троянди червоні
бузок як хмарки
чи церкви будівлю
палити мені ???

овечки белькочуть
світ ледь шелестить
як раз не спіймають
то дуже щастить

руйнація світу
в кишеньці Ніщо
буває так темно
було й загуло

дивитися в вічі
як шлях уперед
забуду минуле
як полум'я пил

• медальне виростило їх за останній.. рік? не знаю, як багато часу моя архівна персона провела в цьому чудовому світі
... знайомтесь з вел, чудовою піроманіячкою і поїдальницею жовтих і не дуже дверей. їх життя не назвати ідеальним, але вони знаходять, як зробити життя оточуючих веселіше (і багато складніше з тим, які ці методи деструктивні)

>>> #медальне_вел #арт

вчитись на зображеннях дуже цікаво. ти можеш побудувати базову конструкцію. і малювати по ній, чи брати кольори з оригіналу, чи робити все так, як хочеться.
я маю персонажей дітей і я відчуваю недостачу в своїй візуальній бібліотеці для того щоб їх малювати

>>> #арт #навчання

переляк — це коли на ваше повідомлення реагують через секунду після надсилання /позитивно

мене надихає те, що створюють істоти навколо мене. перегляд відео про те, як в світі все погано і це фруструє, але творчість поєднує... це надзвичайно.

я познайомились і продовжили спілкування з великою кількістю моїх зараз друзів і знайомих через акт творчості.
це були арт акаунт в твітері, днд кампейн, а ці два лише перше, що прийшло на думку.

дякую за те, що ви продовжуєте створювати щось і зв'язувати себе в плетіння з іншими і мною. це безцінно.

Проводимо набір художників для онлайн івенту Арт за Донат!
Запрошуємо всіх в кого є бажання та час доєднатися до збору донатів на Поточний Русоріз.

Набір учасників триватиме з 26.01 по 01.02
Сам івент запланований пройти з 13.02 по 22.02

Форма участі: https://forms.gle/e6A9FVjmKhnoXofA9

всесвіт велике і самотнє.

одна з сторін створення, коли ти віддаєш себе цьому — ти втрачаєш можливість інакше комунікувати з світом навколо і залишається лиш жити в тому, чим дихаєш, чим існуєш повно і захоплююче.

всесвіт, як концепт всього що є, всього що створювалось по їх самоподобі, тримає в собі образи всього живого, але тепер ніколи не зможе бути воістину тим, чим було на початку, собою минулими. тепер вони є своє творіння і творіння цього є ними.

чи питається всесвіт в себе, чи воно дійсно є собою? в цьому не існує потреби.

дивлячись в дзеркало, всесвіт бачить блиск зірок, рух нескінченних кінцівок і захоплення процесом.

все так, як і було нескінченні роки тому.

те, що оболонка змінила подобу, ніколи не є знаком зміни суті, ядра того, що існує.

піклування про маленьку істоту, заперту в своїй власній голові, повертає думками до схожому моменті в власному житті

цей канал веде три кота у мішку різної ступені контрасності і пропорційності фіолетового, жовтого і блакитного

з однаковим рівнем тривоги, зоу, бо все то публікує одна істота 😭

🌟 • зе стар • 🌟

зображати людей це цікаво, але також цікаво експерементувати з цим ! тут я вчусь у верну як людину з білим волоссям, але також цікаву позу і кольоровий одяг. на диво, вийшло краще, ніж я могли очікувати у мене може вийти !

також ті, хто знають мене як вел, знають мою любов до фіолетового. колір всесвіту, якби мене питали💫

>>> #верна

ранок — це повільна субстанція, яка тягнеться довго, якщо розпочати її готувати достатньо рано

довгі валяння в ліжку, рутинні турботи в напівсні, і в результаті ми отримаєм найсмачніший ранок, який можливо. повільне розмірене життя в великому ніде

>>> #медальне_вел #комікс

Четвертий рік повномасштабної війни, й дванадцять років загальної.

Не будемо втрачати віру, та не забувайте донатити на ЗСУ!
Слава Україні, Героям Слава!

#vent

Сьогодні, до четвертої річниці повномасштабного вторгнення у війні, яка триває 12 років і не припинялась століттями, обов’язково допоможіть нашому війську!

24 гривні.
Гривні країни, яка досі стоїть.
Гривні, які допоможуть принести росіянам кару.

Робіть ранковий донат!

З днем народження мого любого сина Найтеркулді, на честь якого я зробили редрав найпершого у світі арту з ним🩵
「#oc • #нрі • #місценародженнясвіту • #арт」

моя звичайна місцевість для малювання — потяги — наразі не опиняється на моєму шляху так часто, як були останні півроку, тому маю менше часу і ресурсу на малювання, проте тримайте смішне зображення з моєю любою дитиною, верною 😌

святкування чогось у снах ставить щось слабо можливе на поличку з звичайним

в дні, коли зима ще завіває легким снігом, а мороз підбирає калюжі, але дерева і земля покриваються зеленню, люди святкують початок весни. сміх і свято ллється днем і ніччю. друзі, родина, чи одинаки приходять щоб згадати, а як це — веселитись, грати музику, писати листи чорнилами, українським скорописом, і багато багато іншого

одна з традицій — згадувати, як пересуваються місцеві чорти так, щоб майже беззвучно опинятись на місці, якого вони бажають — лапковий шепіт (лапко-шепіт), назву яка отримала від звуку шурхоту між долонь в його процесі

чорти, яких можна назвати місцевими створіннями природи, душами, які лишились щоб ловити сонце своїми рогами, якщо воно вирішить впасти, вони поділились магією переміщення з людьми і, хоча ті не такі вправні, вони перейняли це як спосіб відсвяткувати зміну пір року в невпинному русі.

(інструкція. більшості людей потрібен легкий схил і зелена трава для сковзіння на початку)

> #лунар #історія