Єгор Чернєв (Yehor Cherniev)
1.21K subscribers
8 photos
1 video
Канал про національну безпеку, міжнародну політику та питання розвитку держави
Download Telegram
Білорусь доєднається до ядерних навчань на їх другому етапі. Як заявив путін, Генштаби вже почали спільну підготовку.

По суті, Білорусь названо новою ядерною державою, яка володіє ядерною зброєю і готується її використовувати.

Тож якщо росія дозволяє собі плодити нові ядерні держави та нехтувати договором про нерозповсюдження ядерної зброї, Захід має вжити симетричних заходів.

Як мінімум - розмістити ядерну зброю у Польщі та Румунії, а у перспективі і в Україні, і вивести її тільки після повернення росії до норм міжнародного права.

Адже якщо на дії росіян закрити очі, завтра вони настворюють ядерних держав в Африці, Латинській Америці та Азії.

Днями лечу в Штати. Обговорю цю ситуацію з американськими військовими та політиками. Проблему потрібно давити у зародку.
Якщо уважно послухати коментар пєскова щодо зміни міністра оборони росії, у сухому залишку отримаємо наступне.

Видатки на оборону є величезними і наближаються до критичної межі.

У майбутньому у кремлі очікують погіршення геополітичної ситуації.

Для порятунку ситуації потрібне диво в обліччі потужного економіста в Міноборони, яким вважається Білоусов.

Тож не дивлячись на постійні бравурні заяви кремля стає зрозумілим, що ситуація там склалася складна.
Наш перший робочій день у США розпочався.

Щойно була зустріч з USAID, де ми підняли питання прискорення надання нам фінансової допомоги та підготовки нашої енергетики до зими.

З приводу допомоги парнери сказали прямо - її надання буде напряму залежати від реальних, відчутних реформ, боротьби з корупцією та покращення бізнес-клімату як для іноземних, так і для українських інвесторів.

Крім того, у них є питання до наших контролюючих органів та їх стосункам з бізнесом.

З хорошого - обговорили реальну допомогу в підготовці нашої розбитої енергетики до зими. Є кілька напрямків, які будуть реалізовані одночасно і зможуть захистити залишки нашої енергетики та створити нові потужності.

Завтра буде дуже насичений на зустрічі день. Буду інформувати вас про перебіг переговорів та результати.
Сьогодні у Вашингтоні працюємо з неурядовими установами та організаціями, які мають вплив на прийняття рішень у Білому домі та Конгресі.

Від них нам потрібні роз'яснення поточних розкладів та внутрішньої кухні у Конгресі напередодні зустрічей з парламентарями та розуміння, які наші меседжі та аргументи будуть найбільш дієвими.

Щойно мали розмову з Tamara Wittes, президенткою NDI - Національного демократичного інституту, який пов'язують з Демпартією США.

Його представництва є у всьому світі, найбільше з яких в Україні, і займаються вони просуванням та розвитком демократичних інститутів.

Ми попросили їх тимчасово змістити фокус їхньої роботи в Україні з просування гендерної повістки, ЛГБТ-політики та інших подібних не першочергових для нас проектів на більш нагальну для нас ветеранську тему та проблеми цивільних, постраждалих від війни.

Запропонували налагодити поїздки наших ветеранів до США для зміцнення гуманітарних контактів та адвокації України серед звичайних американців.

Зустрілися також з керівництвом NED - двопартійного Національного фонду за демократію, який фінансується Конгресом і також просуває демократію в усьому світі.

Її президент Damon Wilson, який палко підтримує Україну, дав нам цінні неформальні контакти людей з ближнього кола Трампа і Байдена. Будемо з ними працювати.
Звіти України щодо використання американської зброї США стали значно кращими. Принципових претензій та зауважень до нас з американського боку немає.

Про це нам під час зустрічі повідомив генеральний інспектор Пентагону Роберт Сторч. В свою чергу, ми поділилися звітом нашої ТСК по контролю за використанням озброєння в Україні.

Для нас це дуже важлива позиція генерального інспектора, оскільки до його повноважень входить контроль за військовою допомогою Україні з боку США, і саме від його висновків багато в чому залежить, чи буде надаватися нам допомога вчасно і в повному обсязі.
Тим часом хороші новини надходять з Китаю.

За даними їхнього Інституту фінансових досліджень Чон-ян при Китайському народному університеті цієї весни було призупинено 80% розрахунків між росією та Китаєм.

Вони стверджують, що це суттєво підірвало торговельні та комерційні відносини між державами.

Спільний тиск США та Європи дає свої плоди.
З військової точки зору російські навчання з використання тактичної ядерної зброї - тренування зі стрільби з гармати по горобцям.

Від початку це озброєння призначалося для війни формату Другої світової. Його планувалося використовувати для знищення одним ударом значної кількості військ противника, пролому фронту та наступного введення у прорив великих мас військ.

На сьогодні більше не існує жодного сценарію використання тактичної ядерної зброї за призначенням. Війна ведеться невеликими групами піхоти, дронами та артилерією і для ТЯЗ просто немає цілей.

Вдарити ним по мирним містам також не вийде. По-перше, всі ці ракети можуть збивати системи Patriot, по-друге, навіть спроба використати ТЯЗ проти цивільних призведе до повної міжнародної блокади росії.

Тому єдина мета цих навчань - недолугий шантаж України та Заходу, на який ніхто не поведеться через розуміння того, про що я написав вище.
Інформацію про нібито готовність путіна до миру, опубліковану в Reuters, слід сприймати виключно як інформаційну спецоперацію та провокацію кремля.

Мета - сплутати карти учасникам саміту миру у Швейцарії та замаскувати підготовку до ескалації.

Читачам статті в Reuters пропонується весь рафінований набір кремлівських тез. Про те, що путін не планує нападати на НАТО, що він прагне тільки миру, що все залежить тільки від Зеленського.

І ніби не було ані ультиматуму НАТО від Кремля про відхід на кордони 1997 року, ані заяв про зміни, яких не було вже 100 років, ані намагання поділити із США сфери впливу у Європі.

А тим часом поки всі кинулися обговорювати "миролюбність" путіна та його новий "судетський варіант", він їде до Білорусі, де, судячи з усього, тривають приготування до нового витку ескалації у протистоянні з Україною і Заходом.
У неформальних бесідах в кулуарах ПА НАТО американці кажуть, що процес у Білому домі щодо дозволу нам бити їхньою зброєю по рф пішов.

Проблема поки що полягає в тому, що рішення там приймаються командою, в якій зараз немає консенсусу. Але тиснуть з усіх боків. Шанси є, тож не збавляємо обертів.
Мої друзі з Конгресу США у неформальних бесідах кажуть, що питання Таурусів ще не закрите, і нам варто знову підняти цю тему.

В них є певні ідеї, як переконати Шольца, і наша активність має в цьому допомогти.

Проконсультувався з цього приводу з друзями з Бундестагу. Вони цю ідею підтримали і також вірять в те, що тема остаточно не закрита. Єдине, що попросили почекати до завершення виборів до Європарламенту на початку червня.

Тож скоро розпочнемо нову серію боротьби за Тауруси. Друзі з Бундестагу вже готові активізуватися.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ПА НАТО закликала уряди своїх країн надати Україні дозвіл бити західною зброєю по території рф.

Цього разу нашу правку прийняли не одностайно, як було у попередні рази. Проти проголосували Італія та Угорщина та німець з Альтернативи для Німеччини.

Допомогла кулуарна підтримка моїх друзів з Конгресу США та відкриті виступи на нашу користь делегатів з Франції, Швеції, Нідерландів, Британії, Польщі, Естонії та Литви.

Тим не менше відчувається, що відстоювати позицію України на міжнародній арені стає дедалі складніше. Але коли нас це зупиняло?
Щоб не було плутанини, хочу роз'яснити заяву Столтенберга щодо того, що поставлена нам західна зброя належить Україні, і ми маємо право бити нею по території росії.

Порядок використання поставленої нам зброї визначає не НАТО, і не його генсек, а держави, які нам надають озброєння та країни-виробники.

Тому заява Столтенберга - це його моральна оцінка ситуації, а не дозвіл. За яку він вже отримав трохи критики від країн-членів НАТО.

Більше того, навіть публічні заяви окремих представників західних держав про право України бити їхньою зброєю по рф не рівнозначні дозволу.

Такі речі узгоджуються не в публічному просторі, а по іншим каналам і залежать переважно від позиції США, які є гарантами безпеки усіх західних країн.

У США ми внутрішню дискусію розпочали, але остаточного рішення поки що немає, процес триває. Як тільки вони дадуть добро - більшість країн НАТО приєднаються.
Те, що Іран надав росії новітні авіабомби Qaem-5 - погана новина не тільки для нас, але і для Заходу.

Кілька третьорозрядних країн, включаючи саму росію, Іран та Північну Корею, виявилися більш спроможними у виробництві боєприпасів ніж увесь колективний Захід разом узятий.

Для НАТО це ризик, оскільки наш досвід довів, що як і раніше, у тривалих широкомасштабних війнах все вирішує дешеве, але масове залізо, а не штучні дороговартісні високотехнологічні зразки.

На кожній зустрічі ми просимо їх прискоритися у виробництві артилерії, бронетехніки та боєприпасів. Якщо не спроможні - нехай інвестують у наші потужності, як це вже зробила Данія.

Але прокидаються наші партнери, на жаль, дуже повільно.

Все ніяк не можуть повірити в те, що війна вже на порозі.
Літаки дальньої радіолокаційної розвідки ASC 890, які передасть нам Швеція, будуть потрібні, насамперед, для ефективної роботи F-16.

Адже радар літака ASC 890 має дальність у 500 кілометрів - набагато більше, ніж у звичайного радару F-16.

Це означає, що винищувачі будуть отримувати цілевказання об'єктів на великій дальності та випускати ракети не входячи у зону враження ворожими літаками чи засобами ППО.

Таким чином збивати російські крилаті ракети стане значно легше, а перевага над російською авіацією в повітряному двобої стане переважаючою.

Шведські літаки стануть очима та вухами наших нових військово-повітряних сил.
З наданням дозволу США, Німеччиною та іншими країнами бити їхньою зброєю по території рф - кремль опиниться у важкій ситуації.

Йому потрібно буде реагувати на таку радикальну ескалацію, але відповідати нічим.

Всі конвенційні засоби вони вже використали, а проти застосування ядерної зброї виступає не тільки Захід, але і Глобальний Південь.

Єдине, чим росія може нашкодити Штатам - це завдати руками своїх проксі ударів по американських базах на Близькому Сході чи в інших регіонах. Але це буде явно не та відповідь, яка вразить країни, що уважно спостерігають за перебігом подій.

Тож якщо росія не знайде чим дійсно болісно для США відповісти на нову реальність і проковтне - це дуже сильно нашкодить її репутації серед країн, що коливаються, і зіграє на нашу користь.

Вони зрозуміють, що росія втрачає можливості та контроль над ситуацією, і можуть перейти на наші позиції і підтримати нашу формулу миру.
Не всі досі розуміють логіку Саміту миру та чому Україна скоротила
обговорення пунктів мирного плану у Швейцарії з 10 пунктів до 3. Тож потрібно роз'яснити.

Розраховувати на те, що всі запрошені країни приймуть одразу всі наші пункти, а потім з цим ще й погодиться росія - вкрай важко.

Тому вирішено їсти слона шматочками і розпочати з пунктів, з якими скоріш за все погодяться всі присутні.

Хто може щось сказати проти ядерної безпеки? Кого не турбує продовольча безпека? Хто не співчуває полонененим, які потерпають у важких умовах?

Після того, як ці три пункти будуть прийняті, можна буде говорити, що процес пішов і світ почав рухатися у парадигмі формули миру Зеленського.

Далі рішення по цим трьом пунктам буде передано росії.

Якщо рф відмовиться, вона повинна буде пояснити країнам світу, чому вона виступає проти їхньої продовольчої та ядерної безпеки. А ми отримаємо змогу тиснути на Кремль вже разом не тільки із західними, але і з незахідними країнами.

Якщо ж росіяни погодяться, вони тим самим визнають нашу формулу миру і також почнуть діяти в її парадигмі.

В будь-якому разі за результатами саміту Україна отримає дуже сильний дипломатичний козир, за допомогою якого ми зможемо отримати міцну перевагу на міжнародній арені.

Звісно, шкода, що не буде Китаю, але тут діятиме принцип: одна країна - один голос і без права вето.

Тож якщо отримаємо підтримку більшості країн світу - мир стане трошки ближчим.
Міністр МЗС рф лавров, нарешті, отримав важливу нагороду.

В ході сьогоднішнього візиту до Буркіна-Фасо президент перехідного періоду Ібрагім Траоре вручив йому вищу державну відзнаку - "Орден Жеребця".

Судячи з усього, в нового друга росії Ібрагіма непогане почуття гумору. Це визнання:)
Те, що Франція вирішила передати Україні свої літаки Mirage 2000 - хороший для нас знак.

Це означає, що між ключовими західними державами розпочинається жорстка конкуренція за можливість післявоєнного переозброєння України.

Так, Mirage 2000 - це не найновіший літак, Франція переходить на більш сучасні Rafale. Але з чогось потрібно починати і не виключно, що з часом ми отримаємо і їх.

Зазвичай, якщо якась країна починає створювати з нуля якийсь род військ або проводити його переоснащення та переозброєння, вона закуповує певний вид озброєння в якоїсь одної держави.

Це вимушений крок для того, щоб мати уніфіковані системи і не створювати в себе "зоопарк" техніки, який важко обслуговувати.

Але в результаті вона стає залежною в оновленні та сервісному обслуговуванні свого парку техніки від якогось конкретного виробника. А також буде закуповувати в нього у подальшому не тільки запчастини, але і нові машини для нарощування своїх військових потужностей.

Ті ж самі французькі літаки існують у своїй власній екосистемі, зав'язаній на Францію.

І сьогодні різні західні виробники хочуть, щоб переозброєння України відбувалося на основі саме їхніх зразків техніки, щоб у майбутньому співпрацювати з нами десятиліттями і мати прибуток.

Поки що французи відстали - базовим для українських ВПС літаком у найближчій перспективі стане американський F-16.

Але, вочевидь, Макрон так просто здаватися не збирається і буде намагатися пересадити наші ВПС на французькі літаки.

А це означає, що першими 5 машинами Франція не обмежиться і пізніше може передати нам ще.
Попередні результати виборів до Європарламенту: могло бути і гірше.

Але факт залишається фактом - популярність правих і крайньо правих партій у Європі невпинно зростає з року в рік.

Правий розворот, про який я вже писав, видається неминучим, якщо європейські еліти найближчим часом не відкоригують свою політику і не почнуть більше відповідати запитам європейських суспільств.