У мене здебільшого відчуття наче початок йде плавним а далі розвиток йде з колосальною швидкістю та такими сюжетними дірками що й мати рідна не допоможе. (Якщо вам з прочитаного здавалось що це швидко то повірте мені там ще швидше та тупіше. Тому поки думаю далі над сюжетним каркасом та продовжую писати вже на ноутбуці :>>>)

Бо я виділяю хоча б по хвилин 15 на новелу то на детектив я трошки поклала болт і якщо згадую то це раз в тиждень якщо не півтора :3

Всі хто хотів вже бачили спойлери з по Фінну та Райлі. Так от це на Валентин. Це настільки рамдомно сталось що знайшла референс, трошки підігнала під себе і така "хочу це намалювати. Прям щас." І так вже тиждень наче.... Я вже не пам'ятаю коли почала.

У моїх планах вже давно це все дійство, але є проблєма... У мене нема свого куточку.. дому. Щось у такому дусі. Я вже більше року переїхала зі свого рідного селища у місто (це так смішно та тупо вийшло якщо чесно))) і трошки більше пів року знімала кімнату з хазяйкою
Дорогі мої студентки не робіть такого. Не живіть з бабками бо це катувальня ще та
І тому на основі цієї проблеми зі мною не всі мої речі... Що дуже дуже скажімо так... Заважало займатись своєю творчістю бо не всі матеріали до новели у мене зі собою наприклад.. і тому такі от пиріжки.

Але скоріш це буде виходити так що я прям часто вас буду закидувати спойлерами а в кінцевому варіантів повноцінних артів буде не так багато... Більше скетчів. Бо через хронічну втому через роботу майже нема сил. В подробиці вдаватись не буду, але ситуація не надто весела. Але все окі. Повільно але впевнено топаємо до більш того чого я хочу. І на даний момент у мене у пріоритеті це знайти житло та терапія

... Так я вирішила виїбнутись і зробити невеличку анімацію з того що я хочу аби мені подарували. Гіфочку чорновик цього я кидала. Поки я зробила 3 хвилини якщо я не помиляюсь. Це початок, перше те що я хочу та трошки другого (хочу поділити на сегменти що, куди та як) сподіваюсь до дня народження встигну, бо роблю не супер якісно в часто по пріколу бо можу)