Про оперативну ситуацію в регіоні, викрадення людей на окупованих територіях, примусову паспортизацію та важливість евакуації в етері телемарафону "Єдині новини"

🇺🇦 Сайт ЗОВА 🇺🇦 | Facebook ЗОВА 🇺🇦 | YouTube ЗОВА

Зустріч сусідів, зустріч союзників, зустріч партнерів, зустріч друзів.
Заради наших народів. Заради їхнього майбутнього.

——

Spotkanie sąsiadów, spotkanie sojuszników, spotkanie partnerów, spotkanie przyjaciół.
Dla dobra naszych narodów. Dla ich przyszłości.

——

A meeting of neighbors, a meeting of allies, a meeting of partners, a meeting of friends.
For the sake of our nations. For their future.

​​Історія ще однієї героїні з #МістаГероїв.

Юлія Кацімон – жителька села Литвинівка, Димерської громади Київщини

Вона працювала диспетчером пожежної частини. Із перших днів повномасштабного вторгнення почала надавати власними силами гуманітарну допомогу людям, які цього потребували. Евакуювала людей із північних населених пунктів.

🗣«Щодня переводили на безпечну територію близько 1,5 – 2 тис. людей. У цілому було виведено до 15 тисяч людей. Евакуація тривала, доки нас не взяли в полон, 20-го березня».

Під час полону, в окремій кімнаті Юлії Кацімон нанесли тяжкі тілесні ушкодження, били безжально по тілу, обличчю, погрожували трибунальним судом від російської федерації. Наступного дня жінку привели в інше приміщення, де перебували ще 33 українських військових. Рашисти пропонували писати зобов'язання про співпрацю з росією, хто не написав – руки в наручники та дорога до Сибіру. Спочатку полонених привезли до Білорусі, а потім до Брянської області, у СІЗО N°2. Катували, зобов'язали говорити про те, що росія переможе, змушували писати звернення до українських матерів.

9 квітня повернулася по обміну з полону. Але ні на день не припиняла допомогу тим, хто того потребував, організовувала надання гуманітарної допомоги та товарів першої необхідності.

Зараз Юлія організовує благодійні ярмарки, збори, перевозить допомогу на передову військовим та цивільним людям, їздить за кордон з гуманітарною місією, перевозить автомобілі для військових та військове обладнання.

Пенсіонер Анатолій Майстренко з селища Архангельське на Херсонщині на власному човні кілька місяців перевозив через річку Інгулець людей, що рятувалися від російських загарбників. На тимчасово окуповані території Анатолій Віталійович доправляв розвідників та гуманітарні вантажі.

«В цілому, думаю, понад дві тисячі людей переправили» — говорить Анатолій. «А тих, кому треба було з Зарічного і назад у Зарічне – чоловік 700-800. Також доправляли цим шляхом гуманітарну допомогу. Нам привозили по 80-100 ящиків відразу. Певно, всього вдалося переправити кілька тонн. Ми розуміли, як це важливо для людей, наших земляків, що жили в умовах страшної війни. Це була запорука їхнього життя».

Мені нерідко задавали питання «Як ти насмілився на цей вчинок?». А я кажу: «Ну добре, якщо не я, не ти – хто тоді? А це ж треба робити!»

Анатолій відзначає, що багато хто проявив себе дуже гідно в складних умовах. Місцеві підприємства давали техніку для евакуації. Мешканці Зарічного разом зі старостою — забезпечували тимчасовий прихисток.

«Такі справи робляться разом. І ми всі об’єдналися, впоралися, бо ми – ЛЮДИ».

#містаГероїв вистояли і дають можливість сьогодні впевнено йти до перемоги України — завдяки ЛЮДЯМ.

Погоджено новий і дуже потрібний саме зараз нашим воїнам оборонний пакет, який захищає свободу й незалежність не тільки України, Польщі, Європи – усього світу.

І дуже важливо, щоб воїни, які зараз в окопах на Сході, там, де гаряче, які на Півдні України, знали, що тут, у Варшаві, ми домовилися про те, що дасть Україні та кожному й кожній із наших воїнів більше сили. Ця сила нам зараз дуже потрібна. Я дякую за це тобі, Матеуше.
____

A new and really necessary defense package for our warriors has been agreed upon, which protects freedom and independence not only of Ukraine, but also Poland, Europe, and the whole world.

And it is very important that the soldiers who are currently in the trenches in the east, where it is hot, who are in the south of Ukraine, know that here, in Warsaw, we have agreed upon something that will give Ukraine and each and every one of our soldiers more strength. We really need this strength now. I thank you for that, Mateusz.

‼️ Знову під ударом ворога опинилися Пологівський та Василівський райони. За минулу добу окупаційні війська здійснили чотири авіаудари, три атаки БПЛА, тричі гатили з РСЗВ та 58 артилерійських обстрілів.

На Гуляйпіллі ворожа артилерія поцілила в агропідприємство, крім того, розтрощила кілька квартир у житлових кварталах. А у Василівському районі під час артобстрілу ворог гатив по приватному сектору.

Фахівці фіксують нові руйнування та ліквідовують наслідки.

Вже 407-му добу Запорізький край міцно тримає оборону та працює на перемогу.
Бережіть себе, своїх близьких, а особливо дітей - майбутнє вільної України!

🇺🇦 Сайт ЗОВА 🇺🇦 | Facebook ЗОВА 🇺🇦 | YouTube ЗОВА

​​9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації

🕯 Запорізька ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв вшановує пам’ять загиблих захисників України

Військовослужбовець Володимир Федан загинув 3 січня 2023 року у бою з окупантами поблизу міста Гуляйполе. Йому було 30 років.

Володимир народився і жив у селі Новопетрівка Запорізької області. Закінчив Миколай-Пільську школу. Працював на фермерському господарстві. Виконував різні роботи на сільськогосподарській техніці.

Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист рідної країни у лавах Збройних сил України. З квітня минулого року служив у механізованих військах.

🇺🇦 Сайт ЗОВА 🇺🇦 | Facebook ЗОВА 🇺🇦 | YouTube ЗОВА