Нехай воскресає віра навіть у найтемніші часи.

Воскресає впевнений погляд у світле майбунє.

Воскресає добро щоденно у нашій душі.

Воскресає любов🌿

Зараз буде великий пост і багато тексту!

Але такий близький напевно кожному.

Написала на одному диханні,щирі власні переживання і усвідомлення.

Тому беріть щось солоденьке,і уявіть ,що читаєте невеличкий вступ до книги.

Чи помітили як на нас впливає оточення,все що ми слухаєм ,дивимось ,читаємо,наші звички?

Можливо на перший погляд ,ми сторонимся від тієї подачі ,яка протирічить нашим бажанням і відчуттям,але вона всерівно нав‘язливо лізе в простір зі своєю токсичністю.

І як не як,заполонивши наш кругозір,воно не залишається без сліду.Ми по краплі вбираємо в себе ,як губка ті вібрації ,які ми впускаємо,переймаємо деякі навички і погляди.
До тих пір,поки ці переконня не виб‘ють з нашої колії ,і не почне з‘їдати нас самих.

Тривожність не виникає просто так-це наслідок втрати контакту з собою істинним.Це втрата єдності душі ,розуму і тіла.Натомість , «Привіт ,страхи та інші низькі вібрації»

Ми перестаємо бачити себе,свої справжні бажання,що нас по-справжньому роблять живими і щасливими,піддаючись темряві,яка глушить нас.

Тому наберіться сміливості,і очистіть усе-що посиляє вам невіру ,заплутує вас і нищить,через ваше крихке Его.Ви повинні керувати ним задля свого благополуччя в суспільстві,а не воно вами ,навішуючи ярлики ,потихенько нищучи вас і ваші бажання,де ви по-справжньому раді.

Починаючи від соцмереж ,різних цитат,психологів,колег і т.п. -все що викликає зневіру,невпевненість,страхи,ненавість,сумніви -нафіг з простору.

Наче такі елементарні речі,але як легко втратити владу і попасти у пастку.

Тому поважайте свої істинні бажання-які викликають у вас радість і спокій!

Іди за своїм покликом серця.