В книзі Єремії є епізод, коли священник бʼє пророка, який говорить правду, а потім заковує його у кайдани. Через певний час приходить до нього у вʼязницю і між ними відбувається діалог.
В своїй промові Єремія називає цього священника СТРАХІТТЯМ. Через те, що той не вірить правді, не чинить правду, не живе по правді. І це вплине на нього і на його оточення.
А в кінці промови Єремія говорить про себе:
«Намовляв мене, Господи, і був я намовлений, Ти взяв міцно мене й переміг! Я став цілий день ПОСМІХОВИЩЕМ, кожен глузує із мене...»
Єремiя 20:7
Через довіру Божому Слову, покору Господу у житті - з Єремії глузує кожен…
В довірі Богові інколи можна стати посміховиськом, але це не страшно! Страшно - це коли ти не серйозно ставишся до Божої правди!
В своїй промові Єремія називає цього священника СТРАХІТТЯМ. Через те, що той не вірить правді, не чинить правду, не живе по правді. І це вплине на нього і на його оточення.
А в кінці промови Єремія говорить про себе:
«Намовляв мене, Господи, і був я намовлений, Ти взяв міцно мене й переміг! Я став цілий день ПОСМІХОВИЩЕМ, кожен глузує із мене...»
Єремiя 20:7
Через довіру Божому Слову, покору Господу у житті - з Єремії глузує кожен…
В довірі Богові інколи можна стати посміховиськом, але це не страшно! Страшно - це коли ти не серйозно ставишся до Божої правди!
👍25❤6🔥3👎1
Одна із найдивніших характеристик, яку Бог дає одному із народів. Без контексту - це навіть може здатися позитивним. Ось послухайте:
«Моав відчував себе в безпеці зі свого дитинства і був спокійним, як вино на своїй осілій гущі (осаду). Його не переливали з посуду в інший посуд, – у полон він не попадав, тому залишався незмінним його смак, як не змінився і його запах.»
ЄРЕМІЇ 48:11
Але це не позитивна характеристика стану речей і стану людей цього народу. Вона говорить, що відсутність пережитих небезпек, уникнення випробувань, уникнення важких моментів у житті - призводить до проблеми глибшої. Такий стан заспокоює серце у якійсь точці сприйняття себе і навколишнього світу. Така зупинка на досягнутому псує «і смак і запах», не дає можливості «смакувати і пахнути» так як могло і повинно було б Тому, Хто те вино задумав приготувати.
Коли ти, не переживаєш сам, то не вмієш співчувати. Коли ти не вміщаєш когось, то і сам скоро не помістишся у тій пляшці, бо ні з ким не ділився.
Коли навколо щось починає пахнути незвично, то може це застояний запах самовдоволення. Бо як вино покликане у певний час веселити серце іншого, через зміну смаку і запаху. Так і людське серце розвивається з досвідом пережитих моментів, приємних і неприємних, щоб стати радощами для тих, хто поруч.
І хоч останнім часом цих «переливань» більше ніж достатньо, та сподіваюсь, що ми не втратимо свою щільність! Але набудемо ще кращого запаху і смаку!
«Моав відчував себе в безпеці зі свого дитинства і був спокійним, як вино на своїй осілій гущі (осаду). Його не переливали з посуду в інший посуд, – у полон він не попадав, тому залишався незмінним його смак, як не змінився і його запах.»
ЄРЕМІЇ 48:11
Але це не позитивна характеристика стану речей і стану людей цього народу. Вона говорить, що відсутність пережитих небезпек, уникнення випробувань, уникнення важких моментів у житті - призводить до проблеми глибшої. Такий стан заспокоює серце у якійсь точці сприйняття себе і навколишнього світу. Така зупинка на досягнутому псує «і смак і запах», не дає можливості «смакувати і пахнути» так як могло і повинно було б Тому, Хто те вино задумав приготувати.
Коли ти, не переживаєш сам, то не вмієш співчувати. Коли ти не вміщаєш когось, то і сам скоро не помістишся у тій пляшці, бо ні з ким не ділився.
Коли навколо щось починає пахнути незвично, то може це застояний запах самовдоволення. Бо як вино покликане у певний час веселити серце іншого, через зміну смаку і запаху. Так і людське серце розвивається з досвідом пережитих моментів, приємних і неприємних, щоб стати радощами для тих, хто поруч.
І хоч останнім часом цих «переливань» більше ніж достатньо, та сподіваюсь, що ми не втратимо свою щільність! Але набудемо ще кращого запаху і смаку!
👍13❤6🔥3
Знову почав читати книгу Йова. Думаю, що ви памʼятаєте перший розділ, де між першим і останнім віршем життя Йова радикально змінюється. Саме на це звернув увагу, бо автор цього тексту ніби спеціально підкреслює деталі,
Було:
10 дітей
7000 овець
3000 верблюдів
1000 волів
500 ослиць
Дуже багато слуг
Після кожного втручання сатани:
Врятувався лише я один
Врятувався я один
Врятувався я один
Я один врятувався…
Від неймовірної кількості - до неймовірної мізерності одна розмова, одне рішення, один день…
Тим голосніше звучить 22 вірш:
«При ВСЬОМУ ЦЬОМУ Йов не згрішив, і не сказав нічого нерозважливого проти Бога.»
ЙОВА 1:22
Хороший момент подумати мені про мої «при всьому цьому», які змінюють моє ставлення до Бога, до Його руки…
Автор послання до Євреїв пише «Ви ще не змагалися до крові!», але уже стільки раз програли!
Було:
10 дітей
7000 овець
3000 верблюдів
1000 волів
500 ослиць
Дуже багато слуг
Після кожного втручання сатани:
Врятувався лише я один
Врятувався я один
Врятувався я один
Я один врятувався…
Від неймовірної кількості - до неймовірної мізерності одна розмова, одне рішення, один день…
Тим голосніше звучить 22 вірш:
«При ВСЬОМУ ЦЬОМУ Йов не згрішив, і не сказав нічого нерозважливого проти Бога.»
ЙОВА 1:22
Хороший момент подумати мені про мої «при всьому цьому», які змінюють моє ставлення до Бога, до Його руки…
Автор послання до Євреїв пише «Ви ще не змагалися до крові!», але уже стільки раз програли!
❤19👍9🔥3💘1
Казав мій пастор колись «Чи ти молишся, коли молишся?». Тому сьогоднішній текст із Псалом 72:20 цікавив мене словами:
«Закінчилися молитви Давида, сина Єссея!»
Не царювання, не життя, навіть не пісні, а молитви!
Почав думати, а що як зміст, цінності, спрямування мого життя видно у моїх молитвах? І якщо кінець життя Давида визначається закінчення молитов, то як з моїм життям?
Перефразую пісню гурту «Друга ріка»:
«Чи ти молився, коли молився?
Різниця тільки в тому, чи ти дійсно жив чи нє
Бо якщо ти не чув і не бачив, тоді значить нє»
«Закінчилися молитви Давида, сина Єссея!»
Не царювання, не життя, навіть не пісні, а молитви!
Почав думати, а що як зміст, цінності, спрямування мого життя видно у моїх молитвах? І якщо кінець життя Давида визначається закінчення молитов, то як з моїм життям?
Перефразую пісню гурту «Друга ріка»:
«Чи ти молився, коли молився?
Різниця тільки в тому, чи ти дійсно жив чи нє
Бо якщо ти не чув і не бачив, тоді значить нє»
❤18❤🔥9🔥3💘1
Читав сьогодні ранку про Даниїла. 6 розділ його книги відкриває нам цікавий момент про час.
Дарій стає царем немолодому віці, у 62 роки.
Видає наказ нікому не молитися протягом 30 днів.
Даниїл молиться три рази на день у встановлений час.
Бо робив так не час від часу, а постійно.
Вороги Даниїла прийли до нього у несподівани час.
Цар хотів спасти Даниїла і до самого заходу сонця думав як то зробити.
А потім до світанку не спав і очікував, що ж буде.
Після Божого захисту Даниїла, Дарій видає наказ шанувати Бога живого, котрий існує вічно.
А Даниїл був успішним під час правління цього і інших царів.
Просто спостереження
Дарій стає царем немолодому віці, у 62 роки.
Видає наказ нікому не молитися протягом 30 днів.
Даниїл молиться три рази на день у встановлений час.
Бо робив так не час від часу, а постійно.
Вороги Даниїла прийли до нього у несподівани час.
Цар хотів спасти Даниїла і до самого заходу сонця думав як то зробити.
А потім до світанку не спав і очікував, що ж буде.
Після Божого захисту Даниїла, Дарій видає наказ шанувати Бога живого, котрий існує вічно.
А Даниїл був успішним під час правління цього і інших царів.
Просто спостереження
❤14
Ви розумієте останні розділи книги Даниїла? Бо я ні! Царі, влади, держави, завоювання і руйнування. Архангели, Владики і тварини, люди, все змішалося.
Але є кілька зрозумілих речей. Ось наприклад:
«Його місце займе нікчема, якому навіть не віддадуть царської пошани. Він прийде завдяки безпечності людей і захопить царство лестощами й хитрістю.»
ДАНИЇЛА 11:21
Серед списку царів, які отримали владу, є лицарі, мудрі полководці, а є НІКЧЕМА. І найбільше, що привернуло мою увагу - це спосіб, яким чином такий добився престолу. Писання каже, що це завдяки безпечності людей. Використовуючи лестощі - пильність буде приспана.
І хоч я не знаю про кого це і для якого часу, але розумію загальну істину про пильність, щоб не втратити щось цінне. Ця пильність не тільки про політику, а й про серце, яке може бути вкрай безпечним.
Але є кілька зрозумілих речей. Ось наприклад:
«Його місце займе нікчема, якому навіть не віддадуть царської пошани. Він прийде завдяки безпечності людей і захопить царство лестощами й хитрістю.»
ДАНИЇЛА 11:21
Серед списку царів, які отримали владу, є лицарі, мудрі полководці, а є НІКЧЕМА. І найбільше, що привернуло мою увагу - це спосіб, яким чином такий добився престолу. Писання каже, що це завдяки безпечності людей. Використовуючи лестощі - пильність буде приспана.
І хоч я не знаю про кого це і для якого часу, але розумію загальну істину про пильність, щоб не втратити щось цінне. Ця пильність не тільки про політику, а й про серце, яке може бути вкрай безпечним.
❤14🔥5❤🔥1👍1
Є кілька характеристик, які підкреслюють людину, яка є праведною. Серед них доброта, чесність, відповідальність, посвята.
А ось іще одна цікава:
«Але Йосиф, її чоловік, був праведним і, не бажаючи зганьбити Марію…»
Матвія 1:19 НПУ
Одна із ознак праведності - дбати про репутацію інших. Він не переживав, що скажуть про нього, бо натяки на те, що він бере «блудницю» заміж могли бути. Але турбується про її честь!
Після Другої Світової Війни, зʼявилося поняття «Праведник миру». Цей статус надавався тим, хто у час великої небезпеки турбувався про євреїв.
Думаю, що праведність - це не риса, що закрита в хаті від усіх, щоб не порушити чистоту. Але навпаки, це бути поруч із тими, хто близький до смерті і ганьби.
А ось іще одна цікава:
«Але Йосиф, її чоловік, був праведним і, не бажаючи зганьбити Марію…»
Матвія 1:19 НПУ
Одна із ознак праведності - дбати про репутацію інших. Він не переживав, що скажуть про нього, бо натяки на те, що він бере «блудницю» заміж могли бути. Але турбується про її честь!
Після Другої Світової Війни, зʼявилося поняття «Праведник миру». Цей статус надавався тим, хто у час великої небезпеки турбувався про євреїв.
Думаю, що праведність - це не риса, що закрита в хаті від усіх, щоб не порушити чистоту. Але навпаки, це бути поруч із тими, хто близький до смерті і ганьби.
❤14❤🔥6
Можна продати поле, а можна Людину.
Можна стратити Варавву, а Можна Ісуса.
Можна поховати у печері своїх родичів, а можна Царя Юдейського.
Але поле не розуміло чому його раптом купили, так І Варавва не зрозумів чого його відпустили.
А печера, чому її так рано відкрили.
І поле може почати пишатися своєю вартістю і Варавва своєю значимістю.
І навіть печера увагою до себе.
Але значення мав Той, на кого їх поміняли.
Поле. Варавва і печера не так мали проводити ті дні…
(Матвія 27)
Можна стратити Варавву, а Можна Ісуса.
Можна поховати у печері своїх родичів, а можна Царя Юдейського.
Але поле не розуміло чому його раптом купили, так І Варавва не зрозумів чого його відпустили.
А печера, чому її так рано відкрили.
І поле може почати пишатися своєю вартістю і Варавва своєю значимістю.
І навіть печера увагою до себе.
Але значення мав Той, на кого їх поміняли.
Поле. Варавва і печера не так мали проводити ті дні…
(Матвія 27)
👍9❤7
«Обрізання має користь, якщо ти дотримуєшся Закону, але якщо ти порушник Закону, твоє обрізання стало необрізанням.»
Римлян 2:25
Тут Павло пояснює, що подальше життя підтверджує чи перекреслює початкову дію. Не сам «акт обрізання», розуміємо «покаяння/хрещення/обіцянки» спасає, але дотримання вірності має значення.
Якщо я не тримаю вірності моїй дружині у щоденному житті, то яка різниця яке у нас було весілля?
Римлян 2:25
Тут Павло пояснює, що подальше життя підтверджує чи перекреслює початкову дію. Не сам «акт обрізання», розуміємо «покаяння/хрещення/обіцянки» спасає, але дотримання вірності має значення.
Якщо я не тримаю вірності моїй дружині у щоденному житті, то яка різниця яке у нас було весілля?
❤17
А яке відношення баптисти мають до Реформації?
Кілька років тому чув таке запитання. І воно має сенс. Тому, як баптист, мушу хоч спробувати відповісти, а раптом хоч сам зрозумію.
Однозначно, що витоки баптизму не від Лютера чи Кальвіна, і не від Цвінглі. Та їх богословські та практичні осмислення понять віри, спасіння, церкви, щоденного життя - стали прекрасним полем для народження баптизму. Адже хоч баптизм і виник пізніше, та мав таку ж мету, як і великі реформатори: звільнення церкви від зловживань та повернення до біблійного вчення.
Жодне із пʼяти СОЛА Реформації не містило «Сола Лютер», чи «Сола Кальвін», тому у «Солус Хрістус» баптисти знайшли і знаходять відповідь і на свої пошуки.
Ось що пише про звʼязок баптистів із Реформацією Тімоті Джордж (Професор Богословʼя):
«Баптисти - справді діти Реформації, хоч і не належали до її першого покоління. Вони успадкували її основні переконання - виправдання вірою та верховенство Писання - і довели їх до радикального завершення.»
Я не дуже розумію, що значить «до радикального завершення», бо нам ще реформуватися і реформуватися, але початок тези мені здається правдивим.
Тому відзначаю День Реформації, як нагадування про те, що навіть найкращі мотиви і бажання можуть привезти до втрати фокусу, яким для християн, незалежно від конфесії є Біблія. А недослідима глибина Писання та масштаби його впливу на нас - продовжують і тепер реформувати не одне життя. І життя баптистів також!
Кілька років тому чув таке запитання. І воно має сенс. Тому, як баптист, мушу хоч спробувати відповісти, а раптом хоч сам зрозумію.
Однозначно, що витоки баптизму не від Лютера чи Кальвіна, і не від Цвінглі. Та їх богословські та практичні осмислення понять віри, спасіння, церкви, щоденного життя - стали прекрасним полем для народження баптизму. Адже хоч баптизм і виник пізніше, та мав таку ж мету, як і великі реформатори: звільнення церкви від зловживань та повернення до біблійного вчення.
Жодне із пʼяти СОЛА Реформації не містило «Сола Лютер», чи «Сола Кальвін», тому у «Солус Хрістус» баптисти знайшли і знаходять відповідь і на свої пошуки.
Ось що пише про звʼязок баптистів із Реформацією Тімоті Джордж (Професор Богословʼя):
«Баптисти - справді діти Реформації, хоч і не належали до її першого покоління. Вони успадкували її основні переконання - виправдання вірою та верховенство Писання - і довели їх до радикального завершення.»
Я не дуже розумію, що значить «до радикального завершення», бо нам ще реформуватися і реформуватися, але початок тези мені здається правдивим.
Тому відзначаю День Реформації, як нагадування про те, що навіть найкращі мотиви і бажання можуть привезти до втрати фокусу, яким для християн, незалежно від конфесії є Біблія. А недослідима глибина Писання та масштаби його впливу на нас - продовжують і тепер реформувати не одне життя. І життя баптистів також!
❤10👍1