Нехай воскресає віра навіть у найтемніші часи.

Воскресає впевнений погляд у світле майбунє.

Воскресає добро щоденно у нашій душі.

Воскресає любов🌿

Зараз буде великий пост і багато тексту!

Але такий близький напевно кожному.

Написала на одному диханні,щирі власні переживання і усвідомлення.

Тому беріть щось солоденьке,і уявіть ,що читаєте невеличкий вступ до книги.

Чи помітили як на нас впливає оточення,все що ми слухаєм ,дивимось ,читаємо,наші звички?

Можливо на перший погляд ,ми сторонимся від тієї подачі ,яка протирічить нашим бажанням і відчуттям,але вона всерівно нав‘язливо лізе в простір зі своєю токсичністю.

І як не як,заполонивши наш кругозір,воно не залишається без сліду.Ми по краплі вбираємо в себе ,як губка ті вібрації ,які ми впускаємо,переймаємо деякі навички і погляди.
До тих пір,поки ці переконня не виб‘ють з нашої колії ,і не почне з‘їдати нас самих.

Тривожність не виникає просто так-це наслідок втрати контакту з собою істинним.Це втрата єдності душі ,розуму і тіла.Натомість , «Привіт ,страхи та інші низькі вібрації»

Ми перестаємо бачити себе,свої справжні бажання,що нас по-справжньому роблять живими і щасливими,піддаючись темряві,яка глушить нас.

Тому наберіться сміливості,і очистіть усе-що посиляє вам невіру ,заплутує вас і нищить,через ваше крихке Его.Ви повинні керувати ним задля свого благополуччя в суспільстві,а не воно вами ,навішуючи ярлики ,потихенько нищучи вас і ваші бажання,де ви по-справжньому раді.

Починаючи від соцмереж ,різних цитат,психологів,колег і т.п. -все що викликає зневіру,невпевненість,страхи,ненавість,сумніви -нафіг з простору.

Наче такі елементарні речі,але як легко втратити владу і попасти у пастку.

Тому поважайте свої істинні бажання-які викликають у вас радість і спокій!

Іди за своїм покликом серця.

Нещодавно постала перед вибором.

Моя свідомість висунула дві пропозиції щодо подальшого розвитку мого життєвого шляху.

І тут варто не промахнусь(хоча…чого б і ні ,ніколи не пізно почати все спочатку,але чи вартує воно тих моїх сил і жертв).
І тут важливо подивитись на себе істинного і свої бажання.

Що насправді приносить мені задоволення і щастя?Що є цінним для мене?Що я б відчувала коли я отримаю один ,чи другий варіант?Чи хотіла б я такий розвиток подій ?Що є моїм ,а що є навʼязаним?

Буквально це вибір між матерільним і вигодою ,але з внутрішньою пустотою,та з тим,що обирає серце,але з внутрішьою наповненістю.

Хоч і на перший погляд другий варіант виглядає маленьким парастком ,з якого нічого взяти,та ти отримуєш щастя ,коли з вирощуєш і доглядаєш любиму рослинку,яка в кінцевому результаті віддячує тобі плодами.

А якщо опиратись тільки на матерію,не маючи вогника в очах та щастя…Чи зможу я щось виростити в сухій землі,без тепла,світла?Чи справді це те ,чим би я хотіла себе наповнити?Що є важливим особисто для мене?

Якщо ця матерія просить взамін жертву твій внутрішній спокій ,Ти готова його віддати?Готова віддати себе заради того ,що насправді немає для Тебе значення?

Якщо ця вигода не має чіткого підгрунття в плані потреб душі,а дає тільки пусті холодні плюшки у вигляді грошей,машин ,квартир та велику чорну діру в області грудей,цього я насправді хочу?


«Опирайся на своє внутрішнє становище,все інше прийде на твоє світло і тепло яке ти випромінюєш»-говорив мій внутрішній голос.

«Не роби сенсом холодний розрахунок,який призводить до внутрішьої загибелі твого вогника».