100 000+ гаджетів для учнів і вчителів — перший рік Коаліції девайсів
Рік тому разом ми створили Коаліцію девайсів із МОН, Фундацією Олени Зеленської та з підтримкою міжнародних партнерів. Мета коаліції — забезпечити учнів і вчителів технікою, яка допоможе продовжувати навчання навіть в умовах війни.
За рік Коаліція вже передала 100 000 пристроїв:
🔘 87 000 гаджетів — для учнів;
🔘 12 000 ноутбуків — для вчителів;
🔘 1 700 девайсів — для освітніх центрів Нової української школи.
Перші отримувачі — школярі з малозабезпечених і багатодітних родин, діти з інвалідністю, переміщені особи та ті, хто позбавлений батьківського піклування. Найбільше пристроїв передали до шкіл Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Одеської та Сумської областей.
Зараз ми маємо закрити потребу в ще 25 461 пристрої — і прагнемо зробити це протягом 2025 року. Щоб завдяки ініціативі навіть там, де неможливе очне навчання, українські діти вчилися якісно онлайн.
Для справедливого розподілу дані про потребу в девайсах збираємо через школи та обласні військові адміністрації. Ми також запустили публічний дашборд — карту та таблиці, де кожен може відстежити, куди та в яких кількостях розподіляють гаджети.
Дякую українським колегам і міжнародним партнерам: ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Google, Apple, Amazon, а також урядам ОАЕ, Японії, Сербії, Литви, Латвії та Естонії і всім, хто підтримує майбутнє української освіти.
Рік тому разом ми створили Коаліцію девайсів із МОН, Фундацією Олени Зеленської та з підтримкою міжнародних партнерів. Мета коаліції — забезпечити учнів і вчителів технікою, яка допоможе продовжувати навчання навіть в умовах війни.
За рік Коаліція вже передала 100 000 пристроїв:
🔘 87 000 гаджетів — для учнів;
🔘 12 000 ноутбуків — для вчителів;
🔘 1 700 девайсів — для освітніх центрів Нової української школи.
Перші отримувачі — школярі з малозабезпечених і багатодітних родин, діти з інвалідністю, переміщені особи та ті, хто позбавлений батьківського піклування. Найбільше пристроїв передали до шкіл Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Одеської та Сумської областей.
Зараз ми маємо закрити потребу в ще 25 461 пристрої — і прагнемо зробити це протягом 2025 року. Щоб завдяки ініціативі навіть там, де неможливе очне навчання, українські діти вчилися якісно онлайн.
Для справедливого розподілу дані про потребу в девайсах збираємо через школи та обласні військові адміністрації. Ми також запустили публічний дашборд — карту та таблиці, де кожен може відстежити, куди та в яких кількостях розподіляють гаджети.
Дякую українським колегам і міжнародним партнерам: ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Google, Apple, Amazon, а також урядам ОАЕ, Японії, Сербії, Литви, Латвії та Естонії і всім, хто підтримує майбутнє української освіти.
Шлях України до технологічного прориву — перша секторальна стратегія інновацій WINWIN
Нещодавно ми зробили великий крок уперед — затвердили стратегію цифрового розвитку інновацій WINWIN, де розповіли про пріоритетні напрями. Її можна почитати тут.
Сьогодні публікуємо першу із 14 секторальних стратегій — стратегію розвитку безпілотних технологій та автономних систем, вона ж AUV (autonomous vehicles). Чому це важливо? Бо саме такі напрями допоможуть нам будувати майбутнє, де інновації працюють для людей, економічного розвитку та відновлення країни після війни.
Безпілотники — це більше ніж просто тренд. Це наш шанс змінити правила гри:
✔️ Автономні трактори допоможуть розмінувати поля та повернути землю аграріям.
✔️ Безпілотні вантажівки та судна оптимізують логістику, знижуючи ризики для людей.
✔️ Технології для швидкого відновлення інфраструктури дадуть нам змогу рухатися ще швидше.
Що мені подобається найбільше? Ця стратегія розвитку AUV — не про «десь там, у майбутньому». Ми вже зараз бачимо, як інженери створюють інноваційні рішення, а українські стартапи заявляють про себе на світовій арені. А наше завдання — побудувати дорожню карту й ухвалювати всі рішення на рівні держави, які зроблять безпілотні технології та автоматичні системи частиною економіки країни.
🌍 Україна має всі шанси стати лідером у сфері AUV.
Наші IT-таланти, R&D-центри та підприємці — це та основа, яка дасть нам змогу інтегрувати безпілотні технології в найважливіші галузі: агро, логістику, оборону та інфраструктуру.
Але найголовніше: ці технології — це про людей. Про безпеку, ефективність і нові можливості. Про те, щоб українці могли фокусуватися на творчих і стратегічних завданнях, а рутинну й небезпечну роботу виконували машини.
Можливо, зараз це звучить футуристично для України, але бачимо багато позитивних прикладів у світі, і цей ринок тільки зростатиме. Зараз важливо не пропустити момент і почати створювати умови для розвитку цього сектору. Інше важливе завдання для нас — залучити інвестиції, підтримати наші компанії та відкрити їм доступ до глобальних ринків. Окрім цього, побудувати міцні зв'язки з міжнародними партнерами, які вже сьогодні бачать в Україні надійного партнера для співпраці у сфері цифровізації та інновацій.
Рухаймося вперед разом, секторальну стратегію та навіть її робочу версію можна знайти на сайті проєкту WINWIN.
Секторальну стратегію розвитку безпілотних технологій та автономних систем (AUV) розробила експертна група при Міністерстві цифрової трансформації України за підтримки технологічного партнера Cisco в межах програми Country Digital Acceleration (CDA).
Стратегію цифрового розвитку інновацій до 2030 року створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Офісом ефективного регулювання BRDO, за підтримки Проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України». Секторальні стратегії структуровані за підтримки проєкту Good Governance Fund «Інноваційна екосистема», що фінансується UK International Development.
Нещодавно ми зробили великий крок уперед — затвердили стратегію цифрового розвитку інновацій WINWIN, де розповіли про пріоритетні напрями. Її можна почитати тут.
Сьогодні публікуємо першу із 14 секторальних стратегій — стратегію розвитку безпілотних технологій та автономних систем, вона ж AUV (autonomous vehicles). Чому це важливо? Бо саме такі напрями допоможуть нам будувати майбутнє, де інновації працюють для людей, економічного розвитку та відновлення країни після війни.
Безпілотники — це більше ніж просто тренд. Це наш шанс змінити правила гри:
✔️ Автономні трактори допоможуть розмінувати поля та повернути землю аграріям.
✔️ Безпілотні вантажівки та судна оптимізують логістику, знижуючи ризики для людей.
✔️ Технології для швидкого відновлення інфраструктури дадуть нам змогу рухатися ще швидше.
Що мені подобається найбільше? Ця стратегія розвитку AUV — не про «десь там, у майбутньому». Ми вже зараз бачимо, як інженери створюють інноваційні рішення, а українські стартапи заявляють про себе на світовій арені. А наше завдання — побудувати дорожню карту й ухвалювати всі рішення на рівні держави, які зроблять безпілотні технології та автоматичні системи частиною економіки країни.
🌍 Україна має всі шанси стати лідером у сфері AUV.
Наші IT-таланти, R&D-центри та підприємці — це та основа, яка дасть нам змогу інтегрувати безпілотні технології в найважливіші галузі: агро, логістику, оборону та інфраструктуру.
Але найголовніше: ці технології — це про людей. Про безпеку, ефективність і нові можливості. Про те, щоб українці могли фокусуватися на творчих і стратегічних завданнях, а рутинну й небезпечну роботу виконували машини.
Можливо, зараз це звучить футуристично для України, але бачимо багато позитивних прикладів у світі, і цей ринок тільки зростатиме. Зараз важливо не пропустити момент і почати створювати умови для розвитку цього сектору. Інше важливе завдання для нас — залучити інвестиції, підтримати наші компанії та відкрити їм доступ до глобальних ринків. Окрім цього, побудувати міцні зв'язки з міжнародними партнерами, які вже сьогодні бачать в Україні надійного партнера для співпраці у сфері цифровізації та інновацій.
Рухаймося вперед разом, секторальну стратегію та навіть її робочу версію можна знайти на сайті проєкту WINWIN.
Секторальну стратегію розвитку безпілотних технологій та автономних систем (AUV) розробила експертна група при Міністерстві цифрової трансформації України за підтримки технологічного партнера Cisco в межах програми Country Digital Acceleration (CDA).
Стратегію цифрового розвитку інновацій до 2030 року створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Офісом ефективного регулювання BRDO, за підтримки Проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України». Секторальні стратегії структуровані за підтримки проєкту Good Governance Fund «Інноваційна екосистема», що фінансується UK International Development.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
В Україні зʼявився профтех, де навчають операторів БПЛА. Коаліція девайсів залучила 100 тисяч гаджетів для школярів. Україна й Німеччина запустили Global GovTech Board, а YouTube відновив доставку кнопок українським авторам.
Більше про технологічні події тижня — у дайджесті.
Більше про технологічні події тижня — у дайджесті.
Forwarded from UNITED24
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та команда UNITED24 зустрілись із представниками мережі мультимаркетів «Аврора».
Компанія є одним з операційних донорів UNITED24, яка неодноразово долучалась до зборів на підтримку України. На зустрічі обговорили результати роботи платформи за 2024 рік та плани на спільні проєкти.
«Аврора» — українська мережа, що налічує понад 1600 магазинів по всій території України. Компанія активно розширює мережу і за кордоном, і вже відкрила 30 магазинів у Румунії.
Пишаємось українськими бізнесами, які допомагають країні та розвиваються навіть у воєнний час!
Компанія є одним з операційних донорів UNITED24, яка неодноразово долучалась до зборів на підтримку України. На зустрічі обговорили результати роботи платформи за 2024 рік та плани на спільні проєкти.
«Аврора» — українська мережа, що налічує понад 1600 магазинів по всій території України. Компанія активно розширює мережу і за кордоном, і вже відкрила 30 магазинів у Румунії.
Пишаємось українськими бізнесами, які допомагають країні та розвиваються навіть у воєнний час!
84% українців задоволені онлайн-послугами — КМІС презентував нове дослідження
Соціологія показала, що онлайн перемагає офлайн, а Дія продовжує спрощувати життя українцям та українкам. У 2024 році рівень задоволеності цифровими послугами зріс до 84%, це на 5% більше, ніж у 2023 році. Цей прогрес підтверджує — рухаємося в правильному напрямку.
Наше завдання — зробити так, щоб пенсіонер міг отримати довідку, не виходячи з дому, щоб молода мама могла зареєструвати дитину онлайн або ж військовий мав змогу швидко оформити необхідні документи.
Але є й виклики. 44% потребують допомоги, щоб опанувати нові технології. Однак ми не зупиняємося — навчаємо, пояснюємо, підтримуємо.
Будуємо державу, де технології служать людям, а не навпаки.
Більше деталей — у дослідженні КМІС на замовлення ПРООН в Україні за підтримки Швеції в межах «Проєкту підтримки Дія» та Мінцифри.
Дослідження провели на замовлення Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки Швеції в межах «Проєкту підтримки Дія» та в партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України.
Соціологія показала, що онлайн перемагає офлайн, а Дія продовжує спрощувати життя українцям та українкам. У 2024 році рівень задоволеності цифровими послугами зріс до 84%, це на 5% більше, ніж у 2023 році. Цей прогрес підтверджує — рухаємося в правильному напрямку.
Наше завдання — зробити так, щоб пенсіонер міг отримати довідку, не виходячи з дому, щоб молода мама могла зареєструвати дитину онлайн або ж військовий мав змогу швидко оформити необхідні документи.
Але є й виклики. 44% потребують допомоги, щоб опанувати нові технології. Однак ми не зупиняємося — навчаємо, пояснюємо, підтримуємо.
Будуємо державу, де технології служать людям, а не навпаки.
Більше деталей — у дослідженні КМІС на замовлення ПРООН в Україні за підтримки Швеції в межах «Проєкту підтримки Дія» та Мінцифри.
Дослідження провели на замовлення Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки Швеції в межах «Проєкту підтримки Дія» та в партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України.
Знаю, що ви чекали на повернення саме цього сервісу. Бо перереєстрація авто в Дії працює чітко й безшовно, не потрібно користуватися послугами бігунків чи відпрошуватися з роботи, щоб постояти в черзі.
Призначайте зустріч з покупцем або продавцем у зручний час та в зручному місці. Кілька хвилин у Дії, обмін ключами й грошима — і готово. Новий техпаспорт підтягнеться в Дії одразу, а фізичний надійде поштою.
До речі, купівля авто з Дією — це ще й можливість вибрати ексклюзивні номери серії DI. Такі можна отримати лише при купівлі авто через Дію.
На цьому переваги не закінчуються. Дія перевірить машину на обтяження, арешти, розшук. І раптом з ластівкою щось не так — Дія не дасть завершити угоду. Вам, як покупцю, залишається тільки подивитися машину на СТО й зробити кілька кліків у застосунку.
Користуйтеся Дією для продажу авто, бо зручно, безпечно й майже як магія. Раптом щось незрозуміло — дивіться інструкцію, яку підготувала наша команда.
Спойлер: протягом року в Дії зʼявиться не один крутий сервіс для водіїв, не пропустіть.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from +– вайб
🤖 Перегони за ШІ розпочалися?
Коротко про новий китайський застосунок:
DeepSeek випередив ChatGPT у рейтингу App Store.
DeepSeek R1 (відкрита ШІ-модель) розробили за 2 місяці та всього за $6 млн, що значно дешевше, ніж мільярди, витрачені західними компаніями. Запити на R1 коштують на 98% дешевше, ніж на ChatGPT.
Попри обмеження США на експорт потужних чипів, DeepSeek використав доступні Nvidia H800 разом із власними інноваціями.
Через прорив DeepSeek акції Nvidia впали на 12%, а Meta та Microsoft — на 4%. Європейські компанії ASML та Tokyo Electron також зазнали втрат.
🤔 Думаємо, DeepSeek це скоріш не революція, а еволюція: вони вдало поєднали вже наявні розробки й зробили це дешевше. Але це навряд чи вплине на гонку за створення AGI (супер-ШІ), яка залишається головною метою галузі. Поточна реакція ринку може бути перебільшеною, але інвестори починають замислюватися над ефективністю великих витрат у ШІ (згадаємо 500 мільярдів на Stargate).
Коротко про новий китайський застосунок:
DeepSeek випередив ChatGPT у рейтингу App Store.
DeepSeek R1 (відкрита ШІ-модель) розробили за 2 місяці та всього за $6 млн, що значно дешевше, ніж мільярди, витрачені західними компаніями. Запити на R1 коштують на 98% дешевше, ніж на ChatGPT.
Попри обмеження США на експорт потужних чипів, DeepSeek використав доступні Nvidia H800 разом із власними інноваціями.
Через прорив DeepSeek акції Nvidia впали на 12%, а Meta та Microsoft — на 4%. Європейські компанії ASML та Tokyo Electron також зазнали втрат.
🤔 Думаємо, DeepSeek це скоріш не революція, а еволюція: вони вдало поєднали вже наявні розробки й зробили це дешевше. Але це навряд чи вплине на гонку за створення AGI (супер-ШІ), яка залишається головною метою галузі. Поточна реакція ринку може бути перебільшеною, але інвестори починають замислюватися над ефективністю великих витрат у ШІ (згадаємо 500 мільярдів на Stargate).
У грудні 2024 року ви скористалися сервісом понад 1,8 млн разів — це абсолютний рекорд. Замість сканкопій і фото — кілька кліків у застосунку. Зручно й швидко. Тому Дія залишається вашим улюбленим способом поділитися документами.
Трішки статистики про шеринг цифрових копій:
📲 2021 — 2,5+ млн шерингів
📲 2022 — 6,9+ млн
📲 2023 — 11,3+ млн
📲 2024 — уже 16,3+ млн!
Нагадаю, як працює шеринг документів через Дію. Компанія надсилає запит на копію документа просто у вашу Дію → ви підтверджуєте запит за допомогою Дія.Підпису → електронна PDF-копія летить у систему або на email компанії.
Для бізнесу це теж легко. Налаштовуйте інтеграцію з Дією та отримуйте копії документів у цифровому вигляді. У нас є декілька сценаріїв інтеграції — вибирайте, який підходить саме вам, на зручному сайті Інтеграція Дії.
Команда впровадження Дії працює, щоб ви шерили, а не ксерили. Тож користуйтеся Дією і забудьте про паперові копії та файлики.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
₴18+ мільярдів податків до держбюджету сплатили резиденти Дія.City за 2024 рік
Це рекордна сума за три роки. Податки від резидентів ідуть на підтримку армії, економіки та відновлення країни. Коли бізнес працює «в білу», він забезпечує стабільність та обороноздатність країни.
Щоб підприємці працювали чесно, вони мають отримувати найвигідніші умови для розвитку свої справи. Це вдалося втілити в Дія.City, до простору долучилося вже 1 522 резиденти. У Дія.City технологічний бізнес може будувати прозору корпоративну інфраструктуру компанії, користуватися вигідними інструментами для залучення інвестицій.
Дякую резидентам за важливий внесок в економіку країни.
Це рекордна сума за три роки. Податки від резидентів ідуть на підтримку армії, економіки та відновлення країни. Коли бізнес працює «в білу», він забезпечує стабільність та обороноздатність країни.
Щоб підприємці працювали чесно, вони мають отримувати найвигідніші умови для розвитку свої справи. Це вдалося втілити в Дія.City, до простору долучилося вже 1 522 резиденти. У Дія.City технологічний бізнес може будувати прозору корпоративну інфраструктуру компанії, користуватися вигідними інструментами для залучення інвестицій.
Дякую резидентам за важливий внесок в економіку країни.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Розробники з Brave1 працюють над інноваційною системою РЕР/РЕБ
Учасники кластера Brave1 Kvertus працюють над масштабною оборонною системою для боротьби з ворожими дронами. Технологія «Атлас» забезпечить фронт інтелектуальними системами РЕБ.
«Атлас» містить першу українську систему виявлення, яка перехоплює ворожі цілі на дистанції до 30 км, та інноваційну технологію боротьби. Вона блокує управління дроном ще на рівні обміну даними, це набагато ефективніше, ніж звичайні «шумові» РЕБ.
Зараз компанія працює над залученням інвестицій, уже за кілька місяців представить розробку в Лондоні міжнародним інвесторам. Завдяки Brave1 компанія отримала доступ до військової експертизи, демонстрацій, тестування розробки, а також оборонний кластер допоміг Kvertus зробити всі необхідні кроки, щоб отримати кодифікацію.
Як результат очікуємо, що вже із червня розпочнеться впровадження «Атласу» для захисту Сил оборони.
Дізнавайтеся більше
Наші люди створюють найкращі технологічні рішення для оборони України, а ми з Brave1 робимо все, щоб створити умови для цього.
Учасники кластера Brave1 Kvertus працюють над масштабною оборонною системою для боротьби з ворожими дронами. Технологія «Атлас» забезпечить фронт інтелектуальними системами РЕБ.
«Атлас» містить першу українську систему виявлення, яка перехоплює ворожі цілі на дистанції до 30 км, та інноваційну технологію боротьби. Вона блокує управління дроном ще на рівні обміну даними, це набагато ефективніше, ніж звичайні «шумові» РЕБ.
Зараз компанія працює над залученням інвестицій, уже за кілька місяців представить розробку в Лондоні міжнародним інвесторам. Завдяки Brave1 компанія отримала доступ до військової експертизи, демонстрацій, тестування розробки, а також оборонний кластер допоміг Kvertus зробити всі необхідні кроки, щоб отримати кодифікацію.
Як результат очікуємо, що вже із червня розпочнеться впровадження «Атласу» для захисту Сил оборони.
Дізнавайтеся більше
Наші люди створюють найкращі технологічні рішення для оборони України, а ми з Brave1 робимо все, щоб створити умови для цього.
Що спільного в Мінцифри, Google, Apple та Microsoft? Ми використовуємо однакові підходи: місія, візія, цінності, стратегічні цілі — усе за OKR.
Пів року команда Мінцифри працює за тією самою методологією, що й технологічні гіганти. Система OKR змінила правила гри та допомогла збільшити ефективність у 10 разів.
У колонці для AIN.UA розповів, як працює OKR, як почати її впроваджувати та чи ця система працюватиме в інших міністерствах.
Читайте тут.
Пів року команда Мінцифри працює за тією самою методологією, що й технологічні гіганти. Система OKR змінила правила гри та допомогла збільшити ефективність у 10 разів.
У колонці для AIN.UA розповів, як працює OKR, як почати її впроваджувати та чи ця система працюватиме в інших міністерствах.
Читайте тут.
Forwarded from UNITED24
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
72 роботизовані платформи вже на передовій 🔥
Фестиваль ATLAS разом з UNITED24 та monobank зібрав 100 000 000 гривень. Половина коштів була направлена на придбання роботів через платформу, інша — на забезпечення наших захисників дронами.
На суму понад 13 000 000 грн вже закуплено і передано на фронт 30 роботів «Тарган 1С», 36 роботів «Тарган 2К» та 6 роботів «Шабля М2». Вони допомагають військовим з 12 бригад виконувати завдання в найгарячіших точках.
Дякуємо за внески мережі мультимаркетів «Аврора», компаніям «Укрнафта», Uklon, monobank та кожному, хто підтримав збір!
Фестиваль ATLAS разом з UNITED24 та monobank зібрав 100 000 000 гривень. Половина коштів була направлена на придбання роботів через платформу, інша — на забезпечення наших захисників дронами.
На суму понад 13 000 000 грн вже закуплено і передано на фронт 30 роботів «Тарган 1С», 36 роботів «Тарган 2К» та 6 роботів «Шабля М2». Вони допомагають військовим з 12 бригад виконувати завдання в найгарячіших точках.
Дякуємо за внески мережі мультимаркетів «Аврора», компаніям «Укрнафта», Uklon, monobank та кожному, хто підтримав збір!