#цінності
Так, люди з другої категорії, потім страждатимуть від того, що стільки цінного втратили. Але у кожній новій ситуації, ми знову прийматимемо рішення і знову не про цінне, а про обслуговування страху. І кожного разу казатимемо що це життя несправедливе, що винен нам в цьому хтось чи щось, що в нас відібрали. Але на справді, ми просто поставили в пріорітет "потребу" , тобто страх, і на збереження цінного не вистачило ресурсу. Це наш вибір зроблений не в момент ситуації, а такий що ми робимо кожен день, не лікуючи відтік енергії. І так доти, доки страхи сильніші за нас. Ми просто цього не помічаємо одразу, оскільки наші страхи часто пов'язані саме з нашими цінностями (пам'ятаєте, що зазвичай найбільший страх приховує наш найбільший талант?), і нам здається ніби "все правильно". Але ні. Отак, егоїст з нашого прикладу, кожного складного дня голосує проти себе і які вже тут найкращі сценарії.
Прийшов час поговорити про те, що робить нас сильнішими за страхи, за біль, за нас самих вчорашніх. Про цінності. Не нав'язані іншими, не продиктовані страхами, а наші власні. Сформовані нами і захищенні нами.❤️
Так, люди з другої категорії, потім страждатимуть від того, що стільки цінного втратили. Але у кожній новій ситуації, ми знову прийматимемо рішення і знову не про цінне, а про обслуговування страху. І кожного разу казатимемо що це життя несправедливе, що винен нам в цьому хтось чи щось, що в нас відібрали. Але на справді, ми просто поставили в пріорітет "потребу" , тобто страх, і на збереження цінного не вистачило ресурсу. Це наш вибір зроблений не в момент ситуації, а такий що ми робимо кожен день, не лікуючи відтік енергії. І так доти, доки страхи сильніші за нас. Ми просто цього не помічаємо одразу, оскільки наші страхи часто пов'язані саме з нашими цінностями (пам'ятаєте, що зазвичай найбільший страх приховує наш найбільший талант?), і нам здається ніби "все правильно". Але ні. Отак, егоїст з нашого прикладу, кожного складного дня голосує проти себе і які вже тут найкращі сценарії.
Прийшов час поговорити про те, що робить нас сильнішими за страхи, за біль, за нас самих вчорашніх. Про цінності. Не нав'язані іншими, не продиктовані страхами, а наші власні. Сформовані нами і захищенні нами.❤️
👍10👏4
#ЦІННОСТІ
До коридору затемнень залишається все менше часу, тому одразу почну з практики, а потім вже розбавлю лірикою. Знання без практики - мертві.
Повертаємось до нашої матриці трансформації у стані. https://t.me/white_notes112/45
В нижній її частині ми фіксували наші спогади пов'язанні із зумовленою радістю (коли раділи не події, а тому, що нас схвалять), з болем(образи, ревнощі, заздрість тощо), повторювані сценарії (події, що ніби однакові повторюються в різні періоди часу) і події пов'язані з відчуттям страху. Ми вже знаємо, що все це різні стадії і прояви втрати енергії. Її відтоку. Те, що втримує нас в стражданнях (низьковібраційних станах) і реалізовує наші гірші з можливих сценаріїв.
У верхній частині матриці ми фіксували те, за що могли б бути вдячними, собі, Всесвіту іншим людям. Верхня частина матриці про нас справжніх у високовібраційних станах. Тобто, про те, що відповідає плану нашої душі. І як і в нижній частині ми всі події розставляли по різних сферах життя (це потім нам знадобиться).
З пошуком справжніх себе зазвичай не все так просто.
Особливо якщо років 30 прожити в системі страждань.
Але в мене є проста відповідь.
Хто ви справжні ви напишете самі у першому рядку верхньої частини матриці. https://t.me/white_notes112/63. Я знаю хто я. Бо я є - досвід.
Річ у тому, що ми сьогоднішні - це результат нашої еволюції від моменту першого втілення. І те як ми думаємо, як відчуваємо і що робимо - це результат не рішень, що ми прийняли тут і зараз, це результат багатьох рішень за сотню років.
Без усвідомлення (вміння визначати причино-наслідкові зв'язки) ми лише відтворюємо ті алгоритми які знаємо. Зараз, з 4 рівня розвитку свідомості https://t.me/white_notes112/210 , через усвідомлення ми набуваємо нові досвіди і наші рішення стають проявом бажань душі, а не плану її розвитку. Тобто отримуємо здатність розвиватись через усвідомлення "в голові", а не фізично натикаючись на "неприємні пригоди".
Наш досвід - це не події, досвід - це лише ті події, які були нами усвідомлені. Якщо електрика 50 разів вдарило током - це не про досвід, це про події, якщо після удару током він зрозумів чому і що потрібно робити інакше - це досвід.
Чим більше ми усвідомлюємо в житті, тим більше про себе знаємо, тим краще розуміємо себе і тим легше реалізовуємо свої бажання. І тут важливе. ЄДИНА ПРИЧИНА з якої нам важко перейти з зони страждань до зеленої зони - це те, що ми думаємо і аналізуємо лише негативні події. Ми НЕ аналізуємо радісні події. Коли все добре - ми відчули радість насолодились і можливо залишили приємний спогад. Коли нам погано починається ось це нескінчене "чому, так, для чого, за що". Змінить парадигму і вже до кінця цього року зможете реалізувати навіть те, про що не мріяли.
Всі хвороби прості і алгоритмічні, я ще 2 місяці порозповідаю казки, і на усвідомлення кожного болю вам буде потрібно 2-3 хвилини. 15 хвилин на відчути і 2-3 на аналіз, все. Максимум за пів години йдемо далі з новими знаннями про себе.
А от ми справжні - це цілий Всесвіт. Аналізувати потрібно саме позитивні досвіди: що я відчуваю, чому я це відчуваю, коли я відчував так само, а коли в такій же ситуації відчував по іншому, для чого мені ця подія, для чого мені ця людина.
Аналізуйте кожен радісний момент, кожну людину, що дає відчуття радості, кожне досягнення. Усвідомлюйте з якими вашими цінностями це збігається, переживайте емоцію на повторі, насолоджуйтесь, запитайте себе, завдяки чому ви цього досягли. І заносьте у перший рядок верхньої частини матриці. Через кожну таку подію ви краще розумієте себе, свої цінності і зосереджуєтесь на ресурсах і своїх справжніх бажаннях.
Зі сформованими цінностями життя стає в рази легше, ми визначаємо перелік цінностей і починаємо все міряти саме ними, і кожен наш вибір вже не буде обслуговувати наші страхи і травми, а буде про наші цінності і цілі. Про наше щастя.
Просто починайте кожен свій ранок з того, щоб зробити щось, що відповідає вашим цінностям, що дає життя вашому життю - і у вас буде правильний настрій на весь день.
До коридору затемнень залишається все менше часу, тому одразу почну з практики, а потім вже розбавлю лірикою. Знання без практики - мертві.
Повертаємось до нашої матриці трансформації у стані. https://t.me/white_notes112/45
В нижній її частині ми фіксували наші спогади пов'язанні із зумовленою радістю (коли раділи не події, а тому, що нас схвалять), з болем(образи, ревнощі, заздрість тощо), повторювані сценарії (події, що ніби однакові повторюються в різні періоди часу) і події пов'язані з відчуттям страху. Ми вже знаємо, що все це різні стадії і прояви втрати енергії. Її відтоку. Те, що втримує нас в стражданнях (низьковібраційних станах) і реалізовує наші гірші з можливих сценаріїв.
У верхній частині матриці ми фіксували те, за що могли б бути вдячними, собі, Всесвіту іншим людям. Верхня частина матриці про нас справжніх у високовібраційних станах. Тобто, про те, що відповідає плану нашої душі. І як і в нижній частині ми всі події розставляли по різних сферах життя (це потім нам знадобиться).
З пошуком справжніх себе зазвичай не все так просто.
Особливо якщо років 30 прожити в системі страждань.
Але в мене є проста відповідь.
Хто ви справжні ви напишете самі у першому рядку верхньої частини матриці. https://t.me/white_notes112/63. Я знаю хто я. Бо я є - досвід.
Річ у тому, що ми сьогоднішні - це результат нашої еволюції від моменту першого втілення. І те як ми думаємо, як відчуваємо і що робимо - це результат не рішень, що ми прийняли тут і зараз, це результат багатьох рішень за сотню років.
Без усвідомлення (вміння визначати причино-наслідкові зв'язки) ми лише відтворюємо ті алгоритми які знаємо. Зараз, з 4 рівня розвитку свідомості https://t.me/white_notes112/210 , через усвідомлення ми набуваємо нові досвіди і наші рішення стають проявом бажань душі, а не плану її розвитку. Тобто отримуємо здатність розвиватись через усвідомлення "в голові", а не фізично натикаючись на "неприємні пригоди".
Наш досвід - це не події, досвід - це лише ті події, які були нами усвідомлені. Якщо електрика 50 разів вдарило током - це не про досвід, це про події, якщо після удару током він зрозумів чому і що потрібно робити інакше - це досвід.
Чим більше ми усвідомлюємо в житті, тим більше про себе знаємо, тим краще розуміємо себе і тим легше реалізовуємо свої бажання. І тут важливе. ЄДИНА ПРИЧИНА з якої нам важко перейти з зони страждань до зеленої зони - це те, що ми думаємо і аналізуємо лише негативні події. Ми НЕ аналізуємо радісні події. Коли все добре - ми відчули радість насолодились і можливо залишили приємний спогад. Коли нам погано починається ось це нескінчене "чому, так, для чого, за що". Змінить парадигму і вже до кінця цього року зможете реалізувати навіть те, про що не мріяли.
Всі хвороби прості і алгоритмічні, я ще 2 місяці порозповідаю казки, і на усвідомлення кожного болю вам буде потрібно 2-3 хвилини. 15 хвилин на відчути і 2-3 на аналіз, все. Максимум за пів години йдемо далі з новими знаннями про себе.
А от ми справжні - це цілий Всесвіт. Аналізувати потрібно саме позитивні досвіди: що я відчуваю, чому я це відчуваю, коли я відчував так само, а коли в такій же ситуації відчував по іншому, для чого мені ця подія, для чого мені ця людина.
Аналізуйте кожен радісний момент, кожну людину, що дає відчуття радості, кожне досягнення. Усвідомлюйте з якими вашими цінностями це збігається, переживайте емоцію на повторі, насолоджуйтесь, запитайте себе, завдяки чому ви цього досягли. І заносьте у перший рядок верхньої частини матриці. Через кожну таку подію ви краще розумієте себе, свої цінності і зосереджуєтесь на ресурсах і своїх справжніх бажаннях.
Зі сформованими цінностями життя стає в рази легше, ми визначаємо перелік цінностей і починаємо все міряти саме ними, і кожен наш вибір вже не буде обслуговувати наші страхи і травми, а буде про наші цінності і цілі. Про наше щастя.
Просто починайте кожен свій ранок з того, щоб зробити щось, що відповідає вашим цінностям, що дає життя вашому життю - і у вас буде правильний настрій на весь день.
Telegram
❤️ white notes ❤️
#матриця_ТУС
По заявках "радіослухачів" даю спрощений алгоритмічний сценарій роботи з матрицею трансформацій у стані.
1. Пишемо перелік вдячностей у верхній частині 2 у нижній пригадуємо ситуації, які викликали в нас #страх, #біль, зумовлену (заради схвалення…
По заявках "радіослухачів" даю спрощений алгоритмічний сценарій роботи з матрицею трансформацій у стані.
1. Пишемо перелік вдячностей у верхній частині 2 у нижній пригадуємо ситуації, які викликали в нас #страх, #біль, зумовлену (заради схвалення…
❤7👍2👏1
Коли ми навчимось аналізувати, усвідомлювати і переживати свої позитивні досвіди - ми більше не захочемо повертатись до станів страждань. І нікому не даватимемо можливості повертати нас туди.
Коли ти вже відчув на смак, на запах, на дотик радість, любов, реалізацію, натхнення - ти їх вже ні з чим не переплутає і не захочеш жити інакше. Це як квітка, вона зріє в землі в темряві і певний час це нормально, вона "звикає", але як тільки вона пройшла крізь землю - вона не повернеться в землю, навіть якщо дощ і вітер. Бо вона вже бачила сонце. Радість - це певний рівень якості життя. І коли ви звикаєте до цього рівня життя, ви точно знаєте, що вниз вам більше не потрібно. Не потрібно жити так, як вимагає оточення, не потрібно удавати, що радієш, не потрібно змушувати себе до непотрібних речей, ти не перетворюєш стосунки у страждання, а роботу в каторгу. Все стає простіше, легше, зрозуміліше. Не хочеться тягарів, не хочеться чужих сценаріїв, не хочеться "терпіти і страждати" бо ти вже відчував і знаєш, що можна по - іншому. Хочеться просто радіти, жити в своє задоволення, в своєму часі в своєму ритмі, просто бути там де тобі добре з тими кого любиш, робити те що подобається і відчувати те, що відчуваєш.
Ось так просто без усіляких можливо/неможливо., правильно/неправильно, страшно/нестрашно.
Все в нашому світі може чудово існувати без страждань.
Далі буде ❤️
Коли ти вже відчув на смак, на запах, на дотик радість, любов, реалізацію, натхнення - ти їх вже ні з чим не переплутає і не захочеш жити інакше. Це як квітка, вона зріє в землі в темряві і певний час це нормально, вона "звикає", але як тільки вона пройшла крізь землю - вона не повернеться в землю, навіть якщо дощ і вітер. Бо вона вже бачила сонце. Радість - це певний рівень якості життя. І коли ви звикаєте до цього рівня життя, ви точно знаєте, що вниз вам більше не потрібно. Не потрібно жити так, як вимагає оточення, не потрібно удавати, що радієш, не потрібно змушувати себе до непотрібних речей, ти не перетворюєш стосунки у страждання, а роботу в каторгу. Все стає простіше, легше, зрозуміліше. Не хочеться тягарів, не хочеться чужих сценаріїв, не хочеться "терпіти і страждати" бо ти вже відчував і знаєш, що можна по - іншому. Хочеться просто радіти, жити в своє задоволення, в своєму часі в своєму ритмі, просто бути там де тобі добре з тими кого любиш, робити те що подобається і відчувати те, що відчуваєш.
Ось так просто без усіляких можливо/неможливо., правильно/неправильно, страшно/нестрашно.
Все в нашому світі може чудово існувати без страждань.
Далі буде ❤️
🙏7❤6👍1
❤️ white notes ❤️ pinned «#ЦІННОСТІ До коридору затемнень залишається все менше часу, тому одразу почну з практики, а потім вже розбавлю лірикою. Знання без практики - мертві. Повертаємось до нашої матриці трансформації у стані. https://t.me/white_notes112/45 В нижній її частині ми…»
#цінності
Якщо почитати мої дописи, може скластися враження, що я з першого погляду, оцінюю в людині 22 діагнози страшнючих хвороб і якщо не втікаю одразу, то ставлюся як до хворого.
Відкриваю таємницю: хвороби людей мене зовсім не цікавлять, це побічні знання і так довго і місцями нудно я про них розповідаю через певне зусилля лише тому, що достатньо одного разу зрозуміти як це працює, щоб більше до цього ніколи не повертатись. Всі ми маємо енергії в мінусі, у всіх є болючі місця в кожного є втілення в якому ми були ще тими падлюками. Це наш нормальний шлях розвитку.
Мій предмет дослідження - щастя. Тобто, про іншу людину мені цікаве лише те, що змушує іі радіти і що дає відчуття радості чи щастя. Тому що - ось це справжня людина така, яка є. Не тому, що в усіх хочеться бачити хороше, чи це різновид якоїсь мегапрактики по прощенню. Ні, хвороби в усіх однакові. А Люди справжні різні. Тому цікаві. З хворобами - нудно. А жива людина - це цілий Всесвіт.
"Скажи мені від чого ти радієш і я скажу хто ти". І тут є тільки одна неправильна відповідь "радіти від страждань". Тобто, іноді нам всім здається. що ми б раділи, якби комусь було боляче (помста, наприклад). Відповідально повідомляю і запрошує у свідки усіх медиків спільноти - по справжньому радіти болю може лише людина з фізичними відхиленнями у роботі мозку (нервової системи). Тобто, її травма минулих життів була настільки сильною, що пройшовши через усі тонкі тіла, зафіксувалась на фізичному плані (так власне в нас фізичні хвороби і з'являються). Ось це єдина справжня хвороба. Все решта, це такі веселі таргани в голові які то господаря кусають, то його оточення, але просто таргани.
Тепер, зверніть увагу: коли я починала розповідати про матрицю страждань, я починала з того, що називала кожен наш страх Демоном і #біль - батьком/матір'ю усіх демонів. Але, коли я розповідаю про справжніх нас і наші цінності, кажу - таргани, які покусують на поворотах. Чому?
І ось тут від лірики до практики:
"Прийняти себе" - легше сказати ніж зробити.
Не всі навіть можуть пояснити як це. Найкоротший шлях до прийняття:
✅ Зрозуміти наскільки жахлива система страждань, як вона погіршує наше життя і як наші страхи живуть замість нас.
✅ Зрозуміти, що ми вже знаємо як це працює, тому керуємо тут ми: позбавляємось зайвого і збільшуємо кількість цінного (власне ось це називають ЖИТИ УСВІДОМЛЕНО). В домі господар ми, а не таргани
✅ Зрозуміти, що немає Демонів і Тарганів, все це - ми. Ми - ось такі які є.
Тобто, коли я пишу про Демонів чи Тарганів чи "негативні" якості, я переходжу на "нерідну" для себе мову. Оскільки вживаю ці поняття для пояснень, але не відчуваю їх. "В моїй голові" відбувається інакше: просто "Це людина". Це результат еволюції, це структури тонких і фізичного тіла, це різні емоції, думки слова і дії. Все це - ось людина. І демонструє людина свої "кращі" сторони чи "гірші"- не має значення, це все та сама людина.
Як тільки ми перестаємо ділити людину на частини, шукати кращі сторони і гірші, називати людей половинками одне одного, відчувати щось як сильні чи слабкі сторони - інша людина стає для нас Всесвітом. Про Всесвіт ми ж так і кажемо: ось скупчення зірок, ось планети, ось пил. Ми не кажемо "чудові планети" і "погані зірки". Тому що не маємо досвіду взаємодії з усим цим, тому в нас немає шаблону наслідків в які ми намагаємось "вписати" всі явища.
"Десь, колись 300 років тому мені збрехала людина, і я вирішила що брехня - це погано і людина, що бреше - погана, а ще суспільство каже, що це погано і батьки сказали що це погано. Фу, яка погана людина" або ще краще "Я думав ти хороша, а ти погана" (це до речі маніпуляція через "розчарування", нас ніби зобов'язують відповідати уявленню людини, щоб "вона в нас не розчарувалась", тримають в страху не відповідати ілюзіям). Додайте до цього, що наш мозок запам'ятовує зовнішні характеристики людини отієї 300 річної давності історії, і коли ми "впізнаємо" схожі "риси", шанси людини довести нам, що вона не брехун -зменьшуються в рази. Це ігри шаблонів, коли ми сприймаємо людину частинками.
Якщо почитати мої дописи, може скластися враження, що я з першого погляду, оцінюю в людині 22 діагнози страшнючих хвороб і якщо не втікаю одразу, то ставлюся як до хворого.
Відкриваю таємницю: хвороби людей мене зовсім не цікавлять, це побічні знання і так довго і місцями нудно я про них розповідаю через певне зусилля лише тому, що достатньо одного разу зрозуміти як це працює, щоб більше до цього ніколи не повертатись. Всі ми маємо енергії в мінусі, у всіх є болючі місця в кожного є втілення в якому ми були ще тими падлюками. Це наш нормальний шлях розвитку.
Мій предмет дослідження - щастя. Тобто, про іншу людину мені цікаве лише те, що змушує іі радіти і що дає відчуття радості чи щастя. Тому що - ось це справжня людина така, яка є. Не тому, що в усіх хочеться бачити хороше, чи це різновид якоїсь мегапрактики по прощенню. Ні, хвороби в усіх однакові. А Люди справжні різні. Тому цікаві. З хворобами - нудно. А жива людина - це цілий Всесвіт.
"Скажи мені від чого ти радієш і я скажу хто ти". І тут є тільки одна неправильна відповідь "радіти від страждань". Тобто, іноді нам всім здається. що ми б раділи, якби комусь було боляче (помста, наприклад). Відповідально повідомляю і запрошує у свідки усіх медиків спільноти - по справжньому радіти болю може лише людина з фізичними відхиленнями у роботі мозку (нервової системи). Тобто, її травма минулих життів була настільки сильною, що пройшовши через усі тонкі тіла, зафіксувалась на фізичному плані (так власне в нас фізичні хвороби і з'являються). Ось це єдина справжня хвороба. Все решта, це такі веселі таргани в голові які то господаря кусають, то його оточення, але просто таргани.
Тепер, зверніть увагу: коли я починала розповідати про матрицю страждань, я починала з того, що називала кожен наш страх Демоном і #біль - батьком/матір'ю усіх демонів. Але, коли я розповідаю про справжніх нас і наші цінності, кажу - таргани, які покусують на поворотах. Чому?
І ось тут від лірики до практики:
"Прийняти себе" - легше сказати ніж зробити.
Не всі навіть можуть пояснити як це. Найкоротший шлях до прийняття:
✅ Зрозуміти наскільки жахлива система страждань, як вона погіршує наше життя і як наші страхи живуть замість нас.
✅ Зрозуміти, що ми вже знаємо як це працює, тому керуємо тут ми: позбавляємось зайвого і збільшуємо кількість цінного (власне ось це називають ЖИТИ УСВІДОМЛЕНО). В домі господар ми, а не таргани
✅ Зрозуміти, що немає Демонів і Тарганів, все це - ми. Ми - ось такі які є.
Тобто, коли я пишу про Демонів чи Тарганів чи "негативні" якості, я переходжу на "нерідну" для себе мову. Оскільки вживаю ці поняття для пояснень, але не відчуваю їх. "В моїй голові" відбувається інакше: просто "Це людина". Це результат еволюції, це структури тонких і фізичного тіла, це різні емоції, думки слова і дії. Все це - ось людина. І демонструє людина свої "кращі" сторони чи "гірші"- не має значення, це все та сама людина.
Як тільки ми перестаємо ділити людину на частини, шукати кращі сторони і гірші, називати людей половинками одне одного, відчувати щось як сильні чи слабкі сторони - інша людина стає для нас Всесвітом. Про Всесвіт ми ж так і кажемо: ось скупчення зірок, ось планети, ось пил. Ми не кажемо "чудові планети" і "погані зірки". Тому що не маємо досвіду взаємодії з усим цим, тому в нас немає шаблону наслідків в які ми намагаємось "вписати" всі явища.
"Десь, колись 300 років тому мені збрехала людина, і я вирішила що брехня - це погано і людина, що бреше - погана, а ще суспільство каже, що це погано і батьки сказали що це погано. Фу, яка погана людина" або ще краще "Я думав ти хороша, а ти погана" (це до речі маніпуляція через "розчарування", нас ніби зобов'язують відповідати уявленню людини, щоб "вона в нас не розчарувалась", тримають в страху не відповідати ілюзіям). Додайте до цього, що наш мозок запам'ятовує зовнішні характеристики людини отієї 300 річної давності історії, і коли ми "впізнаємо" схожі "риси", шанси людини довести нам, що вона не брехун -зменьшуються в рази. Це ігри шаблонів, коли ми сприймаємо людину частинками.
❤7👍5
Всі ми складаємось зі схожих частинок, але в результаті дуже різні, і коли ми бачимо в людині частинки, нам всі здаються схожими або протилежними. А ось поєднання цих частинок - воно унікальне. І наш "мозок" в тупику, він не може підібрати підходящий шаблон, оскільки з таким ще не стикався і нарешті запускає процес дослідження, замість шаблонізації і класифікації. І виявляється що людина - це Всесвіт який залишається не змінними і постійно змінюється одночасно. А ми в свою чергу, перестаємо вихоплювати певні характеристики людини, домальовувати їх своєю уявою, щоб потім намагатись ось цю свою ілюзію вважати реальністю і постійно дивуватись "що ж йде не так". І закінчуються ось ці нескінчені "так, людина зробила нам погане, але ж вона хороша, то потрібно потерпіти і зрозуміти", хоча, якщо те ж саме вам зробила б неприємна для вас людина ви б вже писали епітафію на її могилі. Або "ця погана людина зробила для мене щось хороше... десь мене хочуть кинути". Тобто, ви придумуєте образ людини, створюєте їй репутацію і все міряєте цією фантазією. Ви не взаємодієте з людиною, ви у взаємодії зі своїми ілюзіями. Придумали людину, придумали ситуацію, а потім повертаєтесь до людини з питанням "а чого це воно не відповідає? і все не так, як ви думали, а ви ж хотіли, а ви ж мріяли, а ви ж розраховували". А чого б це реальній людині поводитись так, як в намальованій вами ілюзії? Я вам більше скажу, ілюзія завжди примітивніша за реальну людину.
І що ж не так з вашими стосунками, в яких ви від початку відмовились визнавати реальну картину цілісності себе і іншої людини, а просто обмінюєтесь самі із собою своєю ілюзією про себе і про іншу людину? "Ось це я в людині люблю, а все решта в ній недоліки-потерплю". "Людина не винна, просто от вона хороша, але поганий характер". "Людина погана, тому намагається удавати із себе хорошу". Серьозно?
Звідки вам знати яка людина якщо ви не бачити в ній людину? Хоча, борщик по моркві ви не оцінюєте, тобто розуміння "що частка, а що сам борщ" в вас є. Чому тоді не людину?
Це така наша дивна гра.
В яку ми в першу, чергу граємо із собою. Починаючи пиляти себе на частинки ми не сприймаємо себе цілісно, і маємо якісь оцінки своїх частинок.
Подивіться як руйнування руйнують ваше життя, уважно подивіться всі випадки, коли вони вам його "ламали", ваші страхи, негативні емоції, тощо. Усвідомте, що це ваше, а значить керуєте тут ви, хочете цього чи ні. І просто перестаньте ділити себе на частини. Ви одна єдина енергосистема в якій присутні різні типи енергій. Все. Система. І у вас немає вибору приймати себе чи ні, бо в реальному світі ви-цілісні, а ось ці "сторона мене" "частина мене", негативні/ позитивні якості - це ваша фантазія на тему. В нас не має вибору приймати чи не приймати себе, тому що від цього нашого вибору реальність не зміниться. В нас є вибір прийняти думку що ми цілі чи жити в якихось ілюзіях про різні сторони і частини.
Запам'ятайте: фізіологічно і енергетично у творенні всього, що творимо, ми беремо участь цілими, усі ми, задіяні усіма своїми тонкими тілами і фізичним тілом. Нема частини нас яка творить страхи і частини яка творить радість. Все що в нас є на фізичному і тонких планах створює наші страхи і все що в нас є на фізичному і тонких планах створює радість. І все що в нас є приймає рішення про те, що ми створюємо. І як би ми не ділили - у всьому в нашому житті ми беремо участь цілком, а не частинами.
Вся наша енергосистема і фізичне тіло беруть участь в усіх наших думках, емоціях, словах і діях. Тому потрібно створювати цінності. Тоді всі ми зайнятті цінностями і страхи "відмирають", оскільки залишаються без нашої енергії.
І коли ви кажете "одна частина мене хоче а інша -боїться". Це значить що ви цілісні одночасно відчуваєте декілька емоцій, отримуєте декілька типів сигналів, життя варіативне тому і сигналів завжди багато. Приймайте рішення - від цінності. Не обставин. Не страхів. А від цінностей. ❤️
І що ж не так з вашими стосунками, в яких ви від початку відмовились визнавати реальну картину цілісності себе і іншої людини, а просто обмінюєтесь самі із собою своєю ілюзією про себе і про іншу людину? "Ось це я в людині люблю, а все решта в ній недоліки-потерплю". "Людина не винна, просто от вона хороша, але поганий характер". "Людина погана, тому намагається удавати із себе хорошу". Серьозно?
Звідки вам знати яка людина якщо ви не бачити в ній людину? Хоча, борщик по моркві ви не оцінюєте, тобто розуміння "що частка, а що сам борщ" в вас є. Чому тоді не людину?
Це така наша дивна гра.
В яку ми в першу, чергу граємо із собою. Починаючи пиляти себе на частинки ми не сприймаємо себе цілісно, і маємо якісь оцінки своїх частинок.
Подивіться як руйнування руйнують ваше життя, уважно подивіться всі випадки, коли вони вам його "ламали", ваші страхи, негативні емоції, тощо. Усвідомте, що це ваше, а значить керуєте тут ви, хочете цього чи ні. І просто перестаньте ділити себе на частини. Ви одна єдина енергосистема в якій присутні різні типи енергій. Все. Система. І у вас немає вибору приймати себе чи ні, бо в реальному світі ви-цілісні, а ось ці "сторона мене" "частина мене", негативні/ позитивні якості - це ваша фантазія на тему. В нас не має вибору приймати чи не приймати себе, тому що від цього нашого вибору реальність не зміниться. В нас є вибір прийняти думку що ми цілі чи жити в якихось ілюзіях про різні сторони і частини.
Запам'ятайте: фізіологічно і енергетично у творенні всього, що творимо, ми беремо участь цілими, усі ми, задіяні усіма своїми тонкими тілами і фізичним тілом. Нема частини нас яка творить страхи і частини яка творить радість. Все що в нас є на фізичному і тонких планах створює наші страхи і все що в нас є на фізичному і тонких планах створює радість. І все що в нас є приймає рішення про те, що ми створюємо. І як би ми не ділили - у всьому в нашому житті ми беремо участь цілком, а не частинами.
Вся наша енергосистема і фізичне тіло беруть участь в усіх наших думках, емоціях, словах і діях. Тому потрібно створювати цінності. Тоді всі ми зайнятті цінностями і страхи "відмирають", оскільки залишаються без нашої енергії.
І коли ви кажете "одна частина мене хоче а інша -боїться". Це значить що ви цілісні одночасно відчуваєте декілька емоцій, отримуєте декілька типів сигналів, життя варіативне тому і сигналів завжди багато. Приймайте рішення - від цінності. Не обставин. Не страхів. А від цінностей. ❤️
❤10👍6
#цінності
Про пошук цінностей і їх ствердження психологи написали дуже багато і я не хочу їх повторювати. Інтернет вам може дати безліч інформації з цього питання потрібної саме зараз.Знайшла навіть для вас посилання про 300 слів серед яких можуть бути ваші цінності: https://goal-life.com/uk/cinnosti-zhittya
Хочу нагадати, що більшість того, що зараз є в психологів розраховано на людей з третім рівнем свідомості, а ми прагнемо жити на четвертому і вище, і це необхідна умова виживання на цій планеті. Тому, не беріть для себе за аксіому жодну систему чи знання. Пропускайте все через внутрішнього вчителя, тобто через своє відчуття світу. Одні й ті ж самі слова з цього переліку будуть по різному відчуватись різними людьми, тому, перед тим як щось назвати своєю цінністю, відчуйте, що це значить для вас.
А я продовжу свої оповіді все ж таки з точки зору Всесвіту і його енергосистеми.
Для порівняння:якщо, з якихось причин ви підзастрягли на третьому рівні свідомості і у червоній зоні за Хокінсом - вам потрібно задати собі багато питань, дати багато відповідей, перевірити їх, ще раз спитати і ще раз відповісти і так скласти перелік цінностей. А ті, хто вже активно практикує рейки, йогу, медитацію, тощо. Хто більшу частину часу знаходиться на 4 рівні і вище, має можливість зробити так: запитати в себе "Що для мене ЛЮБОВ". Є такий інструмент, як "медитація на поняття". Наприклад, часто використовують поняття "Я" задаючи питання "хто Я". Людина переходить в стан неглибокої чи глибокої медитації з таким запитом і "слухає" відповіді. Річ у тому, що любов в цьому випадку - це не про романтичні почуття Тут мається на увазі Любов як енергія. Енергія, яка в нас пов'язана з четвертою чакрою і поєднує нас з нашим "Вищим Я". Вище я - це потужна енергоструктура. Це ми. Якщо для когось так простіше: частина нас. Та частина нас, яка пам'ятає всі наші втілення і досвіди між втіленнями, а з іншого боку пов'язана зі всією енергосистемою Всесвіту. Фізичне тіло не може вмістити в себе такий об'єм інформацію, тому ми приходимо із обмеженою пам'яттю, але через четверту чакру і енергію Любові завжди маємо можливість сходити і запитати в себе все, що нам потрібно. Саме Вище Я - знає план нашої Душі на втілення. Тобто воно знає, що нам потрібно для щастя. Коли ми питаємо "Що є любов" знаходимось на вібраціях 4 чакри і починаємо перебирати в голові усі відомі нам поняття - відгукнуться саме цінності. Оскільки всі наші справжні цінності на четвертому рівні свідомості (а нам тільки сюди і потрібно) відповідають вібраціям саме цієї енергії. Тому, ще й їх називають "бажання душі/бажання серця". Тобто: 1. Відчути і наповнити Анахату чакру. 2. відчути цей тип енергії, 3 наповнитися їм і знайти те, що вібрує так само. 40 хвилин максимум - і ось він ваш перелік базових цінностей. Що планувала "зрощувати"/примножувати ваша душа приходячи у втілення. Раджу спробувати всім, хоча б в якості експерименту. Підійдуть усі медитативні практики для Анахати і для "відкриття духовного серця" Повірте, це дуже зручно, коли про все у цьому світі ти можеш запитати себе "це є Любов?" тобто, всі події і ситуації вимірюються на відповідність цінностям за лічені секунди.
А якщо ви не шукаєте легких шляхів - залишайтесь на каналі, буде багато літер і змісту в них. ❤️
Про пошук цінностей і їх ствердження психологи написали дуже багато і я не хочу їх повторювати. Інтернет вам може дати безліч інформації з цього питання потрібної саме зараз.Знайшла навіть для вас посилання про 300 слів серед яких можуть бути ваші цінності: https://goal-life.com/uk/cinnosti-zhittya
Хочу нагадати, що більшість того, що зараз є в психологів розраховано на людей з третім рівнем свідомості, а ми прагнемо жити на четвертому і вище, і це необхідна умова виживання на цій планеті. Тому, не беріть для себе за аксіому жодну систему чи знання. Пропускайте все через внутрішнього вчителя, тобто через своє відчуття світу. Одні й ті ж самі слова з цього переліку будуть по різному відчуватись різними людьми, тому, перед тим як щось назвати своєю цінністю, відчуйте, що це значить для вас.
А я продовжу свої оповіді все ж таки з точки зору Всесвіту і його енергосистеми.
Для порівняння:якщо, з якихось причин ви підзастрягли на третьому рівні свідомості і у червоній зоні за Хокінсом - вам потрібно задати собі багато питань, дати багато відповідей, перевірити їх, ще раз спитати і ще раз відповісти і так скласти перелік цінностей. А ті, хто вже активно практикує рейки, йогу, медитацію, тощо. Хто більшу частину часу знаходиться на 4 рівні і вище, має можливість зробити так: запитати в себе "Що для мене ЛЮБОВ". Є такий інструмент, як "медитація на поняття". Наприклад, часто використовують поняття "Я" задаючи питання "хто Я". Людина переходить в стан неглибокої чи глибокої медитації з таким запитом і "слухає" відповіді. Річ у тому, що любов в цьому випадку - це не про романтичні почуття Тут мається на увазі Любов як енергія. Енергія, яка в нас пов'язана з четвертою чакрою і поєднує нас з нашим "Вищим Я". Вище я - це потужна енергоструктура. Це ми. Якщо для когось так простіше: частина нас. Та частина нас, яка пам'ятає всі наші втілення і досвіди між втіленнями, а з іншого боку пов'язана зі всією енергосистемою Всесвіту. Фізичне тіло не може вмістити в себе такий об'єм інформацію, тому ми приходимо із обмеженою пам'яттю, але через четверту чакру і енергію Любові завжди маємо можливість сходити і запитати в себе все, що нам потрібно. Саме Вище Я - знає план нашої Душі на втілення. Тобто воно знає, що нам потрібно для щастя. Коли ми питаємо "Що є любов" знаходимось на вібраціях 4 чакри і починаємо перебирати в голові усі відомі нам поняття - відгукнуться саме цінності. Оскільки всі наші справжні цінності на четвертому рівні свідомості (а нам тільки сюди і потрібно) відповідають вібраціям саме цієї енергії. Тому, ще й їх називають "бажання душі/бажання серця". Тобто: 1. Відчути і наповнити Анахату чакру. 2. відчути цей тип енергії, 3 наповнитися їм і знайти те, що вібрує так само. 40 хвилин максимум - і ось він ваш перелік базових цінностей. Що планувала "зрощувати"/примножувати ваша душа приходячи у втілення. Раджу спробувати всім, хоча б в якості експерименту. Підійдуть усі медитативні практики для Анахати і для "відкриття духовного серця" Повірте, це дуже зручно, коли про все у цьому світі ти можеш запитати себе "це є Любов?" тобто, всі події і ситуації вимірюються на відповідність цінностям за лічені секунди.
А якщо ви не шукаєте легких шляхів - залишайтесь на каналі, буде багато літер і змісту в них. ❤️
Goal-Life
Цінності в житті людини. Основні цінності життя – 300 прикладів
Список головних цінностей в житті людини. Життєві цінності близько 300 прикладів з життя людини. Які бувають головні життєві пріоритети людини
❤6👍4🔥4
#біль
Про роль цінностей у створенні енергозв'язків.
Людина не існує самостійно і кожного дня перебуває в десятках енергетичних зв'язків. Всі енергетичні зв'язки створені або в момент нашого народження (з родом із планетарною системою тощо) або створюються нашим вибором. Строго кажучи, багато зв'язків створені ще до моменту нашого народження.
Виборів в нас 2: створити у наслідок тисячі років еволюції - не задумуючись, не усвідомлено або створити свідомо (вільний вибір).
Усвідомлений вибір на користь наших цінностей створює зв'язки з егрегорами, енергії яких відповідають нашим цінностям (цілям і бажанням), з людьми зі схожими цінностями (для спільного творення фізичної реальності і енергоструктур на зразок цих егрегорів), здорові емоційно - близькі #стосунки. Неусвідомлені вибори, що є лише результатом сотень виборів до цього, які ми зробили за тисячу років, можуть нас підключати і до високовібраційних егрегорів і до низьковібраційних егрегорів, відповідно до груп однодумців і створювати здорові чи нездорові емоційно-близькі стосунки.
Отже, всі наші енергозв'язки залежать від того, що "обирало" - наша травма чи наша цінність. Травма, шукатиме больового досвіду, що б на неї звернули увагу і підключатиметься до низьковібраційних егрегорів і відповідно часо-просторових гілок розвитку подій, цінність до високовібраційних. У стосунках (між людьми, групами людей, егрегорами) створених на цінностях, зв'язок буде міцнішати, коштом збільшення цінностей (кількості їх, через творення), а зв'язки створені через травму, міцнітимуть від глибини і розміру травми. Тому, наприклад, в особистих стосунках, якщо люди зійшлися за цінностями і стосунки будуються на спільних/однакових цінностях - пара разом будує своє життя, наповнене однаковими/спільними цінностями (власне, ось це мета створення пари). Збільшують кількість цінного у своєму житті спільному та індивідуальному, і вкладають все більше енергії цього типу в загальне енергетичне поле Землі ("за що", звісно, отримують підтримку від цього поля).
Якщо пара створена травмами, то зв'язок міцнішає через поглиблення чи створення нових травм (тому, це називають хворобливими прив'язаностями). Люди часто це відчувають як "любов і страждання одночасно", чи "люблю і ненавиджу", чи "одночасно відчуваю любов і біль" насправді, слово любов тут зайве. Просто постійно болить незагоєна травма, бо на ній тримається прив'язка. І чим більша травма - тим інтенсивніший енергозв'язок, тим сильніша прив'язаність. І відповідно, якщо травма зцілюється, такий зв'язок слабшає. Тому я кажу, що в хворобливих стосунках майже нереально зцілитися. Людина починає зцілюватися, партнер відчуває, що починає менше отримувати і будь-якими методами намагатиметься поновити відтік енергії чи створити новий. Несвідомо, зазвичай але настерливо. Тому, для хворобливих стосунків важливе слово "жертвувати". Коли ми щось жертвуємо/віддаємо - ми вкладаємо, за механікою, ми прив'язуємось до всього, у що вкладаємось (люди, бізнес, стосунки), тому, зазвичай, більш прив'язний той, хто більше вкладає. Від кого "вимагається" більше жертв. Що в нас найцінніше? Цінності, тому в хворобливих стосунках в нас так часто вимагають поступитися цінностями. Тому, людей, з програмою "Жертви" https://t.me/white_notes112/26 дуже люблять аб'юзери і маніпулятори. Людина сама вкладається, сама прив'язується і нікуди не дівається, а значить травма поглиблюється і людина прив'язується ще сильніше. Маніпуляції зі здоровими людьми не працюють, і люди лише лестять собі кажучи, що вони чудові маніпулятори, насправді, це інша людина йде за покликом своєї травми, а маніпулятори живуть в ілюзіях власної розумності. Висновок: свідомо збільшуйте кількість цінностей у своєму житті, щоб ваша енергосистема не створювала зв'язки з низьковібраційними егрегорами і хворобливі стосунки з людьми.❤️
Про роль цінностей у створенні енергозв'язків.
Людина не існує самостійно і кожного дня перебуває в десятках енергетичних зв'язків. Всі енергетичні зв'язки створені або в момент нашого народження (з родом із планетарною системою тощо) або створюються нашим вибором. Строго кажучи, багато зв'язків створені ще до моменту нашого народження.
Виборів в нас 2: створити у наслідок тисячі років еволюції - не задумуючись, не усвідомлено або створити свідомо (вільний вибір).
Усвідомлений вибір на користь наших цінностей створює зв'язки з егрегорами, енергії яких відповідають нашим цінностям (цілям і бажанням), з людьми зі схожими цінностями (для спільного творення фізичної реальності і енергоструктур на зразок цих егрегорів), здорові емоційно - близькі #стосунки. Неусвідомлені вибори, що є лише результатом сотень виборів до цього, які ми зробили за тисячу років, можуть нас підключати і до високовібраційних егрегорів і до низьковібраційних егрегорів, відповідно до груп однодумців і створювати здорові чи нездорові емоційно-близькі стосунки.
Отже, всі наші енергозв'язки залежать від того, що "обирало" - наша травма чи наша цінність. Травма, шукатиме больового досвіду, що б на неї звернули увагу і підключатиметься до низьковібраційних егрегорів і відповідно часо-просторових гілок розвитку подій, цінність до високовібраційних. У стосунках (між людьми, групами людей, егрегорами) створених на цінностях, зв'язок буде міцнішати, коштом збільшення цінностей (кількості їх, через творення), а зв'язки створені через травму, міцнітимуть від глибини і розміру травми. Тому, наприклад, в особистих стосунках, якщо люди зійшлися за цінностями і стосунки будуються на спільних/однакових цінностях - пара разом будує своє життя, наповнене однаковими/спільними цінностями (власне, ось це мета створення пари). Збільшують кількість цінного у своєму житті спільному та індивідуальному, і вкладають все більше енергії цього типу в загальне енергетичне поле Землі ("за що", звісно, отримують підтримку від цього поля).
Якщо пара створена травмами, то зв'язок міцнішає через поглиблення чи створення нових травм (тому, це називають хворобливими прив'язаностями). Люди часто це відчувають як "любов і страждання одночасно", чи "люблю і ненавиджу", чи "одночасно відчуваю любов і біль" насправді, слово любов тут зайве. Просто постійно болить незагоєна травма, бо на ній тримається прив'язка. І чим більша травма - тим інтенсивніший енергозв'язок, тим сильніша прив'язаність. І відповідно, якщо травма зцілюється, такий зв'язок слабшає. Тому я кажу, що в хворобливих стосунках майже нереально зцілитися. Людина починає зцілюватися, партнер відчуває, що починає менше отримувати і будь-якими методами намагатиметься поновити відтік енергії чи створити новий. Несвідомо, зазвичай але настерливо. Тому, для хворобливих стосунків важливе слово "жертвувати". Коли ми щось жертвуємо/віддаємо - ми вкладаємо, за механікою, ми прив'язуємось до всього, у що вкладаємось (люди, бізнес, стосунки), тому, зазвичай, більш прив'язний той, хто більше вкладає. Від кого "вимагається" більше жертв. Що в нас найцінніше? Цінності, тому в хворобливих стосунках в нас так часто вимагають поступитися цінностями. Тому, людей, з програмою "Жертви" https://t.me/white_notes112/26 дуже люблять аб'юзери і маніпулятори. Людина сама вкладається, сама прив'язується і нікуди не дівається, а значить травма поглиблюється і людина прив'язується ще сильніше. Маніпуляції зі здоровими людьми не працюють, і люди лише лестять собі кажучи, що вони чудові маніпулятори, насправді, це інша людина йде за покликом своєї травми, а маніпулятори живуть в ілюзіях власної розумності. Висновок: свідомо збільшуйте кількість цінностей у своєму житті, щоб ваша енергосистема не створювала зв'язки з низьковібраційними егрегорами і хворобливі стосунки з людьми.❤️
Telegram
❤️ white notes ❤️
#кармічні_програми
Які ж програми активувались перед початком війни? Розглянемо кожну.
“Жертовність”
Є в нас така давня народна традиція, кидати своє життя, свій талант, свій час, свою енергію і свої бажання на чужі алтарі.
Ця “звичка” виховувалась в нас…
Які ж програми активувались перед початком війни? Розглянемо кожну.
“Жертовність”
Є в нас така давня народна традиція, кидати своє життя, свій талант, свій час, свою енергію і свої бажання на чужі алтарі.
Ця “звичка” виховувалась в нас…
❤8👍5🔥1
#цінності
Чому неможливо змусити людину себе цінувати?
Цінувати - демонструвати визнання таким, що відповідає цінностям.
1. Ми визначили свій перелік цінностей. Його неможливо придумати, лише визначити, він існує незалежно від нашого визнання.
2.Ми докладаємо зусиль до збільшення кількості цінного в нашому житті. Цінність - ніби наш власний закон. Починаємо з себе, напрацьовуємо в собі певну якість, що відповідає цінності (тип енергії), вчимося відчувати вібрації цієї енергії, бачити в яких подіях, речах людях вона проявлена.
3."Скидаємо" як баласт ті свої страхи, які заважають нам проявляти цю енергію в світ.
4. І ось ми починаємо транслювати її у зовнішній світ, збільшуючи її кількість у своєму житті у вигляді матеріальних проявів: людей, обставин, подій.
Тобто, цінувати ми вчимося до зустрічі з подією чи людиною, в події або людині ми лише знаходимо цю енергію, знаходимо матеріальне відображення своєї цінності. Якщо ми знаходимось в стратегії "збільшення цінності" у своєму житті, ми намагаємось притягнути і залишити цю подію чи людину у своєму житті, демонструючи визнання цінності, наприклад, через повагу. Фактично, голосніше починаємо казати "це для мене цінне" щоб отримати "відгук".
Якщо вам здається, що хтось вас не цінує, справа зовсім не в вас, а в тому, що людина не бачить в вас своєї цінності. Можливо, в вас її немає, можливо, ви її не транслюєте, не стверджуєте дією, не демонструєте. Можливо, людина не знає своїх цінностей, або не стверджує їх і не демонструє.
Найчастіше, це питання задають в контексті "я роблю і це і це, а він (на роботі чи в сім'ї, не цінує". Давайте по прикладах
Намір
Якщо ось це і це ви робите задля того, щоб "зацінили" - це неоголошена угода. Ви не транслюєте цінність, вам потрібна зумовлена радість. Тобто, ви виконуєте дію, щоб отримати схвалення і досягти якоїсь своєї мети (підвищення на роботі). Я багато працюю, щоб мене підвищили, але цього ніхто не цінує. Підвищення - це не цінність. Назвіть речі на ім'я: соціальний статус, рівень прибутку, матеріальна незалежність. Працюйте задля збільшення цінності, і якщо ця робота не має відповідної перспективи - завтра вам зроблять іншу пропозицію. В вас має бути енергія і вона притягне зовнішні обставини.
Не цінність
Ви можете зробити все, але якщо це не відповідає цінностям людини, воно може бути приємним для неї, але недостатньо цінним. Не збігатися із цінністю.Ви можете провести казковий вечір у казковому місці, але якщо ваша цінність не враження, а скажімо "познайомитись там з власником готелю", то весь цей вечір не буде для вас цінним,якщо ви не отримали того, що відповідає цінності.
Незнання своїх цінностей і відсутність декларації.
Хоча, робота з цінностями - це інструмент третього рівня свідомості, нажаль, багато людей не знають своїх справжніх цінностей і ще менше намагається їх примножувати. Зазвичай, так поводяться емоційно - незрілі особистості (інфантильні). Класична ситуація для підліткового віку. Підлітки рідко знають. що для них цінне і не відчувають себе впевненими, щоб демонструвати цінність. Таким чином знецінюючи власні цінності " недостатньо цінні, щоб їх демонструвати", стають ще менш впевненими у собі, оскільки цінності - це ми і знецінюємо ми себе. Знаєте цю дитячо-підліткову гру: коли "подобається дівчинка, але буду робити вигляд, що мені байдуже, або навіть удам, що вона мене дратує"? А потім дівчинка переїжджає з батьками у інше місто і хлопчик відчуває себе ще менш впевненим, бо втрати вчать боятися втрат (формується ще один великий страх), а втрата цінного - це втрата. Ось так і дорослі вчиняють з власними цінностями - це результат високого рівня внутрішньої невпевненості.
Це ще одна чудова і безглузда гра, удавання байдужості, щоб імітувати зовнішню впевненість, поглиблюючи власну травму і зменшуючи рівень внутрішньої впевненості. Тобто, відсутнє ось це "Я людина. Я існую. Я маю право відчувати отримувати проявлятись І я дозволяю собі відчувати, отримувати проявлятись"
Чому неможливо змусити людину себе цінувати?
Цінувати - демонструвати визнання таким, що відповідає цінностям.
1. Ми визначили свій перелік цінностей. Його неможливо придумати, лише визначити, він існує незалежно від нашого визнання.
2.Ми докладаємо зусиль до збільшення кількості цінного в нашому житті. Цінність - ніби наш власний закон. Починаємо з себе, напрацьовуємо в собі певну якість, що відповідає цінності (тип енергії), вчимося відчувати вібрації цієї енергії, бачити в яких подіях, речах людях вона проявлена.
3."Скидаємо" як баласт ті свої страхи, які заважають нам проявляти цю енергію в світ.
4. І ось ми починаємо транслювати її у зовнішній світ, збільшуючи її кількість у своєму житті у вигляді матеріальних проявів: людей, обставин, подій.
Тобто, цінувати ми вчимося до зустрічі з подією чи людиною, в події або людині ми лише знаходимо цю енергію, знаходимо матеріальне відображення своєї цінності. Якщо ми знаходимось в стратегії "збільшення цінності" у своєму житті, ми намагаємось притягнути і залишити цю подію чи людину у своєму житті, демонструючи визнання цінності, наприклад, через повагу. Фактично, голосніше починаємо казати "це для мене цінне" щоб отримати "відгук".
Якщо вам здається, що хтось вас не цінує, справа зовсім не в вас, а в тому, що людина не бачить в вас своєї цінності. Можливо, в вас її немає, можливо, ви її не транслюєте, не стверджуєте дією, не демонструєте. Можливо, людина не знає своїх цінностей, або не стверджує їх і не демонструє.
Найчастіше, це питання задають в контексті "я роблю і це і це, а він (на роботі чи в сім'ї, не цінує". Давайте по прикладах
Намір
Якщо ось це і це ви робите задля того, щоб "зацінили" - це неоголошена угода. Ви не транслюєте цінність, вам потрібна зумовлена радість. Тобто, ви виконуєте дію, щоб отримати схвалення і досягти якоїсь своєї мети (підвищення на роботі). Я багато працюю, щоб мене підвищили, але цього ніхто не цінує. Підвищення - це не цінність. Назвіть речі на ім'я: соціальний статус, рівень прибутку, матеріальна незалежність. Працюйте задля збільшення цінності, і якщо ця робота не має відповідної перспективи - завтра вам зроблять іншу пропозицію. В вас має бути енергія і вона притягне зовнішні обставини.
Не цінність
Ви можете зробити все, але якщо це не відповідає цінностям людини, воно може бути приємним для неї, але недостатньо цінним. Не збігатися із цінністю.Ви можете провести казковий вечір у казковому місці, але якщо ваша цінність не враження, а скажімо "познайомитись там з власником готелю", то весь цей вечір не буде для вас цінним,якщо ви не отримали того, що відповідає цінності.
Незнання своїх цінностей і відсутність декларації.
Хоча, робота з цінностями - це інструмент третього рівня свідомості, нажаль, багато людей не знають своїх справжніх цінностей і ще менше намагається їх примножувати. Зазвичай, так поводяться емоційно - незрілі особистості (інфантильні). Класична ситуація для підліткового віку. Підлітки рідко знають. що для них цінне і не відчувають себе впевненими, щоб демонструвати цінність. Таким чином знецінюючи власні цінності " недостатньо цінні, щоб їх демонструвати", стають ще менш впевненими у собі, оскільки цінності - це ми і знецінюємо ми себе. Знаєте цю дитячо-підліткову гру: коли "подобається дівчинка, але буду робити вигляд, що мені байдуже, або навіть удам, що вона мене дратує"? А потім дівчинка переїжджає з батьками у інше місто і хлопчик відчуває себе ще менш впевненим, бо втрати вчать боятися втрат (формується ще один великий страх), а втрата цінного - це втрата. Ось так і дорослі вчиняють з власними цінностями - це результат високого рівня внутрішньої невпевненості.
Це ще одна чудова і безглузда гра, удавання байдужості, щоб імітувати зовнішню впевненість, поглиблюючи власну травму і зменшуючи рівень внутрішньої впевненості. Тобто, відсутнє ось це "Я людина. Я існую. Я маю право відчувати отримувати проявлятись І я дозволяю собі відчувати, отримувати проявлятись"
👍8❤4🔥2
Відсутність умов для навчання
Якщо підліток отримує від батьків все, що відповідає його цінностям, в нього може не розвиватись навичка "напрацьовувати/здобувати/формувати". Тобто, людина не вчиться розвивати цінність в собі і потім транслювати її на зовні. Не розвиває в собі тип енергії, а звикає його отримувати зовні. Наприклад, залюблені з усіх боків діти рідко вчаться будувати любов в собі і транслювати її. Так само з матеріальними цінностями, подорожами, інтересами. Наприклад, з дитинства вся увага привернута до людини, тобто формується стереотип "це нормально". Людина не докладала зусиль до привернення уваги, тому не відчуває цю увагу цінною, навіть якщо це її справжня цінність. І потім людина ось це все : любов, увага, матеріальні цінності тощо - сприймає як "нормальне" і, наприклад потім у шлюбі може тільки "вимагати", але не транслювати цінність. "В мене це було завжди воно моє, а ти не даєш" і замість цінування отримуємо претензії. Просто немає визначення цього як цінного чи навички формувати це спочатку в середині себе, а потім транслювати.
Навчити або змусити людину цінувати - неможливо, тому що цінувати - це в першу чергу "відчувати цінність". Тобто Людина має мати для себе 2 дозволи "Дозвіл відчувати" і "Дозвіл проявляти".
Якщо вам здалось, що дві виховні розмови навчили людину відчувати - вам здалось. Дві розмови навчать людину поведінці, що властива тим хто демонструє цінність. Людина робитиме, але не відчуватиме. Така собі лицемірна ввічливість.
А от цей процес: визначив цінності, навчився їх декларувати, визначив, що ви носій цінності, декларує це вам - він займає час і не буває миттєвим. Людина може пройти цей шлях, але, зазвичай, не бачить мотивації "напружуватися", бо не розуміє як це працює. І що справа тут зовсім не в вас, а в тому, що відсутність декларації цінностей - це знецінення себе і свого життя.
Здається, це всі варіанти, якщо щось забула - напишіть в коменти.❤️
Якщо підліток отримує від батьків все, що відповідає його цінностям, в нього може не розвиватись навичка "напрацьовувати/здобувати/формувати". Тобто, людина не вчиться розвивати цінність в собі і потім транслювати її на зовні. Не розвиває в собі тип енергії, а звикає його отримувати зовні. Наприклад, залюблені з усіх боків діти рідко вчаться будувати любов в собі і транслювати її. Так само з матеріальними цінностями, подорожами, інтересами. Наприклад, з дитинства вся увага привернута до людини, тобто формується стереотип "це нормально". Людина не докладала зусиль до привернення уваги, тому не відчуває цю увагу цінною, навіть якщо це її справжня цінність. І потім людина ось це все : любов, увага, матеріальні цінності тощо - сприймає як "нормальне" і, наприклад потім у шлюбі може тільки "вимагати", але не транслювати цінність. "В мене це було завжди воно моє, а ти не даєш" і замість цінування отримуємо претензії. Просто немає визначення цього як цінного чи навички формувати це спочатку в середині себе, а потім транслювати.
Навчити або змусити людину цінувати - неможливо, тому що цінувати - це в першу чергу "відчувати цінність". Тобто Людина має мати для себе 2 дозволи "Дозвіл відчувати" і "Дозвіл проявляти".
Якщо вам здалось, що дві виховні розмови навчили людину відчувати - вам здалось. Дві розмови навчать людину поведінці, що властива тим хто демонструє цінність. Людина робитиме, але не відчуватиме. Така собі лицемірна ввічливість.
А от цей процес: визначив цінності, навчився їх декларувати, визначив, що ви носій цінності, декларує це вам - він займає час і не буває миттєвим. Людина може пройти цей шлях, але, зазвичай, не бачить мотивації "напружуватися", бо не розуміє як це працює. І що справа тут зовсім не в вас, а в тому, що відсутність декларації цінностей - це знецінення себе і свого життя.
Здається, це всі варіанти, якщо щось забула - напишіть в коменти.❤️
❤8👍2🔥2
#цінності
Часто люди бояться, що їх не приймуть такими як вони є, вимагають щоб їх приймали такими як вони є, ображаються, якщо вважають, що їх не приймають такими як вони є.
Дарма.
Якщо, якимось дивом трапиться, що ви зустрінете людину, яка дійсно бачить вас таким як ви є і приймає вас повністю таким як ви є - це, напевно, найцінніша зустріч у вашому житті, яка, по-справжньому вартує збереження.
Річ у тому, що ми майже ніколи не бачимо людей, такими як вони є. Ми самих себе не бачимо і не приймаємо такими як ми є. Все наше сприйняття залежить від того, що як ми сприймаємо і приймає себе і зовнішній світ. Тобто, кожна людина, зазвичай, бачить вас як відображення себе і свого досвіду. І для кожного "такі як є" ви будете різним.
Щоб бачити людину такою, як вона є і приймати людину такою як вона є потрібні:
1.Рівень свідомості 4 і вищий
2. Стан зеленої зони
3. Прийняття себе самою людиною
Не стандартний портрет для сучасної людини.
Тому, людина, яка на таке здатна - і так не випадкова зустріч в нашому житті, а якщо вона ще саме так і робить, тобто приймає нас "комплектом" без оцінок, намагань перевиховання, не заплющує очі на ваші слабкі сторони, чи з висоти власної величі прощає їх тощо, а от ви для неї цілісні і такі як "треба" - тут вже головне не впустити, оскільки тут вже питання не однієї зустрічі і однієї людини, а справжньої реальної можливості на кардинальну зміну життя у бік найкращого сценарію.
Така рідкість трапляється не з кожним, а от навчитись приймати себе може кожен. Для цього достатньо вивчати себе і розуміти себе.
З неприйняття себе починається не прийняття зовнішнього світу. Яке може мати багато різних форм вираження.
Одне з таких, наприклад, лицемірство. В побуті найчастіше лицеміром називають тих хто бреше, але справжній лицемір - це людина що імітує наявність того, брак чого відчуває у собі. Тобто, створюють зовнішній ілюзорний образ, замість, побудови себе внутрішнього. Це відбувається в наслідок відтоку енергії у бік страхів і хвороб, хоча зовні, нам здається, що для людини це спосіб досягнення мети. Але власне, цей спосіб виникає не через внутрішню силу (потрібну для досягнень), а через внутрішню слабкість.
Ось так це виглядатиме на прикладі цінностей:
Людина декларує чесність як цінність. Якщо це по-справжньому, то людина починає з себе: перестає брехати, досліджує що її змушує це робити, і позбавляється того, що "заважає" бути чесною а вже далі створює для інших людей умови, в яких їм легко проявляти чесність: будує стосунки на довірі наприклад не засуджує і не критикує за іншу думку. Це система дозволів: дозволяти іншому бути чесним. Людина вже знає, що заважало бути чесною їй, тому добре знає, що може заважати їншій людині і не примножує цього, а там вже інша людина сама вирішує бути їй чесною чи ні.
Якщо для людини, чесність - це не цінність, або людина не декларує (не створює) її, Але наманається справити враження-вона сама постійно бреше, але використовує заборону брехати для навколишніх. Забороняє людям бути нечесними: слідкує, перевіряє, недовіряє, тощо. Декларація цінності відбувається через дозвіл. Дозволити собі і дозволити іншим. Бути самому і декларувати дозвіл іншим. Заборона - це спосіб знайти в іншій людині, те що боїшся побачити в собі. Боротися у зовнішньому світі з тим, що лякає (не прийняте) у внутрішньому. Ніхто так не бореться з нечесністю, як нечесні люди. Чесні якщо і боротимуться, то за чесність. Тобто за право кожного бути чесним. Заборони - це декларація від протилежного - це лицемірство. Безвідповідальні, боротимуться з безвідповідальністю, а не ставатимуть відповідальними самі. Ті, хто найбільше боїться відчути себе недостатньо розумним називатиме тупими інших. Ті хто бояться відчути себе некомпетентними, скаржитимуться і вишукуватимуть підтвердження некомпетентності інших. І так далі. Ключове тут: боїться відчути. Людина не приймає себе. Цінності - це завжди "за" і починаються із себе.
А "проти" і почну з оточуючих - починається лицемірство.
Які цінності декларує той, в кого завжди всі погані і винні?❤️
Часто люди бояться, що їх не приймуть такими як вони є, вимагають щоб їх приймали такими як вони є, ображаються, якщо вважають, що їх не приймають такими як вони є.
Дарма.
Якщо, якимось дивом трапиться, що ви зустрінете людину, яка дійсно бачить вас таким як ви є і приймає вас повністю таким як ви є - це, напевно, найцінніша зустріч у вашому житті, яка, по-справжньому вартує збереження.
Річ у тому, що ми майже ніколи не бачимо людей, такими як вони є. Ми самих себе не бачимо і не приймаємо такими як ми є. Все наше сприйняття залежить від того, що як ми сприймаємо і приймає себе і зовнішній світ. Тобто, кожна людина, зазвичай, бачить вас як відображення себе і свого досвіду. І для кожного "такі як є" ви будете різним.
Щоб бачити людину такою, як вона є і приймати людину такою як вона є потрібні:
1.Рівень свідомості 4 і вищий
2. Стан зеленої зони
3. Прийняття себе самою людиною
Не стандартний портрет для сучасної людини.
Тому, людина, яка на таке здатна - і так не випадкова зустріч в нашому житті, а якщо вона ще саме так і робить, тобто приймає нас "комплектом" без оцінок, намагань перевиховання, не заплющує очі на ваші слабкі сторони, чи з висоти власної величі прощає їх тощо, а от ви для неї цілісні і такі як "треба" - тут вже головне не впустити, оскільки тут вже питання не однієї зустрічі і однієї людини, а справжньої реальної можливості на кардинальну зміну життя у бік найкращого сценарію.
Така рідкість трапляється не з кожним, а от навчитись приймати себе може кожен. Для цього достатньо вивчати себе і розуміти себе.
З неприйняття себе починається не прийняття зовнішнього світу. Яке може мати багато різних форм вираження.
Одне з таких, наприклад, лицемірство. В побуті найчастіше лицеміром називають тих хто бреше, але справжній лицемір - це людина що імітує наявність того, брак чого відчуває у собі. Тобто, створюють зовнішній ілюзорний образ, замість, побудови себе внутрішнього. Це відбувається в наслідок відтоку енергії у бік страхів і хвороб, хоча зовні, нам здається, що для людини це спосіб досягнення мети. Але власне, цей спосіб виникає не через внутрішню силу (потрібну для досягнень), а через внутрішню слабкість.
Ось так це виглядатиме на прикладі цінностей:
Людина декларує чесність як цінність. Якщо це по-справжньому, то людина починає з себе: перестає брехати, досліджує що її змушує це робити, і позбавляється того, що "заважає" бути чесною а вже далі створює для інших людей умови, в яких їм легко проявляти чесність: будує стосунки на довірі наприклад не засуджує і не критикує за іншу думку. Це система дозволів: дозволяти іншому бути чесним. Людина вже знає, що заважало бути чесною їй, тому добре знає, що може заважати їншій людині і не примножує цього, а там вже інша людина сама вирішує бути їй чесною чи ні.
Якщо для людини, чесність - це не цінність, або людина не декларує (не створює) її, Але наманається справити враження-вона сама постійно бреше, але використовує заборону брехати для навколишніх. Забороняє людям бути нечесними: слідкує, перевіряє, недовіряє, тощо. Декларація цінності відбувається через дозвіл. Дозволити собі і дозволити іншим. Бути самому і декларувати дозвіл іншим. Заборона - це спосіб знайти в іншій людині, те що боїшся побачити в собі. Боротися у зовнішньому світі з тим, що лякає (не прийняте) у внутрішньому. Ніхто так не бореться з нечесністю, як нечесні люди. Чесні якщо і боротимуться, то за чесність. Тобто за право кожного бути чесним. Заборони - це декларація від протилежного - це лицемірство. Безвідповідальні, боротимуться з безвідповідальністю, а не ставатимуть відповідальними самі. Ті, хто найбільше боїться відчути себе недостатньо розумним називатиме тупими інших. Ті хто бояться відчути себе некомпетентними, скаржитимуться і вишукуватимуть підтвердження некомпетентності інших. І так далі. Ключове тут: боїться відчути. Людина не приймає себе. Цінності - це завжди "за" і починаються із себе.
А "проти" і почну з оточуючих - починається лицемірство.
Які цінності декларує той, в кого завжди всі погані і винні?❤️
❤8👍4🔥1
Перед тим, як закрити питання з прощенням, образами і помстою. поглянемо на ситуацію прощення з іншого боку: як і чому ображаємо ми.
Образа виникає лише в трьох випадках: Напад на цінності, порушення особистих кордонів, конфлікт ілюзії з реальністю (травма дозріла для зцілення).
Цінність, кордони і травма порушуються у трьох випадках: ми не знали (про цінність, про межі кордону про травму), в нас конфліктна цінність, в нас відповідна травма.
Все. Більше причин образи не буває. Так багато образ в житті і всього п'ять причин (груп причин). Після яскравих сімейних сварок зазвичай, відігрується не одна причина, а одразу декілька.
Дивіться, як, видається все просто:
Образа виникає лише в трьох випадках: Напад на цінності, порушення особистих кордонів, конфлікт ілюзії з реальністю (травма дозріла для зцілення).
Цінність, кордони і травма порушуються у трьох випадках: ми не знали (про цінність, про межі кордону про травму), в нас конфліктна цінність, в нас відповідна травма.
Все. Більше причин образи не буває. Так багато образ в житті і всього п'ять причин (груп причин). Після яскравих сімейних сварок зазвичай, відігрується не одна причина, а одразу декілька.
Дивіться, як, видається все просто:
❤5👍3🔥2
Ми не володіємо інформацією про людину тому і припускаємось помилок. Нам може бути не цікаво, ми можемо не знати, що запитувати, в нас не було часу запитати. Так ось. Все, що не задекларувала людина окрім поняття "особисте" - того нема. так само, якщо не задекларували не повідомили ми - цього нема. Власне нездатність людини казати що їй подобається що ні, дає можливість маніпуляторам казати "я не знав". З іншого боку, ми не можемо розраховувати на те, що хтось вгадає і зрозуміє сам. Поясню, ми не достатньо сильні щоб транслювати і повідомляти, тому, не намагаємось казати, одразу перекладаємо провину на іншу людину за те, що вона так вчинила, бо незрозуміла нас. І відчуваємо певне полегшення, нам вже не потрібно вчитись казати, бо все одно винні вже визначені. Не задекларованої угоди не існує. І все це: от в нас прийнято, ну взагалі прийнято, то от так завжди було - не працює. Єдине що працює - це формулювання особисте. все що людина називає особистим не порушне за замовченням до моменту надання іншого дозволу. Тому, ось ці загадкові хлопчики і дівчатка, що наче п'ятилітні діти не можуть сказати чого хочуть, що їм подобається, що не подобається, задекларувати цінності і кордони - це внутрішні страхи, за які проголосувала людина і прикрила їх ось цим "кому цікаво - той мене зрозуміє". Їм потрібно зрозуміти, що нема проявленності - нема існування. Їх не існує. І вони самі відмовляють собі в існуванні. Тому іншій людині доводиться "намагатись зрозуміти", лише ту ілюзію, що вигадає собі про їх існування.
2. Є травми які вимагають від нас зумисне порушувати цінності і кордони. Знецінювати, принижувати. Я писала про це дуже багато раніше, тому не буду повторюватись все є в каналі. Просто потрібно розуміти, що кожен з нас час від часу може бути зумисним агресором, особливо в стадії гострого переживання болю,
3. Неспівпадіння цінностей і конфліктні цінності - це серйозна історія на окремий допис. Зараз коротко: не одружуйтесь, якщо є конфліктні цінності, не створюйте спільний тривалий бізнес якщо є конфліктні цінності, трохи збільшуєте емоційну дистанцію з родичами, з якими конфліктні цінності: сталість/зміни, закон/вседозволеність, сім'я як батьківська родина/ сім'я як шлюбні стосунки. Таких пар не так вже багато, є більш очевидні є менш очевидні. Якщо мандрувати і сидіти вдома- це різні інтереси в межах цінності "бути разом"- все чудово. Якщо це різні цінності "мандри/домосідство" - це дуже явна несумісність.
4. Якщо інша людина сприймає наші цінності і кордони як образу для себе - взагалі не коментую. Поняття поваги ніхто не відміняв. Ні для нас не для неї.
5. А в червоній зоні в нас лише одна причина - наші невилікувані травми дають нам про себе знати так само як і людині про її травми.
Зелена зона - ми не нападали (не відповідальні за емоції людини)
Червона зона - ми напали (зумисне спричинення страждань)
2. Є травми які вимагають від нас зумисне порушувати цінності і кордони. Знецінювати, принижувати. Я писала про це дуже багато раніше, тому не буду повторюватись все є в каналі. Просто потрібно розуміти, що кожен з нас час від часу може бути зумисним агресором, особливо в стадії гострого переживання болю,
3. Неспівпадіння цінностей і конфліктні цінності - це серйозна історія на окремий допис. Зараз коротко: не одружуйтесь, якщо є конфліктні цінності, не створюйте спільний тривалий бізнес якщо є конфліктні цінності, трохи збільшуєте емоційну дистанцію з родичами, з якими конфліктні цінності: сталість/зміни, закон/вседозволеність, сім'я як батьківська родина/ сім'я як шлюбні стосунки. Таких пар не так вже багато, є більш очевидні є менш очевидні. Якщо мандрувати і сидіти вдома- це різні інтереси в межах цінності "бути разом"- все чудово. Якщо це різні цінності "мандри/домосідство" - це дуже явна несумісність.
4. Якщо інша людина сприймає наші цінності і кордони як образу для себе - взагалі не коментую. Поняття поваги ніхто не відміняв. Ні для нас не для неї.
5. А в червоній зоні в нас лише одна причина - наші невилікувані травми дають нам про себе знати так само як і людині про її травми.
Зелена зона - ми не нападали (не відповідальні за емоції людини)
Червона зона - ми напали (зумисне спричинення страждань)
❤8👍4🔥1
Одже, коли нам болить, ми:
1. Перші від 1 до 15 хвилин (в середньому) концентруємось на власній емоції, що ми відчули
2. Переходимо в ресурсний стан (зелена)
3. Запитуємо себе чому ми відчули ці емоції. У що поцілила ситуація: в цінність, в кордони чи #біль
4. Виявляємо причино-наслідковий зв'язок: чи знаю я свою цінність/кордони, чи повідомив про них людину, чи знаю я свою травму і чи працюю над її зціленням/ чи повідомив я про неї людину
5.На п'ятому етапі фіксуєте висновок: Прямо зараз я починаю визначати свої цінності/кордони. Прямо зараз я починаю декларувати свої цінності і кордони Прямо зараз я починаю досліджувати свою травму приймати її як частину себе і зцілювати.
https://t.me/white_notes112/279
Ось так ви прожили біль, усвідомили і прийняли рішення. Це рішення дуже важливе, оскільки воно визначає не цю ситуацію, вона вже відбулась. Вона визначає: як ви проживете свої майбутні дні життя.
Тільки в цей момент, коли ви вирішили як хочете жити далі, ви згадуєте, що у ситуації була інша людина.
1. Перші від 1 до 15 хвилин (в середньому) концентруємось на власній емоції, що ми відчули
2. Переходимо в ресурсний стан (зелена)
3. Запитуємо себе чому ми відчули ці емоції. У що поцілила ситуація: в цінність, в кордони чи #біль
4. Виявляємо причино-наслідковий зв'язок: чи знаю я свою цінність/кордони, чи повідомив про них людину, чи знаю я свою травму і чи працюю над її зціленням/ чи повідомив я про неї людину
5.На п'ятому етапі фіксуєте висновок: Прямо зараз я починаю визначати свої цінності/кордони. Прямо зараз я починаю декларувати свої цінності і кордони Прямо зараз я починаю досліджувати свою травму приймати її як частину себе і зцілювати.
https://t.me/white_notes112/279
Ось так ви прожили біль, усвідомили і прийняли рішення. Це рішення дуже важливе, оскільки воно визначає не цю ситуацію, вона вже відбулась. Вона визначає: як ви проживете свої майбутні дні життя.
Тільки в цей момент, коли ви вирішили як хочете жити далі, ви згадуєте, що у ситуації була інша людина.
❤7👍3🔥3
Якщо просто не встигли проінформувати (от конфлікт на вулиці чи на роботі з незнайомою людиною) саме час проінформувати, що ваші особисті кордони ось такі. Про травму розповідати непотрібно, якщо ви знаєте про неї і почали її зцілення вона захищена вашими особистими кордонами так само як і цінності. Будувати емоційно-близькі стосунки до обміну такою інформацією - м'яко кажучи неправильно (травмуюче/небезпечно), але якщо так вже вийшло - саме час повідомити. Але у емоційно близьких стосунках почніть з цінності або травми, тоді партнеру будуть зрозумілі кордони.
Якщо людина відстоює цінність чи кордони - це чудово, будьте в діалозі попросіть розказати про це більше (якщо ви до цього, наприклад не знали що це цінність чи травма), або з чужою людиною просто прийміть її кордони.
У перших двох стовпчиках взагалі не має місця для образи. Це на рівні дискомунікації, просто дозрілі якісь ваші травми і готові для зцілення, або час добудувати кордони.Або у вас конфліктні цінності і вам краще перебувати в більш дистанційованих стосунках ніж дружба, шлюб, довгострокове бізнес-партнерство.
По третьому стовпчику питання лише одне: що ви досі робите у цих стосунках? Якщо ситуація з третього стовпчика і відновлювались у стані зеленої зони https://t.me/white_notes112/188 ви самі - в вас немає тут нічого, що потребує збереження.
Якщо ситуація із третього стовпчика, але відновлювались у стані ви з партнером, він знаходився з вами в діалозі - після усвідомлення образи, займіть позицію стостерігача, якщо людина знаходиться в процесі зцілення своєї травми - вона залишатиметься поруч і будуватиме з вами стосунки, якщо людина знаходиться в стадії "виміщення травми на оточуючих" вона чекатиме ваших дій. Звертаю увагу: ми говоримо про ситуацію, коли ви декларуєте і повідомили людині цінності, кордони чи травми і людина їх порушила. Тобто, людина знає що напала, вона знає що зробила. Нижній правий куток: ви повідомили, що зцілюєте певну свою травму і людина вдарила саме по ній. - Зверніть увагу, найчастіше (звісно ж не завжди)тут мова буде йти про людей з реальними медичними діагнозами або з серьозними поведінковими відхиленнями.
Ви дійсно готові проміняти решту свого життя на травму людини? на травму, яку її власник не зцілює? Питання: якщо травма людини, дорожча їй за ваші стосунки, чи це та їх вартість, яку бачите ви?❤️
Якщо людина відстоює цінність чи кордони - це чудово, будьте в діалозі попросіть розказати про це більше (якщо ви до цього, наприклад не знали що це цінність чи травма), або з чужою людиною просто прийміть її кордони.
У перших двох стовпчиках взагалі не має місця для образи. Це на рівні дискомунікації, просто дозрілі якісь ваші травми і готові для зцілення, або час добудувати кордони.Або у вас конфліктні цінності і вам краще перебувати в більш дистанційованих стосунках ніж дружба, шлюб, довгострокове бізнес-партнерство.
По третьому стовпчику питання лише одне: що ви досі робите у цих стосунках? Якщо ситуація з третього стовпчика і відновлювались у стані зеленої зони https://t.me/white_notes112/188 ви самі - в вас немає тут нічого, що потребує збереження.
Якщо ситуація із третього стовпчика, але відновлювались у стані ви з партнером, він знаходився з вами в діалозі - після усвідомлення образи, займіть позицію стостерігача, якщо людина знаходиться в процесі зцілення своєї травми - вона залишатиметься поруч і будуватиме з вами стосунки, якщо людина знаходиться в стадії "виміщення травми на оточуючих" вона чекатиме ваших дій. Звертаю увагу: ми говоримо про ситуацію, коли ви декларуєте і повідомили людині цінності, кордони чи травми і людина їх порушила. Тобто, людина знає що напала, вона знає що зробила. Нижній правий куток: ви повідомили, що зцілюєте певну свою травму і людина вдарила саме по ній. - Зверніть увагу, найчастіше (звісно ж не завжди)тут мова буде йти про людей з реальними медичними діагнозами або з серьозними поведінковими відхиленнями.
Ви дійсно готові проміняти решту свого життя на травму людини? на травму, яку її власник не зцілює? Питання: якщо травма людини, дорожча їй за ваші стосунки, чи це та їх вартість, яку бачите ви?❤️
Telegram
❤️ white notes ❤️
#Хокінс
Просили викласти цю табличку експрес-діагностики стану свідомості. Емоція, що найбільш притаманна стану (ось та, власне, в якій, чи схожій на яку, ми більшу частину часу). Та, наше сприйняття життя у цьому стані.
Дійсно, цікавий матеріал, приємного…
Просили викласти цю табличку експрес-діагностики стану свідомості. Емоція, що найбільш притаманна стану (ось та, власне, в якій, чи схожій на яку, ми більшу частину часу). Та, наше сприйняття життя у цьому стані.
Дійсно, цікавий матеріал, приємного…
❤6👍2🔥2
Спробуйте до понеділка, пропустити увесь свій больовий досвід (кожен окремо) через п'ять кроків усвідомлення болю https://t.me/white_notes112/313 Дозвольте собі ображатись і відчувати, https://t.me/white_notes112/279, відчуйте все, поверніться в позитивний настрій і звірте причино-наслідкові зв'язки з табличками та прийміть і запишіть рішення, до яких ви дійшли стосовно цінностей, кордонів і травм.
Якщо потрібно, перечитайте все що стосується #образи, #біль #цінності і #прощення в цьому каналі.
Зверніть увагу, що вам знадобляться обидві таблички, https://t.me/white_notes112/311 і https://t.me/white_notes112/313 оскільки біль ми можемо відчувати і коли вдарили нас і коли вдарили ми особливо, коли ми вдарили себе.
Позначте собі те, що ви вважаєте своїми цінностями і кордонами (що я дозволяю, а що забороняю, охороняючи простір своєї особистості) порушеними в ході досвіду. Якщо точно не можете визначити яка саме травма, просто позначте її як травму.
Якщо, по дорозі виникатимуть питання чи складнощі, пишіть в коментарі, чи особисті @j5737117
А в понеділок покінчимо з темою образ і прощення ❤️
Якщо потрібно, перечитайте все що стосується #образи, #біль #цінності і #прощення в цьому каналі.
Зверніть увагу, що вам знадобляться обидві таблички, https://t.me/white_notes112/311 і https://t.me/white_notes112/313 оскільки біль ми можемо відчувати і коли вдарили нас і коли вдарили ми особливо, коли ми вдарили себе.
Позначте собі те, що ви вважаєте своїми цінностями і кордонами (що я дозволяю, а що забороняю, охороняючи простір своєї особистості) порушеними в ході досвіду. Якщо точно не можете визначити яка саме травма, просто позначте її як травму.
Якщо, по дорозі виникатимуть питання чи складнощі, пишіть в коментарі, чи особисті @j5737117
А в понеділок покінчимо з темою образ і прощення ❤️
Telegram
❤️ white notes ❤️
Одже, коли нам болить, ми:
1. Перші від 1 до 15 хвилин (в середньому) концентруємось на власній емоції, що ми відучили
2. Переходимо в ресурсний стан (зелена)
3. Запитуємо себе чому ми відчули ці емоції. У що поцілила ситуація: в цінність, в кордони чи #біль…
1. Перші від 1 до 15 хвилин (в середньому) концентруємось на власній емоції, що ми відучили
2. Переходимо в ресурсний стан (зелена)
3. Запитуємо себе чому ми відчули ці емоції. У що поцілила ситуація: в цінність, в кордони чи #біль…
🔥8❤4👍1
❤️ white notes ❤️ pinned «Спробуйте до понеділка, пропустити увесь свій больовий досвід (кожен окремо) через п'ять кроків усвідомлення болю https://t.me/white_notes112/313 Дозвольте собі ображатись і відчувати, https://t.me/white_notes112/279, відчуйте все, поверніться в позитивний…»
#цінності #стосунки
Як бачимо, "усвідомлене прожиття больового досвіду" (образи, ревнощі, розчарування, приниження тощо) - це фактично елементарна навичка, яка потребує лише регулярної практики і мінімального розуміння того, як це працює.
Головне -регулярність практики, оскільки алгоритм усвідомлення має спрацьовувати автоматично.
Раніше, в нас було 2 форми захисної реакції (напад і втеча), сьогодні: напад, втеча, усвідомлення.
А завтра, усвідомлення стане автоматичною захисною реакцією, а напад чи втеча усвідомленною дією задля досягнення мети (якщо ми вирішимо, що вони потрібні).
Все просто і алгоритмічно рівно до того, як в цю історію не починають додавати емоції і почуття.
Одна справа конфлікт з чужою людиною, інша - з близькою. І от ще ж на фоні конфлікту /образи потрібно негайно прийти до висновку, чи любить мене людина (батьки, партнери, друзі) чи ні, ми ж вбачаємо в конфлікті ставлення до нас, і ні в якому разі не подумаємо, що це саме стосунки людини із собою, а не з нами.
Зараз, вам не сподобається.
Здорові чи нездорові стосунки існують незалежно від рівня емоційної близькості. Ми повинні прагнути до побудови здорових стосунків з усім і усіма: з собою, з людьми, зі світом.
Конфлікти з близькими ми переживаємо гостріше через більшу кількість важливих зв'язків (наприклад, родові канали з батьками) і через намагання ідентифікувати ставлення людини до нас (ось це дитяче: батьки кричать - значить не люблять), також,ми отримуємо більше пошкоджень енергетичних полів при більшій кількості чи більшій інтенсивності зв'язків.
Все.
Емоції і почуття - це наша реакція на зовнішній світ (Насправді на внутрішній, але про це потім). У примітивному вигляді, уявіть собі систему схожу на сонар. Ми випромінюємо енергію, при контакті з полем іншої людини енергія отримує коливання, в залежності від вібрацій поля іншої людини, хвиля енергії повертається до нас і ми її "прочитуємо". Тобто, ми знаємо про людину усе і одразу. Це як з візуальним образом: ми подивились, отримали інформацію і наш мозок видав результат. Тобто, красива людина чи ні, доглянута чи ні, здорова чи ні - це не характеристики людини, а результат оцінки нашого мозку, тобто результат нашої реакції на зовнішній світ. Емоції і почуття потрібні нам як сигнальна система, через яку наші тонкі тіла повідомляють, до якої форми зв'язків ми готові. (і це ні в якому разі не робить їх менш цінними). Тому, ми безпомилково закохуємось в кармічних партнерів, чи людей, що можуть дати нам больовий досвід. Ми їх "впізнали". Тому, коли ми на низьких вібраціях ми "впізнаємо" людей "для больового досвіду", коли на високих "для щастя". Так в залежності від своїх станів і намірів ми будемо закохуватися в різних людей. Хоча, для нашого мозку це ніби "випадковість", для нас це вибір, який ми не усвідомлюємо.
Наші емоції і почуття змінюються в залежності від того, як змінюємось ми і це нормальний процес. Почати чи перестати кохати людину - це не питання іншої людини, це те, як змінились ми. Які ми. В залежності від цього зміниться наша "реакція" на поле людини.
У нездорових стосунках "помирають" найсвітліші почуття лише тому, що ми змінюємось під впливом цих стосунків. Так само, в здорових стосунках, ми змінюємось відповідно до плану душі і в них відмиратимуть "хворобливі" (ті що болять) зв'язки.
Як бачимо, "усвідомлене прожиття больового досвіду" (образи, ревнощі, розчарування, приниження тощо) - це фактично елементарна навичка, яка потребує лише регулярної практики і мінімального розуміння того, як це працює.
Головне -регулярність практики, оскільки алгоритм усвідомлення має спрацьовувати автоматично.
Раніше, в нас було 2 форми захисної реакції (напад і втеча), сьогодні: напад, втеча, усвідомлення.
А завтра, усвідомлення стане автоматичною захисною реакцією, а напад чи втеча усвідомленною дією задля досягнення мети (якщо ми вирішимо, що вони потрібні).
Все просто і алгоритмічно рівно до того, як в цю історію не починають додавати емоції і почуття.
Одна справа конфлікт з чужою людиною, інша - з близькою. І от ще ж на фоні конфлікту /образи потрібно негайно прийти до висновку, чи любить мене людина (батьки, партнери, друзі) чи ні, ми ж вбачаємо в конфлікті ставлення до нас, і ні в якому разі не подумаємо, що це саме стосунки людини із собою, а не з нами.
Зараз, вам не сподобається.
Здорові чи нездорові стосунки існують незалежно від рівня емоційної близькості. Ми повинні прагнути до побудови здорових стосунків з усім і усіма: з собою, з людьми, зі світом.
Конфлікти з близькими ми переживаємо гостріше через більшу кількість важливих зв'язків (наприклад, родові канали з батьками) і через намагання ідентифікувати ставлення людини до нас (ось це дитяче: батьки кричать - значить не люблять), також,ми отримуємо більше пошкоджень енергетичних полів при більшій кількості чи більшій інтенсивності зв'язків.
Все.
Емоції і почуття - це наша реакція на зовнішній світ (Насправді на внутрішній, але про це потім). У примітивному вигляді, уявіть собі систему схожу на сонар. Ми випромінюємо енергію, при контакті з полем іншої людини енергія отримує коливання, в залежності від вібрацій поля іншої людини, хвиля енергії повертається до нас і ми її "прочитуємо". Тобто, ми знаємо про людину усе і одразу. Це як з візуальним образом: ми подивились, отримали інформацію і наш мозок видав результат. Тобто, красива людина чи ні, доглянута чи ні, здорова чи ні - це не характеристики людини, а результат оцінки нашого мозку, тобто результат нашої реакції на зовнішній світ. Емоції і почуття потрібні нам як сигнальна система, через яку наші тонкі тіла повідомляють, до якої форми зв'язків ми готові. (і це ні в якому разі не робить їх менш цінними). Тому, ми безпомилково закохуємось в кармічних партнерів, чи людей, що можуть дати нам больовий досвід. Ми їх "впізнали". Тому, коли ми на низьких вібраціях ми "впізнаємо" людей "для больового досвіду", коли на високих "для щастя". Так в залежності від своїх станів і намірів ми будемо закохуватися в різних людей. Хоча, для нашого мозку це ніби "випадковість", для нас це вибір, який ми не усвідомлюємо.
Наші емоції і почуття змінюються в залежності від того, як змінюємось ми і це нормальний процес. Почати чи перестати кохати людину - це не питання іншої людини, це те, як змінились ми. Які ми. В залежності від цього зміниться наша "реакція" на поле людини.
У нездорових стосунках "помирають" найсвітліші почуття лише тому, що ми змінюємось під впливом цих стосунків. Так само, в здорових стосунках, ми змінюємось відповідно до плану душі і в них відмиратимуть "хворобливі" (ті що болять) зв'язки.
Telegram
❤️ white notes ❤️
#стосунки #цінності
Здорові стосунки - це дві емоційно - зрілі особистості, що разом творять реальність. Разом насолоджуються життям та одне одним.
Для здорових особистих стосунків потрібен збіг в партнерів у "відчуванні" понять: насолода, радість, розвиток…
Здорові стосунки - це дві емоційно - зрілі особистості, що разом творять реальність. Разом насолоджуються життям та одне одним.
Для здорових особистих стосунків потрібен збіг в партнерів у "відчуванні" понять: насолода, радість, розвиток…
❤5👍3👏2
#цінності #стосунки
Тому, що б ми не відчували до людини, питання стосунків лише в одному "чи хоче людина будувати здорові стосунки з нами так само як хочемо будувати здорові стосунки ми з нею". Якщо уявити двох людей, у червоній зоні https://t.me/white_notes112/174, що будують стосунки на певному хворобливому зв'язку, але обидва прагнуть не виміщувати травми один на одному, а будувати саме ЗДОРОВІ стосунки, кожен з партнерів буде працювати над власними травмами і з розумінням ставитись до того, що інший партнер процес зцілення не пройде миттєво. Тобто, якщо двоє прийняли рішення будувати щасливі стосунки, справжні рішення, а не просто сказали і не просто стосунки - їм ніхто не завадить, якщо такого рішення немає в кожного - їм ніщо не допоможе. Якщо в стосунках один намагається зцілюватись, щоб стосунки ставали більш здоровими (інших інструментів не має) іншому партнеру це буде сильно заважати і він підсвідомо намагатиметься зупинити цей процес (вище писала чому).
Для найбільших оптимістів "а що, якщо людина от сьогодні не хотіла, а потім захотіла, або побачила мій приклад і захотіла".
Пробачте
Процес формування наміру складний і довгий. Ситуація, коли людина спочатку не намагалась, а потім "взяла приклад" - насправді почала формуватись набагато раніше з запиту людини "хочу, але не знаю як" і людина прийшла в стосунки, де може дізнатись "як".
Так само, коли людині вже давно час прийняти рішення про одужання, а вона не розуміє, вона приходить в стосунки, в яких партнери просто з'їдають одне одного постійними чварами і в цей момент людина приймає для себе рішення "я так не хочу, досить/або я з цим змирився, так треба", в залежності від рішення змінюються сценарії її життя. Мотивувати із зовні людину неможливо. Людина має бути вмотивована сама і потім вже "притягнути" людину. Всі знають ці приклади, коли закохуються в людину, яку за якимось якостями вважають набагато кращою, і починають напрацьовувати ці якості щоб "бути гідним"(увага не "заслуговувати", а "бути гідним"). Так, от рішення почати напрацьовувати ці якості, людина прийняла задовго до цієї зустрічі і ця зустріч наслідок такого усвідомленого/чи неусвідомленого рішення. Тому, ваші стосунки вже також наслідок рішення людини "хоче вона чи не хоче", і от тільки якщо це наслідок рішення "так, я хочу", в стосунках людина спробує знайти спосіб чи мотивацію. І це буде дуже помітно. Оскільки для того, щоб будувати здорові стосунки потрібно мати приблизне уявлення про те, що це таке і готовність змінюватись, а не перекладати провину. Просто запитайте в людини, як вона бачить стосунки. Для вас все буде зрозумілим, чи шукає людина стосунків із взаємовідповідальністю, взаємоповагою, і так далі. Якщо людина їх шукає, вона точно назве їх.
Перед тим як будувати будь - які близькі стосунки переконайтесь, що у вас однакові цінності і однаковий намір будувати здорові стосунки - це стосунки на зцілення, навіть якщо двоє, дуже далекі від поняття цілісності. Різні цінності і різне ставлення до поняття "здорових стосунків" - це не про емоційно - близькі стосунки. Можна приятелювати і приємно проводити час разом. Відчувати до людини і перебувати в стосунках - це різні категорії. Те, що ми відчуваємо, не змушує нас до побудови стосунків. Але, той простір, який ми будуємо визначає для яких почуттів і емоцій він залишає місце.
До теми: http://white-notes.com.ua/partner/ ❤️
Тому, що б ми не відчували до людини, питання стосунків лише в одному "чи хоче людина будувати здорові стосунки з нами так само як хочемо будувати здорові стосунки ми з нею". Якщо уявити двох людей, у червоній зоні https://t.me/white_notes112/174, що будують стосунки на певному хворобливому зв'язку, але обидва прагнуть не виміщувати травми один на одному, а будувати саме ЗДОРОВІ стосунки, кожен з партнерів буде працювати над власними травмами і з розумінням ставитись до того, що інший партнер процес зцілення не пройде миттєво. Тобто, якщо двоє прийняли рішення будувати щасливі стосунки, справжні рішення, а не просто сказали і не просто стосунки - їм ніхто не завадить, якщо такого рішення немає в кожного - їм ніщо не допоможе. Якщо в стосунках один намагається зцілюватись, щоб стосунки ставали більш здоровими (інших інструментів не має) іншому партнеру це буде сильно заважати і він підсвідомо намагатиметься зупинити цей процес (вище писала чому).
Для найбільших оптимістів "а що, якщо людина от сьогодні не хотіла, а потім захотіла, або побачила мій приклад і захотіла".
Пробачте
Процес формування наміру складний і довгий. Ситуація, коли людина спочатку не намагалась, а потім "взяла приклад" - насправді почала формуватись набагато раніше з запиту людини "хочу, але не знаю як" і людина прийшла в стосунки, де може дізнатись "як".
Так само, коли людині вже давно час прийняти рішення про одужання, а вона не розуміє, вона приходить в стосунки, в яких партнери просто з'їдають одне одного постійними чварами і в цей момент людина приймає для себе рішення "я так не хочу, досить/або я з цим змирився, так треба", в залежності від рішення змінюються сценарії її життя. Мотивувати із зовні людину неможливо. Людина має бути вмотивована сама і потім вже "притягнути" людину. Всі знають ці приклади, коли закохуються в людину, яку за якимось якостями вважають набагато кращою, і починають напрацьовувати ці якості щоб "бути гідним"(увага не "заслуговувати", а "бути гідним"). Так, от рішення почати напрацьовувати ці якості, людина прийняла задовго до цієї зустрічі і ця зустріч наслідок такого усвідомленого/чи неусвідомленого рішення. Тому, ваші стосунки вже також наслідок рішення людини "хоче вона чи не хоче", і от тільки якщо це наслідок рішення "так, я хочу", в стосунках людина спробує знайти спосіб чи мотивацію. І це буде дуже помітно. Оскільки для того, щоб будувати здорові стосунки потрібно мати приблизне уявлення про те, що це таке і готовність змінюватись, а не перекладати провину. Просто запитайте в людини, як вона бачить стосунки. Для вас все буде зрозумілим, чи шукає людина стосунків із взаємовідповідальністю, взаємоповагою, і так далі. Якщо людина їх шукає, вона точно назве їх.
Перед тим як будувати будь - які близькі стосунки переконайтесь, що у вас однакові цінності і однаковий намір будувати здорові стосунки - це стосунки на зцілення, навіть якщо двоє, дуже далекі від поняття цілісності. Різні цінності і різне ставлення до поняття "здорових стосунків" - це не про емоційно - близькі стосунки. Можна приятелювати і приємно проводити час разом. Відчувати до людини і перебувати в стосунках - це різні категорії. Те, що ми відчуваємо, не змушує нас до побудови стосунків. Але, той простір, який ми будуємо визначає для яких почуттів і емоцій він залишає місце.
До теми: http://white-notes.com.ua/partner/ ❤️
Telegram
❤️ white notes ❤️
#стан #Хокінс
Якщо сьогодні ви відчуваєте себе в червоній зоні - це нормально. В кожного свій власний цикл розвитку, свій темп.Жодні цифри у табличці не роблять вас кращими чи гіршими. Ми всі переживаємо досвіди і стани. Я показую цю шкалу для того, щоб…
Якщо сьогодні ви відчуваєте себе в червоній зоні - це нормально. В кожного свій власний цикл розвитку, свій темп.Жодні цифри у табличці не роблять вас кращими чи гіршими. Ми всі переживаємо досвіди і стани. Я показую цю шкалу для того, щоб…
❤8👏3👍1
#біль #образи #цінності #стосунки
Якщо за останні декілька днів ви витратили трохи часу на себе і проживання своїх больових досвідів https://t.me/white_notes112/315 - вітаю! Ви зробили собі дуже класний подарунок.
Енергії цих днів (до заходу сонця 19 лютого) були ідеальними для чисток, можливо найсприятливішими за цілий рік. Дуже багато всього піднімалось і відпадало само. Тому, навіть якщо у вас не все вийшло, чи ви не все встигли - ви отримали максимальну користь від мінімальної дії, просто скориставшись енергіями простору.
Який ваш бонус? Вже з понеділка ви почнете набирати ресурс (енергію) без урахування того, що вам вдалось відпустити. Тобто, візьмете більше енергії для реалізації своїх планів і досягнення цілей, без додаткових помітних зусиль.
Усвідомлене прожиття болю - це і є прощення або відпускання. https://white-notes.com.ua/proshchennia/ Ви розриваєте енергетичний зв'язок з ситуацією і більше не використовуєте свою енергію для зберігання спогаду про неї у різних тонких планах. Навіть, якщо зв'язки не розриваються одразу і з першого разу, їх інтенсивність значно зменшується. Тепер уявіть, якщо ви працювали з ситуацією якій 10-20 років. Весь цей час частину своєї енергії ви витрачали на "підтримку спогаду". Повірте, вам сильно полегшало, навіть, якщо ви поки цього не відчуваєте.
І от тільки в цей момент, коли ви усвідомили больовий досвід і вирішили над чим будете "працювати" (зцілення чи посилення енергій), можна згадати, що був другий учасник події.
Якщо ситуація із перших двох стовпчиків https://t.me/white_notes112/313, а тим більше якщо це більш-менш здорові стосунки з близькою людиною, навіть не вигадуйте, просто ідіть обніміть. Бо якщо стосунки здорові на рівні загальної емпатії партнер також хвилюватиметься, що ви пригнічені (в здорових стосунках для людей важлива радість партнера) і тепер і його потрібно заспокоїти і все проговорити. Не близьку людину обіймати, звісно не обов'язково, але причин для якогось негативу стосовно людини в вас точно немає, сконцентруйтесь на своєму плані дій по "розвитку", що потрібно проговорити - обов'язково проговоріть, що потрібно розвивати - розвивайте, що зцілювати - зцілюйте.
А от третій червоний стовпчик - це нездорові стосунки. Правильний алгоритм: спокійно проговорити ситуацію і або збільшити дистанцію (емоційне дистанціювання), або повністю припинити стосунки. Але, цей алгоритм правильний виключно з точки зору: ресурси (енергія) - цінності - розвиток- щастя. Тобто, людина, яка знаходиться в цій парадигмі усвідомлення (тобто, розуміє таким чином) навіть не братиме часу на роздуми, і прийме таке рішення так швидко, як ми приймаємо рішення, про збереження свого життя в екстремальній ситуації. Ви ж не будете дивитись, як ваша рука горить у вогні, сподіваючись, що от зараз, воно почне гріти? Ви одразу висмикуєте руку з вогню, вже в процесі розповідаючи собі як у майбутньому будете уважніше, а от зараз знадобиться тиждень -2 щоб рука загоїлась. Хоча, якщо порівняти локальний опік з нездоровими стосунками, то опік - це дрібничка, непомітна.
Але, кожен має право робити свій вибір. Тому просто нагадую декілька тез про небезпеку нездорових стосунків, а все решта є вже і в цьому каналі і в інтернеті і ваш вибір - це як і завжди - ваше право.
1. В емоційно - близьких стосунках, нездоровий формат вбиває довіру https://white-notes.com.ua/vira/. Довіру собі і віру в себе в першу чергу. Без довіри, емоційно-близькі стосунки неможливі, а шлюб і дружба - це ті формати, що характеризується наявністю емоційної - близькості.
2. Якщо стосунки не тримаються на цінностях, вони тримаються на хворобах, а значить, поглиблюють травми.
3. Зцілюватись і зберігати нездорові стосунки одночасно майже нереально
4. Кожна подія, що викликала сильне коливання негативних емоцій змінює вашу енергосистему, а значить. змінює події майбутнього (через втрату стану), чим більше чвар, образ, страждань - тим більше негативних (низьковібраційних змін) відбувається у сценаріях всього майбутнього життя. Тобто, те, що ви переживаєте тут і зараз вже вплинуло на те, що буде одного разу і колись.
Якщо за останні декілька днів ви витратили трохи часу на себе і проживання своїх больових досвідів https://t.me/white_notes112/315 - вітаю! Ви зробили собі дуже класний подарунок.
Енергії цих днів (до заходу сонця 19 лютого) були ідеальними для чисток, можливо найсприятливішими за цілий рік. Дуже багато всього піднімалось і відпадало само. Тому, навіть якщо у вас не все вийшло, чи ви не все встигли - ви отримали максимальну користь від мінімальної дії, просто скориставшись енергіями простору.
Який ваш бонус? Вже з понеділка ви почнете набирати ресурс (енергію) без урахування того, що вам вдалось відпустити. Тобто, візьмете більше енергії для реалізації своїх планів і досягнення цілей, без додаткових помітних зусиль.
Усвідомлене прожиття болю - це і є прощення або відпускання. https://white-notes.com.ua/proshchennia/ Ви розриваєте енергетичний зв'язок з ситуацією і більше не використовуєте свою енергію для зберігання спогаду про неї у різних тонких планах. Навіть, якщо зв'язки не розриваються одразу і з першого разу, їх інтенсивність значно зменшується. Тепер уявіть, якщо ви працювали з ситуацією якій 10-20 років. Весь цей час частину своєї енергії ви витрачали на "підтримку спогаду". Повірте, вам сильно полегшало, навіть, якщо ви поки цього не відчуваєте.
І от тільки в цей момент, коли ви усвідомили больовий досвід і вирішили над чим будете "працювати" (зцілення чи посилення енергій), можна згадати, що був другий учасник події.
Якщо ситуація із перших двох стовпчиків https://t.me/white_notes112/313, а тим більше якщо це більш-менш здорові стосунки з близькою людиною, навіть не вигадуйте, просто ідіть обніміть. Бо якщо стосунки здорові на рівні загальної емпатії партнер також хвилюватиметься, що ви пригнічені (в здорових стосунках для людей важлива радість партнера) і тепер і його потрібно заспокоїти і все проговорити. Не близьку людину обіймати, звісно не обов'язково, але причин для якогось негативу стосовно людини в вас точно немає, сконцентруйтесь на своєму плані дій по "розвитку", що потрібно проговорити - обов'язково проговоріть, що потрібно розвивати - розвивайте, що зцілювати - зцілюйте.
А от третій червоний стовпчик - це нездорові стосунки. Правильний алгоритм: спокійно проговорити ситуацію і або збільшити дистанцію (емоційне дистанціювання), або повністю припинити стосунки. Але, цей алгоритм правильний виключно з точки зору: ресурси (енергія) - цінності - розвиток- щастя. Тобто, людина, яка знаходиться в цій парадигмі усвідомлення (тобто, розуміє таким чином) навіть не братиме часу на роздуми, і прийме таке рішення так швидко, як ми приймаємо рішення, про збереження свого життя в екстремальній ситуації. Ви ж не будете дивитись, як ваша рука горить у вогні, сподіваючись, що от зараз, воно почне гріти? Ви одразу висмикуєте руку з вогню, вже в процесі розповідаючи собі як у майбутньому будете уважніше, а от зараз знадобиться тиждень -2 щоб рука загоїлась. Хоча, якщо порівняти локальний опік з нездоровими стосунками, то опік - це дрібничка, непомітна.
Але, кожен має право робити свій вибір. Тому просто нагадую декілька тез про небезпеку нездорових стосунків, а все решта є вже і в цьому каналі і в інтернеті і ваш вибір - це як і завжди - ваше право.
1. В емоційно - близьких стосунках, нездоровий формат вбиває довіру https://white-notes.com.ua/vira/. Довіру собі і віру в себе в першу чергу. Без довіри, емоційно-близькі стосунки неможливі, а шлюб і дружба - це ті формати, що характеризується наявністю емоційної - близькості.
2. Якщо стосунки не тримаються на цінностях, вони тримаються на хворобах, а значить, поглиблюють травми.
3. Зцілюватись і зберігати нездорові стосунки одночасно майже нереально
4. Кожна подія, що викликала сильне коливання негативних емоцій змінює вашу енергосистему, а значить. змінює події майбутнього (через втрату стану), чим більше чвар, образ, страждань - тим більше негативних (низьковібраційних змін) відбувається у сценаріях всього майбутнього життя. Тобто, те, що ви переживаєте тут і зараз вже вплинуло на те, що буде одного разу і колись.
Telegram
❤️ white notes ❤️
Спробуйте до понеділка, пропустити увесь свій больовий досвід (кожен окремо) через п'ять кроків усвідомлення болю https://t.me/white_notes112/313 Дозвольте собі ображатись і відчувати, https://t.me/white_notes112/279, відчуйте все, поверніться в позитивний…
❤7🙏2👍1
#біль #образи #цінності #стосунки
5. Кожна не відпущена образа, формує зв'язок з ситуацією і через неї з другим учасником подій, тобто, це інтенсивний відтік енергії і зміцнення зв'язку з партнером через спільні спогади про больові досвіди.
6. Якщо, ви даєте цій людині мовчазну згоду порушувати ваші цінності, кордони травмувати на етапі зцілення, ви повинні розуміти, що такий саме дозвіл ви даєте всім. Тобто, в цей момент ви визнаєте свою власну не цінність і дозволяєте колегам, друзям, випадковим зустрічним, керівництву, новим партнерам і родичам - зневагу до себе (система заборон і дозволів).А зневага буде, оскільки травма яка вас утримує з цим партнером вже дозріла і вимагатиме, щоб на неї звернули увагу у різні способи.
Так, ви зустрічались з людиною 2 роки, і якщо весь цей час перебували у нездорових стосунках - весь цей час "працювали" над погіршенням сценаріїв свого життя. І потім, навіть не потрібно питати звідки страхи, невпевненості, різкі падіння після зльотів, оскільки ви вклали багато енергії і терпіння для формування цих подій.
Доки ви не усвідомите, що найбільші цінності у вашому житті це ви, ваша цілісність, ваше щастя і ваше життя - тому, що ви існуєте, завжди знаходитимуться охочі отримувати цінне за безцін. І було б до охочих байдуже, якби кожен добровільний зв'язок з ними, не знецінював би вас.
Зовсім просто: Жоден з нас не має можливості отримати від Всесвіту більше власної цінності.
Дійдемо до ресурсів стане більш зрозумілим. Але за законом енергообміну: наші зусилля докладені до збільшення наших цінностей - це та "валюта", за яку ми "купуємо/вимінюємо" ВСЕ у своєму житті. Чим довше ми у стражданнях, чим довше у знецінені - тим менше ми платоспроможні і тим довший шлях нам доводиться проходити до успіху, до радості, до щастя. (це про запас позитивної і негативної карми)
Ви вже не пам'ятатимете як звали ту людину, і будете багато працювати над собою і своїм майбутнім, а відчуватимете себе в заручниках обставин, просто через брак енергії (точніше пропускної здатності системи, але про це трохи потім).
Але, ви маєте право вільно обрати цей сценарій❤️
5. Кожна не відпущена образа, формує зв'язок з ситуацією і через неї з другим учасником подій, тобто, це інтенсивний відтік енергії і зміцнення зв'язку з партнером через спільні спогади про больові досвіди.
6. Якщо, ви даєте цій людині мовчазну згоду порушувати ваші цінності, кордони травмувати на етапі зцілення, ви повинні розуміти, що такий саме дозвіл ви даєте всім. Тобто, в цей момент ви визнаєте свою власну не цінність і дозволяєте колегам, друзям, випадковим зустрічним, керівництву, новим партнерам і родичам - зневагу до себе (система заборон і дозволів).А зневага буде, оскільки травма яка вас утримує з цим партнером вже дозріла і вимагатиме, щоб на неї звернули увагу у різні способи.
Так, ви зустрічались з людиною 2 роки, і якщо весь цей час перебували у нездорових стосунках - весь цей час "працювали" над погіршенням сценаріїв свого життя. І потім, навіть не потрібно питати звідки страхи, невпевненості, різкі падіння після зльотів, оскільки ви вклали багато енергії і терпіння для формування цих подій.
Доки ви не усвідомите, що найбільші цінності у вашому житті це ви, ваша цілісність, ваше щастя і ваше життя - тому, що ви існуєте, завжди знаходитимуться охочі отримувати цінне за безцін. І було б до охочих байдуже, якби кожен добровільний зв'язок з ними, не знецінював би вас.
Зовсім просто: Жоден з нас не має можливості отримати від Всесвіту більше власної цінності.
Дійдемо до ресурсів стане більш зрозумілим. Але за законом енергообміну: наші зусилля докладені до збільшення наших цінностей - це та "валюта", за яку ми "купуємо/вимінюємо" ВСЕ у своєму житті. Чим довше ми у стражданнях, чим довше у знецінені - тим менше ми платоспроможні і тим довший шлях нам доводиться проходити до успіху, до радості, до щастя. (це про запас позитивної і негативної карми)
Ви вже не пам'ятатимете як звали ту людину, і будете багато працювати над собою і своїм майбутнім, а відчуватимете себе в заручниках обставин, просто через брак енергії (точніше пропускної здатності системи, але про це трохи потім).
Але, ви маєте право вільно обрати цей сценарій❤️
❤11👏2👍1