Якщо ви не глянули ще восьмий випуск, то я не знаю чому.
Ми з Сашком виклалися там наповну.
Це дуже правильний і достойний фінал сезону: Франко та Шевченко.

Обовʼязково подивіться.

https://sweet.tv/movie/36467-protagonisti/s9775/e190860

Дорога з Рівного

Завірюха. За кермом Лєсной. Він військовий з підрозділу 1514 ГУР. Слухаємо 1032. Хто такі 1032 я гуглив. Ніколи не слухав. А тут слухаю. Власне, що Лєсной вмикає - те й слухаю.

Раз в 10 кілометрів ми перекидаємося парою фраз. Зазвичай, я щось питаю, Лєсной лаконічно відповідає. І знову трек-два в тиші.

В Рівному підрозділ 1514 зробив гарну благодійну подію. Ветерани на протезах боксували у рингу. Коли оголошував перший поєдинок і бачив, як хлопці виходять в ринг, ставало дуже щемко. Ледь стримував сльози. Які вони сильні. Зібрали мільйон для підрозділу. Було гарно і без пафосу.

Почався сніг. Спочатку соромився, а потім повалив. Я дістав телефон і зняв для сторіз. Лєсной теж. Не знаю чи для того ж, що і я. Всередині себе посміявся із самої думки, що теж для сторіз.

Якось ця хуртовина зробила тепліше все навколо.

Коротше! Зайшов голосувати за Васю)))

Прийшло у відповідь таке 😂😂😂

Бо не 7675 номер, а 7576)))

Але на 7675 теж символічно)))

ГОЛОСУВАТИ НА НОМЕР

7576!!!

Бо буде, як у мене))

Пані та панове!

Добродії та добродійки!

Леді та джентельмени!

Новорічний випуск МХ!

Не дякуйте! Просто ставте лайки і кайфуйте!

https://www.youtube.com/watch?v=h8Z9ApNkTA8

І це все у день народження Степана Бандери)

Пане Буданов, у вас є смак і стиль)

Яка класна робота від пана Яреми!

https://youtu.be/Altzk33QzO8?si=MwY7wKniX-NA4up1

«…наша історія фактично сконструйована з власних мрій, уривчастих історичних фактів та уламків археологічних знахідок. Факти й уламки самі по собі мовчать, але люди говорять, перетворюючи історію (history) на наратив, оповідь (story). Майбутнє дає нам точку відліку для вивчення минулого. Обираючи й розповідаючи свою історію, ми фактично обираємо майбутнє, про яке мріємо.»

Гарний матеріал, почитайте.

Цілком імовірно, що колись на трасі Київ-Чоп, в’їжджаючи в Житомирську область, стоятиме не тільки ракета з написом: «Вас вітає Батьківщина Сергія Павловича Корольова».

Поруч буде й невеличка фура, з якої вилітатимуть дрони. А на ній напис: «А також Василя Васильовича Малюка». 🤝❤️

Яка жесть. Не вкладається в голову

https://youtu.be/ht_PJXsOCgQ?si=e6U-I7W2BjpErv5Z

❗️Сонечки, важливо❗️

тут в групі точно найбільш лояльна до мене спільнота. Тому, в першу чергу, цікавлюся у вас.

Є один надважливий збір.
І мені важливо залучити людей відкривати допоміжні банки на цей збір. На 5-7-10К. Кому яка посильна. Але аби таких банок було якомога більше.

За кожну таку відкриту (і закриту, звісно ж в результаті) банку я готовий робити подарунок.

Але поки не розумію, що вам більше потрібно) Хочу в коментарях попросити написати, хто потенційно готовий відкрити банку і за який подарунок (це може бути і фізичне щось, на кшталт книжки, так і нематеріальне, на кшталт зідзвону і розмови на цікаву вам тему із порадами від мене чи просто віршами)

Дуже хочу почитати ваші думки з цього приводу 🙏

Люди, ви любов!

Подумаю, як це найкраще зробити!)
Дякую ❤️

Звичайно він любив її!

Я бачив, як він розводив їй гарячий чай холодним кипʼятком, бо так колись робив її тато. Читав вголос книжку перед сном. Очищував їй скибки мандаринок від білих ворсинок. Цілуючи її руки, він завжди закривав очі і на кілька секунд зникав з реальності, розчиняючись у цій миті. Щосуботи він готував її улюблені оладки, поливаючи малиновим варенням. Одного разу він сказав: «Ні про що не турбуйся!» - і вона не мала жодних підстав не повірити.

Звичайно він любив її.

Проте я чув, що згодом він попросив у неї всі паролі від соцмереж. А ще перестав читати книжки перед сном. «Ні про що не турбуйся» змінилось на «побачимо». Момент, коли ключ починав шарудіти у замку дверей, ставав нестерпним для них обох. Вони досі були неперевершені у компаніях, проте все закінчувалось, як тільки вони сідали в авто. Малинове варення взялося пліснявою.

Звичайно? Звичайно.

«Я - Українець! От і вся моя автобіографія.»

Василю Андрійовичу Симоненку сьогодні виконується 91 рік. І я бажаю й буду писати про нього виключно в теперішньому часі. Жоден автор не проходить так поруч зі мною все життя, як він.

Читайте Симоненка, аби зізнаватися у коханні. Читайте Симоненка, аби пишатися Україною. Читайте Симоненка, аби лікувати душу. Читайте Симоненка, аби теплішало навколо. Читайте Симоненка, аби надихатися легкістю. Читайте Симоненка, аби йти далі. Читайте Симоненка! Йому сьогодні 91, а ми досі не осягнули його 28.

І коли, як не сьогодні, дивитись наш випуск про Симоненка?

https://youtu.be/X9h357Fui2s?si=lSxlBjKv74T7u6Cd

Вау!

Симоненко та Елвіс Преслі народились в один день! Не в один день, а прямо в ОДИН день! Сьогодні, але 91 рік тому.

Звідки знаю? Військовослужбовець Олександр Ремез поклав вірш Василя Андрійовича «Можливо, знову загримлять гармати» на мотиви короля рок-н-ролу.

«Живе лиш той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя» 💔

https://youtu.be/G6ENzUQxYlg?si=rDmf5IZ8oiwYPq3j

Нарешті Кличко озвучив своє
рішення, щоб кияни жили комфортно: просто переїдьте нахуй з Києва!

Це вам відповідь на питання, коли буде «Чи читати?»

Як тільки дочитаю книжку, яку вирішив зробити першою у новому циклі записів)

Даю собі 10 днів на прочитання. Ще 4-5 на осмислення. Зйомка/монтаж. Думаю, вкінці січня 🤝