Доречі, вже оце 11 днів як я не сиджу в соціальних мережах :) Для соціальної шмари як я - це дуже великий час :)
Поки результат такий:
1. З соціальними мережами: мій average screen time per day - 5 годин 30 хвилин
2. Без соціальних мереж: 1 година 30 хвилин
4 години життя. Не те, щоб це значило, що я ефективно використовую цей час тепер, але як мінімум, я його не проводжу в бездумному скролінгу.
Поки результат такий:
1. З соціальними мережами: мій average screen time per day - 5 годин 30 хвилин
2. Без соціальних мереж: 1 година 30 хвилин
4 години життя. Не те, щоб це значило, що я ефективно використовую цей час тепер, але як мінімум, я його не проводжу в бездумному скролінгу.
👍209❤54🔥21👏14
А пам'ятаєте "Доброго врємєні суток..."
Чекайте троха анонсів :)
Чекайте троха анонсів :)
🔥174❤25😍14🤔7🤩3💅2🤮1
Анонс #1: Всі подкасти мають скоро знову запрацювати в вашому любимому застосунку прослуховування подкастів :D
❤144🔥32☃5🤩2
Зараз я в Барселоні. І вперше один. Але кожного разу коли я в Барсі - я ходжу в "своє місце сили" - Sagrada Familia. Костел який іспанці будують вже другу сотню років, і мали б в найближчі 10 років добудувати.
Але надихає мене не неймовірна архітектура Сагради. Вона неймовірно круто, в середині таке відчуття, що ти в космічному кораблі прибульців, і подих перехоплює кожен раз, коли я туда попадаю.
Захоплююсь я архітектором - Антоніо Гауді. Гауді загинув 100 років тому ( його збив трамвай ). Але він залишив проєкт в такому стані, що ось уже декілька архітекторів після нього продовжують робити те, що він заповів. Він з самого початку знав, що те що він запланував - він не зможе створити при своєму житті. Навіть не дивлячись на те, що цьому проєкту він віддав 46 років свого життя.
Гауді неймовірний тим, що він думав про те, як будуть будувати в майбутньому. До прикладу, він не вірив, що і надалі такі проєкти будуть тільки на бумагах, а ліпив частини собору з гіпсу, щоб подивитись як воно буде. Він не довіряв паперу. Зараз, звичайно все це вже друкується на 3д прінтерах, але по все тій самій технології Гауді. Він шукав натхнення в природі, в її структурах, в тому як ростуть дерева та квіти. Тому Саграда така дивна, але така неймовірна.
Мені здається знайти проєкт всього свого життя, і розуміти що він залишиться довго після тебе, і цілі покоління архітекторів будуть продовжувати його справу - це і є - знайти мету свого життя.
Гауді похоронений в Саграда Фамілії. В місці, яке сам для себе і побудував.
Кожен раз, коли в мене є якісь важкі думки, або мені треба прийняти якесь рішення - я йду туда. І хоч я далекий від архітектури, такого типу творчості, або навіть релігії - там я відчуваю натхнення і легкість в душі. Ніби доторкнувся до великого.
Кароче, крутий він був. І завжди буде.
Але надихає мене не неймовірна архітектура Сагради. Вона неймовірно круто, в середині таке відчуття, що ти в космічному кораблі прибульців, і подих перехоплює кожен раз, коли я туда попадаю.
Захоплююсь я архітектором - Антоніо Гауді. Гауді загинув 100 років тому ( його збив трамвай ). Але він залишив проєкт в такому стані, що ось уже декілька архітекторів після нього продовжують робити те, що він заповів. Він з самого початку знав, що те що він запланував - він не зможе створити при своєму житті. Навіть не дивлячись на те, що цьому проєкту він віддав 46 років свого життя.
Гауді неймовірний тим, що він думав про те, як будуть будувати в майбутньому. До прикладу, він не вірив, що і надалі такі проєкти будуть тільки на бумагах, а ліпив частини собору з гіпсу, щоб подивитись як воно буде. Він не довіряв паперу. Зараз, звичайно все це вже друкується на 3д прінтерах, але по все тій самій технології Гауді. Він шукав натхнення в природі, в її структурах, в тому як ростуть дерева та квіти. Тому Саграда така дивна, але така неймовірна.
Мені здається знайти проєкт всього свого життя, і розуміти що він залишиться довго після тебе, і цілі покоління архітекторів будуть продовжувати його справу - це і є - знайти мету свого життя.
Гауді похоронений в Саграда Фамілії. В місці, яке сам для себе і побудував.
Кожен раз, коли в мене є якісь важкі думки, або мені треба прийняти якесь рішення - я йду туда. І хоч я далекий від архітектури, такого типу творчості, або навіть релігії - там я відчуваю натхнення і легкість в душі. Ніби доторкнувся до великого.
Кароче, крутий він був. І завжди буде.
❤280👍36😍13🤝3🔥1🤩1
Сьогодні я зрозумів, що я в IT вже 20 років.
В жовтні 2006го року, я вперше пішов на свою серйозну роботу - компанія SoftServe. Вона тоді не була такою великою, офіс був на вул Володимира Великого 52, і приїхав я туда на маршрутці. Вони знімали 4 поверхи - з 3го до 6го. На 6му було пару кімнат, він був в постійному ремонті, монітори були великі бандури, а в підвалі був більярд. Я тоді подумав: "йооооо, більярд на халяву". І ніколи в нього не грав :) А на 3му поверсі SoftServe ділив площу з комуністичною партією, учасники якої крали туалетну бумагу ( бо тільки на третьому був м'який туалетний папір, на всіх решта - каховинка :) )
Інтервь'ював мене тоді хлопець на ім'я Діма. Коли він мене зустрів, ми пішли в його невеличкий кабінет. Діма був бритий налисо, схожий на гопніка, а з колонок в нього грав шансон. Він в цілому мене запитав тільки одне питання: "Паттерни які небудь знаєш?". Я не знав. Але сказав, що знав. Йому було достатньо, і мені видали трудову книжку.
І хоп - 20 років. До початку повномасштабки, я думав, що в 40 вийду на пенсію. Чесно кажучи, якби я досидів свій контракт в Affirm, то про це можна б було подумати. Але росія, переїзди, падіння доходів з YouTube призвели до того, що працювать мені ще і працювать :) Хоча може це і на краще. В минулому році, я зрозумів, що не треба шукати те, чим я буду любити займатись, коли піду на пенсію. Я і так дуже люблю працювати. Штош :)
Але сьогодні хочу росказати історію про Мані. Мані був founding engineer в компанії Affirm. Він був в команді інфраструктури, написав тучу систем Affirm, які не поспівали за ростом клієнстької бази, і в цілому був дуже класним тіпом, з яким можна було про щось потриндіти. Affirm це була його перша компанія в яку він попав прямо з університету. Через 7 років Affirm став публічною компанією. За один день RSU Мані стали коштувати 140 мільйонів доларів.
Після цього дня Мані більше нікому не відповідав в Mattermost ( Affirm був бідний і замість Slack ми користувались цим ). Кажуть, що він в той самий день звільнився, потім продав багато акцій, і зараз мандрує по світу. Слухи кажуть, що він купив собі невеличкий острів, і просто відпочиває. Така ось пенсія в людини.
В жовтні 2006го року, я вперше пішов на свою серйозну роботу - компанія SoftServe. Вона тоді не була такою великою, офіс був на вул Володимира Великого 52, і приїхав я туда на маршрутці. Вони знімали 4 поверхи - з 3го до 6го. На 6му було пару кімнат, він був в постійному ремонті, монітори були великі бандури, а в підвалі був більярд. Я тоді подумав: "йооооо, більярд на халяву". І ніколи в нього не грав :) А на 3му поверсі SoftServe ділив площу з комуністичною партією, учасники якої крали туалетну бумагу ( бо тільки на третьому був м'який туалетний папір, на всіх решта - каховинка :) )
Інтервь'ював мене тоді хлопець на ім'я Діма. Коли він мене зустрів, ми пішли в його невеличкий кабінет. Діма був бритий налисо, схожий на гопніка, а з колонок в нього грав шансон. Він в цілому мене запитав тільки одне питання: "Паттерни які небудь знаєш?". Я не знав. Але сказав, що знав. Йому було достатньо, і мені видали трудову книжку.
І хоп - 20 років. До початку повномасштабки, я думав, що в 40 вийду на пенсію. Чесно кажучи, якби я досидів свій контракт в Affirm, то про це можна б було подумати. Але росія, переїзди, падіння доходів з YouTube призвели до того, що працювать мені ще і працювать :) Хоча може це і на краще. В минулому році, я зрозумів, що не треба шукати те, чим я буду любити займатись, коли піду на пенсію. Я і так дуже люблю працювати. Штош :)
Але сьогодні хочу росказати історію про Мані. Мані був founding engineer в компанії Affirm. Він був в команді інфраструктури, написав тучу систем Affirm, які не поспівали за ростом клієнстької бази, і в цілому був дуже класним тіпом, з яким можна було про щось потриндіти. Affirm це була його перша компанія в яку він попав прямо з університету. Через 7 років Affirm став публічною компанією. За один день RSU Мані стали коштувати 140 мільйонів доларів.
Після цього дня Мані більше нікому не відповідав в Mattermost ( Affirm був бідний і замість Slack ми користувались цим ). Кажуть, що він в той самий день звільнився, потім продав багато акцій, і зараз мандрує по світу. Слухи кажуть, що він купив собі невеличкий острів, і просто відпочиває. Така ось пенсія в людини.
❤176👍33🔥23🤩9😁5😢1