Митрополит Епіфаній названий серед осіб, які найбільше вплинули на життя України

Напередодні 33-ої річниці відновлення незалежності України видання NV визначило 100 співвітчизників і співвітчизниць, які мають найбільший вплив на життя в країні в різних царинах.

Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній залишається, як і у попередні роки, в числі найвпливовіших осіб в Україні. У загальному переліку ім’я Предстоятеля ПЦУ вміщено на 35 місце. В цьогорічному переліку він єдиний, хто представляє релігійну спільноту.

Для формування рейтингу Топ-100 найвпливовіших українців NV звернувся до майже чотирьох десятків експертів із різних сфер. Цей щорічно публікований список вважається найбільш об’єктивним та авторитетним серед подібних рейтингів.

Пресслужба Київської Митрополії
Української Православної Церкви (ПЦУ)

Триденний Синакс (зібрання) ієрархів Вселенського Патріархату - асамблея, яка раз на три роки збирає до глобального центру Православʼя всіх архієреїв Великої Христової Церкви у Константинополі - завершився.

У підсумковому повідомленні серед інших питань вказано на те, що ієрархи Вселенського Патріархату засуджують ідеологію та практику «русского міра», засуджують використання Церкви для виправдання російської військової агресії проти України, а також антиканонічне втручання РПЦ в церковне життя на Африканському континенті та в Україні.

Зокрема, Синакс заслухав доповідь «Церква і геополітичні проблеми» про походження, розвиток і застосування теорії так званого «русского міра». «Ієрархи чітко засудили цю ідеологію та перетворення Церкви на світську інституцію, а також її використання для просування державних інтересів і триваючу війну в Україні після неспровокованого вторгнення Російської Федерації в суверенну державу» - сказано в повідомленні.

«Зібрані ієрархи звернули свої думки та молитви до мільйонів наших страждаючих братів в Україні та молилися до Господа Миру про негайне припинення війни та встановлення справедливого і тривалого миру в зруйнованій війною Україні, а також на Близькому Сході, особливо у Святій Землі, де знаходиться Єрусалимський Патріархат. Члени Асамблеї також молилися за мир у Сирії та Лівані та висловлювали свою солідарність з Антіохійським Патріархатом.

Наприкінці цієї сесії було зачитано листа Папи і Патріарха Олександрійського і всієї Африки Феодора ІІ, який інформує високоповажну Ієрархію про зазіхання Московського Патріархату на канонічну територію Олександрійської Церкви та спричинений цим розкол і скандал серед народу Божого в Африці.

Синакс одностайно та щиро засудив ці неканонічні дії Російської Церкви та висловив непохитну підтримку Олександрійському Патріархату та Православній Церкві України» - свідчить офіційне повідомлення.

https://orthodoxtimes.com/the-holy-synaxis-of-the-hierarchy-of-the-ecumenical-throne-has-concluded/

Суцільна фальш та гниль, прикрита сусальною позолотою - оце і є «русскій мір».

Російський діяч Малофєєв відомий, як «православний олігарх», спонсор ультраконсервативного пропагандистського медіа «Царьград» та інших подібних проектів «русміра». У 2014 році саме він стояв за бурхливою терористичною діяльністю Стрєлкова-Гіркіна.

Львова-Бєлова - «дитячий омбудсмен РФ», попадя священника РПЦ Кугельмана, з яким виховувала 10 дітей (пʼять з яких - прийомні). Разом з %утіним оголошена у міжнародний розшук та підлягає арешту за співучасть в організації насильної депортації українських дітей до Московії

«Православний олігарх» Малофєєв розлучився у 2023 р. Попадя і «захисниця дітей» Львова-Бєлова покинула свою родину без оголошень.

І ось днями вони створили новий шлюб, пишно його відсвяткувавши з Лєпсом, Бєланом, Валєрією та Агутіним.

Не вистачає лише вінчання, звершеного Гундяєвим у зеленому підмосковному капищі на честь «русміра». Для довершення картини. Він же відомого аморального фріка Жиріновского особисто відспівав. Тож було б цілком органічно.

Що ми знаємо про масову культуру в Німецькому рейху в 1933-45 роках?

Про фільми, про розваги, про німецьких коміків того часу?

Такі знання - уділ небагатьох, хто цікавиться цією специфічною тематикою. І точно ми знаємо про це значно-значно менше, ніж про воєнні дії, терор чи концтабори.

Але саме повсякденне життя і його розваги тоді «олюднювали» існування режиму.

Чомусь внутрішньо все більше впевнений, що якби нацизм пережив Другу світову, як пережив її більшовизм - то і там би зняли багато милих, веселих, душевних фільмів, написали би чимало романтичних віршів та пісень.

В яких партія та ідеологія були б десь на відстані, непомітними. Але ця масова культура допомагала би «олюднювати» нелюдське. Вона би давала монстру привабливе обличчя.

Таке, як у «кавеен». Веселе та кмітливе.

Коли ми жили в «тій» реальності, то як містер Андерсон в Матриці - ми не усвідомлювали цього. Але тепер, живучи в реальному світі, що звільняться від радянської полуди на очах і душах, це неможливо не бачити.

Такі от роздуми з приводу однієї смерті.

Талант? Безумовно. Вміння? Безперечно.

Але назавжди в мою памʼять врізалося те, що у вечір, коли стало відомо про радянський терор у Вільнюсі, по союзному «ящику» крутили «Алєксандр-шоу»…