Відзначили стипендіями міського голови обдарованих спортсменів громади
У Житомирі відзначили обдарованих спортсменів та спортсменок громади, які своїми здобутками прославляють місто на всеукраїнському та міжнародному рівнях. Цьогоріч стипендії Житомирського міського голови отримали 110 представників спортивної спільноти. Серед стипендіатів — 45 спортсменів та спортсменок з олімпійських видів спорту, 60 — з неолімпійських видів спорту та 5 представників спорту осіб з інвалідністю (інваспорту).
У Житомирі відзначили обдарованих спортсменів та спортсменок громади, які своїми здобутками прославляють місто на всеукраїнському та міжнародному рівнях. Цьогоріч стипендії Житомирського міського голови отримали 110 представників спортивної спільноти. Серед стипендіатів — 45 спортсменів та спортсменок з олімпійських видів спорту, 60 — з неолімпійських видів спорту та 5 представників спорту осіб з інвалідністю (інваспорту).
❤41🙏8🤬2
У Житомирі презентували мальопис про місто
У Житомирі презентували новий молодіжний проєкт — мальопис «ZH-Drive», присвячений місту та його молодіжній культурі. Проєкт авторки Ніни Миронової став одним із переможців у межах програми молодіжних грантів «ДіяТи».
«ZH-Drive» — це мальопис про Житомир, який пропонує подивитися на знайомі вулиці та локації міста по-новому. Головні герої історії — підлітки, які катаються на скейтах, мандрують містом та відкривають для себе його цікаві місця.
«Мальопис “ZH-Drive” показує, що досліджувати своє місто — це круто, а дізнаватися щось нове можна легко і весело. Разом із нашими головними героями ти пройдешся знайомими вулицями, побачиш Житомир з іншого ракурсу та отримаєш порцію натхнення. До кожного примірника видається набір стікерів», — розповідає авторка проєкту Ніна Миронова.
У Житомирі презентували новий молодіжний проєкт — мальопис «ZH-Drive», присвячений місту та його молодіжній культурі. Проєкт авторки Ніни Миронової став одним із переможців у межах програми молодіжних грантів «ДіяТи».
«ZH-Drive» — це мальопис про Житомир, який пропонує подивитися на знайомі вулиці та локації міста по-новому. Головні герої історії — підлітки, які катаються на скейтах, мандрують містом та відкривають для себе його цікаві місця.
«Мальопис “ZH-Drive” показує, що досліджувати своє місто — це круто, а дізнаватися щось нове можна легко і весело. Разом із нашими головними героями ти пройдешся знайомими вулицями, побачиш Житомир з іншого ракурсу та отримаєш порцію натхнення. До кожного примірника видається набір стікерів», — розповідає авторка проєкту Ніна Миронова.
🔥22👍11🙏7❤2👎1
«ЗШИТО»: разом продовжуємо створювати творчий простір!
Громада продовжила діалог про те, яким має стати «ЗШИТО»: зручним для майстрів і майстринь, підприємців і підприємниць, корисним для студентів і студенток, викладачів івикладачок, відкритим для всіх творчих особистостей та життєздатним для сталогорозвитку громади.
Під час воркшопу таконсультаційної сесії до обговорення долучилися представники і представниці бізнесу, влади, освіти та громадськості. Спільно працювали над концепцією простору, потенційною функціональною структурою та ефективними механізмами залучення користувачів.
Громада продовжила діалог про те, яким має стати «ЗШИТО»: зручним для майстрів і майстринь, підприємців і підприємниць, корисним для студентів і студенток, викладачів івикладачок, відкритим для всіх творчих особистостей та життєздатним для сталогорозвитку громади.
Під час воркшопу таконсультаційної сесії до обговорення долучилися представники і представниці бізнесу, влади, освіти та громадськості. Спільно працювали над концепцією простору, потенційною функціональною структурою та ефективними механізмами залучення користувачів.
❤25👍7🙏5😁1
«Щоб ці дитячі очі стали іншими»: історія патронатної родини, яка знайшла свій дім у Житомирі
«Вона була в білій сукні, а ми благословляли її на весіллі». У холі на фортепіано — весільні світлини. Про свою першу патронатну вихованку Тетяна й Олександр Таранцови розповідають з особливим трепетом. У найважливіший день свого життя вона, вже доросла, попросила їх бути поруч і благословити.
«Кожна дитина залишає часточку себе у нашій родині. Із собою бере частинку цього дому, – говорить подружжя. — І цей зв’язок не обривається. З багатьма спілкуємося, тішимося зустрічі чи звістці про них».
Таранцови приїхали до Житомира із Новопавлівки і добре знають, що таке втратити рідний дім. Там, на Дніпропетровщинi, вони й обрали шлях патронатної родини, почали огортати турботою дітей, яким у певний момент життя потрібна підтримка дорослих.
«…На зупинці оголошення висить. Почитаєш його і скажи свою думку», — якось дорогою на роботу Олександр зателефонував дружині. В оголошенні йшлося про усиновлення, патронат, дитячі будинки сімейного типу. Потім — вони довго розмовляли, зважували все і вирішили спробувати себе в патронаті.
«Зателефонували, нас проконсультували, пройшли навчання, нам створили хороші умови, — згадуюь. — І 14-річна Юля була нашою першою вихованкою. Це та дівчинка, яку ми потім благословлятимемо на весіллі. Досі спілкуємося з нею.. Вони з чоловіком теж живуть у Житомирі».
Так за чотири роки через їхню родину пройшло тринадцятеро дітей. Восьмеро — на Дніпропетровщині і п’ятеро тут, у Житомирі. Зараз у родині четверо хлопчиків.
«Вона була в білій сукні, а ми благословляли її на весіллі». У холі на фортепіано — весільні світлини. Про свою першу патронатну вихованку Тетяна й Олександр Таранцови розповідають з особливим трепетом. У найважливіший день свого життя вона, вже доросла, попросила їх бути поруч і благословити.
«Кожна дитина залишає часточку себе у нашій родині. Із собою бере частинку цього дому, – говорить подружжя. — І цей зв’язок не обривається. З багатьма спілкуємося, тішимося зустрічі чи звістці про них».
Таранцови приїхали до Житомира із Новопавлівки і добре знають, що таке втратити рідний дім. Там, на Дніпропетровщинi, вони й обрали шлях патронатної родини, почали огортати турботою дітей, яким у певний момент життя потрібна підтримка дорослих.
«…На зупинці оголошення висить. Почитаєш його і скажи свою думку», — якось дорогою на роботу Олександр зателефонував дружині. В оголошенні йшлося про усиновлення, патронат, дитячі будинки сімейного типу. Потім — вони довго розмовляли, зважували все і вирішили спробувати себе в патронаті.
«Зателефонували, нас проконсультували, пройшли навчання, нам створили хороші умови, — згадуюь. — І 14-річна Юля була нашою першою вихованкою. Це та дівчинка, яку ми потім благословлятимемо на весіллі. Досі спілкуємося з нею.. Вони з чоловіком теж живуть у Житомирі».
Так за чотири роки через їхню родину пройшло тринадцятеро дітей. Восьмеро — на Дніпропетровщині і п’ятеро тут, у Житомирі. Зараз у родині четверо хлопчиків.
❤57🙏7