This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В цей день загинули Герої
🕯Василенко Євген Олександрович
20.04.2001 - 11.07.2024
🕯Паламарчук Андрій Олександрович
23.08.1996 - 11.07.2023
🕯Діденко Сергій Миколайович
29.01.1990 - 11.07.2023
🕯Сайфутдінов Якуб Каніфович
09.10.1968 - 11.07.2025
🕯Василенко Євген Олександрович
20.04.2001 - 11.07.2024
🕯Паламарчук Андрій Олександрович
23.08.1996 - 11.07.2023
🕯Діденко Сергій Миколайович
29.01.1990 - 11.07.2023
🕯Сайфутдінов Якуб Каніфович
09.10.1968 - 11.07.2025
😢223🙏68❤6🕊4🎉1
ГРОМАДО!
У понеділок, 13.07.2026р., м.Житомир прощатиметься з Воїном-Героєм, який мужньо боронив Україну від ворожої навали рф і віддав життя за Батьківщину
🕯️ПІОНТКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР ІГОРОВИЧ
10.01.1971 - 26.11.2024 рр.
11:00 – молитва за упокій та прощання у Михайлівському кафедральному соборі.
12:00 — прощання та поховання на Алеї Слави Корбутівського міського кладовища.
Світла пам'ять і вічна слава Герою!
У понеділок, 13.07.2026р., м.Житомир прощатиметься з Воїном-Героєм, який мужньо боронив Україну від ворожої навали рф і віддав життя за Батьківщину
🕯️ПІОНТКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР ІГОРОВИЧ
10.01.1971 - 26.11.2024 рр.
11:00 – молитва за упокій та прощання у Михайлівському кафедральному соборі.
12:00 — прощання та поховання на Алеї Слави Корбутівського міського кладовища.
Світла пам'ять і вічна слава Герою!
😢256🙏57💔15❤5🥰1🕊1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
09:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Пам’ятаємо кожного…
Пам’ятаємо кожного…
🙏109😢49❤1🕊1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В цей день загинули Герої
🕯Тичинський Ігор Віталійович
19.08.1992 - 12.07.2024
🕯Ковальчук Дмитро Сергійович
05.02.1995 - 12.07.2022
🕯Стрельченко Антон Петрович
13.06.1988 - 12.07. 2021
🕯Мельник Андрій Васильович
13.12.1989 - 12.07.2023
🕯Рокітенець Сергій Сергійович
21.04.1982 - 12.07.2025
🕯Тичинський Ігор Віталійович
19.08.1992 - 12.07.2024
🕯Ковальчук Дмитро Сергійович
05.02.1995 - 12.07.2022
🕯Стрельченко Антон Петрович
13.06.1988 - 12.07. 2021
🕯Мельник Андрій Васильович
13.12.1989 - 12.07.2023
🕯Рокітенець Сергій Сергійович
21.04.1982 - 12.07.2025
😢243🙏64❤7💔5🕊4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
09:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Пам’ятаємо кожного…
Пам’ятаємо кожного…
🙏101😢53❤2🕊1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В цей день загинули Герої
🕯Халіф Олександр Вадимович
09.07.1987 - 13.07.2022
🕯Кононко Іван Валерійович
16.09.1996 - 13.07.2023
🕯Лукащук Денис Ігорович
13.04.1987 - 13.07.2023
🕯Болейко Олександр Йосипович
12.03.1976 - 13.07.2023
🕯Халіф Олександр Вадимович
09.07.1987 - 13.07.2022
🕯Кононко Іван Валерійович
16.09.1996 - 13.07.2023
🕯Лукащук Денис Ігорович
13.04.1987 - 13.07.2023
🕯Болейко Олександр Йосипович
12.03.1976 - 13.07.2023
😢223🙏53❤9🕊2💔1
🏆🇺🇦 ПЕРЕМОГА УКРАЇНИ НА ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ З ВЕСЛУВАННЯ НА ЧОВНАХ «ДРАКОН»! 🐉🥇
Національна збірна команда України з веслування на човнах «Дракон» блискуче завершила виступ на чемпіонаті Європи, який відбувся у місті Мюнхен (Федеративна Республіка Німеччина).
До складу української делегації увійшли 187 спортсменів і тренерів, серед яких — 25 веслувальників із Житомира.
🏆🇺🇦 За підсумками чемпіонату Європи національна збірна команда України здобула переконливу перемогу в загальнокомандному заліку!
У підсумку українські спортсмени вибороли:
🥇 48 золотих медалей
🥈 8 срібних медалей
🥉 3 бронзові медалі
Усього – 59 нагород чемпіонату Європи!
💙💛
Національна збірна команда України з веслування на човнах «Дракон» блискуче завершила виступ на чемпіонаті Європи, який відбувся у місті Мюнхен (Федеративна Республіка Німеччина).
До складу української делегації увійшли 187 спортсменів і тренерів, серед яких — 25 веслувальників із Житомира.
🏆🇺🇦 За підсумками чемпіонату Європи національна збірна команда України здобула переконливу перемогу в загальнокомандному заліку!
У підсумку українські спортсмени вибороли:
🥇 48 золотих медалей
🥈 8 срібних медалей
🥉 3 бронзові медалі
Усього – 59 нагород чемпіонату Європи!
💙💛
👍77🔥32❤17🙏4👎1👏1
Випускники ліцеїв із родин загиблих Захисників отримали планшети для навчання
19 випускників житомирських ліцеїв із числа дітей загиблих Захисників і Захисниць України, що вступають до українських закладів вищої освіти, отримали планшети для навчання.
Ініціативу реалізувало управління у справах ветеранів війни Житомирської міської ради спільно з бізнес-спільнотою BORD.
19 випускників житомирських ліцеїв із числа дітей загиблих Захисників і Захисниць України, що вступають до українських закладів вищої освіти, отримали планшети для навчання.
Ініціативу реалізувало управління у справах ветеранів війни Житомирської міської ради спільно з бізнес-спільнотою BORD.
💬 «Це підтримка дітей на початку нового життєвого етапу. Сподіваємося, що ці планшети стануть для них хорошою допомогою під час навчання», — говорить начальник управління у справах ветеранів війни Житомирської міської ради Андрій Забігайло.
❤46😢8🤬2🤯1
Громадо!
У зв’язку з проведенням ремонтних робіт (асфальтування) на Київському шляхопроводі, 14 липня вносяться зміни в організацію руху громадського транспорту.
З 10:00 і до завершення ремонтних робіт тролейбусні маршрути №7А та №10 курсуватимуть до Залізничного вокзалу. Автобусні ж маршрути здійснюватимуть перевезення пасажирів за звичним графіком, без змін.
Плануйте поїздки з урахуванням цієї інформації.
У зв’язку з проведенням ремонтних робіт (асфальтування) на Київському шляхопроводі, 14 липня вносяться зміни в організацію руху громадського транспорту.
З 10:00 і до завершення ремонтних робіт тролейбусні маршрути №7А та №10 курсуватимуть до Залізничного вокзалу. Автобусні ж маршрути здійснюватимуть перевезення пасажирів за звичним графіком, без змін.
Плануйте поїздки з урахуванням цієї інформації.
👌14❤7🙏3👍1
На щиті повернувся Герой...
🕯ПІОНТКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР ІГОРОВИЧ
10.01.1971-26.11.2024 рр.
Олександр Ігорович народився 10 січня 1971 року в селі Високе Черняхівського району Житомирської області. Навчався у Високівській середній школі. На дитячі плечі лягло важке випробування, а дитяче сердечко наповнилося невимовним болем...- в 11 років залишився без батьків, однак страшні життєві втрати не зламали Його. Попри труднощі та важку працю, Олександр зберіг доброту, життєрадісність і вміння підтримувати та допомагати іншим.
Після проходження строкової військової служби переїхав до м. Житомира та розпочав свій трудовий шлях у Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні на посаді контролера. З 2006 року працював монтером колії Південно-Західної залізниці у місті Житомирі. Сумлінно виконував свої обов’язки, мав непересічну повагу й авторитет керівництва та колег, для яких був надійним товаришем, фахівцем, який щедро ділився професійними премудростями.
Олександр був людиною, закоханою у світ, захоплювався історією, шахами, читанням пригодницької, науково-фантастичної та документальної літератури, чому присвячував значну частину свого вільного часу. Рівень його обізнаності, розуміння історичних процесів захоплював близьких, спонукав до пізнання. Ніколи не цурався важкої праці, гордо приймав життєві виклики і достойно долав їх.
Він щиро ніс свою любов людям, охоче допомагав тим, хто цього потребував. Його слова «Якщо не ми, то хто?» були життєвим дороговказом у всьому. Олександр мав ту внутрішню силу, яка визначала його моральні принципи жити з честю.
Найбільшою Його гордістю і цінністю були сім'я, родина. З коханою дружиною виростили, викохали двох неймовірних донечок. Для них, своїх сонечок, Тато був порадником, захисником, опорою. Він щиро радів їх життєвим успіхам і досягненням.
Мав великі плани, красиві мрії і надію на їх здійснення, щоб радувати найдорожчих. Та війна жорстоко зламала їх...
Із початку повномасштабної агресії рф Олександр Ігорович цілодобово разом із колегами забезпечував умови для безперебійного функціонування залізниці, бо чітко розумів, що без їх злагодженості і взаємодії неможливий захист дорослих і дітей у страшні перші дні, тижні, місяці російської навали.
Як працівник критичної інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність країни, Олександр мав бронь. Та глибоке розуміння трагедії, яка прийшла на землю, яку Він так любив, однозначно визначили Його вибір...
Без вагань Олександр Ігорович з 2023 року добровільно став на захист Батьківщини і доєднався до лав Збройних Сил України. Це непросте рішення стало закономірним продовженням його життєвих принципів. Він говорив, що захист рідної землі — це його особистий чоловічий обов’язок, і часто повторював, що робить це для того, аби його дітям ніколи не було соромно за свого Батька...
Мужній Воїн у важких бойових умовах ніс світло своєї душі побратимам, щедро передавав свій життєвий досвід молодшим Воїнам. Олександр мав непересічний авторитет і повагу у колі бойових друзів. У березні 2024 року отримав відзнаку "Ветеран війни - учасник бойових дій".
Олександр Ігорович Піонткевич героїчно загинув 26 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Покровському напрямку. Його останніми словами рідним перед виїздом на передову були: «Все буде Україна».
...Лише через 1рік та майже 8 місяців Захисник на Щиті повернувся до рідного міста...
Олександр назавжди залишиться гордістю своєї родини, прикладом мужності, честі та незламності для своїх дітей і рідних, а пам’ять про нього житиме в їхніх серцях та в серцях усіх, хто його знав.
У вічній скорботі дружина, діти, рідні, близькі, друзі і бойові побратими...
Світла пам'ять і слава Воїну-Герою!
🕯ПІОНТКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР ІГОРОВИЧ
10.01.1971-26.11.2024 рр.
Олександр Ігорович народився 10 січня 1971 року в селі Високе Черняхівського району Житомирської області. Навчався у Високівській середній школі. На дитячі плечі лягло важке випробування, а дитяче сердечко наповнилося невимовним болем...- в 11 років залишився без батьків, однак страшні життєві втрати не зламали Його. Попри труднощі та важку працю, Олександр зберіг доброту, життєрадісність і вміння підтримувати та допомагати іншим.
Після проходження строкової військової служби переїхав до м. Житомира та розпочав свій трудовий шлях у Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні на посаді контролера. З 2006 року працював монтером колії Південно-Західної залізниці у місті Житомирі. Сумлінно виконував свої обов’язки, мав непересічну повагу й авторитет керівництва та колег, для яких був надійним товаришем, фахівцем, який щедро ділився професійними премудростями.
Олександр був людиною, закоханою у світ, захоплювався історією, шахами, читанням пригодницької, науково-фантастичної та документальної літератури, чому присвячував значну частину свого вільного часу. Рівень його обізнаності, розуміння історичних процесів захоплював близьких, спонукав до пізнання. Ніколи не цурався важкої праці, гордо приймав життєві виклики і достойно долав їх.
Він щиро ніс свою любов людям, охоче допомагав тим, хто цього потребував. Його слова «Якщо не ми, то хто?» були життєвим дороговказом у всьому. Олександр мав ту внутрішню силу, яка визначала його моральні принципи жити з честю.
Найбільшою Його гордістю і цінністю були сім'я, родина. З коханою дружиною виростили, викохали двох неймовірних донечок. Для них, своїх сонечок, Тато був порадником, захисником, опорою. Він щиро радів їх життєвим успіхам і досягненням.
Мав великі плани, красиві мрії і надію на їх здійснення, щоб радувати найдорожчих. Та війна жорстоко зламала їх...
Із початку повномасштабної агресії рф Олександр Ігорович цілодобово разом із колегами забезпечував умови для безперебійного функціонування залізниці, бо чітко розумів, що без їх злагодженості і взаємодії неможливий захист дорослих і дітей у страшні перші дні, тижні, місяці російської навали.
Як працівник критичної інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність країни, Олександр мав бронь. Та глибоке розуміння трагедії, яка прийшла на землю, яку Він так любив, однозначно визначили Його вибір...
Без вагань Олександр Ігорович з 2023 року добровільно став на захист Батьківщини і доєднався до лав Збройних Сил України. Це непросте рішення стало закономірним продовженням його життєвих принципів. Він говорив, що захист рідної землі — це його особистий чоловічий обов’язок, і часто повторював, що робить це для того, аби його дітям ніколи не було соромно за свого Батька...
Мужній Воїн у важких бойових умовах ніс світло своєї душі побратимам, щедро передавав свій життєвий досвід молодшим Воїнам. Олександр мав непересічний авторитет і повагу у колі бойових друзів. У березні 2024 року отримав відзнаку "Ветеран війни - учасник бойових дій".
Олександр Ігорович Піонткевич героїчно загинув 26 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Покровському напрямку. Його останніми словами рідним перед виїздом на передову були: «Все буде Україна».
...Лише через 1рік та майже 8 місяців Захисник на Щиті повернувся до рідного міста...
Олександр назавжди залишиться гордістю своєї родини, прикладом мужності, честі та незламності для своїх дітей і рідних, а пам’ять про нього житиме в їхніх серцях та в серцях усіх, хто його знав.
У вічній скорботі дружина, діти, рідні, близькі, друзі і бойові побратими...
Світла пам'ять і слава Воїну-Герою!
😢257🙏58❤16🕊7
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
09:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Пам’ятаємо кожного…
Пам’ятаємо кожного…
🙏93😢43❤6💔2👎1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В цей день загинули Герої
🕯Криваківський Микола Антонович
23.05.1976 - 14.07.2024
🕯Острадчук Віталій Вікторович
05.08.1977 - 14.07.2023
🕯Рижко Олександр Антонович
16.02.1981 - 14.07.2024
🕯Чечет Сергій Михайлович
24.03.1976 - 14.07.2023
🕯Виговський Сергій Олександрович
21.05.1983 - 14.07.2023
🕯Криваківський Микола Антонович
23.05.1976 - 14.07.2024
🕯Острадчук Віталій Вікторович
05.08.1977 - 14.07.2023
🕯Рижко Олександр Антонович
16.02.1981 - 14.07.2024
🕯Чечет Сергій Михайлович
24.03.1976 - 14.07.2023
🕯Виговський Сергій Олександрович
21.05.1983 - 14.07.2023
😢225🙏61❤6🕊1