Мене дивує вміння людей бути безоглядно впевненими у собі!
З абсолютно щирою категоричністю та здатністю возвеличувати, а потім обезцінювати.

Приклад на скріні.

Цікаво, чи закрадалась цій читачці у голову думка: «Гм… може, я забагато очікувала? А, може, не все зрозуміла? А, може, зрозуміла, але це просто не моє?» Проте все зводиться до такої впевненості і ультимативності. Я справді щиро дивуюся. Бо я б так не зміг.

В цю ж канву всі фанати «Дивних див», які самі понавигадували собі кінцівок і обурюються та підписують якісь петиції) В цю ж канву користувачі, що в один день захоплювались дівчинкою Іриною («ляжу, але воно не заїде»), а наступного дня готові були стратити її. В цю ж канву всі знахабнілі клієнти малих бізнесів, що строчать негативні відгуки, як тільки їх не так цілують в дупу.


Гадаю, ми побачимо зміну ставлення бізнесів/творців до широкої аудиторії. Бо починають сідати на голову.

p.s. я на 400+ сторінці Книги Еміля.

«Ти живеш, поки є надія, що твої мрії колись стануть спогадами!» - Іларіон Павлюк аka відверте розчарування дівчинки із тредс

Це борщ.

Раптом ви не знали. Але ви не знали!)

Бо ось це БОРЩ!

У мене є нотатка, куди я записую власні новотвори.

Один з них - хвалькотека. Це хизування прочитаними книжками на загал. Я таке практикую. Але загалом, слово несе, радше, іронічний підтекст і його не застосуєш в щиро позитивному відгуку про людину.

Сьогодні, дочитавши «Книгу Еміля» (так-так, типова хвалькотека у моєму виконанні), я записав ще один новотвір.

Журбабак - легкий сум, що ти вже прочитав/подивився щось дуже класне і в тебе не буде такої класної емоції від повторного перегляду й тобі хочеться забути це, аби пережити знову.

Яке ж класне поєднання фентезі та терапії ❤️

«Ти живеш, поки є надія, що твої мрії колись стануть спогадами!» (с, Іларіон Павлюк)

НАБУ висунуло підозру Юлії ТимАшенка за рАзкрадання літери О з українських слів в АсАбливА великих розмірах.

Сьогодні, в мінус пʼятнадцять, бачив на вулиці людину без шапки. Не розумію навіщо так ризикувати. Це ж яких триндюлєй від мамки можна вихватить.

А напишіть, як ви уявляєте пишеться одним словом кирилицею сполучення клавіш на вставлення після копіювання: сtrl v

Я хочу, аби цей трек йшов хоча б 6 хвилин. І цей темп накопичення ріс. Чого тільки 3?! Тільки починаєш вигадувати трейлер свого якогось альтернативного супергеройського життя і він обривається

Зрозумів, що мені дуже імпонує, як використовує свій телеграм-канал Алла Малкін. Вона просто ніби веде онлайн-щоденник свого життя там. Це так якось тепло виглядає.
Мене навіть не дратує те, що вона звертається до всіх в групі «дєвачкі». Я такий «ну, ок. Я теж дєвачкі, так і буть»

Тому хочу спробувати не тримати в собі, коли щось приходить в голову. Радше за все, тут буде на багато більше всіляких беззмістовних речей протягом наступних днів, поки я не пересвідчусь, що це не моє. А я чогось переконаний, що так і буде.

Проте, оголошую тиждень словникового бігунця в телеграм-каналі 🤝

Це жахливий мем.

Але найсмачніший, що я бачив за останній час))

І так, це якось поєднується. Жах і сміх.

Сьогодні слухав інтерв’ю Ілларіона Павлюка у Емми Антонюк, де підіймається дана тема, і мені в моменті так ніяково стало. В «Книзі Еміля» цьому приділено важливий акцент. Жодна дитина не заслуговує такого.

Коротше, ще одна причина почитати «Книгу Еміля» вам

Це вчора Сашко навчив мене дактилю. Тому усім новеньким:

Останнє і буду читати Сапольскі.

Сьогодні затвердили назву і вигадали декорацію нового проєкту. Точніше, назва і стала декорацією)

Тому, якщо все буде за планом, десь на початку лютого відбудеться перша зйомка.

Дуже люблю цей процес, коли ще нічого не ясно: як, куди, що. Але мозок генерує все підряд. Зрозумів, що мені дуже подобається запускати нове. При чому, цього разу в кадрі буде велика частина команди, а не тільки я 😉

Доброго ранку!

Офіційно оголошую цей рік - роком лобової частки! Контроль, відтермінування задоволення і довгострокове планування 🤝

Як там ваша лобова частка? Вже сформувала плани на 2026й?)

🤷🏻‍♂️🤷🏻‍♂️🤷🏻‍♂️

Який ідіотизм.

Спочатку стаття на вікі:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Дуброфф_Джессіка


Тепер слова Сапольскі:
«Приклад божевільного доведення до абсурду ідеї про дитину як повністю вільну у своїх діях особу — пропаганда матері Джессіки Дуброфф. Семилітка Джессіка мріяла стати наймолодшою пілоткою, яка пролетіла б через усю територію США, але все закінчилося жахливою смертельною авіа-трощею. Після трагедії всі медіа, які раніше активно рекламували політ, узялися закликати батьків і владу проявляти більше відповідальності. У центрі скандалу опинилася мати дівчинки, така собі Ліса Гетевей, самопроголошена ньюейдж цілителька, чиї виступи після трагедії вразили цілу Америку.
Разом із покійним колишнім чоловіком (який загинув у тій авіатрощі) вона дотримувалася теорії, що завдання батьків - стояти збоку, супроводжувати дитину в усіх її дослідницьких забаганках, а будь-які прояви строгості — це патерналіс-тичне насильство, обмеження життя тощо. «Я хотіла б, щоб усі мої діти померли щасливими», — проголосила вона лише через кілька хвилин після смерті доньки. Гетевей поклялась боротися з постановою Федерального авіаційного управління США запровадити жорсткіші правила в царині дитячого керування літаками: «Погляньте на Джесс і скажіть, як можна сумніватися. Ви коли-небудь бачили семилітку, яка так сяяла б? У неї була свобода просто бути, жити своє життя».
Ага, тільки не зовсім. (Іронія ситуації в тому, що, на думку ба-гатьох, Гетевей і батько дівчинки створили маркетинговий образ Джессіки та її захоплення й ретельно маніпулювали аудиторією, як завжди роблять батьки, що ліплять публічних осіб із власних дітей.»