У Житомирі байкери відкрили сезон благодійним мотопробігом на підтримку дітей-переселенців
Відкриття мотопробігу ГО «Дорожні вовки ЮА» перетворити на благодійну акцію, щоб підтримати дітей із родин ВПО, які проживають у селі Вереси Житомирської громади.
Навколо спільної мети згуртувались понад дві сотні байкерів. Зібрати вдалося понад 50 тисяч гривень.
Для 40 дітей різного віку влаштували справжнє свято: малеча приміряла шоломи, їздила на мотоциклах та фотографувалася.
Відкриття мотопробігу ГО «Дорожні вовки ЮА» перетворити на благодійну акцію, щоб підтримати дітей із родин ВПО, які проживають у селі Вереси Житомирської громади.
Навколо спільної мети згуртувались понад дві сотні байкерів. Зібрати вдалося понад 50 тисяч гривень.
Для 40 дітей різного віку влаштували справжнє свято: малеча приміряла шоломи, їздила на мотоциклах та фотографувалася.
"Це був не просто збір коштів, а ще можливість поспілкуватися та підтримати людей, які через війну втратили рідні домівки. Діти ділилися своїми історіями, хто звідки приїхав і через що довелося пройти", — зазначає громадська організація.
❤46🙏12👎2😁1
Житомир попрощався з Воїном-Захисником...
🕯️ ВОЗНЮК ВЯЧЕСЛАВ СТАНІСЛАВОВИЧ
26.09.1974 — 21.04.2026 рр.
Вячеслав Станіславович народився
у м. Житомирі. Навчався у ЗОШ №16 (нині — ліцей №16). Ще змалку мріяв про військову службу, прагнув присвятити своє життя захисту Батьківщини. Згодом здобув освіту у Військовому суворовському училищі.
У 1999 році закінчив Житомирський державний педагогічний університет ім. Івана Франка. Отримавши повну вищу освіту та кваліфікацію педагога, присвятив себе навчанню і вихованню молоді: викладав гуманітарні дисципліни у Міжшкільному навчально-виробничому комбінаті
м. Житомира, а згодом — у загальноосвітній школі №26.
Протягом усього життя Вячеслав Станіславович залишався щирою, життєрадісною та відкритою людиною. Його знали як доброго, товариського, завжди готового прийти на допомогу. Він мав глибоку повагу серед колег і учнів. Був надійною опорою для своєї родини: підтримував батьків, піклувався про молодшу сестру, з любов’ю ставився до племінників, був люблячим батьком. Захоплювався полюванням, часто проводив час разом із рідними.
У серпні 2024 року, керуючись почуттям обов’язку та любові до України, добровільно став на захист держави від російських загарбників. Пройшов базову військову підготовку, а далі служба на посаді оператора відділення радіоперешкод 2-ї роти радіоелектронної боротьби. Виконував бойові завдання на території Чернігівської, Сумської та Харківської областей, захищаючи державний кордон України.
21 квітня 2026 року смерть обірвала життя Воїна. Він залишив по собі світлу пам’ять і глибокий біль у серцях усіх, хто його знав.
У вічній скорботі батьки, рідні, близькі друзі та бойові побратими...
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику!
🕯️ ВОЗНЮК ВЯЧЕСЛАВ СТАНІСЛАВОВИЧ
26.09.1974 — 21.04.2026 рр.
Вячеслав Станіславович народився
у м. Житомирі. Навчався у ЗОШ №16 (нині — ліцей №16). Ще змалку мріяв про військову службу, прагнув присвятити своє життя захисту Батьківщини. Згодом здобув освіту у Військовому суворовському училищі.
У 1999 році закінчив Житомирський державний педагогічний університет ім. Івана Франка. Отримавши повну вищу освіту та кваліфікацію педагога, присвятив себе навчанню і вихованню молоді: викладав гуманітарні дисципліни у Міжшкільному навчально-виробничому комбінаті
м. Житомира, а згодом — у загальноосвітній школі №26.
Протягом усього життя Вячеслав Станіславович залишався щирою, життєрадісною та відкритою людиною. Його знали як доброго, товариського, завжди готового прийти на допомогу. Він мав глибоку повагу серед колег і учнів. Був надійною опорою для своєї родини: підтримував батьків, піклувався про молодшу сестру, з любов’ю ставився до племінників, був люблячим батьком. Захоплювався полюванням, часто проводив час разом із рідними.
У серпні 2024 року, керуючись почуттям обов’язку та любові до України, добровільно став на захист держави від російських загарбників. Пройшов базову військову підготовку, а далі служба на посаді оператора відділення радіоперешкод 2-ї роти радіоелектронної боротьби. Виконував бойові завдання на території Чернігівської, Сумської та Харківської областей, захищаючи державний кордон України.
21 квітня 2026 року смерть обірвала життя Воїна. Він залишив по собі світлу пам’ять і глибокий біль у серцях усіх, хто його знав.
У вічній скорботі батьки, рідні, близькі друзі та бойові побратими...
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику!
😢194🙏31❤12🕊5
Житомир попрощався з Воїном-Захисником...
🕯️ МАТЮХІН ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ
17.07.1972 — 28.04.2026 рр.
Віктор Анатолійович народився у селі Кохане на Запоріжчині. Там минули його дитячі та юнацькі роки. Закінчив місцеву загальноосвітню школу, згодом здобув професію водія у професійно-технічному училищі (місто Токмак). Працював у колективному господарстві рідного села.
У 1990 році пройшов строкову військову службу. Змалку любив природу, захоплювався риболовлею, був завзятим рибалкою. Мав золоті руки і серце— умів майструвати, допомагати іншим, ніколи не відмовляв тим, хто потребував підтримки.
Згодом доля привела його до міста Києва, де працював у сфері ремонту квартир. Пізніше переїхав до м. Житомира, який став для нього другим рідним домом. Тут він створив сім’ю, працював на ТОВ «Житомирський картонний комбінат», а також займався ремонтними роботами, здобувши повагу серед колег і знайомих як сумлінний і працьовитий майстер.
Із початком повномасштабного вторгнення рф в Україну Віктор Анатолійович добровільно став на захист Батьківщини. Ніс службу на Чернігівщині, мужньо виконував військовий обов’язок, був учасником бойових дій. За відданість Україні нагороджений медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій».
Навіть після важкої хвороби та перенесеної операції, пройшовши реабілітацію, він повернувся до строю, залишаючись вірним Військовій Присязі та побратимам. Та, на жаль, хвороба виявилася сильнішою…
28 квітня 2026 року смерть вирвала Воїна із лав Захисників України.
У вічній скорботі — дружина, рідні, близькі та всі, хто його знав.
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику!
🕯️ МАТЮХІН ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ
17.07.1972 — 28.04.2026 рр.
Віктор Анатолійович народився у селі Кохане на Запоріжчині. Там минули його дитячі та юнацькі роки. Закінчив місцеву загальноосвітню школу, згодом здобув професію водія у професійно-технічному училищі (місто Токмак). Працював у колективному господарстві рідного села.
У 1990 році пройшов строкову військову службу. Змалку любив природу, захоплювався риболовлею, був завзятим рибалкою. Мав золоті руки і серце— умів майструвати, допомагати іншим, ніколи не відмовляв тим, хто потребував підтримки.
Згодом доля привела його до міста Києва, де працював у сфері ремонту квартир. Пізніше переїхав до м. Житомира, який став для нього другим рідним домом. Тут він створив сім’ю, працював на ТОВ «Житомирський картонний комбінат», а також займався ремонтними роботами, здобувши повагу серед колег і знайомих як сумлінний і працьовитий майстер.
Із початком повномасштабного вторгнення рф в Україну Віктор Анатолійович добровільно став на захист Батьківщини. Ніс службу на Чернігівщині, мужньо виконував військовий обов’язок, був учасником бойових дій. За відданість Україні нагороджений медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій».
Навіть після важкої хвороби та перенесеної операції, пройшовши реабілітацію, він повернувся до строю, залишаючись вірним Військовій Присязі та побратимам. Та, на жаль, хвороба виявилася сильнішою…
28 квітня 2026 року смерть вирвала Воїна із лав Захисників України.
У вічній скорботі — дружина, рідні, близькі та всі, хто його знав.
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику!
😢211🙏34❤9🕊5👌2
Муніципальне партнерство заради доступності: Житомир ділиться з Миколаєвом досвідом впровадження безбар’єрності
Досвід Житомира у впровадженні безбар’єрного маршруту стає підґрунтям для Миколаєва. Для прифронтового міста, яке щоденно демонструє стійкість, інклюзивність є одним із пріоритетів у відновленні.
Про це йшлося під час онлайн-зустрічі з представниками Миколаївської громади та Міністерства розвитку громад та територій України.
Житомир нині перебуває на фінальному етапі реалізації першої черги безбар’єрного маршруту — від розробки проєктно-кошторисної документації до практичного втілення. І саме цими напрацюваннями та знаннями місто ділиться з миколаївськими колегами.
Досвід Житомира у впровадженні безбар’єрного маршруту стає підґрунтям для Миколаєва. Для прифронтового міста, яке щоденно демонструє стійкість, інклюзивність є одним із пріоритетів у відновленні.
Про це йшлося під час онлайн-зустрічі з представниками Миколаївської громади та Міністерства розвитку громад та територій України.
Житомир нині перебуває на фінальному етапі реалізації першої черги безбар’єрного маршруту — від розробки проєктно-кошторисної документації до практичного втілення. І саме цими напрацюваннями та знаннями місто ділиться з миколаївськими колегами.
❤21🙏6👎4🥰1🤯1
Громадо❗
Завтра, 5 травня, з 09:30 буде обмежено рух транспорту та маршруток на ділянці дороги від вул. Чуднівської до вул. Радонова по вул. Чумацький Шлях.
🛠️ КП "Житомирводоканал" проводитиме аварійні роботи на каналізаційному колекторі по вул. Чумацький Шлях, 17-19.
Врахуйте це, плануючи поїздки.
Завтра, 5 травня, з 09:30 буде обмежено рух транспорту та маршруток на ділянці дороги від вул. Чуднівської до вул. Радонова по вул. Чумацький Шлях.
🛠️ КП "Житомирводоканал" проводитиме аварійні роботи на каналізаційному колекторі по вул. Чумацький Шлях, 17-19.
Врахуйте це, плануючи поїздки.
❤15👍6👌5🙏3
Понад 60 тисяч гривень зібрали для Центру захисту тварин під час фестивалю «DOGFEST» 🦮 🐩 🐕
2–3 травня у Житомирі проходив перший фестиваль для собак та їхніх власників. У межах заходу відвідувачі долучалися до збору коштів на підтримку Центру захисту тварин.
2–3 травня у Житомирі проходив перший фестиваль для собак та їхніх власників. У межах заходу відвідувачі долучалися до збору коштів на підтримку Центру захисту тварин.
💬 «Вдалося зібрати понад 60 тисяч гривень. Кошти спрямуємо на клітки для відлову та бокси для стаціонарного утримання. На решту придбаємо корм та медикаменти», — каже в.о. директора КП «Центр захисту тварин» Вероніка Мельниченко.Також на фестивалі двоє цуценят знайшли свій дім та люблячих господарів. 🫶
❤82🙏13👍6🥰4🔥2
Чотирирічний Максим шукає люблячу родину 💛
Можливо саме ви можете стати батьками для цього хлопчика
За детальною інформацією просимо зветатися у службу (управління) у справах дітей Житомирської міської ради
М. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2
каб. 125, 126, 128
т. 48-11-97, 48-11-96
067 441 81 94
Можливо саме ви можете стати батьками для цього хлопчика
За детальною інформацією просимо зветатися у службу (управління) у справах дітей Житомирської міської ради
М. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2
каб. 125, 126, 128
т. 48-11-97, 48-11-96
067 441 81 94
🙏83❤29
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
09:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Пам’ятаємо кожного…
Пам’ятаємо кожного…
🙏91😢48❤6🕊2