністю та доступністю бомбосховищ і укриттів. Також жительок та жителів непокоїть недостатня кількість культурних закладів, місць відпочинку для дорослих (зокрема, спортивної інфраструктури), дитячих садочків.
📌 1/5 постійного населення Вінниці хоче змінити місце проживання. Ще 1/5 опитаних відзначили, що мають потребу змінити місце проживання. Серед внутрішньо переміщених осіб таких людей більше — понад третина опитаних.
📌 Для половини постійного населення й абсолютної більшості ВПО недостатня кількість коштів — ключова перешкода для того, щоби змінити місце проживання.
📌 Понад 3/4 постійного населення Вінниці проживає у багатоквартирних будинках, менше 1/4 — у приватних. При цьому, трохи більше половини опитаних хочуть жити у приватних будинках. Щодо людей, для кого поверховість житла важлива, а це — половина опитаних, вони хотіли би жити у будинку висотою до 5 поверхів.
👉 Читайте дослідження повністю.
Звіт підготований на замовлення Агенції просторового розвитку та Integrated Urban Development in Ukraine II.
✅ Публікуємо конспект воркшопу «Відновлення громад: що і як планувати»!
👉 Повний виклад
Які зміни відбуваються в українському законодавстві стосовно процесів відновлення? Який наразі досвід громад у цій сфері? Як ми можемо використати досвід балканських країн у відновленні українських поселень?
Ось декілька тез з події:
📌 У 2022 році прийнято законопроєкт 7282, присвячений новому виду документації — «Програма комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини)». Його суть у тому, що держава дає можливість на місцях розробляти документацію, яка не є містобудівною, але вміщує аналітичні дані щодо тих руйнацій, які були в області, а також щодо демографічних показників тощо.
📌 Швидкі рішення часто не є сталими й економічно обгрунтованими, а з погляду стратегії можуть бути навіть хибними. Законопроєкт 7282 передбачає, що програма відновлення має бути представлена до обговорення протягом 10 днів, але потрібно залучати мешканців та мешканок громади якомога раніше, ще на стадії постановки завдань.
📌 Розпочато розробку програми відродження Маріуполя — «Mariupol Reborn». 4 експертні групи запропонують робочі концепції відродження міста. Фінальна концепція буде сформована після завершення обговорень. Заплановано відновлення історичного центру міста, а також обговорення з мешканцями та мешканками відновлення козацького поселення, яке існувало в Маріуполі.
📌 Коли розпочалися процеси відбудови в Іванівській громаді, люди, що виїхали за кордон, почали повертатися. Зараз громаді допомагає з відбудовою велика кількість організацій, а мешканки та мешканці залучають друзів та родичів. Також там провели опитування, аби визначити, що з комунального майна треба відбудувати найшвидше, громада згуртувалась у виборі, що це мають бути школи.
📌 Під час повоєнної відбудови Сараєва було залучено багато міжнародних експертів із різними ідеями, однак не вистачало скоординованості з місцевим контекстом, тому деякі проєкти не були достатньо ефективними. Це частково поглибило соціально-економічний розрив. Щоб цього уникнути потрібні дослідження, розуміння того, якими інструментами користуватись, яких експертів треба залучити. А також робота з громадами, аби дійти консенсусу, перш ніж починати процес відбудови.
👉 Читайте повний конспект на нашому сайті
Ілюстрація: Сері/граф .
👉 Повний виклад
Які зміни відбуваються в українському законодавстві стосовно процесів відновлення? Який наразі досвід громад у цій сфері? Як ми можемо використати досвід балканських країн у відновленні українських поселень?
Ось декілька тез з події:
📌 У 2022 році прийнято законопроєкт 7282, присвячений новому виду документації — «Програма комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини)». Його суть у тому, що держава дає можливість на місцях розробляти документацію, яка не є містобудівною, але вміщує аналітичні дані щодо тих руйнацій, які були в області, а також щодо демографічних показників тощо.
📌 Швидкі рішення часто не є сталими й економічно обгрунтованими, а з погляду стратегії можуть бути навіть хибними. Законопроєкт 7282 передбачає, що програма відновлення має бути представлена до обговорення протягом 10 днів, але потрібно залучати мешканців та мешканок громади якомога раніше, ще на стадії постановки завдань.
📌 Розпочато розробку програми відродження Маріуполя — «Mariupol Reborn». 4 експертні групи запропонують робочі концепції відродження міста. Фінальна концепція буде сформована після завершення обговорень. Заплановано відновлення історичного центру міста, а також обговорення з мешканцями та мешканками відновлення козацького поселення, яке існувало в Маріуполі.
📌 Коли розпочалися процеси відбудови в Іванівській громаді, люди, що виїхали за кордон, почали повертатися. Зараз громаді допомагає з відбудовою велика кількість організацій, а мешканки та мешканці залучають друзів та родичів. Також там провели опитування, аби визначити, що з комунального майна треба відбудувати найшвидше, громада згуртувалась у виборі, що це мають бути школи.
📌 Під час повоєнної відбудови Сараєва було залучено багато міжнародних експертів із різними ідеями, однак не вистачало скоординованості з місцевим контекстом, тому деякі проєкти не були достатньо ефективними. Це частково поглибило соціально-економічний розрив. Щоб цього уникнути потрібні дослідження, розуміння того, якими інструментами користуватись, яких експертів треба залучити. А також робота з громадами, аби дійти консенсусу, перш ніж починати процес відбудови.
👉 Читайте повний конспект на нашому сайті
Ілюстрація: Сері/граф .
🤩 Вітаємо оновлену комунікаційну команду Cedos!
⚫️ Олександр Прима — комунікаційний менеджер.
Працював у greencubator, волонтерить у благодійному фонді Group35, цікавиться урбаністикою.
«Радий приєднатись до крутої команди Cedos. Зараз як ніколи хочеться робити щось важливе для суспільства, для перемоги й майбутнього України. Тому цінності та діяльність Cedos надихають та мотивують. У моїй роботі для мене важливо налагоджувати порозуміння між людьми, приходити до ефективних та справедливих спільних рішень».
⚫️ Анна Воробйова — менеджерка соцмереж.
Має бекґраунд у журналістиці, працювала відеографкою та любить усе візуально красиве.
«Завжди захоплювалась проєктами Cedos. Це — команда, із якою комфортно, у якій панує взаємоповага та недискримінація, і де кожна та кожен розуміють, заради чого вони працюють. Дуже відгукуються цілі Cedos, я також хочу, щоб усі мали можливість здобути якісну освіту та гідне житло, щоб соціальні та трудові права людей не порушували».
⭐️ Віримо, що наша співпраця буде успішною та гармонійною!
😉 Якщо ви маєте комунікаційні ідеї для партнерств із Cedos, пишіть нам на info@cedos.org.ua
⚫️ Олександр Прима — комунікаційний менеджер.
Працював у greencubator, волонтерить у благодійному фонді Group35, цікавиться урбаністикою.
«Радий приєднатись до крутої команди Cedos. Зараз як ніколи хочеться робити щось важливе для суспільства, для перемоги й майбутнього України. Тому цінності та діяльність Cedos надихають та мотивують. У моїй роботі для мене важливо налагоджувати порозуміння між людьми, приходити до ефективних та справедливих спільних рішень».
⚫️ Анна Воробйова — менеджерка соцмереж.
Має бекґраунд у журналістиці, працювала відеографкою та любить усе візуально красиве.
«Завжди захоплювалась проєктами Cedos. Це — команда, із якою комфортно, у якій панує взаємоповага та недискримінація, і де кожна та кожен розуміють, заради чого вони працюють. Дуже відгукуються цілі Cedos, я також хочу, щоб усі мали можливість здобути якісну освіту та гідне житло, щоб соціальні та трудові права людей не порушували».
⭐️ Віримо, що наша співпраця буде успішною та гармонійною!
😉 Якщо ви маєте комунікаційні ідеї для партнерств із Cedos, пишіть нам на info@cedos.org.ua
Команда Cedos приєднується до заклику захистити Свидовець!
Підписуйте петицію.
Ініціативна група Free Svydovets створила петицію до Президента.
З 2016 року Free Svydovets бореться в судах проти будівництва гірськолижного курорту-монстра площею 1400 га, який прийматиме 28 000 відпочивальників одночасно.
Приєднуйтеся і ви до справедливої боротьби за здорове довкілля!
Нещодавно стало відомо про наміри забудувати ще й сусідні гори курортами «Бистриця» і «Турбат». Разом з науковицями та науковцями Free Svydovets подали клопотання про створення заказника загальнодержавного значення «Вільний Свидовець».
Створення заказника допоможе:
✅ захистити унікальну природу;
✅ сприятиме розвитку зеленого туризму;
✅ підтримає розвиток традиційного народного господарства;
✅ стане кроком на шляху виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань.
Cтворити заказник на Свидовці можливо за наявності політичної волі. Президент може розглянути петицію, якщо вона назбирає 25 000 підписів.
Чим ви можете допомогти зараз?
📌 підпишіть петицію;
📌 поширте заклик у себе на сторінці;
📌 запропонуйте приєднатися рідним, друзям та колегам;
📌 якщо ви представляєте ГО або медіа, напишіть про петицію.
Фото Ion Chibzii, CC BY-SA 2.0 та @SergeyRyzhkov.NaturePhotography
Підписуйте петицію.
Ініціативна група Free Svydovets створила петицію до Президента.
З 2016 року Free Svydovets бореться в судах проти будівництва гірськолижного курорту-монстра площею 1400 га, який прийматиме 28 000 відпочивальників одночасно.
Приєднуйтеся і ви до справедливої боротьби за здорове довкілля!
Нещодавно стало відомо про наміри забудувати ще й сусідні гори курортами «Бистриця» і «Турбат». Разом з науковицями та науковцями Free Svydovets подали клопотання про створення заказника загальнодержавного значення «Вільний Свидовець».
Створення заказника допоможе:
✅ захистити унікальну природу;
✅ сприятиме розвитку зеленого туризму;
✅ підтримає розвиток традиційного народного господарства;
✅ стане кроком на шляху виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань.
Cтворити заказник на Свидовці можливо за наявності політичної волі. Президент може розглянути петицію, якщо вона назбирає 25 000 підписів.
Чим ви можете допомогти зараз?
📌 підпишіть петицію;
📌 поширте заклик у себе на сторінці;
📌 запропонуйте приєднатися рідним, друзям та колегам;
📌 якщо ви представляєте ГО або медіа, напишіть про петицію.
Фото Ion Chibzii, CC BY-SA 2.0 та @SergeyRyzhkov.NaturePhotography
✅ Публікуємо конспект воркшопу «Дослідження як інструмент залучення громад»!
Ось декілька тез з події:
📌 Максим Терлецький, в. о. директора Інституту міста (Львів), розповів про чотири проєкти, які його організація супроводжувала дослідженнями.
▪️ «Громади в дії» — створений для активізації процесів громадотворення, у рамках проєкту було здійснено дослідження якості життя.
▪️ Комплекс опитувань, присвячених темі мобільності, які дали можливість зрозуміти потреби людей щодо пересування в межах міста та були використані для розробки плану сталої міської мобільності.
▪️ Опитування щодо потреб молоді, результати якого лягли в основу створення молодіжних центрів.
▪️ Зараз Інститут міста опікується розвитком концепції «навчання впродовж життя», запустили щорічне опитування мешканців і мешканок, щоб зрозуміти їхні освітні потреби, формати, які їм підходять, які теми їх цікавлять.
📌 Кирило Пеліванов, керівник ГО «Час Є» (Бердянськ) розказав про проєкт «Ми — Бердянськ» як про кейс гуртування та залучення громади тимчасово окупованого міста.
Проєкт розпочали, аби поновити зв’язки між учасницями та учасниками громади, підтримати одне одного та сформувати візію майбутнього міста після перемоги, індивідуальне бачення того, навіщо повертатися, чим можна там буде займатися, і як буде змінюватися місто. Завдяки проведеним онлайн глибинним інтерв’ю, ініціативна група дослідила, яким є базове сприйняття міста мешканцями та мешканками, якими характеристиками вони описують його соціокультурне середовище, якою бачать ідентичність громади.
📌 Марина Блудша, комунікаційниця U-Cycle (Київ), поділилася досвідом збору даних задля адвокації розвитку велоінфраструктури.
З 2014 року U-Cycle здійснюють підрахунок велосипедистів, рахують велотрафік. Живі спостереження дають змогу отримати детальні дані про велотрафік, які не можуть надати камери чи лічильники. Дослідження активізує спільноту й допомагає залучати більше людей, щоправда, процес пошуку й координації волонтерів дуже трудомісткий.
👉 Читайте повний конспект на нашому сайті.
Ілюстрація: Сері/граф.
Ось декілька тез з події:
📌 Максим Терлецький, в. о. директора Інституту міста (Львів), розповів про чотири проєкти, які його організація супроводжувала дослідженнями.
▪️ «Громади в дії» — створений для активізації процесів громадотворення, у рамках проєкту було здійснено дослідження якості життя.
▪️ Комплекс опитувань, присвячених темі мобільності, які дали можливість зрозуміти потреби людей щодо пересування в межах міста та були використані для розробки плану сталої міської мобільності.
▪️ Опитування щодо потреб молоді, результати якого лягли в основу створення молодіжних центрів.
▪️ Зараз Інститут міста опікується розвитком концепції «навчання впродовж життя», запустили щорічне опитування мешканців і мешканок, щоб зрозуміти їхні освітні потреби, формати, які їм підходять, які теми їх цікавлять.
📌 Кирило Пеліванов, керівник ГО «Час Є» (Бердянськ) розказав про проєкт «Ми — Бердянськ» як про кейс гуртування та залучення громади тимчасово окупованого міста.
Проєкт розпочали, аби поновити зв’язки між учасницями та учасниками громади, підтримати одне одного та сформувати візію майбутнього міста після перемоги, індивідуальне бачення того, навіщо повертатися, чим можна там буде займатися, і як буде змінюватися місто. Завдяки проведеним онлайн глибинним інтерв’ю, ініціативна група дослідила, яким є базове сприйняття міста мешканцями та мешканками, якими характеристиками вони описують його соціокультурне середовище, якою бачать ідентичність громади.
📌 Марина Блудша, комунікаційниця U-Cycle (Київ), поділилася досвідом збору даних задля адвокації розвитку велоінфраструктури.
З 2014 року U-Cycle здійснюють підрахунок велосипедистів, рахують велотрафік. Живі спостереження дають змогу отримати детальні дані про велотрафік, які не можуть надати камери чи лічильники. Дослідження активізує спільноту й допомагає залучати більше людей, щоправда, процес пошуку й координації волонтерів дуже трудомісткий.
👉 Читайте повний конспект на нашому сайті.
Ілюстрація: Сері/граф.
Cedos
Дослідження як інструмент залучення громад
Громадянська участь у прийнятті рішень щодо розвитку громади може здійснюватися багатьма способами. Одним з інструментів консультування є вивчення громадської
🏡 Одна зі стратегічних тем роботи Cedos — житлова політика. Ми прагнемо, щоб доступне, якісне та безпечне житло було у всіх, хто цього потребує. Житло — базове право людини, яке гарантують як міжнародні документи, так і Конституція України.
🏘 Нещодавно ми підготували річний огляд житлової політики, де розглянули основні тенденції та зміни, що відбулися у сфері житла в Україні з лютого 2022 року:
А сьогодні хочемо нагадати про основні виклики житлової політики в Україні.
📌 Може відбутися повторне руйнування новозбудованого житла та комунальної інфраструктури.
📌 Без актуальних даних про стан житлового фонду, переміщення і потреби населення відбудова й оновлення житлової політики будуть ускладнені.
📌 Без оновлення принципів і пріоритетів державної політики житлова криза поглибиться.
📌 Невиправдання завищених очікувань щодо швидкості та всеохопності відновлення може призвести до підвищення соціальної напруги.
📌 Продовження неефективних програм забезпечення житлом не дозволить досягти цілей, які очікує суспільство.
📌 Без зрозумілої системи розподілу нового житла, яка враховуватиме потреби різних соціальних груп, багато людей не зможуть реалізувати своє право на житло.
📌 Без розуміння реального часу експлуатації існує ризик створення неякісного тимчасового житла, в якому люди змушені будуть жити довгостроково.
📌 Без регулювання сектору оренди житла з боку держави зросте її недоступність і незахищеність.
📌 Домінування інтересів забудовників може призвести до появи великої кількості неякісного житла і погіршення міського середовища.
📌 Органам державної влади і місцевого самоврядування може бракувати інституційних спроможностей, щоб упоратися з усіма викликами житлової кризи.
❓ Якими мають бути принципи житлової політики, щоб подолати ці виклики, читайте у дослідженні «37 тез про сучасний стан, виклики і принципи нової житлової політики в Україні»
Над пошуком сталих рішень відбудови житла в Україні ми працювали в межах аналітично-дискусійної ініціативи Re.Housing for Ukraine.
🏘 Нещодавно ми підготували річний огляд житлової політики, де розглянули основні тенденції та зміни, що відбулися у сфері житла в Україні з лютого 2022 року:
А сьогодні хочемо нагадати про основні виклики житлової політики в Україні.
📌 Може відбутися повторне руйнування новозбудованого житла та комунальної інфраструктури.
📌 Без актуальних даних про стан житлового фонду, переміщення і потреби населення відбудова й оновлення житлової політики будуть ускладнені.
📌 Без оновлення принципів і пріоритетів державної політики житлова криза поглибиться.
📌 Невиправдання завищених очікувань щодо швидкості та всеохопності відновлення може призвести до підвищення соціальної напруги.
📌 Продовження неефективних програм забезпечення житлом не дозволить досягти цілей, які очікує суспільство.
📌 Без зрозумілої системи розподілу нового житла, яка враховуватиме потреби різних соціальних груп, багато людей не зможуть реалізувати своє право на житло.
📌 Без розуміння реального часу експлуатації існує ризик створення неякісного тимчасового житла, в якому люди змушені будуть жити довгостроково.
📌 Без регулювання сектору оренди житла з боку держави зросте її недоступність і незахищеність.
📌 Домінування інтересів забудовників може призвести до появи великої кількості неякісного житла і погіршення міського середовища.
📌 Органам державної влади і місцевого самоврядування може бракувати інституційних спроможностей, щоб упоратися з усіма викликами житлової кризи.
❓ Якими мають бути принципи житлової політики, щоб подолати ці виклики, читайте у дослідженні «37 тез про сучасний стан, виклики і принципи нової житлової політики в Україні»
Над пошуком сталих рішень відбудови житла в Україні ми працювали в межах аналітично-дискусійної ініціативи Re.Housing for Ukraine.
☀️ Радісна звістка!
🏘️ Український урбаністичний форум 2023 відбудеться!
🗓️ Коли? 28-29 липня
📍Де? У Вінниці
👥Як? Дводенна офлайн подія
Цьогоріч форум відбудеться вже впʼяте! Головною темою події стане відновлення житла в умовах війни та розбудова справедливої житлової політики.
У рамках УкрУрбанФоруму ми спробуємо відповісти на такі питання:
📌 Які зміни необхідні у сфері земельної політики та містобудування?
📌 Як гарантувати доступне та якісне житло різним соціальним групам?
📌 Яка роль міст і громад у житловій політиці та відновленні житла?
📌 Як можна залучати містянок і містян у процеси відновлення міст?
😉 Незабаром ми оголосимо головну тему форуму і відкриємо реєстрацію!
А які теми ви б хотіли почути у рамках Форуму? Хочете стати партнерами події? Пишіть свої ідеї у коментарях та на пошту info@cedos.org.ua.
Головний партнер цьогорічного Форуму — КП «Інститут розвитку міст», організація, яка вивчає передові практики міського розвитку та сприяє їхньому впровадженню у Вінниці. Інститут прагне покращити просторове планування, вдосконалити урбаністичні підходи, поліпшити екологічну ситуацію в місті, протидіяти змінам клімату та розвивати сталу міську мобільність.
Український урбаністичний форум – подія для обміну досвідом та мережування активісток і активістів, дослідниць та дослідників, представниць та представників органів влади та усіх, хто зацікавлений у справедливому та сталому розвитку українських міст. Головною метою форуму є поглиблення дискусії щодо розвитку міст в Україні та посилення професійних і неформальних звʼязків у спільноті.
Український Урбаністичний Форум організовує аналітичний центр Cedos за підтримки Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine
Дякуємо за ілюстрацію Сері/граф .
🏘️ Український урбаністичний форум 2023 відбудеться!
🗓️ Коли? 28-29 липня
📍Де? У Вінниці
👥Як? Дводенна офлайн подія
Цьогоріч форум відбудеться вже впʼяте! Головною темою події стане відновлення житла в умовах війни та розбудова справедливої житлової політики.
У рамках УкрУрбанФоруму ми спробуємо відповісти на такі питання:
📌 Які зміни необхідні у сфері земельної політики та містобудування?
📌 Як гарантувати доступне та якісне житло різним соціальним групам?
📌 Яка роль міст і громад у житловій політиці та відновленні житла?
📌 Як можна залучати містянок і містян у процеси відновлення міст?
😉 Незабаром ми оголосимо головну тему форуму і відкриємо реєстрацію!
А які теми ви б хотіли почути у рамках Форуму? Хочете стати партнерами події? Пишіть свої ідеї у коментарях та на пошту info@cedos.org.ua.
Головний партнер цьогорічного Форуму — КП «Інститут розвитку міст», організація, яка вивчає передові практики міського розвитку та сприяє їхньому впровадженню у Вінниці. Інститут прагне покращити просторове планування, вдосконалити урбаністичні підходи, поліпшити екологічну ситуацію в місті, протидіяти змінам клімату та розвивати сталу міську мобільність.
Український урбаністичний форум – подія для обміну досвідом та мережування активісток і активістів, дослідниць та дослідників, представниць та представників органів влади та усіх, хто зацікавлений у справедливому та сталому розвитку українських міст. Головною метою форуму є поглиблення дискусії щодо розвитку міст в Україні та посилення професійних і неформальних звʼязків у спільноті.
Український Урбаністичний Форум організовує аналітичний центр Cedos за підтримки Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine
Дякуємо за ілюстрацію Сері/граф .
Які кроки потрібні для вшанування пам’яті? Як уникнути при цьому конфліктів? Яким чином інтегрувати місця пам’яті у простір міст і громад?
✅ Публікуємо конспект воркшопу «Пам’ять і меморіалізація у громадах: як приймати рішення»!
👉 Повний виклад.
Ось декілька тез з події:
📌 Коли ми говоримо про пам’ять — ми говоримо насамперед про майбутнє. Створення меморіалу під час війни — свого роду терапія, адже ми ніби з майбутнього, коли війна вже закінчилася, і ми перемогли, дивимося на те, як ми будемо пам’ятати.
📌 Матеріальний об’єкт — останнє, що має виникнути, попередня робота з пам’яттю може бути дуже довгою. Спершу важливо відповісти на питання: для чого ми створюємо меморіал? Яку історію ми розповідаємо? Про що ми хочемо повідомити?
📌 Меморіали можуть бути дуже різними, мати різний масштаб. Це може бути маленький локальний меморіал, який зможуть зчитувати лише люди, які живуть поряд і створили його. Або це може бути національний меморіал, який важливий для всієї України і репрезентує якусь подію усьому світу.
📌 Меморіальні кладовища, насамперед, потрібні для живих, адже є місцями терапевтичної роботи та місцем творення спільноти.
📌 Дуже важливо знаходити такі форми залучення для родичів, щоб вони могли гідно представити свій особистий біль і частину життя загиблих поза війною. Має відбуватися радикальна зміна підходу від уславлення держави до сприйняття громади і родичів як замовника, коли основною метою створення і підтримання в належному стані місця поховання є терапія родичів і тих, хто пережив трагедію.
👉 Читайте повний конспект на нашому сайті.
Ілюстрація: Сері/граф.
✅ Публікуємо конспект воркшопу «Пам’ять і меморіалізація у громадах: як приймати рішення»!
👉 Повний виклад.
Ось декілька тез з події:
📌 Коли ми говоримо про пам’ять — ми говоримо насамперед про майбутнє. Створення меморіалу під час війни — свого роду терапія, адже ми ніби з майбутнього, коли війна вже закінчилася, і ми перемогли, дивимося на те, як ми будемо пам’ятати.
📌 Матеріальний об’єкт — останнє, що має виникнути, попередня робота з пам’яттю може бути дуже довгою. Спершу важливо відповісти на питання: для чого ми створюємо меморіал? Яку історію ми розповідаємо? Про що ми хочемо повідомити?
📌 Меморіали можуть бути дуже різними, мати різний масштаб. Це може бути маленький локальний меморіал, який зможуть зчитувати лише люди, які живуть поряд і створили його. Або це може бути національний меморіал, який важливий для всієї України і репрезентує якусь подію усьому світу.
📌 Меморіальні кладовища, насамперед, потрібні для живих, адже є місцями терапевтичної роботи та місцем творення спільноти.
📌 Дуже важливо знаходити такі форми залучення для родичів, щоб вони могли гідно представити свій особистий біль і частину життя загиблих поза війною. Має відбуватися радикальна зміна підходу від уславлення держави до сприйняття громади і родичів як замовника, коли основною метою створення і підтримання в належному стані місця поховання є терапія родичів і тих, хто пережив трагедію.
👉 Читайте повний конспект на нашому сайті.
Ілюстрація: Сері/граф.
⭐️ Вітаємо з початком роботи нову бухгалтерку Cedos!
📋 Інна Рик — має великий професійний досвід у сфері документообігу та звітності. Пані Інна вже прцювала в Cedos у 2017-2018 роках, і ми з впевненістю будемо раді поновити нашу плідну співпрацю!
Дякуємо за такі теплі слова:
«Я працювала в Cedos 4,5 роки тому і тепер знову рада бути частиною цього колективу, де відчувається дружня атмосфера, взаємоповага та підтримка серед колег. Cedos для мене — це організація, у якої є чітка місія, і яка, завдяки своїм проєктам, прагне мати реальний вплив на зміни в українському суспільстві у важливих сферах його функціонування. Мені приємно працювати в колі освічених, сучасних та мотивованих людей, які докладають максимум зусиль для досягнення спільної мети».
Бажаємо наснаги та щоб навіть складні завдання вирішувались легко!
🤩Дякуємо Ірині Безвершенко за роботу в Cedos на посаді головної бухгалтерки з 2018 по 2023 роки. Дуже цінуємо Ваш внесок у розвиток організації, приділений час, відповідальність і професійність. Сподіваємось, що наші шляхи ще перетнуться.
📋 Інна Рик — має великий професійний досвід у сфері документообігу та звітності. Пані Інна вже прцювала в Cedos у 2017-2018 роках, і ми з впевненістю будемо раді поновити нашу плідну співпрацю!
Дякуємо за такі теплі слова:
«Я працювала в Cedos 4,5 роки тому і тепер знову рада бути частиною цього колективу, де відчувається дружня атмосфера, взаємоповага та підтримка серед колег. Cedos для мене — це організація, у якої є чітка місія, і яка, завдяки своїм проєктам, прагне мати реальний вплив на зміни в українському суспільстві у важливих сферах його функціонування. Мені приємно працювати в колі освічених, сучасних та мотивованих людей, які докладають максимум зусиль для досягнення спільної мети».
Бажаємо наснаги та щоб навіть складні завдання вирішувались легко!
🤩Дякуємо Ірині Безвершенко за роботу в Cedos на посаді головної бухгалтерки з 2018 по 2023 роки. Дуже цінуємо Ваш внесок у розвиток організації, приділений час, відповідальність і професійність. Сподіваємось, що наші шляхи ще перетнуться.
Після майже 3 років паузи у шкільній реформі, призначення нового міністра освіти створює багато очікувань. З чого почати відновлення системної шкільної реформи? Як поєднати забезпечення доступу до середньої освіти під час повномасштабної війни та продовження реформи НУШ?
👉 Читайте у колонці асоційованої аналітикині Cedos Ірини Когут для «УП. Життя»
Ось основні тези:
📌 Протягом 2020-2022 років реформа НУШ через брак політичного лідерства та мотивації втратила імпульс і рухалася за інерцією.
📌 Зараз — час зупинитися, оцінити зроблене (та не зроблене) відповідно до плану імплементації реформи, з’ясувати, який стан у кожному з основних напрямків реформи, провести оцінку потреб та оновити план її імплементації.
📌 Один із викликів реформи — зменшення нерівності у результатах навчання. Анонсоване МОН дослідження освітніх втрат через повномасштабну війну має враховувати особливості впливу війни на вразливі групи та попередню освітню нерівність. Треба провести дослідження, які б з’ясували причини нерівності, а також виявили фактори, які впливають на навчальні результати.
📌 Необхідно дослідити, наскільки демократичним та учасницьким є управління українськими школами. Також потрібно вивчити, наскільки школи є автономними – академічно, кадрово та фінансово, аби вжити ефективних заходів для підвищення спроможності до самокерування, розвитку та співпраці із батьками та громадою.
📌 Потрібно зрозуміти, чи існують дієві інструменти захисту всіх членів шкільної спільноти від цькування, насильства, у тому числі гендерно зумовленого, дискримінації, і що потрібно школам запровадити аби вдосконалити їх.
📌 Також потрібно повернутися до дебюрократизації роботи вчителя та керування школою. Для цього варто вивчити умови праці вчителів і бізнес-процеси у школі та знайти шляхи їхнього спрощення без втрати у якості освіти та підзвітності. Уваги потребують також умови праці вчителів.
📌 Зараз, зокрема в контексті відбудови пошкоджених під час повномасштабної війни шкіл, необхідно оцінити стан шкільних приміщень та класних кімнат, аби не лише порахувати, скільки коштів потрібно на обладнання кабінетів кожного наступного року НУШ, як це відбувалося з першого року реформи, але й зрозуміти стан освітньої інфраструктури загалом.
📌 Потрібно актуалізувати інформацію про стан шкільних мереж і докласти зусиль до їхнього планування, особливо в контексті створення мережі профільних ліцеїв.
Наразі документ Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" не містить детальних кроків із підготовки реформи базової та профільної середньої освіти, не враховує виклики повномасштабної війни і не містить вимірюваних цілей та індикаторів виконання.
Рекомендуємо МОН пріоритезувати роботу над оновленням плану дій з реалізації реформи НУШ. При цьому, дуже важливо зробити це виважено – на основі досліджень і даних.
👉 Читайте колонку повністю.
Джерело матеріалу: видання «Українська правда»
📍Нещодавно у нас також вийшло велике дослідження про руйнівні наслідки російської агресії проти української освіти.
Ілюстрація: Unsplash / Thomas Park
👉 Читайте у колонці асоційованої аналітикині Cedos Ірини Когут для «УП. Життя»
Ось основні тези:
📌 Протягом 2020-2022 років реформа НУШ через брак політичного лідерства та мотивації втратила імпульс і рухалася за інерцією.
📌 Зараз — час зупинитися, оцінити зроблене (та не зроблене) відповідно до плану імплементації реформи, з’ясувати, який стан у кожному з основних напрямків реформи, провести оцінку потреб та оновити план її імплементації.
📌 Один із викликів реформи — зменшення нерівності у результатах навчання. Анонсоване МОН дослідження освітніх втрат через повномасштабну війну має враховувати особливості впливу війни на вразливі групи та попередню освітню нерівність. Треба провести дослідження, які б з’ясували причини нерівності, а також виявили фактори, які впливають на навчальні результати.
📌 Необхідно дослідити, наскільки демократичним та учасницьким є управління українськими школами. Також потрібно вивчити, наскільки школи є автономними – академічно, кадрово та фінансово, аби вжити ефективних заходів для підвищення спроможності до самокерування, розвитку та співпраці із батьками та громадою.
📌 Потрібно зрозуміти, чи існують дієві інструменти захисту всіх членів шкільної спільноти від цькування, насильства, у тому числі гендерно зумовленого, дискримінації, і що потрібно школам запровадити аби вдосконалити їх.
📌 Також потрібно повернутися до дебюрократизації роботи вчителя та керування школою. Для цього варто вивчити умови праці вчителів і бізнес-процеси у школі та знайти шляхи їхнього спрощення без втрати у якості освіти та підзвітності. Уваги потребують також умови праці вчителів.
📌 Зараз, зокрема в контексті відбудови пошкоджених під час повномасштабної війни шкіл, необхідно оцінити стан шкільних приміщень та класних кімнат, аби не лише порахувати, скільки коштів потрібно на обладнання кабінетів кожного наступного року НУШ, як це відбувалося з першого року реформи, але й зрозуміти стан освітньої інфраструктури загалом.
📌 Потрібно актуалізувати інформацію про стан шкільних мереж і докласти зусиль до їхнього планування, особливо в контексті створення мережі профільних ліцеїв.
Наразі документ Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" не містить детальних кроків із підготовки реформи базової та профільної середньої освіти, не враховує виклики повномасштабної війни і не містить вимірюваних цілей та індикаторів виконання.
Рекомендуємо МОН пріоритезувати роботу над оновленням плану дій з реалізації реформи НУШ. При цьому, дуже важливо зробити це виважено – на основі досліджень і даних.
👉 Читайте колонку повністю.
Джерело матеріалу: видання «Українська правда»
📍Нещодавно у нас також вийшло велике дослідження про руйнівні наслідки російської агресії проти української освіти.
Ілюстрація: Unsplash / Thomas Park
Як вибудувати системну співпрацю між місцевим самоврядуванням та бізнесами, ОСББ, громадськими організаціями та державними інституціями? Як не лише консультуватися з різними стейкхолдерами, а й делегувати прийняття рішень і розподіляти відповідальність за їхню реалізацію?
✅ Публікуємо конспект воркшопу «Взаємодія громад зі стейкхолдерами: бізнес, громадські об’єднання, інституції»!
👉 Повний виклад.
Ось декілька тез з події:
📌 Основне для побудови екосистеми взаємодії громад зі стейкхолдерами це — готовність втілити проєкт, бажання вкладатися у комплексний розвиток та поєднувати різні аспекти роботи, а також усвідомлення того, що вікна можливостей не є нескінченними.
📌 Зараз у взаємодії громад та бізнесів з’являється позитивний тренд — взаємодії заради проформи стає менше. Це відбувається завдяки тому, що після останніх виборів громади стали представляти більш проактивні, динамічні голови, які прагнуть до форматів позитивної взаємодії.
📌 Замість того, щоб створювати паралельні структури, необхідно підтримувати ефективні дієві організації підтримки бізнесу, якщо вони є. Також у співпраці бізнесу та громад потрібні системність взаємодії та пошук продуктивних моделей взаємодії.
📌 Важливо орієнтуватися на результат та вплив із боку організацій місцевого самоврядування. Потрібно говорити з бізнесом про найважливіші питання. Натомість десь місцева влада говорить про літні майданчики, тоді як є важливіші питання, наприклад, незаконні забудови, про які влада не хоче говорити.
📌 Громадам, що постраждали під час війни, уже зараз треба готувати пакет пропозицій про те, як вони хочуть відновлюватися, щоб коли з’являться можливості, вони знали для чого це, щоб це не були точкові проєкти, які ні до чого не ведуть. Можна брати кошти на передпроєктні дослідження перед тим, як отримати істотне фінансування.
📌 Постраждалим громадам також вигідно підтримувати зв’язок із релокованим бізнесом, навіть якщо це сам фронт і там бойові дії, має бути віртуальне середовище, де вони б могли спілкуватися з активними підприємцями. Потрібно говорити про майбутнє, адже є багато випадків повторної релокації, коли бізнеси поверталися на Чернігівщину чи Харківщину, оскільки їм там комфортніше працювати й саме вони потім долучаться до відбудови.
👉 Більше — читайте на нашому сайті.
✅ Публікуємо конспект воркшопу «Взаємодія громад зі стейкхолдерами: бізнес, громадські об’єднання, інституції»!
👉 Повний виклад.
Ось декілька тез з події:
📌 Основне для побудови екосистеми взаємодії громад зі стейкхолдерами це — готовність втілити проєкт, бажання вкладатися у комплексний розвиток та поєднувати різні аспекти роботи, а також усвідомлення того, що вікна можливостей не є нескінченними.
📌 Зараз у взаємодії громад та бізнесів з’являється позитивний тренд — взаємодії заради проформи стає менше. Це відбувається завдяки тому, що після останніх виборів громади стали представляти більш проактивні, динамічні голови, які прагнуть до форматів позитивної взаємодії.
📌 Замість того, щоб створювати паралельні структури, необхідно підтримувати ефективні дієві організації підтримки бізнесу, якщо вони є. Також у співпраці бізнесу та громад потрібні системність взаємодії та пошук продуктивних моделей взаємодії.
📌 Важливо орієнтуватися на результат та вплив із боку організацій місцевого самоврядування. Потрібно говорити з бізнесом про найважливіші питання. Натомість десь місцева влада говорить про літні майданчики, тоді як є важливіші питання, наприклад, незаконні забудови, про які влада не хоче говорити.
📌 Громадам, що постраждали під час війни, уже зараз треба готувати пакет пропозицій про те, як вони хочуть відновлюватися, щоб коли з’являться можливості, вони знали для чого це, щоб це не були точкові проєкти, які ні до чого не ведуть. Можна брати кошти на передпроєктні дослідження перед тим, як отримати істотне фінансування.
📌 Постраждалим громадам також вигідно підтримувати зв’язок із релокованим бізнесом, навіть якщо це сам фронт і там бойові дії, має бути віртуальне середовище, де вони б могли спілкуватися з активними підприємцями. Потрібно говорити про майбутнє, адже є багато випадків повторної релокації, коли бізнеси поверталися на Чернігівщину чи Харківщину, оскільки їм там комфортніше працювати й саме вони потім долучаться до відбудови.
👉 Більше — читайте на нашому сайті.
✅ Наше дослідження щодо житлової політики в Україні за 2019 рік, наразі — найповніше дослідження на цю тему, тепер доступне англійською!
У 2019 році Cedos провів комплексне дослідження, де ми розповіли про історію житлової політики в Україні, звернули увагу на переваги та недоліки наявних даних щодо житла, а також провели опитування щодо житлових умов та ставлення до житлової політики. Сьогодні ми раді опублікувати його переклад.
Російська агресія спровокувала безпрецедентну житлову кризу, тож деякі проблеми загострилися в умовах повномасштабної війни. Це дослідження дає змогу краще розуміти житлову ситуацію сьогодні та які виклики потрібно подолати для забезпечення права на гідне житло.
👉 Читати дослідження українською.
👉 Переклад дослідження англійською.
Ось деякі тези щодо житлових умов в Україні у 2019 році, до початку повномасштабної війни:
📌 Майже половина (43%) опитаних не мали жодного уявлення чи плану дій щодо того, що вони будуть робити і де мешкати, якщо втратять житло, в якому мешкають нині. Ті, хто орендує житло, здебільшого говорили, що не зможуть сплачувати за оренду більше, ніж платили.
📌 Серед тих, хто проживали в орендованому житлі, майже половина (46%) змушені були економити на інших витратах через потребу сплачувати оренду. Що й не дивно, адже майже половина (41%) опитаних витрачали на орендну плату від третини до половини всього сукупного місячного доходу домогосподарства, у якому вони проживали, а 10% — і більше половини.
📌 Неврегульований і тіньовий ринок оренди житла в Україні створював умови, що перешкоджали орендаркам та орендарям жити у такому житлі повноцінним життям. Про це говорили майже половина (44%) тих, хто його винаймає. Наявна практика оренди також породжувала у громадянок та громадян відчуття непевності та нестабільності. Лише половина могли сказати, що почувалися в орендованому житлі безпечно, а п’ята частина відчували страх бути виселеними без попередження.
📌 Інша проблема — це дискримінація з боку орендодавиць та орендодавців: шукаючи житло, з нею хоча б раз стикалися п’ята частина опитаних. Найчастіше приводом для упередженого ставлення були наявність дітей або домашніх тварин, територіальне походження або прописка, а також вік.
📌 Трохи більше половини (52%) витрачали на оплату комунальних послуг до 30% сукупного місячного доходу домогосподарства, третина — від 30% до 50%. Ще 15% опитаних витрачали на оплату комунальних послуг від 50% сукупного місячного доходу домогосподарства. Найбільшу частку доходу на оплату комунальних послуг витрачали ті, хто проживали одні (серед них 21% витрачали на сплату комунальних послуг більше 50% місячного доходу).
👉 Читайте також наш огляд житлової політики в Україні під час повномасштабної війни.
У 2019 році Cedos провів комплексне дослідження, де ми розповіли про історію житлової політики в Україні, звернули увагу на переваги та недоліки наявних даних щодо житла, а також провели опитування щодо житлових умов та ставлення до житлової політики. Сьогодні ми раді опублікувати його переклад.
Російська агресія спровокувала безпрецедентну житлову кризу, тож деякі проблеми загострилися в умовах повномасштабної війни. Це дослідження дає змогу краще розуміти житлову ситуацію сьогодні та які виклики потрібно подолати для забезпечення права на гідне житло.
👉 Читати дослідження українською.
👉 Переклад дослідження англійською.
Ось деякі тези щодо житлових умов в Україні у 2019 році, до початку повномасштабної війни:
📌 Майже половина (43%) опитаних не мали жодного уявлення чи плану дій щодо того, що вони будуть робити і де мешкати, якщо втратять житло, в якому мешкають нині. Ті, хто орендує житло, здебільшого говорили, що не зможуть сплачувати за оренду більше, ніж платили.
📌 Серед тих, хто проживали в орендованому житлі, майже половина (46%) змушені були економити на інших витратах через потребу сплачувати оренду. Що й не дивно, адже майже половина (41%) опитаних витрачали на орендну плату від третини до половини всього сукупного місячного доходу домогосподарства, у якому вони проживали, а 10% — і більше половини.
📌 Неврегульований і тіньовий ринок оренди житла в Україні створював умови, що перешкоджали орендаркам та орендарям жити у такому житлі повноцінним життям. Про це говорили майже половина (44%) тих, хто його винаймає. Наявна практика оренди також породжувала у громадянок та громадян відчуття непевності та нестабільності. Лише половина могли сказати, що почувалися в орендованому житлі безпечно, а п’ята частина відчували страх бути виселеними без попередження.
📌 Інша проблема — це дискримінація з боку орендодавиць та орендодавців: шукаючи житло, з нею хоча б раз стикалися п’ята частина опитаних. Найчастіше приводом для упередженого ставлення були наявність дітей або домашніх тварин, територіальне походження або прописка, а також вік.
📌 Трохи більше половини (52%) витрачали на оплату комунальних послуг до 30% сукупного місячного доходу домогосподарства, третина — від 30% до 50%. Ще 15% опитаних витрачали на оплату комунальних послуг від 50% сукупного місячного доходу домогосподарства. Найбільшу частку доходу на оплату комунальних послуг витрачали ті, хто проживали одні (серед них 21% витрачали на сплату комунальних послуг більше 50% місячного доходу).
👉 Читайте також наш огляд житлової політики в Україні під час повномасштабної війни.
✅ Київрада опублікувала Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району міста до 2030 року, до створення якої долучилися експертки та експерти Cedos!
👉 Читайте більше.
Дослідниці та дослідники Cedos Марія Грищенко, Дарина Пирогова, Іван Вербицький, Марія Куделя та Ірина Когут відповідали за підготовку розділів "Освіта" і "Соціальний розвиток", брали участь у розробці концепції житлової політики (зокрема, стосовно соціального житла), а також загальних засад документу, були долучені до фасилітації громадських обговорень.
📌 Для втілення візії району Концепція встановлює 7 цілей, одна з яких називається «Соціальна справедливість»:
«Необхідно розширити інфраструктуру надання соціальних послуг та соціальної допомоги (розширення програм допомоги та мережі установ, усунення бар'єрів), організувати програми та громадські місця для соціальної інтеграції різних соціальних груп та створити муніципальне соціальне житло для пільгової оренди».
Документ було ухвалено міською радою 10 листопада 2022 року (рішення №5581/5622). Його розробили ще у 2018-2019 роках за підтримки німецького урядового Товариства міжнародного співробітництва GIZ в рамках проєкту "Інтегрований розвиток міст в Україні".
👉 Із повним текстом Концепції можна ознайомитися на сайті Київської міської ради — https://bit.ly/3KVeca3
👉 Читайте більше.
Дослідниці та дослідники Cedos Марія Грищенко, Дарина Пирогова, Іван Вербицький, Марія Куделя та Ірина Когут відповідали за підготовку розділів "Освіта" і "Соціальний розвиток", брали участь у розробці концепції житлової політики (зокрема, стосовно соціального житла), а також загальних засад документу, були долучені до фасилітації громадських обговорень.
📌 Для втілення візії району Концепція встановлює 7 цілей, одна з яких називається «Соціальна справедливість»:
«Необхідно розширити інфраструктуру надання соціальних послуг та соціальної допомоги (розширення програм допомоги та мережі установ, усунення бар'єрів), організувати програми та громадські місця для соціальної інтеграції різних соціальних груп та створити муніципальне соціальне житло для пільгової оренди».
Документ було ухвалено міською радою 10 листопада 2022 року (рішення №5581/5622). Його розробили ще у 2018-2019 роках за підтримки німецького урядового Товариства міжнародного співробітництва GIZ в рамках проєкту "Інтегрований розвиток міст в Україні".
👉 Із повним текстом Концепції можна ознайомитися на сайті Київської міської ради — https://bit.ly/3KVeca3
⭐️ Раді поділитися з вами нашими здобутками за попередній місяць!
Отже, у квітні:
📌 Ми оголосили дати проведення п'ятого Українського урбаністичного форуму! Це — 28-29 липня. Головною темою події стане відновлення житла в умовах війни та розбудова справедливої житлової політики. УкрУрбанФорум 2023 пройде у Вінниці.
📌 Вийшов переклад англійською дослідження про 9 місяців життя під час повномасштабної війни.
📌 Cedos приєднався до заклику захистити Свидовець від забудови. Петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів.
📌 Призначення нового міністра освіти, шкільна реформа та повномасштабна війна — на «УП. Життя» вийшла колонка асоційованої аналітикині Cedos Ірини Когут.
📌 Наше дослідження щодо житлової політики в Україні за 2019 рік, наразі — найповніше дослідження на цю тему, тепер доступне англійською.
📌 Київрада опублікувала Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району міста до 2030 року, до створення якої долучилися експертки та експерти Cedos!
Більше новин читайте на нашому сайті.
Отже, у квітні:
📌 Ми оголосили дати проведення п'ятого Українського урбаністичного форуму! Це — 28-29 липня. Головною темою події стане відновлення житла в умовах війни та розбудова справедливої житлової політики. УкрУрбанФорум 2023 пройде у Вінниці.
📌 Вийшов переклад англійською дослідження про 9 місяців життя під час повномасштабної війни.
📌 Cedos приєднався до заклику захистити Свидовець від забудови. Петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів.
📌 Призначення нового міністра освіти, шкільна реформа та повномасштабна війна — на «УП. Життя» вийшла колонка асоційованої аналітикині Cedos Ірини Когут.
📌 Наше дослідження щодо житлової політики в Україні за 2019 рік, наразі — найповніше дослідження на цю тему, тепер доступне англійською.
📌 Київрада опублікувала Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району міста до 2030 року, до створення якої долучилися експертки та експерти Cedos!
Більше новин читайте на нашому сайті.
😉 Підготували для вас добірку останніх новин:
✅ Повернувся подкаст «Ринок вирішить?»! У третьому сезоні говоритимемо про нові виклики, з якими українські міста зіткнулися від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Слухайте перший випуск, розмову з із Ганною Бондар, архітекторкою та народною депутаткою України. Слухати на платформі Anchor, Apple Podcasts, Google podcasts
✅ Вийшов звіт «Вплив війни на молодь в Україні». У фокусі дослідження — становище молоді, зокрема соціально-економічний стан, цінності та уподобання з акцентом на вплив повномасштабного вторгнення.
✅ Які заходи жорсткої економії змушений запровадити український уряд у сфері освіти через війну, яку розпочала Росія? Який стан реформи Нової української школи в умовах війни? Читайте статтю на OpenDemocracy з коментарем асоційованої аналітикині Cedos Ірини Когут.
✅ Опубліковано звіт за підсумками симпозіуму «Форум відновлення житла в Україні – відбудова місця, яке можна назвати домом». Він містить актуальні знання про житлову політику в Україні, приклади з країн Європи, а також великий набір рекомендацій для проведення житлової реформи. Прочитати звіт англійською / українською
Публікуємо також 7 конспектів для громад про залучення до відновлення та розвитку:
📌 Конспект онлайн-конференції «Не залишити нікого осторонь: партисипація у громадах під час війни»
📌 «Комунікації, інформування, прозорість: як створити основу партисипації»
📌 «Відновлення громад: що і як планувати»
📌 «Дослідження як інструмент залучення громад»
📌 «Пам’ять і меморіалізація у громадах: як приймати рішення»
📌 «Взаємодія громад зі стейкхолдерами: бізнес, громадські об’єднання, інституції».
📌 «Залучення громади до обговорення чутливих тем і проєктів».
Більше новин читайте на нашому сайті.
✅ Повернувся подкаст «Ринок вирішить?»! У третьому сезоні говоритимемо про нові виклики, з якими українські міста зіткнулися від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Слухайте перший випуск, розмову з із Ганною Бондар, архітекторкою та народною депутаткою України. Слухати на платформі Anchor, Apple Podcasts, Google podcasts
✅ Вийшов звіт «Вплив війни на молодь в Україні». У фокусі дослідження — становище молоді, зокрема соціально-економічний стан, цінності та уподобання з акцентом на вплив повномасштабного вторгнення.
✅ Які заходи жорсткої економії змушений запровадити український уряд у сфері освіти через війну, яку розпочала Росія? Який стан реформи Нової української школи в умовах війни? Читайте статтю на OpenDemocracy з коментарем асоційованої аналітикині Cedos Ірини Когут.
✅ Опубліковано звіт за підсумками симпозіуму «Форум відновлення житла в Україні – відбудова місця, яке можна назвати домом». Він містить актуальні знання про житлову політику в Україні, приклади з країн Європи, а також великий набір рекомендацій для проведення житлової реформи. Прочитати звіт англійською / українською
Публікуємо також 7 конспектів для громад про залучення до відновлення та розвитку:
📌 Конспект онлайн-конференції «Не залишити нікого осторонь: партисипація у громадах під час війни»
📌 «Комунікації, інформування, прозорість: як створити основу партисипації»
📌 «Відновлення громад: що і як планувати»
📌 «Дослідження як інструмент залучення громад»
📌 «Пам’ять і меморіалізація у громадах: як приймати рішення»
📌 «Взаємодія громад зі стейкхолдерами: бізнес, громадські об’єднання, інституції».
📌 «Залучення громади до обговорення чутливих тем і проєктів».
Більше новин читайте на нашому сайті.
Читайте звіт про результати роботи Cedos у 2022 році. Російська війна змінила як українське суспільство, так і нашу роботу. Масштаб соціальних викликів збільшився, тож пошук найкращих шляхів відповіді на них став ще важливішим.
👉 Повна версія звіту
Наша праця у 2022 році була можливою завдяки захисникам і захисницям України, які віддають свої сили, комфорт, здоров’я, час і навіть життя заради того, щоби свобода і життя були у нас всіх. Дякуємо вам!
2022 рік у ключових цифрах:
✅ Cedos працював над 15 проєктами.
✅ Ми опублікували 7 дослідницьких звітів, 17 аналітичних записок, 6 статей, 14 колонок і 16 епізодів подкасту.
✅ Організували 22 події (з них 2 офлайн і 20 онлайн).
✅ Охоплення наших публікацій у соціальних мережах та розсилками електронною поштою склало понад 1,1 мільйона людей.
✅ У медіа нас згадували понад 300 разів.
Наші основні проєкти за 2022 рік:
📌 Першою нашою реакцією на повномасштабне російське вторгнення в Україну стала робота над дослідженням досвідів переживання війни в українському суспільстві. Упродовж року ми провели чотири хвилі цього дослідження
📌 Ми також почали працювати над аналізом впливу повномасштабної війни на сфери житла, освіти й соціального захисту, а також вимушену міграцію. На ці теми ми підготували 6 оглядів.
📌 Окремі аналітичні записки були присвячені освіті українських біженок і біженців за кордоном, поверненню переселенок і біженців та освіті на окупованих територіях.
📌 Реагуючи на безпрецедентну житлову кризу, зумовлену війною, а також брак механізмів реагування на неї в рамках наявної житлової політики, ми підготували документ «37 тез про сучасний стан, виклики й принципи нової житлової політики в Україні».
📌 Команда Cedos здійснила аналіз системи соціального, тимчасового та кризового житла в Україні. Ми описали наявний до початку повномасштабного вторгнення стан, а також сильні й слабкі сторони неприбуткового публічного житла в Україні.
📌 Cedos долучився до розробки проєктів плану відновлення від наслідків війни, розрахованого на 10 років. Ми зробили огляд відновлення середньої та вищої освіти, житла, повернення вимушених переселенок та переселенців.
Дякуємо за довіру нашим донорам і партнерам, а також всім, хто робить пожертви на нашу діяльність, друзям, колежанкам та колегам, респонденткам та респондентам, читачкам та читачам, слухачкам і слухачам, усім, хто були і є з нами!
👉 Більше читайте на нашому сайті
👉 Повна версія звіту
Наша праця у 2022 році була можливою завдяки захисникам і захисницям України, які віддають свої сили, комфорт, здоров’я, час і навіть життя заради того, щоби свобода і життя були у нас всіх. Дякуємо вам!
2022 рік у ключових цифрах:
✅ Cedos працював над 15 проєктами.
✅ Ми опублікували 7 дослідницьких звітів, 17 аналітичних записок, 6 статей, 14 колонок і 16 епізодів подкасту.
✅ Організували 22 події (з них 2 офлайн і 20 онлайн).
✅ Охоплення наших публікацій у соціальних мережах та розсилками електронною поштою склало понад 1,1 мільйона людей.
✅ У медіа нас згадували понад 300 разів.
Наші основні проєкти за 2022 рік:
📌 Першою нашою реакцією на повномасштабне російське вторгнення в Україну стала робота над дослідженням досвідів переживання війни в українському суспільстві. Упродовж року ми провели чотири хвилі цього дослідження
📌 Ми також почали працювати над аналізом впливу повномасштабної війни на сфери житла, освіти й соціального захисту, а також вимушену міграцію. На ці теми ми підготували 6 оглядів.
📌 Окремі аналітичні записки були присвячені освіті українських біженок і біженців за кордоном, поверненню переселенок і біженців та освіті на окупованих територіях.
📌 Реагуючи на безпрецедентну житлову кризу, зумовлену війною, а також брак механізмів реагування на неї в рамках наявної житлової політики, ми підготували документ «37 тез про сучасний стан, виклики й принципи нової житлової політики в Україні».
📌 Команда Cedos здійснила аналіз системи соціального, тимчасового та кризового житла в Україні. Ми описали наявний до початку повномасштабного вторгнення стан, а також сильні й слабкі сторони неприбуткового публічного житла в Україні.
📌 Cedos долучився до розробки проєктів плану відновлення від наслідків війни, розрахованого на 10 років. Ми зробили огляд відновлення середньої та вищої освіти, житла, повернення вимушених переселенок та переселенців.
Дякуємо за довіру нашим донорам і партнерам, а також всім, хто робить пожертви на нашу діяльність, друзям, колежанкам та колегам, респонденткам та респондентам, читачкам та читачам, слухачкам і слухачам, усім, хто були і є з нами!
👉 Більше читайте на нашому сайті
✅ Привіт, наші підписники та підписниці! У нас для вас є новина: Cedos залишає Telegram 🫥
🇺🇦 Окрім застережень щодо використання даних і безпеки, ключовим для нас є російське походження Telegram. Ми віримо, що розвиток України можливий без використання російських інструментів.
🤩 Натомість ми маємо інші майданчики, на яких ви можете знайти основні новини про діяльність Cedos, нашу аналітику суспільних процесів і державних політик, а також новини Українського урбаністичного форуму:
👉 Facebook
👉 Twitter
👉 Instagram
👉 LinkedIn
Також на сайті Cedos ви можете підписатись на розсилку, яку ми робимо кілька разів на місяць з нашими головними матеріалами й новинами (і без води).
Про непрозорість політики Telegram ви можете почитати більше в цьому матеріалі Texty.org.ua
💛💙
🇺🇦 Окрім застережень щодо використання даних і безпеки, ключовим для нас є російське походження Telegram. Ми віримо, що розвиток України можливий без використання російських інструментів.
🤩 Натомість ми маємо інші майданчики, на яких ви можете знайти основні новини про діяльність Cedos, нашу аналітику суспільних процесів і державних політик, а також новини Українського урбаністичного форуму:
Також на сайті Cedos ви можете підписатись на розсилку, яку ми робимо кілька разів на місяць з нашими головними матеріалами й новинами (і без води).
Про непрозорість політики Telegram ви можете почитати більше в цьому матеріалі Texty.org.ua
💛💙
