ЗАГИНУВ ЗА НАШУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
💔
Сумна звістка прийшла до Золочівської сільської ради: 16 серпня 2022 року в Донецькій
області загинув житель села Гнідин, начальник штабу, перший заступник командира 2-го
механізованого батальйону 66-ї окремої механізованої бригади, капітан Ігор Геннадійович
Третьяков. Під час ворожого мінометного обстрілу він отримав несумісне з життям
поранення в шию. Трапилася трагедія за 37 км від міста Курахове.
Народився Ігор Геннадійович 22 листопада 1965 року в Казахстані. Але майже все свідоме
життя мешкав на Донбасі, у місті Авдіївка. Там навчався, працював, створив сім’ю. Разом із
дружиною Анжелою Валеріївною виховав двох доньок та піклувався про неповнолітнього
синочка Марка. І все було б добре, але навесні 2014 року в Донецьку та Луганську області
ввірвався «руській мір». Помешкання Третьякових опинилося поряд із зоною запеклих
бойових дій. За порадою свого близького друга Михайла Геннадійовича Горяйнова, сім’я
перебралася до Гнідина. А коли Михайло, відстоюючи незалежність України, героїчно
загинув, Ігор Геннадійович добровольцем теж пішов на фронт. Був учасником бойових дій із
квітня 2016 року. Та з часом за станом здоров’я його комісували з лав ЗСУ.
Широкомасштабне вторгнення рашистів на українські землі застало Ігоря Геннадійовича за
межами нашої країни. Та вже за кілька днів він повернувся до Гнідина й вступив до місцевої
територіальної оборони. Водночас намагався пройти медичну комісію при Дарницькому
військкоматі. Це йому вдалося (за станом здоров’я) лише з третьої спроби. Разом з Ігорем на
службу до ЗСУ пішла й когорта гнідинських тероборонівців. Чоловік пишався своїми
побратимами. Але перебування в столичному підрозділі Національної гвардії його не надто
влаштовувало. Воїн рвався на фронт, на рідний для нього Донбас, який він хотів звільнити
від ненависної московської орди. Заради нашої ПЕРЕМОГИ Ігор Геннадійович віддав
найцінніше, що в нього було, – своє життя.
Овдовіла дружина, залишилися без батька доньки Лоліта та Еліна, осиротів
тринадцятирічний Марк. Гірко про це писати. Але рідні можуть пишатися своїм чоловіком та
батьком. Ігор Геннадійович загинув як справжній ГЕРОЙ, захищаючи свою родину, свою
землю від російських загарбників!
Вічна йому ПАМ’ЯТЬ!
ГЕРОЇ не вмирають!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Поховання загиблого захисника України відбудеться на Гнідинському цвинтарі. Про його
дату та час буде повідомлено додатково.
💔
Сумна звістка прийшла до Золочівської сільської ради: 16 серпня 2022 року в Донецькій
області загинув житель села Гнідин, начальник штабу, перший заступник командира 2-го
механізованого батальйону 66-ї окремої механізованої бригади, капітан Ігор Геннадійович
Третьяков. Під час ворожого мінометного обстрілу він отримав несумісне з життям
поранення в шию. Трапилася трагедія за 37 км від міста Курахове.
Народився Ігор Геннадійович 22 листопада 1965 року в Казахстані. Але майже все свідоме
життя мешкав на Донбасі, у місті Авдіївка. Там навчався, працював, створив сім’ю. Разом із
дружиною Анжелою Валеріївною виховав двох доньок та піклувався про неповнолітнього
синочка Марка. І все було б добре, але навесні 2014 року в Донецьку та Луганську області
ввірвався «руській мір». Помешкання Третьякових опинилося поряд із зоною запеклих
бойових дій. За порадою свого близького друга Михайла Геннадійовича Горяйнова, сім’я
перебралася до Гнідина. А коли Михайло, відстоюючи незалежність України, героїчно
загинув, Ігор Геннадійович добровольцем теж пішов на фронт. Був учасником бойових дій із
квітня 2016 року. Та з часом за станом здоров’я його комісували з лав ЗСУ.
Широкомасштабне вторгнення рашистів на українські землі застало Ігоря Геннадійовича за
межами нашої країни. Та вже за кілька днів він повернувся до Гнідина й вступив до місцевої
територіальної оборони. Водночас намагався пройти медичну комісію при Дарницькому
військкоматі. Це йому вдалося (за станом здоров’я) лише з третьої спроби. Разом з Ігорем на
службу до ЗСУ пішла й когорта гнідинських тероборонівців. Чоловік пишався своїми
побратимами. Але перебування в столичному підрозділі Національної гвардії його не надто
влаштовувало. Воїн рвався на фронт, на рідний для нього Донбас, який він хотів звільнити
від ненависної московської орди. Заради нашої ПЕРЕМОГИ Ігор Геннадійович віддав
найцінніше, що в нього було, – своє життя.
Овдовіла дружина, залишилися без батька доньки Лоліта та Еліна, осиротів
тринадцятирічний Марк. Гірко про це писати. Але рідні можуть пишатися своїм чоловіком та
батьком. Ігор Геннадійович загинув як справжній ГЕРОЙ, захищаючи свою родину, свою
землю від російських загарбників!
Вічна йому ПАМ’ЯТЬ!
ГЕРОЇ не вмирають!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Поховання загиблого захисника України відбудеться на Гнідинському цвинтарі. Про його
дату та час буде повідомлено додатково.