Уривок із моєї нової short novel «те, як я померла» …. 👇🏻

«Щоб любити його мені доводилось їсти щавель і кропиву тільки би не поміститись у плащ свого віку…. |||| …. Мертва тиша задзвеніла в моїх вухах церковним дзвоном. З моїх пальців полилась хижа кров. Із мого тіла вилітати клопи і жуки. Я розчинялась повільно. Секунда за секундою. Поки не стала квіткою із червоними пелюстками. Нарешті вільною».

Новий пост на каналі: http://buymeacoffee.com/stasiagarus

🔗 https://youtu.be/sRvCN55HYI4?si=Vs2VVPaAsQ-480sM

Чекатиму на ваші коментарі та думки щодо нашого першого перформансу 🫦✨

Хто у Відні?! Запрошую на останній KVARTYRNYK цього року!

Стиль: Різдвяний нуар 🫦

Дата: 19 грудня о 19:00.
Адреса: Burggasse 71, 1070 Wien

Повна програма: https://ateliertheater.wien/events/kvartyrnyk-3/

Чомусь до нього я дуже холодна. Несправедливо холодна. Хоча мої почуття, як би я їх не приховувала, вони є і десь дуже глибоко в мені засіли. Якось аж незвичайно сказати, що вперше мені хочеться бути з людиною, а не втікати від неї за тисячі кілометрів.

Але я не можу запустити в собі цю машину любові. Чи то машини стосунків. Вона заржавіла і при спробах її увімкнути, вона видає тільки передсмертні кашлі. А я ж видаюсь припадочною психопаткою, яка просто не може розібратись із своїми демонами (хоча це не жарт).

До відсутності усього найважливішого можна звикнути. А я здається я хронічно підсіла на свободу. Тільки до відсутності її у моєму житті я звикнути не можу.

Небу розпороли живіт.

Zadie Smith

Мої власні (неофіційні) переклади кількох віршів німецької поетеси Алке Штахлер, зі збірки поезії "geliebtes biest"(edition mosaik, Salzburg, 2019).

+++

ми йдемо по головах мертвих, ти кажеш, що тут був шах. ми йдемо по хребтах мертвих, ти питаєш, чому страждаєш. я кажу, відчуваю магнітне поле землі в моїх суглобах, таке властиве шакалам. перетворення на вовка, свідки скорботи, світло поверхні, яке ніде не закінчується. я думаю про лабіринт твоїх кісток, про температуру місяця. я кажу, там є щось, що розтягується вночі. риторичні відповіді, прокляття, які я не можу повернути назад. я хочу, щоб ми з кольорів творили дієслова.

*шах - назва ходу у шахах, після якого король опиняється під загрозою взяття наступним ходом

+++

кров у взутті, взуття сильно тисне, заплутаний в тобі з середини, перелітний птах у перелітному птахові, картина в картині. є коротка і довга версія, постукати тричі означає ікс.

+++

нитки мови, нитки долі, пташиний фантом над пірамідами, пташиний фантом, що підіймається з земного тіла, волосся, на якому мій дух повісився. чи знаєш ти о котрій годині ти народився, чи знаєш наскільки зодіакальних кіл тебе обдурено. в цих сутінках може все, все бути. так, я розподілила мою любов неправильно. дев'ять ні семиязиковий.

====================================

ПРО АВТОРКУ:

Алке Штахлер — німецька поетка та письменниця румунського походження. У 2015 році Альке Штахлер була фіналісткою премії Ірсе Пегас; у 2017 році вона отримала премію міста Аугсбург за сприяння мистецтву; у 2018 році — робочий грант для письменників від Вільної землі Баварія; а у 2021 році вона була нагороджена премією Вільної землі Баварія за сприяння мистецтву в категорії літератури.

Підтримати мою роботу можна тут: https://buymeacoffee.com/stasiagarus/alke-stachler ❤️

Чому думки в голові такі заплутані? Чому так багато “чому” і коли ці “чому” зупиняться. Чому “ч” переходить до “у”? Чому ці літери стоять поруч? Ці “ч” і, ці “у”. Чому постійно вони?

Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.Ч.У.

Марш літер. Літературний марш. Літературний фарс. Форс-мажор. Мажор. Мінор. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро. Ро.

Розмова?
Можливо
Експериментальна форма

Все - дуже очевидно. Не потрібно писати так банально. Сказали Вони. Не потрібно давати читачу відповідь на питання. Сказали Вони.
Крінж. Крінж. Крінж.

Література нікому не потрібна.
Особливо без обличчя митця.

Повний текст: https://buymeacoffee.com/stasiagarus/budobopibe

Агресія. Агресія. Це те, що я відчуваю постійно, коли мою стабільність намагаються розвалити. Часто я думаю, що чоловіки можуть бути не такими вже і конченими і всіма силами намагаюсь знайти виправдання для них. А потім вони знову наступають. Потім вони знову стають … .

Якщо потягнути у два боки шкіру навколо очей, то може здаватись, що світ навколо стає трохи краще, ніж він насправді є. Що він сяє, що він наповнений світлом, що він дистанціюється від мене і цієї болі, які стає сильнішою восени яка постійно загострюється коли хтось віддаляється від мене і потім я роблю це ж сама не ставлю кому там де потрібно і крапку теж не ставлю бо я дуже залежна від стабільності навіть якщо ця стабільність хуйова я все одно залежна від болю бо звикла страждати звикла коли об мене витирають ноги бо так зручніше бути в позиції жертви ніж просто бути мені хочеться перестати думати хочеться щоб я нарешті перестала себе жаліти і стала просто кльовою і класною подружкою яку всі люблять на вулиці а не від якої втікають і бояться її і думають, що вона — кінчена; вона теж так думає.

Останні місяці мені здається, що всі жінки на планеті кращі, ніж я. Що для мене немає місця у світі жіночності. Що я ніде не потрібна. Що я Істота, яка живе в тілі жінки. Вона не виділяє сексуальність, вона не цікава, не приваблива. Здається, що губи інших жінок, їхні слова, їхнє мистецтво, блять, краще, ніж моє.

Я порівнюю себе із сусідкою, із подругою, із незнайомкою у метро. Чи можу я сказати, що я відчуваю себе аутсайдеркою, бо плачу регулярно вночі перед сном і вранці, які тільки прокинусь? Чи можу я сказати, що я аутсайдерка, бо порівнюю себе не по канонам "любові до себе"? Чи можу я вважати себе аутсайдеркою, бо мій партер з радістю би трахнув першу зустрічну дівчину з вечірки, аби тільки не зустрітись із моєю клінічною депресією, яка взимку поглинає мене як величезний слон.
Я в животі слона. Я в животі слона. Я в животі слона.
Слон священна священна тварина. Я я в животі слона відчуваю себе свинею, яка тільки робить вигляд, що вона жива. Я - свиня, яка кричить, бо їй встромлюють довгий і плаский ніж у спину. Я кричу. Я кричу: "не робіть цього, я заслуговую любові". Вони продовжують це робити.

Я більше не потрібна свиня. Але я ще можу дихати.

Поезія цифр і розділових знаків, 2026

Тут і там.
Така і ніяка інша.
Як має писати
СПРАВЖНЯ
«поетка» / «поетеса»
хто вміє писать вірші?

не знаю яке поетичне слово обрати, але скажу одне - ахуй.

Ні, я не хочу ображати нікого персонально, у мене більше питання до журі. По яким критеріям вони обирали і чи було інші кандидати/-ки на перемогу?

Я з впевненістю у 1000% можу сказати, що ця учасниця не пройде у пів фінал конкурсу у Австрії.

Чому? Все дуже просто: стиль читання застарілий, занадто театральний. Тема працює тільки для української авдиторії. Тема може бути про війну, про біль, але її потрібно гарно подати.

Стиль «я чітаю кабзаря» не працює!!!

Але одяг на виступі топ!

https://suspilne.media/culture/1319855-viznacili-peremoznicu-world-poetry-slam-ukraine-na-evropejskij-cempionat-poide-skalozubstvo/

Якщо-шо давайте сперечатись.

Якщо чесно, я терпіти не можу всі ці поетичні конкурси і слеми. В більшості випадків - це гурток людей, які навчились писати слова в стовпчик. І це не тільки в Україні. Всюди де я виступала (Польща, Австрія, Німеччина) ситуація майже така ж.

І на жаль, визначити реальну якість поезії можуть тільки люди, які самі пишуть поезію. У яких є начитаність і бездоганний смак. У ідеально випадку - мистецька або літературна освіта. У списку журі я не бачила «поетів», але бачила шоуменів, що в цілому пояснює вибір.

А якщо вам цікаво бути начитаними в поезії - дайте знати. У мене знову творчо-робоча фаза. Беріть, поки дають.
Цьом

І так, до слова читання. Я, Армін (Австрія) і Альберт (Чехія) будемо разом читати і грати музику.

Приходьте на наш імпро-мультікульті виступ у Відні або ж слухайте онлайн: https://infameradio.com/

Дата: 28 червня, 16:00-17:00
Адреса: Schleifmühlgasse 17, 1040 (оффлайн вечірка)

Цьомкі

Їду в метро. Поруч зі мною дві дівчини. Одна із них каже: «Я краще 5 років не буду ні з ким
їбатись, ніж знову пережити це все».

Рілейт. Розуміння. А ви потім кажіть, що жінки мріють про
стосунки. Ага.